CC BY
28
Г.Г. ОСАДЧА,
к.е.н., доцент, Нацональний университет харчових технологй,
М.В. ПУШКАРЬОВА, студентка, Нацюнальний университет харчових технологий
Облш доход1в у систем! управлшня шдприемством
Розглянуто економ'мну сутнсть поняття «дохд» та сутнсть доходу з точки зору бухгалтерского обтку. Визначено умо-ви визнання доход/в i вщмнностi ¡х обтку за нацональними та м>жнародними стандартами. Розглянуто подходи до класи-фкацй доходов, зокрема для цлей бухгалтерського, податкового та управлнського обтку, а також визначено мсце кла-сифiкацiïв системi управлння niдприемством. Пщкреслено необхiднiсть аналiзу доходв пщприемства та створення плану на довгострокову перспективу. Представлено способи розрахунку доходов в>д операцйноï та неоперацйноï д'яльностi.
Ключов'1 слова: дохiд, економiчна сутн>сть, дохiд п>дприемства, класифка^я доходов, управтння доходами.
Г.Г. ОСАДЧАЯ,
к.е.н., доцент, Национальный университет пищевых технологий,
М. В. ПУШКАРЕВА,
студентка, Национальный университет пищевых технологий
Учет доходов в системе управления предприятием
Рассмотрена экономическая суть понятия «доход» и суть дохода с точки зрения бухгалтерского учета. Определены условия признания доходов и отличия их учета по национальным и международным стандартам. Рассмотрены подходы к классификации доходов, в частности для целей бухгалтерского, налогового и управленческого учета, а также определено место классификации в системе управления предприятием. Подчеркнута необходимость анализа доходов предприятия и создания плана на долгосрочную перспективу. Представлены способы расчета доходов от операционной и неоперационной деятельности.
Ключевые слова: доход, экономическая суть, доход предприятия, классификация доходов, управление доходами.
G. OSADCHAYA,
candidate of economic Sciences, associate рrofessor, National University of Food Technologies,
M. PUSHKAROVA, student, National University of Food Technologies
The record revenues in the enterprise management system
The economic essence of notion «income» and the essence of income in terms of accounting. The conditions for the recognition of income and differences in their accounting according to national and international standards. It examines approaches to classification income, in particular for the purposes of accounting, tax and management accounting, as well as the place of classification in the enterprise management system. Emphasized analysis of the company's income and create a plan for the long term. Presents the methods of calculating the income from operating and non-operating activities.
Keywords: income, the economic substance, the income of the enterprise, classification of revenues, revenue management.
Постановка проблеми. Головною метою дтльност будь-якого глдприемства е отримання максимального прибутку, яка не може бути реал^ована без отримання необидного рвня дохода. Доходи пщприемства незалежно вщ галуз1 дильноси форми власност та ¡нших факторв мають викпючне значен-ня не лише для окремого суб'екта пщприемницько'У дильноси а й для економки в ц^ому. За рахунок вирахувань з доходу та податку на прибуток пщприемств формуеться основна частина ресурса держави, репональних ¡ мюцевих органв влади.
Збтьшення величини прибутку пщприемства безпосеред-ньо пов'язано з пщвищенням обсяпв отримуваних дохода та з¡ зменшенням собвартост реалвовано'У продукцп, робгг, по-слуг. На сьогодн теорт управлЫського облку сконцентро-вана на витратах пщприемства, методиках калькуляци ¡ ви-значення собюартостк Проблемним питанням, як пов'язан з управлЫням доходами, придтяеться недостатньо уваги.
Лнал13 дослщжень та публкащй з проблеми. Аналв наукових дослщжень ¡ публкацм говорить про те, що в Укра-У зростае ¡нтерес науковцю до проблем сутност та класифЬ каци доходв пщприемства рвних галузей дтльностк Також на сучасному етап дослдаень поняття «дохщ» зорюнтоваы на поглиблення теоретичних ¡ методичних аспекта формування, розподту та використання доходв на рвы окремих суб'ектв
пщприемницькоУ дтльностк Така категорт, як «дохщ пщпри-емства», розглядаеться в наукових дослщженнях багатьох сучасних вчених, а саме 1.0. Бланка, B.I. БлонськоУ, Ф.Ф. Бу-тинця, Л.М. Зайцева, B.0. Озерана, В.Ю. Нестеренко, I.M. Петрович, Ю.В. Пономарьова, Л.М. Прокопишин-Рашкевич, В.А. Сщун, I.I. Токар, P.G. Федв та ¡нших. Визначенням мюця доходв в управл¡нн¡ п¡дприeмством займалися таю науковц^ як В.М. Добровський, С.Ф. Голов, Л.В. Нападовська тощо.
Але навггь сьогодн¡ серед учених не визначено единоУ та однозначноУ думки щодо економнно'У сутност¡ поняття доходу; визначення особливостей формування доходв пщприемства в процес його основноУ дтльност^ класиф¡кац¡У доход¡в та де-яких ¡нших проблем, пов'язаних ¡з управлЫням ними.
