CC BY
16
УДК 631:633.12
Майданевич П.М., д.е.н., доцент®
ПФ НУБШ Украшы «Кримсъкий агротехнолог1чныыушверсытет» м. амферополъ, Украгна
УДОСКОНАЛЕННЯ ЕКОНОМ1ЧНИХ ВЩНОСИН У П1ДПРИСМСТВАХ ЗЕРНОВИРОБНИЦТВА АР КРИМ
У po6omi дослгджено питання cymnocmi економгчных вгдносын у зернопродуктовому комплект, визначено тенденцИ економгчного розвитку складових частым зернопродуктового комплексу АР Крым, выявлено прычыны i'x нестабыъног роботы та запропоноват перспектывт оргашзацшш формы ттегрованых об'еднань з выробныцтвар1зных выЫв зернопродуктгв.
Ключое1 слова: зерно, зернопродуктовый комплекс, мехашзмы, ефектыетстъ, економ\чн\ в\дносыны, выробныцтво.
Постановка проблеми.Масштабш економ1чш перетворення в агропромисловому комплекс! краши, докоршш змши, що вщбулись протягом останнього часу в економ1чних вщносинах сшьськогосподарських пщприемств з i'x партнерами стали передумовою для створення повноцшних оргашзацшно-економ1чних мехашзм1в ефективного господарювання зерновиробниюв на ринкових засадах.
Для АР Крим, крупного виробника сшьськогосподарсько! продукцп, в тому числ1 й зерна, становления взаемовигщних економ1чних вщносин м1ж р1зними ланками зерновиробництва в процеЫ проведения ринкових реформ проходить надзвичайно складно. Кожна ланка дотепер намагаеться працювати автономно, не узгоджуючи cboi економ1чш штереси з шшими, прагнучи розподшяти якомога бшьшу частину прибутку на свою користь.
В умовах економ1чно! кризи негативш процеси у вщносинах м1ж партнерами значно посилились. Процес супроводжувався посиленням неекв1валентност1 обмшу, занепадом найслабших ланок за умов дп неефективного мехашзму державного регулювання. Наслщки вщчутш й до сих nip. 1снуюч1 способи регулювання економ1чних вщносин на м1жгалузевому piBHi е недостатньо ефективними, часто ставлять зерно виробника у невигщне економ1чне становище. Зазначена проблема потребуе виршення шляхом розробки ринкового мехашзму розподшу кшцевих результата учасниюв штеграци. Саме цим i зумовлена актуальшсть дослщження.
Анал1з останн1х дослщжень та публжацш. Питаниями ефективност1 виробництва зерна, д1яльност1 пщприемств зернопродуктового комплексу у ринкових умовах присвячеш пращ ряду економкив-аграрниюв, а саме Е.В. Воронянсько! [1], П.М. Грицюка [2], С.М. Кваш1 [3], Л.М. Худолш [4] та ш. В дослщженнях цих вчених головна увага придшялась пщвищенню ефективност1
®Майданевич П.М., 2012
325
функцюнування пщприемств, що спещал1зуються на виробництв1 зерна, розробщ мехашзм1в державного регулювання, паритету цш м1ж галузями народного господарства, формуванню ринюв збуту продукцп та шшим питаниям.
Проте в ринкових умовах потребують подальшого дослщження проблеми, що пов'язаш з кардинальними змшами ¿снуючо! системи взаемовщносин в зерновиробництв1 та розподшом кшцевих результат м1ж його суб'ектами.
Постановка завдання. Метою дослщження е розробка ефективного ринкового мехашзму економ1чних вщносин м1ж зерновиробниками.
Виклад основного матер1алу. Економ1чш вщносини в зерновиробництв1 це, головним чином, вщносини у сфер1 обмшних операцш, за допомогою яких регулюються господарсью зв'язки м1ж його ланками та здшснюеться кушвля-продаж зерна \ продукт1в переробки. Одним ¿з фактор1в, що впливае на систему економ1чних вщносин \ сприяе стабшзацп зернового виробництва та його подальшому розвитку надал1 може стати штегращя сшьськогосподарських пщприемств з пщприемствами переробки та торпвлг
Традицшно зернова галузь для господарств АР Крим була вщносно високорентабельною \ забезпечувала бшьш як половину 1х прибутку вщ реал1заци рослинницько! продукцп та вона компенсувала господарствам збитки тваринницько! галузг Однак протягом останнього десятир1ччя ефектившсть виробництва зерна товарного призначення, як \ шших вид1в сшьськогосподарсько! продукцп, мала тенденцш до зниження. Це сталося через збшьшення соб1вартост1 зерна, р1зкого зростання цш на матер1ально-техшчш ресурси для виробниюв зерна, вщсутшсть вщповщно! бази для збер1гання зерна в господарствах.
