CC BY
302ТВОРЧІ ЗДІБНОСТІ ЛЮДИНИ: ВИЗНАЧЕННЯ, СУТНІСТЬ, СТРУКТУРА
Середа І.О.
Тернопільський національний педагогічний університет ім. Володимира Г натюка
Анотація. В даній статті прослідковуються підходи науковців до розуміння поняття «творчі здібності» в історичному аспекті, а також аналізується їх сутність, структура і показники досконалості творчих здібностей. Для розвитку творчих здібностей та виявлення його динаміки необхідно керуватись показниками креативності особистості Показниками креативності є: новизна, продуктивність та гнучкість мислення, оригінальність думки; творча самостійність; динаміка засвоєння нових рухів та рухових дій, точність їх виконання, пластичність, раціональність, економічність доцільність, своєчасність, що комплексно оцінюють виконання рухів та рухових дій.
Ключові слова: творчість, здібності, креативність, структура компоненти досконалість.
Аннотация. Середа И.О. Творческие способности человека: определение, сущность, структура. В данной статье прослеживаются подходы научных работников к пониманию понятия «творческие способности» в историческом аспекте, а также анализируется их сущность, структура и показатели совершенства творческих способностей Для развития творческих способностей и выявления их динамики необходиморуководствоваться показателями креативности личности. Показателями креативности являются: новизна, производительность и гибкость мышления, оригинальность мысли; творческая самостоятельность; динамика усвоения новых движений и двигательных действий, точность их выполнения, пластичность, рациональность, экономичность целесообразность, своевременность, которые комплексно оценивают выполнение движений и двигательных действий.
Ключевые слова: творчество, способности, креативность, структура компоненты совершенство.
Annotation. Sereda I.O. Creative abilities of the person: definition, nature, frame. In the given article approaches of science officers to comprehension of concept «creative abilities» in historical aspect are tracked, and also their nature, frame and parameters of perfection of creative abilities is analysed. For development of creative abilities and revealing of their dynamics it is necessary to be guided by parameters creative persons. Parameters creative are: novelty, productivity and flexibility of intellection, originality of idea; creative independence; dynamics of a digestion of new locomotions and motorial actions, accuracy of their fulfilment, a plasticity, a rationality, profitability, expediency, timeliness which in a complex estimate fulfilment of locomotions and motorial actions.
Keywords: creativity, abilities, creative, frame, ingredients, perfection.
Вступ.
Г уманістичний принцип є одним із основних теоретичних положень освіти. Ефективним способом його реалізації, на думку В. Сухомлинського Л. Занкової, О.Савченко, Ш. Амонашвілі є орієнтація навчально -виховного процесу на розвиток творчих здібностей людини Тому, система освіти України зорієнтована на формування активної творчої особистості [4].
Фізичне виховання, як елемент системи освіти, розкриває широкі можливості для забезпечення тривалої творчої активності і є важливим засобом задоволення творчих запитів кожної людини
Аналіз останніх досліджень і публікацій показав, що питанню творчих здібностей присвячена значна кількість робіт у галузях психології, педагогіки та філософії. В працях Т. Равлюка, Т.В. Москальця, С.И. Багана, Е.Н. Звєрєва, Л.С. Виготського К.Е. Ціолковського В. Рогозіної, Дж. Гілфорда, Т.В. Кудрявцева А.В. Петровского, С.Ю.Лазарєва, Е.Ю.Фатєєва та інших розглядаються питання про поняття та сутність творчих здібностей, їх структурнихкомпонентів Проте, єдиного підходу до визначення понятійного апарату проблеми розвитку творчих здібностей особистості серед науковців не має. Аналіз різних поглядів дослідників на поняття і зміст творчих здібностей як у фізичному вихованні, так і у суміжних галузях науки створить теоретичне підґрунтя для розробки програми їх розвитку у школярів на уроках фізичної культури
Робота виконана за планом НДР Тернопільського національного педагогічного університету імені В. Гнатюка.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета нашого дослідження - проаналізувати в літературних джерелах визначення «творчі здібності», тлумачення їх сутності, показники та структурні компоненти
Результати дослідження та їх обговорення.
