CC BY
21
Материалы конференции /Proceedings of the Conference/
iE!
гшкеми в дано! групи хворих до (7,610 ± 0,342) ммоль/л (р < 0,05 пор1вняно з контрольною групою та р < 0,001 проти аналопчного показника до лiкування). У групi па-цieнтiв, як! отримували стандартну тератю, також спо-стерiгали зниження даного показника на 23 % порiвняно з вих!дними значеннями (р < 0,001). У жоднш вказанiй груш не вдалося досягнути зниження рiвня постпрандь ально! глiкемii до значень контрольно! групи.
Висновки. Результати досл!джень вказують на по-кращення клЫчного перебiгу !шем1чно! хвороби серця на тл1 цукрового дiабету 2-го типу та анемiчного синдрому в результата призначення стандартно! терапй та при веденш хворих за оптимiзованою методикою. Водночас використання в лiкувальному комплексi телмiсартану дозволило досягти вiрогiдно нижчих значень базально! та постпранд1ально! гшкеми в обстежуваних пацieнтiв.
УДК616.345-008.87+616.36-002-003.826-06:616.379-008.64
Патралй М.В.1, Олексюк С.1.2, Ступницька Г.Я.1, Палброда Н.М.1
1 Кафедра внутрiшньоl медицини Буковинський державний медичний унтерситет, м. Чернiвцi
2 КУ «Обласна l<лiнiчна лкарня», м. Черывц
ЗМШИ МкРОФЛОРИ ТОВСТО1' КИШКИ У ХВОРИХ НА НЕАЛКОГОЛЬНИЙ СТЕАТОГЕПАТИТ НА Ш ЦУКРОВОГО ДiАБЕТУ II ТИПУ
Число хворих i3 неалкогольною жировою хворобою печшки при цукровому дiабетi II типу (ЦД II) коли-ваеться вiд 34 до 74 %. У европейських кра!нах у 50 % хворих на ЦД II на момент встановлення дiагнозу ви-являють неалкогольний стеатогепатит (НАСГ). НАСГ е найбтьш поширеною формою хрошчно! патолог!! пе-чiнки й розглядаеться як печшковий прояв ЦД II.
Мета дослдження — виявити змши мiкрофлори товсто! кишки у хворих на неалкогольний стеатогепатит на xni цукрового дiабету II типу.
Матер1ал i методи дослдження. Усього були об-стеженi 42 хворi вiком 42—67 рокiв i3 НАСГ на rai ЦД II (IDF, 2005), як! перебували на стацюнарному лiкуваннi в гастроентерологiчному вiддiленнi КУ «Обласна клшч-на лiкарня м. Чершвщ». Дiагноз НАСГ встановлювали на пiдставi клiнiчних, лабораторних та шструменталь-них критерй'в НАСГ (Ю.М. Степанов, А.Ю. Фшппо-ва, 2004). До контрольно! групи увшшли хворi (n = 20) i3 НАСГ (IDF, 2005) без ЦД. Стан бюценозу товсто! кишки ощнювали за комплексним бактерiологiчним дослiдженням калу. Статистична обробка отриманих результатiв досл!дження проводилась на персональному комп'ютерi за допомогою програми Statistica 6,0. Прове-дене дослщження виконане вiдповiдно до етичних норм Гельсшсько! декларацй' перегляду 2008 року.
Результати дослдження та ix обговорення. У 96 % хворих iз НАСГ на тлi ЦД II мкробюценоз товсто! кишки характеризувався зниженням кшькосп бiфiдо-бактерiй, у 88 % хворих також вiдмiчалося зменшення
вмюту лактобацил та пiдвищення активност аеробно! протеолiтичноi мiкрофлори. У груш контролю зниження ктькосл бiфiдобактерiй виявлене в 45 %, а лактобацил — у 40 % хворих.
Висновки. Ознаки порушення видового складу мь крофлори товсто! кишки у хворих на неалкогольний стеатогепатит на тлi цукрового дiабету II типу форму-ються вiрогiдно частiше, нiж в осiб контрольно! групи. У бтьшосп хворих iз неалкогольним стеатогепа-титом на тлi цукрового дiабету II типу виявлено рiзке зменшення числа бiфiдобактерiй та лактобактерiй, що свiдчить про наявшсть вiльних нiш для розселен-ня патогенних та умовно-патогенних мшрооргашз-мiв. Найчастiше на тлi зменшення кшькосп бiфiдо-бактерiй та лактобактерш з'являеться нефiзiологiчна аеробна умовно-патогенна мшрофлора. Це спричи-нюе виражену штоксикацш за рахунок продукци умовно-патогенними оргашзмами токсинiв, а також змiни iмунного статусу товсто! кишки. Даний переб^ захворювань потребуе уваги клiнiцистiв з метою роз-робки диференцiйованого тдходу до профiлактики та лiкування можливих порушень мiкробiоценозу товсто! кишки у хворих iз неалкогольним стеатогепати-том на тлi цукрового дiабету II типу.
