Научная статья на тему 'Цінність культури охорони праці у виробничому процесі'

Цінність культури охорони праці у виробничому процесі Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
177
28
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
культура виробничого процесу / культура виробництва / культура умов праці / the culture of production process / the cultural production / the culture of working conditions

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — О. Б. Горностай, О. В. Станіславчук

Встановлено, що основні причини виробничого травматизму зазвичай залежать від культури виробництва. Культура безпеки залежить від багатьох чинників: культури умов праці; культури виробничого процесу; культури трудового процесу. Тому необхідно для контролю належної культури охорони праці запровадити показник коефіцієнта культури праці (Ккп), який потрібний для встановлення культури виробництва загалом.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

The importance of safety culture in the production process

It is established that the main cause of occupational injuries in most cases depends on the culture of production. The safety culture depends on several factors: the culture of working conditions, the culture of production process and the culture of labour process. Therefore to control level of the safety culture it is necessary to introduce a term "work culture factor" (Wcf), which is essential to define cultural production in general.

Текст научной работы на тему «Цінність культури охорони праці у виробничому процесі»

рае, складае, грузить.... або взагалi не ходить, отримуе в кiнцi практики лише бажану печатку, що практику пройшов;

• а також, коли кершництво пiдприемства веде вiрну кадрову полнику i надае змогу студентам дшсно стажуватися на тдприемстт, ознайомитися 3i всiма його особливостями, не лише з особистостями охоронця чи комiрника. Висновки та перспективи подальших дослщжень. 1. У процесi уп-равлшня працевлаштуванням у ВНЗ обгрунтовано необхщнють iнтеграцiï су-часних практичних вимог працедавщв та можливостей навчального процесу. 2. Запропоновано до розроблення освiтньо-квалiфiкацiйноï характеристики фахiвця (ОКХ) та навчальних плашв ВНЗ запрошувати практикiв. 3. Рекомендовано розробку професiограм для випускниюв-претенденпв на вакантнi посади. 4. Необхщно посилити взаемодiю представникiв тдприемств-праце-давцiв, ВНЗ та випускникiв, що мае надалi дати ефективнi результати управ-лiння процесом працевлаштування.

Л1тература

1. Балабанова Л.В. Управлшня персоналом : навч. пошбн. / Л.В. Балабанова, О.В. Сар-дак. - К. : ВД "Професюнал", 2006. - 512 с.

2. Законодавство Украши про працю : зб. нормат.-прав. акпв. - К. : Вид-во "1стина", 2011. - 344 с.

3. Хмшь Ф.1. Управлшня персоналом : п1друч. / Ф.1. Хмшь. - К. : Академвидав, 2007. - 487 с.

4. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.management.com.ua.

Свидрук И.И. Управление процессом трудоустройства выпускников высших учебных заведений: практические и правовые аспекты

Обоснована необходимость усовершенствования управления процессом трудоустройства выпускников высших учебных заведений. Определен круг наиболее актуальных проблем трудоустройства и предложены пути их решения. Приведено авторское виденье практического усовершенствования управления процессом трудоустройства выпускников вузов.

Ключевые слова: трудоустройство, студенты, управление, опыт, требования, работодатели, законодательство, решение проблем.

Svidruk I.I. Process control of employment of employment of graduating students: practical and legal aspects

Grounded necessity of perfection of process control of employment of graduating students of higher educational establishments of higher educational establishments. Certainly circle of most issues of the day of employment and their solution is offered. Author vision of practical improvement of process control of employment of graduating students of higher educational establishments is resulted.

Keywords: employment, students, managements, experience, requirements, employers, legislation, decision of problems.

УДК 620.12.18 Ст. викл. О.Б. Горностай, канд. техн. наук;

ст. викл. О.В. Статславчук, канд. техн. наук -Львiвський ДУ безпеки життедгяльностг

ЦШШСТЬ КУЛЬТУРИ ОХОРОНИ ПРАЦ1 У ВИРОБНИЧОМУ ПРОЦЕС1

Встановлено, що основш причини виробничого травматизму зазвичай залежать вщ культури виробництва. Культура безпеки залежить вщ багатьох чиннигав: куль-тури умов пращ; культури виробничого процесу; культури трудового процесу. Тому

необхщно для контролю належно! культури охорони пращ запровадити показник ко-ефщента культури пращ (Ккп), який потр1бний для встановлення культури вироб-ництва загалом.

