CC BY
76
fk
/ ' Г
O.A. Балабак УДК 634.54:631.811.98:631.535:634.1
кандидат с.-г. наук, завщувач в1ддту репродуктивноТ бюлогм рослин та впровадження Нацюнального дендролопчного парку «Софивка» HAH УкраТни 0.A.Balabak@mail.ru
А. В. Балабак
кандидат с.-г. наук, доцент кафедри еколопТ та безпеки життед1яльносп Уманського нацюнального уыверситету сад1вництва A.V.Balabak@mail.ru
УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГ11 РОЗМНОЖЕННЯ COPTIB ФУНДУКА В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ
Анотац/я. Стаття присвячена дослщженню еколого-бюлопчних особливостей вегетативного розмноження сорлв фундука способом закладання вертикальних вщсадюв. Виконано порШняльну характеристику i'xHix бюметричних показниюв та пщб/р технолопчних прийом'ш отримання вщсадюв. У робот/ науково обфунтовано та доведено можливють пщвищення виходу вкоршених вертикальних вщсадюв фундука товарних г'атунюв залежно в 'щ застосування р/зних субстрат/в для вкоршення, сортових особливостей дослщжуваних рослин та наявносл дротяних юлець для перетягування пагон'т.
Отриман/ результат довели ¡стотний вплив типу субстрату на укоршення вщсадюв фундука. Найнижчий ступшь укоршення спостер/гали в контрольному вар/анл — при пщгортанн/ фунтом, а найвищий — при використанн/ тирси. Решта субстрат/в показали пром'жн/ результат.
На основ! проведених досл'/джень з'ясовано, що найб'тьшу коренеутворювальну здатн1сть та висою бюметричнi показники мають вертикальн/ вщсадки фундука сорт/в Дар Павленка та Укра)'на-50 при пщгортанн/ тирсою, заготовленою з деревини листяних пор'щ, та використанн/ м 'щних дротяних юлець у нижн'ш частин/ пагона маточно/ рослини. Ключов/ слова: маточн/ рослини, тирса, сорти, перепр'та щепа, вщсадки, субстрат.
А. А. Балабак
кандидат сельскохозяйственных наук, заведующий отделом репродуктивной биологии растений Национальный дендрологический парк «Софиевка» НАН Украины А. В. Балабак
кандидат сельскохозяйственных наук, доцент кафедры екологии и безопасности жизнедеятельности Уманский национальный университет садоводства
УСОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ ТЕХНОЛОГИИ РАЗМНОЖЕНИЯ СОРТОВ ФУНДУКА В УСЛОВИЯХ ПРАВОБЕРЕЖНОЙ ЛЕСОСТЕПИ УКРАИНЫ
Аннотация. Статья посвящена исследованию эколого-биологических особенностей вегетативного размножения сортов фундука способом заложения вертикальных отводков. Выполнена сравнительная характеристика их биометрических показателей и подбор технологических приемов получения отводков. В работе научно обоснована и доказана возможность повышения выхода укорененных вертикальных отводков фундука товарных сортов в зависимости от применения различных субстратов для укоренения, сортовых особенностей исследуемых растений и наличия проволочных колец для перетягивания побегов.
Полученные результаты доказали существенное влияние типа субстрата на укоренение отводков фундука. Самую низкую степень укоренения наблюдали в контрольном варианте — при окучивании почвой, самую высокую — при использовании опилок. Прочие субстраты показали промежуточные результаты.
На основе проведенных исследований выяснено, что высшей корнеобразовательной способностью и высокими биометрическими показателями обладают вертикальные отводки фундука сортов Дар Павленка и Украина-50 при окучивании опилками, заготовленными из древесины лиственных пород, и использовании медных проволочных колец в нижней части побега маточного растения.
Ключевые слова: маточные растения, опилки, сорта, перепревшая щепа, отводки, субстрат. О. A. Balabak
PhD of Agricultural Sciences, Head of the Reproductive Biology of Plants Section National Dendrological Park «Sofievka» NAS of Ukraine A. V. Balabak
PhD of Agricultural Sciences, Associate Professor of the Department of Ecology and Safety of Vital Activity Uman National University of Horticulture
IMPROVEMENT OF PROPAGATION TECHNOLOGY OF HAZELNUT CULTIVARS IN THE CONDITIONS OF THE RIGHT-BANC FOREST-STEPPE ZONE OF UKRAINE
Abstract. The article is dedicated to the researches of ecological and biological features of hazelnut cultivars vegetative propagation by method of vertical offsets laying. Their biometrical indices were comparatively described and technological processes for offsets production were selected. The ability of yield increase for the hazelnut rooted vertical offsets of commercial grades dependency on different rooting substrata application, cultivar features of researched plants as well as
В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
44
presence of wire rings for cording of sprouts is scientifically justified and proved.
