CC BY
7
УДК 378.147:78(477)
DOI: 10.15587/2313-8416.2016.60550
Ц1НН1СНИЙ ПОТЕНЦ1АЛ УКРАШСЬКОГО НАЦ1ОНАЛЬНОГО МУЗИЧНОГО ОБРАЗУ
© С. В. Борисова, О. С. Плохотнюк
У cmammi аналiзуeться цттсний потенцiал укра'1'нського нацюнального музичного образу з точки зору можливостей його виховного впливу на особистють. Зазначено, що Тенеза укратського нацiонального музичного образу пов'язана з основними характеристиками нацюнального менталтету та визначае його головнi риси. Основними компонентами втшення цього образу е музична мова (ритмо-ттонацшт ос-нови) та вербалгзоват засоби
Ключовi слова: цiнностi, виховний вплив музичного мистецтва, укра'1'нський нацiональний музичний образ, нацiональна самовизначеннють
In the article is analyzed the value potential of Ukrainian national music image from the point of view of its abilities to educative influence on person. There is accented that value educative abilities of the music composition are just embodied in the artistic image. So it is reasonable to consider the image as the main factor that actively influences on emotional and value component of the personal internal structure and through the immediate response that person gives on it influences on the other components - behavioral and active, rational and cognitive ones. There are considered the special features of Ukrainian national music image that flow out of the main characteristics of the national mentality and determine its main features, namely: anteism and cordocentrism. The main components of embodiment of this image are the exclusively music langue (rhythm-, genres) and the image itself is considered as the main factor offorming the certain personal qualities that actively influences on emotional and value component of the personal internal structure. Rhythm and intonation bases of the music image are the peculiar emotional and psychological concept of the national cultural self-expression and just because of the such its nature it have the great influence on psychological and ideological processes offorming the personal value world
Keywords: values, educative influence of the music art, Ukrainian national music image, national self-determination
1. Вступ
В умовах поглиблення мiжнацiональних вщ-носин у свт особливо! уваги заслуговуе проблема визначення цшшсних орiентацiй шдростаючого по-колшня у рамках единого прогресу цившзаци. Пояс-нюеться така необхвдшсть не тшьки еволющею сус-шльства у цшому, але й самих нацш, бурхливим роз-витком !х самовизначення.
Щншсну основу духовносп будь-яко! наци складае самобутнш, нацюнально -орiентований свь тогляд, який вторично виробився та ввдображуеть-ся в юторичних подiях, шейнш та морально -естетичнш спадщиш народу, прикметах, традищях, звичаях, символах, здобутках культури. Зрозумшо, що вщродження i впровадження в практику вищо! школи глибини i багатства його гумашстичного змюту та цшшсних нацюнальних ознак слш ваднес-ти до прюритетних завдань освггян. Визначення та аналiз специфжи укра!нського нацiонального музичного образу з точки зору його цшшсного виховного потенщалу допомагае не тшьки усвщомити ба-гатство художньо-образного змiсту цього шару му-зично! культури, осмислити характерш особливостi минулого, а й краще зрозумiти у свiтлi цшшсно! проблематики сучасш суспiльнi поди. Саме тому аксюлопчний пiдхiд, який надае можливють аналь зу рiзноманiтних культурних явищ i процесiв, визначае стратегш подальшого розвитку освiти та суспшьства в цiлому з позици певних гумашстич-них цiннiсних орiентирiв.
Як вщомо, цiннiсть - це позитивне (або нега-тивне) значения об'екпв оточуючого свiту, певних вдей для суспшьства, групи людей чи окремо! особи-стостi. Цiнностi виникають шд час практично! дiяль-ностi людей, коли вони не тшьки тзнають властиво-стi природних i сощальних явищ, але й намагаються дати !м оцiнку з точки зору встановлення !хньо! ко-ристi (шквдливосп) для свого життя [1]. У масштабi життедiяльностi окремо! особистостi цшносп, висту-паючи результатом !! суб'ективно! оцiнки, тiсно пов'язаиi з !! чуттево-емоцiйною та мотивацшно-поведiнковою сферами. З одного боку, вони е основою для формування iндивiдуальних життевих прю-ритетiв, а з шшого, - виконують функцiю регулятора Г! сощально! взаемодi! з шшими людьми [1].
Доведено, що значш можливостi впливу на цiннiснi прюритети особистостi, як на штелектуаль-ну, так i на емоцiйну !! складову, мае музичне мисте-цтво. З одного боку, вщоме велике значення у вихов-ному процеа взагалi музично!, ритмо-iнтонацiйно! основи, яка сво!ми корiниями сягае сиво! давнини, з iншого е досить потужною традицiя використання музичного мистецтва в укра!нськш педагогiцi. Тобто, йдеться про загальну органiчнiсть такого пiдходу до формування певних якостей особистосп.