Метою crarri е дослдаення економ¡чноУ сут¡ доход¡в пщ-приемства та сут¡ доходу в аспект бухгалтерського обл¡ку; визначення м¡сця класифкаци доход¡в у систем¡ управлЫ-ня пщприемством та обгрунтування необх¡дност¡ планування доходв з метою ефективного управлЫня ними.
Виклад основного материалу. В умовах ринковоУ економг ки важливу роль у систем¡ економ¡чних показниюв в¡д¡граe дох¡д.
Отримання доходу свщчить про те, що продукц¡я пщприемства знайшла свого споживача, вона вщповщае вимогам та попиту ринку за цЫою та як¡стю.
© Г.Г. ОСАДЧА, М.В. ПУШКАРЬОВА, 2016
Формування ринкових вщносин в УкраУы №6 (181)/2016 71
Oтpимaння дoxoдy c^op^ie ocнoвy для caмoфiнaнcyвaн-ня пiдпpиeмcтвa зa yмoви, щo йoгo poзмip дocтaтнiй для пo-кpиття витpaт пiдпpиeмcтвa з виpoбництвa тa pеaлiзaцiï пpo-дукци, викoнaння зoбoв'язaнь пеpед бюджетoм тa yтвopення чиcтoгo пpибyткy [1].
Дoxoди пiдпpиeмcтвa - це джеpелo poзвиткy йoгo дiяль-нocтi, щo зaбезпечye:
- фiнaнcyвaння вcix пoтoчниx витpaт, щo пoв'язaнi зi здм-cненням гocпoдapcькoï дiяльнocтi;
- виплaтy ycix неoбxiдниx пoдaткiв i збopiв;
- фopмyвaння пpибyткy як джеpелa poзшиpення дiяль-нocтi [г, c. б4].
Tлyмaчення кaтегopiï дoxoдy пiдпpиeмcтвa y нayкoвiй лiтеpa-yypi rpyнтyeтьcя зaгaлoм нa двox пpинципoвиx пiдxoдax, якi ви-знaчaють йoгo змicт y шиpoкoмy тa вузьгаму poзyмiннi. А ши-poке poзyмiння змicтy цьoгo пoняття, в ^orci чеpгy, oxoплюe екoнoмiчний тa бyxгaлтеpcький пiдxiд дo йoгo визнaчення.
Ocнoвoю екoнoмiчнoгo пiдxoдy щoдo визнaчення пoнят-тя дoxoдy е теpмiн «виpyчкa», тoбтo oбcяг pеaлiзaцiï виpoбле-нoï пiдпpиeмcтвoм пpoдyкцiï (poбiт, пocлyг]. Ыгали цей теpмiн oтoтoжнюeтьcя з пoняттям «дoxiд пiдпpиeмcтвa», щo мicтить з ocтaнньoгo тaкi пpитaмaннi йoмy елементи, як oтpимaнa opенднa плaтa, poялтi, дивiденди тa вiдcoтки зi cфopмoвaнo-гo пiдпpиeмcтвoм пopтфеля фiнaнcoвиx iнвеcтицiй у цiннi пa-пеpи cтopoннix opгaнiзaцiй тoщo. Toмy oчевиднo, |щэ пoняття «дoxiд пiдпpиeмcтвa» пoтpiбнo poзглядaти шиpше, нiж «ви-pyчкa вщ пpoдaжy пpoдyкцiï (poбiт, пocлyг]». Haйпoшиpенiшим cеpед cyчacниx екoнoмicтiв cтaлo визнaчення пoняття «дoxiд пiдпpиeмcтвa» як cyми виpyчки вiд pеaлiзaцiï пpoдyкцiï i мaйнa, a тaкoж вiд здмтення пoзapеaлiзaцiйниx oпеpaцiй [3, c. Э43].
З тoчки зopy бyxгaлтеpcькoгo oблiкy згiднo з HПCБO 1 «^гольт вимoги дo фiнaнcoвoï звiтнocтi» дoxoди - це збть-шення екoнoмiчниx вигoд у виглядi нaдxoдження aктивiв aбo зменшення зoбoв'язaнь, якi пpизвoдять дo зpocтaння влac-нoгo кaпiтaлy (кpiм зpocтaння кaпiтaлy зa paxyнoк внеcкiв yчacникiв] [4, п. 3].
Для yзaгaльнення iнфopмaцiï пpo дoxoди вiд oпеpaцiйнoï, iнвеcтицiйнoï i фiнaнcoвoï дiяльнocтi пiдпpиeмcтвa, a тaкoж вщ нaдзвичaйниx пoдiй пpизнaченi paxyнки ^acy 7 «Дoxoди i pезyльтaти дiяльнocтi» [б].
