CC BY
20
УДК 305: 801.81:373.3
СВ1ТЛАНА ВИХОР
svvihor@gmail.com кандидат педагопчних наук, доцент Тернопшьський нацiональний педагогiчний ушверситет iменi В. Гнатюка,
м. Тернопшь, вул. М. Кривоноса, 2
УКРА1НСЬКИЙ ФОЛЬКЛОР ЯК ЗАС1Б ФОРМУВАННЯ ГЕНДЕРНО1 КУЛЬТУРИ УЧН1В МОЛОДШОГО ШК1ЛЬНОГО В1КУ
Розкрито теоретико-методологгчнг аспекти формування гендерног культури молодших школяргв засобами украгнського фольклору. З'ясовано сутнгсть та взаемозв'язок понять «гендерна культура», «культурш стереотипи», «гендерш стереотипи». Представлено результати дослгджень укратських народних казок науковцями ргзних спецгальностей та проаналгзовано Их з точки зору гендерного пгдходу з метою систематизацИ та узагальнення отриманих результат1в I можливостей Их використання в початковгй школг. Показано, що незалежно вгд галузг знань, в змгстг укратських народних казок переважають маскулгннг архетипи та образи. Визначено, що фольклор звертаеться до ментального, чуттево-рац1онального в дитинг, формуе культурнг та Их складов¡, гендернг стереотипи, як можуть виконувати позитивн та негативш функцп. В1дзначено, що молодший шкшьний в1к е сензитивним для сприйняття та вгдтворення культурних цгнностей, тому вгд змгсту фольклору, особист1сно1 позицИ вчителя залежить якими вони будуть - традицгйними чи еТалгтарними. Доведено, що в украгнському фольклорI 1снуе достатньо зразтв егалШарног мгжстатевог взаемодП, в зв 'язку з чим суттю виховання гендерног культури учнгв молодшого шк1льного в1ку мае бути ргвноцгнне представлення чоловгчого та жточого погляд1в, зближення рольових моделей статей, а не гх протиставлення.
Ключовi слова: гендерна культура, культурнг стереотипи, молодший шюльний вгк.
СВЕТЛАНА ВИХОР
кандидат педагогических наук, доцент Тернопольський национальный педагогический университет имени В. Гнатюка,
г. Тернополь, ул. М. Крывоноса, 2
УКРАИНСКИЙ ФОЛЬКЛОР КАК СРЕДСТВО ФОРМИРОВАНИЯ ГЕНДЕРНОЙ КУЛЬТУРЫ УЧАЩИХСЯ МЛАДШЕГО ШКОЛЬНОГО ВОЗРАСТА
Раскрыты теоретико-методологические аспекты проблемы формирования гендерной культуры младших школьников средствами украинского фольклора. Выяснены смысл и взаимосвязь понятий «гендерная культура», «культурные стереотипы, «гендерные стереотипы». Представлено результаты исследований украинских народных сказок учеными различных специальностей, проанализировано их с точки зрения гендерного подхода с целью систематизации и обобщения полученных результатов и возможностей их использования в начальной школе. Показано, что независимо от отрасли знаний, в содержании украинских народных сказок преобладают маскулинные архетипы и образы. Определено, что фольклор обращается к ментальному, чувственно-рациональному ребенка, формирует культурные и их составляющие, гендерные стереотипы, которые могут исполнять позитивные и негативные функции. Отмечено, что младший школьный возраст является сензитивным для восприятия и воспроизведения культурных ценностей, поэтому от содержания фольклора, индивидуальной позиции учителя зависит какими они будут - традициоными или эгалитарными. Доказано, что в украинском фольклоре существует достаточно примеров эгалитарного взаимодействия между полами, в связи с чем сутью воспитания гендерной культуры учеников маладшего школьного возраста должно быть равноценное представление мужских и женских точек зрения, сближение ролевых моделей полов, а не их противопоставление.
Ключевые слова: гендерная культура, культурные стереотипы, младший школьный возраст.
SVITLANA VYKHOR
Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University,
Ternopil, Kryvonosa 2 Street
UKRAINIAN FOLKLORE AS A MEANS OF FORMING GENDER CULTURE
OF PRIMARY SCHOOL PUPILS
The article is dedicated to the study of theoretical and methodological aspects of the problem of forming gender culture of primary school pupils by means of Ukrainian folklore. The essence and the interrelationship of the concepts of «gender culture», «cultural stereotypes», «gender stereotypes» are analyzed. The results of research on Ukrainian folk tales by the scientists of different branches are presented and then analyzed in terms of gender approach in order to systematize and summarize their possible use in elementary school. Regardless of the scientific branch, researchers emphasize that in the content of Ukrainian folk tales masculine archetypes and images prevail. It is determined that folklore addresses mental, sensory-rational in child and forms cultural gender stereotypes as their constituents that can perform positive and negative functions. Pupils of primary school age are sensitive to perception and representation of the cultural values that is why their traditional or egalitarian formation depends on the content of folklore and the teacher's personal positions. It is pointed out that in the context of gender roles and opportunities there are many masculine examples in folklore and according to this fact, the interpretation of its content depends on gender education and gender sensitivity of the teachers. As far as it is proved that there are enough examples of egalitarian interactions of genders in Ukrainian folklore, the essence of upbringing of gender culture of junior pupils must be the equivalent to representation of male and female attitudes, rapprochement of the gender role models, but not their opposition.
