CC BY
21
УДК 347.96 А. Романова
Нацюнальний ушверситет '"HbBiBCbKa полггехшка"
Ц1НН1СНО-ПРАВОВ1 ВЛАСТИВОСТ1 ОСОБИ
©Романова А., 2014
Висвгглено цшшсно-npaBOBi властивостi особи, що дають 1й змогу бути активним учасником правовщносин i тiсно пов'язанi з правосвщомктю, за межами яко1 вони не можуть iснувати, а також активуються, тiльки проходячи через широкий спектр цшшсних показникiв реального свiту i рiзнорiднi його модифшаци.
Ключовi слова: аксшлопя, правовий простiр, цiннiсть, особисткть, суспiльнi цiнностi, иравот цiнностi, деформащя свiдомостi.
A. Romanova
VALUE-LEGAL ENTITY PROPERTIES
The article provides valuable legal entity properties that allow it to be an active participant relationships and is closely related to the sense of justice, beyond which they can not exist, and activated only by going through a wide range of values of real world and its diverse modifications.
Key words: axiology, legal space, value, personality, social values, legal values, deformation consciousness.
А. Романова
ЦЕННОСТНО-ПРАВОВЫЕ СВОЙСТВА ЛИЧНОСТИ
Отслеживаются ценностно-правовые особенности личности, которые позволяют ей быть активным участником правоотношений и тесно связаны с правосознанием, вне которого не могут существовать, а также активизируются, только проходя сквозь широкий спектр ценностных показателей реального мира и разновидности его модификаций.
Ключевые слова: аксиология, правовое пространство, ценность, личность, общественные ценности, правовые ценности, деформация сознания.
Постановка проблеми. Процес поступово! юридизацп цшшсних особливостей особистост об'ективний i рацюнальний. У зв'язку з цим постановка i дослiдження проблеми правового осмислення аксiологiчних властивостей особи актуальнi та своечасш. Системний пiдхiд до аналiзу цiннiсних характеристик особистостi дае змогу не тшьки виокремити саме та особливоста, якi можуть стати "правовими", а й вибудувати науково обгрунтовану !х класифiкацiю. Дослiдження правових особливостей особистост з позицп аксiологiчного тдходу дае змогу використовувати !х як критерп щншсно! типологп особистостi, що покликана конкретизувати завдання формування правових потреб людини.
Мета дослщження передбачае фiлософсько-правовий аналiз питань щодо вихiдних умов творення й основних атрибутiв цiннiсно-правових властивостей особи.
Стан дослщження. Цiннiсно-правовi властивостi особи розглядало багато видатних зарубiжних та вггчизняних мислителiв i науковщв минулого, а саме: Г. Аванесова, С. Анохш,
A. Бичко, В. Горшеньов, А. Жалинський, М. Зубрицька, В. Казаков, В. Лозовой, Е. Макштайр,
B. Розш, В. Скатерщиков, С. Сливка, В. Франкл, Ю. Хабермас, О. Хеффе.
Незважаючи на те, що окремi аспекти формування та розвитку правового осмислення аксюлопчних властивостей особи привертали увагу фахiвцiв з фшософп права, правово! етики i
83
соцюлогп права, дотепер в Украш немае комплексного дослiдження умов творення та основних атрибутiв цiннiсно-правових властивостей особи.
Виклад основних положень. Кожна людина завдяки буденнiй свiдомостi засвоюе сощальш знання, установки, цiнностi, усвiдомлюе сустльно значущий характер iндивiдуальних потреб i проектуе 1х практичне вираження. На основi буденно1 свiдомостi формуються та виявляються правовi властивостi особистостi. Це так! властивоста, якi дають людиш змогу бути постiйним активним учасником правовiдносин. Правовi властивостi тiсно пов'язаш з правосвiдомiстю людини, але поза нею вони не можуть кнувати, активуються, тiльки проходячи через правосввдомкть.
Вiдзначимо, що змiст шдиввдуально1 правосввдомост та питання про правовi властивост належать суто до iндивiдуального правового буття, яке визначае характер, сощальну спрямованiсть, розвиненiсть тих чи шших правових властивостей особистостi.
Передусiм розглянемо елементи щншсно! структури особистостi, що мають безпосередньо поведiнкову спрямованiсть.
