CC BY
21
7. Kozak I. Prognozowanie zmian na wybranych obszarach badawczych / I. Kozak, M. Jozwi-na, A. Lasota // W ks: Ekorozwoj gminy Czemierniki. Redaktor S. Kozlowski. - 2003 а. -S. 194-200.
8. Kozak I. Modelowanie elementow krajobrazu / I. Kozak, V. Menshutkin, R. Klekowski // Towarzystwo Naukowe KUL, 2003 б. - 190 s.
9. Nassauer, Cultural and changing landscape structure // Landscape ecology. - 1995. - Vol. 10, 4. - P. 229-237.
10. Naveh Z. Landscape ecology, theory and application. Springer-verlag / Z. Naveh, A.S. Li-eberman. - New York. - 1984.
11. Naveh Z. Landscape ecology, theory and application / Z. Naveh, A.S. Lieberman, 2nd edn. Springer-Verlag. - New York. - 1994.
12. Richling A. Ekologia krajobrazu / A. Richling, J. Solon. - Warszawa : Wydsawnictwo Naukowe PWN 1996. - 319 c.
13. Troll C. Die geographische Landschaft und ihre Erforschung / C. Troll // Studium Generale, Heidelberg, 1950. - № 3. - S. 163-181.
14. Turner M.G. Quantitative Methods in Landscape Ecology, Springer / M.G. Turner, R.H. Gardner (red.). - New York. 1991.
Парпан В.И., Козак И.И., Парпан Т.В. Современные подходы к трактовке ландшафтной экологии
Освещена западноевропейская трактовка ландшафтной экологии. Для украинских ученых важно ориентироваться на достижения ученых европейского сообщества, куда стремится Украина, и Северной Америки, где больше средств вкладывается в сохранение окружающей среды, гармонизацию урбоэкосистем, развитие новейших технологий. Ландшафтная экологическая система является методологической базой устойчивого развития природной и урбанистической среды.
Ключевые слова: ландшафтная экология, ландшафтная экологическая система, экосистема, информационные технологии.
Parpan V.I., Kozak 1.1., Parpan T. V. New aproaches to interpretation the conception of landscape ecology
The West European interpretation of landscape ecology are reported. For Ukrainian scientists is important to focus on the achievements of scientists from European community to which aspire Ukraine, and North America, where more funds are invested in environmental protection, harmonization of urban ecosystem and development of new technologies. Landscape ecological system is methodological base for sustainable development of natural and urban environment.
Keywords: landscape ecology, landscape ecological system, ecosystem, information technology.
УДК338.53:630*9 Пров. наук. ствроб. 1.М. Лицур1, д-р екон. наук;
ст. викл. А.А. Головко2, канд. екон. наук
Ц1НОВА ПОЛ1ТИКА У Л1СОВОМУ ГОСПОДАРСТВ1
В КОНТЕКСТ ВИКОРИСТАННЯ Л1СОРЕСУРСНОГО ПОТЕНЦ1АЛУ УКРА1НИ
Визначено роль державних оргашв управлшня люами у формуванш та реалiза-ци цшово! жштики у люовому господарст у контекст використання люоресурсно-го потенщалу Укра!ни.
Ключовг слова: система управлшня люами, щнова пол^ика, люоресурсний по-тенщал, щт цшово! пол^ики, повноваження державних оргашв управлшня.
1 1нститут економжи природокористування та сталого розвитку НАН Украши;
2 НЛТУ Украши, м. Львiв
Вступ. Трансформащя економжи Укра!ни внаслiдок переходу на рин-KOBi засади господарювання потребуе нових пiдходiв до формування державно! полиики у Bcix сферах суспшьно! дiяльностi. В особливiй мiрi це сто-суеться цшово! полиики у сферi природокористування. Система природоко-ристування повинна, з одного боку, забезпечувати сировиннi потреби держа-ви, а з шшого - стабшьно функцiонувати, виконуючи екосистемнi функцп та не втрачаючи свого потенцiалу для наступних поколшь. Не менш важливою складовою процесу лiсокористування е виконання сощальних завдань, адже найбiльш люисп регiони одночасно значно вiдстають за рiвнем промислово-го розвитку.
