CC BY
62
ICTopiq медицини
History of Medicine
УДК 614(477.53) DOI: 10.22141/2308-2097.53.3.2019.181474
Чабан М.П.1, Шевцова З.1.2, Гапонов В.В.3
1 Редакция обласно/ газети «Зоря», м. Дн1про, Укра/на
2 ДУ «1нститутгастроентерологнНАМН Укра/ни», м. Дн1про, Укра/на
3 ДУ «Дн1пропетровськамедична академя МОЗ Укра/ни», м. Дн1про, Укра/на
Вчений^зюлог Василь Михайлович Архангельський: BiA асистента до ректора
For citation: Gastroenterologia. 2019;53(3):210-217. doi: 10.22141/2308-2097.53.3.2019.181474
Резюме. Устатт/ поданийжиттевий шляхвченого-ф/з/олога Василя Михайловича Архангельського. Його профес/йна дяльн/сть: в'щ асистента до професора, зав/дувача кафедр ф'з'юлогИ та б'/ох/мИ Дн/пропетров-ського ун/верситету та Дн'/пропетровського медичного /нституту, директора НД1 ф/з/ологИ. Вперше викла-денi в/домост/ про його участь у створенн/ Дн/пропетровського укршнського ун/верситету п/д час окупацИ. Ключовi слова: Василь Михайлович Архангельський; вчений-ф/з/олог; Дн/пропетровський нац/ональ-ний ун/верситет /мен/ Олеся Гончара; Дн/пропетровська медична академ/я; ДУ «1нститут гастроентерологи НАМН Украни»
ГАСТРОЕНТЕРОДОПЯ GASTROENTEROLOGY
Василь Михайлович Архангельський
До 135^ччя в'щ дня народження
Вступ
Серед незаслужено призабутих особистостей науки нашого краю видтяеться постать фiзiолога, доктора медицини, професора Василя Михайловича Архангельського (1883—1944). Найближчий учень академжа 1вана Павлова, вш став засновником та першим за-вщувачем кафедри фiзюлоril людини i тварин у Кате-ринославському ушверситеп, перетвореному згодом на Катеринославський (Цншропетровський) шститут народно! освгги i згодом знову на ушверситет (1920— 1941). Вш «мав надзвичайш здiбностi до фiзюлоril, вражав широкою загально-природничою ерудицiею, активно залучав до науково-дослщницько! дiяльностi молодь» [1].
Бiографiя вченого разом iз тим вщдзеркалила не-простi поди ХХ столптя в Украшь 1м'я його надовго було шддане забуттю, викреслювалося з юторп науки. У нашш статтi вперше використано архiвнi до-кументи военного часу, яю досi не були в науковому об^у.
Мета роботи: дослщити життевi та професiйнi етапи в житт вченого, дослiдника, органiзатора, викладача Василя Михайловича Архангельського.
© «Гастроентерологiя» / «Гастроэнтерология» / «Gastroenterology» («Gastroenterologia»), 2019 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2019
Для кореспонденцГ(: Гапонов В.В., ДЗ «Днтропетровська медична академiя МОЗ УкраТни», вул. Вернадського, 9, м. Днтро, 49044, УкраТна; e-mail: v_gaponov@ukr.net
For correspondence: Volodymyr Gaponov, State Institution "Dnipropetrovsk medical academy of Ministry of Health of Ukraine'; Vernadsky st., 9, Dnipro, 49044, Ukraine; e-mail: v_gaponov@ukr.net
Походження та юнацькi роки
Народився Василь Михайлович 14 (27) лютого 1883 року в селi Желябуга Мценського повиу ОрловськоГ губернй, нинi ОрловськоГ обласгi Росш-ськоГ Федерацп [2]. Егнiчний росiянин, Архангель-ський у 37-рiчному вiцi переГхав до УкраГни i писав в 1941 рощ в «Особистому листку», що володie укра-Гнською мовою. Магерiали архiвноi справи шдтвер-джують це. Василь Михайлович е автором понад 50 наукових робгт.