Отож, цшшсний шар правосвiдомостi. В шдиввдуальнш правосввдомост можна видiлити "р1вт активноста". Людина живе в суспiльствi та не може бути вшьною вiд нього. Вона не може не сприймати тих цiнностей, стандарта, нормативних суджень, iдейних установок, яю склалися в 11 соцiальному оточенш. Для не! суспiльна свiдомiсть постае у виглядi суми соцiальних знань, згустка людського досвiду, впроваджуваного в шдишдуальну свiдомiсть системою соцiального впливу. Людина може пасивно засвоювати суспшьш цiнностi, набуваючи лише деяких необхвдних знань про соцiальнi стандарти i цЫ, про наслiдки протиправно! поведшки, про елементарнi правила спiвжиття. Цей рiвень називають "шформацшним" [1, с. 16]. За такого сприйнятя щнност слугують переважно обмежувачами дiяльностi людини, зовшшшми регуляторами поведiнки, якi самi по собi, автоматично, не виробляють потреб високого сощального порядку. 1ндиввд може дотримуватися тих чи шших норм, маючи водночас зовим шшу "модель" дiяльностi, нiж та, яка щентична з iдеологiчною моделлю.
Вищим рiвнем засвоення соцiальних значень е рiвень переконань, вияв цiннiсних переваг. Цей етап характеризуеться формуванням комплексу особисткних цiнностей, що виражають уявлення про iдеальне виконання тк1 чи шшо1 сощально1 ролi. У цьому випадку щнност суспiльства або конкретного сощального середовища переходять iз форми зовшшшх обмежувачiв у внутрiшнi умови розвитку особистостi. Цей цiннiсний рiвень правово! активностi особистостi може бути визначений як шдиввдуальний спосiб кнування правових цiнностей у виглядi щннкних установок, тобто таких елементiв структури особистоста, якi характеризують 11 з погляду цшкноста, стiйкостi, наявностi системи основних сощально значущих рис. На ввдмшу вiд зовнiшнiх установок, деклараций, законiв, звича1в, стереотипiв, цiннiснi установки ввдображають внутрiшню прихиль-нiсть людини до сприйняття i засвоення тих чи шших правових вимог. Установка - це сукупшсть тих життево важливих правових цiнностей особистостi, коли вона реагуе на ту чи шшу конкретну життеву ситуащю [5, с. 324]. Система таких установок визначае цшшсну структуру особистоста.
Наступною складовою цшшсно1 структури особистостi, що ввдображае динамiку взаемодil правових установок i ново1 iнформацil, е цттст орieнтацu. У них людина фжсуе свое суб'ективно-практичне ставлення до сощальних норм, стандарт1в правового орiентування. На 1х пiдставi формуються такi способи правово1 поведiнки, мета яких набагато ширша вiд прагнення задовольнити суто шдиввдуальш потреби, а змiст зумовлений характером сформованих вiдносин мiж людьми. До цiннiсно-орiентацiйноl дiяльностi можна зарахувати i буденно-практичне вироблення уявлень про заборону, належне, доцшьне i захист особисткно1 системи правових цiнностей загалом. Переважно поняття цiннiсноl орiентацil не може охопити усе розма1ття взаемозв'язюв людини з об'ективною дiйснiстю, повшстю розкрити внутрiшнi механiзми 11 поведшки. Проте цшшст орiентацil можуть становити структуру ставлення особистоста до факлв правово1 дiйсностi. Тому, знаючи змкт цiннiсних орiентацiй конкретно1 особистостi або якогось 11 типу, тобто домшантний споиб правового орiентування у сощальнш дiйсностi, знаючи специ-
84
фiчний об'ект та умови орiентацп, можна з деяким ступенем точностi моделювати ймовiрну майбутню правову поведiнку людини у тих чи iнших ситуащях. Такою е цiннiсна характеристика шдиввдуально! правосвiдомостi.