2. Аналiз лiтературних даних i постановка проблеми
Специфша аксiологiчного пiдходу полягае в тому, що врахування цшшсного аспекту нацюналь-
ного музичного образу посилюе дieвiсть педагопчно-го впливу у процес становления особистостi. Як за-значають науковцi, тiльки визначена, усвiдомлена й пережита людиною цiннiсть набувае смислу та ви-конуе функцiю цшшсно! орiентацil (Л. Виготський,
B. Дрятка, В. Сластьонiн, Н. Ткачова, Г. Чижакова,
C. Шандрук). Саме такий пiдхiд дае можливiсть з'ясувати шляхи та закономiрностi виховного впливу на особиспсть навколишньо! дiйсностi, мистецтва, зокрема, музичного [1-4]. Отже, проблема визначен-ня цiннiсного потенцiалу нацiонального музичного образу допомагае не тiльки усвщомити багатство художиьо-образного змiсту украшсько! музики, осмислити характернi особливостi минулого, а й краще зрозумiти у свт цшшсно! проблематики су-часнi сусшльш поди.
3. Мета дослiдження
Проаиалiзувати цiннiсний потенцiал укра!нсь-кого нацюнального музичного образу з точки зору можливостей його виховного впливу на особиспсть.
4. Специфжа нацiонального музичного образу
Перш, шж розпочати розкриття питания про можливостi музичного образу впливати на форму-ваиия цшшсних установок особистостi, вважаемо за необхвдне розглянути поияття музичного образу вза-галi, а також торкиутися проблеми специфiки укра!н-ського нацiонального музичного образу.
Питання про музичний образ - це питання про образ художиш, створений засобами музичного мистецтва. Категорiя художнього образу визначае зв'язок мiж дшсшстю та мистецтвом, вона найбiльш концентровано виражае специфiку мистецтва в цшо-му. Художиiй образ звичайно визначають як форму чи засiб воображения дiйсностi в мистецтвi, найваж-лившою особливiстю якого е виражения абстрактно! ще! в конкретнiй чуттевiй формг Таке визначения дозволяе видiлити специф^ художиьо-образного мисления у порiвняннi з шшими основними формами розумово! дiяльностi [5]. Художиiй образ - специфь чна форма образу взагалi. Своервдшсть же останньо-го полягае в тому, що вш е щось суб'ективне, щеаль-не, однак „вш не мае самостiйного буття без ввдно-шения до свого матерiального носiя - мозку та об'екта воображения" [6].
Справжиiй художиiй твiр завжди вiдрiзияеться значною глибиною думки та багатством образiв. Художиш образ обов'язково поеднуе дiйсний, реальний свiт i свiт мистецтва, який iснуе в уявi таким чином, що, з одного боку, дае нам воображения дшсних думок, почутпв, переживань та дiй, а з шшого - ро-бить це за допомогою засобiв, як1 характеризуються досить великим ступенем умовносл, специфiчно! для кожиого виду мистецтва. Таким чином, ввдповвдтсть дiйсностi й умовшсть iснують в образi разом, одно-часно. Велике значения мае внутршне переживания зовнiшнього свiту як особлива тзнавальна риса, як1сть, властивiсть мистецтва, про яку багато писали не лише вичизияш естетики та мистецтвознавщ, а й зарубiжиi дослвдники, зокрема - видатний iспанський
фшософ та естетик ХХ столитя Х. Ортега-ьГассет. Р1зииця м1ж об'ективиим висловлюванням науки та образом мистецтва така, як м1ж зовтшньою картиною процесу „вш ще" та фгксащею внутршнього стану „я щу", - ця р1зниця м1ж баченням свиу i за-глибленням у нього породжуе вiдмiннiсть художньо! мови вiд уах iнших [7]. Таку як1сну характеристику художнього образу вiдмiчають не тшьки фiлософи, а й психологи. Л. Виготський про це писав так: „Там, де образшсть мае мюце як результат дiяльностi фан-тази, вона стае пщпорядкованою зовсiм шшим законам, нiж закони звичайного вщтворюючого уявлення i звичайного лопко-дискурсивного мислення. Мистецтвом е робота думки, але зовсiм особливого емо-цiйного мислення" [8]. Крiм основно! ще! про специ-фшу образностi, пщкреслимо i те особливе значення, яке надаеться емоцiйнiй складовш процесiв мислення.