Батьками Василя були Михайло i ввдоюя. Батько був рiзночинцем, але став панотцем у селi Нжольсько-му Олександрiвського повiгу ВладимирськоГ губернп, а поим у селi Купань Переяславського повиу.
Середню освiгу Василь одержав у духовнш се-мiнарГi, яку закшчив в 1903 роцi. З 1903 по 1906 працював сшьським учителем у селi Лiкiно Покров-ського повiгу ВладимирськоГ губернп. У 1906 рощ склав iспиг на атестат дшшлост при 1 Московськш гiмназГi та вступив до Московського ушверсите-ту на природно-iсгоричний факультет. У 1910 рощ вступив практикантом i поверхштатним асистентом до лабораторп академiка 1вана Петровича Павлова в 1нститут експериментальноГ медицини в Санкт-Пегербурзi1.
1 Слова «дшшлост» i «поверхштатний» взятi з автобiографií Василя Архангельського, написано' в 1941 роц украíнською мовою.
Уривок автоб\ограф\Т В. Архангельського.
1941 р'\к
Метричне св'щоцтво про народження Василя Михайловича Архангельського
Лкар-ординатор Василь Архангельський т'д час ПершоТ свтовоТ вйни
Паспортна книжка Василя Архангельського
У 1911 рощ юнак склав державш юпити i закончив унiверситет iз дипломом першого ступеня кандидата бюлопчних наук. Пiсля того продовжував працювати в Iнститутi експериментально! медицини. Восени 1913 року вступив, тобто перейшов iз Санкт-Петербурзько! вiйськово-медичноf' академГ! на 3-й курс медичного факультету Московського ушверситету. Навесш 1915 року мобшзований як зауряд-лiкар i вiдряджений на Швденно-Захщний фронт, де послiдовно був ординатором 382 запасного, 1 та 2 дивiзiонiв 32 дивiзif, лжарем 126 Рильського пiхотного полку, ординатором 386 по-льового рухомого госпiталю [2].
У 1918 рощ Василь Архангельський закончив ме-дичний факультет сишех1ш1а1аиёе (з особливою похвалою — лат. формула присудження диплома з вщзна-кою). Таким чином, Василь Архангельський закончив природничий i медичний факультети Московського унiверситету [2]. У тому ж рощ восени обираеться на посаду асистента кафедри фiзiологif' медичного факультету Московського ушверситету, обшмаючи в той самий час посади судового експерта по Богородському повпу Московсько! губерт' й голови ради професорiв i викладачiв народного ушверситету в мсп Богородську (з 1930 року — мюто Нопнськ).
У будинку Першого реального училища знаходилася кафедра ф 'з 'юлогн тварин Катеринославського ушверситету.
Поштова листвка початку хХ столття
У Катеринославi — Днтропетровську
У 1920 рощ Василь Михайлович Архангельський був обраний професором кафедри фiзiологif' тварин природно-юторичного факультету Катеринославського ушверситету. За сумюництвом i дорученням ради професорiв унiверситету В.М. Архангельський вико-нував обов'язки завщувача кафедри фiзiологif' медичного факультету, а через рк:, 1921-го, обраний на цю кафедру. Обвдв щ посади вчений обiймав до евакуаци унiверситету з мiста в 1941 рощ [1].
Кафедра фiзiологif' тварин була започаткована в червш 1920 року на бюлопчному факультетi Катеринославського ушверситету, який знаходився у двопо-верховому будинку колишнього Першого реального училища на Катерининському проспект (ниш проспект Цмитра Яворницького), б. 36. Першим И за-вщувачем був професор Василь Михайлович Архангельський. Кафедра забезпечувала читання лекцш та проведення лабораторних робп" iз фiзiологif' тварин для вшх студентiв-бiологiв.
За систематичне удосконалення навчальних планiв зi спецiальностi «фiзiологiя тварин», навчальних про-грам iз загальних та спецiальних курсiв, практикумiв кафедру фiзiологif' тварин та людини було нагороджено Червоним прапором та названо «Червонопрапорною». Наукова тематика кафедри фiзiологif' тварин поедну-вала двi основш проблеми: «Фiзiологiя центральноf жрвово! системи» та «Бiологiчна дiя ультрачастотного поля», за якими виконано значну кшьюсть наукових праць, кандидатських дисертацiй, опублжовано статей у вiтчизняних та закордонних журналах [3].
