CC BY
60Одним з найбільш відомих дитячих спортивних міжнародних таборів Швейцарії є табір «Ельфи» („Les Elfes”). Табір знаходиться у самому серці Альп
- в м. Верб’є. Вік його учасників становить S-iS років. Тривалість перебування від 2-х до 3-х тижнів. Табір функціонує протягом шкільних літніх та зимових канікул. У цьому таборі діти вивчають французьку, англійську, німецьку та іспанську мови. Загалом, мовна практика розрахована на S годин у тиждень. У таборі працюють кваліфіковані інструктори з гірських лиж, верхової їзди, стрибків з парашуту, тенісу, гольфу, сноуборбду, сквошу, бадмінтону, фігурного катання, хокею. „Les Elfes” має моторні лодки для катання на водних лижах по Женевському озеру. Крім того, в i00 метрах від табору розміщується спортивний центр з відкритим та закритим басейном, катком, можливістю для занять сквошем та тенісом. Отже, перебуваючи в таборі діти поєднують заняття з різних видів спорту з вивченням та вдосконаленням іноземних мов. Вартість путівки від 2i90 до 37S0 $. Крім спортивних міжнародних таборів у Швейцарії відкриті спеціалізовані літні школи, в яких діти під час канікул вдосконалюють виключно знання іноземних мов. Наприклад, школа іноземних мов «Lemania» (у Лозанні), «Village camp» (у Лейзені), американська школа «Тасіс» тощо.
Нарешті, ще одним напрямком міжнародного туризму Швейцарії є оздоровчі програми. Вони проводяться в SPA-готелях. Серед них найбільш популярними є п’ятизіркові «Kempinski grand hotel des Bains» (у Санкт Мориці) та «Les Sources Des Alpes» (у Лейкербаді) та 4-зірковий «Grand Hotel Des Bains» (в Івердоні). У цих готелях поєднується оздоровчий відпочинок та лікування. Зазначені готелі мають найсучасніше медичне обладнання, басейни, спортивні зали та термальні центри.
Висновки.
Таким чином, досвід, узагальнений нами під час відвідання Швейцарії та Австрії, може стати у пригоді спеціалістам з міжнародного туризму в Україні. Особливо корисним він може бути для організаторів туризму в гірських районах. Різноманіття напрямків туризму в досліджених країнах дозволяє задовольнити смаки туристів різного віку, статі, стану здоров’я та різних професійних вподобань. При цьому держава підтримує підприємців, які дбають про екологічну привабливість туристичної галузі.
Подальші дослідження передбачається провести у напрямку вивчення інших питань організації міжнародного туризму.
Література
і . Географический атлас мира. Гл. редактор Янис Тургай. - Рига - Москва: Яня сета - Росмен. - 1997. - 127 с.
2. Косолапов А. Б., Руденко Л. Л. Туристское страноведение. Часть 1. Европа. Владивосток: ДВГАЭУ, 199S. -i92 с.
3. Попович І. Австрійський сільський туризм // Поступ. -4.09.2002. . - С. З.
4. Landwirtschaft und Agrotourismus.
Symposium“Osterreichisch-Ukrainische Landwirtschaft“. 26-29 August 2002, BAL Gumpenstein. - i45 p.
5. Бузукашвили И. Люди Земли // Новый Акрополь.-
2002.- №4. - С. 12-15.
6. Габриэлян Г. До встречи. Вся ваша Швейцария. http:// www.archive. travel.ru-Switzerland-ski.html.
7. Углова М. Г. Группа СС-9801, ВГУЭС. Тур создан в процессе обучения. Анализ современного состояния рекреационных ресурсов Швейцарии. http:// www.vvsu.ru/VTravel/Switzerland/default.asp
S. Калашников И. Горнолыжные курорты Франции и Швейцарии // Туринфо. - 1997.- № 1. - C.5-9.
Надійшла до редакції 22.05.2007р.
ВРАХУВАННЯ ЛЮДСЬКИХ ПОТРЕБ ПРИ ФОРМУВАННІ ТУРИСТИЧНОГО ПРОД УКТУ
Рунців О.І.