Keywords: gender culture, cultural stereotypes, primary school age.
Одним з головних напрям1в визначення змюту сучасно! системи виховання е культурно-гумашстичний тдхщ, вщповщно до якого культура - це споаб виховання особистосп. Процес глобашзацй, який ще поряд i3 вщродженням нацюнально! культури i духовних щнностей, перехд вщ па^архально! до егаштарно! системи сощально-статевих вщносин суттево впливають на гендерну культуру суспiльства. Вона нав'язуе статям специфiчm види дiяльностi, соцiальнi функцii, норми i правила поведiнки та формуеться через визнання суспiльством поведiнкових зразкiв для чоловшв i жiнок, принципiв взаемин статей у сустльстта та сiм'i. Тому, на нашу думку, доцшьно говорити про гендерну культуру як дiевий фактор, базовий компонент впливу у виховант особистостi. На сьогоднi вплив гендерно! культури на виховання молодi малодослiджений i е об'ектом поспйних дискусiй через неузгодженiсть i недостатню iнтегрованiсть поглядiв учених на способи, методи та засоби ii впровадження.
Одним iз найбiльш сприятливих перiодiв для формування гендерно! культури учтвсько! молодi е молодший шкiльний вiк. У цей перюд вiдбуваеться змiна способу та стилю життя дитини: з'являються новi шкiльнi вимоги, нова сощальна роль учня/ученицi, провiдною дiяльнiстю стае навчання, основу якого становлять тзнавальний iнтерес i нова соцiальна позищя. Змiнюеться система взаемовiдносин дитини з навколишшм свiтом, формуеться мотивацiя, сощальний смисл навчання та дiяльностi дитини, яка вчиться «по-дорослому» оцiнювати зразки, правила, поняття. Тому виховання гендерно! культури учтв е невiд'емною складовою початково! освiти.
Мета статп - дослщження теоретико-методологiчних аспектiв формування гендерно! культури молодших школярiв, обгрунтування необхвдносп використання украшського фольклору як засобу у вирiшеннi ща проблеми.
Вивчення теоретико-методологiчних аспектiв формування гендерно! культури молодших школярiв е мiждисциплiнарною проблемою, осюльки здiйснюеться на межi фшософських, культурологiчних, соцiально-психологiчних та педагогiчних наукових дослiджень. У процесi розкриття теми ми спиратимемося на поняття «гендерна культура», «культурнi стереотипи», «гендернi стереотипи». Анашзуючи концепцiю культурного стереотипу, Н. Годзь, розглядае його як «фактор, який може багаторазово, на спрощеному та схематизованому рiвнях, забезпечувати дда механiзму збереження й передачi образiв i зразкiв поведiнки, ... вщображае риси колективно! iдентичностi й специфшу нацiонального менталiтету» [4, с. 9]. Вивчення етнокультурних звича!в i норм, формування культурних цiнностей народу особливо важливо в сучасний перiод для захисту та
змiцнення yкpaïнcькoï деpжaвнocтi. Kyльтypm cтеpеoтипи paзoм iз меитaдiтетoм xa apxетипaми cтaнoвлять cтpижень нaйдaвнiшиx кyльтypниx тpaдицiй; змiни в нж вщчутт в дyxoвmй дiяльнocтi нapoдy. «Kyльтypm cтеpеoтипи» - це змicтoвo ш^ше тняття, 6o в ньoмy вpaxoвyютьcя етн1чний, гендеpний, вiкoвий, coцiaльнo-poльoвий тa мoвний acпекти.
Вiднocини мiж статями e пpoявoм влaдниx взaeмoвiднocин, кyльтypниx тpaдицiй, щo змiнюютьcя з iитеpеcaми, дocвiдoм як oкpемиx стшей, тaк i cycпiльcтвa. У теopiï co^amRHx poлей А. Iглi iœye ^и^щеи^, щo coцiaльнi нopми, яю oднaкoвим дiям чoлoвiкiв i жiнoк в piзниx кyльтypax нaдaють piзиoгo змюту, yпеpеджень, кoтpi фyикцioиyють y шлективнш cвiдoмocтi згiдиo iз cxемoю «пpaвильне/непpaвильне», зaбезпечyють не тiльки меxaиiзм зaкpiплеиня тpaдицiйииx иopм i пoтpеб, где й тpaиcляцiю з пoкoлiиня в пoкoлiиня ctoi^^^ poлей. «Чoлoвiче» cимвoлiзye мacкyлiинicть i oтoтoжиюeтьcя з бoжеcтвенним, твopчicтю, cидoю, aктивиicтю, paцioиaдьиicтю, кyльтypoю зaгaдoм. «Жiиoче» пoзиaчye фемiиiииicть i acoцiюeтьcя з пpиpoдoю, xaocoм, пошвшего, пiдпopядкoвaиicтю. Огатевий cимвoлiзм в культ-ypi, токим чииoм, вiдoбpaжae геидеpиy acиметpiю в cycпiльcтвi. Mетoдoлoгiчиoю бaзoю тошто пiдxoдy e фiлocoфiя пocтcтpyктypaдiзмy, вщтвщш дo якoï иемae вiдocoблеиoï чoлoвiчoï чи жiиoчoï кyльтypи. «Ж1шче» у poзyмшm пocтмoдеpиy icиye не як aдьтеpнaтивa чoлoвiчoмy, a як вiдмoвa вiд aдьтеpиaтивиocтi взaгaдi, юнувоння мнoжиннocтi piшеиь. Cеpцевинa Геидеpиoï пpoблемaтики - пoдoлaиня цiинicииx ycтaиoвoк в культ-ypi, кoтpi вщцоють пеpевaгy мacкyлiииим ^н^стям: влaдi, дoмiиyвaиию, aгpеciï, a тошж уни^ення cекcизмy, як пpoявiв yпеpеджеиня i диcкpимiиaцiï но пiдcтaвi нaлежнocтi дo певиoï cтaтi.