Кафедра забезпечувала навчальний процес iз фiзiо-лоп! тварин та людини, а також бiохiмil. З часом стало доцтьним видтення бiохiмif' в окрему кафедру, що було здiйснено в 1938 рощ, завщувачем обрано професора В.М. Архангельського. Крiм загального викладання бю-мм1, читалися спецкурси, зокрема: «Бiохiмiя нервово1 системи», «Бiохiмiя м'язiв», «Обмiн речовин», «Вибранi глави 6юхш11», «Великий спещальний практикум з бю-мм1». У 1953 рощ кафедру бюнмй знову-об'еднали з кафедрою фiзiологil людини i тварин унiверситету.
З 1921 до 1941 року В.М. Архангельський виконуе обов'язки i фактично е завiдувачем кафедри нормально! фiзiологif Катеринославського (Цнiпропетров-
Колектив кафедри нормальноI фЫологи Днпропетровського медичного ¡нституту.
Зл'ва направо: Т.М. Козенко, Г.Т. Чукмасова, М.С. Рейзин, В.М. Архангельський, 1.Н. Гэккер, А.Б. Шевелева, Н.С. Харченко. 1938 р.
ського) медичного iнституту. Кафедра знаходилася на другому поверсi бюлопчного корпусу (вул. Севасто-польська, б. 1). Науково-дослщна робота присвячу-валась вивченню д1яльносл вищо! нервово! системи у тварин при порушент функцiй залоз внутршньо! секрецп. Викладання курсу фiзiолоrii було об'еднано з бiохiмieю. Обидва курси читав професор Архангельський. Дослщи на тваринах обговорювалися на лекцiях i практичних заняттях [4].
У Днiпропетровську на базi кафедр фiзiологц уш-верситету та мед1нституту в1дбувся 3 Украшський з'!зд фiзiологiв, бiохiмiкiв та фармаколопв (регiональний оргкомiтет очолював професор В.М. Архангельський). Вчений став оргатзатором Товариства фiзiологiв Дш-пропетровська та його незмшним головою [4]. Одно-часно в 1930—1932 роках Василь Михайлович завщував кафедрою та викладав курс фiзiологii в Запорiзькому медичному шститул. У 1934—1935 роках завiдував кафедрою фiзiологii в Днiпропетровському сшьськогос-подарському iнститутi.
За iнiцiативи професора В.М. Архангельсько-го та шдтримки академiкiв АН СРСР 1.П. Павлова та Л.А. Орбелi 25 липня 1936 року вiдкрито науково-до-слщний 1нститут фiзiологii при кафедрi фiзiологii Дш-пропетровського унiверситету. Головним завданням iнституту планувалось вивчення нервово! системи у порiвняльно -фiзiол огiчному, фiзiолого -гiстологiчно -му та пор^няльно-ембрюлопчному аспектах. За мету ставилось вивчення бюлопчно! дп ультрависокочас-тотних полiв на життeдiяльнiсть оргашзму. Крiм того, планувалась пiдготовка наукових кадрiв через астран-туру. Наказом Наркомпросу УРСР вiд 29 вересня 1936 року директором iнституту призначаеться професор В.М. Архангельський, його заступником iз науково! роботи — доцент П.С. Моцний [3].
Перед вшною iнститут пiдготував та видав чотири томи наукових праць. Перший том присвячувався вивченню дп iнкретiв статевих залоз на вищу нервову дь яльнiсть. У науковiй робой НД1 брали участь чотири кафедри бюлопчного факультету ун^ерситету та двi кафедри медичного iнституту. 1х науковi розробки були вiдомi як вггчизняним, так i закордонним вченим [5].