Щодо формування переконань, цшшсних вiдносин та орiентацп на шдиввдуальному рiвнi необхiдно зазначити, що правовi установки, тiсно пов'язанi з моральними установками, е центром тяжiння багатьох сощальних орiентацiй людини. 1накше кажучи, мають морально-правову домiнанту [4, с. 56]. Це лопчно випливае з аналiзу специфiки правово1 дiяльностi. Лише штучно ввдрвавши iндивiда вiд сощального середовища, можна стверджувати, що його ди можуть бути iндиферентними у правовому сенсi. Будь-який iнститут, установа - це передуЫм люди, тому кожну дта можна розщнювати як момент реалiзацп вiдносин мiж людьми як суб'ектами права. Такий висновок тдтверджуе характеристика сутност буденно1 свщомостг Для не1 правове осмислення дшсност е невiддiльною, а часто i домiнантною формою. Людина у процес свое1 життедiяльностi виробляе специфiчнi сощальт потреби спiввiднесення себе з тим чи iншим громадським об'еднанням. Тут потрiбно виходити лише iз широкого фшософсько-правового розумiння права, а не з розумшня права у вузькому сени. Щнносп, з'еднуючись з практичною дiяльнiстю людини, рано чи тзно набувають морально-правового значення. Проявившись бодай раз як потреби саме правов^ вони позначаються на системi уЫх потреб, вiдображаючись в усiх цшшсних орiентацiях iндивiда щодо тих чи шших матерiальних i духовних благ.
Отже, суспiльно-iсторично цiннiснi орiентацil мають реальний практичний сенс тiльки тсдо, коли у них доволi чгтким е правовий момент, коли вони функцюнують у деякiй iерархil осмислених у правовому зрiзi цiнностей. Уи соцiальнi та духовнi цiнностi можуть набувати правового змкту. Будь-яке сощолопчне дослiдження цiннiсних орiентацiй так чи шакше стикаеться з тим очевидним фактом, що хоча механiзми орiентування у людей загалом однаковi, але в процес 1хньо1 життедiяльностi складаються рiзнi за змiстом, функцiонально об'еднаш i порiвняно вiдокремленi групи цшшсних орiентацiй, специфiчне поеднання яких визначае характер i соцiальну спрямованiсть уме! дшльност людини, характеризуе тип правово! особистостi. Можна виокремити три основш групи: а) адекватно засвоенi громадсью правовi цiнностi, цiннiснi орiентацil, спрямоваш на суспiльно прийнятну, позитивну у правовому сени дiяльнiсть щодо здшснення громадських та iндивiдуальних щлей; б) антигромадсью цiнностi, цiннiснi орiентацil на неправомiрнi цiнностi; в) деформованi щнноста, спотворенi цiннiснi орiентацil на громадсью правовi цiнностi [3, с. 342].
Методолопчним принципом подальших мiркувань е визнання того, що усi щ групи правових цiннiсних орiентацiй у тому чи шшому поеднаннi можна виявити у кожно! людини. Стушнь активностi кожно! з видiлених верств вщграе визначальну роль у становленш змiсту правових потреб.
Адекватно засвоенi правовi цiнностi розумiють як такi, яю людина приймае не тiльки "зовш" як необхiдну форму, але й робить !х дiйсними цiлями свое! дiяльностi. В органiчнiй едностi правово! переконаноста людини з !! дiяльнiстю виражаеться основа суспiльно-правового життя.
Орiентацiя на неправомiрнi цiнностi означае, по-перше, що i фактичною основою, i наслiдком неправомiрноl поведiнки е таю негативш риси особистостi, як iндивiдуалiзм, неповага до iнтересiв iнших людей, нехтування нормами суспiльного життя, байдужкть до вибору засобiв щодо досягнення iндивiдуальних ц^лей, переконання у власнш винятковостi, вищостi над iншими тощо. По-друге, его!стична орiентацiя на жиш^ цiлi е домiнантною. По-трете, негативш риси виявляються насамперед у негативному ставленш до соцiальних ценностей i норм. Якщо iндивiд неправильно розумiе санкцiоновану ззовнi систему фiксованих установок i цiннiсних орiентацiй i при цьому сввдомо намагаеться реалiзувати саме деформований змкт ценностей, а тому закож^рно сприяе змiнi цiеl системи знань та орiентацiй на суперечноста, то рано чи пiзно шдивщ або повинен вiдмовитися вiд цих цiнностей, або перейти на шлях неправомiрноl i навiть протиправно! дiяльностi.
Група деформованих правових цiнностей - це та особистiснi цiнностi, яю за формою iдентичнi до суспшьних цiнностей, але за змiстом, як дiяльнi орiентацil спотворенi [1, с. 17]. I
85
дiапазон коливань тут дуже широкий. Щ викривлення можуть не мати безпосередньо неправомiрного характеру й утримувати поведшку людини у межах, прийнятних з позицп права. Але вони можуть визначати поведшку i так, що людина стае носiем властивостей i рис злочинця.
