CC BY
25
3. Некипелов Н. В. Распространение млекопитающих Юго-Восточного Забайкалья и численность некоторых видов / Н. В. Некипелов // Биологический сборник. - 1961. - С. 3-48.
4. Пешков Б. И. Распространение енотовидной собаки в Читинской области / Б. И. Пешков // Охрана и воспроизводство природных ресурсов. - 1967. - № 1. -С.78-79.
5. Новиков Г. А. Хищные млекопитающие фауны СССР / Г. А. Новиков. - АН СССР, м-л., 1956. - 165 с.
6. Гептнер В. Г. Енотовидная собака. Описание / В. Г. Гептнер // Млекопитающие Советского Союза. - 1967. - Т. 2 (1). - С. 66-72.
7. Титова, А. А. Енотовидная собака / А. А. Титова // Кролиководство и звероводство. - 1991. - № 6. - С.38.
8. Kauhala K. The raccoon dog (Nyctereutes procyonoides) in the community of medium-sized carnivores in Europe: its adaptations, impact on native fauna and management of the population / K. Kauhala, R. Kowalczyk // Canadian Journal of Zoology. - № 86. - P. 1389-1396.
9. Мишунов Л. К. Старт енотовидной собаки / Л. К. Мишунов // Кролиководство и звероводство. - 1999. - № 3. - С. 30.
Стаття надшшла до редакци 5.03.2015
УДК 575:602.9:611.018.46:57.086.8:636.92
Мазуркевич А. Й., д.вет.н., професор, чл.-кор. НААН Украши, © Малюк М. О., к.вет.н., доцент, E-mail: nikolai_malyuk@mail.ru
Национальный университет 6iopecypcie i природокористуеання Украгни, вул. Герогв
оборони, 15; Кигв, 03041, Украгна Стародуб Л. Ф., к.с.-г.н., старший науковий сшвробп"ник 1нститут розеедення i генетики теарин НААН Украгни, Кигвськог обл., Бористльськогор-ну, с. Чубинсъке, вул. П. Л. Погребняка; 08321, Украгна
ЦИТОГЕНЕТИЧНИЙ АНАЛ13 МЕЗЕНХШАЛЬНИХ СТОВБУРОВИХ
КЛ1ТИН К1СТКОВОГО МОЗКУ КРОЛ1В НА PAHHIX ПАСАЖАХ КУЛЬТИВУВАННЯ IN VITRO
У зв'язку iз зростаючою популярнастю використання мезенх1мальних стовбурових клШин у гуманной i ветеринартй медицинi, важливим фактом кл1тинно-регенеративног mepanii е тдтвердження генетичног стабыъност1 культур rnimuH, якг вводятъся людим/тварим-рецитенту. Цитогенетичш досл1дження стовбурових rnimuu - один ¡з важливих emanie контролю, який дозволяе встановити генетичну стабильность культивуючих rnimuu. Анал1з метафазних пластинок мезенх1мальних стовбурових rnimuu кроля, одержаних на першому, третьому та п 'ятому пасажах культивування, показав, що для цих клШин характерт кыьюсш порушення хромосом, зокрема анеуплогЫя та полтлог'д1я. Анеуплогдоя в МСК кроля проявлялася iз частотою 15 % на першому, 15,4 % на третьому та 8,3 % на п 'ятому пасажах. Цитогенетичну м1нлив1сть (анеуплогЫю) в основному становили г1перплог'дм rnimunu, rnpiomun яких дор1внював (n=46; n=56) хромосом. Кратне збыьшення гаплогдного набору хромосом було виявлено у мезенх1мальних стовбурових rnimuu кроля на ecix пасажах культивування. Пол1плогдш клШини були в основному тетра та гексаплогдт, rnpiomun яких дор1внював (n=88) та (n=132) хромосом eidnoeidno.