Озшчуючи тняття «геидеpиa кyльтypa», иayкoвцi aкцеитyють увогу но cкдaдиoмy взaeмoзв'язкy coцiaдьиo-екoиoмiчииx, пpaвoвиx то етиoпcиxoлoгiчииx чинниив в yмoвax coцiaдьиoï то кyльтypиoï мapгiиaдiзaцiï cyra^OT^, яю cпpияють cтaиoвлеиню coцiaдьиoï piвнocтi мiж cтaтями. Т. Гoвopyи, О. Кiкiиеждi но ocиoвi дocлiджеиь Дж. Гoвcтидa пpoпoиyють виoкpемлювaти мacкyлiииi то фемiииi кyльтypи. Пpoвiдиим кpитеpieм визшчення мacкyлiиiзaцiï кyльтypи cлyгyвaдa пеpевaгa егo-цiинocтей нод coцiaдьиими цiинocтями. «Оcoбливo pельeфнo вiдмiинicть у цiииicииx opieитaцiяx мо^улты^^ то фемiиииx кpaïи пpocтежyeтьcя зо pезyльтaтaми кoмплекcиoгo дocлiджеиня зaгaдьииx нopмaтивiв пoведiики чoлoвiкiв i жiиoк, ïx фyикцioиaдьииx oбoв'язкiв i poлi в ам% дифеpеидiaцiï виxoвaиня xдoпчикiв i дiвчaтoк, цiинicииx cмиcлiв пpoфеciйиoï дiяльнocтi то фyикцioиyвaиня cycпiльcтвa - зозночоють aвтopки [2, c. 11S]. npore геидеpиa кyльтypa e не лише cклaдoвoю дyxoвиoгo i кyльтypиoгo буття етиocy; це тaкoж «iидивiдyaдьиo-ocoбиcтicиa xapaктеpиcтикa, чacтинa зaгaдьиoï кyльтypи cyб'eктa, щo мicтить геидеpиy кoмпетеитиicть, геидеpиy кapтинy cвiтy, cпецифiчиi цiинicиi opieитaцiï й мoделi пoведiики» [7]. Твopеиня ща кyльтypи вiдбyвaeтьcя як но зaгaльнoкyльтypнoмy piвиi, ток i но piвm iидивiдyaдьнoï cвiдoмocтi, щo e вiдoбpaжеиням coцioкyльтypнoгo xapaктеpy взaeмoдiï мiж людишю i coцiyмoм.
Опoзицiя «чoлoвiче/жшoче» у cвiтoглядi кoжнoгo нapoдy виявляeтьcя у фopмi геидеpииx cтеpеoтипiв, яю у виглящ cтiйкиx кoмплекciв пеpедaють кyльтypнi кaнoни iдеaдьииx Чoлoвiкa i Жшки. «3a cвoïм пoxoджениям cтеpеoтипи не e pезyльтaтoм впливу oднoгo фетмено вoни e pезyльтaтoм cкдaдoвoï ди, ocкiльки зо влacтивocтями виникнення, cipyRiypoK» то фyикцiями вoни e pезyльтaтoм вiдoкpемления нaйбiльш cyттевoгo, типoвoгo з велишго зо oбcягoм джеpелa iнфopмaцiï», - cтвеpджye H. Гoдзь [4, c. S]. ^rç^pm cтеpеoтипи дoпoмaгaють дiтям зopieитyвaтиcя cтocoвнo cвoeï cтaтевoï нaдежнocтi, фopмyвaти iдеитичиicть, cтaвлеиня дo викoнaння в мaйбyтиьoмy бaтькiвcькиx i пoдpyжиix oбoв'язкiв. npcre меxaиiзм cтеpеoтипiзaцiï мoже фopмyвaти xибиi уявлення, зовдяки виcoкoмy cтyпеию cпpoщеиня, недocтaтиiй iнфopмaтивнocтi, вiдcyтнocтi кpитичнoгo aнaлiзy, cxемaтизaцiï.
Вплив кyльтypи но фopмyвaиня coцio-кyльтypнoï crari вивчоли В. Aгeeв, В. Вacютинcький, Т. romp^ H. Гoдзь, I. Kok, H. Лaвpичеикo, Т. Ти^ен^ й iн. Зтчт poль у виxoвaннi Геидеpнoï кyльтypи нaдежить вчителю. Miciя педaгoгa в пpoцеci пеpедaчi учням кyльтypииx цiннocтей poзглядaлacя у бaгaтьox дocлiджеиняx, opere як вiдбyвaeтъcя тpaнcмiciя Геидеpнoï кyльтypи, вивченo недocтaтиьo. Чacткoвo це poзгляиyто в npaiiHx О. Kiкiнеждi, В. Kpaвця, В. Рoмaнoвoï, Л. Штидьoвoï й шшж иayкoвцiв.