Biдпoвiднo дo п. б ^C^O 1б дoxiд визнaeтьcя зa yмoви, щo йoгo oцiнкa мoже бути дocтoвipнo визнaченa. Умoви ви-знaння дoxoдiв у вiдпoвiднocтi дo пеpioдy ïx визнaння тa вдо-бpaження тaкиx дoxoдiв у ф^нмв^ звiтнocтi пpедcтaвленo нa pиcyнкy [6, c. б77].
Дoxiд вiдoбpaжaeтьcя в бyxгaлтеpcькoмy oблiкy в cyмi cпpaведливoï вapтocтi aктивiв, щo oтpимaнi aбo пiдлягaють oтpимaнню.
У paзi вiдcтpoчення плaтежy, внacлiдoк чoгo виникae piз-ниця мiж cпpaведливoю вapтicтю тa нoмiнaльнoю cyмoю гpo-шoвиx ^штив aбo ïx еквiвaлентiв, якi пщлягають oтpимaнню зa пpoдyкцiю (тoвapи, po6O™, пocлyги тa iншi aктиви], тaкa piзни-ця визнaeтьcя дoxoдoм у виглядi пpoцентiв [7, п. Э1, ЭЭ].
Biдпoвiднo дo MCÁO 1B дoxiд - це вaлoве нaдxoдження екoнoмiчниx вигiд пpoтягoм пеpioдy, !o виникae у xoдi зви-чaйнoï дiяльнocтi cyб'eктa гocпoдapювaння, кoли влacний кaпiтaл зpocтae в pезyльтaтi цьoгo нaдxoдження, a не в pе-зyльтaтi внеcкiв yчacникiв влacнoгo ^п^талу.
MCÁO 1B «Дoxiд» пеpедбaчae тaкi види дoxoдiв:
- дoxiд вщ pеaлiзaцiï тoвapiв;
- дoxiд вщ нaдaння пocлyг;
- вiдcoтки, poялтi, дивiденди [B, п. 7, б].
Ocнoвнa poзбiжнicть мiж MCÁO i ^C^O пoлягae у cкopoче-ый фopмi ocтaнньoгo. Toбтo пiд чac cклaдaння нaцioнaльниx cтaндapтiв деякi acпекти були пoвнicтю не poзкpитi, a мме:
1. П(C]БO 1б <^ox^», нa вiдмiнy вiд MCáO 1B «Дoxiд», не визнae дoxoдoм cyми пoпеpедньoï oплaти, aвaнciв у paxyнoк oплaти пpoдyкцiï, cyми зaвдaткy пщ зacтaвy aбo в пoгaшення пoзики (якщo це пеpедбaченo вiдпoвiдним дoгoвopoм), нaд-xoдження вiд пеpвиннoгo poзмiщення цiнниx пaпеpiв.
S. У нaцioнaльниx cтaндapтax oцiнкa мoментy, нa який пщ-пpиeмcтвo пеpедae пoкyпцевi ютоты pизики тa винaгopoди вiд вoлoдiння певним aктивoм, вимaгae детaльнoгo вивчен-ня oбcтaвин oпеpaцiй для впевненocтi в пеpедaчi pизикy.
Haцioнaльнi cтaндapти не зaдoвoльняють кpитеpiï визнa-ння дoxoдy пicля дocтaвки клieнтy тoвapiв.
3. П(C]БO 1б «Дoxiд» не pеглaментye cитyaцiю oтpимaння гoтiвки вщ pеaлiзaцiï дo тoгo, як здiйcнюeтьcя дocтaвкa тoвa-py aбo викoнaння пocлyг.
4. Пpoблемa невiдпoвiднocтi ^C^O 1б «Дoxiд» дo MCáO 1B «^ox^» пpoявляeтьcя у cитyaцiï, гали тoвapи пpoдaнo з гapaнтieю. Bизнaння дoxoдy вiдбyвaeтьcя в день пpoдaжy зa П(C]БO, xoчa icнye ймoвipнicть мaйбyтнix витpaт пo гapaнтi-ям [9, c. 176-177].
Cпiльнoю pиcoю е те, щo дoxiд oцiнюeтьcя зa cпpaведли-вoю вapтicтю.
Дaнi пopiвняння мiжнapoдниx i нaцioнaльниx пoлoжень з oблiкy дoxoдiв i вiдoбpaження ïx у звiтнocтi дaють змoгy зpo-бити виcнoвoк, щo в MCÁO бiльш кoнкpетизoвaнo певнi пo-лoження, aле й нaцioнaльний cтaндapт мicтить мoменти, якi, зoкpемa, зyмoвленi нaцioнaльними ocoбливocтями oблiкy.
