ЦИФРОВІ НАВИЧКИ І ЦИФРОВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ: ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД КРАЇН ЄС І ПЕРСПЕКТИВИ ДЛЯ УКРАЇНИ

О.В. Струтинська

Scientific j oumal ISSN 2413-158X (online)

PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION ISSN 2413 1571 (Print)

Has been issued since 2013.

Науковий журнал

Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА

Видасться з 2013.

http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/

Струтинська О.В. Цифровi навички i цифрова компетентнсть: зарубiжний doceid кран ес i перспективи для Украни. Ф'зико-математична осв'та. 2020. Випуск 3(25). Частина 1. С. 94-102.

Strutynska O. Digital Skills And Competencies: Foreign Experience Of Eu Countries And Prospects For Ukraine. Physical and Mathematical Education. 2020. Issue 3(25). Part 1. Р. 94-102.

DOI 10.31110/2413-1571-2020-025-3-015 УДК 004-047.22(4-6€С)

О.В. Струтинська

Нацональний педагoгiчний унверситет iMeHi М.П. Драгоманова, Украна

o.v.strutynska@npu.edu.ua ORCID: 0000-0003-3555-070X

ЦИФРОВ1 НАВИЧКИ I ЦИФРОВА КОМПЕТЕНТШСТЬ: ЗАРУБ1ЖНИЙ ДОСВ1Д КРА1Н €С I ПЕРСПЕКТИВИ ДЛЯ УКРА1НИ

АНОТАЦ1Я

У cmammi розглянуто заруб1жний doceid кран £С у галуз/ формування i розвитку цифровых навичок i цифрово'1' компетентности для р/зних категорй населення, що напряму пов'язано з нтенсивним розвитком цифрових технологй та цифровою трансформац/ею багатьох галузей суспльноÏд'яльностi.

Формулювання проблеми. Стр'ткий технoлoгiчний прорив багатьох галузей виробництва спричинюе значнi змни на глобальному ринку прац'1. За прогнозами багатьох аналiтикiв цифрова трансформац/я економки призведе до того, що в найближчi роки багато профес/й i спец'шльностей кардинально змняться або взагал'1 зникнуть. Поява нових профес/й призводять до неoбхidнocтi формування нових навичок та компетентностей фахiвцiв, зокрема пов'язанихз умннями працювати з цифровими технологами, а саме цифрових навичок i цифрово'1'компетентности

Матер/'али i методи. У процес'1 досл'дження використовувались так методи досл'дження, як системний анал'в наукових, методичних та 1нтернет-джерел з проблеми досл'дження, пор'юняння структур цифрово'1' компетентности для громадян р/зних кран £С.

Результати. Вивчення зарубiжнoгo досв 'ду кран £С у галузi формування i розвитку цифрових навичок i цифрово'1'компетентности для громадян показало, що пodiбнi досл'дження напряму пoв'язанi бурхливим розвитком цифрових технологй, процесами цифрово'1' трансформацИ' р/зних галузей суспльства (виробництва, економки, б'знесу, освти, соц'шльних галузей тощо), а також становленням цифрового суспльства. Для цього в £С протягом тривалого часу ведуться пошуки шляхiв формування i розвитку цифрових навичок i цифрово'1' компетентности для громадян; розроблено та апробовано структури цифрово'1' компетентности для р/зних категорй населення. Кр/м того, европейськими кранами ведеться активна п/дтримка /н/ц/атив з формування i розвитку цифрово'1' компетентности громадян, зокрема освтян та молодi.

Висновки. Цифровi навички i цифрова компетентнсть е одними з найважлив/ших у сучасному суспльствi, в умовах якого технолог'мн': /нновацп змнюють ринок пращ, знання, умння, необх/днi для життя та роботи в цифровому суспльствi. Тому важливим завданням сучасно)'освти е формування i розвиток ключових компетентностей, зокрема цифрових, для пдготовки майбутшх фах/вц/в для майбутшх профес/й. Необх'дними кроками для Украни у данй галузi е не т/льки розробка структур цифрово'1'компетентности для громадян, освтян, молодi та т., а й визначення шлях/в пдвищення цифрово'1' грамотностi населення Украни в ц/лому.

КЛЮЧОВ1 СЛОВА: цифровi навички, цифрова компетентнсть, структура цифрово'1'компетентности заруб/жний досв'д.

ВСТУП

Постановка проблеми. У зв'язку i3 с^мким технолопчним проривом у багатьох галузях виробництва глобальний ринок прац також зазнае великих змш. За прогнозами багатьох аналт/iKiB цифрова трансформащя економти призведе до того, що в найближчi роки багато профеай i спещальностей кардинально змшяться або взагалi зникнуть.

Вще-президент та директор з дослщжень компанп Forrester Research Глен О'Донел (Glenn O'Donnell) у 2018 р. спрогнозував, що в найближчi 10 роюв (до 2027 р.) цифрова трансформа^я впливатиме на 85% уах робочих мкць. Автоматиза^я призведе до зникнення кнуючих профеай (до 17%), i, як наслщок, до виникнення нових (https://www.crn.com/news/applications-os/digital-transformation-advice-be-the-automator-not-the-automated-).

Вщповщно до дослщження Всесвiтнього економiчного форуму (WEF - World Economic Forum) за 2018 р. про тенденцп розвитку майбутых профеай (звп- WEF "Future of Jobs Report 2018") головними факторами, що впливатимуть на змши профеай на глобальному ринку прац у перюд до 2022 р., е:

1. Високошвидк'!сний мобльний 1нтернет, технологи штучного iнтелекту, широке використання аналiтики великих даних та хмарнi технологи.