Аналіз літератури дозволив прослідкувати підходи науковців до розуміння поняття «творчі здібності» в історичному аспекті.
Так, стародавні греки поняття інтелектуально-творчого потенціалу дитини розуміли як єдність таких складових: практичної спрямованості розуму, здатності стисло і ясно висловлювати власну думку, швидко схоплювати сутність речей і явищ, уміння швидко досягати мети, бути винахідливим. У римлян інтелектуально-творчі здібності ототожнювалисьз естетичним світосприйняттям та розбудовоюна цій основі суспільних взаємовідносин [4].
В історії питання про здібності висловлювалася думка про те, що творчі здібності виявляються лише в науці, літературі та мистецтві. Це сприяло відриву практичної діяльності людини від розумової праці [2].
Заперечуючи таку позицію, Л.С. Виготський підкреслює, що елементи творчості проявляються при вирішенні повсякденних життєвих задач, зокрема тих, що притаманні шкільному навчальному процесу. Така ідея поширена і в працях К.К. Платонова, А.В. Петровськощ В.И. Г лухова В. Д. Богоявленськоїта ін.
© Середа І.О., 2009
Аналіз літератури показав, що науковці по різному трактують поняття «творчі здібності». Т. Равлюк, Т.В. Москалець, С.И. Баган, Е.Н. Звєрєва розглядають творчі здібності, як синтез властивостей особистості, які характеризуються ступінню відповідності певного виду творчої діяльності вимогам до неї та зумовлюють результативність такої діяльності [3,6].
К.Е. Ціолковський визначає творчі здібності як продукт саморуху, самостійного розв’язання задач і питань, самостійного розкриття закономірностей і зв’язків між предметами і явищами, продукт роботи мозку на шляху «від відкриття істин, усім відомих, до відкриття істин, нікому невідомих».
В. Рогозіна вважає, що творчі здібності є особливим видом розумових здібностей, які виражаються в умінні породжувати мислительну діяльність за межами вимог, відхилятись під час мислення від традиційних норм, генерувати різноманітні оригінальні ідеї та знаходити способи їх практичного вирішення[7].
Часто в літературі при розгляді питань творчих здібностей використовуєтьсятермін «креативність». У Великій психологічній енциклопедії (2007) під креативністю розуміється здатність людини до творчості, що проявляється в мисленні, спілкуванні, відчуттях, окремих видах діяльності і характеризують особистість в цілому або її окремі сторони Е.П.Торренс та Т.М.Третяк додають, що креативність визначається як здатність породжувати нові, оригінальні ідеї і, таким чином, ефективно вирішувати проблемні ситуації Зважаючи на спільний зміст понять «креативність» та «творчість» їх можна вважати тотожними [8].
Творчі здібності являють собою сплав різних якостей. Питання про компоненти творчого потенціалу людини залишається до цього часу відкритим, хоча на даний момент існує декілька гіпотез, які стосуються даної проблеми.
Психологи переконані, що здібності до творчої діяльності визначаються, насамперед, особливостями мислення. Відомий американський вчений Дж. Гілфорд виявив, що творчим людям притаманне так зване дивергентне мислення, яке лежить в основі творчого мислення і є основним компонентомтворчих здібностей
Опираючись на дослідження Г.С.Альтшуллера Л.С.Виготського В.Н.Дружиніна, Т.В.Кудрявцева
A.В.Петровского, С.Ю.Лазарєва, Е.Ю. Фатєєва було виявлено, що до компонентного складу креативних здібностей належать: творче мислення та творча уява
Г.К. Іванова зазначає, що творчий потенціал людини визначається не лише мисленням, але й іншими психічними явищами: свідомістю, інтуїцією, уявою, мотивами, емоціями, пам’яттю, волею тощо. Автор вичленує в творчих здібностях три їх складові. Перша - пов’язана з мотивацією і представлена інтересами та нахилами, друга - з темпераментом і проявляється через емоційність, а третя - представлена розумовими здібностями людини [1].
