CC BY
16
9. Рекомендации по повышению устойчивости зеленых насаждений к техногенному загрязнению атмосферы выбросами аммиака, сернистого ангидрида, окислов азота в условиях лесной и степной зон Украинской ССР : метод. указания / П.С. Пастернак, В.П. Ворон, В.Г. Мазепа и др. - Харьков, 1987. - 16 с.
10. Физико-географическое районирование Украинской ССР / под ред. В.П. Попова, А.М. Маринича, А.И. Ланько. - К. : Изд-во Киев. ун-та, 1968. - 683 с.
11. Holmes, R.L. Tree ring chronologies of western North America: California, eastern Oregon and northern Great Basin, with procedures used in the chronology development work, including users manuals for computer programs COFECHA and ARSTAN. Chronology Series VI Laboratory of Tree-Ring Research / R.L. Holmes, R.K. Adams, H.C. Fritts. - Tucson : University of Arizona. -1986.
Ворон В.П., Коваль И.М., Лещенко В.О. Динамика радиального прироста сосны под влиянием выбросов Змиевской тепловой электростанции
Представлен анализ динамики состояния сосновых насаждений, поврежденных выбросами Змиевской тепловой электростанции и радиального прироста деревьев.
Ключевые слова: выбросы тепловой электростанции, санитарное состояние сосновых насаждений, радиальный прирост деревьев.
Voron V.P., Koval I.M., Leshenko V.O. Dynamics of pine radial growth under emissions of Zmiiv fuel-burning power plant
Analysis of state of the pine stands damaged with emissions of Zmiiv fuel-burning power plant and pine radial growth
Keywords: emissions of the fuel-burning power plant, sanitary state of pine stands, tree radial growth.
УДК 502.34 Пров. наук. ствроб. М.П. Козловський1, д-р бюл. наук;
астр. 1.П. Мацях2; наук. ствроб. В.1. Яворницький1;
доц. В.О. Крамарець2, канд. с.-г. наук
УГРУПОВАННЯ БЕЗХРЕБЕТНИХ У БОРИНСЬКОМУ Л1СОРОЗСАДНИКУ (ВЕРХНЬОДН1СТРОВСЬК1 БЕСКИДИ)
Подано результати вивчення Грунтово! мезофауни, мжроартропод, Грунтових нематод на територи Боринського люорозсадника. Мульчування посiвiв ялищ лусоч-ками шишок сприяе розвитковi та збшьшенню чисельносп сапробюнтних видiв (зок-рема угруповань мжроартропод i ф^онематод), i призводить до зменшення чисель-ност фггофапв. Покращення умов вирощування позитивно впливае на рют i розви-ток аянщв ялищ, зокрема на !х бюметричн показники.
Ключовг слова: лiсовi розсадники, Грунтова мезофауна, мжроартроподи, Грун-товi нематоди.
Вступ. Всихання похщних ялинниюв на територп Укра!нських Карпат зумовлюе потребу реконструкцп цих люосташв 1 створення на !х мющ наса-джень за типом коршних. Для виконання робгг з люовщновлення необхвдно збшьшити обсяг вирощування високояюсного стандартного садивного мате-р1алу головних люотв1рних порщ, зокрема ялищ, бука та !х супутниюв - явора, клена гостролистого та ш.
1 1нститут екологи Карпат, НАН Украши, м. Льв1в;
2 НЛТУ Украши, м. Льв1в
З метою забезпечення садивним матерiалом люогосподарських тд-приемств прсько! частини Бескид було створено базисний розсадник на тери-торп Державного пiдприемства "Боринське люове господарство". Поля роз-садника розмщеш на терасах, при нарiзаннi яких пiд час перемiшання Грун-товi горизонти, внаслiдок чого на поверхш опинився шар глини, який при пе-ресиханнi утворюе щiльну юрку, а за опадiв затримуе вологу. На терасах вщ-сутнiй дренаж. Все це сприяе розвитку фиопатогенних грибiв-збудникiв хвороб сiянцiв i саджанцiв. Водночас за змiни еколопчних умов вiдбуваеться ю-тотна трансформащя угруповань Грунтових безхребетних, якi функцюнально впливають на два основнi процеси в екосистемах: розклад вщмерло! оргашки та продуктивнiсть рослин шляхом живлення кореневими волосками [2].