Ключовi слова: культура виробничого процесу, культура виробництва, культура умов пращ.

Постановка проблеми. Для надежного юнування кожно! наци осно-воположною базою е народна культура. Своерщшсть укра!нсько! культури визначила впливи географ1чних умов, особливосп юторичного розвитку, а також взаемод1ю з шшими етнокультурами. Основш лексичш значення цього слова свщчать про сукупнють матер1альних 1 духовних щнностей, створених людством протягом його юторп: осв1чешсть, вихованють; р1вень, стутнь досконалосп будь-яко! галуз1 господарсько! або розумово! д1яльност1 У лгге-ратурних джерелах ми часто зустр1чаемо визначення "культура мистецтва", "культура науки", "культура юно", "культура театру", "культура поведшки".

Поняття "культура охорони пращ" вживають вщносно недавно. У 2003 р. М1жнародною оргашзащею прац (МОП) зазначено: "нацюнально ор1ентована на профшактику культура охорони прац означае забезпечення права на безпечш та здоров! умови пращ на вах р1внях, активну участь уряду, роботодавщв 1 робггаиюв у забезпеченш безпечних 1 здорових умов пращ через чпжо сформульовану систему прав, обов'язюв та сфер вщповщальносп, де принцип профшактики мае найвищий прюритет" [1].

Багато нормативних докуменпв, як розробляе МОП, акцентують нашу увагу на тому, що впровадження культури пращ передбачае навчання 1 високий р1вень знань правил охорони пращ як людьми, яю безпосередньо пе-ребувають на будмайданчиках, у шахтах, бшя верстапв, за кермом рухомих мехашзм1в, так 1 !хшх роботодавщв, а також розумшня ризиюв та небезпек, яю мають бути тд максимально можливим контролем. В1д основних учасни-юв виробничого процесу вимагаеться спшьна робота щодо активно! тдтрим-ки культури охорони прац шляхом реал1зацп вщповщних прав, обов'язюв 1 вщповщальносп, яю Грунтуються на взаемоузгодженш позицп на вс1х р1внях.

Метою роботи е визначення значення культури безпеки на виробнищга.

Виклад основного матер1алу. Поняття "культура охорони пращ" ви-никло в кра!нах Захщно! Свропи, у яких цю проблему дослщжують не одне десятил1ття, 1 внаслщок високого розвитку економжи досягнуто високого р1в-ня життя населення. У цих кра!нах культура охорони пращ стала нормою. У переважно! ж бшьшосп населення нашо! кра!ни е шш1 прюритети - як наго-дувати с1м'ю, як вижити, спод1ваючись на те, що вдасться уникнути негатив-них наслщюв впливу шюдливих 1 небезпечних виробничих чинниюв на орга-шзм. Тому зосередити увагу на культур! охорони пращ у нас дуже важко.

Проте впровадження культури охорони пращ на виробництв1 означае запоб1гання травматизму, чиже виконання сво!х обов'язюв 1з боку роботодавщв, яю повинш забезпечити ефективне функщонування системи управлшня охороною пращ. Адже якщо зютавити р1вень травматизму в Украш, то з причин оргашзацшних !хня частка становить 72%, а через неналежне став-лення пращвниюв до свое! пращ - 10%, тобто встановлення високого р1вня культури охорони пращ на в1тчизняних тдприемствах е актуальним завдан-

ням. Виршення питання належного стану охорони пращ е можливим лише за умови створення на шдприемот високо! культури виробництва, що передба-чае впровадження комплексу заходiв, а саме [1]:

• застосування сучасних високих технологш (мехашзащя, автоматизащя, комп'ютеризащя, роботизащя, впровадження прогресивно! технжи, безперер-вно!, безвщходно! технологи, надшшсть [ яюсть обладнання);

• застосування метод1в сучасного менеджменту, тдвищення рол1 працшника в управлшт виробництвом (сучасна оргашзащя виробництва в умовах ринку, оптимальт саштарно-гтетчт та психоф1зюлопчт умови пращ, досконала технжа безпеки, впровадження виробничо! естетики);

• особиста культура пращ робггниюв (р1вень загальноосвггньо! [ дшово! кваль фжаци, виховання, розвиток духовного ршня особистосп, ф1зичне вихован-ня, особиста ппена, сумлшне ставлення до пращ, самоконтроль, особистий внесок у створення гармошчно-психолопчного кл1мату в колектив1, висока освгга, володшня комп'ютером та шформацшними технологами, постшне навчання [ самовдосконалення, шщатившсть [ тдприемливгсть, вщчуття господаря в колектив1).