Учбове примщення в бюлогЫному корпуса 1939 рк
На кафедр\ нормальноI фЫологи. В операцмнм. Зл1ва направо: Н.С. Харченко, А.Б. Шевелева, Н.С. Калачова. 1938 рк
Днпропетровська медична академ'я. Стенд з ¡сгори кафедри нормально)' ф 'з 'юлогп. 2019 р1к
Б'юлопчний корпус ДшпропетровськоУ медично/ академп. Сучасне фото
У 1930 роках шдкреслювались особливе значення фiзiологiï як одше! з основних дисциплш у OTCTeMÎ медично! освiти, високий piBern 11 розвитку в краïнi. У цьому контекста особливо! ваги набувае той факт, що В.М. Архангельський уперше в унiверситетах Укра!ни розробив навчальну програму спецiалiзацiï з фiзiологiï тварин. Невдовзi il рекомендовано для вах ушверсите-тiв Укра'1'ни [6]. Про його науковi успiхи в 1930 роках можна було прочитати в часописах «Експерименталь-на медицина» (1938, № 1), «Медицинская паразитология и паразитарные болезни» (1937, № 6), «Проблемы эндокринологии» (1937) тощо.
В.М. Архангельський — доктор бюлопчних наук, затверджений ВАК в 1938 рощ. У званш професора останнш раз радянською владою затверджений На-родним комiсарiатом освiти в 1936 рощ. У компарти не перебував. У 1921—1926 роках працював проректором Днiпропетровського iнституту народно! освгги (майбутнього унiверситету). Пiд час репресш, коли було викошено керiвництво унiверситету, виконував обов'язки ректора Дншропетровського унiверситету (1937-1938).
Вулиця Андр'я Фабра (колишня Садова), б. 19 (у довоенний час i в роки вйни тут мешкав Василь Архангельський). Сучасне фото
Останжй перюд життя
Шд час евакуацif' Цнiпропетровського державного ушверситету на схщ професор В.М. Архангельський iз цим вишем з мюта не виf'хав (або ж ви!хав i повер-нувся). Подав заяву на роботу в нововщкритий при шмцях Цнiпропетровський укра!нський державний ушверситет, створений завдяки викладачам рiзних вишiв, якi не ви!хали з мюта. Цо складу шституту входили 58 пращвнишв. У 1942-му вдалося вщкри-ти медичний (в шших джерелах — бiологiчний) факультет, деканом якого став професор Василь Ар-хангельський. Вже 10 листопада 1941 року професор В.М. Архангельський подав на iм'я ректора нового ушверситету (ним тодi був професор 1ван Розгш) заяву такого змюту: «Прошу поновити мене на посадг зав. кафедри фЬзюлоги та директора шституту. Я по-вернувся та почав працювати по збер1ганню майна та в1дновленню ушверситету з 26. VIII.(1941). Професор В. Архангельський».
Таким чином, е тдстави вважати його одним з шь цiаторiв вщновлення ушверситету в роки окупащ!. З навчальних програм i плашв нового вишу були ви-лучеш компартiйнi псевдонауки. Вiн обрав приклад-ну клiнiчну медицину з фiзiологiчними та медичними секторами. Викладання фахiвцi проводили незащео-логiзовано, в основному укра!нською мовою. У травш 1943 року вiдновила роботу медична бiблiотека [7].
У 1941 рощ професор В. Архангельський проживав у Дншропетровську за адресою: вул. Садова, 19, кв. 2 (за радянських чашв — Серова, ниш — Андрiя Фабра). Цо наших чаав будинок збертся частково, в переоб-ладнаному видi.
Коли i де професор помер? З ЕнциклопедГ].' сучас-но! Укра1ни дiзнаемося, що помер Василь Архангельський в 1944 рощ в селi Христофорiвка Цншропе-тровсько! областi [2]. З ще! надто скупо! iнформацi! випливае, що перед наступом Червоно! армi! вш до-бровiльно чи з примусу полишив Цнiпропетровськ i вирушив на Захщ.
За усними спогадами шсля визволення Цнiпра вiд фашистiв професор В. Архангельський був розжалува-ний з уах постiв i виселений до села Христофорiвка, де працював фельдшером до останшх днiв свого життя. Там вш нiбито й помер вщ тифу. Цо реч^ у Цнiпропе-тровськiй областi юнують двi Христофорiвки — у Кри-ворiзькому i Нiкопольському районах. У маленькому селi з такою назвою Шкопольського району на той час мюцевого медичного закладу не юнувало. Село Хрис-тофорiвка Криворiзького району було значно бтьшим, i там дшсно функцiонував фельдшерсько-акушерський пункт [9]. Хоча в повоенний час iм'я професора було викреслене з ютор1! Цншропетровського унiверситету, в академiчних виданнях у Москш iм'я його зрщка зга-дувалося [8].
