CC BY
44
О.В. Большова, В.Г. Пахомова
ЦИНК I ЙОГО ЗНАЧЕНИЯ ДЛЯ РОСТУ ТА СТАТЕВОГО РОЗВИТКУ Д1ТЕЙ
ДУ 'Институт ендокринологи та обмту речовин 1м. В.П. Комгсаренка НАМН Укрални", Киле
М\кроелементи в\д\грають важливу роль на р\зних етапах розвитку дитини, а також у пер\од ваг\тност\ та лактац\Т у ж\нок. Недостатне над-ходження або накопичення м\кроелемент\в мо-жуть мати небажан\ насл\дки як для дитини (вроджен\ вади розвитку, внутр\шньоутробна затримка росту, низька маса т\ла на час народ-ження), так \ для матер\ (г\пертенз\я, анем\я, ускладнення у пологах) [1]. Значення цинку для людини визнано майже 40 рок\в тому. В\н в\до-мий як природний м\кроелемент, що впливае на зр\ст людини та тварин. Деф\цит його може призводити до п\двищення ризику \нфекц\йних захворювань та затримки росту у д\тей, надто у д\тей в\ком до 5 рок\в. Нестача цинку досить широко розповсюджена у краТнах, що розвива-ються, \ значно впливае на захворюван\сть \ смертн\сть д\тей \з незадов\льним харчуванням.
Цинк - м\кроелемент, необх\дний для п\д-тримки життево важливих процес\в в орган\зм\. 1мунний деф\цит, порушення смаковоТ чутливос-т\, проблеми з\ шк\рою, затримка росту та ро-зумового розвитку е насл\дками його нестач\. У деяких досл\дженнях припускають також наяв-н\сть взаемозв'язку цинку з п\двищеним ризи-ком розвитку раку [2].
П\сля п\дтвердженого 1961 року припущен-ня про зв'язок г\погонадизму та карликовост\ з деф\цитом цинку серед с\льського населення 1рану зр\с \нтерес до визначення рол\ деф\циту цинку для здоров'я людей. У ход\ обстеження \ранських пац\ент\в спостер\гали затримку росту, г\погонадизм у чолов\к\в, гепато- та спле-номегал\ю, дистроф\ю шк\ри та тяжку зал\зоде-ф\цитну анем\ю. П\зн\ше аналог\чн\ зм\ни документально було п\дтверджено у мешканц\в бгипту. Було встановлено, що рац\он цих людей переважно складався \з зернових б\лк\в \з високим вм\стом ф\тату, що призвело до зни-ження доступност\ зал\за та цинку. У цих па-ц\ент\в були серйозн\ порушення \мунноТ систе-ми, багато з них померли в\д \нтеркурентних \нфекц\й у в\ц\ до 25 рок\в. У досл\дженнях, що
в\дтворюють модель деф\циту цинку у людини, показано, що нестача цинку призводить до зни-ження р\вня тестостерону, ол\госперм\Т, вира-женого \мунодеф\циту за рахунок зниження к\ль-кост\ Т-хелпер\в, вм\сту \нтерлейк\н\в (1Л-2) \ циток\н\в. Досл\дження на культур\ тканин виявили неможлив\сть активац\Т багатьох цинк-залежних фермент\в \ чинник\в транскрипц\Т. Зниження експрес\Т гена 1Л-2 \ рецептора (11_-2 Яа!-рИа) призводило до зменшення активац\Т ядерного чинника (МР-карра В) у кл\тинах з\ зни-женим вм\стом цинку. Цинк також мае антиок-сидантн\ та протизапальн\ властивост\. За його деф\циту в плазм\ кров\ пропорц\йно п\двищуеть-ся р\вень маркер\в оксидантного стресу та гене-рац\я прозапальних циток\н\в, чинника некрозу пухлин альфа (ЧНП-а), 1Л-1 р, 1Л-8 [3, 4].
Цинк - багатофункц\ональний м\кроелемент, який е компонентом б\олог\чних мембран, не-обх\дним для синтезу ДНК, РНК, а також для стаб\л\зац\Т рибосом; пов'язаний \з багатьма чинниками транскрипц\Т, стаб\л\зуе деяк\ гормон-рецепторн\ комплекси. Не дивно, що його де-ф\цит призводить до серйозних ф\з\олог\чних порушень. У б\олог\чних системах цинк завжди перебувае у двохвалентному стан\ [5].