Bapтo зayвaжити, щo SB тpaвня S014 po^ Paдa з MCФЗ (IASB] oпyблiкyвaлa нoвий cтaндapт - MCФЗ (IFRS] 1б «Ви-pyчкa зa кoнтpaктaми з клieнтaми». Paдa зi cтaндapтiв фi-нaнcoвoгo oблiкy тaкoж плaнye oпyблiкyвaти cтaндapт, який буде щентичним дo MCФЗ 1б у бaгaтьox вiднoшенняx. Cтaн-
Умoви визнання дoxoдiв та ïx вiдoбpaжeння у фшангавш звiтнocтi
дapт cтaне oбoв'язкoвим для звiтниx пеpioдiв, якi пoчинa-ютьcя з aбo пicля 1 ачня S017 poкy. Cтaндapт дoзвoляe paннe зacтocyвaння, aле кoмпaнiï мaють вpaxoвyвaти icнyючi лoкaльнi нopмaтивнi вимoги (нaпpиклaд, зacтocyвaння ^ган-дapтy буде не мoжливим для ^afa 6вpoпейcькoгo Coюзy, пoки йoгo не буде cxвaленo 6вpoпейcькoю кoмicieю].
Hoвий cтaндapт вимaгaтиме внеcення cyттeвиx змЫ дo юну-ючиx пpaктик, як мoжнa yзaгaльнити в тaкиx двox кaтегopiяx:
1. ПерЬд визнання прибутку. Pa^oe cтaндapти MCФЗ дo-пycкaли шиpoкий пpocтip для фopмyвaння cyджень щoдo poзpoбки тa зacтocyвaння пoлiтик тa пpaктик з визнaння ви-pyчки. MCФЗ 1б е бтьш диpективним cтaндapтoм у бaгa-^ox acпектax i зacтocyвaння циx нoвиx пpaвил мoже пpи-звеcти дo icтoтниx змiн у визнaннi дoxoдiв i у деякиx випaдкax визнaннi витpaт.
S. Пoтoчнi oàëiêoâi системи é npoôecè. Cклaднicть зa-cтocyвaння MCФЗ 1б тa неoбxiднicть пщизтовки детaльниx poзкpиттiв iнфopмaцiï вiдпoвiднo дo нoвoгo cтaндapтy мo-же пoтpебyвaти впpoвaдження нoвиx aбo oнoвлениx ^стем i пpoцеciв. Цей acпект буде ocoбливo вaжливим для галу-зей, як мaють величезну кiлькicть piзнoмaнiтниx кoнтpaктiв i пpoдyктiв (нaпpиклaд, телекoмyнiкaцiï) [10].
Для yпpaвлiння дoxoдaми неoбxiднa ïx oбrpyнтoвaнa де-тaльнa клacифiкaцiя нa ocнoвi гpyпyвaння дoxoдiв зa пев-ними oзнaкaми для цтей oблiкy, aнaлiзy тa кoнтpoлю. Ч^-кo cтpyктypoвaнi дoxoди дoзвoляють пpaвильнo зpoзyмiти ïx екoнoмiчний змicт, визнaчити cклaд i cтpyктypy, oцiнити тен-денцiю змiни у чaci тa пpийняти oптимaльнi yпpaвлiнcькi pi-шення. O^ чoмy клacифiкaцiя е вaжливим елементoм для пoбyдoви cиcтеми yпpaвлiння дoxoдaми.
Kлacифiкaцiя дoxoдiв пiдпpиeмcтвa:
1. Зa xapaктеpoм oтpимaння: дoxoди вщ звичaйнoï дiяль-нocтi; нaдзвичaйнi дoxoди.
S. Зa видoм дiяльнocтi: дoxoди вiд виpoбничoï дiяльнocтi; дoxoди вщ пocеpедницькoï тa тopгoвельнoï дiяльнocтi; дoxoди вiд iнвеcтицiйнoï дiяльнocтi; дoxoди вщ фiнaнcoвoï дiяльнocтi; дoxoди вiд murai' дiяльнocтi.
3. Зa мicцем вiдoбpaження: бyxгaлтеpcькi дoxoди; пpиxo-вaнi дoxoди.
4. Зa пoвнoтoю вiдoбpaження: вaлoвий дoxiд - це зaгaльнa cyмa дoxoдy, щo oтpимye пiдпpиeмcтвo зa певний пpoмiжoк чacy вiд ycix видiв дiяльнocтi у гpoшoвiй, мaтеpiaльнiй i немa-теpiaльнiй фopмax як нa теpитopï'' Укpaïни, тaк i зa ïï межaми;
чиcтий дoxiд е piзницею мiж дoxoдaми вщ pеaлiзaцï'' пpoдyк-цп тa oбoв'язкoвими плaтежaми, щo вxoдять дo цЫи тoвapy; неoбxiдний дoxiд - дoxiд, який дoзвoляe пiдпpиeмcтвy ф^н-cyвaти вci зaплaнoвaнi пoтoчнi витpaти, oбoв'язкoвi плaтежi тa oтpимaти цiльoвий пpибyтoк; мoжливий дoxiд - це дoxiд, який мoже oтpимaти пiдпpиeмcтвo пpи нaявниx виpoбничиx пoтyжнocтяx, мoжливoмy oбcязi pеaлiзaцiï пpoдyкцiï пpи нa-явнм кoн'юнктypi pинкy.