Проте найважливiшими проблемами у сферi охорони працi е дотри-мання законодавства, а також вщставання нормативно-правово! бази з охорони пращ та трудового законодавства вщ розвитку суспiльних економiчних вiдносин, що й визначае сучасний стан охорони пращ. Нормативна база охорони пращ, незважаючи на 11 значний обсяг, не е досконалою i не вирiшуе пи-тань, що виникають через розвиток нових економiчних взаемовiдносин, по-яву нових форм власносп. Знаково, що в Укра!т з понад 2,5 тис. державних нормативних акпв з охорони пращ значна частина е застаршою i потребуе перегляду. Таким чином, швентаризащя та коригування законодавства з про-мислово! безпеки та охорони пращ е одним iз нагальних питань розвитку су-часно! сощально-трудово! сфери в Укра!ш.

Загалом в Укра!т лише 31 % об'екпв господарсько! дiяльностi вщпо-вiдають саштарним нормам. Кiлькiсть робочих мiсць, що !м не вiдповiдають, залишаеться значною i становить 72,2 %, тобто кожен четвертий працюе в умовах дн шкiдливих виробничих факторiв, рiвнi яких перевищують гранично допустим^ У шкiдливих та небезпечних умовах працюе понад 296 тис. жь нок, що становить 22,6 % вщ кшькосп працюючих жiнок. Бiльшiсть працю-ючих зазнають поеднану дш кiлькох шкiдливих виробничих чинникiв, зазви-чай хiмiчних i фiзичних, вплив яких посилюеться важкiстю i напруженютю працi, значним психоемоцiйним навантаженням.

Так, за даними Мiжнародно! оргашзацн пращ, в Укра!ш рiвень травматизму в розрахунку на 100 тис. працюючих е одним iз найвищих у Сврот, порiвняно з Великою Бритатею - вищий бiльше шж у 8,5 раза; з Шмеччи-ною - у 5,5 раза; з Япошею - у 3,0 рази; з Франщею та Авс^ею - бiльш нiж у 2,0 рази тощо. За виробничим травматизмом Укра!на посщае друге мiсце в Сврот тсля Португалп. Тому шд час формування належно! культури охорони пращ виникае необхщшсть звернути особливу увагу на:

• удосконалення системи управлшня, яка забезпечувала б постшний контроль за виробничою д1яльшстю;

• невщкладтсть забезпечення безпечних [ здорових умов пращ;

• cтимyлювaння Hpa^™™ щодо збеpеження oxoponn npa^;

• фopмyвaння y кoлективi aтмocфеpи вiдкpитocтi, дocягнення зaгaльнoï ncnxo-лопчнл нaлaштoвaнocтi na безпечнy npauKi, poзвитoк почуття ^офе^оно^-noï вiдпoвiдaльнocтi [2].

В yмoвax ментaльнocтi пеpшoчеpгoвим зaвдaнням e дoвеcти кеpiвникy i зaкpiпити нa piвнi cвiдoмocтi кожному ^о^вников^ що зaxoди з oxopoни npa^ тa ïx дoтpимaння пoвиннi бути не лише для "годочки", a належи куль-тypa oxopoни npa^ - це вигiднo. Вcтaнoвленo, що ^ввадношення видaткiв но лiквiдaцiю aвapiйнoï cитyaцiï (включоючи виплоти щодо випадюв в^об-ничого тpaвмaтизмy) до видотюв но ïï зaпoбiгaння cтaнoвить 1S: 1. Вpaxoвy-ючи це, но пiдпpиeмcтвax кoмпaнiï "Дюпон" но зaпoбiжнi зaxoди витpa-чaeтьcя 30 % вщ пpибyткy, a но пpoмиcлoвиx oб'eктax Укpaïни - лише 1 %.