У процеш розладу командно-адмшстративно! економiки були знище-нi важливi виробництва, серед яких деревообробне та лiсохiмiчне. Послаби-лася увага до використання будь-яких недеревних ресуршв лiсу. А будь-як додатковi види виробничо! дiяльностi в багатолюих районах означають до-датковi робочi мiсця та покращення сощального становища мiсцевих жите-лiв. У цьому контекстi, одним iз ключових завдань державно! цшово! полгга-ки у люовому господарствi повинно бути нарощування виробничого потенщ-алу у багатолюих районах.
Питання платного використання та еколого-економiчноl оцiнки люо-вих ресурсiв значною мiрою представлено у працях А.М. Бобка, М.А. Бурдь на, П.В. Васильева, О.В. Врублевсько!, С.А. Генсiрука, Л.С. Гринiв, Б.М. Да-нилишина, М.1. Долiшнього, В.С. Дудюка, Я.Я. Дяченка, Я.В. Коваля, М.1. Кожухова, А.С. Лазарева, Л.О. Малик, Ю.В. Муравйова, О.В. Неверова, А.П. Петрова, С.В. Почшкова, П. Дрса, К. Прайса, 1.М. Синякевича, Ю.Ю. Туницi, В.З. Холявки, В.К. Шкатова. Проте додаткового дослiдження щ питання потребують, оскiльки стосуються впливу цшово! полiтики у лiсовому господарст на розвиток виробництв, що базуються на лiсових ресурсах.
Постановка завдання. Система управлшня державою загалом та кожною галуззю економiки зокрема повинна бути спрямована на реалiзацiю цшей державно! полiтики, це означае, що мае простежуватися прямий зв'язок мiж цiлями державно! полiтики та структурою i повноваженнями державних органiв управлшня. Тому щкавим е дослiдження: чи наявш серед цiлей сис-теми державного управлшня люами цiлi нарощування виробничого потенць алу багатолiсих регюшв та чи спрямована практична дiяльнiсть державних органiв управлiння на реалiзацiю цих цiлей.
Результати досл1дження. Роль оргашв управлiння лiсами та люовим господарством у формування цшово! полггики будемо визначати за ефектив-шстю виконання цiлей цшово! полiтики за посередництвом шструменпв щ-ново! полггаки. Насамперед варто з'ясувати - чи встановлеш у нормативних документах цЫ, що покладаються на цiнову полиику в лiсовому господар-ствi. На сьогодш це питання е предметом регулювання таких нормативних актiв: Люовий кодекс Укра!ни, Концепцiя реформування та розвитку люово-го господарства [3, 4].
Люовий кодекс Укра!ни встановлюе мiсiю державного регулювання та управлшня у сферi лiсових вiдносин i мiсiю оргашзацп лiсового господарства (ст. 25 та ст. 34 Люового кодексу Укра!ни), проте конкретизацп цшей люовий
2. Екологiя довкiлля
57
кодекс не мютить, а отже, i не мютить bîh цiлей державного регулювання щ-hoboï полiтики у люовому господарствi.
У Концепцiï реформування та розвитку люового господарства зазначе-но три цш лiсовоï полггаки, яю можна вiднести до цiлей цiновоï полiтики ль сового господарства, а саме: "ефективне використання лiсових ресуршв в умо-вах ринкових вщносин, удосконалення фiнансово-економiчного механiзму, забезпечення самоокупносп та прибутковостi ведення лiсового господарства в люозабезпечених регiонах". Цей документ передбачае i розвиток окремих шструменлв цiновоï полiтики: "реформування економiчноï та фiнансовоï сис-теми ведення люового господарства передбачае: створення конкурентних засад надання послуг лiсовому господарству; удосконалення порядку визначен-ня та справляння плати за використання люових ресурсiв; розроблення методики розрахунку розмiру плати за використання земель люового фонду для потреб рекреацп, мисливського господарства, промисловоï заготiвлi грибiв, ягiд, лiкарськоï сировини тощо; оптимiзацiю структури та кiлькiсного складу люогосподарських пiдприемств залежно вiд лiсорослинноï зони та експлуата-цiйного чи еколопчного значення лiсiв; стимулювання розвитку в люах рекре-ацiйноï та туристичноï iнфраструктури, еколого-просвiтницькоï дiяльностi".