2. Подальший розвиток технолог1й 1нтернету речей, так зване "машинне навчання" (machine learning) i технолог1й в'1ртуально\та доповненоÏреальност'1.

3. ТенденцИ'до роботизацн р1зних галузей людськоÏд'тльност'!.

4. Зм1на сЫвв'дношення у розподш1 прац "людина-роботизована система" у 6iK роботизацп в перюд з 2018 року до 2022 року в зв'язку з прискоренням швидкост автоматизаци виробництва.

5. Зм1на вид'в зайнятост'1. Близько 50% компани очтують, що автоматизацiя призведе до скорочення ïx працiвникiв до 2022 року, а також на профть ïx дiяльностi. В той же час, бтьше чвертi опитаних очiкують, що процеси автоматизаци призведуть до створення нових профеай на ïx пiдприeмстваx.

6. Оптим'!стичний прогноз щодо зм1н профеай. Поряд iз скороченням одних робочих мюць очтуеться зростання кiлькостi робочих мюць за рахунок виникнення нових профеай. До 2022 року в уах галузях промисловостi прогнозуеться зростання частки нових профеай вщ 16% до 27% - зростання на 11%. Деяк з оцЫок таких тенденцм вказують на те, що до 75 мтьйоыв робочих мюць можуть бути витiсненi змiною розподту працi у зв'язку з прискоренням швидкост автоматизаци виробництва. В той же час, може з'явитися до 133 мтьйоыв нових робочих мюць для пра^внимв, якi зможуть пристосуватись до нових умов розподту прац мiж людьми та роботизованими системами.

7. Зм1щення акцентв популярност1 на певн професп. У перюд до 2022 р. пщвищеним попитом будуть користуватися аналiтики даних, вченi, розробники програмного забезпечення, та спе^алюти з електронно'|' комерци та соцiальниx медiа та iншi професп, пов'язанi з використанням технологш. Також очiкуеться зростання попиту на працiвникiв служб обслуговування кшен^в, продажiв та маркетингу. ^м того, у зв'язку з Ытенсивним розвитком сучасних цифрових теxнологiй потрiбнi будуть фаxiвцi у галузi штучного штелекту та машинного навчання, в галузi великих даних, фаxiвцi з автоматизаци процеав, aнaлiтики iнформацiйноï безпеки, дизайнери штерфейав, iнженери роботiв, спещалюти в галузi технологи блокчейну.

8. Зм1на навичок та компетентностей, необхщних для бшьшост професiй. Переважна бтьшють роботодaвцiв очiкують, що до 2022 року навички, необхщы для велико'|' кiлькостi професiй, значно змЫяться.

9. Необх1дн1сть у переквал1ф1каци. Очтуеться, що до 2022 року не менше 54% всix прaцiвники будуть потребувати суттево'| переквaлiфiкaцiï та пiдвищення квaлiфiкaцiï (The Future of Jobs Report, 2018: vii-ix).

Таким чином, цифрова трансформащя рiзниx галузей дiяльностi суспiльствa, розвиток штучного iнтелекту, автоматизащя та роботизaцiя багатьох виробничих процеав, поява нових професiй призводять до необхщност формування нових навичок та компетентностей фaxiвцiв, зокрема пов'язаних з умшнями працювати з цифровими технолопями, а саме цифрових навичок i цифровое компетентност'1 (digital skills and digital competence).

Аналiз актуальних дослщжень. Дослiдження у гaлузi формування та розвитку цифрових навичок i цифрово'1 компетентностi для фaxiвцiв рiзниx профеай Ытенсивно проводяться як в Укра'н так i в багатьох кра'|'нах свiту (Н.В. Морзе, О.В. Базелюк, 1.П. Воротнiковa, О.Г. Глазунова, Н.П. Демен^евська, О.Г. Захар, Т.В. Нанаева, О.В. Паачник, £.М. Смирнова-Трибульська, М.А. Умрик, Л.А. Чернтова, A.T. Arstorp, A. Ferari, K. Heiland, M. Kelentric та iн.). Однак, у цих дослщженнях ще недостатньо уваги придтено вивченню та систематизаци досвiду крaïн £С у гaлузi формування i розвитку цифрових навичок i цифрово'1 компетентностi для громадян.

Для розробки структури цифровоï компетентности громадян в Укрaïнi важливим фактором е вивчення вщповщного зaрубiжного досвщу iз зазначеного питання, зокрема досвщу крaïн £С. Тому цi мiркувaння i визначають aктуaльнiсть даного дослщження.

Метою написання CTaTTi е вивчення зaрубiжного досвiду крaïн £С у гaлузi формування i розвитку цифрових навичок i цифрово'|' компетентностi для громадян; з'ясування можливостей використання цього досвщу в Укра'|'ы для розробки структури цифрово!' компетентностi для громадян взaгaлi, й для освiтян зокрема.

МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ

У процесi дослiдження використовувались тaкi методи дослiдження, як системний aнaлiз наукових i методичних та 1нтернет-джерел з проблеми дослщження, aнaлiз дослiджень Всесвiтнього економiчного форуму (World Economic Forum - WEF) стосовно розвитку профеай майбутнього та необхщних навичок i компетентностей; порiвняння структур цифрово'1 компетентностi для громадян рiзниx крaïн £С.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ

Дослiдження у гaлузi формування та розвитку цифрових навичок i цифрово'1 компетентности фaxiвцiв рiзниx професiй штенсивно проводяться в багатьох крaïнax свггу. Так, наприклад, вiдповiдно до Digital Competency Framework Канади, розробленш в 2019 рощ, цифрова компетентнiсть визначена як "здатнють до пошуку, розумшня, систематизации оцiнювaння, створення та поширення даних за допомогою цифрових технологш. Вона вважаеться багатогранною компетентнiстю людини, яка включае в себе навички використання 1КТ, пiзнaвaльнi, соцiaльнi навички та умЫня взaемодiяти з шшими людьми засобами цифрових теxнологiй. Цифрова компетентнють також включае вмiння поводитися етично та вщповщально при робот iз засобами на основi 1КТ й пов'язана з громадянськими обов'язками, що регулюються Кримшальним кодексом, а також рiзними законами про захист конфiденцiйностi та особистих даних, авторським правом та штелектуальною влaснiстюм (Digital Competency Framework, 2019: 28).

У дослщжены A. Ferrari (Ferrari, 2012) пщ цифровою компетентшстю розумiеться "впевнене, критичне та творче використання 1КТ для досягнення цiлей, пов'язаних з роботою, навчанням, дозвшлям, участю в сусптьствк Цифрова компетентнiсть - це ключова компетентнiсть, нaявнiсть яко'| сприяе формуванню та розвитку Ыших ключових компетентностей".

В £вропi цифрова компетентшсть (Digital Competence) визначена парламентом £С ще у 2006 роц як одна з 8 ключових компетентностей, важливих для життя кожно!' людини в iнформaцiйному суспiльствi

(Recommendation 2006/962/EC of the EU Parliament and of the Council of 18 December 2006, Official Journal L 394 of 30.12.2006). А саме, у рекоменда^ях £С щодо ключових компетентностей для неперервного навчання цифрова компетентшсть "передбачае впевнене та критичне використання 1КТ для роботи, дозвтля та спткування" (Recommendation of the European Parliament, 2006:15-16). Для цього необхщно мати таю основы навички роботи з 1КТ, як використання комп'ютерiв та шших комп'ютерних пристроУв для пошуку, оцЫювання, збер^ання, створення, подання та обмiну даними, а також умЫня спiлкувaтися й працювати iз сервiсaми мережi 1нтернет для спiльного застосування.

Застосування 1КТ вимагае критичного та рефлексивного ставлення до наявних повщомлень та даних, зокрема розповсюджуваних засобами масового шформування; розумшня можливостей використання зaсобiв мережi 1нтернет для роботи, дозвiлля, спткування, навчання, дослщжень; правових, етичних принцитв використання 1КТ та потенцiйниx ризиюв роботи з комп'ютерними мережами.

Вщповщно до зазначених рекомендaцiй до таких основних 1КТ належали прогрaмнi засоби для (Recommendation of the European Parliament, 2006: 16):

— опрацювання текспв, електронних таблиць, баз даних;

— збер^ання та управлшня даними;

— сервки мережi 1нтернет (електронна пошта, пошуковi системи, системи телеконференцй форуми, чати тощо).

З розвитком шформацмного суспiльствa, економiки, виробництва, процесами трансформацп багатьох галузей

людськоУ дiяльностi £врокомiсiею в 2018 роцi було переглянуто та уточнено структуру ключових компетентностей, затверджених у 2006 роцк

В оновлешй структурi ключових компетентностей для неперервного навчання цифрова компетентшсть також присутня (Council Recommendation of 22 May 2018 on key competences for lifelong learning, OJ C 189, 04.06.2018). При цьому зроблеш вщповщш уточнення з урахуванням розвитку цифрових технологш (Council Recommendation, 2018:9-10), а саме цифрова компетентшсть "передбачае впевнене, критичне та вщповщальне використання цифрових технолопй для навчання, роботи й життя в сусптьствГ. Вона включае:

— шформацшну грамотшсть (information and data literacy);

— медiaгрaмотнiсть (media literacy);

— опрацювання даних з використанням цифрових технолопй (digital data processing);

— комушка^ю та ствпрацю з використанням цифрових технолопй (digital communication and collaboration);

— умЫня створювати цифровий контент, включаючи програмування (digital content creation, including programming);

— шформацшну безпеку (digital well-being and competences related to cybersecurity);

— обiзнaнiсть в питаннях штелектуально!' власност (intellectual property related questions);

— умЫня виршувати проблеми з використанням цифрових технологш (problem solving with digital tools);

— умЫня критично мислити (critical thinking).

При цьому люди повинш розумгги загальш принципи та мехашзми, що лежать в основi цифрових технологш; знати основы функцп та принципи використання рiзниx пристроУв, програмного забезпечення, комп'ютерних мереж для со^ального включення, спiвпрaцi з шшими людьми, розвитку творчостi для досягнення особистих, сощальних або комерцiйниx цтей; критично та обГрунтовано ставитись до дост^рносп та впливу рiзномaнiтниx даних; бути обiзнaними з правовими та етичними принципами, пов'язаними з використанням цифрових технологш.

^м того, високий рiвень сформованост цифрових навичок та цифровоУ компетентностi надае можливiсть людям використовувати даш, добирати та оцшювати ïx; створювати цифровий контент, в т.ч. на основi програмування, а також вмти користуватись сучасним програмним забезпеченням та пристроями, що працюють на основi штучного штелекту, зокрема роботами.

Таким чином, формування цифровоУ компетентности у громадян та пщвищення рiвня ïx сформовaностi на вах етапах освiти е важливим стратепчним прiоритетом розвитку £С.