Вapтo зозночити, що, ^м визночення "кyльтypa oxopoни пpaцi", необ-xiднo звеpнyти увогу но токе поняття, як "кyльтypa безпеки". Щд "кyльтypoю oxopoни пpaцi" пoтpiбнo poзyмiти cтaвлення пpaцiвникa до пpoблем безпеки тд чac викотання ним cлyжбoвиx oбoв'язкiв. А "кyльтypa безпеки" в цьому виподку зopieнтoвaнa безпocеpедньo но пpaцюючy людину. Пpoте як пеpше, ток i дpyге e неoбxiдними для збеpеження життя пpaцiвникiв i тдвищення пpoдyктивнocтi пpaцi но пiдпpиeмcтвi. Для того, щоб визночити piвень куль-тypи oxopoни пpaцi m пiдпpиeмcтвi, неoбxiднo poзpaxyвaти кoефiцieнт Ккоп, що e cyкyпнicтю тaкиx покозниюв:

• piвня тpyдoвoï диcциплiни xa дoтpимaння пpaвил безпеки пpaцi npa^K^HH (Кбп);

• piвня xеxнiчнoï безпеки ycтaткyвaння, веpcxaxiв, Hamnn i меxaнiзмiв (Ктб);

• piвня викoнaння man^nx poбix з oxoponn пpaцi (Квпр) i кyльxypи пpaцi (Ккп). Фopмyлa мотиме вигляд [3] :

Ккоп = (Кбп + Ктб + Кпр + Ккп)/4. (1)

Кoефiцieнт безпеки пpaцi пpaцюючиx poзpaxoвyють як вщношення пpaцюючиx, якi дoтpимyютьcя ycix пpaвил безпеки, до зaгaдьнoï юлько^и пpaцюючиx:

Кбп = (П - Пп)/П, (2)

де: П - зоильно кiлькicть пpaцюючиx; Пп - кшькють пpaцюючиx, якi моють пopyшення пpaвил то iнcтpyкцiй з oxopoни пpaцi. Для визночення кiлькocтi пpaцюючиx, якi пopyшили пpaвилa безпеки npa^, викopиcтoвyють кapтy piв-ня дoтpимaння пpaвил безпеки пpaцi, яку poзpoбляють пiдпpиeмcтвa но piз-ниx дiльницяx i виpoбництвax. Нaпpикдaд, якщо зогольно кiлькicть ^оцен ючиx П = SS ocí6, з ниx пopyшyють пpaвилa безпеки 10 ocí6, то

Кбп = (SS-10)/SS = 0,82. (3)

Зогольний Кбп пiдпpиeмcтвa пiдpaxoвyють як cеpедньoapифметичне зтачення Кбп для вcix пiдpoздiлiв. Кoефiцieнт теxнiчнoï безпеки визночоють як вiднoшення кiлькocтi теxнiчнo cпpaвниx i вiдпoвiдниx вимогам нopм iз безпеки пpaцi одиниць ycтaткyвaння (мошин, теxнoлoгiчниx лiнiй, меxaнiз-мiв, poбoчиx мicць) до ïx зaгaльнoï кiлькocтi зо фopмyлoю

Ктб = (С - Сн) / С, (4)

де: С - загальна кiлькiсть одиниць устаткування, робочих мiсць тощо; Сн -кшьюсть одиниць устаткування, що не вщповщають нормам охорони працi, а також несправних, але не вщключених, якими можуть користуватися робгт-ники. Загальний Ктб тдприемства розраховують як середньоарифметичне значення коефщенпв техтчно! безпеки цехiв (дiлянок).

Коефiцiент виконання планових робгт - це вiдношення фактично ви-конаних робiт, передбачених комплексним планом (створення зразкових са-штарно-побутових умов, упровадження ССБП), колективним договором, наказами, ухвалами, рiшеннями загальних зборiв, розпорядженнями технiчних iнспекторiв, iнженерiв з охорони працi й шших контролюючих iнстанцiй, до загально! юлькосп заходiв, запланованих на звiтний перюд (мiсяць, квартал):

Кепр = (М - Мн)1М, (5)

де: М- кшьюсть запланованих заходiв; Мн - кшьюсть фактично невиконаних робгг. Щд час перевiрки заповнюють карту виконання заходiв, за якою про-водять розрахунок. Так, якщо у разi загально! кiлькостi заходiв М = 50, невиконаних заходiв Мн = 2, тодi

Кепр = (50-2)/50 = 0,96. Пiдсумовуючи, можна побачити, що коефiцiент культури працi визна-чають такими показниками, як:

• культура умов пращ (саттарно-ппешчш чинники, наявшсть побутових при-мщень, оргашзащя харчування та в1дпочинку, забезпечення лжувально-про-фшактпчним харчуванням);

• культура виробничого процесу (мехашзащя й автоматизащя, ршмчшсть, по-легшення пращ жшок [ тдлпшв, дотримання технолопчних процесш, сту-п1нь упровадження стандарта ССБП);