Щодо музичного образу, то його визначають як „систему життевих (емоцшних, рухових, сенсор-них, мовних, ситуативних тощо) асоцiацiй, яка зна-ходить свое вт1лення у музичному матерiалi - моде-люеться в музичних засобах i породжуе у них вщно-шення, назваш „синтаксисом образу" [9]. Таким чином, для виникнення музичного образу потрiбне вщ-повiдне поеднання музичних компоненпв, компоне-нтiв музично! мови. Наприклад, геро1чний музичний образ - це динамiчна система взаемозв'язаних елеме-нтiв, як1 породжують почуття особливого тднесення, натхиення, спрямованостi, створюють атмосферу великого напруження. Основою його емоцшно! мо-делi служать колорит i почуттеве забарвлення (ре-гiстр, тембр, рiзноманiтнi емоцiйнi градацй' мажорно - мшору як у мелоди, так i в гармони), руховi му-скульно-тонуснi асощацп (темп, ритм, рiзкi штрихи як виконавчий зааб), асощаци з геро!чним як одним iз найвищих виявiв сутностi людини (напруження, драматизм, вщчуття глибоко пристрасного дихання).
Потрiбно зазначити, що у рiзнi перiоди ютори музичне мистецтво по^зному намагалося вирiшити проблему конкретизации музичного образу. Засоби розв'язання ще! проблеми були досить рiзномаиiт-ними: це введення до структури музичного образу iмiтацiйного компоненту через виразнi можливостi репсов, тембрiв чи окремих музичних шструмен-тiв - так званого звукопису; використання iнтонацiй, метро-рштшчно! оргашзацп або навггь фрагментiв iз чiтко висловленою жанровою належиiстю (наприклад, конкретний жанр шсш, таицю, що е ознакою в тому чи^ й нацюнально! належиостi тощо); введен-ня у „тканину" музичного твору вельми конкретних речей, яш обов'язково повиннi викликати наспльки ж конкретнi асощацп - дзвошв, гармат, а в музицi ХХ столитя - й звичайних побутових предмепв тощо; це може бути й використання музики, яка вже звучала рашше. Своерщним i найбiльш вщомим нас-лiдком творчих пошушв у цiй сферi музичного мистецтва було народження щлого напряму (насамперед у ромаитизмi Х1Х столiття) „програмно! музики", де конкретизащя образу (образiв) здiйснюеться ще й за допомогою вербальних програм рiзного типу, як за формою, так i за змiстом, а також через установлення рiзноманiтних простих чи складних синтетичних
зв'язшв (наприклад, програмна вербал1зац1я живописного чи граф1чного твору та т. îh.).
Нацюнальш музичш образи, незалежно вш характеру та емоцшно1 напруги, повинш спиратися також на цшсну систему елеменпв, яш взаемо-пов'язаш чи то в змютовно - сенсовому, чи то в формально-стил1стичному планах. Конкретшсть образу в такому випадку мае вже пвдпорядкований, точшше наить додатковий характер.
Свггоглядним важелем украшсько1' нацюнально! образносп взагал е риси, що характеризують менталитет нашого народу. Найбшьш важливими з них вважають антейм - емоцшно-шанобливе став-лення до р1дно! земт, р1дно! природи та кордоцент-ричшсть - л1рично-шсенне сприйняття природного та сощального оточення, прюритет „серця" над „головою" [10]. На перший план у менталтгеп укратського народу висуваеться не рацюнальний формал1зм розуму, а те, що з точки зору будь-якого представни-ка украшсько! культури е коршням життя морального, емоцюнального - „серця" як метафори штимних глибин душ1.
М1ркування украшсько1 фшософсько1' думки спираються насамперед на ввдомий як „ф1лософ1я серця" комплекс погляд1в: будь то мжросвгт, вира-ження внутр1шньо1 людини, основа людяносп у за-сновника укра1'нсько1 класично! фшософи Г. Сковороди, чи орган вщчуття Бога i гармоншного зв'язку земл1 р;дно1, кохано! iз височiнню духовною - у ви-датного украшського фiлософа XIX столитя П. Юр-кевича, або шлях до идеалу та гармонiï з природою -у гешального митця та пророка Т. Шевченка. Фшо-софсько-свiтогляднi позицiï Т. Шевченка яскраво втшилися в поетично-образнiй сферi, перш за все у створенш особливого музично забарвленого та емо-цшного образу Украши. З точки зору цих видатних дiячiв вiтчизняноï культури, а також ввдомих мисли-телiв, таких, як М. Костомаров, П. Кулш, В. Антонович, М. Максимович та багатьох шших, нацюнальна культура i навiть iсторiя Украши - усе це е також втшенням „серця". I та риса, що одержала назву анте-1'зм, значною мiрою е також виразом саме сердечного ставлення до свое1' рiдноï землi та природи.