Те, що цифровi навички та цифрову компетентшсть на теперiшнiй час необxiдно розвивати не ттьки для професiй, пов'язаних з 1Т-галуззю, а й практично для будь-якоУ професп, пiдтверджують результати 2-х дослщжень уряду Великобритании

— з вивчення поточного стану попиту роботодав^в на цифровi навички на ринку прац Великобритании проведеного в 2019 роц (Burning Glass Technologies, 2019);

— для визначення цифрових навичок, необхщних для досягнення устху ниш та в наступш 10 роюв, проведеного в 2018 роц (Warwick Institute for Employment Research, 2018).

Дослщження показали, що на сучасному етат розвитку суспiльствa цифрова компетентшсть потрiбнa не тiльки для висококвaлiфiковaниx робiт. На сьогоднi вона затребувана практично для вах професш, починаючи вiд прaцiвникiв кол-центрiв й до висококвaлiфiковaниx IТ-фaxiвцiв (Llewellyn, 2020). На рис. 1 показано попит роботодавщв на цифровi навички пра^вниюв в зaлежностi вiд рiвня ïx квaлiфiкaцiï.

Як видно з рис. 1, для 82% вах професш (alljobs), затребуваних на ринку прац^ фaxiвцям необxiдно мати цифровi навички. Серед них навгть для низькоквaлiфiковaниx робочих мiсць (low-skill occupations) 77% пра^вникам потрiбно мати цифровi навички, для робочих мкць середньоУ квaлiфiкaцiï (middle-skill occupations) та висококвaлiфiковaниx професiй (high-skill occupations) вщповщно 85% та 83% прaцiвникaм.

Цтавим е також aнaлiз зaлежностi мiж ризиком втрати робочого мiсця через автоматиза^ю та рiвнем сформовaностi цифрових навичок пра^вниюв рiзноï квaлiфiкaцiï (вщ низькоквaлiфiковaниx до висококвaлiфiковaниx) (рис. 2).

На рис. 2 показано, що з часом буде автоматизовано до 71% низькоквaлiфiковaниx професш (low-skill occupations). Зокрема серед них до 80% робочих мкць таю, для яких необхщш бaзовi цифровi навички (baseline digital skills) пра^вниюв, й до 60% таких, для яких потрiбнi специфiчнi цифровi навички (specific digital skills).

Рис. 1. Попит роботодавщв на цифровi навички працiвникiв залежно вiд рiвня ïx квалiфiкацiï (Ресурс: за даними дослiдження з вивчення поточного стану попиту роботодавцiв на цифровi навички на ринку прац Великобританп (Llewellyn, 2020; Burning Glass Technologies, 2019: 29)

Рис. 2. Сшввщношення мГж ризиком втрати робочих мкць через автоматизащю, квалГфшащею пращвнимв та рГвнем

сформованосп Yx цифрових навичок (Ресурс: за даними дослГдження з вивчення поточного стану попиту роботодавцГв на цифpовi навички на ринку пращ Великобританп (Llewellyn, 2020; Burning Glass Technologies, 2019: 34)

Вщповщно для профеай середньоУ квaлiфiкaцiï (middle-skill occupations) статистика така: ризик автоматизацп професiй - до 43% в цтому, зокрема робочих мкць з затребуваними базовими цифровi навички (baseline digital skills) пращвниюв - до 57%, iз специфiчними цифровими навичками (specific digital skills) - до 38%.

Як видно з рис. 2, висококвaлiфiковaнi фaхiвцi мають найменший ризик втрати робочих мкць: ризик автоматизацп професiй - до 19% в цтому, зокрема робочих мкць з затребуваними базовими цифровi навички (baseline digital skills) пращвниюв - до 37%, iз специфiчними цифровими навичками (specific digital skills) - до 18%.

Таю тенденцп в цтому пов'язан з розвитком цифрових технолопй, зокрема такими, як програмне забезпечення для автоматизацп певних титв робп-, роботиза^я багатьох виробничих процеав, використання технологiй на основi штучного iнтелектy та iн.

Для визначення рiвня сформовaностi цифрових компетентностей громадян та шляхiв |'х формування в рiзних кражах розроблялись нацюнальы структури 1КТ грaмотностi та/або структури цифрових компетентностей:

- Цифрова трансформа^я: мiжнaроднa структура 1КТ грaмотностi (2007 р.)

- Digital Transformation: A Framework for ICT Literacy (http://www.ets.org/Media/Tests/Information_and_Communication_Technology_Literacy/ictreport.pdf);

- Структура 1КТ для школярiв (lрлaндiя, 2007 р.)

- ICT Framework: a Structured Approach to ICT in Curriculum and Assessment (http://www.ncca.ie/uploadedfiles/publications/ict revised framework.pdf);

- Ом рiвнiв шформацшно'|' грaмотностi для студенев, вчителiв та бiблiотекaрiв (Великобритaнiя, 2011 р.)

- SCONUL Seven Pillars of Information Literacy (http://www.sconul.ac.uk/sites/default/files/documents/coremodel.pdf);

- Структура оцЫювання цифрових навичок (Норвепя, 2013 р.)

- Learning Outcomes in Digital Skills (http://www.vox.no/contentassets/1b6e2c7cb20e4609997b1f28f6f7df39/laringsmal-som-pdf/laringsmal_digitale_ferdigheter.pdf);

- Структура цифрова компетентысть для yчнiв (Австрiя, 2013 р.)

- Digi.komp - Digitale Kompetenzen Informatische Bildung (http://digikomp.at/praxis/portale/digitale-kompetenzen/die-initiative/digikomp-unverzichtbar.html);

- Мiжнaроднi дослщження у гaлyзi комп'ютерноУ та iнформaцiйноï грaмотностi: структура оцЫювання (2013 р.)