Отже, у нормативних актах регламентуються певнi напрями здшснен-ня цiновоï полiтики у люовому господарствi. Але, на нашу думку, питання щ-лей цiновоï полiтики у лiсовому господарствi не достатньо врегульовано. Зокрема, недостатньо врегульовано питання ресурсного забезпечення вггчиз-няних споживачiв лiсовоï продукцiï, експортноï полиики вiтчизняного люо-вого сектору, взаемодп лiсового господарства i деревообробноï промисловос-тi, ролi цiновоï полiтики у реалiзацiï зобов'язань Украïни за Кютським протоколом, нарощування промислового потенщалу з перероблення лiсових ресур-шв тощо. 1нструменти цiновоï полiтики можуть бути спрямованi на регулювання таких аспекпв дiяльностi суб'ектiв ринку люопродукцп:
• вплив на розтр собiвартостi люопродукцп;
• вплив на розтр ренти, яку отримуе виробник чи продавець люопродукцп;
• вплив на формування експортшл полiтики суб'ектш ринку люопродукцп;
• вплив на формування попиту на люопродукщю;
• встановлення лiмiтiв на заготiвлю ресурав лiсу (вплив на мiру дефшитносл того чи шшого лiсового ресурсу).
Розподш повноважень з формування i реалiзацiï цiновоï полiтики у ль совому господарствi представлено у табл. у виглядi закрiплених за кожним суб'ектом управлiння iнструментiв цiновоï полггаки.
Верховна Рада Украïни здiйснюе законодавче регулювання цiновоï по-лiтики у люовому господарства Процес законодавчого регулювання цiновоï полiтики у лiсовому господарст у бiльшостi випадкiв вiдбуваеться за такими етапами: парламентська бшьшють, усвщомлюючи необхiднiсть змiн, дае вказiвку на розроблення законопроекту спецiалiстам у сферi люокористуван-ня, що перебувають пiд ïï впливом (зазвичай це пращвники Державного комь тету люового господарства Украши); законопроект розсилають у рiзнi установи для рецензування; розглядають альтернативнi законопроекти; ухвалю-ють, як правило законопроект, iнiцiйований парламентською бiльшiстю. Ва-дою такого процесу законотворчосп е його закритiсть для защкавлених осiб.
Табл. Аналз тструментгв формування цтовоЧ политики у лгсовому господарств1, закр1плених за державними органами управлгння жсами та лгсовим господарством
Назва суб'екта управлшня 1нструменти формування цшово! полiтики
Верховна Рада Укра!ни Прийняття закошв, що визначають або впливають на цнову полiтику в лiсовому господарствг
Кабшет Мiнiстрiв Укра!ни Встановлення нормативiв плати за використання люових ресурив. Встановлення правил здшснення господарсько! дiяльностi у лiсах.
Мiнiстерство охорони навколишнього природного середовища Укра1ни Затвердження нормативiв використання лiсових ресур-ав.
Державне агентство люових ресурсш Укра!ни Встановлення правил здшснення господарсько! дiяль-ностi у лiсах.
ВО "Укрдержлюпроект" Встановлення лiмiтiв на використання лiсових ресурсiв
ДП "Торговий дiм "Крона" Встановлення правил реатзаци деревини на товарних бiржах.