Галицький інститут імені В’ячеслава Чорновола
Анотація. Якість турпродукту залежить від всебічного врахування туристських потреб. В сучасному світі, окрім традиційних матеріальних та духовних потреб, з’являються потреби іншого роду, пов’язані із розвитком особистості в суспільстві.
Ключові слова: потреба, туристська потреба, туристичний продукт, класифікація потреб, ринок туристських послуг.
Аннотация. Рунцев О.И. Учёт человеческих потребностей при формировании туристического продукта. Качество турпродукта зависит от всестороннего учёта туристических потребностей. В современном мире, кроме традиционных материальных и духовных потребностей, появляются потребности другого рода, связанные с развитием личности в обществе. Ключевые слова: потребность, туристская потребность, туристический продукт, классификация потребностей, рынок туристических услуг.
Annotation. Runtsev O.I. Account of human necessities at forming of tourist product. The quality of the tourist product depends on considering the tourist needs. In modern world besides traditional material and spiritual needs appear another needs that are connected with the development of a personality in the society.
Key words: need, tourist need, tourist product, classification of needs, market of tourist services.
Вступ.
Вся різноманітність основних та другорядних потреб людини притаманна туристу, як особі, що не залежно від віку, соціального статусу, матеріальних доходів тощо, перебуває за межами свого звичного місця перебування на термін, що перевищує 24 години. Навіть не враховуючи віддаленість від домівки та тривалість перебування індивіда в «чужому середовищі», є очевидним, що турист для отримання позитивного враження від приймаючої сторони, повинен бути задоволений в основних своїх потребах.
Туристичний продукт - це комплекс туристичних послуг, необхідних для задоволення потреб туриста під час його подорожі. Правильний набір цих послуг з врахуванням вимоги комплексності -необхідна умова для ефективного просування туристичного продукту на ринку туристських послуг. Комплексний туристичний продукт у складі туристичної пропозиції набирає форми туру, якість якого часто зумовлена правильним врахуванням туристських потреб.
Питання формування туристичного продукту досліджується О.О. Любіцевою, М.П. Мальською,
В.В. Худо, М.Б. Біржаковим, В.К. Федорченко, І.М. Мініч, В. А. Квартальновим, І. Палатним. Зроблений детальний аналіз складових турпродукту та їх значення для різних демографічних груп населення, розглянуті способи сегментації ринку туристських послуг. Проте ми бачимо потребу знайти шляхи вдосконалення даних напрямків теоретичного дослідження туризму через недостатню увагу, що приділяється вивченню складності і комплексності потреб туриста.
Робота виконана за планом НДР Г алицько-го інституту імені В ’ячеслава Чорновола.
Формулювання цілей роботи.
Метою нашого дослідження було вивчити та розподілити туристські послуги за рівнями потреб людини під час туристичної та рекреаційної діяльності.
Результати дослідження.
Туристський ринок функціонує шляхом врівноваження туристського попиту та пропозиції. Ринковий попит на туристські блага є сумою індивідуальних попитів. Туристський попит - це поведінка людей, спрямована на придбання туристських благ з метою задоволення туристських потреб. Тому завдання статті вбачаємо у:
- детальній оцінці потреб туристів;
- дослідженні питання класифікації туристських послуг у зв’язку з різноманітністю людських потреб;
- вивченні впливу різноманітності людських потреб на формування турпродукту.
Найвідоміші підходи до класифікації потреб людини, розроблені А. Маслоу і Г Мереєм. Так згідно концепції А.Маслоу, всі людські потреби взаємозв’язані між собою, вони витікають одна з одної. Такий взаємозв’язок в реальній дійсності виявляється як ієрархія потреб у вигляді п’яти поверхів, розташованих один над одним, потреби вищих рівнів ієрархії з’являються лише після послідовного задоволення потреб нижчого порядку.
Життєвий цикл людини охоплює декілька стадій від моменту народження до смерті, умовно можна виділити: народження і зростання, розвиток і зрілість, старіння і смерть. В той же час виділяються наступні етапи еволюції свідомості: неусвідомлена діяльність; усвідомлена діяльність; творча діяльність. Потреби людини в послугах у відповідності з його життєвим циклом можна підрозділити на рівні, розмежувавши потреби тіла і свідомості.