Дocлiджения П. Гopнocтaй, I. Kдьoцинoï, О. Лyцеикo то iншиx вчениx cвiдчaтъ, щo тpaдицiйнa гендеpнa coцiaлiзaцiя xлoпчикiв i дiвчaтoк мoлoдшoгo шкiльнoгo вiкy вiдтвopюe пaтpiapxaдьиi cтеpеoтипи як в cycпiльиiй, ток i в nprnararn cфеpax. Геидеpне виxoвaиня дoшкiльиикiв то мoлoдшиx шкoляpiв, opгaиiзaцiя виxoвнoгo пpoцеcy з ними m зacaдax геидеpнoï piвнocтi були пpедметoм нayкoвиx пoшyкiв H. Пaвлyщеикo, М. Caвченкo, А. Шевчеикo. Оcoбливicтю виxoвaиня учтв мoлoдшoгo шкiльнoгo вiкy e те, щo вoнo здiйcиюeтьcя в rap^ зaгaдьнoï cензитивнocтi, cпpиятливий для фopмyвaння в дiтей нaвичoк взaeмoдiï но зacaдax пapтнеpcтвa. Оcкiльки це етоп «чут^го
тзнання», то варто прислухатись до думки О. Вишневського, який акцентуе увагу на специфiчностi вимог до виховання: « не вщкидаючи традищйних прийомiв i методiв, сучасна педагогiка повинна виробляти i застосовувати такi пiдходи, якi б апелювали до внутршньо-чутгевого, iррацiонального в людиш» [1, с. 180]. Найбiльш сприятливе для цього виховання на культурних цiнностях, народному фольклорi. Останнш е формою архетипових уявлень, органiчно поеднуе етнiчнi та загальнолюдсью цiнностi, на що вказували Г. Сковорода, О. Духнович, К. Ушинський, С. Русова, В. Сухомлинський та iншi вiдомi украшсью мислителi i педагоги.
Формування особистост на кращих зразках украшсько1 нацiональноï культури - перевiрений багатовшовим досвiдом спосiб зберегти здорову, сильну, духовну нацiю. Рiзнi жанри фольклору вщображають духовнiстъ та глибоку мудрють народу, процес передання нацiональноï культури вщ поколiння до поколiння. Фольклор як джерело нацiональноï iдентичностi i менталитету водночас вщображае усвщомлення схематичносп дiй, що залежать вiд нацiональноï специфiки певноï' культури. Через фольклорш тексти, яю пропонують казковi, загадковi дп, треба «дешифрувати» ik суть. Тому юнуе значна юлькють дослщжень, що з рiзних точок зору, в т. ч. гендерного пщходу, трактують фольклорнi тексти; з шшого ж боку, частина теоретиюв i педагопв вважають це простим i не вартим уваги заняттям. У нашш статтi ми наведемо власш приклади та частково узагальнимо юнукга дослiдження украïнського фольклору для удосконалення процесу формування гендерно1' культури молодших школярiв.
Казка е результатом i вщображенням особливостей менталiтету i побуту, культури, стилiв комунiкацiï. В казках юнуе чггкий розподiл обов'язкiв мiж статями. Вони пропонують типовi моделi поведiнки, вчать розумiти iнших людей, ставити мету i поетапно ïï досягати, вщстоювати власну думку, не боятися перешкод. Переважно класифiкацiя казок передбачае виокремлення наступних основних жанрiв: казки про тварин, чарiвнi казки, соцiально-побутовi казки. Соцiально-побутовi казки не потребують додаткового «дешифрування». Казки про тварин подають архетипи як прообрази, культурнi зразки, що узагальнюють досвщ та взаемозв'язок поколiнь, е акумуляторами етнiчноï iдентичностi та менталiтету. Чарiвнi казки найважче трактувати, тому, зазвичай, вдаються до аналiзу головних геро1'в, яю володiють надзвичайними здiбностями.
Образи «ворога» в украшському етносi носять як жшоч^ так i чоловiчi iмена: «Поганин», «Змiй», «Чорт», «Кощш», «Баба-Яга», «Проклята баба», «Сестра-зрадниця», «1род», «Оленка-змiючка» та iн. Специфiчною етнiчною рисою е ставлення до тварин, що сприймаються як рiвнi дiючi особи з певним сощальним статусом. В образi тварин, залежно вщ статево1' належностi, дiти сприймають чоловiчi або жiночi персонаж^ котрi безпосередньо впливають i пiдсвiдомо формують зразки поведiнки i способу життя.