Нащадки
У Киевi Василь Архангельський познайомився з дiвчиною яскраво!, колоритно! зовнiшностi — Ма-рiею Гнатiвною Проценко, яка мала украшсьы, а можливо, й цигансьы родовi коренi). Невдовзi вони
одружилися. 25 липня 1918 року в мюп Переяславь Залеському Владимирсько! губернi! у них народилася дочка Кра. 1920 року родина пере!хала до Катери-нослава. Там у Архангельських у 1924 рощ народився син Юрш.
Юра Архангельська в 1926 рощ почала здобувати освпу: перший клас закшчила в школi № 33, а потiм навчалась у нiмецькiй школi № 28. У 1934-му закшчила вiсiм клаав цiе! школи i вступила на вечiрнiй робiтфак унiверситету на четвертий курс. Наступного, 1935 року скшчила його i вступила на перший курс бюлопчного факультету Цнiпропетровського державного ушверси-тету. У 1940 рощ Кра Архангельська отримала диплом iз вiдзнакою i зосталася в аспiрантурi на кафедрi фiзiо-логi! тварин. В аспiрантурi перебувала один рш, за який склала весь кандидатський мшмум (за автобюграф1ею, складеною 10листопада 1941). У 1941 рощ одружилась. I! обранцем став шженер-металург Ярослав Цибякiн. Подружжя емiгрувало спочатку до Шмеччини, потiм до Ангш!, згодом опинилось у Канадi. Разом виховали дочку Олену, трьох онуюв. Кра та Ярослав знайшли вiчний спокш у далекiй Канадi.
Син вченого, Юрш Васильович Архангельський, маючи ваду зору, був iнвалiдом дитинства. Закшчив 4 класи школи з поглибленим вивченням шмецько! мови, поим I курс Цншропетровського медичного шституту. Зрозумiвши, що медицина не справа його життя, вступив до Харывського ушверситету на фто-логiчний факультет. З часом викладав iноземну мову в рiзних навчальних закладах, зокрема в прничому i сiльськогосподарському шститутах, у школах, тех-нiкумах. За дружину взяв Галину ТимофПвну Рябко (1926 р.н.).
I! батько, Тимофiй Якович Рябко, був просвгтяни-ном, професшним спiваком. Його партнерами на ви-ставах в оперному театрi були 1ван Паторжинський, Марiя Сокт та iншi особистостi. Подружжя Архангельських мало двох дтей: дочку Ларису (1950 р.н.) i сина Цмитра (1957 р.н.). У передвоенний час родина пере!хала на Криворiжжя, до поселення Вечiрнiй Кут
Юрiй Васильович Архангельський i3 дружиною Галиною та дтьми Ларисою i Дмитром
(ниш житловий масив у складi Покровського району Кривого Рогу). Тимофш Якович працював бухгалтером, а у втьний час служив регентом у мюцевш церквi. Його дружина Галина фельдшерувала. Пiд час фашист-сько! окупаци' Тимофiй Рябко був розстртяний гпле-рiвцями разом з мюцевими мешканцями.
Лариса Юри'вна Архангельська, дочка Юрiя i Гали-ни, здобувала музичну освiту, викладае в музичному училищь
Дмитро Юрiйович Архангельський, онук вхдомого вченого Василя Михайловича, закшчив бюфак Днiпро-петровського ушверситету, став бюлогом. А ще займа-еться органiзацiею впровадження i розповсюдження мiнеральних, вiтамiнних i харчових добавок Nutrilite. Продукцiя через Amway продаеться по всьому свь ту. Дмитро мешкав iз дружиною 1нною Михайтвною (1959 р.н.) i дочкою Яною (1980 р.н.) в Днiпропетров-ську за адресою: вулиця Артема (ниш Очових Стрiль-цiв), буд. 18. За спогадами мешканщв сусхдньо! споруди, там дшсно жили Цибяк^ни, Архангельська. На жаль, в ix будинку неодноразово була пожежа. Нинi на цьому мю-цi приватна установа — Правекс Банк.