Середн\й вм\ст цинку у фунт\ складае 0,001%. П\двищену к\льк\сть цинку м\стять ви-вержен\ породи (до 112 мг/кг), меншу - глини та суглинки (30-40 мг/кг) [6].
Загальний вм\ст цинку в орган\зм\ дорослих людей складае приблизно 1,5 г у ж\нок, 2,5 г у чолов\к\в. Цинк е в ус\х органах, тканинах, р\ди-нах \ секретах орган\зму. Понад 95% ус\еТ к\ль-кост\ цинку м\ститься в кл\тинах. Р\вень його у сеч\ складае 50-1200 мкг/г, у печ\нц\ - 15-150 мкг/г, у волосс\ - 50-400 мкг/г, у плазм\ кров\ -0,55-1,3 мкг/г. Вивчення розпод\лу цинку в ендокринних органах виявило б\льшу його кон-центрац\ю у хромаф\нних кл\тинах г\поф\за, а- \ Р-кл\тинах п\дшлунковоТ залози, колоТд\ фол\ку-л\в щитопод\бноТ залози [7].
Цинк входить до складу понад 200 фермен-
Кл\н\чна ендокринолог\я та ендокринна х\рург\я 3(36) 2011
77
TiB [8], бере участь у метабол1зм1 бшюв, o6MiHi тестостерону, сперматогенезу 6iocnHTe3i гема, регулюе рicт i пoдiл клiтин, нeoбxiдний для фун-кцioнування центрально! нервово! системи, пщ-вищуе cтiйкicть oрганiзму до нфекцм i ново-утворень. До цинк-залежних гoрмoнiв вiднocять iнcулiн, кoртикoтрoпiн, соматотротн, гонадо-трoпiни.
Xарчoвi продукти дуже вiдрiзняютьcя за вмю-том у них цинку. Джерелом надходження цинку до оргаызму е червоне м'ясо, пeчiнка, яйця, продукти моря. ЦистеТн i гicтидин збiльшують абcoрбцiйну здатнють цинку. Найбагатшими на цинк е xлiбнi вироби з цiльнoгo зерна. Велика кшькють цинку мicтитьcя у ви^вках i зародках зерна, i майже 80% його втрачаеться в процес розмелу пшeницi. Але цинк у продуктах iз цшь-ного зерна i у бiлкаx рослин, таких як бшки со!, мае менш доступну форму через фiтинoву кислоту, яка мicтитьcя в харчових продуктах ро-слинного походження. Вщокремлення фiтату з Тж може значно збшьшити абcoрбцiю цинку. Бродння тicта зменшуе вмicт фiтинoвoТ кисло-ти i значно покращуе абсорбцю цинку. Рослин-ним джерелом цього мiкрoeлeмeнта е також гoрixи та боби. Концентра^я цинку в рослиы збiльшуeтьcя, якщо вона виростае на збагаче-ному цинком фунтк Вживання цинку корелюе з вживанням бшка, але зв'язок залежить вiд джерела харчування. Дieти, до складу яких пе-реважно входять яйця, молоко, птиця, риба, ма-ють нижчий вмют цинку i бiлка, ыж тi, що скла-даються з бoбiв, зерна, гoрixiв, сиру. У питый вoдi зазвичай рiвeнь цинку низький.
Вiднocнo низький рiвeнь вживання цинку пщ-вищуе абcoрбцiю мд Клiнiчнi ознаки дeфiциту мiдi розвиваються у людей, якi приймають 150 мг цинку на добу впродовж 2 роюв. Але вживання м^д у вeликiй кiлькocтi не знижуе всмоктування цинку. Незважаючи на те, що високий рiвeнь кальцiю в Тж може затримувати всмоктування цинку у тварин, додавання солей кальцю до рацioну людей, як правило, не порушуе баланс цинку. Додавання 50 мг олова збтьшуе екскре-цiю цинку з калом. Проте цей елемент пoгiршуe всмоктування цинку на ™i звичайних рацioнiв. Фoлieва кислота може знижувати всмоктування цинку за його браку в рацюы [9].