© Мазуркевич А. Й., Малюк М. О., Стародуб Л. Ф., 2015
100
Концентрацгя полгплогдних клгтин у мезенхгмальних стовбурових клШинах кроля 1 пасажу станоеила 6,3 %, 2 - 15,4 %, 3 - 37,5 %. Шд час проведения м1кроядерного тесту естаноелено, що частота деоядерних мезенх1мальних стовбурових кл1тин, клтин о м1кроядрами та показник м1тотичного тдексу тдвищем пор1вняно з pieneM спонтанного мутагенезу, характерного для клтин ссавц\в
Ключовг слова: мезенх1малъм cmoe6ypoei rnimuuu, юстковий мозок, мононуклеарт клтини, цитогенетичний аналгз, хромосоми, анеуплогдгя, пол1плог'д1я, апоптозт rnimunu.
УДК 575:602.9:611.018.46:57.086.8:636.92
Мазуркевич А. И., д.вет.н., профессор, чл.-кор. НААН Украины, Малюк Н. А., к.вет.н., доцент, E-mail: nikolai_malyuk@mail.ru
Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, ул.
Героев Обороны, 15; Киев, 03041, Украина Стародуб Л. Ф., к.с.-х.н., старший научный сотрудник Институт разведения и генетики животныхНААН Украины, Киевской обл., Борисполъского р-на, с. Чубинское, ул. П.Л. Погребняка; 08321, Украина
ЦИТОГЕНЕТИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ МЕЗЕНХИМАЛЬНЫХ СТВОЛОВЫХ КЛЕТОК КОСТНОГО МОЗГА КРОЛЕЙ НА РАННИХ ПАСАЖАХ КУЛЬТИВИРОВАНИЯ IN VITRO
В связи с повышенной популярностью использования мезенхимальных стволовых клеток в гуманной и ветеринарной медицине, важным фактом клеточно-регенеративной терапии является подтверждение генетической стабильности культур клеток, которые вводятся человеку/животному-реципиенту. Цитогенетические исследования стволовых клеток - один из важных этапов контроля, который позволяет установить генетическую стабильность культивирующих клеток. Анализ метафазных пластинок мезенхимальных стволовых клеток кроля, полученных на первом, третьем и пятом пассажах, показал, что для этих клеток характерные количественные нарушения хромосом, в частности анеуплоидия и полиплоидия. Анеуплоидия в мезенхимальных стволовых клетках кроля проявлялась с частотой 15 % на первом, 15,4 % на третьем, и 8,3 % на пятом пассажах. Цитогенетическую изменчивость (анеуплоидию) в основном представляли гиперплоидные клетки, кариотип которых становил (n=46; n=56) хромосом. Кратное увеличение гаплоидного набора хромосом было выявлено у мезенхимальных стволовых клеток на всех пассажах культивирования. Полиплоидные клетки были в основному тетра и гексаплоидные, кариотип которых ровнялся (n=88) и (n=132) хромосом соответственно. Концентрация полиплоидных мезенхимальных стволовых клеток кроля на первом пассаже станоеила 6,3 %, 2 пассажа - 15,4 %, 3 пассажа - 37,5 %. Во время проведения микроядерного теста установлено, что частота двуядерных мезенхимальных стволовых клеток, клеток с микроядрами и показатель митотического индекса повышенные сравнительно с уровнем спонтанного мутагенезу, характерного для клеток млекопитающих.
Ключевые слова: мезенхимальные стволовые клетки, костный мозг, мононуклеарные клетки, цитогенетический анализ, хромосомы, анеуплоидия, полиплоидия, апоптозные клетки.