С. Походенко за допомогою контент-аналiзу проаналiзувала 31 украшську казку про тварин. Метою ïï дослщження стало вивчення змiсту символiчних смислiв та архетипових рис геро].'в народних казок. Головними дiючими особами е в порядку спадання лисиця, вовк, ведмщь, заець, коза, ют, твень, цап, вiл, юнь, собака [6, с. 109], причому лише 27 % з них - жшочо].' стал. Лисиця -найбiльш часто згадуваний персонаж у казках, «вона виступае твариною пронирливою, пщступною, хитрою, яка своею хитрютю бере перевагу над шшими, бiльш сильними тваринами, такими як вовк i ведмщь» [6, с. 110]. ïï риси допомагають обдурювати, навчати, знущатися з шших персонашв, хитрiстю вийти замж. Вовк - злий, жадiбний, ненажерливий i водночас дурний та нездогадливий. «Визначальною у символiцi Вовка е ознака «чужий», ... оск1льки йому властивi функцiï' мiж «цим та <аншим» свiтом, м1ж людьми та нечистою силою» [6, с. 111]. Давт слов'яни шанували його як божество, його iм'я заборонялося вимовляти вголос. Ведмщь - хазяïн лiсу, найсильтша тварина, вiн е захисником вщ усякого зла i покровителем родючосп, острах перед ним такий же сильний, як i захоплення ним. На думку С. Походенко, «архетип мудросп закладений в образi Ведмедя, архетип зла, хитростi i пщступносп оселився в образах Лисицi i Кота, архетип довiрливостi та недоумкуватосп проявляеться у образi Вовка. Заець - образ слабохарактерносп та боягузтва, Пiвень -образ неслухняностi та працелюбства» [6, с. 116].
Таким чином, набiр «чоловiчих» образiв у народних казках про тварин значно ширший як за чисельтстю, так i за активтстю, комунiкативнiстю, спектром сощальних ролей, тодi як «жшочЬ> образи зосередженi на задоволеннi власних потреб i досягненнi своеï поставлено].' мети. Архетипи, яю втiленi у тваринах - казкових персонажах, формують таю властивi украïнцям риси, як врiвноваженiсть, щирiсть, вiдвертiсть, працелюбнiсть, хитрють.
Н. Годзь, дослщжуючи украшсью казки, вщзначае iснування стереотипiв образiв вiку та соцiально-культурних ролей: «стльним для всього укранського етносу е раннш вiк «дорослосп», але в груш соцiально-культурних ролей у гендерному аспектi спостерiгаються стiйкi вiдмiнностi захдних укранських казок. «Старiсть» в укранських казках сприймаеться як синонiм «хвороби» - «тяжко старий, «молодiсть» асощюеться з красою та фiзичним здоров'ям. Стереотипи образiв «гарний»-«негарний» тюно пов'язанi не ильки з вшом людини, але й з ïï моральними характерологiчними рисами. Поняття «гарний» передбачае також унiкальнiсть i неповторнють [4, с. 13]. Зазначимо, що врода дiвчини в украïнських казках невщщльна вiд молодостi та краси, тодi як чоловiча врода практично не фкуруе в текстах, що тдтверджуе наявнiсть гендерних стереотипiв.
Науковець зосереджуе увагу та порiвнюе казки рiзних европейських народiв у контекст «довеально"» та «пiслявесiльноï» поведiнки. Якщо у бiльшостi народiв наречена е предметом оглядин, купiвлi чи чужого вибору, то в украшських казках жшка пропонуе чоловiковi укласти шлюб сакральною фразою: «Будь ти мен за чоловша а я тобi за жiнку буду. Вiн i згодився». Дiвчина сама собi вибирае чоловша при цьому оцiнюючи його придаттсть до подружнього життя: «Якщо обпатрати, хлоп нiби порядний буде». З батьками «радяться». Велика роль ради мат^ та батька. Одружитися на «нелюбiй» дiвчинi хлопцю «Бог приказуе». Дослiдниця наголошуе, що «культуровi стратегiï' для жшок у виборi нареченого рiвнi, але для чоловшв дуже вiдмiннi серед украïнського етносу. В грут захщноукршнських казок брат може розпоряджатися долею своïх сестер» [4, с. 13]. Отже, для чоловiчого та жшочого дискурсiв юнуе двi рiзнi стратегiï поведiнки, формуються гендернi стереотипи, вiдмiннi для обох груп уявлення стосовно рiвностi, свободи, краси. Невеликий за обсягом мат^ал становлять стереотипи групи «Правда»/«Кривда». Чоловшв i жшок жшок засуджують за рiзнi речi: жiнок - за «легковажнють» i «безпутство», а чоловшв - за «злють» i «пияцтво» [4, с. 14].
Потенцiйнi можливост украïнськоï' казки в гендерному виховант дiтей дошюльного та молодшого шюльного вiку стали предметом вивчення, зокрема, Т. Пархоменко i В. Желановог Т. Пархоменко, аналiзуючи тексти украшських народних казок, виокремлюе по три типи чоловiчих та жшочих обраяв.
В. Желанова на основi анашзу 50 найпопулярнiших украïнських народних казок визначила особливостi типових чоловiчих та жшочих образiв. Цшаво, що 32 % текспв взагалi не мютили згадок про жiнок, немае казок, де жiнка була б единим персонажем. Дослщниця зауважуе, що образ чоловша i казках «багатий як динамчними, так i статистичними характеристиками», тодi як «жiночi образи в казках фактично не розкриваються, ж1нка найчаспше виступае як пасивний персонаж, в протилежнють чоловiковi» [5]. Ж1нщ вщводиться, зазвичай, функцiя дружини, образ дочки е активтшим i вщображае важливу господарчу-побутову роль. Образ дiвчини-мети головного героя володiе рiдкiсними якостями, переважно, - це зовнiшня краса, яка стае причиною подвипв юнаюв. Дослiджуючи тексти чарiвних казок, В. Желанова звернула увагу на те, що у 18 % казок жiнка володiе мiстичними здiбностями, причому в 12 % випадкiв цi здiбностi використаш з добрими намiрами. Жшка представлена у негативному образ Смерп, Чаклунки, Баби-яги, годi як чоловiк з такими ж здабностями - просто старий дд, як нейтральний персонаж [5]. Таким чином, протиставлення статей вщбуваеться на рiзних рiвнях: даяльносп, поведшщ, домаганнях, здабностях, зовнiшносгi.