Верховна Рада Автономно! Республши Крим, облает, Ки!вська та Севас-топольська мiськi, район-ш ради Погодження лiмiтiв використання люових ресурав пiд час заготiвлi другорядних лiсових матерiалiв та здiйснення п^чних лiсових користувань. Встановлення порядку використання кош™, що видшя-ються з вдаовщного мiсцевого бюджету на ведення ль сового господарства.
Рада мiнiстрiв Автономно! Республши Крим, об-ласнi, Ки!вська та Севас-топольська мiськi дер-жавнi адмiнiстрацi! Встановлення лшшв використання лiсових ресурсiв год час заготм другорядних лiсових матерiалiв та здшснент побч-них лiсових користувань. Встановлення максимальних норм безоплатного збирання ди-корослих трав'яних рослин, квiтiв, япд, горiхiв, грибiв тощо. Встановлення нормативiв плати за спец1альне використання ресурав год час заготiвлi другорядних тсових матерiалiв, здшснення побiчних лiсових користувань, збирання дикорос-лих трав'яних рослин, квшв, япд, горiхiв, грибiв.
Лiсовi тдприемства Формування експортно! политики. Визначення розмiру ренти виробника люопродукцп. Управлiння витратами на заготавлю лiсопродукцi!.
Найбшьш значущi нормативш акти, як впливають на обсяг co6iBap-тосл люопродукцп, на po3Mip ренти виробника i продавця, попит на люопро-дукцiю належить до компетенцп Кабiнету Мiнiстрiв Укра1ни. Цiнова политика у лiсовому господарствi е складовою економiчноl полiтики уряду як центрального органу представництва штерешв парламентсько! коалщп, а отже, i законотворча складова формування i реалiзацп цшово! полiтики у лiсовому господарст знаходиться пiд значним впливом уряду.
У зарубiжних кра1нах стратегiчне планування охорони, використання та вiдтворення люових ресурсiв здiйснюеться за посередництвом нацюналь-них та регiональних лiсових програм, iнiцiатива iз запровадження яких належить Intergovernmental Panel on Forests (IPF) та Intergovernmental Forum on Forests (IFF) [5]. Лiсовi програми, о^м важливо! функцп планування, вико-нують функцiю узгодження iнтересiв защкавлених сторiн. Таким чином, стратегiчнi цш в лiсовому секторi не нав'язуе уряд, а формулюються як результат довготривалого переговорного процесу. Зокрема, як приклад, може-
мо навести таю краши, як Нiмеччина та Австратя, якi мають федеративний устрш, тому цей процес вiдбуваеться на загальнодержавному рiвнi та на рiвнi федеративних утворень. Уряди цих краш вважають iнститут лiсових програм набагато ефектившшим iнструментом узгодження iнтересiв защкавлених сто-рiн, нiж залагодження постшних суперечок i конфлiктiв [5, 6]. 1нститут люо-вих програм на сьогодш також застосовуеться у таких крашах, як Фiнляндiя, Iспанiя, Бельпя, Литва, Португалiя, Iрландiя, Угорщина, Швейцарiя, Данiя, Чехiя, Грецiя.
Президент Украши на сьогодш е центром прийняття управлшських рь шень у вшх сферах державноï дiяльностi. Президент володiе повноваженнями iз формування кадрового складу уряду та Державного агентства люових ре-суршв Украïни, правом видання обов'язкових для виконання Кабшетом Mi-нiстрiв Украïни нормативних актiв. Президент Украши не може одноошбно контролювати вс галузi економiки, проте, без сумшву, саме до його компе-тенцiï належить формування стратегiï розвитку держави загалом та кожноï галузi зокрема.
