ЦИТОГЕНЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА КОРОПіВ РІЗНОГО ПОХОДЖЕННЯ ТА АМУРСЬКОГО САЗАНА Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

УДК 639.3.032.639.371.5

Савченко 1.В. ©

Нацюнальний ае1ацтний утеерситет, м. Киге КовальоваО.А., старший науковий сшвроб^ник, кандидат бюлопчних наук Тарасюк С.1., доктор с.-г. наук, член-кореспондент УААН 1нститут рибного господарстеа УААН, м. Киге

ЦИТОГЕНЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА КОРОП1В Р1ЗНОГО ПОХОДЖЕННЯ ТА АМУРСЬКОГО САЗАНА

Виконано пор1еняльний анал1з частот зустр1чаемост1 аномалш у ргзних поргд та породних груп коропге та амурського сазана. Вияелення р1знищ м1ж комплексом цитогенетичних характеристик як е еритроцитах, так г лейкоцитах м1ж батьюеськими та г1бридними формами риб дае можлиекть передбачити майбутне зниження продуктиеност1 наступних поколгнь ггбридге, енаслгдок дестабтзацп хромосомного апарату гх нащадкге.

Ключо^^ слова: цитогенетичт характеристики, цитогенетичт аномалИ, мгкроядерний тест, помш та ггбриди риб.

Вступ. Вирощування племшних стад коропа, !х помшей i пбрцщв все бшьше використовують для пщвищення рибопродуктивност ставiв (Катасонов, 2002, Бех, 1997). Встановлено, що перше поколшня гiбридiв, одержане ввд схрещування самок малолускатого коропа з самцями амурського сазана, мае перевагу над вихщними формами за рибопродуктившстю, темпами росту, краще використовуе корми, бшьш стшке до несприятливих факторiв середовища i захворювань. Нащадки мiжпородних i мiжвидових схрещувань вiдрiзняються вiд вихщних форм пiдвищеним рiвнем гетерозиготностi i алельним рiзноманiттям (Грициняк, 2008).

Цитогенетичний аналiз необхiдний для контролю стабшьност хромосомного апарату у риб i сприяе вибору найбiльш оптимальних методiв !хнього вiдтворювання i селекци (Livshits, 1985). Дослiдження цитогенетично! мiнливостi батьювських форм i !х нащадкiв можливе за допомогою мiкроядерного тесту. Комплексний аналiз, який включае пiдрахунок кл^ин з мiкроядрами, а також з шшими ядерними порушеннями вiдноситься до одного з найбшьш швидких тесив виявлення мутагенно! ди бiотичних та абютичних факторiв на органiзм риб (Та1ара^а, 2007). Лiмiти показника кл^ин з мiкроядрами в межах 0,1-3,8 промше вказують на задовiльну оцшку стабiльностi хромосомного апарату риб (Есауленко, 2003). Показники зменшення стабiльностi хромосомного апарату у зв'язку з вжом вiдображають загальну тенденцiю до накопичення мутацiй протягом життя. У риб, зважаючи на коефiцiент варiабельностi деяких цитогенетичних характеристик, найбшьш стабшьними за цими показниками е популяцп 2^чного вiку (Есауленко, 2003).

© Савченко 1.В., КовальоваО.А., Тарасюк С.1., 2008

149

У зв'язку з цим, метою нашо! роботи був порiвняльний aHanÍ3 частоти 3ycTpÍ4aeMOCTÍ рiзних цитогенетичних характеристик в кл^инах перифершно! кровi у предстaвникiв амурського сазана, любшьського рамчастого коропа, нaщaдкiв схрещування сазана та коропа i нащадюв помiсного рамчастого коропа 2-рiчного вшу.

Матер1али i методи

Дослiдження виконували у чотирьох групах риб, одержаних Í3 Дослщно! станци 1нституту рибного господарства УААН «Великий Любшь» в осшнш перiод 2007р. I група включала у себе 33 особини амурського сазана, II група -32 особини любшьського рамчастого (малолускатого) коропа, III група - 32 особини сазано-коропового пбриду i IV група - 34 особини помюного рамчастого коропа (помшь галщшського i любшьського коропа). У особин вщбирали краплину перифершно! кров^ розводили фiзiологiчним розчином (1:1) i на предметних скельцях готували мазки. Мазки фжсували метиловим спиртом i висушували за юмнатних умов, потiм фарбували барвником Пмзи (Merck, Нiмеччинa).

В мазках кровi пiдрaховувaли частоту зустрiчaльностi еритроциив з мiкроядрaми (ЕМЯ, рис.1), одноядерних лейкоципв з мiкроядрaми (ЛМЯ, рис.2), двоядерних лейкоциив (ДЛ, рис.3), апаптозних кл^ин (А, рис.4) i «ампозних» еритроцитiв, тобто еритроцитiв у сташ дiлення (ДЕ, рис.5), одержaнi даш розраховували в промiле (в %о).

Фaрбовaнi цитогенетичнi препарати aнaлiзувaли за допомогою бiнокулярного мiкроскопу Carl Zeiss при збшьшенш в 1000 рaзiв. Клiтини фотографували за допомогою цифрового фотоапарата Canon (PowerShot G6, Great Britain).

Статистичну достовiрнiсть розбiжностей цитогенетичних аномалш мiж групами тварин ощнювали по критерiю Ст'юдента (tS).