- International Computer and Information Literacy Study: Assessment Framework (ICILS Assessment Framework), (http://www.iea.nl/fileadmin/user_upload/Publications/Electronic_versions/ICILS_2013_Framework.pdf);

- DIGICOMP: Структура для розвитку та розумшня цифрова компетентысть в бврот (£С, 2013 р.)

- DIGICOMP: A Framework for Developing and Understanding Digital Competence in Europe (http://ipts.jrc.ec.europa.eu/publications/pub.cfm?id=6359);

- Мiжнародна структура оцшювання медia та шформащйно!' грамотност (ЮНЕСКО, 2013 р.)

- Global Media and Information Literacy Assessment Framework (http://unesdoc.unesco.org/images/0022/002246/224655e.pdf);

- Розвиток цифрово! rpaMOTHOCTi для студенев (Великобриташя, 2014 р.)

- Developing Digital Literacies (https://www.jisc.ac.uk/guides/developing-digital-literacies);

- Структура просування технологш для учыв (Шотлaндiя, 2014 р.)

- Technologies Progression Framework (http://www.educationscotland.gov.uk/learningandteaching/assessment/progressandachievement/significantaspectsoflearnin g/curriculum/technologies/progress.asp);

- Структура европейсько! е-компетентностi (ЕС, 2014 р.)

- European e-Competence Framework 3.0 (http://www.ecompetences.eu);

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

- Квaлiфiкaцiя навичок цифрово!' грамотности для учнiв (Уельс, 2015 р.)

- Digital Literacy Skills Qualification (http://dera.ioe.ac.uk/22223/1/150205-design-principles-for-the-essential-digital-literacy-skills-qualification-en.pdf);

- Цифрова компетентысть Europass (ЕС, 2015 р.)

- Europass Digital Competence (Europass - European Skills Passport), (https://europass.cedefop.europa.eu/sites/default/files/dc-en.pdf);

- Мiжнapоднi стандарти ISTE для учыв, ISTE - мiжнapодне товариство з вивчення технологiй в освт (2016 р.)

- ISTE's standards for students (ISTE - International Society for Technology in Education), (http://www.iste.org/docs/Standards-Resources/iste-standards_students-2016_one-sheet_final.pdf?sfvrsn=0.23432948779836327).

- Дослiдження piзних европейських кра!'н та Евросоюзу в цтому були об'eднaнi, на основi чого pозpобленi унiфiковaнi структури цифрово! компетентностi для громадян ЕС (Digital Competence Frameworks):

- DIGICOMP: Структура для розвитку та розумшня цифрово! компетентности в Еврот (ЕС, 2013 р.)

- DIGICOMP: A Framework for Developing and Understanding Digital Competence in Europe;

- Европейська структура цифрово!' компетентностi для громадян (ЕС, 2016 р.)

- European Digital Competence Framework for Citizens (DigComp);

- DigComp 2.0: Структура цифрово! компетентности для громадян, верая 2.0 (ЕС, 2016 р.)

- DigComp 2.0: The Digital Competence Framework for Citizens;

- DigCompConsumers: Структура цифрово! компетентности для споживaчiв (ЕС, 2016 р.)

- Digital Competence Framework for Consumers (DigCompConsumers);

- DigComp 2.1: Структура цифрово! компетентности для громадян, верая 2.1 (ЕС, 2017 р.)

- DigComp 2.1: The Digital Competence Framework for Citizens with eight proficiency levels and examples of use;

- DigCompEdu: Структура цифрово! компетентности для освтчн (ЕС, 2017 р.)

- European Framework for the Digital Competence of Educators (DigCompEdu);

- Розвиток цифрово! компетентности для працевлаштування: залучення та пщтримка зацтавлених сторш iз використанням DigComp (ЕС, 2019 р.)

Developing digital competence for employability: Engaging and supporting stakeholders with the use of DigComp.

Наведемо характеристики поданих вище структур цифрово! компетентности, розроблених в ЕС.

DigComp

В европейськш стpуктуpi цифрово! компетентности для громадян (DIGICOMP: A Framework for Developing and Understanding Digital Competence in Europe), також вщомм як DigComp, пропонуеться шструмент для пщвищення цифрово! компетентности громадян (Ferrari, 2013). Перший вapiaнт DigComp був розроблений европейським науково-дослщним центром JRC (JRC - Joint Research Centre) як науковий проект та вперше опублтований у 2013 роцГ DigComp став оpiентиpом для розвитку та стратепчного планування штатив цифрово! компетентности як на европейському piвнi, так i на piвнi деpжaв-членiв ЕС.

На початку 2016 року вийшла нова верая европейсько! структури цифрово! компетентностi для громадян (European Digital Competence Framework for Citizens (DigComp)), уточнена, з урахуванням розвитку цифрових технологш (DigComp, 2016). Ця верая документу вважаеться вераею DigComp 1.0.

У червы 2016 року науково-дослщним центром JRC було опублтовано наступну вераю структури цифрово! компетентности для громадян DigComp 2.0 (DigComp 2.0: The Digital Competence Framework for Citizens) з оновленою термЫолопею та концептуальною моделлю, а також з прикладами !"i впровадження на европейському, нaцiонaльному та регюнальному piвнi (Vuorikari&Punie&Carretero Gomez&Van den Brande, 2016). Нapaзi вона е базовою веpсiю, на яку фaхiвцi опираються в питаннях визначення piвня цифрово! компетентностi громадян ЕС й шших держав та шляхiв формування зазначено! компетентностi.