The findings proved essential effect caused by substratum pattern to the hazelnut offsets rooting. The lowest rooting percentage was observed in the control variant — hilling with soil; the highest one — in the case of sawdust application. The rest variants gave intermediate results.
It was found out on the grounds of the investigation carried out that the vertical offsets of the hazelnut cultivars 'Dar Pavlenka' and 'Ukraina-50' hilled with the sawdust provided of harwood and with use of the copper wire rings placed in the lower part of the stool plant's sprout demonstrated the maximum rhizogenetic ability and high biometrical indices.
Keywords: stool plants, sawdust, cultivars, rotten chipwood, offsets, substratum.
Постановка проблеми. Введения перспективних copTÍB фундука у промислов1 насадження, фермерсью та присадибш сади гальмуеться вщсутшстю ефективних методш його розмноження, а вщтак - дефщитом садив-ного матер1алу. Для збереження господарсько-цшних ознак та сортових особливостей фундука необхщно використовувати способи вегетативного розмноження, у тому 4Hcn¡ вертикальними вщсадками. Це дае змогу прискорити вирощування саджанцш, збшьшити вихщ садивного матер1алу, створювати генетично однорщш клони, а також швидше впроваджувати перспективы сорти у виробництво [6, 7].
Анал1з останнix дослщжень. Наявш дат щодо вирощування кореневласного садивного матер1алу фундука мають суперечливий характер i не охоплюють всьо-го циклу, а агрозаходи недостатньо розроблеш. Тому ycnix впровадження фундука 3¡ збереженням комплексу господарсько-бюлопчних сортових ознак значною м1рою обумовлюеться вдосконаленням технологи його розмноження [9].
За л1тературними даними, вертикальш вщсадки най-перспектившший сучасний cnociö розмноження, який дозволяв отримати в перший p¡K рослину з сформованим стовбуром i розвиненою кореневою системою [3]. Цей cnociö розмноження доцшьно використовувати для тих сортш, яю утворюють багато кореневих пагошв [10].
Переважну бшьилсть поширених в УкраТш copTÍB фундука створено украшськими селекцюнерами. Най-бшьцм досягнення у цш галуз1 пов'язаш з ¡менем Ф.А. Павленка. Полтшують фундук в Украшському нау-ково-дослщному ¡нститут1 лювництва i агрол1сомелю-раци ¡м. Г.М. Висоцького УААН, Мли'вському ¡нститут1 садшництва ¡м. Л.П. Симиренка УААН та деяких ¡нших наукових установах. Фундук рекомендований для вирощування у бшьшосп областей Украши. 3 них кращ1 для зони Степу — Болградська новинка, Дар Павленка, ГИрожок, Ракетний, Степовий 83, для Люостепу — сорти Лозшський Кулястий, Ср1блястий, Шедевр, Клиновидний, i Шоколадний, Полюся — Боровський, Корончатий, Галле, Украша-50 [2].
Для запоб1гання поширенню хвороб, особливо Bipyc-них, вегетативне розмноження виконують на спец1альних маточниках, на яю обмежують доступ сторонн1х i не проводять щеплення чи ¡hluí операци, пщ час яких може вщбутись ¡нфкування маточних рослин. У маточниках рослини висаджують на вщсташ 0,5-2 м у ряду i 3-4 м м1ж рядами. Для закладання маточникш використовують сертифковаш однорнш саджанц1 або рослини отримаш з культури in vitro теля дорощування [1].
Пересаджеш рослини зр1зують на bhcotí 10 см вщ p¡B-ня фунту. Протягом двох наступних сезошв одержан! пагони формують так, щоб сприяти утворенню максимально! кшькосп порослевих пагошв. Ефективне розмноження вщсадками починаеться на третьому poui теля садшня [8].
Мета статтi вдосконалити технолопю розмноження copTÍB фундука у маточнику та вивчити ефектившеть використання р1зних субстратш для пщгортання на вко-ршення вщеадюв в умовах Правобережного Л1состепу УкраТни.