Miнiстерство охорони навколишнього природного середовища Укра-ïни володiе правом узгоджувати граничнi розмiри заготiвлi люових ресуршв, що можна вважати формою непрямого впливу на формування цiновоï полии-ки у лiсовому господарствь
Державне агентство лiсових ресурсiв Украши мае у своему розпоря-дженш iнструменти цiновоï полiтики, що поступаються за силою впливу уря-довим, але цей орган е автором бшьшосп нормативних актiв у сферi люоко-ристування, що видають рiзнi органи влади. Крiм того, таю суб'екти, як ВО "Укрдержлюпроект", ДП "Торговий дiм "Крона", лiсовi шдприемства у табл. зображено як самостшш суб'екти, проте пiдпорядкованi Державному агентству люових ресурив Украïни. Через назван суб'екти Державне агентство ль сових ресурсiв Украïни може впливати на визначення граничних розмiрiв використання природних ресуршв, на формування пропозицп на ринку люома-терiалiв, технологiю здiйснення заготiвлi лiсових ресуршв, формування собь вартостi продукцiï люового господарства, тощо. Вадою у таких мехашзмах впливу, на нашу думку, е те, що вони здебшьшого спираються на неформаль-ш важелi впливу (за посередництвом кадрових призначень). Ми вважаемо, що наявнють единого центру формування i реалiзацiï цiновоï полiтики у лiсо-вому господарствi не е негативним явищем. Але потрiбно забезпечити макси-мальну прозорють та вiдкритiсть цього процесу через формалiзацiю важелiв впливу та залучення всiх зацiкавлених сторiн. Окрiм ршення щодо граничного розмiру, використання природних ресуршв повинно вирiшуватися переду-сiм, виходячи з екологiчних мiркувань (а не з економiчних), тому воно повинно прийматися незалежним вщ господарськоï дiяльностi суб'ектом управлшня люами.
Рада мiнiстрiв Автономноï Республiки Крим, обласнi, Киïвська та Се-вастопольська мiськi державнi адмшютрацп встановлюють розмiр лiмiтiв на використання люових ресуршв пiд час заготiвлi другорядних лiсових матерi-алiв та здшснення побiчних лiсових користувань, встановлюють максимальш норми безоплатного збирання дикорослих трав'яних рослин, квтв, ягiд, горь
хiв, гр^в, а також встановлюють нормативи плати за спещальне використання названих ресуршв. Цi повноваження важко реалiзувати, оскiльки заго-тiвлю другорядних люових матерiалiв та збiр дикорослих трав'яних рослин, квтв, ягiд, горiхiв, грибiв здiйснюe мiсцеве населення з подальшою реалiза-цieю цих продуктiв на ринку посередницьким структурам та шдприемствам, яю переробляють цi матерiали. Практично важко встановити, де проходить межа мiж загальним i спецiальним використанням. Тому зазвичай використання цих ресуршв люу здiйснюeться безоплатно. Станом на сьогодш правом щодо розробки нормативiв плати за спецiальне використання ресуршв пiд час заготiвлi другорядних люових матерiалiв, здiйснення побiчних люових користувань, збирання дикорослих трав'яних рослин, квтв, япд, горiхiв, грибiв скористалися лише кiлька обласних адмшютрацш, зокрема Львiвська обласна державна адмшютрацш [7].
Верховна Рада Автономно! Республши Крим, обласнi, Ки!вськi та Се-вастопольська мiськi, районнi ради погоджують лiмiти спецiального використання ресурив пiд час заготiвлi другорядних люових матерiалiв, здiйснення побiчних лiсових користувань, збирання дикорослих трав'яних рослин, квтв, япд, горiхiв, грибiв та встановлюють порядок використання кошпв, що видь ляються з мiсцевого бюджету на ведення люового господарства.
Хоча лiсовi пiдприeмства i не е самостшними у здiйсненнi цiново! политики, вони мають широке коло повноважень щодо !! формування i реалiза-цi!. Враховуючи те, що на сьогодш лiсовi пiдприемства в Укра!ш не мають власного координацiйного органу управлшня, вони можуть здiйснювати власну економiчну i, зокрема, цiнову политику. Що ж до використання люо-ресурсного потенцiалу, то основну увагу придiляють деревним ресурсам лiсу, яю де-факто пiдпорядкованi органу державного управлшня, тобто монополю-ту. Прагнучи максимiзувати ренту в короткотермiновому перiодi, цей моно-полiст зацiкавлений спiвпрацювати лише з тими споживачами, що можуть запропонувати максимальну цiну. На жаль, кращу цiну на деревину на сьогодш можуть запропонувати лише експортери.