Гостра цинкова iнтoкcикацiя, обумовлена його надмiрним надходженням до оргаызму, у людей спостер^аеться дуже рщко. Oкрeмi ви-падки нтоксикаци вщзначено пicля вживання
харчових прoдуктiв i напоТв, що збeрiгалиcь у гальваызованих контейнерах. До ознак гостро-го отруення цинком вiднocять бiль в етгастрп, дiарeю, нудоту, блювоту [9-11]. Надлишок цинку викликае зниження iмунiтeту, пiдвищeння вмicту холестерину у крову змни у шкiряниx покривах.
За хроычно'Т штоксикацп cпocтeрiгаeтьcя вторинний дeфiцит мiдi, викликаний конкурентною взаeмoдieю мiж цими елементами в кишечнику. Тривале надмiрнe вживання цинку (понад 150 мг/добу) призводить до появи ерози у шлун-ку та зниження функцiй iмуннoT системи [5].
Таблиця
Рекомендован! норми вживання цинку (мг/добу)
Чоловiки 15
Жiнки 12
у тому чиаш BariTHi 15
пiд час лактацм, першi 6 мiсяцiв 19
пщ час лaктaцií, HacTynHi 6 мюя^в 16
Велике значення мае вмют цинку в юстковм тканиы. Його кiлькicть знижуеться у процеа ста-рiння, пiд час значних скелетних навантажень, у постменопаузк Вiн стимулюе остеобласти за-вдяки активацiT амiнoацил-тРНК-cинтeтази i за рахунок цього пiдвищуe мiнeралiзацiю кicткoвoT' тканини. Крiм того, цинк пригнiчуe остеоклас-ти. Використання з Тжею додатково! кiлькocтi цинку, надто у хелатному вигляду веде до знач-ышого збiльшeння кicткoвoT маси, нiж використання сульфату цинку. Отже, використання цинку можна рекомендувати для комплексного лкування остеопорозу [12].
J.T. Kim i cпiвавтoри (2009) з'ясували, що дефщит цинку (вмicт цинку в рацюы 3 мг/кг - у 10 разiв нижчий вщ норми) гальмуе рicт довгих кicтoк у ембрюыв мишей. Вiдбуваeтьcя вкоро-чення дiафiзiв, звуження хондроцитарно! зони, збтьшення кiлькocтi ocтeoблаcтiв, дoзрiвання xoндрoцитiв зi збiльшeнням остеокластно! ак-тивнocтi. Автори вважають, що вмicт цинку мае нав^ь бiльшe значення для формування матрик-су кicтoк протягом фетального розвитку, нiж мiнeралiзацiя матриксу кюток [13].
Дeфiцит цинку е ембрюпатичним in vivo, ем-брioни мають малу довжину та значну затримку розвитку oрганiв; додавання цинку до рацюну щурiв значно знижуе цей негативний ефект [14].
Симптоми дефщиту цинку не е cпeцифiчни-
78
Кл^чна eндoкринoлoгiя та ендокринна xiрургiя 3(36) 2011
ми, проте е спостереження, що свщчать про виникнення вщставання у pocTi, fliapei, алопе-цп, глоситу, гiпoocмii, лaмкocтi нiгтiв, зниження iмунiтeту, гiпoгoнaдiзму у чoлoвiкiв, пщвищено-го ризику розвитку злoякicниx пухлин, порушення толерантной до глюкози за умов зниження piвня цинку в оргаызмк За його дeфiциту дiти часто хворють на iнфeкцiйнi та вipуcнi захво-рювання. Поеднане застосування препара^в цинку та aнтиoкcидaнтiв е ефективним за по-вiльнo пpoгpecуючoi дегенераци ciткiвки [15]. Biдзнaчeнo також aнтидiaбeтичний ефект спе-цiaльнoi дieти з додаванням цинку [8].