Велике значення для розумiння специфiки нацюнального образу мае усвщомлення ролi мiфоепiч-но1 традицiï в украшськш культурi. Це фактично ху-дожне вiдображення пам'ятi та глибинно1' мудросп народу, узагальнення життевого досв1ду, етичних та естетичних iдеалiв, як1 формувалися протягом багатьох столiть. Взагалi „укра1нська мiфологiя як сукуп-шсть уявлень та окремих переказiв про об'екти живо1' та неживо1' природи, людину та Всесвiт розвивалися на основi давньо1' загальнослов'янсько1' мiфологii" [11]. Поетичнють, довiрливiсть, життелюбнiсть, чарi-вна на1вшсть - усi цi поняття можна замiнити тим самим поняттям сердечностi (кордоцентричностi), яке так влучно характеризуе i п1дгрунтя, i основш риси укра1нсько1' культури.
Тому не дивно, що саме музика стала одшею з найвиразнiших й найточшших сфер втiлення нацiо-нального духу й творення нацiональноï образностi. I перш за все, це украшська тсня, украïнський мелос,
укра1нський ств. Сучаснi дослiдники пiдкреслюють саме цей фактор у функцюнуванш та розвитку укра1-нсько1' культури, вводячи навпъ поняття нацiональноï музично1' самосвiдомостi, яка грунтуеться саме на народнiй шсенносп [12].
Народна пiсня, точнiше сказати штонащя, ри-тмо-iнтонацiя лежить в основi i професiональноï му-зики: вщ класичних творiв знаменитих майстрiв церковного хорового спiву, видатних композиторiв к1нця XVIII - початку XIX столитя М. Березовського, А. Веделя та Д. Бортнянського до найскладшших iнструментальних композицiй украïнських митщв XX столiття. Саме тому фольклорш основи, що е притаманнi будь-якш нацiональнiй музичнiй культу-рi, для украшсько1' музики мають особливе значення, як i сама музика в украшськш культурi в цшому. Для характеристики нацюнального музичного образу ма-ють значення два основних аспекти. Це, по-перше, образшсть, пов'язана iз текстом, у якому в1дображене життя народу, його юторичне минуле, його прагнен-ня й мрiï; по-друге, специфiчне, суто музичне, так би мовити, музично -технолопчне втiлення образiв, тоб-то, втшення його iнтонацiйне та метро-рштшчне, де-що в меншш мiрi - темброво окреслене.
Щодо нацiональноï образностi, пов'язано1' з текстом. Для не1' велике значення мають образи-символи, якi вiдображають рiзнi сторони та етапи життя людини: вш комiчних до трагiчних, вш наро-дження до смертi. Це таш побутовi символи як, наприклад, рушник, без якого не обходились Hi свята, Hi сумш поди, а також хустка. Щ символи втшеш в багатьох народних шснях рiзного жанру. Велике значення мають також символи, пов'язаш iз природою: вiнок, верба, калина - символ i любов^ i вол^ i козацько1' вдачi, i пам'яп про загиблих за волю на-родну. Калина, наприклад, i сьогодш е одним з най-популярнiших образiв, на який спираються митщ. Це можуть бути й арха1'чш астральнi символи: мi-сяць, сонце, зорi [13], як1 також знайшли вiдобра-ження у багатьох шснях, насамперед, шснях так званого календарного циклу.
Образна сфера цих найдавшших жанрiв укра-1'нсько1' музики досить проста, що цшком зрозумшо, оскшьки вiдбивае щире й безпосередне вшношення людини до оточуючого свиу, до природи, до iH.-ших людей.
Таке ж безпосередне в1дношення в1дбивалося й у слов^ оск1льки цi найдавнiшi жанри, як ведомо, мали синкретичний (пiсенно-танцювальний) характер, тому смисловим ядром у них ставала словесно-музична формула, що була в основi того чи шшого жанру. Щ словесно - ритмо - штонацшш формули ставали основою створення образiв, як1, як правило, вже мали нацюнальне забарвлення.