Проте туристські потреби слід розуміти як потреби розвинутої особистості в суспільстві в тій чи іншій країні відносно можливих напрямків туристської діяльності. Звичайно для процесів туризму та рекреації характерно задоволення перш за все вітальних потреб, але вони ускладнюються, бо виникають в той час, коли людина відпочиває (відновлює фізичні та духовні сили, тобто перебуває в процесі рекреації). З огляду на це кожна людина в статусі туриста має наступні потреби:
- харчування і сон (є природною основою для рекреації, забезпечують просте відтворення затрачених фізичних і нервових сил людини);
- рух (діє через м’язи на рівень обміну речовин і на діяльність найважливіших функціональних систем організму, біологічна потреба туриста, рекреаційна суть якої проявляється в тому, що використовуючи під час руху фізичні сили, людина активізує швидке відновлення емоційних та інтелектуальних сил);
- пізнання (потреба людини у прилученні до духовних і моральних цінностей, накопиченні і поглибленні знань);
- спілкування (задоволення комунікативної потреби людини, тобто потреби у фізичному, психологічному, матеріальному і духовному зв’язку з іншими людьми);
- оздоровлення (свідома діяльність, направлена на відновлення сил індивіда) [3].
Активна інформатизація та комп’ ютериза-ція суспільства веде до дефіциту задоволення основних потреб людини, тому туризм як один із найефективніших способів рекреації, повинен
спрямовуватись на задоволення людських потреб, що підвищують стресостійкість організму, пов’язані із різноманітними активними заняттями, раціональним харчуванням і сном тощо.
Туристичний продукт та туристські послуги є антропоцентричними (сучасні концепції туризму характеризуються домінуванням ідей неокейнсіан-ства та інституціоналізму, які в центр економічної системи ставлять людину з її складними світом потреб) [4].
Окрім згаданих попередньо потреб у сучасному глобалізованому світі в людини загострюються потреби єднального з іншими культурами характеру: потреби в злитті з іншими культурами, особистого вкладу в розвиток національної культури, в любові своїй і до себе, можливості побачити незвичне за звичним, в особистих конструктивних впливах розвиваючих впливах на інших, в гострих відчуттях тощо [1].
Отже, вважаємо за потрібне не обмежуватись поділом людських потреб на лише вузько матеріальні і духовні. Диференціювати перелік туристських потреб можна враховуючи стадії розвитку людини (і водночас збереження в кожній наступній стадії попередніх).
Таким чином, трансформувавши погляди А. Маслоу в царині туризму, можна сказати, що потреби людини в туристських послугах взаємопов’язані між собою, потреби вищих рівнів ієрархії з’являються лише після послідовного задоволення потреб нижчого порядку в системі туристського продукту. Доки не будуть задоволені фізіологічні потреби індивіда в межах його рекреаційної діяльності, доти особа не буде вимагати задоволення її психофізіологічних потреб, а суб’єкт - духовно-інтелектуальних (рис. 1).
На найнижчому рівні оберненої піраміди розташовуються фізіологічні потреби, задоволення яких відбувається шляхом надання таких туристичних послуг як розміщення (задовольняє потреби у сні, гігієні та ін.), харчування, страхування і охорони (задовольняють потребу в безпеці). На другому рівні
послуги, що задовольняють потреби особи (духовно-інтелектуальні)
послуги, що задовольняють потреби суб’єкта (психофізіологічні)
послуги, що задовольняють потреби індивіда (фізіологічні)
екскурсійні
культурні
освітні
гра
фотографія
свято
розміщення
харчування
охорона
медичні бальнеолікування
спортивно- грязелікування
озд°р°вчі кліматолікування
зв’язку
страхування
побутові
водолікува
санаторне
Рис. 1. Розподіл туристських послуг за рівнями потреб людини під час туристичної та рекреаційної
діяльності
- послуги, що задовольняють потреби психофізіологічні, притаманні будь-якому суб ’ єкту туристичної діяльності (перевезення, атракції, торгівельні, медичні, спортивно-оздоровчі, зв’язку тощо. Третій рівень послуг задовольняє духовно-інтелектуальні потреби, пов’язані з туристичною та рекреаційною діяльністю особи (екскурсійні, освітні, культурні, освітні, щоденні любительські заняття).