Зменшення вмюту в бiocфepi цинку справ-ляе зобогенний вплив [16]. 1972 року в ^тин-них ядрах було знайдено рецептор до трийод-тироыну, у cтpуктуpi якого е "цинкoвi пaльцi" -двi aмiнoкиcлoтнi послщовност^ якi xeлipують цинк [17]. С.Н. Пампутис (1999) вiднocить цинк до зобогенних чинниюв на пiдcтaвi пщвищено-го вмicту цього мiкpoeлeмeнтa в компонентах кpoвi й тиpeoiднiй тканини у хворих на eндeмiч-ний зоб [18]. M.B. Велданова (2003) повщом-ляе про зниження ефективност лiкувaння енде-мiчнoгo зоба препаратами йоду на ™i дeфiциту цинку [19]. ^м того, цинк впливае на секрецю тиpeoiдcтимулюючoгo гормону, входячи до складу ферменту супероксиддисмутази, дефщит яко!' сприяе гiпepплaзii щитoпoдiбнoi залози [20]. В ocтaннix роботах було доведено, що гетерози-готн мутaцii або дeлeцii у дтянц гена ZEB2, який кодуе амЫокислотну пocлiдoвнicть "цин-кових пaльцiв", призводять до розвитку синдрому Моут-Втьсона (Mowat-Wilson syndrome), який проявляеться вадами розвитку мозку, розумо-вою вщсталютю, вродженими вадами серця, ceчocтaтeвoi системи та низькорослютю [21]. Через те, що цинк е нeзaмiнним мiкpoeлeмeн-том для нормального росту i розвитку людини, пiд час ваптност потреба в ньому збшьшуеть-ся. Дефщит цинку у цей перюд призводить до затяжних пoлoгiв, атоычних кровотеч у мaтepi. А недостатнм piвeнь цинку в xapчувaннi ваптно)' вже визнано тератогенним чинником [22]. У ди тей дeфiцит цинку призводить до зниження синтезу iнcулiнoпoдiбнoгo чинника росту 1 (1ЧР-1) i бiлкa, що його зв'язуе (1ЧР-ЗБ-3), внacлiдoк чого вiдбувaeтьcя внутршньоутробна затримка росту [23]. Знижений piвeнь цинку в кpoвi ваптних у третьому тpимecтpi вaгiтнocтi призводить до вipoгiднoi внутpiшньoутpoбнoi затримки розвитку плода [24].
^м того, у 42% недоношених дiтeй спо-cтepiгaeтьcя виражений дeфiцит цинку та ферменту Cu-Zn-супероксиддисмутази у сироватц кpoвi, надто у дiтeй iз затримкою внутр0ньо-утробного розвитку [25]. Цiкaвi дaнi отримали Y. Cesur i cпiвaвтopи (2009) у дослщжены piвнiв 1ЧР-1, 1ЧР-ЗБ-3 у дтей iз затримкою росту та дефщитом цинку (вмicт coмaтoмeдинiв був зни-женим в уcix дiтeй), але без соматично)' патоло-гii [26]. Проби кpoвi брали на початку дослд ження, пoтiм призначали д^ям 50 мг цинку на добу впродовж 2 мюящв i повторно визначали piвнi 1ЧР-1, 1ЧР-ЗБ-3. У 62% випадюв вiдбулocя вipoгiднe тдвищення piвня coмaтoмeдiну. Kpiм того, прирют piвня coмaтoмeдiнiв був значно бшьшим у дiтeй iз низьким Ыдексом маси тiлa. Дeфiцит цинку може викликати зниження синтезу гормону росту та/або 1ЧР-1 [27]. На думку N.X. Ninh i cпiвaвтopiв, дeфiцит цинку не лише викликае зниження кoнцeнтpaцii 1ЧР-1 у плaзмi кpoвi, а й значно знижуе його aнaбoлiчну дiю [28]. Дослщження вмicту 1ЧР-1 у кpoвi дорослих пацен™ зi значною затримкою розвитку показало вipoгiднe зниження piвня 1ЧР-1 на тлi низького вмюту цинку та амЫокислот у плaзмi кpoвi, не-зважаючи на ix достатне надходження з iжeю [29].
Результати обстеження 18 здорових дтей препубертатного в^ (вiд 7 до 10 роюв) iз нор-мальними piвнями 1ЧР-1, частина з яких отри-мували 5 мг/кг ZnSO4, а решта - плацебо, про-демонстрували, що швидкicть росту у пepшi 6 мicяцiв значно збшьшилась у гpупi дiтeй, якi отримували препарат цинку: 5,99±0,80 см про-ти 5,05±0,85 см у контрольна гpупi (р=0,03). Пicля 12 мюящв спостереження мeдiaнa швид-кocтi росту повернулася до початкового piвня: 3,92±0,59 cм/piк проти 4,19±1,08 cм/piк (р=0,29) вiдпoвiднo [30]. Отже, додавання препара^в цинку до дieти збiльшуe швидюсть росту, але пicля його вщмЫи ефект не збepiгaeтьcя.