101
UDC 575:602.9:611.018.46:57.086.8:636.92
Mazurkevych A. I., doctor of veterinary science, professor;
Malyuk M. O., candidate of veterinary sciences, docent National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Heroiv Oborony str.,
15; Kyiv, 03041, Ukraine Starodub L. F., candidate of agricultural sciences, senior research fellow Institute ofAnimal Breeding and Genetics of the National Academy ofAgrarian Sciences of Ukraine, Pogrebnyak st., 1, Chubynske village, Boryspil district, Kyiv region, 08321, Ukraine
CYTOGENETIC MONITORING OF RABBITS BONE MARROW MESENCHYMAL STEM CELLS IN EARLY PASSAGES IN VITRO
CULTIVATION
Due to the increasing popularity of the use of mesenchymal stem cells in human and veterinary medicine, an important fact for regenerative cell therapy is to confirm the genetic stability of the cell cultures that are introduced into human/animal recipient. Cytogenetic studies of stem cells are one of the most important stages of control, which allows to establish the genetic stability of cultivated cells. Analysis of metaphase plates of rabbit mesenchymal stem cells obtained at the first, third and fifth passages of cultivation have shown that for these cells are typical quantitative chromosome abnormalities, including aneuploidy and polyploidy. Aneuploidy in rabbit mesenchymal stem cells was revealed with the frequency of 15 % at the first, 15,4 % at the third and 8,3 % at the fifth passages. Cytogenetic variability (aneuploidy) mostly constituted the hyperploidy cells which karyotype was (n=46; n=56) chromosomes. Fold increase of haploid set of chromosomes was found in rabbit mesenchymal stem cells at all passages of cultivation. Polyploid cells were mainly tetra- and hexaploid, which karyotype was (n=88) and (n=132) chromosomes respectively. The concentration of polyploid cells in rabbit mesenchymal stem cells at the first passage was 6,3 %, second - 15,4 % and third -37,5 %. When conducting the micronucleus test it was found that the frequency of binucleated mesenchymal stem cells, cells with micronuclei and mitotic index are increased in compare with the spontaneous mutagenesis that is typical for mammalian cells.
Key words: mesenchymal stem cells, bone marrow, mononuclear cells, cytogenetic analysis, chromosomes, aneuploidy, polyploidy, apoptotic cells.
У зв'язку i3 зростаючою популяршстю використання МСК у гуманнш i ветеринарнш медицин!, важливим фактом кттинно-регенеративно! терапи е шдтвердження генетично! стабшьност1 карютипу культур кл1тин, яю вводяться людиш/твариш-рецишенту. Цитогенетичш дослщження стовбурових кл1тин - один ¿з важливих еташв контролю, який дозволяе встановити генетичну стабшьшсть культивуючих клггин. Недостатне для терапевтичних цшей число СК потребуе ix нарощування в культур! (пасажування). Зпдно з даними ряду дослщниюв, при збшьшенш об'ему клггинно! маси з'являються клггини з порушеннями хромосомного набору, яю дають згодом аномальш клггинш клони, застосування яких для кттинно-регенеративно! терапи неприпустимо, оскшьки генетичш порушення можуть шщшвати злояюсш переродження [4, 9, 12, 18].
Разом з тим, ряд po6iT з дослщження карютипово! стабшьносп МСК в процес1 культивування вказуе на користь довготривалого культивування до 25 пасажу. При цьому не спостер1гаеться розвиток хромосомних в1дхилень або
102
вщхилень генетично! стабшьносп клггин навпъ теля долання л1мпу Хейфлша (теля 63 циктв подвоення) [8, 14,17].
Liu et al. вивчали карютип МСК, видшених i3 юсткового мозку людей (12 oci6) протягом 6 пасаж1в. Пюля культивування проведено стандартне карютипування. При цьому, змш карютипу не виявлено. Автори вважають, що генетична трансформащя МСК е результатом р1зних шдход1в до культивування клггин [13].
Отже, проведения цитогенетичного анал1зу мезенх1мальних стовбурових клггин тварин, зокрема, МСК юсткового мозку крол1в, на раншх пасажах культивування in vitro мае як теоретичне, так i практичне значения i е досить актуальним.
Мета дослщжень. Встановити законом1рносп хромосомно! мшливосп мезенх1мальних стовбурових кл1тин юсткового мозку крол1в на раншх пасажах культивування i провести мшроядерний тест цих клтгин.
Матер1али i методи. Мезенх1мальш стовбуров1 клггини одержували ¿з acnipaTy юсткового мозку стегново! юстки крол1в [5]. Одержану кттинну масу культивували у стандартному середовищ1: DMEM - 80 %, сироватка ембрюшв телят - 20 % (виробництва «Sigma», США) з додаванням 10 мкл/см3 середовища антибютика-антимшотика. Культивування проводили у С02-шкубатор1 за 37 °С та 5 % концентрацп С02. При цьому МСК осщали, прикршлюючись до поверхш культуральних чашок Петр1 i розпластувались. Суспензовану культуру гемопоетичних клггин згодом видаляли, теля чого продовжували культивувати лише Ti кл1тини, що мають адгезивш властивостг Пюля культивування отримували суспенз1ю кттин, використовувуючи 0,5/0,2 % розчин трипсину/ЕДТА [3]. Мшроскошчний анал1з i оцшку культури здшенювали за допомогою швертованого м1кроскопа Axiovert 40 (Карл Цейс).