Методика дослщження. Маточник закладено у 2008 poui на розсаднику Нацюнального дендролопчного парку «Софй'вка» HAH УкраТни з м1жряддям оптимальним для механ1зованого оброб1тку фунту - 4 м та в1дстанню 1 м м1ж рослинами в ряду, що дае можливють як1сно
проводити технолопчш процеси по закладанню та вщ-бору в1дсадк1в. П1сля закладання маточника було проведено апробацшш дослщження вирощуваних сорт1в фундука та складеш в1дпов1дн1 св1доцтва. Кр1м того, щороку на територи маточнику запроваджуються заходи по дотриманнюта перев1рц1 норм ф1тосаштарного контролю. Для отримання вщеадкш, п1дгортання у вар1антах досл1ду проводили фунтом (контроль) або одним ¡3 дослщжува-них субстрат1в на висоту до 15 см. Використовували фунт, тирсу листяних порщ, низинний торф та перепршу щепу.
На молодих приростах встановлювали м1дн1 к1льця без передавлювання пагошв. Кшька г1лок не ктьцювали, а залишали для живлення кореневоТ системи маточно! рослини протягом вегетаци. П1сля к1льцювання маточн1 рослини знову загортають фунтом або ¡ншим субстратом. У процеа свого росту пагони потовщуються у д1аметр1 I др1т перетягуе в1дт1к поживних речовин. Унаслщок цього над к1льцем формуеться коршня.
Восени ^рунт в1дгортають \ вщеадки легко в1докрем-люють в1д маточного куща та закладають в мюця збер1-гання. Дан1 технолог1чн1 прийоми розроблеш, апробоваш та впроваджен1 в розсаднику для розмноження представ-ник1в роду Согу1иэ Ь. [4, 5].
У дослщженнях використано маточн1 кущ1 фундука сортш Галле, Дар Павленка, Дохщний, УкраТна-50, Шедевр, Трапезунд, Футкурам1.
Результати дослщжень. Результати вказують на те, що маточш рослини фундука дають р1зну кшьюсть кореневих паростк1в, що пояснюеться особливютю сорту формувати Тх з1 сплячих бруньок.
Отриман1 результати показали, що субстрат ¡статно впливав на укоршення вщеадюв фундука (табл. 1). Найвищий ступшь укор1нення спостер1гався при вико-ристанн1 для мульчування тирси листяних порщ (27,784,2 %). Дещо менш1 показники виходу вкоршених в1д-садк1в в1дзначено у вар1антах досл1ду, де маточн1 рослини пщгорталиторфомта перепр1лою щепою (17,8-53,1 % та 21,4-58,4 %, в1дпов1дно). Найнижчий ступшь укоршення спостер1гався в контрол1 - при п1дгортанн1 землею I становив в середньому за роки дослщжень 10,5-32,6 %.
Найвищий вихщ укор1нених в1дсадк1в спостер1гався у сорт1в Дар Павленка - 84,2 % та Дохщний - 72,5 %, при використанн1 тирси листяних порщ. Дещо менш1 показники укор1нення вщзначено у вар1антах досл1ду, де використовували торф та перепршу щепу \ в середньому за роки дослщжень ц1 показники для сорту Дар Павленка становили 53,1 % \ 58,4 %, а для сорту Дохщний 45,4 % I 49,2 %, вщповщно. Найнижчий ступшь укоршення для цих сортш спостер1гався в контрол1 \ становив 32,6 % та 27,7 %.
В поршнянш з сортами Дар Павленка та Дохщний менший вих1д укор1нених вщеадюв в1дзначено у сорт1в Шедевр, Украша-50, Галле, Футкурам1, Трапезунд.
У середньому за роки дослщжень показник виходу вкоршених вщеадюв сорту Галле, при використанш тирси, становив 38,5 %, що на 23,2 % бшьше поршняно з контролем та на 14,1 % \ 10,6 % бшьше, при використанш торфу та перепршоТ щепи, вщповщно.
Найнижчий вихщ укоршених вщеадкш спостер1-гався у сорту Трапезунд (10,5 %) за традицшноТ техно-лопТ, але знову ж таки встановлено значну перевагу укоршення вщеадкш при використанш тирси листяних порщ (27,7 %).