У DigComp 2.0 подано детальну структуру цифрово! компетентности та рекомендацп для ÏÏ розвитку европейських громадян. Структура цифрово!' компетентности складаеться з 5 кaтегоpiй (рис. 3).

Коротко охарактеризуемо кожний з компонент, зображених на рис. 3 (Vuorikari&Punie&Carretero Gomez&Van den Brande, 2016):

1. /нформацшна грамотнкть (Information and data literacy):

• умшня формулювати шформацмш потреби, знаходити та отримувати даы;

• aнaлiзувaти змкт знайденого цифрового контенту, оцЫювати aктуaльнiсть джерела даних;

• збер^ання, впорядкування та управлЫня цифровими даними.

2. Сплкування та спвпраця (Communication and collaboration):

• умшня взаемодiяти, спткуватися та спiвпрацювати з використанням цифрових технологш;

• брати участь у сусптьному життя через державнi та приваты цифровi послуги;

• дотримання етично''' поведiнки при роботi з цифровими технолопями ("мережний етикет");

• управлшня цифровою iдентичнiстю.

3. Створення цифрового контенту (Digital content creation):

• створення та редагування цифрового контенту;

• дотримання авторських прав у процес роботи з даними;

• умшня ставити коректн запити при робот з шформацшними системами та комп'ютерними мережами.

4. Шформацшна безпека (Safety):

• захист пристро'в, цифрового контенту, персональних даних та конфщенцшысть в цифрових середовищах;

• захист фiзичного та психолопчного здоров'я;

• усвщомлення стввщношення рацюнального використання цифрових технологiй для соцiального благополуччя;

• усвщомлення впливу цифрових технологш на навколишне середовище та 'х рацiональне використання.

5. Умння виршувати проблеми (Problem solving):

• виявлення потреб та завдань та виршення концептуальних проблем та проблемних ситуацш у цифрових середовищах;

• використання цифрових засобiв для виршення проблем;

• умшня слщкувати за еволющею цифрових технологiй.

Рис. 3. бвропейська структура цифрово! компетентности для громадян DigComp 2.0

(Ресурс: власна розробка на o^obí джерела (Vuorikari&Punie&Carretero Gomez&Van den Brande, 2016))

Поточна версiя структури цифрово!' компетентностi для громадян DigComp 2.1 розроблена в 2017 роц {Carretero&Vuorikari&Punie, 2G17). Вона e уточненням структури цифровоУ компетентностi для громадян DigComp 2.0 й призначена для розширення та детальншого опису рiвнiв цифровоУ квалiфiкацiï з прикладами ïx використання.

DigCompConsumers

В eвропейськiй структурi цифровоУ компетентностi DigCompConsumers {Digital Competence Framework for Consumers), розроблений у 2016 роц^ пропонуеться основа для пщтримки та вдосконалення цифровоУ компетентности споживачiв {Brecko&Ferrari, 2016). Дана компетентысть визначаеться як компетентнiсть, яку потрiбно мати споживачi для активного та безпечного функцюнування на цифровому ринку. Структура DigCompConsumers складаеться з 14 компетентностей з прикладами знань, умшь та навичок для кожноУ компетентности.

DigCompEdu

В £С активно проводяться дослщження, присвяченi пошуку шляxiв пiдвищення квалiфiкацiï европейських учителiв взагалi та ïx цифрово'1' компетентностi зокрема.

Для визначення рiвня сформованостi цифрово'1' компетентностi учт^в в рiзниx кра'шах £С проводились розробки нацюнальних стандартiв, структур, моделей оцшювання 1КТ та/або цифрово'1' компетентности вчителiв (Фiнляндiя, 2012 р^к; Ждерланди, 2012 р^к; Естонiя, 2013 рт; 1спан^я, 2014 р^к; Великобританiя, 2015 рт; Австрiя, 2016 р^к; Норвепя, 2017 рiк). Проведенi дослiдження було узагальнено в едину бвропейську структуру цифровоÏ компетентност'1 для освтян DigCompEdu {European Framework for the Digital Competence of Educators), розроблену в 2017 роц (Redecker, 2G17).

Структура цифровоÏкомпетентност'1 для осв'тян DigCompEdu орieнтована на вчот^в та викладачiв уах рiвнiв освiти (вщ дитячого садка до вищоУ та тслядипломно'|' освiти, загальноУ та професшно!', навчання осiб з особливими потребами та в неформальних навчальних контекстах).

У структурi визначено 6 основних складових, що мiстять 22 компоненти (викладання та навчання, цифровi ресурси, оцшювання, розширення можливостей учыв, професшна залучешсть, сприяння цифровiй компетентностi учыв). В цiлому вони утворюють цифрову компетентысть педагога (Redecker, 2G17; Морзе&Вембер&Гладун, 2019).

Запропонована модель DigCompEdu може використовуватись педагогами для визначення власного рiвня сформованост цифрово'1' компетентностi. А саме, для зручност використання у DigCompEdu рiвнi сформованостi цифрово'1'

компетентности пов'язан з шлстъма рiвнями, що застосовуються загальною европейською структурою для визначення рiвня володiння мовами (Common European Framework of Reference for Languages - CEFR) - вщ А1 до С2 (Redecker, 2017:28).

Developing digital competence for employability

У зв'язку з цифровою трансформа^ею сусптьства цифрова компетентысть стае важливою для працевлаштування. Цифровi технологи все бтьше впливають на ринок прац та життя людей взагалi.