• культура трудового процесу (культурно-техн1чний ршень пращвника, р1вень професшно! тдготовки та його в1дпов1дтсть виконуванш робота). Культуру працi ощнюють за 5-бальною системою. На пiдставi отрима-

них оцiнок визначають коефщент культури працi (Ккп). Для визначення фактичного стану культури пращ необхщно використовувати формулу

Ккп = (5 + Б/10, (6)

де: 5 i 10 - постшш величини, що характеризують вагу Ккп; Б - середнш бал виставлених ощнок за 5-бальною системою; допустимi ощнки з дробом - 4,5; 2,55 та ш. Наприклад, середнш бал Б = 4,5, тодi

Кт = (5 + 4,5)/10 = 0,95. (7)

На пiдставi отриманих показникiв розраховують загальний коефщент охорони працi:

Коп = (0,82 + 0,96 + 0,86 + 0,95)/4 = 0,90. (8)

Рiвень безпеки працi, що виражаеться через коефщент Коп, досягну-тий загалом по пiдприемству, визначае комiсiя з охорони пращ тдприемства й оголошуе щомюячно рiшенням за третiм ступенем оперативного контролю - заслуховують керiвникiв тдроздЫв i служб iз питань стану охорони працi й ухвалюють ршення, в якому дають ощнки, присуджуються мiсця, зайнятi службами, встановлюють термши й особи, вщповщальт за усунення

виявлених недолшв, а також вщображають заходи дисциплiнарноï вщповь дальностi стосовно окремих oci6 i заходи MaTepianbHoro стимулювання за до-сягнутi результати.

Висновки. Отже, досягнення нaлeжнoï культури охорони пращ е не-oбхiдним не лише для збереження життя пращвниюв, зменшення piвня травматизму на кожному тдприемст, а й для тдвищення загального piвня роз-витку тдприемства. А принцип "безпека виробництва i передушм - безпека пpaцiвникiв" повинен бути головною метою тдприемства i визначати полии-ку превентивних зaхoдiв щодо пpoфiлaктики пpoфeсiйних захворювань та ви-робничого травматизму.

Л1тература

1. Соколова Г.Н. Культура труда в социальном развитии технической интеллигенции: Социологический анализ / под ред. Е.М. Бабосова. - Минск : Вид-во "Наука и техника", 1989. - 176 с.

2. Горностай О.Б. Культура охорони пращ як складова культури виробництва / О.Б. Горностай, О.В. Станюлавчук, М.А. Наливайко // Безпека життя i д1яльносп людини - освгга, наука, практика : зб. наук. праць 10-oï М1жнар. науково-методично'' конф. БЖДЛ. - К., 2011. -С. 183-186.

3. Банько В.Г. Охорона пращ в туристському комплекс / В.Г. Банько. - К. : Вид-во КНТ, 2010. - 232 с.

Горностай О.Б., Станиславчук О.В. Значимость культуры охраны труда в производственном процессе

Установлено, что основные причины производственного травматизма в большинстве случаев зависят от культуры производства. Культура безопасности зависит от множества факторов: культуры условий труда; культуры производственного процесса; культуры трудового процесса. Поэтому необходимо для контроля уровня культуры охраны труда ввести термин коэффициента культуры труда (Кктр), который необходим для определения культуры производства вообще.

Ключевые слова: охрана труда, культура охраны труда, культура производства.

Gornostaj О.В., Stanislavch.uk О. V. The importance of safety culture in the production process

It is established that the main cause of occupational injuries in most cases depends on the culture of production. The safety culture depends on several factors: the culture of working conditions, the culture of production process and the culture of labour process. Therefore to control level of the safety culture it is necessary to introduce a term "work culture factor" (Wcf), which is essential to define cultural production in general.

Keywords: the culture of production process, the cultural production, the culture of working conditions.

УДК331.522.4 Доц. Я.С. Шцур, канд. екон. наук; доц. О.Р. Сватюк,

канд. екон. наук; магктрант Н.1. Процак - Львiвський ДУВС

МОТИВУВАННЯ ПЕРСОНАЛУ ЯК ФУНКЦЮНАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА

Дослщжено мотивування як функщональний чинник управлшня персоналом для шдвищення ефективност пращ та поеднання штерешв суб'екпв управлшсько!' пращ. Мотивування е психолопчною серцевиною оргащзаци професшного середо-вища, тому становить основу управлшня виробничо-дшовим процесом. Вщ особли-

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.