Цитогенетичний скриншг включав анал1з 30 метафазних пластинок стовбурових кттин кроля перш ого, третього та п'ятого пасаж1в. Для отримання препарата хромосом використовували модифшащю стандартного цитогенетичного методу [7, 15]. Фшсащю хромосом проводили через 48 години теля noeißy кл1тин. Колхщин додавали у культуральне середовище i3 розрахунку 0,05-0,5 мкг/мл та шкубували 1,5-2 години при температур! 37 °С. Зняття клтш ¿з чашок Петр1 та отримання кттинно! суспензп здшенювали шляхом шкубацп протягом 1-5 хв при температур! 37 °С у розчиш трипсин-версену. Для руйнування кттин ix шкубували протягом 30 хв при температур! 37 °С у теплому гшотошчному розчиш KCl (0,56 %) ¿з розрахунку 1 мл кттинно! суспензп до 9 мл гшотошчного розчину (1:9). Фшсащю хромосом проводили три - чотири рази по 10-20 хв у св1жоприготовленому охолодженому ф1ксатор1 (метанол: крижана оцтова кислота, 3:1). Отримаш препарати хромосом забарвлювали протягом 40 хв у 20 %-му розчиш барвника Пмза («Merck», Н1меччина). Анал1з метафазних пластинок здшенювали за допомогою м1кроскопа Axiostar plus (Carl Zeiss, Шмеччина), збшьшення х400 та х1000.
У процес1 дослщжень враховували: юльюеш порушення хромосом -анеуплощш (А), полшлощю (ПП) та структурш аберацп - розриви хромосом (ХР) i хроматид (ХМ). На цих самих препаратах провели мшроядерний тест: шдрахували юльюсть двоядерних (ДЯ) кттин, кттин i3 м1кроядром (МЯ), мп-отичний шдекс (MI), апоптозш кл1тини (АП). Частоту ДЯ, МЯ, MI, АП вираховували на 1000 кл1тин (%о).
103
Рис. 1. Схема експериментальних дослщжень
Результаты та Тх обговорення. Результаты проведеного анал1зу метафазних пластинок МСК кроля, одержаних на першому, третьому та п'ятому пасажах культивування, наведеш в табл. 1, 2 та рис. 2. Як видно ¿з наведеного шюстрацшного матер1алу, для цих кл1тин характерш кшьюсш порушення хромосом, зокрема анеупло!д1я та полшло1дая. Анеупло1дая в МСК кроля проявлялася ¿з частотою 15 % на першому, 15,4 % на третьому та 8,3 % на п'ятому пасажах. Цитогенетичну мшливють (анеуплощда) в основному становили гшерпло!дш кл1тини, карютип яких дор1внював (п=46; п=56) хромосом.
Таблиця 1
Показники цитогенетичного контролю МСК кроля на р1зних пасажах
культивування (М±т, п=5)
№ пасажу Кшьшсть метафаз Анеуплощя, % Полшлощя,%
1 30 15,0±2,3 6,3±1,2
3 30 15,4±2,5 15,4±1,4
5 30 8,3±1,1 37,5±3,2
Найнижчий показник ще! мшливосп (8,3 %) виявлено у кттин 5-го пасажу культивування, що приблизно у два рази менше пор1вняно з МСК 1-го та 3-го пасажу з достов1рною р1зницею середшх величин (Р>0,999). Проте, вчеш вважають, що середня величина об'ему хромосомних мутацш у ссавщв знаходиться в д1апазош вщ 6 до 15 % [6]. Отже, кшьюсш порушення хромосом, а саме анеупло1дая, у мезенх1мальних стовбурових кл1тинах кроля першого, третього та п'ятого пасажах знаходилися у межах норми.