Що стосуеться суто iнтонацiйних особливос-тей, як1 стають стилiстичними ознаками нацюнально1' образностi, то необх1дно сказати про велике значення ладу, а саме типову виразшсть шдвищених IV та VII щаблiв у мшор^ змiннiсть ладу тощо [14]. У ко-лористичному планi - це специфiчна фактура аком-панементу (арпеджю), а якщо вiн виконуеться на су-часних iнструментах, то iмiтацiя такого акомпанеме-
HTy, toöto HaönacTime 6aHgypn aK HaH6igbm po3no-Bcrog®eHoro iHCTpyMeHTy K0Ö3apiB.
Цi Ta geaKi iHmi xapaKTepHi phtmo - iHTOHa^H-Hi, ^aKTypHi h KogopncTHHHi pncn, ^o gargn b 0CH0By yKpai'HCbKoro Ha^OHagbHoro o6pa3y Ta BH3HaHaroTb Horo cпeцн$iкy, CBignarb npo HeaönaKy caMOÖyTHicTb yKpai'HCbKOi My3HHH0i KygbTypn. CTBopeHHa ® caMOÖy-THboi' HaqioHa^bHOi KygbTypn e icTHHoro MeToro 6ygb-aKoro Hapogy, aKa TaKO® noBHHHa CTaTH MeToro ko®ho! OKpeMOi grognHH, ^0 Hage®HTb go gaHoro Hapogy. To-My M0®Ha norogHTHCb i3 goCHTb T0HH0ro gyMKoro Bigo-Moro $igoco$a М.Tpy6eцbкого npo Te, ^0 „TigbKH CnoBHa CaMOÖyTHa Ha^OHagbHa KygbTypa e cnpaB®-Hboro, TigbKH BOHa BignoBigae eTHHHHM, ecTeTHHHHM i HaBiTb yTHgiTapHHM BHMoraM, aKi CTaBgaTbca go BcaKoi KygbTypn" [15].
-3k 6aHHM0, TaKHM BHMoraM y noBHin Mipi Big-noBigae yKpaiHCbKa My3HHHa KygbTypa, xyg0®Hb0-o6pa3Ha c$epa aKoi, 6e3nepeHH0, Mae BegnKy Kigb-KiCTb 03HaK CaMOÖyTHOCTi, aK Ha 3aragbH0 - ceHCOBO-My piBHi, toöto piBHi TeMaTHHHOMy, cro®eTH0My, igeHHOMy, TaK i Ha piBHi 6e3n0CepegHb0 My3HHH0 -TexH0g0riHH0My, piBHi cпeцн$iнннx 3aC0ÖiB My3HHH0i Bnpa3H0CTi, toöto pHTMO-iHTOHa^HHOMy, TeM6p0B0-KogopncTHHHOMy to^o.
^ogaMO TaKO®, ^0 My3HHHHH o6pa3 Hage®HTb gaHOMy KOHKpeTHOMy TBopy, ogHaK 3aB®gn cboim ko-piHHaM BiH carae icTopii My3HKH (HapogHoi hh npo$e-ciHHOi), a TOHHime - icTopii KygbTypn B3aragi, icropii HaqioHagbHo! KygbTypn. BiH, TaK 6h mobhth, „Bnpoc-Tae" 3 ®HB0i KygbTypn, y aKiH ogHi пpоцecн, 6e3nepep-bho p03BHBaroHHCb, nopog®yroTb iHmi, a Te, ^0 Heo6-xigHO gga po3BHTKy Haqii, Te, ^0 e C0^agbH0 Heoöxig-hhm h xyg0®Hb0 3Hany^HM, 3aKpingroBagoca b Tpagn-цiax, y TOMy HHcgi тpagнцiax cyTO My3HHHHx. Цe i e ^yHgaMeHTOM, 0CH0B0ro thx oö'eKTHBHnx 3aco6iB My-3HHH0i Bnpa3H0CTi, aKi H BH3HanaroTb Ha^OHagbHHH My3HHHHH o6pa3. Or®e, i b negaroriHHiH giagbHOCTi mh MaeMO M0®gnBicTb onnpaTnca Ha ^ gocHTb BH3HaneHi, KOHKpeTHi o6pa3Hi xapaKTepncTHKH.
5. Pe3y^bTaTH goc^ig^eHHH
TaKHM hhhom, 06'eKTHBHa, toöto peagbHO icHy-rona 0CH0Ba Ha^0HagbH0-06pa3Hnx xygo®Hix cncTeM BigÖHBaeTbca y CBig0M0CTi npoTaroM ycboro ®Hrra gro-gnHH. Ba®gHBHM gga Hamoro gocgig®eHHa e bhchobok npo M0®gnBicTb i HeoöxigHicTb цigecпpaмовaного $0-pMyBaHHa TaKnx цiннicннx yaBgeHb y Mogogi.