Осюльки казки бiльше описують позитивний образ чоловша, то, на думку дослщнищ, вони мають бiльший потенцiал щодо виховання маскулiнностi, н1ж фемiнностi. Сучасний чоловiчий 1деал мало вiдрiзняегься вщ описаного в казках, годi як щеал ж1нки суттево вiдрiзняегься звуженим рольовим дiапазоном, тому украïнська народна казка «не може служити адекватним джерелом фемiнного стереотипу поведiнки» [5].
Частковий аналiз праць, присвячений анашзу украïнських народних казок, висвiтлюе ряд збтв та проблем. Бiльшiсть дослщниюв сходяться на думцi, що змют казок значною мiрою висвiтлюе маскулшт цiнностi на рiзних рiвнях заглиблення в проблему. Як формувати гендерну культуру дiтей на основi казок, якщо, з одного боку, необхщне подолання маскулiнних цiнностей в умовах частково маскулiнноï' культури, а, з шшого, - без них неможливо виховати нацiональну культуру, традицiï, менташтет? Ми схиляемося до думки, що цю проблему можна вирiшувати через освпу педагогiчних кадрiв та майбутшх вчителiв, яка буде ефективна за умови особистюного прийняття положень гендерноï' теорiï. Дуже чiтко цю думку висловила Т. Говорун: ^<Шлях до гендерноï' культури пролягае як через гендерну пошформованють (обiзнанiсть), так i гендерну чуйнють (умiння толерантно ставитись до рiвня наукових знань, усвщомлення проблеми, стереотипiзацiï св1домост!) i, навпь, мотивацiï' небажання чи навiть свщомого ïï спрямування в протилежному напрямку». [3, с. 21]. Саме вщ пояснення змiсту казки, iндивiдуального розумшня iï змiсту педагогом, вм1ння усвщомити гендернi стереотипи
зиaчнoю мipoю золежить ïï глибинне ycвiдoмлеиня учнями мoлoдшoгo шкiльнoгo вiкy. 3aзнaчимo, щo cеpед козск e таи, яю пpoпaгyють егaдiтapиi цiннocтi, зoбpaжaють дiвчaт октивними, poзyмними, cмiливими, здотними пoдoлaти будь-яю пеpешкoди («Myдpa давчит», «Moлoдидьнa шдо»).
Hapoдний фoлькдop - не лише козки. У нapoдиiй твopчocтi живуть repoï, яю пpocлaвидиcя у битвax i пoдopoжax, живуть у нapoднiй шм'ят! В mOTax, пеpекaзax, епocax, дyмax пocтaють пpaвдивi пoдiï мииyлoгo, ^^озки i пpиcлiв'я oб'eдиyють icтини, пеpевipенi життeвими oбcтaвинaми i чacoм.
^икозки i пpиcлiв'я пpocтiше вiд iншиx видiв фoлькдopy викopиcтoвyвaти в нaвчaльнo-виxoвнoмy пpoцеci, ïx пеpевaги - кopoткий змicт то влучне викopиcтaння. Здiйcиюючи геидеpний aнaдiз пpикaзoк i пpиcлiв'ïв, ми yмoвнo видiлиди двi гpyпи: 1) егaдiтapнi, в якиx чoлoвiки i жшки e piвнoцiнними членоми cycпiльcтвa; 2) cекcичиi, в кoтpиx oднa iз агатей пpинижyeтьcя.
Дo пеpшoï гpyпи мoжнa вщнести: «Hемa кpaщoгo ,4pyra, як вipнa cynpyra», «Haйкpaщa cпiлкa -чoлoвiк то жшко», «Чoлoвiк i жiнкa - щo бopoшнo з вoдoю», «Чoлoвiк то жiнкa - oдне дiлo, oдне тiлo, oдин ,4yx»; дo дpyгoï - «Бoг CTbop™ тpи зло: 6a6y, дщьга i шзло», «У жiнки вoлoccя дoвге, a poзyм кopoткий», «Бобищ дopoгa - вiд печi дo mpora», «У дiвкax кypoчкa - зомужем дypoчкa». Cеpед пpикaзoк e велико юльюсть тaкиx, яю пiдтвеpджyють думку npo те, щo yкpaïнcькa жiнкa з дaвиix чaciв бута caмoцiннoю ocoбиcтicтю, беpегинею дoмaшиъoгo вoгнищa, пpиклaдoм для нacлiдyвaиня: «Maтеpi am купити, am зacлyжити», «Чoгo моти щучить, те й дoчкa знae», «Яке кypчa - тога квoчкa, яко момо - тога дoчкa», «^ora ягнятко cкaчyть, пoки мaтip бочоть».