УДК 612.46+612.826.33:577.17
П1шак В.П., Кривчанська М.1., Булик P.G., Черновська Н.В.
Кафедра медично! бюлогИ генетики та фармацевтично! ботаники Буковинський державний медичний университет, м. Черн!вц!
УЧАСТЬ ЧАСОВИХ ГЕЫВ У ГОРМОНАЛЬНА РЕГУЛЯЦП ФУНЩЙ НИРОК
До оргашв з ендокринною функцieю належать шиш-коподiбна залоза (ШЗ) й нирки. Нирки виробляють низку гормошв, серед яких: 1,25-диг!дроксихолекаль-циферол, ренш та еритропоетин, що вiдiграють важливу роль у регулюваннi внутр1шньосудинного об'ему кров1 та судинного тонусу. Вони збтьшують екскрецiю натрiю нирками, а надлишкова !х юльк!сть iнгiбуe ензим Na+-К+-АТФ-азу. ШЗ секретуе мелатонш (МТ) — 1ндол, що виконуе ендокринну функцш. Синтез цих гормошв мае чггку циркадiанну ритм1ку, контроль яко! зд1йснюють часовi гени. Центральними факторами цie'! моделi е дв1 родини генiв: родина генiв групи Period (Per), зокрема Per1, Per2 та Per3, та родина гешв Cryptochrome (Cry) — Cry1 та Cry2, а також гени Clock, Bmal1 i CK1 та шш! додатков! групи гешв. Зазначеш гени переважно екс-пресуються в нейронах супрахiазматичних ядер (СХЯ) гiпоталамуса (Шшак В.П. та спiвавт., 2012).
Молекулярш механiзми генераци циркадiанних сиг-налiв складаються з транскрипцiйних та трансляцшних позитивно-негативних зворотних зв'язк!в. Базова модель таких зв'язк!в будуеться на робот! авторегулятор-них петель зворотного зв'язку.
120
Международный эндокринологический журнал, ISSN 2224-0721
№ 6(54) • 2013
Втрата чи мутащя одного з гешв призводить до змши тривалостi, сповтьнення або взагалi до рапто-во! втрати циркадiанно! ритмiчностi (Oishi K. et al., 2000). Але не завжди мутацiйна мiнливiсть супрово-джуеться вiдсутнiстю ритму, спочатку виникають яви-ща десинхронозу. У бiльшостi випадыв родина генiв мае певну функцюнальну надмiрнiсть, запас (надли-шок), взаемозамшу, що частково компенсуе в певних межах дефект одного з гешв родини. I лише коли му-тацшна змша торкаеться двох часових гешв, оргашзм втрачае ритмiчнiсть (Bae K. et al., 2001; Zheng B. et al., 2001; Albrecht U., 2002).
Свiтло безпосередньо впливае на експресiю часових генiв, що забезпечують циркадiанний ритм (Korf H.W. et al., 2003; Miller B.H. et al., 2007). Ц гени регулюють функцп* клiтин, що контролюють експресiю генiв клю-чового клггинного циклу подту й генiв апоптозу. Вза-емодгя МТ iз часовими генами (Per, Clock, Bmal, Cry та ш.) визначае фотоперюдичний контроль циркадiан-них i сезонних змш фiзiологiчних функцiй органiзму (Wiechmann A.F., 2002).
Часовi гени беруть участь у гормональнш регуляци функцiй нирок. Молекулярний механiзм, що визначае циркадiанний ритм функцiонування дистальних сег-ментав нефрона (дистальнi звивистi канальцi, сполучш канальцi i кортикальнi збiрнi канальш), виявляе ци-клiчний ритм експреси бiльшостi генiв, яю контролюють пов'язаш з iонним гомеостазом процеси в нирках. У клгганах дистального сегмента нефрона наявнi чiткi осциляци експреси таких циркадiанних генiв, як Clock, Bmal1, Npas2, Per, Cry, а також тих, що входять до складу бюлопчного годинника Par bZip транскрипцшних чинниюв Dlbp, Hlf i Ref. Дефщит Clock або зазначених транскрипцшних чинниыв супроводжуеться ютотни-ми змiнами експреси ключових регуляторiв водно-на-трiевого балансу (рецепторiв вазопресину V2, аквопо-рину-2, аквопорину-4 i LENaC).