Не узгоджуеться з загальною концепщею розвитку лiсового господарства i багатоцiльове використання лiсових ресурсiв, роль якого за сучасних умов полягае у створенш додаткових робочих мюць для населення багатоль систих райошв, а також у певному перемщенш акцентiв вiд деревних ресур-ив до використання iнших видiв люових ресурив. На сьогоднi полiтика Державного агентства люових ресурив Укра!ни полягае у вiдстороненi держав-них люових шдприемств вiд усiх видiв дiяльностi, крiм догляду за люом, ль совирощування, лiсово! охорони.
На нашу думку, лжвщащя виробничих потужностей люових шд-приемств повинна передбачати створення альтернативних потужностей у приватному секторi. Державне агентство люових ресуршв Укра!ни не повинно вщсторонюватися вiд цього процесу. Державна люова полiтика мае бути спрямованою на те, щоб виробничi потужностi з перероблення люових ресур-сiв були розташованi саме у багатолюистих регiонах. Окрiм того, потенщал лiсових ресурсiв недеревного походження в Укра!ш використовуеться лише на третину. Серед таких ресурсiв можна назвати живицю, деревну зелень, но-
2. Екологiя довкiлля
61
ворiчнi ялинки, дикорослi плоди, гриби, ягоди, лжарсью рослини, деревнi соки. Перспективним е використання вiдходiв лiсозаготiвельного виробництва. ïх можна переробити на паливнi гранули, хвойне вiтамiнне борошно. Низько-сортну дров'яну деревину можна використовувати для виготовлення деревно-го вугшля.
Дiевим iнструментом цiновоï полiтики у лiсовому господарствi, який стимулюватиме комплексне використання лiсових ресурив, е проведення ш-вестицiйних форумiв та продаж iнвестицiйних проектiв зi створення вироб-ничих потужностей з перероблення люових ресуршв. Державне агентство ль сових ресурсiв Украïни поряд з iнвестицiйними проектами може реатзовува-ти довготермiновi контракти на продаж люових ресуршв, що не користують-ся попитом. Цей iнструмент дасть змогу створити додатковi робочi мюця у регiонах з низьким рiвнем розвитку промисловостi та пiдвищити ефектив-нiсть використання лiсоресурсного потенцiалу Украши. О^м того, цей iнструмент може бути цшком реалiзований на рiвнi Державного агентства ль сових ресуршв Украïни без додаткового погодження з урядом чи Верховною Радою Украши.
Висновки:
1. Недосконалий розподш функцш управлшня люами та лiсовим господар-ством позначаеться на ефективностi формування та впровадження цшо-воï политики у лiсовому господарствi Украïни.
2. У Концепцп реформування та розвитку люового господарства сфор-мульовано цЫ цiновоï полiтики, проте вони потребують доповнення та деталiзацiï.
3. Ключовим органом у формуваннi цiновоï полггаки у лiсовому господар-ствi е Державне агентство люових ресуршв Украши. За допомогою фор-мальних i неформальних важелiв впливу цей суб'ект управлшня впливае на формування пропозицп продукпв люу, розмгр собiвартостi продукци люового господарства, визначення лгмгпв використання ресурив люу.
4. Процес формування та реалiзацiï цiновоï полггаки повинен бути прозо-рим, а також до нього повинш бути залучеш зацiкавленi особи. Узго-дження штерешв зацiкавлених осг6 доцгльно здiйснювати за допомогою люових програм, яю широко впроваджеш у практику творення лiсовоï полгтики високорозвинених зарубiжних краïн.
5. Цшова полiтика у лгсовому господарствi Украïни повинна бути орiенто-ваною на максимальне видовжування ланцюга доданоï вартостi продук-цiï лгсового комплексу та якомога повшше використання всього спектра люових ресуршв держави.