Об'екти та методика. Дослщження проводили у базовому розсаднику ДП "Боринське ЛГ" на дшянках, де вирощують дворiчнi шянщ ялицi. Для оцiнки впливу рiзних технологiй вирощування сiянцiв на склад Грунтово! ме-зофауни облiки та обстеження провели на двох полях:
1. Поле на тераа, тд час формування яко! на поверхню було тднято гли-нистий шар Грунту. Тут здшснювали мехашчну тдготовку Грунту, вносили азотш добрива.
2. Поле на тераа. Для покращення властивостей Грунту внесено торф. Здшснювали тдготовку Грунту, а також мульчування лусками шишок ялищ бшо!.
Облiк Грунтово! мезофауни проводили методом пошарового викопуван-ня i ручного розбирання Грунтових проб, мiкроартропод за допомогою термо-електора, фiтонематод - модифжованим лiйковим методом Бермана [5]. Розбiр зразюв пiдстилки i вибiрку тварин iз не! здiйснювали в лабораторних умовах за допомогою колонки Грунтових сит. Первинну обробку тварин здшснювали зпдно iз загальноприйнятими у Грунтовш зоологи методиками. Для загально! характеристики нематодних угруповань використовували подш фiтонематод на трофiчнi групи за класифжащею О.Ш. Yeates, Т. Во^еге ^ а1. [4].
Узагальненi показники потоку енергп через угруповання Грунтових тварин отримували шляхом сумування цих показниюв у межах окремих тро-фiчних груп Грунтових безхребетних (фиофаги, сапрофаги, хижаки). Розра-хунки в окремих трофiчних групах виконували спочатку для таксономiчних груп, з урахуванням розрахункових формул використання енергл окремими розмiрними групами [3]. Крiм цього, дослщжували бiометричнi показники сь янщв ялицi, вирощених iз застосуванням мульчування i без нього. З щею метою вимiрювали довжину надземно! частини, довжину кореня сiянцiв i дь аметр коренево! шийки, зважували корiнь, надземну частину i хвою. Результата дослщжень обробляли за допомогою статистичних методiв [1].
Результати дослщжень. Угруповання Грунтових безхребетних мезофауни розсадника дворiчних сiянцiв ялищ бшо! мае представникiв лише з 7 таксошв (табл. 1). На дшянщ з природним Грунтом трапляються дощовi черви, хижi личинки комах, мурашки, iмаго та личинки ковалиюв i гусеницi совок. На дшянщ з мульчуванням Грунту з мезофауни виявлено лише двi так-сономiчнi групи: дощовi черви, та коротконадкрилi жуки (стафiлiнiди).
Табл. 1. Показники угруповання мезофауни у группа розсадника
Таксоном1чна група Вар1ант досл1ду
без застосування мульчування 1з застосуванням мульчування
чисель-шсть, осо-бин/м2 маса, г/м2 споживання енерги, Дж/м2 за добу чисель-шсть, осо-бин/м2 маса, г/м2 споживання енерги, Дж/м2 за добу
Lumbricidae 197 37,49 3922 208 38,40 4048
Staphylinidae 16 0,08 21 16 0,08 21
Adephaga (1аГ.) 5 0,11 20 - - -
Formica 54 0,98 184 - - -
Elateridae (Ш.) 5 0,18 29 - - -
Elateridae (1аг.) 43 1,34 220 - - -
Разом: 320 40,18 4396 224 38,48 4069
За умови вирощування шянщв ялицi на природному Грунту угруповання мжроартропод мае чисельнiсть 56,66 тис. особин з масою 0,99 г/м2 i споживае 974 джоулiв/м2 енерги за добу (табл. 2). Домшантами в угрупованнi е 5 видiв ногохвiсток i 4 види орiбатiдних клiщiв, на якi припадае вщповщно 90 i 100 % чисельност окремих таксоценiв. Серед домшанлв угруповання переважають власне rрунтовi види еуедафiчного екоморфологiчного типу (61 %), менше гемiедафiчних (21 %) - мешканщв поверхнi Грунту, i наймен-ше мешканцiв верхньопiдстилкових i атмобюнтних - 8 %.