Фiзiологiчнi й фармаколопчш дози МТ справля-ють судинорозширювальний ефект. При тривалому зниженнi вмюту МТ в кровi спостерiгалося посилен-ня неферментативного вiльнорадикального перекис-ного окиснення бiополiмерiв, напруженiсть та дисбаланс антиоксидантного захисту, зниження вмюту iндикаторiв цитолiтичного пошкодження. Дослi-дження показують позитивний вплив МТ на систему NO в шдтриманш нормального рiвня активност пре-сорних систем — адренерпчно! й ренш-ангютензино-во!. З'ясовано, що хрошчне iнгiбування NO-синтази й, вщповщно, зменшення продукци NO призводить до активацп цих пресорних систем, що проявляеться пдвищенням у кровi рiвня норадреналiну, адреналiну, ренiну й розвитком стшко! гшертензи, введення ек-зогенного МТ у фiзiологiчнiй дозi спричиняе проти-лежнi явища.
У мехашзмах регуляци утворення сечi певне значен-ня мае дiяльнiсть юкстагломерулярного апарату. Тут ви-робляеться фермент iз гормоноподабною дiею — ренiн, що необхщний для утворення ангiотензину II — потуж-но! судинозвужувально! речовини. Одночасно анпо-
Материалы конференции /Proceedings of the Conference/
тензин II стимулюе вироблення альдостерону, а вш, у свою чергу, затримуе натрш i воду, що також пдвищуе системний тиск.
Ренiн також стимулюе продукцш альдостерону в клубочковш зонi кори надниркових залоз, що посилюе реабсорбцiю натрiю й води в дистальних канальцях i збiрних трубках. Це призводить до збшьшення обсягу циркулюючо! кровi й в остаточному шдсумку до шдвищення артерiального тиску. Вплив ренiну можна пригшчувати багатьма способами. 1нпбггори синтезу простагландинiв, такi як Р-адреноблокатори, зокрема анаприлiн, можуть знижувати секрецш ренiну.
Добовий ритм обмiну речовин та енерги регулюють СХЯ гшоталамуса. Циркадiанний осцилятор розташо-ваний у дорзомедiальному вiддiлi СХЯ, де сконцентро-ванi аргiнiн-вазопресинергiчнi нейрони. У вентролате-ральнiй дiлянцi СХЯ також мютиться багато нейронiв, але вони продукують вазоактивний iнтестинальний полiпептид, який причетний до гомеостатично! регуляци (Могш Ь.Р. й а1., 2006; Nakagawa Н., Окишига N., 2010). Встановлено, що експрешя продукту активностi гена надранньо! вiдповiдi c-fos — бтка c-Fos — у нейронах СХЯ щурiв, утримуваних за умов нормально! фото-перiодики (12.00С:12.00Т), зазнае досить чгтких цирка-дiанних коливань. Уночi iндекс концентраций проте!ну в ядрах нейрошв майже на третину менший, нiж в!д-повiдне значення даного параметра вдень, а рiзниця мiж середнiми нiчним i денним значеннями шдексу вмiсту c-Fos становила близько 25 %. В умовах свгтло-вого стресу циркадiанна рштшка активностi гена c-fos iстотно порушуеться. 1ндекс концентраций бiлка c-Fos у ядрах нейрошв СХЯ вдень е меншим, шж вночi. Най-важлившим чинником, що визначае зрушення штен-сивностi експреси гена c-fos у нейронах СХЯ в умовах нормально! та експериментально змшено! фотоперю-дики, логiчно було б вважати рiвень МТ — гормону ШЗ, що е основним гуморальним медiатором оргашза-ци циркадiанних ритмiв (Пiшак В.П., Булик Р.6., 2008). У разi нормального чергування перiодiв освiтлення та темряви концентращя та вмiст c-Fos вiдчутно пд-вищуються вдень, коли рiвень МТ у кровi е мшмаль-ним. Тому можна припустити, що посилення секреци МТ та збшьшення його рiвня запобiгають шдвищенню експреси гена c-fos та посиленню синтезу вщповщно-го проте!ну c-Fos. Проте в умовах експериментально! функцюнально! пiнеалектомi! (свiтловий стрес) очь куваний на основi таких мiркувань ефект — помине зростання концентраций та кшькосп iмунопозитивного продукту в нейронах СХЯ — не спостериаеться. Основним феноменом у таких умовах е порушення добово! ритмiки цих показниюв.
Таким чином, участь часових гешв у гормональнш регуляци функцш нирок незаперечно чiтко окреслена послщовнютю фiзiологiчних процесiв. Проте залиша-еться остаточно не з'ясованою послiдовнiсть механiзмiв !х репрес!! й дерепрес!! залежно вщ фотоперiоду, перю-дичнiсть активування, визначення головних i пщпоряд-кованих генних ефеклв.
№ 6(54) • 2013
www.mif-ua.com
121