Л1тература
1. Головко А. А. Можлив1 шляхи реформування орган1в державного управлшня л1совим господарством Укра1'ни / А.А. Головко // Науковий в1сник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Сер.: Еколопзащя економ1ки як шструмент сталого розвитку в умовах конкурентного середовища. - Льв1в : РВВ НЛТУ Укра1ни. - 2005. - Вип. 15.7. - С. 125-132.
2. Петров А.П. Оценка функций государственного управления лесами на уровне лесхозов / А.П. Петров // Лесное хозяйство : журнал. - 2005. - № 6. - С. 9-11.
3. Люовий кодекс Украши : офщ. текст: станом на 08 лютого 2006 р. / Верховна Рада Украши. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/ ma-in.cgi?nreg=3852-12.
4. Концепщя реформування та розвитку люового господарства (схвалена Розпоряджен-ням Кабiнету Мiнiстрiв Украши вiд 18.04.06 р., № 208-р. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/publish/article?art_id=36797&cat_id= 33906.
5. Соловш 1.П. Лiсова полiтика i управлшня люовим господарством на регiональному рiвнi в Нiмеччинi / 1.П. Соловш, А.А. Головко // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : Вид-во УкрДЛТУ. - 2004. - Вип. 14.4. - С. 138-143.
6. Musselwhite G. Australia's regional forest agreement process: analysis of the potential and problems / G. Musselwhite, G. Herath // Forest Policy and Economics. - 2005. - № 7. - P. 579-588.
7. Львiвська ОДА затвердила нормативи плати за спещальне використання люових ре-сурав // Украшський люовод. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. lesovod.org.ua/ node/1582.
Лыцур И.М., Головко А А. Ценовая политика в лесном хозяйстве в контексте использования лесоресурсного потенциала Украины
Определена роль государственных органов управления лесами в формировании и реализации ценовой политики в лесном хозяйстве в контексте использования лесо-ресурсного потенциала Украины.
Ключевые слова: система управления лесами, ценовая политика, лесоресур-сный потенциал, цели ценовой политики, полномочия государственных органов управления.
Lytsur I.M., Golovko А.А. Pricing policy in the forestry sector in the context of using Ukraine's potential of forest resources
The role of government forest management in developing and implementing pricing policies in the forestry sector in the context of using Ukraine's potential of forest resources was defined.
Keywords: forest management, pricing policy, potential of forest resources, goals of pricing policy, the powers of public bodies.
УДК 338.532 Доц. О.В. Врублевська, канд. екон. наук -
НЛТУ Украши, м. Львiв
Ц1НОВА ПОЛ1ТИКА В СФЕР1 Л1СОКОРИСТУВАННЯ ТА ЗМ1НА РОЛ1 ДЕРЖАВИ
Проанатзовано зв'язок м1ж цшовою политикою та шшими напрямами державной пол1тики. Визначено детермшанти цшовсй псштики в сфер1 люокористування, дослщжено вплив домшушчой щеологи та економ1чних шкш на регулятивну роль держави.
Ключовг слова: цшова пол1тика, економ1чна пол1тика, люокористування, дер-жавне регулювання.
Постановка проблеми. З 90-х роюв ХХ ст. з руйнуванням планових економж на пострадянському просторГ починаеться усвщомлення новоï ролГ держави в економщг Пюля тривалого перюду вгдходу вгд активноï ïï учасп в цшоутворенш, коли державне втручання здшснювалося лише як реагування на цшовГ кризи, тсля набуття негативного досвщу виникае об'ективна необ-хщшсть формування нового бачення змюту цiновоï политики держави в су-часних умовах. Незважаючи на прийняття законодавчих актГв у галузГ державного регулювання цш, поняття "цшова политика" залишаеться офщшно не визначеним у них [1, с. 51], а отже i його визнання ставиться тд сумшв. Водночас послаблюеться увага до категорп регуляторноï полГтики, яка е де-що ширшою i краще вщповщае уявленню про активнють держави в економь щ мГшаного типу.