Дана точка зору дає змогу поєднати майже всі класифікаційні ознаки туристських послуг, наприклад за частотою попиту, за характером попиту, за формою організації (за О.О. Любіцевою): чим вищий рівень піраміди, тим турпослуги стають більш епізо-дичнішими, варіативнішими та елітарнішими, на відміну від нижнього рівня, на якому локалізовані повсякденні, жорстко закріплені, стандартні послуги.
Запропонована нами піраміда, розширюється вгору, адже у відповідності до закону потреб їх кількість і якість постійно збільшується.
Не зважаючи на різноманіття класифікаційних ознак, що на жаль, свідчить про відсутність чітких методологічних підходів, зажди суттю послуги вважалось задоволення певних потреб людини. Класифікація ж потреб, пов’язаних із туристською діяльністю, повинна бути у вигляді системи взаємодопов-нювальних елементів. Лише в такому випадку розроблений новий туристичний продукт буде приносити очікуваний високий дохід чи перспективу отримання нової частки ринку.
Ця системність, або комплексність, буде забезпечена лише при врахуванні всіх потреб туриста -від фізіологічних до духовно-інтелектуальних. Розробники нових туристичних продуктів повинні орієнтуватись на той рівень потреб, який притаманний їхнім споживачам в конкретному ринковому сегменті.
Висновки.
В запропонованій нами класифікації споживачі відрізняються між собою ступенем сформова-ності їх особистості і вимогливістю. Постійне зростання людських потреб з розвитком суспільства, з переходом його на стадію постіндустріальності і інформаційності, змушує виробників туристичного продукту розробляти все новіші туристичні послуги.
Своєчасне їх виявлення та реєстрація зумов-
люють підвищення конкурентоспроможності туристичного підприємства на ринку туристичних послуг та правильну його сегментацію.
Подальші дослідження передбачається провести у напрямку вивчення інших проблем визначення комплексу туристичних послуг, необхідних для задоволення потреб туриста під час його подорожі.
Література
1. Табачковський В.Г. Людина як особистість, що подорожує // Філософські нариси туризму: Науково-навчальне видання. - К.: Український Центр духовної культури, 2005. - С. 91-99.
2. Лукьянова Л.Г., Цыбух В.И. Рекреационные комплексы: Учеб. пособие/Под общ. ред. В.К. Федорченко. - К.: Вища шк., 2004. - 346 с.
3. Масюк Ю.О. Організація процесу розробки нових туристичних продуктів // Вісник наукових досліджень. Серія: Туризм. - Тернопіль: Редакційно-видавничий відділ Галицького інституту імені В’ячеслава Чорново-ла, 2006. - Випуск 2. - С. 131-134.
4. Старовойтенко О.А.. Основи класифікації в туризмі // Туризм у ХХІ столітті: глобальні тенденції і регіональні особливості: Матеріали ІІ-ої Міжнародної науково-практичної конференції. - К.: Знання України, 2002. - С. 287-290.
5. Палатний Ігор. Підготовка туристів до участі та суддівства змагань із техніки пішохідного туризму //Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту /зб.наук.праць за редакцією проф. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2006. -№7. - С. 100-103.
Надійшла до редакції 22.05.2007р.
КОРЕКЦІЙНА СПРЯМОВАНІСТЬ СПЕЦІАЛЬНИХ ФІЗИЧНИХ ВПРАВ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ З ПОРУШЕННЯМ СЛУХОВОЇ СЕНСОРНОЇ СИСТЕМИ Савельєва Н.В.
Дніпропетровський державний інститут фізичної культури та спорту
Анотація. Статтю присвячено проблемі корекції фізичної підготовленості дітей молодшого шкільного віку з порушенням слухової сенсорної системи побудованої на основі занять спеціальними фізичними вправами.
Ключові слова: діти молодшого шкільного віку, корекція, фізична підготовленість, фізичне виховання. Аннотация. Савельева Н.В. Коррекционная направ-