У результат проведених досл1джень було виявлено, що укоршювашеть в1дсадк1в також залежить вщ вико-
В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
45
Таблиця 1
Вихщ укоршених вертикальних вщсадшв сорт1в фундука залежно вщ субстрату _(середне 2010-2015 рр.), %_
Вар1ант досл1ду Галле Дар Павленка Дохщний Укра'ша-50 Шедевр Трапезунд Фут кура Mi
Г'рунт (контроль) 3 мщними к1льцями 15,3 17,7 32,6 39,3 27,7 34,4 18,1 21,2 24,2 28,5 10,5 12,2 11,7 13,4
Тирса з мшними 38.5 84.2 72.5 57.6 68.3 27.7 29.9
к1льцями 44,3 90,1 79,7 63,9 72,4 32,4 35,6
Торф 3 мшними 24.4 53.1 45.4 34.3 40.1 17.8 19.3
к1льцями 27,2 60,2 51,3 38,5 46,6 19,5 22,7
Перепр1ла шепа з 27.9 58.4 49.2 36.3 43.1 21,4 23.1
мщними к1льцями 31,4 64,2 53,8 39,2 48,9 23,6 25,6
Н1Р05 и 1,5 2*2 3,1 2А 2,7 1А 2,0 2Л 2,4 iLS 1,1 1.1 1,2
ристання мщних кшець, що встановлюються на паго-нах маточних рослин. Так, у сорту Дар Павленка вихщ укоршених вщсадюв, при пщгортанш тирсою та вико-ристанш мщних кшець, становив 87,1 %, що на 47,8 % бшьше поршняно з контролем та на 5,9 % бшьше без ктьцювання. Аналопчш результати спостер1галися у сорту Дохщний, укоршювашсть вщсадюв, при використант тирси та мщних кшець, становила 79,7 %, що поршняно з контролем бшьше на 45,3 %, а без ктьцювання - на 7,2 %.
Анал1зуючи результати дослщжень, вщзначимо, що найефектившшим способом розмноження е пщгортання вертикальних вщсадюв маточних кущш фундука тирсою листяних порщ, з кшьцюванням мщними перетяжками, що позитивно впливае на показники укоршення та значно полегшуе процес вщбору вщсадюв.
Середня кшьюсгь та параметри вкоршених одно- та двохрнних вщсадюв сортш фундука представлен! в таблиц! 2.
У середньому за роки дослщжень найбшьша ктьюсть однорнних укоршених вщсадюв отримана у сортш Дар Павленка та Дохщний - по 32,1 \ 27,3 шт. з маточного куща. Дещо менше мали сорти Шедевр, Украша-50 \ Галле - по 23,8, 17,2 \ 13,4 шт. з маточного куща, вщ-повщно. Найменша Тх кшьюсть утворювалася у сортш Футкурам1 \ Трапезунд - 10,2 \ 8,3 шт. з маточного куща.
Також, вивчали кшьюсть вщсадюв фундука при вико-пуванш у двохр1чному в1ц1. Найбшьша Тх кшьюсть була у сортш Дар Павленка та Дох1дний - 35,2 шт. \ 29,2 шт., а найменша - у сортш Футкурам1 \ Трапезунд - 15,7 \
12,1 шт. з маточного куща, вщповщно.
Надзвичайноважливими показниками прирозмножент фундука вертикальними вщсадками е кшьюсть утворених на них корешв та Тх довжина. Зафксована к1льк1сть корешв у однор1чних в1дсадк1в зм1нювалася в1д 9,2 шт. на в1дсадку до 19,8 шт., а Тх довжина р1знилася в1д 12,5 см до 34,7 см в залежносп вщ сорту. За розм1рами надземноТ частини однор1чн1 в1дсадки в1др1знялися один вщ одного в межах 65,6 83,4 см.
Найбшьшу к1льк1сть корен1в при викопуванш в1дсад-к1в фундука у двохрнному в1ц1, спостер1гали у сортш Дар Павленка та Дох1дний - 26,4 шт. \ 24,3 шт., найменшу у сортш Футкурам1 \ Трапезунд - 17,8 шт. \ 14,7 шт.
Висота двохршних вщсадюв була в межах вщ 110,1 см до 141,5 см.
Отже, кращ1 результати по розмноженню однорн-ними та двохрнними вертикальними вщсадками показали сорти Дар Павленка, Дохщний, Шедевр та УкраТна-50.
Висновки. Встановлено ефектившсть п1дгортання вертикальних вщсадюв для р1зних сорт1в фундука тирсою листяних порщ з встановленням мщних к1лець в нижн1й частин1 пагона маточних рослин, що позитивно впливае на показники укоршення саджанцш фундука та полегшуе процес Тх вщбору.