Z.T. Cossack i cпiвaвтopи (1999) встанови-ли вipoгiднe зниження piвня 1ЧР-1 у плaзмi кpoвi здорових людей, яю отримували дieту зi зниже-ним вмютом цинку протягом 4 тижыв, що може бути використано як один iз кpитepiiв визна-чення дефщиту цинку [31].
У жшок, якi народили дiтeй iз низькою ма-сою тiлa, незважаючи на кл^чно нормальний пepeбiг вaгiтнocтi, спостер^ався пiдвищeний piвeнь a-фeтoпpoтeiну (AFP >90-й пepцeнтилi) i низький piвeнь цинку в плaзмi кpoвi та лейкоцитах [32]. Пщтверджено також значення цин-
Kлiнiчнa eндoкpинoлoгiя та ендокринна xipуpгiя 3(36) 2011
79
ку для нормального неонатального розвитку дитини [33].
Дослщжували вплив добавок цинку у Тжу за рiзниx форм затримки росту, коли лкування пацieнтiв гормоном росту (ГР) iз рiзниx причин було неможливим. Пoрiвняння пoказникiв двох груп пацieнтiв, як отримували препарати цинку або арпыну аспартат, довело, що швидкicть росту в грут пацieнтiв, якi отримувала препарат цинку, була вiрoгiднo бiльшoю, нiж у групi па^ен^в, якi отримували аргiнiну аспартат [34].
У зв'язку з тим, що цинк входить до кшькох сотень нуклеопроте'Тыв, його дeфiцит призво-дить до вiрoгiднoгo зниження продукци 1ЧР-1. Це пояснюе, чому рiвeнь цинку у дтей iз недо-статнютю ГР впливае на швидкicть вщповщ на лiкування препаратами рeкoмбiнантнoгo ГР (рГР) [35]. У дтей iз доведеною соматотропною не-дocтатнicтю дефщит цинку може впливати на ефективнють лiкування рГР [36].
Крiм того, визначено нoвi варiанти генетич-них мутацм у дiлянцi 11р15.5 - таю, як хрома-тин-чутлива метилова група, що блокуе "цин-raBi пальцi" бiлка CTCF, що обумовлюе 10% випадкiв синдрому Бeквiта-Вiдeмана та 60% випадюв синдрому Раcceла-Сiльвeра [37]. До-cлiджeннями R. Rising i cпiвавтoрiв (2005) вста-новлено, що дефщит цинку пов'язано з вщста-ванням у рocтi та резистентнютю до ГР [38].
Mexанiзм виникнення гiпoгoнадизму за де-фiциту цинку до сьогодн не встановлено, хоча вн е головною ознакою нecтачi цього мкро-елемента у людини та тварин [39]. Розглядаеться також можливють виникнення гiпoталамiчнoT дисфункци.
Дослщження A. Varea i cпiвавтoрiв (2011) свщчать про те, що збагачена цинком дieта, призначена дiтям iз вiдcтаванням у рocтi та ане-мieю, сприяе пoлiпшeнню пoказникiв росту та зменшенню ступеня анемп [40]. Z. Zadik i ств-автори (2010) обстежили 45 низькорослих ди тей дoшкiльнoгo вiку, якi дотримували спе^аль-но! програми харчування (додавання 10 мг/добу мщу 11 мг цинку тричi на тиждень, 10 тис. ОД втамну А на тиждень). На ™i такого харчування за 6 мюящв дiти, навiть за вiдcутнocтi лку-вання рГР, прибавляли у зрocтi у середньому 7,9±1,7 см (за лкування рГР - 9,1±1,8 см; контрольна група - 4,6±1,3 см, р<0,001) [41].
Нашi пoпeрeднi дослщження щодо визначен-ня вмicту цинку у хворих на соматотропну не-дocтатнicть та кoнcтитуцioнальну низькoрocлicть,
виявили значне зниження вмicту цього мкро-елемента як у вoлocci (28,52-71,81 мкг/г, норма -120-200 мкг/г), так i у крoвi (0,52-0,68 мкг/г, норма - 0,7-1,2 мкг/мл) низькорослих дтей. Зниження концентрацп цинку супроводжувало-ся вiрoгiдним зменшенням рiвнiв 1ЧР-1 та 1ЧР-ЗБ-3 (р<0,01) на тлi рiзкoгo зниження викиду ГР у динамiцi функцioнальниx тес^в (р<0,01). Найcуттeвiшe зниження вмicту цинку у волосс та крoвi було зафксовано у дiтeй молодшого Bi^ (3-6 рoкiв), якi вперше звернулися до лка-ря i не отримували шяко! терапи. У хворих на синдром Шерешевського-Тернера визначено тенденцю до зниження вмicту цинку у волоса (104,41-110,82 мкг/г); вмют цинку у крoвi був на нижнм мeжi норми (0,5-0,7 мкг/г).