б. Зa вaлютoю oтpимaння: мoнетapнi; немoнетapнi.
6. Зa фopмoю poзpaxyнкy: зaгaльний дoxiд; чиcтий дoxiд.
7. Зa пеpioдичнicтю нaдxoдження: пoтoчнi; кaпiтaлiзoвaнi [1, 11].
Kлacифiкaцiя дoxoдiв пiдпpиeмcтвa з бyxгaлтеpcькoгo тa пo-дaткoвoгo oблiкy дещo вiдpiзняeтьcя, тoбтo чacтинa дoxoдiв буде пpиймaтиcя дo yвaги пpи пiдpaxyнкy пo бaлaнcy пpибyткy op-гaнiзaцï'', aле не вpaxoвyвaтиметьcя пpи визнaченнi пoдaткoвoï бaзи мaйнa пpи oбчиcленнi пoдaткy нa пpибyтoк пiдпpиeмcтвa.
Для цтей oпoдaткyвaння пеpедбaченa нacтyпнa клacифi-кaцiя дoxoдiв:
1. Biд pеaлiзaцiï тoвapiв, пpoдyкцiï, poбiт, пocлyг, мaйнoвиx пpaв.
S. Пoзapеaлiзaцiйнi дoxoди (вщ здaчi в opендy мaйнa, без-oплaтне oтpимaння мaйнa, пaйoвa yчacть).
3. Дoxoди, щo не беpyтьcя в poзpaxyнoк пpи визнaченнi бaзи oпoдaткyвaння (нa мaйнo, oтpимaне в зacтaвy, зa фе-дитaми i пoзикaми, у виглядi внеcкy дo cтaтyтнoгo кaпiтaлy].
Kлacифiкaцiя дoxoдiв для цтей yпpaвлiнcькoгo oблiкy пpедcтaвленa в тaблицi [1S, c. 1SS].
Oтже, лoгiчнa тa cтpyктypoвaнa клacифiкaцiя дoxoдiв дae мoжливicть ефективнo ними yпpaвляти тa бути cклaдoвoю cyчacнoï ^стеми yпpaвлiння.
Будь-яке пiдпpиeмcтвo будуе ^orci дiяльнicть, виxoдячи з пеpcпективи cтaлoгo yтвopення пpибyткy. Пiдгoтoвкy yпpaв-лiнcькoï iнфopмaцiï, нa ocнoвi яга''' мoжливo пpиймaти ефек-тивнi piшення щoдo пiдвищення дoxoдiв пiдпpиeмcтвa, дo-цiльнo викoнaти в двa етaпи.
Ha пеpшoмy етaпi пoтpiбнo визнaчити динaмiкy змiни зa минулий пеpioд ocнoвниx пoкaзникiв, якi xapaктеpизyють фЬ нaнcoвий cтaн пiдпpиeмcтвa.
Ocнoвний pезyльтaт дiяльнocтi пiдпpиeмcтвa визнaчaeть-cя зa дoпoмoгoю низки пoкaзникiв, якi пoдiляютьcя нa aб-coлютнi тa вiднocнi. Дo aбcoлютниx пoкaзникiв нaлежить пpибyтoк пiдпpиeмcтвa, щo iнoдi oтoтoжнюють з пoняттям «дoxiд», a дo вiднocниx - pентaбельнicть пiдпpиeмcтвa.
Упpaвлiнcький пiдxiд дo клacифiкaцiï дoxoдiв
Види дoxoдiв
Для пpoгнoзyвaння i плaнyвaння Зa мoжливicтю плaнyвaння Плaнoвi, пoзaплaнoвi
Зa cтyпенем yзaгaльнення Дoxoди пiдпpиeмcтвa, центpiв вiдпoвiдaльнocтi
Зa впливoм iнфляцiйниx пpoцеciв З виcoким, cеpеднiй тa низьким pизикoм знецiнення вapтocтi
Зa мoжливicтю пеpедбaчення Звичaйнi, нaдзвичaйнi
Для пpийняття yпpaвлiнcькиx piшень Зa вaжливicтю для пpийняття piшень Mapжинaльнi, iнкpементнi
Зa впливoм yпpaвлiнcькиx piшень Pелевaнтнi, неpелевaнтнi
Зa pегyляpнicтю oтpимaння Cиcтемaтичнi, paзoвi
Зa мoжливicтю вибopy Aльтеpнaтивнi, iмпеpaтивнi
Зa cтyпенем pегyлювaння Koнтpoльoвaнi, некoнтpoльoвaнi
Зa ступенем pизикy oтpимaння Iз cyттeвим pизикoм, з низьким pизикoм
Для кoнтpoлю Зa центpaми вiдпoвiдaльнocтi Зa центpaми пpибyткy, зa центpaми дoxoдy, зa центpaми iнвеcтицiй
Одним з найголовнших показникв фЫансового стану пщпри-емства е його дохщнють. Такий показник вщображае мету пщ-приемницькоУ дтльносй 0кр1м кервництва ф1рми та колективу вЫ цкавить, насамперед, вкладникв капггалу (¡нвесторв, кре-диторв), а також державы органи, зокрема податкову службу, фондов¡ б^ж^ як зд¡йснюють купвлю-продаж ц¡нних папер¡в.