Окpемo вapтo видiлити i ^^озки пpo poль бaтькiвcькoгo впливу m виxoвaння дiтей: «Hе новчив ботьш, не новчить i дiдькo», «Умiв ботькувоти, yмiй i гoдyвaти». Ha думку M. Cтельмaxoвичa, «виcлoвлювaния m зюгавлення ботько й мaтеpi типу: «Ботьш вмpе, то пiвcиpoтинa, моти - тo вже цiлa c^orarn», «Бaтькo - не моти: не ro!wye, не пpигoлyбить», ... моють но метi не пpинизити мюце ботько в ciм'ï, як m пеpший пoгляд мoже здaтиcя, a чеpез нaгoлoшения ocoбливoгo зночення мот^, пiднеcти неoднopiдиicть poлi ботько i мaтеpi» [S, c. 113].
Moвa як пеpшoелемеит кyльтypи лежить в ocнoвi цiннocтей, щo визночоють дyxoвне життя ноцй', пpипиcye кoжнiй crari нopми i oцiики, яю pеглaмеитyють геидеpиy пoведiикy. Геидеpнa acиметpiя в мoвi зaкpiплюe i вiдтвopюe в культ-ypi диxoтoмiчне poзмежyвaния cтaтей: «пocлyxaй жшку - зpoби нaвпaки», «ciapa дiвa»; у вживaинi то фiкcaцiï тpaдицiйииx poльoвиx кдiше: чoлoвiк-годувольник, миcливець, a жiикa - xopoнителькa, беpегиия; пpoявляeтьcя у cлoвocпoлyчеиняx, пpикaзкax i пpиcлiв'яx: - «жiнoчa лoгiкa», «дyxoвиий бaтькo пpoектy», «куди чopт не пiде - пoшле бобу», «боб^ко xeopo6o - язик». Чеpез викopиcтaния пoдiбииx виpaзiв у нaвчaльнo-виxoвнoмy пpoцеci в учтв cкдaдaeтьcя x^rn думко щo oчiкyвaния cycпiльcтвa вщ ииx визнaчaeтьcя пеpевaжнo cтaтевoю пpинaлежmcтю.
Отже, но ocнoвi aнaлiзy нayкoвoï лiтеpaтypи мoжнa зpoбити виcнoвoк, щo геидеpнa культ-ypa yкpaïнцiв мae в^ожет як мacкyлiинi, ток i фемшт oзнaки, тему викopиcтaиня фoлькдopy в мoлoдшoмy шкiльнoмy вiцi пoвиннo гpyитyвaтиcя но глибoкoмy ycвiдoмлеинi геидеpииx cтеpеoтипiв, poзвiичyвaниi ïx ycтaденocтi то звичaeвocтi. Геидеpиi cтеpеoтипи e cкдaдoвими кyльтypниx cтеpеoтипiв i викoиyють cтpyктypyючy, cxемaтизyючy poль в ocмиcлениi дyxoвнoï кyльтypи нapoдy, a тaкoж фopмyють x^rn уявлення зовдяки виcoкoмy cтyпеию cпpoщення то cxемaтизaцiï, недocтaтнiй iнфopмaтивнocтi, в^^уттой кpитичнoгo aнaдiзy.
У змicтi coцiaльнo-пoбyтoвиx козск e пpикдaди егaдiтapнoï мiжcтaтевoï взaeмoдiï. Cеpед кaзoк npo твapин дoмiиyють apxетипи «чoлoвiчoï» cтaтi m фoнi шиpoкoгo cпектpa coцiaдьниx poлей, apxетипи «жiнoчoï» cтaтi викoиyють oбмежене кoлo coцiaдьниx poлей. Coцiaдьнo-пoбyтoвi козки не пoтpебyють дoдaткoвoгo «дешифpyвa:ння», тему iipoci™ ддя oбгoвopеиия в пoчaткoвiй шкoлi. У кoитекcтi геидеpииx poлей то мoжливocтей у змicтi фoльклopy e велико кiлькicть мacкyлiнниx зpaзкiв, тему вiд геидеpнoï ocвiти то геидеpнoï чyтливocтi вчителiв зтчшю ivápoK» золежить тpaкIyвaиня йoгo змicтy.
В yкpaïнcькиx козкок, пpиcлiв'яx e дocтaтиъo зpaзкiв егaлiтаpнoï мiжcтaтевoï взaeмoдiï, тому cynro виxoвaння геидеpнoï кyльтypи учтв мoлoдшoгo шкiльнoгo вшу м^ бути piвнoцiнне пpедcтaвлеиня чoлoвiчoгo то ждатого пoглядiв, зближення poльoвиx мoделей чoлoвiкiв то ж1шк, a не ïx пpoтиcтaвлеиня.
Л1ТЕРАТУРА
1. Вишневcъкий О. I. Third Reader: шабник ддя студенпв вищиx нaвчaлъниx зaкдaдiв /
О. Вишневский. - Дpoгoбич: Koлo, 2003. - 52S c.
2. Гoвopyн Т. В. Гендеpнa пcиxoдoгiя: гавч. пociбник ддя студ. вищиx гавч. зaкдaдiв / Т. В. Гoвopyн,
О. M. Kiкiнеждi. - K.: Вид. цент^ «Aкaдемiя», 2004. - 30S c.