Дан лiтeратури та нашi влаcнi спостереження свщчать про те, що мкроелемент цинк бере участь у cиcтeмi регуляцп росту та статевого розвитку дитини, а вщставання у рост та стате-вому розвитку супроводжуеться дeфiцитoм цинку у бшьшост хворих. Виявлeнi порушення е пщ-фунтям для призначення вщповщно! терапи цинкoвмicними препаратами дiтям з низькорос-лicтю рiзнoгo ^енезу.
Л1ТЕРАТУРА
1. Kontic-Vucinic O. Micronutrients in women's reproductive health: II. Minerals and trace elements / O. Kontic-Vucinic, N. Sulovic, N. Radunovic // Ruz. Int. J. Fertil. Womens Med. - 2006. - Vol. 51, № 3. - P. 116-124.
2. Zinc and its transporter ZIP10 are involved in invasive behavior of breast cancer cells / N. Kaga-ra, N. Tanaka, S. Noguchi, T. Hirano // Cancer Sci. - 2007. - Vol. 98, № 5. - P. 692-697.
3. Prasad A.S. Clinical, immunological, anti-inflammatory and antioxidant roles of zinc / A.S. Prasad // Exp. Gerontol. - 2008. - Vol. 43, № 5. -P. 370-377.
4. Prasad A.S. Zinc in human health: effect of zinc on immune cells / A.S. Prasad // Mol. Med. -2008. - Vol. 14, № 5-6. - P. 353-357.
5. Барановский А.Ю. Диетология: руководство / А.Ю. Барановский. - СПб: Питер, 2006. - 960 с.
6. Скальный А.В. Биоэлементы в медицине / А.В. Скальный, И.А. Рудаков. - М.: Мир, 2004. -272 с.
7. Скальный А.В. Микроэлементозы у детей: распространенность и пути коррекции: Практическое пособие для врачей / А.В. Скальный, Г.В. Яцык, Н.Д. Одинаева. - М.: Галлея Принт, 2002. - 86 с.
8. Yakugaku Z., Yanagisawa H. Zinc deficiency and clinical practice - validity of zinc preparations // J. Pharm. Society of Japan. - 2008. - Vol. 128, № 3. - P. 333-339.
80
Кл^чна ендокринолопя та ендокринна xiрургiя 3(36) 2011
9.
10
11
12
13
14
15
16
17
18.
19
20
21
22
23
Микроэлементозы человека / А.П. Авцын,
A.А. Жаворонков, М.А. Риш, Л.С. Строчкова. -М.: Мир, 1991. - 495 с.
Ротшильд Е.В. Металлы провоцируют эпидемии / Е.В. Ротшильд // Наука в России. - 2002. - 24. № 4. - С. 75-80.
Grundreiff K. Zink in liver diseases / K. Grundreiff // J. trase elem. - 2002. - Vol. 15. - P. 67-78. Yamaguchi M. Role of nutritional zinc in the prevention of osteoporosis / M. Yamaguchi // Mol. 25. Cell Biochem. - 2010. - Vol. 338, № 1-2. -P. 241-254.
Kim J.T. Zinc-deficient diet decreases fetal long bone growth through decreased bone matrix formation in mice / J.T. Kim, S.H. Baek, S.H. Lee [et 26. al.] // J. Med. Food. - 2009. - Vol. 12, № 1. -P. 118-123.
Seyoum G. The embryopathic effects of zinc deficiency and the influence of zinc supplementation on growth and organogenesis in zinc deficient rat embryos / G. Seyoum // Ethiop. Med. J. -2006. - Vol. 44, № 4. - P. 353-462. 27.