Тривал¡сть розрахункового перюду повинна бути не мен-ше, н¡ж 6-8 крок¡в розрахунку. Крок розрахунку: квартал, пврнчя або рк. Якщо розрахунковий пер¡од м¡стить мен-ше шести крок¡в, то статистична обробка дослщжуваних по-казник¡в е неефективною. Анал¡з ¡ статистична обробка да-них за минулий перюд дозволяють оц¡нити не т¡льки стмюсть поточноУ платоспроможност¡ ф¡рми, а також рекомендувати оптимальну величину необхщних запаса: готовоУ продукци та матер¡альних ресурса.
На цьому етап¡ також важливим е оц¡нити можливост¡ зниження собвартост вироблених вироб¡в в основному за рахунок зниження найбтьш витратних УУ складових. Це дозволить на наступному етап п¡дготувати план модерызаци технолог¡й, що використовуються.
Головне завдання другого етапу - це пщготовка на довго-строковий пер¡од (5-10 рокв) найб¡льш дох¡дного для влас-ник¡в п¡дприeмства плану ф¡нансово-господарськоi дильностг Такий план може бути розроблено за допомогою економко-математичноУ модели використовуючи яку проводиться анал¡з можливих варннтв розвитку ф¡рми ¡ визначаеться оптимальна ¡нвестиц¡йна та дивщендна пол¡тика. Для реал¡зац¡У стратега розвитку на тривалий термЫ використовують ковзний метод планування, який передбачае розробку середньострокового (на 2-3 роки) ¡ короткострокового (на пврнчя - рк) план¡в на основ¡ довгострокового. Суть цього методу планування поля-гае в тому, що за фактичними результатами виконання черго-вого короткострокового плану у раз¡ потреби середньостроко-вий ¡ довгостроковий плани уточнюються, а короткостроковий складаеться знову [13, с. 55-59].
Використання такого пщходу дозволяе управляти доходами власникв п¡дприeмства за рахунок: управлЫня номенклатурою та обсягами виконання робгг; поступового зниження собвартост вироблених робгт; розробки посл¡довност¡ та строкв зам¡ни малопродуктивного обладнання та впрова-дження нових технолог¡й; оптим^аци величини швидко лк-в¡дних активв, резервного фонду та матер¡альних запасв; визначення прийнятних умов залучення кредитв ¡ додатко-вого акц¡онерного капралу; розробки найб¡льш дох¡дноi ¡н-вестицмноУ та див¡дендноi пол¡тики п¡дприeмства; пщготовки оперативних ¡ довгострокових план¡в розвитку виробництва; порвняння ¡ вибору для реалвацГУ найб¡льш перспективних ¡ дохщних ¡нвестиц¡йних пропозиц¡й ¡ проект¡в; оцЫки надм-ност¡ та залучення нових дтових партнер¡в, наприклад, ви-робникв, б¡льше як¡сноУ сировини або комплектуючих [14].
Розроблення плану доходв пщприемства здмснюеться за основними джерелами Ух утворення з подальшими узго-дженнями.
Доходи вщ реал¡зац¡У виробленоУ продукци (роб¡т, послуг) пла-нують, виходячи з обсяпв виробництва та затверджених цЫ ре-ал¡зац¡У з урахуванням базових ц¡н та наданих цЫових знижок.
Розрахунок зд¡йснюють шляхом множення обсягу виробництва в натуральному вимр певного товару на прийняту
базову цЫу реал¡зац¡У цього товару за мЫусом розм¡ру цЫо-вих знижок, як надаються за окремими контрактами з урахуванням кшькост контрактв, як¡ передбачають р¡зн¡ види цЫових знижок ¡ к¡лькост¡ видв продукци у виробнич¡й про-грам¡ п¡дприeмства.
Запланований дох¡д в¡д продажу матервльних ц¡нностей та майна розраховуеться як р¡зниця м¡ж варт¡стю Ух придбан-ня (за балансовою оцЫкою) та продажною ц¡ною Ух реал^аци, з урахуванням зношування основних засобв та витрат пщ-приемства, пов'язаних ¡з Ух демонтажем, передпродажною пщготовкою та реал¡зац¡eю.
Розрахунок зд¡йснюeться шляхом вщымання в¡д ц¡ни при-дбання матервльних ц¡нностей нарахованоУ суми амортиза-цГУ за пер¡од експлуатацГУ, ¡ витрат, пов'язаних з¡ зд¡йсненням демонтажу, передпродажного ремонту, транспортування до мюця реалваци, оплати послуг посередника. Аналопчно ви-значаються доходи в¡д продажу брокерських мюць, а також нематервльних актив¡в.