Кратне збшьшення гапло!дного набору хромосом було виявлено у МСК кроля на вс1х проанал1зованих пасажах культивування. Полшло!дш кл1тини були в основному тетра та гексаплощш, карютип яких дор1внював (п=88) та (п=132) хромосом вщповщно. Концентращя полшло!дних кл1тин у мезенх1мальних стовбурових кл1тинах кроля 1 пасажу становила 6,3 %, 2 пасажу - 15,4 %, 3 пасажу - 37,5 %. У популящях кттин вщ першого до п'ятого пасажу спостер1галося шдвищення вщсотка полшлощи з достов1рною р1зницею середшх величин (Р>0,999). Цитогенетичш показники полшлощп (37,5 %) МСК кроля 5 пасажу перевищували середню величину об'ему хромосомних мутацш, характерну для ссавщв, у 2,5 рази, що свщчить про карютипову нестабшьнють цих кл1тин [6].
Структурш порушення карютипу (хромосомш та хроматидш розриви) у популящях МСК кроля вщ першого до п'ятого пасажу виявлеш не були.
104
□ 1 'к
¿ПК*0
и
Чд'
И Ч;
У X
/ЧлЛ '
ч'
1? У /
¿л
?
а
1Я
Рис. 2. Карютип мезенх1мальних стовбурових клггин ккткового мозку кроля третьего пасажу: а - метафазна пластинка в норм! (2п=44); б -кчлькчсш порушення карютипу (анеуплощш 2п=46); в- кшькгсш порушення карютипу (полтло1щя 5п=110)
Таблиця 2
Млкроядерний тест мезенх1мальних стовбурових клггин пуповини кроля
№ Кл1тини ¿3 Двоядерш М1тотичний Апоптоз, %
пасажу м1кроядром, %о кштини, % ¿ндекс, %
I 9,0±2,6 4,0±1,1 11,0±1,4 2,0±1,0
III 4,0±1,7 7,2±1,6 10,1±1,3 1,0±1,0
IV 3,2±1,3 8,2±1,5 15,2±2,2 2,0±1,0
На нашу думку, до таких змш у карютиш клггин може призвести ензиматичне пасування (д1я трипсину) культури МСК. Наш1 досл1дження узгоджуються з дослщженнями ряду автор1в [4, 11, 16]. Разом з тим, ряд дослщниив не виявляли клп"ин ¿з генетичними аномал1ями при ензиматичному пасуванш кл^инного матер1алу [1, 10, 20].
Частка клп-ин ¿з мкроядрами (9,0 %о -3,2 %о) вщ першого до пятого пасажу, при норм1 1,6 %о для ссавщв [17], була пщвищена. Частота двоядерних мезенх1мальних стовбурових клитсн кроля вщ першого до п ятого пасажу становила 4,0-8,2 %о, що перевищувала р1вень спонтанного мутагенезу, який характерний для клитсн ссавщв [2]. Пщвищений мпютичний шдекс (11,0-15,2 %о) при норм1 (2,9-4,1%) [2] свщчить про посилену прол1ферацш культивуючих клп"ин. При цьому, р1вень апоптозних клп"ин знаходився у межах норми.
Висновки:
1. Кшькюш порушення хромосом (анеупловдя) у мезенх1мальних стовбурових кл^инах кроля першого, третього та п ятого пасажах знаходиться у межах норми.
2. Встановлено, що показник полшлощи мезенх1мальних стовбурових кл1тин 5 пасажу перевищують середню величину об'ему хромосомних мутацш у 2,5 рази.
3. Частота двоядерних мезенх1мальних стовбурових клп"ин, клп"ин ¿з мкроядрами та показник мистичного шдексу пщвищеш пор1вняно з р1внем спонтанного мутагенезу, характерного для клиин ссавщв.
Лтгература
1. Бурунова В. В. Проблемы стандартизации при получении клеточных культур мезенхимального происхождения: экспериментальный и теоретический анализ. Автор. дис. канд. биол. наук. / В. В. Бурунова // Москва, 2011. - 27 с.
105
2. Джус П. П. Видоспециф1чнють дестабшзацп карютишв сшьськогосподарських тварин за рад1ацшного та шфекцшного впливу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. бюл. наук : спец. 03.00.15 «Генетика» / П. П. Джус. - К., 2012. - 20 с.