Для вивчення цих питань у червы 2019 року в £С було розроблено рекомендацп для роботодав^в, пра^вниюв та шукачiв роботи "Розвиток цифровоi компетентност'1 для працевлаштування залучення та пдтримка за^кавлених cmopiH i3 використанням DigComp" (Developing digital competence for employability: Engaging and supporting stakeholders with the use of DigComp) (Centeno&Vuorikari&Punie&O'Keeffe&Kluzer&Vitorica&Lejarzegi&Marti'nez de Soria&Bartolome, 2019). Метою цього дослщження е аналiз та визначення практичних та ефективних способiв заохочення та пщтримки посередниюв на ринку прац з урахуванням 'х цифрових навичок на основi структури цифрово'' компетентности для громадян DigComp.

ОБГОВОРЕННЯ

Вивчення зарубiжного досвщу кра'н £С у галузi формування i розвитку цифрових навичок i цифрово' компетентностi для громадян показало, що:

• протягом тривалого часу в £С ведуться пошуки шляхiв формування i розвитку цифрових навичок i цифрово' компетентностi для громадян;

• на тепершый час в £С розроблено та апробовано структури цифрово' компетентности для рiзних категорш населення, рiзних професiй тощо;

• европейськими кра'нами ведеться активна пщтримка iнiцiатив з формування i розвитку цифрово'' компетентности громадян, зокрема освтчн та молодi.

Результати вивчення европейського досвщу з розвитку цифрових навичок i цифрово' компетентностi населення показали, що на тепершнш час для Укра'ни у данiй галузi необхщно здiйснити такi важливi кроки:

• визначити шляхи пщвищення цифрово' грамотност населення Укра'ни в цiлому;

• розробити на державному рiвнi стратеги з пщвищення цифрових навичок i цифрово' компетентностi рiзних категорiй населення Укра'ни; здмснювати пiдтримку проектiв у даый галузi;

• розробити структуру цифрово' компетентности для укра'нських громадян й окреслити шляхи '"' впровадження;

• затвердити проект структури цифрово' компетентности для укра'нських освтчн (Морзе&Базелюк&Воротшкова&Демент'1евська&Захар&Нанаева&Паачник&Чершкова, 2019), розробити мехаызми впровадження зазначено' структури для пiдвищення квалiфiкацi' педагопчних кадрiв;

• систематично здiйснювати удосконалення цифрових навичок i цифрово' компетентности освiтян в цiлому.

ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШИХ ДОСЛ1ДЖЕНЬ

Таким чином, цифрова компетентысть е однiею з найважливших у сучасному суспiльствi, в умовах якого технолопчы iнновацi' змшюють ринок працi, знання, умiння, навички, компетентности що необхiднi для життя та роботи в цифровому сусптьствГ Тому важливим завданням сучасно' освiти е формування та розвиток ключових компетентностей, зокрема цифрових для пщготовки майбутнiх фахiвцiв для неiснуючих професй

В перспективах подальших дослiджень - вщслщковування трендiв у галузi удосконалення цифрових навичок i цифрово' компетентности для впровадження провiдних европейських та свтових практик у власну професшну дiяльнiсть.

Список використаних джерел

1. Морзе Н.В., Базелюк О.В., Воротнтова 1.П., Дементiевська Н.П., Захар О.Г., Нанаева Т.В., Паачник О.В., Чернтова Л.А. Опис цифрово' компетентностi педагопчного працiвника. Електронне наукове фахове видання "В/'дкрите осв'тне е-середовище сучасного унiверситету", спецвипуск "Нов'1 педагогiчнi пдходи в STEAM освт'". 2019. С. 1-53. ISSN: 2414-0325. DOI: https://doi.org/10.28925/2414-0325.2019s39 URL:

http://openedu.kubg.edu.ua/journal/index.php/openedu/article/view/263 (дата звернення: 01.08.2020).

2. Морзе Н.В., Вембер В.П., Гладун М.А. 3D картування цифрово' компетентности в систем освти в Укра'ы. 1нформацмш технологй i засоби навчання. Том 70. No 2. 2019. С. 28-42. ISSN: 2076-8184. DOI: https://doi.org/10.33407/itlt.v70i2.2994. URL: https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/2994 (дата звернення: 21.08.2020).

3. Digital Competency Framework (2019, April). Quebec Votre Gouvernement. 34 p. ISBN 978-2-550-84858-5 (PDF). Retrieved from: http://www.education.gouv.qc.ca/fileadmin/site_web/documents/ministere/Cadre-reference-competence-num-AN.pdf (accessed on 17.08.2020).

4. Ferrari, A. (2012). Digital Competence in Practice. European Commission Joint Research Centre. Institute for Prospective Technological Studies. Spain: Seville. Retrieved from: http://ftp.jrc.es/EURdoc/JRC68116.pdf (accessed on 18.08.2020).

5. Recommendation 2006/962/EC of the European Parliament and of the Council of 18 December 2006 on key competences for lifelong learning. OJ L 394, 30.12.2006, pp. 10-18. Retrieved from: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/PDF/?uri=CELEX:32006H0962&from=EN (accessed on 15.08.2020).

6. Council Recommendation of 22 May 2018 on key competences for lifelong learning. OJ C 189, 04.06.2018, pp. 1-13. Retrieved from: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/PDF/?uri=OJ:C:2018:189:FULL&from=EN (accessed on 16.08.2020).

7. No Longer Optional: Employer Demand for Digital Skills (2019 June). Burning Glass Technologies. 108 p. Retrieved from: https://assets.publishing.service.gov.uk/government/uploads/system/uploads/attachment_data/file/807830/No_Longer_ Optional_Employer_Demand_for_Digital_Skills.pdf (accessed on 16.08.2020).