Чинники, що сприяють деформаци суспiльних цiнностей, рiзнi i за змiстом, i за значущктю. Найголовнiше те, що вони не дж>ть на свiдомiсть iндивiдiв як однозначш детермiнанти. У найзагальнiшому виглядi 1х можна подiлити на: 1) чинники загальносощального характеру; 2) чинники, зумовлет специфiкою iндивiдуального правового досввду, психологiчних характеристик, безпосереднього оточення; 3) чинники, пов'язаш зi специфiкою правового способу осмислення дiйсностi [2, с. 241].
Людину, яка виробила в собi вiдповiдний громадським iнтересам i зразкам комплекс правових цiнностей, уявлень про змкт правових принцишв, про належне i заборонене в поведшщ, послiдовно реалiзуе 1х у сво1й дiяльностi, суспiльство оцiнюе як розвинену в правовому сени особисткть. Така особисткть переважно доволi легко i правильно орiентуеться в життевих ситуащях, 11 вибiр i поведiнка мають цшеспрямований характер; вона здатна критично ощнювати свiй i чужий правовий досввд. Це той тип особистоста, який е головною метою правового виховання.
Доволi поширений другий тип особистоста, у яко1 перший шар складаеться переважно з орiентацil на елементарш норми спiвжиття i спираеться загалом на традицшно-звичаевий спосiб правового мислення. Iдеологiчний р1вень правосвiдомостi у цього типу особистостi розвинений слабко; переважають елементи повсякденно1 свiдомостi, що робить споЫб життя i думок особистоста залежним вiд коливань умов правового життя у конкретному середовищ^ Така людина може бути щлком законослухняною, але при цьому виявляти невисокий рiвень сощально-правово1 розвиненостi. Зауважимо, що такий варiант - дотримуватися правових норм, навпъ визнаючи 1х неввдповвдшсть суспiльнiй значущостi, - характерний i для протиправно1 поведiнки. Вiдзначимо таку характерну рису цього цшшсного типу особистоста, як правова нестiйкiсть i суперечливiсть. Така особа не виявляе стiйкостi до несприятливих обставин життя, у критичних ситуацiях в не1 переважають его1стичш мотиви.
До третього типу особистостi належать та, у кого переважають орiентацil на неправомiрнi щнноста, деформованi правовi цiнностi. Цей тип характеризуеться загальною сощально1 нерозвинешстю, низькою соцiальною активнiстю, схильнiстю до вплив1в кримiнального середовища i за кожно1 нагоди вирiшуе життевi конфл^и аморальним i навiть протиправним шляхом.
У четвертого типу особистоста домiнують деформоваш правовi цiнностi. Це антисоцiальний тип. Поведшка людини антисоцiального типу е спробою впорядкувати свою особистасть на основi норм i цiнностей антисощального змiсту. Такi люди хизуються своею поведшкою, свiдомо декларують замiну суспшьних цiнностей на антиправовi установки. Вони не реагують на громадську думку, цишчш, не вмiють контролювати сво1 вчинки, не мають твердо1 життево1 мети.
Окрiм розглянутих тишв особистоста, iснують промiжнi цiннiснi типи особистоста.
Висновки. Запропонована типологiя особистостi у контекста щншсного складника 11 правових властивостей дае змогу визначити компоненти програми правового виховання громадян нашого суспшьства, не тiльки з огляду на важливкть вироблення здiбностей та навичок дотримуватися правових вимог i норм, але й зважаючи на потребу формування зршо1 правово1 позицп особистоста щодо цих вимог i цiлей громадського правового життя.
1. Анохин С. А. Правовые качества личности в системе условий правомерного поведения: автореф. дис. ... канд. юрид. наук/ С. А. Анохин. — М., 2005. — 26 с. 2. Несмелое В. I. Наука о человеке /
B. I. Несмелов // Филос. науки. — М., 1991. — № 2. 3. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии /
C. Л. Рубинштейн. — М., 1946. — 704 с. 4. Столович Л. Н. Красота. Добро. Истина: очерк истории эстетической аксиологии / Л. Н. Столович. — М.: Наука, 1994. — 160 с. 5. Философский словарь / под ред. И. Т. Фролова. — 5-е изд. - М.: Политиздат, 1987. — 590 с.
86