3. Методичш рекомендацп "Використання мезенх1мальних стовбурових кл1тин для корекци репаративних процес1в в оргашзм1 тварин-рецишешгв". Мазуркевич А. И., Даншов В. Б.., Малюк М. О. та ш. - К., 2012. - С. 42.
4. Омельченко Е. А. та ¿н. Сравнительный цитогенетический анализ стромальных клеток костного мозга на различных пассажах у крыс линии Wistar. / Омельченко Е. А., Кульшин В. Е., Зарубенко Е. С., Паныбратцева С. Г., Забирник А. С. // Проблеми безперервно! медично! освп-и та науки. - 2011. - № 4. -С.55-59.
5. Патент на корисну модель № 86839 «Cnoci6 прижиттевого отримання к1сткового мозку у др1бних тварин» Бюл. № 1 вщ 10.01.2014 МазуркевичА. И., Малюк М. О., Ткаченко С. М., Харкевич Ю. О.
6. Эрнст Л. К. Мониторинг генетических болезней животных в системе крупномасштабной селекции / Л. К. Эрнст, А. И. Жигачев - М., 2006. - 383 с.
7. Barch M. J. Cytogenetics labolatory manual. / Barch M. J., Knutsen T., Spurbeck J. L. // - Lippincot - Raven. - 1997. - 668 p.
8. Bernardo M. E. et al. Human bone marrow derived mesenchymal stem cells do not undergo transformation after long-term in vitro culture and do not exhibit telomere maintenance mechanisms // Cancer Res. 2007. T. 67. № 19. C. 9142-9149.
9. Bochkov N. P. Chromosome variability of human multipotent mesenchymal stromal cells / N. P. Bochkov, E. S. Voronina, N. V. Kosyakova et al. // Bull. Exp. Biol. Med. - 2007. - 143. - P. 122-126.
10. Cardoso T. C. Isolation and characterization of Wharton's jelly-derived multipotent mesenchymal stromal cells obtained from bovine umbilical cord and maintained in a defined serum-free three-dimensional system / T. C. Cardoso, H. F Ferrari1, A. F. Garcia et al. // BMC Biotechnology. - 2012. - Vol. 12. N 3. - P. 1 - 11.
11. Inzunza J. et al. Comparative genomic hybridization and caryotyping of human embryonic stem cells reveals the occurrence of an isodicentric X chromosome after long-term cultivation / Inzunza J., Sahlen S., Homberg K. // Mol. Hum. Reprod. -2004. - Vol. 10, N 6. - P. 461-466.
12. Lazennec G., Jorgensen C. Concise review: adult multipotent stromal cells and cancer: risk or benefit? // Stem Cells. 2008. T. 26. № 6. - C. 1387-1394.
13. Liu L. et al. Ex vivo expansion and in vivo infusion of bone marrow-derived Flk-1+CD31-CD34- mesenchymal stem cells: feasibility and safety from monkey to human // Stem Cells Dev. 2006. T. 15. № 3. - C. 349-357.
14. Mareschi K. et al. Expansion of mesenchymal stem cells isolated from pediatric and adult donor bone marrow // J. Cell. Biochem. 2006. T. 97. № 4. - C. 744-754.
15. Moorhead P. S. Chromosome preparations of leukocytes cultured from human peripherical blood. / Moorhead P. S., Nowell P. C., Mellman W. I. et al // Exp. Cell Res. - 1960. - Vol. 20, N 3. - P. 613-616.
16. Shiras A. et al. Spontaneous transformation of human adult nontumorigenic stem cells to cancer stem cells is driven by genomic instability in a human model of glioblastoma // Stem Cells. 2007. T. 25. № 6. - C. 1478-1489.
17. Soukup T. et al. Mesenchymal stem cells isolated from the human bone marrow: cultivation, phenotypic analysis and changes in proliferation kinetics // Acta Medica (Hradec Kralove). 2006. T. 49. № 1. - C. 27-33.
18. Tolar J. et al. Sarcoma derived from cultured mesenchymal stem cells // Stem Cells. 2007. T. 25. № 2. - C. 371-379.
19. Xikum X. Observations on micronuclei germ cels / X. Xikum, S. Liming. Zool. Res. - 1990. - Y. 11. - № 4. - P. 343 - 348.