Табл. 2. Показники угруповання мжроартропод у Грунт1 розсадника
Таксоном1чна група Без застосування мульчування 1з застосуванням мульчування
чисель-нють, особин/м2 маса, г/м2 споживання енерги, Дж/м2 за добу чисель-шсть, особин/м2 маса, г/м2 споживання енерги, Дж/м2 за добу
СоШтЬоМ
Ceratophysella 1,60 0,032 33 - - -
Меапит - - - 0,13 0,001 2
Protaphorura 6,00 0,120 124 9,87 0,197 204
Mesaphorura 4,27 0,030 40 1,60 0,011 15
Folsomia 0,67 0,008 9 5,73 0,069 81
Isotomiella 2,27 0,016 21 4,80 0,034 45
Parisotoma 2,80 0,084 78 1,07 0,032 30
Тотосетз - - - 0,13 0,008 6
Orchesella - - - 0,13 0,004 4
Lepidocyrtus 1,87 0,093 77 0,67 0,033 27
Мееи - - - 0,27 0,002 3
Sminthurus 0,13 0,003 3 2,27 0,045 47
ОпЬаН(1а
Hypochthonius - - - 3,07 0,107 96
Phthiracarus 0,267 0,025 18 0,93 0,089 62
РЬАУПОЛГПЗ - - - 0,13 0,009 7
Ма^етапта - - - 0,53 0,027 22
Tectocepheus 1,733 0,009 13 0,13 0,001 1
Oppiidae 1,467 0,004 7 3,47 0,01 17
Scheloribates - - - 1,87 0,019 23
МусоЬаШае 0,267 0,001 2 0,53 0,002 3
Euzetes - - - 0,27 0,027 18
Achiptheria - - - 3,6 0,131 117
Acrogalumna - - - 0,27 0,016 13
Передiмагiальшi стадл 17,20 0,258 286 12,80 0,192 213
Mesostigmata
Gamasina 3,20 0,256 187 6,40 0,512 374
Trachites - - - 0,93 0,065 49
Zerconidae - - - 1,33 0,027 28
Uropoda - - - 0,67 0,02 19
Anoettidae 11,33 0,045 70 3,47 0,014 21
Scutacaridae 1,60 0,003 6 1,60 0,003 6
Разом мжроартропод 56,67 0,987 974 68,67 1,707 1553
За умови вирощування шянщв ялищ зi застосуванням мульчування за-гальна чисельнiсть угруповання мiкроартропод бiльша в 1,2 раза i сягае 68,67 тис. особин, в 1,7 раза бшьша маса угруповання - 1,71 г, i в 1,6 раза збшьшуеться споживанням ним енергл - 1553 Дж/добу. Серед морфоеколо-гiчних типiв домшантав за вiдносно такого ж вщсотка еуедафiчних форм (61 i 65 % вщповщно), частка гемiедафiчних зменшуеться з 21 до 14 %, а верхньо-пiдстилкових й атмобюнтних збiльшуеться з 8 до 15 %. Тут також удвiчi вищi показники рiзноманiття, щiльностi, маси популяцш мезостiгматичних клiщiв (Parasitidae, Veigaiaidae, Rhodacaridae, Zerconidae, Trachytidae, Uropodidae).
У розсаднику з вирощування шянщв 2-3-рiчнi шянщ ялицi, як вирощу-ють на Грунт без внесения органiки, мають значну кiлькiсть фiтогельмiнтiв, як представлен видами родин гоплолаймiд, пратiленхiд i паратiленхiд (табл. 3). Зважаючи на кшьюст показники споживання ними енергл, ц комплекси належать до вторинних нестшких потенцiйно патогенних, або патогенних.
Табл. 3. Показники mрофiчних груп нематод у ризосферному Грунт сшнцк
ялищ в розсаднику
Тр(^чна група Показник
чисель-шiсть, особин/м2 маса, г/м2 споживання енергл, Дж/м2 за добу споживання енер-гц, % вщ загально! кшькоста
сiяшцi ялищ, без мульчування
Екто- i ендопаразити 204800 0,078 216 16
Пожирачi кореневих волосюв 512000 0,077 270 19
Грибоlдшi 57600 0,003 13 1
Бактерiоlдшi 416000 0,246 613 44
Хижаки 0 0,000 0 0
Все!дт 38400 0,191 279 20
Разом 1228800 0,594 1391 100
Дворiчшi с1янщ ялищ, з мульчуванням
Екто- i ендопаразити 51200 0,026 67 4,2
Пожирачi кореневих волосюв 192000 0,029 101 6,3
Грибоlдшi 51200 0,004 17 1,0
Бактерiоlдшi 726400 0,395 1006 62,2
Хижаки 9600 0,053 76 4,7
Все!дт 35200 0,266 351 21,7
Разом 1065600 0,773 1617 100,0
Мульчування не позначаегься iстотно за загальнiй чисельносп нематод Грунту, проге вщбуваються значнi змiни в окремих трофiчних групах. Так, внаслiдок мульчування у розсаднику з вирощування сiянцiв ялищ у ри-зосферному Грунгi майже втричi зменшуегься кiлькiсгь натвендопаразитич-них нематод роду ЯоШукпсЬш i на два порядки ендопаразигичних нематод роду Pratylenchus. О^м цього, внаслщок зменшення чисельносгi пожирачiв кореневих волоскiв майже на 20 % збшьшуеться частка в нематодному угру-пованнi бактерюфапв, а частки типових хижих форм становить майже 5 %, тодi як на дшянщ без мульчування вони трапляються поодинокими особина-ми. Загалом мульчування Грунту сприяе розвитку вiльноживучих i хижих форм Грунтових нематод i значно зменшуе чисельнють рослино!дних видiв. Це нематодне угруповання належить до вторинних несгiйких нефгтопатоген-них комплексiв.