В.О. Моляко, розділяючи позицію попереднього автора щодо елементів творчих здібностей, додає до їх структури ще такі компоненти: здатність до саморегуляції та самооцінку.
До загальної структури творчих здібностей школярів, крім творчої уяви та мислення, Н. Комісаренко відносить також розвинену пам’ять і точність рухів.
A.М. Матюшкін, беручи до уваги праці багатьох вчених-дослідників (Н.С. Лейтес, В.М. Теплов, В.А. Крутецький, Е.І. Ігнатьев, В.М. Русалов, Т.В. Кудрявцев Дж. Берлайн і багато інших), до структури креативності включає: домінуючу роль пізнавальної мотивації; дослідницьку творчу активність, що виявляється в знаходженні нового, в поставленні і вирішенні проблем; можливість досягнення оригінальності рішень; можливість прогнозування і попередження; здатність до створення ідеальних еталонів, що включають високі естетичні, моральні, інтелектуальні оцінки.
B.В. Кліменко складовою творчих здібностей вважає психомоторику обумовлюючисвою думку єдністю руху, дій, думки та енергопотенціалу людини. Головною умовою роботи механізму творчості, автор розглядає оптимальний стан душі (мислення, почуття, уява) і тіла (енергопотенціал психомоторик) та гармонійність розвитку всіх його складових. Лише тоді мислення, почуття, уява будуть знаходити нові завдання, психомоторикаїх розв’язувати, а енергопотенціал давати життя діям.
Психомоторні здібності включають в себе: відтворення часових, динамічних та просторових параметрів, диференціювання часових, динамічних та просторових зусиль, переключення тонусу між групами м’язів, в координаційноскладних вправах та у мінливих умовах. Критеріями досконалості психомоторнихздібностей є динаміка засвоєння нових рухів та рухових дій, точність їх виконання, пластичність та раціональність, економічність, доцільність, своєчасність, а показниками їх розвитку відповідно є: швидкість і міцність; влучність і кучність; виразність, цілісність, гармонійність, граціозність, естетичність; спритність [5].
Почуття людини виражаються в її ставленні до навколишнього світу. Показниками прояву почуттів, за
B.В. Кліменком, є уміння порівнювати предмети чи їх властивості, оцінювати ставлення людини до чогось, готовність діяти так, а не інакше.
Продуктами дії творчої уяви особи є синтез багатьох відображень (образів, думок) в одну цілісність. Найважливішим її показником є фантазійність, відображення ще неіснуючого в діяльності.
Енергопотенціал людини виявляється через її здатність і готовність до дії, тому показниками енергопотенціалу є, насамперед, мотиви. Показниками енергопотенціалу за П.Ф. Кравчуком та Е.П. Торренсом, можуть бути: творча самостійність, як здатність віднаходити нові ідеї; стійка потреба в застосуванні творчих здібностей у діяльності; прагнення до самовдосконалення, свідомий розвиток і формування власних здібностей до творчості; риси творчої особистості та креативності в контексті самоактуалізації.
В.О. Моляко визначив показники розвитку розумових здібностей, як невід’ємної складової творчих. До них належать: темпи засвоєння нового матеріалу; уміння аналізу і синтезу; економічність мислення
(раціональність, об’єктивна простота спроб вирішення задач, прагнення до досягнення найбільш красивого рішення); самостійність мислення (здатність без допомоги долати труднощі що виникають у ході роботи); гнучкість мислення (здатність змінювати способи дій відповідно до зміни ситуації) [3].
О.Я. Савченко до вище перелічених показників розумових здібностей додає: вміння переносити знання в нову ситуацію; розвинену уяву; вміння створювати нові образи; вміння знаходити багатоваріантність розв’ язків.