8. Llewellyn, G. (2020, April 29). Current and future demand for digital skills. Smart Insights. Retrieved from: https://www.smartinsights.com/managing-digital-marketing/personal-career-development/current-and-future-demand-for-digital-skills/ (accessed on 17.08.2020).

9. What digital skills do adults need to succeed in the workplace now and in the next 10 years? (2018 June). Warwick Institute for Employment Research. University of Warwick. 74 p. Retrieved from:

https://assets.publishing.service.gov.uk/government/uploads/system/uploads/attachment_data/file/807831/What_digital _skills_do_adults_need_to_succeed_in_the_workplace_now_and_in_the_next_10_years_.pdf (accessed on 17.08.2020).

10. Vuorikari, R., Punie, Y., Carretero Gomez S., Van den Brande, G. (2016). DigComp 2.0: The Digital Competence Framework for Citizens. Update Phase 1: The Conceptual Reference Model. Luxembourg Publication Office of the European Union. EUR 27948 EN. ISBN 1831-9424. doi:10.2791/11517. Retrieved from:

https://publications.jrc.ec.europa.eu/repository/bitstream/JRC101254/jrc101254_digcomp%202.0%20the%20digital%20co mpetence%20framework%20for%20citizens.%20update%20phase%201.pdf (accessed on 18.08.2020).

11. Ferrari, A. (2013). DIGCOMP: A Framework for Developing and Understanding Digital Competence in Europe. Luxembourg: Publications Office of the European Union, 2013. 50 p. ISSN 1831-9424 (online). doi: 10.2788/52966. Retrieved from: http://ftp.jrc.es/EURdoc/JRC83167.pdf (accessed on 19.08.2020).

12. Centeno, C., Vuorikari, R., Punie, Y., O'Keeffe, W., Kluzer, S., Vitorica, A., Lejarzegi, R., Martinez de Soria, I., Bartolomé, J. (2019). Developing digital competence for employability: Engaging and supporting stakeholders with the use of DigComp. Publications Office of the European Union, Luxembourg, 2019. 62 p. ISBN 978-92-76-13037-6, doi:10.2760/625745, JRC118711. Retrieved from:

https://publications.jrc.ec.europa.eu/repository/bitstream/JRC118711/jrc118711_digcomp4empl_stakeholders_consultati on_ws_report_v1.0_in_pubsy_final_v0.pdf (accessed on 18.08.2020).

13. Carretero, S. Vuorikari, R. & Punie, Y. (2017). DigComp 2.1: The Digital Competence Framework for Citizens with eight proficiency levels and examples of use, 48 p. EUR 28558 EN. ISSN 1831-9424 doi:10.2760/38842. Retrieved from: https://publications.jrc.ec.europa.eu/repository/bitstream/JRC106281/web-digcomp2.1pdf_(online).pdf (accessed on 18.08.2020).

14. Brecko, B., Ferrari, A. (2016). The Digital Competence Framework for Consumers; Joint Research Centre Science for Policy Report. ISSN 1831-9424. EUR 28133 EN; doi:10.2791/838886. Retrieved from:

https://publications.jrc.ec.europa.eu/repository/bitstream/JRC103155/lfna28133enn.pdf (accessed on 19.08.2020).

15. Redecker, C. European Framework for the Digital Competence of Educators: DigCompEdu. Punie, Y. (ed). EUR 28775 EN. Publications Office of the European Union, Luxembourg, 2017, 95 p. ISBN 978-92-79-73494-6, doi: 10.2760/159770, JRC107466. Retrieved from: https://op.europa.eu/en/publication-detail/-/publication/fcc33b68-d581-11e7-a5b9-01aa75ed71a1/language-en (accessed on 16.08.2020).

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

16. The European Digital Competence Framework for Citizens (DigComp). Publications Office of the European Union, Luxembourg, 2016, 12 p. ISBN 978-92-79-50509-6, doi:10.2767/00458. Retrieved from: https://ec.europa.eu/social/BlobServlet?docId=15688&langId=en (accessed on 18.08.2020).

17. The Future of Jobs Report 2018. World Economic Forum. Retrieved from: http://www3.weforum.org/docs/WEF_Future_of_Jobs_2018.pdf?fbclid=IwAR1dhE70_5g-sJBtXhct5L_mrCciaWzDv8a0WiHJJXvItfjEhl0MpfH1shs

References

1. Morze, N.V., Bazeliuk, O.V., Vorotnikova, I.P., Dementiievska, N.P., Zakhar, O.G., Nanaieva, T.V. & et al. (2019). Opys tsyfrovoi kompetentnosti pedahohichnoho pratsivnyka [Description of digital competence of a pedagogical worker]. Elektronne naukove fakhove vydannia "Vidkryte osvitnie e-seredovyshche suchasnoho universytetu", spetsvypusk "Novi pedahohichni pidkhody v STEAM osviti" - Open educational e-environment of modern University, special edition. 2019. pp. 1-53. ISSN: 24140325. DOI: https://doi.org/10.28925/2414-0325.2019s39 Retrieved from: http://openedu.kubg.edu.ua/journal/index.php/openedu/article/view/263 (accessed on 01.08.2020) [in Ukrainian].

2. Morze, y.V., Vember, V.P., & Gladun, M.A. (2019). 3D kartuvannia tsyfrovoi kompetentnosti v systemi osvity v Ukraini [3D mapping of digital competence in Ukrainian education system]. Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia - Information Technologies and Learning Tools. Vol. 70. No 2 (2019). pp. 28-42. ISSN: 2076-8184. DOI: https://doi.org/10.33407/itlt.v70i2.2994. Retrieved from: https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/2994 (accessed on 21.08.2020) [in Ukrainian].