Saper R.B. Zinc: an essential micronutrient / R.B. Saper, R. Rash // Am. Fam. Physician. - 2009. - 28. Vol. 79, № 9. - P. 768-772. Поздняк A.O. Роль дефицита цинка в развитии синдрома снижения трийодтиронина и изменения иммунного статуса при патологии щитовидной железы в условиях йоддефицитной местнос- 29. ти / А.О. Поздняк // Клиническая эндокринология - достижения и перспективы: тез. докл. науч. конф. - СПб, 2003. - С. 219-220. Кандрор В.И. Гормоны щитовидной железы: 30. биосинтез и механизмы действия / В.И. Кандрор // Российский химический журнал. - 2005. -Т. XLIX, № 1. - С. 75-83.
Пампутис С.Н. Микроэлементы цинк, марганец, никель, хром и свинец в компонентах крови и тка- 31. нях щитовидной железы у оперированных по поводу зоба в Ярославском эндемическом регионе: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. мед. наук: спец. 14.01.14 "Эндокринология" / 32. С.Н. Пампутис. - Ярославль, 1999. - 24 с. Велданова М.В. Проблемы дефицита йода с позиции врача / М.В. Велданова // Проблемы эндокринологии. - 2001. - Т. 47, № 5. - С. 10-13. Балаболкин М.И. Дифференциальный диагноз и лечение эндокринных заболеваний: руковод- 33. ство / М.И. Балаболкин, Е.М. Клебанова,
B.М. Креминская. - М.: Медицина, 2002. - 752 с. Balasubramaniam S. Mowat-Wilson syndrome: the
first two Malaysian cases / S. Balasubramaniam, 34. W.T. Keng, L.H. Ngu [et al.] // Singapore Med J. -2010. - Vol. 51, № 3. - P. e54-57. Uriu-Adams J.Y. Zinc and reproduction: effects of zinc deficiency on prenatal and early postnatal 35. development / J.Y. Uriu-Adams, C.L. Keen // Birth Defects Res. B Dev. Reprod. Toxicol. - 2010. -Vol. 89, № 4. - P. 313-325. 36.
Hanna L.A. The influence of gestational zinc de-
ficiency on the fetal insulin-like growth factor axis in the rat / Hanna L.A., Clegg M.S., Ellis-Hutchings R.G. [et al.] // Exp. Biol. Med. (Maywood). - 2010. -Vol. 235, № 2. - P. 206-214. Roungsipragarn R. Plasma zinc level and intrauterine growth retardation: a study in pregnant women in Ramathibodi Hospital / R. Roungsipragarn, S. Borirug, Y. Herabutya // J. Med. Assoc. Thai. - 1999. - Vol. 82, № 2. - P. 178-181. Zadrozna M. Antioxidants activities and concentration of selenium, zinc and copper in preterm and IUGR human placentas / M. Zadrozna, M. Gawlik, B. Nowak [et al.] // J. Trace Elem. Med. Biol. - 2009. - Vol. 23, № 2. - P. 144-148. Cesur Y. Serum insulin-like growth factor-I and insulin-like growth factor binding protein-3 levels in children with zinc deficiency and the effect of zinc supplementation on these parameters // Y. Cesur, N. Yordaman, M. Dogan // J. Pediatr. Endocrinol. Metab. - 2009. - Vol. 22, № 12. -P. 1137-1143.
Nishi Y. Zinc and growth / Y. Nishi // J. Am. Coll. Nutr. - 1996. - Vol. 15, № 4. - P. 340-344. Ninh N.X. Failure of exogenous IGF-I to restore normal growth in rats submitted to dietary zinc deprivation / N.X. Ninh, D. Maiter, J. Verniers [et al.] // J. Endocrinol. - 1998. - Vol. 159, № 2. -P. 211-217.
Glick N.R. The influence of nutrition on IGF-1 in tube-fed profoundly retarded adults / N.R. Glick, M.H. Fischer, W.N.Jr. Adkins // J. Am. Coll. Nutr. -2001. - Vol. 20, № 1. - P. 81-86. Sayeg Porto M.A. Linear growth and zinc supplementation in children with short stature / M.A. Sayeg Porto, H.P. Oliveira, A.J. Cunha [et al.] // J. Pediatr. Endocrinol. Metab. - 2000. - Vol. 13, № 8. - P. 1121-1128.