Дочка Дмитра Юршовича, Яна, стала фотографом-художником. П роботи неодноразово мали успгх на виставках. ПГдростае Владислав — продовжувач роду Архангельських, син Яни i праправнук Василя Михайловича. Шануеться пам'ять пращурiв, зберiгаються до-кументи, старовиннi свилини.
Сучаснiсть
У Днiпропетровському нацiональному ушверси-тетi iменi Олеся Гончара сумлшно вивчаеться iсторiя виникнення i розвитку закладу. Зокрема, кафедра фь зюлогп людини i тварин, що ниш входить до складу бюлого-еколопчного факультету (декан — професор О.В. Севериновська). Проводяться науковi розробки у фiзiологiчному напрямi. Так, з 1921 по 2017 рж спгвро-бiтники кафедри випустили понад 2000 фiзiологiв ней-рофiзiологiчного напряму, пiдготували 50 кандидаив наук, 5 докторiв наук, опублгкували 2 монографп, по-над 1000 наукових праць та зробили понад 1800 допо-вiдей на конференцiях рiзного рiвня. Попри всi успгхи в результатi реоргашзацп структури факультету у 2018 рощ кафедру фiзiологii людини i тварин об'еднали з кафедрою бiофiзики i бiохiмii. Нова об'еднана кафедра отримала назву кафедри бiохiмii та фiзiологii (професор Г.О. Ушакова) [3].
Студенти Дншропетровсько! державно! медично! академп фiзiологiю людини вивчають на кафедрi нормально! фiзiологii (завiдувач — професор О.Г. Родин-ський) [9]. У повоенний час (1944-1965) кафедра роз-мщалася за адресою: проспект Карла Маркса, 24 (ниш проспект Дмитра Яворницького), вiварiй — на твпщ-вальному поверсг Перебазування кафедри у вГднов-лений морфологГчний корпус полГпшило умови для проведення навчального процесу г науково-дослГдно! роботи [4]. На стендах, присвячених Гсторп розвитку кафедри, представлен вГдомостГ про життевий Г творчий шлях вчених, зокрема професора В.М. Ар-
Колектив лабораторп патоф1зюлопУ ДУ «Институт гастроентерологн НАМН УкраУни». Зл\ва направо: Н.М. ¡щук, О.В. Пузна, А.1. Руденко, Д.Ф. Милостивая, О.О. Галнський
хангельського. У музе! медично! академп (директор — Л.П. Аксенич) зберпаються експонати, присвячеш дьяльност вщомих медиюв. Зокрема, матерiали з юто-рп кафедри нормально! фiзiологп Дншропетровсько-го медичного шституту (1921—1966 рр.), пiдготовленi Т.М. Козенко та В.А. Мусик [10]. На алеï вщомих вчених, розташованш на територïï морфологiчного корпусу, височить бюст 1.П. Павлова — учителя В.М. Ар-хангельського.
У лабораторп патофiзiологïï ДУ «1нститут гастроен-терологïï НАМН Украши» шд керiвництвом кандидата бiологiчних наук, старшого наукового спiвробiтника Анатол1я Руденка продовжуються розробки видатних вчених-фiзiологiв. Основнi напрями науковоï i прак-тичноï дiяльностi лабораторп:
— вивчення етюлогп та патогенезу захворювань органiв травлення на основi створення адекватних моделей хвороб;
— дослщження моторно-секреторноï дlяльностi верхнгх вщдшв шлунково-кишкового тракту, регулю-ючих нейрогуморальнi механiзми та ш роль у виник-неннi патологiчних сташв (аспект кортико-вкцераль-них взаемодш);
— оптимiзацiя реестрування й обробки електро-фiзiологiчних показникiв дiяльностi окремих оргашв i систем в експериментальних i клМчних умовах.