Двохрнш вщсадки закладен1 за вщповщними техно-лог1ями мають висок1 бюметричш показники кореневоТта надземноТ частини але вони не суттево в1др1зняються в1д вкор1нених однор1чних в1дсадк1в. Тому, для бшьш повного використання маточника краще вирощувати однорнт в1дсадки, з подалыиим Тх дорощуванням.
Таблиця 2
Середня кшьшсть вертикальних в1дсадк1в фундука з маточного куща та |'х бюметричш показники (субстрат-тирса з використанням мщних кшець), середне 2010-2015 рр.)
Сорт OflHopiMHi вщсадки Двор1чш вщсадки
Юльшсть вщсадюв/ в т. ч. 3 KOpiHHflM, шт. Юльшсть корен ¡в, шт. Довжина корен ¡в, см Висота, см Кшьюсть вщсадюв/ в т. ч. 3 KOpiHHflM, шт. Юльшсть корешв, шт. Довжина корешв, см Висота, см
Галле контроль 30,2 13,4 15,3 18,5 72,2 34,7 19,1 20,5 30,1 125,3
Дар Павленка 35,6 32,1 19,8 34,7 83,4 37,4 35,2 26,4 54,3 141,5
Дохщний 34.2 27.3 18,5 32,2 81,7 34,4 29,2 24,3 49,8 137,4
УкраТна-50 26,9 17,2 13,4 23,6 69,5 29,3 22,1 20,1 40,4 120,2
Шедевр 32,8 23,8 16,3 24,4 73,4 34,6 28,5 22,5 42,2 125,8
Трапезунд 25,6 8,3 9,2 12,5 65,6 28,3 12,1 14,7 17,7 110,1
Футкурам1 28,6 10,2 11,5 13,9 67,3 30,1 15,7 17,8 21,4 115,2
Н1Р05 1.5 1,0 1,0 1,1 3,6 1.6 1Д 1,1 1,8 6,2
В1СНИКУМАНСЫЮГО НАЦЮНАЛЬНОГО УНИВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
46
Л1тература
1. Балабак О.А. Створення та доб1р сортименту фундука (Corylus domestica Kosenko et Opal ко) для промислових насаджень в Укра'1'Hi / О. А. Балабак. -Гетерозис: досягнення та проблеми: (18-20 березня 2015р.). — Умань: ВПЦ «B¡3aB¡», 2015. — С. 10.
2. Балабак О. А. Перспективи вирощування форм, сорпв i пбридв фундука в Укра'1'Hi / О.А. Балабак . - Актуальы питания сучасноТ аграрноТ науки: Матерели ммнародноТ науково-практично! конференцм (19-20 листопада 2014р.). - К.: ЗАТ «Н1ЧЛАВА», 2014. - С. 117-119.
3. Богодьорова Л. В. Вплив субстрат в на яюсть окорЫення вщсадюв клоно-вих пщщеп яблуы / Л.В. Богодьорова . - Сад1вництво. - 1999. - Вип. 48 -С. 121-123.
4. Кондратенко П. В. Методика проведения польових дослщжень з плодо-вими культурами / П.В. Кондратенко, М.О. Бублик. — К.: Аграрна наука, 1996. — 95 с.
5. Косен ко I.C. Патент на корисну модель № 98106. С nocí б розм ножен -ня фундука / I.C. Косенко, О. А. Балабак, A.I. Опал ко, Г. А. Тарасенко, А.В. Балабак. - Заявка № и 2014 13707 подана 22.12.2014; зареестрована у Державному peecTpi патент в УкраТни на корисы м одел i 10.04.2015 — 2015. - Бюл. №7.-4 с.
6. Косенко I. С. Фтогенез роду л1щини (Corylus L.) / I. С. Косенко. -1нтродукцт рослин. - Умань, 1999. - № 2. - С. 68-72.
7. Косенко I. С. Фундук: При клад на генетика, селекцт, технолопя розмно-ження i виробництво /1. С. Косенко, А. I. Опалко, О. А. Опал ко. - К.: Наукова думка, 2008. - С. 70 72.
8. Махно В.Г. Использование рода Corylus в декоративном и промышленном садоводстве / Махно В.Г. - Субтропическое и декоративное садоводство. -2014. - Т. 50. - С. 232 235.
9. Hrynkiewicz-Sudnik J. Rozmnazanie drzew i krzewów lisciastych / J. Hrynkiewicz-Sudnik, B. S^kowski, M. Wilczkiewicz. — Polska: Wydawnictwo Naukowe PWN, 2001. - 636 Р. (P. 381, 423).