106
20. Zucconi E. Mesenchymal Stem Cells Derived From Canine Umbilical Cord Vein—A Novel Source for Cell Therapy Studies / Zucconi E, Vieira N. M., Daniela Bueno F. et al. / // Stem Cells and Development. 2010 - V. 19. - N 3, P. 395-402.
Стаття надшшла доредакци 30.03.2015
1УДК 636.52/.58:577.161.115
Мароунек М.1, професор, Ph.D.,Dr. Sc., marounek.milan@vuzv.cz Шкрживан M. , професор, Ph.D.,Dr.Sc., Енглмаерова M.1, Ph.D., Калачнюк М. С.2, студент мапстратури, Калачнюк Л. Г.2, д.б.н., професор, lilkalachnyuk@gmail.com 11нститут тваринництва, 104 00 Прага, ЧеськаРеспублгка
2Нацгональнийунгверситет 6iopecypcie г природокористування Украгни, вул. Герогв Оборони,15; Кигв, 03041, Украгна
ВПЛИВ ПРИРОДНИХ I СИНТЕТИЧНИХ КАР0ТИН01Д1В НА ДЕЯК1 ХАРАКТЕРИСТИКИ ЖОВТКА: КОЛ1Р I ОКИСНУ СТАБ1ЛЬН1СТЬ
Л1П1Д1В
Каротиногди - це синтезовам рослинами i микроорганизмами жовт1, оранжевi i червом тгменти, якг е попередниками втамту А та можутъ виконувати iмуномодулюючi функцп. Зазвичай у птах1вництв1 каротиногди вносятъ у рац1он курей-несучок для отримання оптималъног тгментацИ яечного жовтка i збыъшення окисног стабыъност1 його ninidie. 3 метою оц1нки ефекту синтетичних i натуралъних каротиноШв на денну продукщю яецъ i деяких тших napaMempie ix якост1 були проведет два досл1ди. Курей утримували на районах, а саме: контрольному i досл1дних з добавками синтетичних каротиноШв -червоного i жовтого Carrophyl®, лютету, водоростей хлорели i г1рчичног муки. Каротиногди не мали мякого впливу на денну продукщю яецъ курки. Достов1рно посилювали inmencuenicmb колъору жовтка як i синтетичт, так i природт каротиногди. Carophylls, лютегн i Chlorella docmoeipno збыъшили окисну стабильность ninidie жовтка. 3eidcu можна зробити висновки, що, по-перше, лютегн i Chlorella - це альтернатива синтетичним каротиногдам, а, по-друге, використання хлорели е бгльш виггдним з eKOHOMÍ4HOi точки зору, нгж лютегну.
Ключовг слова: каротиногди, кол!р жовтка, сттюстъ до окиснення, хлорела.
УДК 636.52/.58:577.161.115
Мароунек М.1, профессор, Ph.D.,Dr.Sc., marounek.milan@vuzv.cz Шкрживан M., профессор, Ph.D.,Dr.Sc., Энглмаерова M., Ph.D., Калачнюк М. С.2, студент магистратуры, Калачнюк Л. Г.2, д.б.н., профессор, lilkalachnyuk@gmail.com 1 Институтживотноводства, 104 00 Прага, ЧеськаРеспублгка 2Националъныйуниверситет биоресурсов и природопользования Украины, ул. Героев Обороны,15; Киев, 03041, Украина
ВЛИЯНИЕ ПРИРОДНЫХ И СИНТЕТИЧЕСКИХ КАРОТИНОИДОВ НА НЕКОТОРЫЕ ХАРАКТЕРИСТИКИ ЖЕЛТКА: ЦВЕТ И ОКИСЛИТЕЛЬНУЮ СТАБИЛЬНОСТЬ ЛИПИДОВ
Каротиноиды - это синтезированные растениями и микроорганизмами желтые, оранжевые и красные пигменты, которые являются предшественниками витамина А и могут выполнять иммуномодулирующие функции. Обычно в птицеводстве каротиноиды вносят в рацион кур-несушек для получения оптимальной пигментации яичного желтка и увеличение окислительной
© Мароунек М., Шкрживан М., Енглмаерова М., Калачнюк М. С., Калачнюк Л. Г., 2015
107