Угруповання Грунтових безхребетних тварин у розсаднику з вирощування шянщв ялищ бшо! на природному Грунт i з мульчуванням, незважа-ючи на приблизно однаковi показники маси та споживання енергп, вiдрiзня-ються мiж собою (табл. 4).
Табл. 4. Показники чисельностi, маси та споживання енерги троф1чними групами мезофауни, м1кроартропод ¡- нематод у Грунтг розсадника
Троф1чна група
чисельнють, особин/м2
Показник, пробна площа, група тварин
маса, г/м2
споживання енерги, Дж/м2 за добу
споживання енергп, % вщ загально! юлькост
Двор1чш с1янц1 ялищ, без мульчування
Мезофауна
Фггофаги
48
1,52
248
Сапрофаги
197
37,49
3931
89
Хижаки
75
1,16
219
Разом
320
40,17
4398
100
Мжроартроподи
Фггофаги
0
Сапрофаги
40,53-103
0,68
710
73
Хижаки
16,13103
0,31
263
27
Разом
56,66 10
0,99
973
100
Фггонематоди
Фггофаги
204800
0,078
216
16
Сапрофаги
985600
0,326
896
64
Хижаки
38400
0,191
279
20
Разом
1228800
0,595
1391
100
Загалом угруповання безхребетних
Фггофаги
1,598
464
Сапрофаги
38,496
5537
82
Хижаки
1,661
761
11
Разом
41,755
6762
100
Двор1чш аянщ ялищ, з мульчуванням Грунту
Мезофауна
Фггофаги | 0
6
5
0
0
0
7
0
0
0
Cапpoфаги 20S 38,4 4026 > 99
Хижаки 16 0,08 15 < 1
Разoм 224 38,48 4041 100
Мiкpoаpтpoпoди
Фiтoфаги 0 0 0 0
Cапpoфаги 54,27-103 1,07 1056 83
Хижаки 8,274 03 0,27 214 17
Разoм 62,544 03 1,34 1270 100
Фiтoиематoди
Фiтoфаги 51200 0,026 67 4
Cапpoфаги 969600 0,428 1124 69
Хижаки 44S00 0,319 426 26
Разoм 1065600 0,773 1617 100
Загалoм yn ^^звания безxpебетниx
Фiтoфаги - 0,026 67 1
Cапpoфаги - 39,898 6206 90
Хижаки - 0,669 655 9
Разoм - 40,593 6928 100
Насампеpед це d^yer^M oкpемиx poзмipниx гpyп. Мyльчyвання rpyнтy спpияe poзвиткoвi yгpyпoвань мiкpoаpтpoпoд i фiтoнематoд. Не вияв-леш тут i фiтoфаги з ipyra мезoфаyни. Загалoм мyльчyвання спpияe poзвиткy сапpoфагiв iз piзниx poзмipниx ^yn rpyнтoвиx тваpин i ствopюe менш rnp^ ятливi yмoви poзвиткy для фгтофапв.
Мyльчyвання пoсiвiв, пoкpащyючи yмoви poстy шянщв, впливае та-^ж на ïx бioметpичнi пoказники (табл. 5). Щд час виpoщyвання оянщв з мyльчyванням дoвжина надземнoï частини е бiльшoю в 1,4 pаза, дoвжина га-pеня - в 1,2 pаза, дiаметp кopеневoï шийки - в 1,3 pаза, шж пiд час виpoщy-вання шянщв без мyльчyвання.