PHTMO-iHTOHa^HHi CTpyKTypn - CKgagoBi My3H-
HHoro o6pa3y - e He hhm iHmnM, aK 3iy^eHHaM, CBoe-pigHHM eMO^HHO-ncnxogoriHHHM концeптом KygbTyp-Horo caM0Bnpa®eHHa Hapogy, Ha^i, i caMe Hepe3 cyT-HicTb CBoei npnpogn bohh MaroTb 3HaHHHH BngnB Ha ncnxogoriHHi Ta CBiTorgagHi npo^cn CTaHOBgeHHa CBi-Ty ^HHOCTen 0C06HCT0CTi.
OT®e, пpоцec cnpuHHarra xygo®Hboro o6pa3y TBopiB мнcтeцтвa Mae CBoro cпeцн$iкy. —k 3a3Hanae H. BnroTCbKHH, BiH nopog®ye „ecTeTHHHy eмоцiro", aKy ncnxogor BBa®aB BepmnHoro po3BHTKy HyTTeBOi c$epn
OCOÖHCTOCTi. Цi eM0цil, BHKgHKaHi MHCTe^TBOM, BiH Ha3HBaB „po3yMHHMH eмоцiaмн", TaKHMH, ^o HaH6igb-me BngHBaroTb Ha CBigoMicTb OCOÖHCTOCTi, toöto i Ha ii
цiннicнi npiopnTeTH [8]. ToMy M0®Ha roBopnTH, ^o cnpnHHaTTa xygo®Hboro (My3HHHoro) o6pa3y He oÖMe-®yeTbca TigbKH пepцeптнвннм aKTOM, a gocarae iHTe-geKTyagbHoro piBHa. I. Bex, aKHH nigKpecgroe, ^0 gga grognHH Mae цiннicтb gnme nepe®HTe b nonyrrax, Ta-ko® roBopnTb npo „nonyrra, aKi npocBiTgeHi p03yM0M" [16]. OT®e, BngnB Ha пpоцecн CTaHOBgeHHa ocoöhctoc-Ti 3giHcHroeTbca He TigbKH Hepe3 eмоцiнно 3a6apBgeHi aKOCTi Ha^0HagbH0r0 xapaKTepy, BigÖHTi b My3HHH0My TBopi, age h Ha piBHi pa^OHagbHoro ocarHeHHa Horo cпeцн$iкн.
To® ^gKOM npaBOMipHO, Ha Ham norgag, 3po6n-th HacTynHi BHCHOBKH.
6. BlICIIOBK'll
—k^o HgeTbca npo цiннicнi BnxoBHi M0®gnB0CTi TBopy MHCTeuTBa, 30KpeMa My3HHHoro, to rogoBHHM Ba®egeM Horo BngnBy e xygo®Hin o6pa3 (hh o6pa3n), BTigeHHH y цb0мy TBopi. ToMy gоцigbно caM o6pa3 p03-rgagaTH aK ochobhhh hhhhhk $opMyBaHHa neBHnx aKO-CTeH BHyTpimHboi CTpyKTypn OCOÖHCTOCTi, aKHH aKTHB-
ho BngnBae nepm 3a Bce Ha ii eMO^HHO-^HHicHy CKga-goBy. Нaцiонagbннн xapaKTep hh 3a6apBgeHicTb 3MicTy My3HHHoro o6pa3y, 3a Bcix TpygHO^iB ocarHeHHa нaцi-0HagbH0i cпeцн$iкн [17], 6e3n0cepegHb0 BngnBae Ha $opMyBaHHa цiннicннx оpieнтaцiн Ta Ha^OHagbHoi caM0BH3HaHeH0CTi. BngnB TaKoro пpоцecy Ha ocoönc-TicTb Mae geKigbKa piBHiB: Big piBHa nigcBigoMoro go cyTO paцiонagbного. Toöto, HgeTbca npo BngnB xygo-®Hb0 -My3HHHoro o6pa3y Ha $opMyBaHHa цiнноcтeн, n0B'a3aHHx b nepmy Hepry 3 HaqioHagbHHM caM0BH3Ha-HeHHaM b цigомy.