Пiд час наукових дослщжень розроблено спосiб моделювання гастродуоденальних виразок, визна-чення пепсину шлункового соку, факторiв захисту слизовоï оболонки шлунка вiд агресивних впливiв, стану нервовоï регуляцп секреторних функцiй шлунка тощо. Доведена доцiльнiсть використання пре-паратiв жовчi та багатоатомних спирпв у гастроен-терологiчнiй практищ ОбГрунтовано застосування вихрового iмпульсного магнггного поля правого по-вертання для корекцп дiяльностi шлунково-кишко-вого тракту.
ДУ «Институт гастроентерологп НАМН Украни», лаборатор'я патофЫологп. П'щ час проведення експерименту. Зл/ва направо: О.О. Гал!нський, О.1. Грабовська, Н.М. ¡щук, О.В. Пузна. 2018 рк
Таким чином, учений^зюлог, професор Василь Михайлович Архангельський — видатна постать на науковш нивi, яка потребуе достойного вшанування. Професор В.М. Архангельський залишив значну на-укову спадщину, зокрема, першим в Укра!нi розробив навчальну програму спецiалiзацi! з фiзiологi! тварин. Сьогоднi продовжуються науковi розробки з фiзiологi! людини i тварин.
Висловлюемо вдячшсть Дмитру Юрiйовичу, онуку Василя Михайловича Архангельського, за спогади, ро-диннi перекази та старовинш свiтлини.
Працi професора Василя Архангельського
1. Про вплив хемiчних i гуморальних факторiв на вищу нервову дяльнють собак-кастратiв. Збiрник, присвячений тридцятилитю науково! дiяльностi заслуженого дiяча науки академша О.В. Палладша. 1906—1936. Ки1в, 1936.
2. О влиянии гормонов половых желез на работу коры больших полушарий у собак. Днепропетровск, 1937.
3. О влиянии щитовидной железы на процессы возбуждения и торможения в коре больших полушарий. ФЖ АН СССР. 1941. Т. 30. Вып. 1.
4. Крововиливи в склисте тло при бойових травмах ока за матерiалами Велико! Вгтчизняно! вшни. Ме-дичний журнал. 1947. Т. 16.
5. Про змши трофiчно! функщ! гемато-паренмматоз-ного бар'еру штивки i зорового нерва. Медичний журнал. 1947. Т. 16 (у назвах праць В. Архангельського збережена орфографiя i пунктуацiя першоджерела. — Прим. ред.).
Конфл^ iнтересiв. Автори заявляють про вщсут-нiсть конфлiкту iнтересiв при шдготовщ дано! статтi.
References
1. Svitlenko IS, Barg IM, Vinnikov AI, authors; Poljakov MV, editor. Profesory Dnipropetrovs'kogo nacional'nogo universytetu imeni Olesja Gon-chara: biobibliografichnyj dovidnyk [Professors of the Oles Honchar Dnipro National University: bibliographic reference book]. Dnipro: DNU; 2005. 10 p. (in Ukrainian).
2. Murzin OB. Arhangel"s"kyj Vasyl' Myhajlovych. In: Dzjuba IM, Zhukovs'kyj AI, Romaniv OM, et al., editors. Encyklopedija suchasnoi' Ukrai'ny: Tom 1 [Encyclopedia of modern Ukraine: Vol 1]. Kyiv: Poli-grafknyga; 2001. 685 p. (in Ukrainian).
3. Severynovs'ka OV, Skljar TV, Homenko OM, et al. Biologo-ekologich-nyj fakul'tet DNU imeni Olesja Gonchara: istorija, s'ogodennja ta majbut-nje [Faculty of Biology and Ecology of the Oles Honchar Dnipro National University: history, present and future]. Dnipro: Lira; 2018. 51-52 pp. (in Ukrainian).
4. Ljul'ko OV, editor. Profesory: biografichnyj dovidnyk profesoriv DDMA (1916-2001) [Professors: biographical directory of professors of DSMA (1916-2001)]. Dnipro: Porogy; 2002. 44p. (in Ukrainian).