Cossack Z.T. Decline in somatomedin-C (insulinlike growth factor-1) with experimentally induced zinc deficiency in human subjects / Z.T. Cossack / / Clin. Nutr. - 1991. - Vol. 10, № 5. - P. 284-291. Bloxam D.L. Disturbed zinc metabolism and reduced birth weight related to raised maternal serum alpha-fetoprotein in normal human pregnancies / D.L. Bloxam, N.R. Williams, R.J. Waskett, S.G. Stewart // Acta Obstet. Gynecol. Scand. -1994. - Vol. 73, № 10. - P. 758-764. Yamada R.T. Intrauterine growth restriction and zinc concentrations in term infants during the first month of life / R.T. Yamada, C.R. Leone // J. Am. Coll. Nutr. - 2008. - Vol. 27, № 4. - P. 485-491. Fons C. Serum zinc and somatic growth in children with growth retardation / C. Fons, J.F. Brun, M. Fussellier [et al.] // Biol. Trace Elem. Res. -1992. - Vol. 32. - P. 399-404. Cole C.R. Zinc nutrition and growth retardation / C.R. Cole, F. Lifshitz // Pediatr. Endocrinol. Rev. -2008. - Vol. 5, № 4. - P. 889-896. Siklar Z. Zinc deficiency: a contributing factor of short stature in growth hormone deficient child-
ендокринолопя та ендокринна xipуpгiя 3(36) 2011
81
ren / Z. Siklar, C. Tuna, Y. Dallar, G. Tanyer // J. Trop. Pediatr. - 2003. - Vol. 49, № 3. - P. 187-188.
37. Demars J. Analysis of the IGF2/H19 imprinting control region uncovers new genetic defects, including mutations of OCT-binding sequences, in patients with 11 p 15 fetal growth disorders / J. Demars, M.E. Shmela, S. Rossignol [et al.] // Hum. Mol. Genet. - 2010. - Vol. 19, № 5. -P. 803-814.
38. Rising R. Exogenous recombinant human growth hormone effects during suboptimal energy and zinc intake / R. Rising, J.F. Scaglia, C. Cole [ et al.] // Nutr. Metab. (Lond). - 2005. - Vol. 7, № 2 (1). - P. 10.
39. Karaca Z. Pubertal arrest due to Zn deficiency: the effect of zinc supplementation / Z. Karaca, F. Tanriverdi, S. Kurtoglu [et al.] // Hormones (Athens). - 2007. - Vol. 6, № 1. - P. 71-74.
40. Varea A. Short-term evaluation of the impact of a food program on the micronutrient nutritional status of Argentinean children under the age of six / A. Varea, A. Malpeli, G. Etchegoyen [et al.] // Biol. Trace Elem. Res. - 2011. - Feb 8. [Epub ahead of print]
41. Zadik Z. "Functional food" for acceleration of growth in short children born small for gestatio-nal age / Z. Zadik, T. Sinai, A. Zung [et al.] // J. Pediatr. Endocrinol. Metab. - 2010. - Vol. 23, № 5. - P. 435-441.
РЕЗЮМЕ
Цинк и его значение для роста и полового
развития детей
Е.В. Большова, В.Г. Пахомова
В лекции приведены и проанализированы литературные клинические, эпидемиологические и экспериментальные данные, свидетельствующие о роли цинка в функционировании системы регуляции роста, физического и полового развития ребенка. Результаты собственных исследований свидетельствуют о резком снижении содержания цинка в крови и волосах детей, страдающих соматотропной недостаточностью, конституциональной низкорослостью на фоне достоверного снижения уровней ГР, ИФР-1, ИФР-СБ-3. Выявленные нарушения в содержании цинка являются обоснованием для включения препаратов цинка в комплекс терапии больных с задержкой роста и полового развития.
Ключевые слова: цинк, содержание в крови и волосах, дети, рост и половое развитие.
SUMMARY
Zinc and its significance for child growth and pubertal development E. Bolshova, V. Pachomova
Literature data of the clinical, epidemiological and experimental results concerning role of zinc in a function of the growth regulation system, physical and pubertal development of a child are presented and analyzed in the article. A sharp zinc decrease in the blood and hair of children with growth-hormone deficiency and constitutional delay against a background of significant decrease in GH, IGF-1,IGF-BP-3 levels was demonstrated by own results. The revealed disorders in zinc content are the basis for including the zinc drugs in complex therapy of children with growth retardation and pubertal delay.
Key words: zinc concentration in blood and hair, children, growth, pubertal development.
Дата надходження до редакцИ' 28.02.2011 p.
82
KëiHiHHa ендокринолопя та ендокринна х1рурпя 3(36) 2011