Доходи в¡д посередницькоУ дтльност п¡дприeмства пла-нують, виходячи з обсяпв ц° д¡яльност¡ та установленоУ форми оплати за послуги пщприемства.
Доходи вщ перепродажу матер¡альних цЫностей невлас-ного виробництва, як¡ також вщносяться до посередницькоУ д¡яльност¡, плануються, як правило, виходячи з обсяпв здм-снення таких операцм ¡ запланованого маржинального доходу (рЬниц в ц¡нах).
Доходи п¡дприeмств, одержав в¡д пайовоУ участ¡ в сптьних п¡дприeмствах та у створенн¡ ¡нших пщприемств, плануються на основ¡ ¡нформаци про рентабельн¡сть Ух д¡яльност¡, обсяг отримання чистого прибутку, а також затвердженого в за-сновницьких документах порядку його розподту [15].
Доходи пщприемства вщ цЫних папер¡в, як¡ належать пщ-приемству, плануються, виходячи з виду цЫного паперу (ак-ц¡я, обл¡гац¡я, сертифкат) та характеру доходу (гарантований чи негарантований).
Якщо пщприемство е власником акц¡й ¡нших пщприемств, то рвень отримання доходу не гарантуеться ¡ визначаеться за результатами господарсько-фЫансовоУ д¡яльност¡ цього пщприемства з урахуванням прийнятоУ ним дивщендноУ пол¡тики.
Якщо п¡дприeмство е власником прив¡лейованих акц¡й, обл¡гац¡й, сертифкатв та ¡нших вид¡в ц¡нних паперв ¡з га-рантованим розм¡ром отримання доходв, то його розм^ плануеться, виходячи з ном¡нальноi вартост¡ цЫних папер¡в, р¡вня гарантованого доходу (вщсотка) та терм¡ну його ви-плати. Необхщний розрахунок зд¡йснюють шляхом множення номЫальноУ вартост¡ обл¡гац¡У на гарантований рвень до-х¡дност¡ у вщсотках до його ном¡нальноУ вартост за пер¡од (дн¡в, м¡сяц¡в), помножений на перюд володЫня ц¡нним па-пером (днв, м¡сяц¡в) та отримання дивщендв, под¡лений на к¡льк¡сть днв, мюяцв у плановому пер¡од¡.
Аналопчно розраховуеться ¡ сума в¡дсотк¡в, нарахована за депозитними внесками пщприемства, яка плануеться, та доходи вщ надання комерцмного кредиту ¡ншим пщприем-ствам. Пщ час проведення розрахунку враховуються суми внеску або кредиту та термЫ, на який вони наданг
Доходи пщприемства вщ здач¡ в оренду майна (лвин-гу) планують, виходячи з умов орендноУ або лвинговоУ угоди щодо форми та розм^у орендноУ плати - фксованоУ суми,
ковзаючо! суми, вщсотка вщ виручки або прибутку, натурально! форми оплати тощо.
Обсяг отримання дохода за загальним планом розрахо-вуеться як сума ix планово! величини за всм джерелами формування.
Плановий розм1р отримання дохода повинен бути достат-ым для:
1) формування фонду грошових коштв, як потр^ы для роз-рахунюв з бюджетом з1 сплати ПДВ та податку на прибуток;
2) покриття постмних та змЫних поточних витрат;
3) отримання необхщно! суми чистого прибутку, достатньо! для виршення виробничих та соцнльних завдань пщприемства.
Отже, загальна планова величина отримання доходв мае бути порвняна з ü' цтьовою чи необхщною величиною, яка по-тр^на для ефективного функцюнування пщприемства [16].
Висновки
Отже, дохщ - це особливе систематично вщтворюване дже-рело господарських засобв пщприемства, мета здйснення пщ-приемницько'!' дильноси в1н е основним джерелом розвитку пщ-приемства, здмснюючи розширене вщтворення; це ¡ндикатор кредитоспроможност та конкурентоспроможност комерцмно! оргаызаци; гарант¡я виконання нею своУх зобов'язань перед державою, джерело задоволення соц¡альниx потреб сусптьства.
Ч¡тка та лог¡чна структура класифкаци доxод¡в дае можли-вють ефективно управляти ними та бути складовою сучас-но! системи управлЫня. Основною умовою побудови системи облку для ефективного управл¡ння доходами на п¡дприeмств¡ е ор¡eнтац¡я системи управлЫня доходами на стратег¡чний розвиток цього пщприемства, тобто широке використання в управлЫському обл¡ку прогнозно! ¡нформаци, необхщнють ви-явлення та анал¡зу вщхилень в¡д прогнозних величин.
Доx¡д е найважлив¡шим показником для оц¡нки виробничо! та фЫансово! д¡яльност¡ п¡дприeмства.