5. Development of human and animal physiology in scientific centers of Right-Bank Ukraine (Dnipro, Vinnytsia). Voroncov DS, Nikitin VM, Sjerkov PM. Narysy z istorii'fiziologii' na Ukrai'ni [Essays on the history of physiology in Ukraine]. Kyiv; 1959. 256p. (in Ukrainian).
6. Serkov FN. Human and animal physiology. In: Serkov FN, Vasil'ev VP, Lishko VK, et al., editors. Razvitie biologii na Ukraine: Tom 3 [Development of biology in Ukraine: Vol 3]. Kyiv: Naukova dumka; 1985. 448 p. (in Russian).
7. Ganitkevych JaV. Ukrai'ns'ki likari-vcheni pershoi' polovyny XX sto-littja ta i'hni naukovi shkoly: biografichni narysy ta bibliografija [Ukrainian medical scientists of the first half of theXX century and their scientific schools: biographical essays and bibliography]. Lviv: Vseukrai'ns'ke likars'ke tovarys-tvo; 2002. 266 p. (in Ukrainian).
8. Kvasov DG, Fedorova-Grot AK, authors; Biriukov DA, editor. Fizio-logicheskaia shkola IP Pavlova: portrety i kharakteristiki sotrudnikov i uche-nikov [Physiological school of IP Pavlov: portraits and characteristics of staff and students]. Saint-Petersburg: Nauka; 1967. 16p. (inRussian).
9. Rodinskii AG. Vekhi istorii kafedr Dnepropetrovskoi meditsinskoi aka-demii [Periods of history of departments of the Dnipro Medical Academy]. Dnipro; 2016. 28p. (inRussian).
10. Kozenko TM, Musik VA. Materialy po istorii kafedry normal'noi fiziologii Dnepropetrovs'kgo meditsinskogo instituta (1921-1966) [Materials on the history of the department of normal physiology of the Dnipro Medical Institute (1921-1966)]. Dnipro; 1966. 81 p. (inRussian).
OTpuMaHo/Reeeived 11.08.2019 Pe^H30ßaH0/Revised 22.08.2019 npuMH^TO go gpyKy/Accepted 09.09.2019 ■
Чабан Н.П.1, Шевцова З.И.2, Гапонов В.В.3
1 Редакция областной газеты «Зоря», г. Днепр, Украина
2 ГУ «Институт гастроэнтерологии НАМН Украины», г. Днепр, Украина
3 ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины», г. Днепр, Украина
Ученый-физиолог Василий Михайлович Архангельский: от ассистента до ректора
Резюме. В статье представлен жизненный путь ученого-физиолога Василия Михайловича Архангельского. Его профессиональная деятельность: от ассистента до профессора, заведующего кафедрами физиологии и биохимии Днепропетровского университета и Днепропетровской медицинской академии, директора НИИ физиологии. Впервые представлена
информация о его участии в создании Днепропетровского украинского университета во время оккупации. Ключевые слова: Василий Михайлович Архангельский; ученый-физиолог; Днепропетровский национальный университет имени Олеся Гончара; Днепропетровская медицинская академия; ГУ «Институт гастроэнтерологии НАМН Украины»
M.P. Chaban1, Z.I. Shevtsova2, V.V. Gaponov3
1 Editorial Office of the Regional Newspaper "Zorya", Dnipro, Ukraine
2 SI "Institute of Gastroenterology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine", Dnipro, Ukraine
3 SI "Dnipropetrovsk Medical Academy of the Ministry of Health of Ukraine", Dnipro, Ukraine
Physiologist Vasyl Mykhailovych Arkhanhelskyi: from the assistant to the rector
Abstract. The article describes the path of life of a physiologist Vasyl Mykhailovych Arkhanhelskyi. His professional activity ran from the assistant to the professor, Head of Physiology and Biochemistry Department in Dnipropetrovsk University and Dnipropetrovsk Medical Institute, Director of the Research Institute of Physiology. The information about his participation in creation of
Dnipropetrovsk Ukrainian University during occupation period has been presented for the first time.
Keywords: Vasyl Mykhailovych Arkhanhelskyi; physiologist; Oles Honchar Dnipro National University; Dnipropetrovsk Medical Academy; SE "Institute of Gastroenterology of NAMS of Ukraine"