Спeцн$iкa yKpai'HCbKoro My3HHHoro o6pa3y bh-TiKae 3 ochobhhx xapaKTepncTHK HaqioHagbHoro MeHTa-giTeTy Ta BH3HaHae Horo rogoBHi pncn, a caMe: aHTei3M Ta коpgоцeнтpнннicтb. Ochobhhmh KOMnoHeHTaMH BTigeHHa цb0Г0 o6pa3y e MOBa cyTO My3HHHa (phtmo-iHTOHa^a) Ta Bep6agi30BaHi 3aco6n (n0B'a3aHi i3 cne-цн$iкоro neBHHx My3HHHnx ®aHpiB).
^iTepaTypa
1. TKaHOBa, H. O. AKciogoriHHi 3acagn negaroriHHoro пpоцecy b cyHacHHx 3arantH00CBiTHix HaBHantHHx 3aKgagax [TeKCT]: gnc. g-pa neg. HayK / H. O. TKaHOBa. - HyraHCbK, 2006. - 509 c.
2. flpaniKa, B. I. Teopia i npaKTHKa $opMyBaHHa цiн-HicHHx оpieнтaцiн negarora-My3HKaHTa [TeKCT]: HaBH. no-ci6. / B. I. flpaniKa. - K. - KipoBorpag - y®ropog: Hipa,
2000. - 228 c.
3. CgacTeHHH, B. A. BBegeHHe b negarornnecKyro aK-cHogornro [TeKCT]: yH. noc. / B. A. CgacTeHHH, r. H. Hn®aK0-Ba. - M.: AKageMna, 2003. - 187 c.
4. EaHgpyK, C. I. BnxoBaHHa цiннicннx opieHTa^n cTapmoKgacHHKiB 3aco6aMH MacoBol iн$оpмaцil [TeKCT]: aBTope$. gnc. ... KaHg. neg. HayK / C. I. EaHgpyK. - HyraHCbK,
2001. - 20 c.
5. KpaTKHH cgoBapt no эcтeтнкe [TeKCT] / nog peg. M. O. OBcaHHHKOBa. - M.: npocBe^eHHe, 1983. - 223 c.
6. Ongoco^cEHH энцнкgоnegннecкнн cgoBapt [TeKCT] / rg. peg. H. O. HgtHHeB, n. H. OegoceeB, C. M. Ko-BageB, B. r. naHOB. - M.: Cob. энцнкпоnegнa, 1983. - 840 c.
7. OpTera-H-racceT, X. Эcce Ha эcтeтннecкнe TeM^i b $opMe npegncgoBna [TeKCT] / X. OpTera-n-racceT // BonpocH $ngoco$HH. - 1984. - № 11. - C. 26-34.
8. BHTOTCKHH, H. C. ncnxojoraa ucKyccTBa [TeKCT] / H. C. Bhtotckhh; nog peg. M. r. .SpomeBcKoro. - M.: nega-rorHKa, 1987. - 344 c.
9. MegymeBCKHH, B. B. K npo6jeMe ceMaHTHHecKoro cHHTaKCHca [TeKCT] / B. B. MegymeBcKHH // Cob. My3tiKa. -1973. - № 3. - C. 20-29.
10. EHHKO, I. B. Omoco^ia [TeKCT] / I. B. EHHKO, B. r. Ta6aHKoBCLKHH, r. I. ropaK Ta iH. - K.: Hn6igt, 1993. -576 c.
11. KyjitTypHe BigpogxeHHfl b yKpaiHi: icTopia i cy-HacHicTt [TeKcT] / 3a peg. T. O. CijaeBoi. - HlbIb: AcTepucK, 1993. - 224 c.
12. fleMeHKo, E. B. ETHoMoHi3M gyxoBHHx 3acag yKpa-ihclkoI KyjtTypn y ^opMyBaHHi HauioHantHoi My3HHHoi ca-MocBigoMocTi. Bun. 1 [TeKcT] / E. B. fleMeHKo; Khibclkhh iH-T KyjtTypn. - K., 1993. - C. 61-66.
13. IBaHHeHKo, M. flHBocBiT npagaBHix cjob'ah [TeKcT] / M. IBaHHeHKo. - K.: Pag. nnctMeHHHK, 1991. - 170 c.
14. IcTopia yKpaiHctKoi My3HKH. T. 1 [TeKcT] / peg. M. M. TopgiflHyK Ta iH. - K.: HayK. gyMKa, 1989. - 448 c.
15. Tpy6euKon, H. C. O6 hcthhhom h joxhom Hauuo-HajH3Me [TeKcT] / H. C. Tpy6euKon // HuTepaTypHaa yne6a. -1991. - № 6. - C. 144-150.