Л.Г. Чорна виділяє якості людини, що визначають наявність творчих здібностей: спонтанність, фантазійність, багатоваріативність, хаотичність, гнучкість та оригінальність думки, інтуїтивність народження ідей, використання підсвідомого у розв’язанні проблем, несподіваність та раптовість виникнення ідей, іноді -наявність суперечностей як результатунеобґрунтованих припущень [9].
Критеріями розвитку творчих здібностей за Е.П. Торренсом та Дж.Гілфордом є: продуктивність мислення (кількість висунених ідей); гнучкість мислення (кількість різних категорій відповідей, кількість змін аспектів предмета); оригінальність (до оригінальних відносять ідеї, що відрізняються від очевидних, банальних чи міцно усталених; також враховується частота використання цих ідей); деталізація (визначається умінням виділяти і описувати значущі деталі при висуненні нової ідеї).
Висновки.
На підставі проведеного дослідження можна зробити такі висновки:
На сьогоднішній день не має однозначного визначення творчих здібностей та єдиного підходу до їх структурування Проте, більшість науковців сутністю творчих здібностей вважають здатність породжувати нові, оригінальні ідеї, ефективно вирішуючи проблемні ситуації Термін «творчі здібності) та «креативність>> є тотожними.
Враховуючи особливості змісту процесу фізичного виховання, який передусім, передбачає рухову активність учнів, вважаємо позицію В.В.Кліменка про структурутворчих здібностей найдоцільнішою, згідно якої їх компонентами є: творче мислення, творча уява, почуття, енергопотенціал та психомоторикалюдини, які забезпечують креативність людини за умов їх оптимального та гармонійного розвитку.
Для розвитку творчих здібностей та виявлення його динаміки необхідно керуватись показниками креативності особистості, якими, на наш погляд, є: новизна, продуктивність та гнучкість мислення, оригінальність думки; уміння порівнювати предмети чи їх властивості, оцінювати ставлення людини до чогось, готовність діяти так, а не інакше; фантазійність; мотиви, творча самостійність, стійка потреба в застосуванні творчих здібностей в діяльності; прагнення до самовдосконалення, свідомого розвитку і формування власних здібностей до творчості; динаміка засвоєння нових рухів та рухових дій, точність їх виконання, пластичність, раціональність, економічність доцільність, своєчасність, що комплексно оцінюють виконання рухів та рухових дій.
Перспективами нашого подальшого дослідження є розроблення програми розвитку творчих здібностей учнів на уроках фізичної культуриз урахуванням проаналізованого матеріалу.
Список літератури:
1. Иванова Г.К. Формирование творческих способностей школьников на уроках физической культуры Дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04 Майкоп, 199S 146 с.
2. Костюк Г.С. здібності та їх розвиток у дітей. - К. - S0 с.
3. Моляко В.О. Творчий потенціал людини як психологічна проблема // Психологічна газета. - 2005. - №6. -С.4-5.
4. Нікітін Б.П. Виникнення і розвиток творчих здібностей // Рад. шк. - 1994. - №4.- С.20-22.
5. Омельяненко ІО. Розвиток психомоторнихздібностей першокласників на уроках фізичної культури
6. Равлюк Т. Діагностика та раннє виявлення творчих здібностей учнів. Вісник Львів. ун-ту. Серія
педагогічна 2005. Вип. 20.- С. 112-11S.
7. Рогозина В. Педагогические условия развития творческих способностей на уроке // Воспитание
школьников - 2007. - №4. - С. 2S-30.
S. Черепковська Ні. Виявлення та стимуляція розвитку творчого потенціалу дітей // Обдарована дитина. -2006. - №1. - С. 1S-21.
9. Чорна Л.Г. Психологія забезпечення розвитку творчих здібностей учнів // Психологічна газета.- 2001. - №2. - С.42-46.
Надійшла до редакції 24.02.2009р.
seredairaS5@mail.ru
з