Скорочення державних закутвель зерна через державне замовлення та держконтракт змусила селянина шукати шш1 шляхи реал1зацп свое! продукцп. Диверсифжащя канал1в збуту за умов вщсутност1 ринково! шфраструктури виявилась досить складною.
Для численних товаровиробник1в зерново! продукцп, що утворилися в процес1 приватизацп земл1, на чаЫ стае створення асощацш товаровиробниюв з виршення проблем насшництва, координованого пошуку р1зних матер1альних ресуршв, збуту продукцп. Саме щ питания може виршити створення горизонтально штегрованих пщприемств [1].
Та для економ1чно-справедливого розподшу кшцевих результат господарсько! д1яльност1 всього зернопродуктового комплексу, пщвищення стимулу до подальшого його розвитку найбшьш придатною вважаемо вертикальну штеграцш сшьськогосподарських товаровиробниюв ¿з переробниками та торпвлею, оскшьки вс1 вони працюють у р1зних фазах цшових коливань. Чим нижч1 цши \ доходи у селянина, тим краще економ1чне становище у переробника, та навпаки. Нестабшьшсть кон'юнктури ж призводить до коливань доход1в галузей-сум1жник1в за роками. Це й спонукало нас до пошуку шструменту вир1внювання цш та доход1в суб'ект1в
326
господарювання, що об'еднались для виробництва зерна та збуту продукцп його переробки.
Переробна галузь АР Крим являе собою комплекс хл1боприймальних пщприемств та елеватор1в, а також млишв та крупорушок сшьськогосподарських пщприемств, що належать до пщсобних промисл1в. Для забезпечення бшьш ефективно! роботи зернопереробно! галуз1 потр1бно приймати неординарш ршення, змшити стереотипи в сво!х вщносинах з товаровиробником. Щоб покращити ситуацш ¿з забезпеченням себе вщповщно! якост1 сировиною, потр1бно налагодити сшвпрацю з сшьськогосподарськими товаровиробниками з вирощування в АР Крим кращих сорт1в пшенищ та шших зернових культур.
Протягом останшх роюв хл1боприймальш та зернопереробш пщприемства республжи почали активно штегруватись з сшьськогосподарськими товаровиробниками на умовах придбання в оренду значних площ землг Проте такий шлях навряд чи е найбшьш радикальним \ д1евим з огляду на спещал1зацш.
Одшею ¿з особливостей сучасного стану розвитку комплекЫв, в тому числ1 й зерновиробництва, е посилення залежност1 галузей одна вщ одно!. Ось чому саме вертикальна штегращя в комплекс! могла б забезпечити едшсть \ неперервшсть вщтворювального та технолопчного процеЫв, стабшзацш виробництва I збуту; зниження витрат I пщвищення якост1 кшцево! продукцп, а також бшьш справедливий розподш кшцевих результата вщ 1х сумюно! д1яльностг
Анал1з одержаних результата показав, що для забезпечення високо! ефективност1 вирощування зернових культур необхщно забезпечити таку структуру 1х пошвних площ: озима пшениця - 61,0 %; ярий ячмшь - 12,2; зернобобов1 - 6,1; овес - 2,4; кукурудза на зерно - 18,3 вщсотки. Найбшьш рацюнальною вважаеться наступна структура використання зерна: для промислового виробництва хл1бопродукта - 3,5% валового збору зерна, для промислово! переробки на борошно та крупи - 25,0, для переробки на спирт -2,6, реал1защя зерна селянам та на ринку - 46,7, на корм худоб1 та комбжорм -22,2%.
Вщ р1вня розвитку комплексу залежить стутнь задоволення потреб населения хл1бом та хл1бобулочними виробами, а вщтак сощальний кл1мат у регюш. Саме тому державне регулювання у пщкомплекЫ в сучасних умовах не виключаеться.
1нтегроване виробництво забезпечуе внутр1шню страховку пщприемств одше! галуз1 пщприемствами шшо!. Однак може так статися, що внутршнього страхування може не вистачити через занадто несприятливу кон'юнктуру на ринку зерна та зернопродукта, або екстремальш ситуаци [4].
В такому випадку держава мае сприяти тому, щоб штегроване виробництво не занепало. Це може бути зроблено р1зними економ1чними регуляторами, а саме: через пшьги у оподаткуванш, кредитуванш та страхуванш, дотування, а також через державну участь в д1яльност1
327
штегрованих систем на правах акцюнер1в, сприянш у залученш потенцшних iHBecTopiß. Запоб1гання надм1рнш концентраци виробництва, яка призводить до монопол1заци в пщкомплексах - це теж справа держави. Пщприемства-товаровиробники також потребують допомоги держави у створенш шфраструктури збуту, шформацшного забезпечення.