Результати та обговорення

В результат проведених дослiджень нaйбiльш стaбiльними за розглянутими цитогенетичними характеристиками в клiтинaх перифершно! кровi були групи амурського сазана i групи любшьського рамчастого коропа. Риби iз групи сазано-коропового пбрида вiдрiзнялись вiд предстaвникiв сазана пщвищеною частотою зустрiчaння ЕМЯ (6,3±0,6; Р<0,001), апаптозних клiтин (1,1±0,2; Р<0,05) i «ам^озних» еритроцитiв (0,9±0,2; Р<0,001), а вщ предстaвникiв любiньського рамчастого коропа також пщвищеною частотою ЕМЯ (6,3±0,6; Р<0,001), апаптозних клiтин (1,1±0,2; Р<0,05), «aмiтозних» еритроцитiв (0,9±0,2; Р<0,01) i ЛМЯ (4,3±0,4; Р<0,01) (табл.1). Тобто, нащадки схрещування сазана i коропа вiдрiзнялись вiд бaтькiвських форм збшьшенням цитогенетично! нестaбiльностi. В утворення сазано-карпового пбриду беруть участь риби рiзних вцщв. Серед гiбридiв 2-го поколшня мiж коропом i амурським сазаном окремими авторами були отримаш декшька десяткiв риб, якi мали атавштичну мутaцiю (додатковий переданальний плавник) (Юршчшков, 1987).

150

Помiсi галщийського i любшьського коропа вiдрiзняються вiд сво!х вихiдних форм, а саме вщ цитогенетичних характеристик любiньського рамчастого коропа, тдвищеною частотою зустрiчаeмостi ЕМЯ (5,9±0,6; Р<0,001), «ам^озних» еритроцитiв (0,8±0,2; Р<0,05), ЛМЯ (4,7±0,4; Р<0,01), ДЛ (5,3±0,4; Р<0,01), апаптозних клiтин (1,4±0,2; Р<0,05). Отже, як i в попередньому випадку, спостерiгаeться цитогенетична нестабiльнiсть помiсi галiцiйського i любiньського коропiв, порiвняно з любiньським рамчастим коропом (рис.6).

Таблиця 1.

Частоти зустр1чаемост1 р1зних цитогенетичних характеристик у мазках

перифершно!' кров1 риб чотирьох груп (середм значення, у %о).

вид Кшьть риб ЕМЯ ЛМЯ ДЛ А ДЕ

Амурський сазан 33 3,8±0,3 3,6±0,3 3,7±0,3 0,6±0,1 0,3±0,1

Любшьський рамчастий короп 32 3,5±0,2 3,2±0,2 3,4±0,5 0,4±0,1 0,3±0,1

Сазано-короповий пбрид 32 6,3±0,6 4,3±0,4 3,3±0,4 1,1±0,2 0,9±0,2

Пом1сь галщшського 1 любшського коропа 34 5,9±0,6 4,7±0,4 5,3±0,4 1,4±0,2 0,8±0,2

151

Рисунок 5. Еритроцити у стан дшення

8т 64 2 0

□ Любшський рамчастий короп

□ Амурський сазан

□ Сазано-короповий пбрид

□ Помгсь галщшського i любшського коропа

ЕМЯ ЛМЯ ДЛ А ДЕ

Рисунок 6. Частоти зус^чання рiзних цитогенетичних характеристик у

рпних груп коропа

Висновки

Пiдставою для використання гiбридiв в промисловому рибництвi е виражешсть явища гетерозису, що дае можливють отримувати високi прирости живо! маси. Ан^з цитогенетично! мiнливостi у риб рiзних порiд та породних груп дозволяе вибрати оптимальш методи !х виведення та селекци.

У випадках, якi розглядалися вище, виявлення рiзницi мiж комплексом цитогенетичних характеристик як в еритроцитах, так i лейкоцитах мiж батькiвськими та гiбридними формами риб дае можливють передбачити майбутне зниження продуктивност наступних поколiнь гiбридiв, внаслiдок дестабЫзацп хромосомного апарату !х нащадкiв.

Лiтература

1. Кирпичников В.С. Генетика и селекция рыб//Л.:«Наука».-1987.-520 с.

2. Катасонов В.Я., Круглов И.И. Результаты промышленного скрещивания парского и среднерусского карпов во ВНИИ11РХе//Актуальные вопросы пресноводной аквакультуры.-М. Из-во ВНИРО.-2002.-Вып.78.-С.138-140

152

3. Бех В.В. Новий гыбрид малолускатого коропа//Тваринництво Украъни.-1997.-№3.-С.16

4. Грициняк 1.1, Нагорнюк Т.А., Тарасюк С.1. Генетична структура порщ i породних груп коротв за окремими генетико-бiохiмiчними системами//Рибогосподарська наука Укра!ни.-2008.-№1.-С.29-33

5. Livshits G, Kobyliansky E. Lerner's concept of developmental homeostasis and the problem of heterozygosity level in natural populations.// Heredity. 1985 Dec;55 ( Pt 3):341-53.

6. Talapatra S.N., Banerjee S.K. Detection of micronucleus and abnormal nucleus in erythrocytes from the gill and kidney of Labeo bata cultivated in sewage-fed fish farms//Food Chem Toxicol.-2007.-Feb;45(2):210-5.

7. Есауленко А.В., Косякова Г.П. Цитогенетическое изучение кроветворных клеток рыб Каспийского бассейна//Актуальные проблемы генетики (Материалы 2-й конференции МОГиС), Москва.- 2003.-С.341-342

Summary

I. Savchenko , O. Kovalova, S. Tarasjuk CYTOGENETIC CHARACTERISTICS OF THE CARPS WITH DIFFERENT ORIGIN

Comparative analysis of the frequency cytogenetic anomalies was done in the differrent breeds and groups of the carps. Determination of the difference between the cytogenetic characteristics (erythrocytes with micronucleus, leukocytes with micronucleus, binuclear leukocytes) in the paternal forms of the fishes and in their hybrids gives us the possibility to foresee future lowering of the productivity in the next generations.

Стаття надшшла до редакцИ 6.08.2008

153