Табл. S. Бюметричт показники deopÍ4Hux cÍMiuie ялищ
Дoвжииа Вага на- Дoвжи- Вага Вага Дiаметp
Шказники надземнoï земжи иа кopе- кopе- xboï, кopеневoï
частини, см частини, г ня, см ня, г г шиики, мм
Вирощеш без мyльчyвання
Cеpеднe значения 6,1 0,119 9,1 0,101 0,128 0,92
Шмилка 0,2 0,005 0,4 0,011 0,008 0,02
Cтандаpтне вiдxилення 1,2 0,038 2,6 0,081 0,053 0,16
Кзефодеит ваpiацiï, % 19,7 31,781 28,9 79,823 41,65 3 17,78
Тoчиiсть, % 2,8 4,494 4,1 11,289 5,891 2,51
Вирощеш з мyльчyванням
Cеpеднe значения 8,7 0,225 11,0 0,149 0,221 1,18
Шмилка 0,2 0,013 0,5 0,010 0,013 0,03
Cтандаpтне вiдxилеиия 1,4 0,089 3,3 0,072 0,090 0,21
Кoефiцieит ваpiацiï, % 15,6 39,388 29,5 48,524 40,66 9 17,77
Тoчиiсть, % 2,2 5,570 4,2 6,862 5,751 2,51
Як видно з табл. 5, ще бшьшою е рiзниця в Maci рiзних частин сiянцiв. Так, вага надземно! частини ciянцiв ялицi, вирощених з мульчуванням, бшь-ша в 1,9 рази, вага кореня - в 1,5 раза, вага хво! - в 1,7 раза порiвняно з шян-цями, вирощеними без мульчування.
Висновки. Мульчування Грунту сприяе розвитковi сапробютичних видiв, зокрема угруповань мiкроaртропод i фiтонемaтод, i створюе менш cприятливi умови розвитку для фггофапв.
Таким чином, покращення Грунтових умов мульчуванням Грунту позитивно позначаеться на розвитку i роcтi ciянцiв ялицi бшо! та на !хшх бiомет-ричних показниках.
Л1тература
1. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований) : учебн. пособ. [для высш. с.-х. учеб. завед.] / Б.А. Доспехов. - Изд. 5-е. - М. : Агропромиздат, 1985. - 351 с.
2. Козловський М.П. Класифжащя фггонематодних комплекав первинних i вторинних наземних екосистем Украшських Карпат й перспективи li практичного використання / М.П. Козловський // Вюник Льв1вського ушверситету 1м. 1вана Франка. - Сер.: Бюлопчна. -2006. - Вип. 41. - С. 54-62.
3. Новый подход к оценке стоимости биотических компонентов экосистем / В.Н. Большаков, Н.С. Корытин, Ф.В. Кряжимский, В.М. Шишмарев // Экология. - 1998. - № 5. - С. 339-348.
4. Feeding habits in soil nematode families and genera - an outline for soil ecologists / Yeates G.W., Bongers Т., De Goede R.G. M. et al. // J. Nematol. - 1993. - Vol. 25. - P. 315-331.
5. Dugner W. Methoden der Bodenbiologie / W. Dugner, H.I. Fiedler. - Stuttgart; New York : Fischer, 1989. - 432 s.
Козловский Н.П., Мацях И.П., Яворницкий В.И., Крамарец В.А. Группировки беспозвоночных в Борынском лесопитомнике (Верхнеднестровские Бескиды)
Поданы результаты исследования почвенной мезофауны, микроартропод, почвенных нематод на территории Борынского лесопитомника. Мульчирование посевов пихты чешуйками шишек благоприятно влияет на развитие и увеличение количества сапробиотических видов, в частности группировок микроартропод и фитонематод, а также ухудшает условия существования фитофагов. Улучшение условий выращивания положительно влияет на рост и развитие сеянцев пихты белой, в частности на их биметрические показатели.
Ключевые слова: лесные питомники, почвенная мезофауна, микроартроподы, почвенные нематоды.
Kozlowski N.P., Matsiakh VA., Yavornytsky V.I., Kramarets V.O. Grouping invertebrates of forest's nursery in Borinya (Verhnodnistrovski Beskidy)
Here are the results of the study of soil mesofauna, microartropod, soil nematodes in territory of Borinya's Nursery. Crops mulching with the help of fir cones improves the conditions of saprobiot's species, in particular the groups microartropod and fitonematod, and worsens conditions for the existence of phytophagous. Improving growing conditions affects the growth and development of fir seedlings, in particular - on their biometric characteristics.
Keywords: forest nursery, soil mesofauna, microartropody, soil nematodes.