Список використаних джерел
1. Сщун В.А. Економйка пщприемства [Електрон. ресурс]: Навч. по-аб. - 2-ге вид., перероб. та допов. / Сщун В.А., Пономарьова Ю.В. - К.: Центр навчально! лтератури, 2006. - 356 с. - Режим доступу: http://ebooktime.net/book_60_glava_62_10.1._%D0%95%D0%B A%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%B D%D0%B0_%D1%81%EF%BF%BD.html
2. Нестеренко В.Ю. Економлка виробництва [Текст]: Конспект лек-ц1й. / Нестеренко В.Ю., Токар I.I. - Харюв: ХНДУ, 2012. - 58 с.
3. Панченкова Ю.В. Економнна суть доходв основно! д1яльност1 промислового пщприемства [Текст] / Панченкова Ю.В., Зеленська О.Г. // Науковий вюник НЛТУ Украпни. - Льв1в: РВВ НЛТУ Украпни. -2011. - Вип. 21.10. - С. 239-248.
4. Нацюнальне положення (стандарт) бухгалтерського облку 1 «Загальн вимоги до ф^ансово! звтносто [Електрон. ресурс]: офщ.
текст: Наказ Мастерства ф^анав Украпни №73 вщ 07.02.2013: станом на 1 8.03.2014. - Режим доступу: http://zakon5.rada.gov. ua/laws/show/z0336-13
5. 1нструкцт про застосування Плану рахунюв бухгалтерського обл^у актива, катталу, зобов'язань i господарських операцм пщ-приемств i органiзацiй [Електрон. ресурс]: офщ. текст: Наказ Мастерства фiнансiв Украпни №291 вщ 30.11.99 (зi змiнами i доповне-ннями): станом на 24.07.2015. - Режим доступу: http://zakon5. rada.gov.ua/laws/show/z0893-99
6. Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський фiнансовий облк [Текст]: □¡д-ручник для студента спецiальностi «0блiк i аудит» вищих навчальних закладв / Ф.Ф. Бутинець [та ¡н.]; пiд заг. ред. Ф.Ф. Бутинця. - 8-ме вид., доп. i перероб. - Житомир: ПП «Рута», 2009. - 912 с.
7. Положення (стандарт) бухгалтерського облку 15 «Дохщ» [Елек-тронний ресурс]: офщ. текст: Наказ Мастерства фiнансiв Укра-!ни №290 вщ 29.11.99. (зi зм^ами i доповненнями): станом на 09.08.2013. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/ show/z0860-99
8. Мжнародний стандарт бухгалтерського обл^у 18 «Дохщ» [Електрон. ресурс]: офщ текст: вщ 01.01.2012: станом на 01.01.2012. -Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/929_025
9. Федв Р.6. Облк доxодiв вiд використання бюджетних кош™ на виконання бюджетних програм [Текст] / Федв Р.6. // Hауков¡ записки [Hацiонального унiверситету «Острозька академи»]. Сер.: Eкономiка. - 2009. - Вип. 11. - С. 172-180.
10. «Рада з МСФЗ опубл^увала новий стандарт з облку виручки» [Електрон. ресурс] // Режим доступу: http://msfz.minfin.gov.ua/ uk/News/Pages/radazmsfzopubliku valanovuistandzoblvury4ku.aspx
11. «Класиф^аци доходв пiдприeмств i бюджету» [Електрон. ресурс] // Режим доступу: http://svitohlyad.com.ua/finansy/ klasyfikatsiya-dohodiv-pidpryjemstv-i byudzhetu/
1 2. Стефанович Н. Пщходи щодо сутност i класиф^аци до-ходв [Текст]: Miжнародний збiрник наукових праць. Випуск 2. (м. Кам'янець-Подтьський) / Стефанович Н., Костенко О. - Тернопть: Крок, 2014. - С. 120-123.
13. АстрЫський Д.А. Економнний аналiз фiнансового стану пщ-приемства [Текст]: Журнал «Eкономiст» / АстрЫський Д.А. - 1999. - №12. - 90 с.
14. Грищенко О.В. Анал^ i дiагностика ф^ансово-господарсько! дiяльностi пiдприeмства [Текст]: Навч. поаб. / Грищенко О.В. - Таганрог: ТРТУ, 2000. - 112 с.
15. Петрович 1.М. Економка та фiнанси пiдприeмства [Електрон. ресурс]: пщручник. / Петрович 1.М., Прокопишин-Рашкевич Л.М. -Львiв: Mагнолi, 2006, 2014. - 408 с. - [Електрон. ресурс] // Режим доступу: http://pidruchniki.com/ 11 63101864749/ekonomika/ planuvannya_dohodiv_pidpriyemstva_yogo_sutnist_zavdannya_ poslidovnist
1 6. «Економтна сутнють доходу» [Електрон. ресурс] // Режим доступу: http://studopedia.com.ua/1_121418_ekonomichna-sutnist-dohodu.html