_ПОЧАТКОВА ОСВ1ТА_
3. Говорун Т. В. naTpiapxaibHi виклики демократу тендеру / Т. В. Говорун // PiBHicTb, лвдерство, спiлкування в европейських прагненнях укра1'нсько1 молодi: тендерний дискурс: збiрник матерiалiв Всеукр. наук.-практ. конференцiï (Тернопiль, 5-7 жовтня 2016 р.); за заг. ред. В. П. Кравця. -Тернопшь: ТНПУ îm. В. Гнатюка, 2016. - С. 20 - 25.
4. Годзь Н. Б. Культурш стереотипи в украшськш народнш казцi: автореф. дис. ... канд. фiлос. наук: 09.00.04 / Н. Б. Годзь. - Харшв, 2000. - 20 с.
5. Желанова В. В. Потенщал украшсь^' народноï казки в гендерному вихованш / В. В. Желанова // Актуальш проблеми слов'янсь^' фiлологiï. Серiя: Лiнгвiстика i лгтературознавство. [Електронний pecypc]. - Режим доступу: dspace.nbuv.gov.ua/xmlui/handle/123456789/16643.
6. Походенко С. Героï украшських народних казок в архетиповш свщомосп суспiльства / С. Походенко. [Електронний pecypc]. - Режим доступу: irbis-nbuv.gov.ua/.../cgiirbis_ 64.exe?...1...PDF/psling_2012_9_ 17 .pdf.
7. Словник тендерних термiнiв [Електронний pecypc]. gender.net/ua/genderna-kultura.html.
8. Стельмахович М. Г. Украшська народна педагогiка: Стельмахович - К.: 1ЗМН, 1997. - 232 с.
REFERENCES
1. Vyshnevskyi O. I. Teoretychni osnovy suchasnoi ukrainskoi pedahohiky: posibnyk dlia studentiv vyshchykh navchalnykh zakladiv [Theoretical Foundations of Ukrainian Pedagogy]. Drohobych: Kolo, 2003, 528 p.
2. Hovorun T. V., Kikinezhdi O. M. Genderna psykholohiia [Gender Psychology]: navch. posibnyk dlia stud. vyshchykh navch. zakladiv. Kyiv: Vyd. tsentr «Akademiia», 2004, 308 p.
3. Hovorun T. V. Patriarkhalni vyklyky demokratii genderu [Patriarchal Challenges of Gender Dempocracy]. Rivnist, liderstvo, spilkuvannia v yevropeiskykh prahnenniakh ukrainskoi molodi: gendernyi dyskurs: zbirnyk materialiv Vseukr. nauk.-prakt. konferentsii (Ternopil, 5-7 zhovtnia 2016 r.); za zah. red. V. P. Kravtsia. Ternopil: TNPU im. V. Hnatiuka, 2016, P. 20-25.
4. Hodz N.B. Kulturni stereotypy v ukrainskii narodnii kaztsi [Cultural Stereotypes in Ukrainian Folk Tale]: avtoref. dys. ... kand. filos. nauk: 09.00.04. Kharkiv, 2000, 20 p.
5. Zhelanova V. V. Potentsial ukrainskoi narodnoi kazky v hendernomu vykhovanni [Potential of Ukrainian Folk Tale in Gender Performance]. Aktualni problemy slovianskoi filolohii. Seriia: Linhvistyka i literaturoznavstvo. [Elektronnyi resurs]. Rezhym dostupu: dspace.nbuv.gov.ua/xmlui/handle/123456789/16643.
6. Pokhodenko S. Heroi ukrainskykh narodnykh kazok v arkhetypovii svidomosti suspilstva [Characters of Ukrainian Folk Tales in Archetype Consciousness of Society]. [Elektronnyi resurs]. Rezhym dostupu: irbis-nbuv.gov.ua/.../cgiirbis_64.exe?... 1...PDF/psling_2012_9_17.pdf.
7. Slovnyk gendernykh terminiv [Dictionary of Gender Terms] [Elektronnyi resurs]. Rezhym dostupu: http://a-z-gender.net/ua/genderna-kultura.html.
8. Stelmakhovych M. H. Ukrainska narodna pedahohika [Ukrainiam Folk Pedagogy]: navch.-metod. posibnyk. Mykhailo Stelmakhovych. Kyiv: IZMN, 1997, 232 p.
Стаття надтшла в редакцт 05.03.2017р.
УДК 37.017.18
В1ТАЛ1Й МАЦЬКО
macko .vitaliy @mail.ru доктор фшолопчних наук, професор Хмельницька гумаштарно-педагопчна академiя, м. Хмельницький, вул. Проскурiвського шдпшля, 139
Р1ДНОМОВНЕ НАВЧАННЯ В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ ЕМ1ГРАЦ1ЙНОГО
ОСВГГНЬОГО ПРОСТОРУ
Проанал1зовано проблеми навчання укратськоХ мови в початкових класах ем1грацшного освгтнього простору. Закцентовано, що в навчаннi укратськоХ мови перевага надаеться лгнгвгстичному аспектовi, який передбачае всебiчне вивчення мови як системи: звучання i значення слiв, словосполучень, речень i цiлого тексту, ХхньоХ граматично'1 форми, графiчне й правописне оформлення, стилiстичнi особливостi. Доведено, що в умовах емiграцiйного
- Режим доступу: http://a-z-навч.-метод. поабник. Михайло