10. Retounard D. Rozmnazanie 250 roslin przez sadzonki / D. Reto una rd. — Warszawa: «Wydawca Delta», 2005. - 320 P. (P. 171).
References
1. Balabak, O.A. (2015). Formation and selection of hazel (Corylus domestica Kosenko et Opalko) assortment for industrial plantations in Ukraine. Proc. Symp. «Heterosis: achievements and problems», Uman, 2015, p. 10 (In Ukrainian).
2. Balabak, O.A. (2014). Prospects for cultivating of hazel forms, cultivars and hybrids in Ukraine. Proc. Int. Scient. Pract. Symp. «Topical problems of up-to-date agrarian science». Uman, 2014, pp. 117-119 (In Ukrainian).
3. Bogod'orova, L.V. (1999). Substrate effects on the quality of offsets rooting for apple-tree clonal stocks. Horticulture, 1999, no. 48, pp. 121-123 (In Ukrainian).
4. Kondratenko, P.V., Bublik, M.O. (1996). The methods of field investiagtions with horticultural crops. Kyiv: Agrarian Science, 1996. 95 p. (In Russian).
5. Kosenko, I.S., Balabak, O.A., Opalko, A.I. et al. «The Method of hazel trees propagation», Ukraine, Patent № 98106, 2015 (In Ukrainian).
6. Kosenko, I.S. (1999). Genus hazel (Corylus L.) phylogenesis. Plant Introduction, 1999, no. 2, p. 68-72 (In Ukrainian).
7. Kosenko, I.S., Opalko, A.I., Opalko, O.A. (2008). Hazel: applied genetics, selection, propagation technology and production. Kyev: Scientific Idea, 2008, p. 70-72 (In Ukrainian).
8. Makhno, V.G. (2014). Application of the genus Corylus in ornamental and commercial gardening. Subtropical and ornamental gardening, 2014, Vol. 50, p. 232-235 (In Russian).
9. Hrynkiewicz-Sudnik, J., S^kowski, B., Wilczkiewicz, M. (2001). Propagation of deciduous trees and shrubs. Warsaw: Scientific Publishers PWN, 2001. 636 p. (In Polish).
10. Retounard, D. (2005). Propagation of 250 plants by nursery transplants. Warsaw: «Publisher Delta», 2005. 320 p. (In Polish).
УДК 634.75:631.547.5(477.73) Н. А. СЭМОЙЛвНКО
доктор с.-х. наук, профессор кафедры виноградарства и плодоовощеводства Николаевского национального аграрного университета
Т. Г. Самойленко
кандидат биологических наук, доцент кафедры растениеводства и садово-паркового хозяйства Николаевского национального аграрного университета
Р. Н. Буцик
кандидат с.-х. наук, доцент кафедры плодоводства и виноградарства Уманского национального университета садоводства romanbutsyk@ukr.net
ОСОБЕННОСТИ ПЛОДОНОШЕНИЯ ЗЕМЛЯНИКИ АНАНАСНОЙ В УСЛОВИЯХ СЕВЕРНОГО ПРИЧЕРНОМОРЬЯ
Аннотация. Статья посвящена изучению продуктивности плодоносящих насаждений земляники ананасной (Fragaria х ananassasa Duchesne ex Weston) в условиях Северного Причерноморья. На основании многолетних экспериментальных данных обоснована продолжительность эксплуатации товарных плантаций, приведена структура урожая с учетом биологических особенностей сортов в течение веет цикла их выращивания. Установлено, что наибольшей урожайностью характеризуются насаждения 1...2-го годов эксплуатации: товарность достигает 84,7...90,2%, в том числе доля урожая, относящегося к высшему сорту, — 28,б...42,2%. Наиболее возрастные насаждения (4-й год эксплуатации) отличаются не только низкой урожайностью (3,5...6,1 т/га), но и незначительной товарностью (19,7...43,5%), что приводит их использование в коммерческих целях к весьма сомнительным результатам. В онтогенезе выявлена определенная зависимость динамики плодоношения и качества урожая между исследуемыми сортами. Лучшие показатели по сравнению с контролем (сорт Ольвия), проявили сорта Эльсанта и Дукат, выход товарной продукции за весь цикл выращивания насаждений превысил контроль на 69,4% и 98,8% соответственно.
Ключевые слова: земляника ананасная, качество продукции, «плодоносная полоса», продолжительность эксплуатации, Северное Причерноморье, сортимент, структура урожая, товарность.
№2, 2015 В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УНИВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
47