16. Eex, I. fl. Oco6hct1cho 3opieHToBaHe BuxoBaHHa [TeKcT]: HaBH.-Meiog. noc. / I. fl. Eex. - K.: I3MH, 1998. - 204 c.
17. CMHpHoB, M. A. ЭмOЦHOHaJILHLIH MHp My3LIKH [TeKcT] / M. A. Cmhphob. - M.: My3HKa, 1990. - 320 c.
References
1. Tkachova, N. A. (2006). Akciologichni zasady peda-gogichnogo procesu v suchasnih zagalnoosvitnih navchalnih zakladah [Axiological bases of pedagogical process in modern secondary schools]. Lugansk, 509.
2. Dryapika, V. I. (2000). Teoriya i praktika formu-vannya cinnisnyh orientaciy pedagoga-musikanta [Theory and practice of formation of value orientations of the teacher-musician]. Kyiv - Kirovograd - Uzhgorod: Lira, 228.
3. Slastenin, V. A., Chizhakova, G. I. (2003). Vvedenie v pedagogicheskuyu aksiologiyu [Introduction to the pedagogical axiology]. Moscow: Academy, 187.
4. Shandrak, S. I. (2001). Vyhovannya cinnisnyh orientaciy starshoklasnykiv zasobamy masovoyi informacii [Parenting value orientations of senior media]. Lugansk, 20.
5. Ovsyannikov, M. F. (Ed.) (1983). Kratkiy slovar po estetike [Concise dictionary of aesthetics]. Moscow: Prosves-chenie, 223.
6. Ilchev, L. F., Fedoseev, P. N., Kovalev, S. M., Pa-nov, V. G. (Eds.) (1983). Filosofskiy enciklopedicheskiy slovar [Encyclopedic dictionary of philosophy]. Moscow: Sovetskaya enciklopediya, 840.
7. Ortega-i-Gasset, H. (1984). Esse na esteticheskie te-my v forme predisloviya [Essays on the aesthetic themes in the form of a Preface]. The Problems of Philosophy, 11, 26-34.
8. Vigotskiy, L. S.; Jaroshevskoj, M. G. (Ed.) (1987). Psi-hologiya iskusstva [Psychology of art]. Moscow: Pedagogika, 344.
9. Medushevskiy, V. V. (1973). K probleme seman-ticheskogo sintaksisa [To the problem of semantic syntax]. Soviet Music, 3, 20-29.
10. Bichko, I. V., Tabachkovskiy, V. G., Gorak, G. I. et. al (1993). Filosofiya [Philosophy]. Kiyv: Libyd', 576.
11. Silaeva, T. O. (Ed.) (1993). Kulturne vidrodzhennya v Ukraini: istoriya i suchasnist' [Cultural Renaissance in Ukraine: history and modernity]. Lviv: Asterix, 224.
12. Demenko, B. V. (1993). Etnomonism duhovnih zasad ukrainskoy kultury u formuvanni nacionalnoy muzichnoy samosvidomosti. Issue 1 [Etnomonism spiritual foundations of the Ukrainian culture in the formation of national musical identity. Issue 1]. Kyiv, 61-66.
13. Ivanchenko, M. (1991). Dyvosvit pradavnih slovyan [The strange world of the ancient Slavs]. Kyiv: Radyanskiy pismennyk, 170.
14. Gordiychuk, M. M. (Ed.) et. al (1989). The history of Ukrainian music. Vol. 1. Kyiv: Naukova Dumka, 448.
15. Trubetskoy, N. S. (1991). Ob istinnom I lozhnom nacionalizme [About true and false nationalism]. Literary Studies, 6, 144-150.
16. Bech, I. D. (1998). Osobystisno zorientovane vyhovannya [Centered education]. Kyiv: IZMN, 204.
17. Smirnov, M. A. (1990). Emcionalniy myr musiky [Emotional world of music]. Moscow: Musika, 320.
Рекомендовано до публгкацИ д-р пед. наук, професор Прошкт В. В.
Дата надходження рукопису 18.01.2016
Борисова Свгглана Володимирiвна, кандидат педагопчних наук, доцент, кафедра музичного мистецтва, ДЗ „Луганський нацюнальний ушверситет iM. Тараса Шевченка", пл. Гоголя, 1, м. Старобшьск, Укра-!на, 92703
E-mail: sbbbor@mail.ru
Плохотнюк Олександр Сергшович, кандидат педагопчних наук, доцент, кафедра шструментально-виконавсько! майстерносп, Кшвський унiверситет iM. Бориса Гршченка, вул. Бульварно-Кудрявська, 18/2, м. Кшв, Украна, 04053 E-mail: alexandr.plokhotnuk@yandex.ua