Таким чином, вертикальна штегращя в зернопродуктовому комплекс! е лопчною реакщею на складнощ1 ринково! ситуаци, а мета И - пошук ефективних мехашзм1в реал1заци економ1чних iHTepeciB товаровиробниюв шляхом формування оргашзацшних утворень певного функцюнального призначення.
Висновки. Дослщженнями встановлено, що подальшого ефективного розвитку зерновиробництва в АР Крим можна досягти лише шляхом вертикального об'еднання пщприемств, тобто м1жгалузево! штеграци, яка дасть змогу узгодити економ1чш штереси Bcix учасниюв процесу i одержати стабшьш позитивш кшцев1 результати. Це е цившзований шлях узгодження економ1чних iHTepeciB д1яльност1 пщприемств р1зних галузей i форм власностг Нестабшьшсть кон'юнктури та сильш И перепади призводять до нестабшьност1 одержання доход1в i прибутюв за галузями д1яльност1, неможливост1 для них розвиватися синхронно, стабшьно й ефективно.
Анал1з вар1ант1в мехашзм1в штеграцп пщприемств показуе, що Bei вони можуть застосовуватись в практищ, маючи як cboi недолши, так й переваги. Акцюнування - найбшьш простий i3 BapiamiB об'еднання пщприемств р1зних галузей, але застосування його доцшьно при наявност1 вщповщно! законодавчо! 6a3i в держава Розподш кшцевого результату з урахуванням узгоджених обсяпв i цш побудований на врахуванш середньо! норми прибутку ланок зернопродуктового комплексу - бшьш трудом1сткий процес, який вимагае досить точних економ1чних розрахунк1в нормативно! соб1вартост1. Його перевага - в забезпеченш piBHoi' прибутковост1 для р1зних галузей виробництва на основ! р1вновелико! норми прибутку.
Розподш виручки вщ реал1заци кшцево! продукци комплексу через валову додану варткть кожно! ланки штегрованого об'еднання, як i BapiaHT розподшу через середню норму прибутку, також потребуе узгодження об'ем1в реал1заци та цши. Однак BapiaHT надае можливкть регулювати затрати на виробництво продукци в кожнш ланщ без нормативних обмежень, збшьшуючи власний прибуток за рахунок економп з оплати пращ. Bei перераховаш методи регулювання економ1чних вщносин найбшьш ефективно можуть проявитися саме в штегрованих системах. За цих умов вони практично не потребують втручання держави.
Роль держави в процеЫ формування штегрованих об'еднань полягае у захисп ринку вщ надм1рного монопол1зму ланок зернопродуктового комплексу, у пщтримщ i'x на момент становления та в pa3i несприятливо! кон'юнктури на ринку зерна та зернопродукт1в через мехашзми пшьгового кредитування, оподаткування i страхування. Вимагае вдосконалення також система
328
цшоутворення, регулювання ¿мпорту, використання штервенцшного фонду для закупки зерна, покращання умов фшансування та кредитування пщприемств пщкомплексу.
Л1тература
1. Воронянская Е.В. Ситуация в производстве и реализации зерна // Економ1чш та сощальш аспекти реформування та постреформованого розвитку сшьського господарства в Украшк 36. наукових праць / Пщ. заг. ред. В.Я. Плакаенка. - ДДАУ. - 2000. - С. 31 - 35.
2. Грицюк П.М. Статистичне моделювання рентабельное^ вирощування зернових в Укра!ш / П.М. Грицюк // Моделювання та шформацшш системи в економщ1. - К.: КНЕУ, 2010.- Вип. 80.- с. 107-121.
3. Кваша С.М. Вплив св1тово! продовольчо! кризи на формування державно! стратег!! розвитку АПК / С.М. Кваша, О.М. Синьоокий // Економ1ка АПК. -2008. - № 8. - С. 60-67.
4. Худолш Л.М. Економ1чний механ1зм формування та функцюнування ринку зерна в Укра!н1 (однооабна монограф1я), - К.: IAE УААН, 1998. - 204 с.
Summary P. N. Maydanevich
IMPROVING ECONOMIC RELATIONS IN ENTERPRISES GRAIN PRODUCTION OF CRIMEA
The questions of essence of economic relations in grain production complex are investigated, the tendencies of economic development of components grain production complex of the Crimea are determined, the reasons of their astable work and perspective organizational forms of the integrated associations on manufacture of different kinds are offered.
Key words:grain, grain production complex, mechanisms, efficiency, economic relations, manufacture.
Рецензент - д.е.н., професор Шульський М.Г.
329
