CC BY
33
НА ДОПОМОГУ КЛ1Н1ЦИСТУ
В ПОМОЩЬ КЛИНИЦИСТУ
С1РЕНКО Ю.М.
ДУ «ННЦ «1нституткардюлоп! iM. М.Д. Стражеска» Нацюнальноi' АМН Укра'ни», м. Кив
ШЛЬОВИЙ PiBEHb АТ ПРИ ЦУКРОВОМУ Д|АБЕТ1 2-го ТИПУ:
ОЦiНКА НАУКОВИХ доказ1в
Резюме. Наведений огляд наукових doKasie щодо контролю артерiального тиску (АТ) у хворих на цукро-вий dia6em. 1х анал1з показуе, що оптимальним pie^M АТ для запоб^ання розвитку серцево-судинних ускладнень у хворих на цукровий дiaбеm е: сисmoлiчний АТ 130—135 мм рт.ст., дiaсmoлiчний АТ — < 80 мм рт.ст., а не < 140 мм рт.ст., як указано в бвропейських рекомендащях is профшактики серцево-судинних .захворювань 2012року.
Ключовг слова: apmеpiaльний тиск, цукровий дiaбеm, гinеpmенsiя.
У травш 2012 року вийшла нова редакщя бвропейських рекомендацш i3 профшактики серцево-судинних захворювань. Шд цими рекомендашями поставили свш гриф дев'ять европейських професш-них асошацш: European Society of Cardiology (ESC); European Atherosclerosis Society (EAS); International Society of Behavioral Medicine (ISBM); European Stroke Organization (ESO); European Society of Hypertension (ESH); European Association for the Study of Diabetes (EASD); European Society of General Practice/Family Medicine (ESGP/FM/WONCA); International Diabetes Federation Europe (IDF-Europe); European Heart Network (EHN) [1]. З огляду на це положення, ви-кладеш в цих рекомендашях, набули бшьшо! ваги й начебто стали на бшьш високий рiвень, не доступний для критики з позицш локальних (нацюнальних) про-фесшних оргашзацш або робочих груп i3 написання нацюнальних настанов та рекомендацш. Хочу заува-жити вшразу, що це не зовшм так. В1д самого початку утворення будь-яких робочих груп бвропейського товариства кардюлопв та бвропейського товариства артерiальноI гшертензи, членом яких багато роыв я маю честь бути, основним при написанш будь-яких рекомендацш е те, що такий документ не може бути догмою, а е шдГрунтям для створення нацюнальних рекомендацш та стандарпв i протоколiв.
Створюючи вггчизняш настанову та ушфшований протокол з артерiальноI гшертензи (АГ) [2], ми не знали про новi положення бвропейських рекомендацш iз профшактики серцево-судинних захворювань 2012 року щодо цшьового рiвня артерiального тиску (АТ) для хворих на цукровий дiабет (ЦД) < 140/ 80 мм рт.ст. Ми взяли за основу положення чинних Американських та бвропейських рекомендацш — < 130/80 мм рт.ст. Але в текст кшшчно! настанови ро-боча група виклала свою оцшку наукових доказiв, що були доступш на той момент, щодо цшьового рiвня АТ у таких хворих у виглядi коментаря i обГрунтувала його рiвень — 130/< 80 мм рт.ст.
Конфлшт положень щодо цшьового р1вня АТ, ви-кладених у бвропейських рекомендащях i3 профшактики серцево-судинних захворювань та вгтчизняних настановi та клiнiчному протоколi, а також розробка нових впчизняних кшшчно! настанови та протоколу з цукрового дiабету 2-го типу спонукали нас до перегляду чинних на сьогодш наукових доказiв, що ми виклали в цiй статтi.
У повному текст бвропейських рекомендацiй i3 профiлактики серцево-судинних захворювань (версия 2012 року) зазначено: «Дослшження HOT, у яко-му порiвняли рiзнi цiльовi рiвнi ДАТ, показало ефек-тивнiсть бiльш агресивного лiкування АТ (цшьовий рiвень < 80 мм рт.ст.), що сприяло зниженню ризи-ку серцево-судинних ускладнень у хворих на цукровий дiабет порiвняно iз хворими на АГ без дiабету. У субдослiдженнi UKPDS порiвнювали ефективнiсть лiкування у хворих на АГ, рандомiзованих до штен-сивного (середнш АТ 144/82 мм рт.ст.) або менш iнтенсивного режиму антигшертензивно! терапи. Було вiдмiчено суттеве (на 44 %) зниження ризику розвитку шсульту та менш значне (на 21 %) зниження ризику розвитку шфаркту мюкарда, пов'язане зi зменшенням рiвня САТ на 10 мм рт.ст. i рiвня ДАТ на 5 мм рт.ст.». Далi абсолютно справедливо сказано: «У дослщженш ADVANCE зниження АТ у середньому до 135/75 мм рт.ст. додатково зменшувало ризик сер-цево-судинних подш i загально! смертности». Але в наступному абзац зроблено необГрунтований висно-вок, що суперечить процитованим результатам досль дження ADVANCE: «У хворих на дiабет антигшертен-зивне лiкування мае бути розпочате, коли рiвень АТ > 140/80 мм рт.ст. Думка про цшьовий рiвень САТ, що традицшно рекомендуеться при цукровому дiабетi (тобто 130 мм рт.ст.), заснована на ешдемюлопчних даних, а не на даних равдо^зованих дослшжень».
На рис. 1 подаш результати дослщження НОТ як в основнiй груш, так i у хворих на цукровий дiабет 2-го типу [6]. З рис. 1 видно, що у груш хворих без дiабету
АРТЕРИАЛЬНАЯ
я ГИПЕРТЕНЗИЯ
зниження дiастолiчного АТ (ДАТ) з 90 до 80 мм рт.ст. принципово не вплинуло на ризик серцево-судинних ускладнень, тодi як у хворих на дiабет таке зниження дiастолiчного АТ сприяло зменшенню ризику роз-витку серцево-судинних ускладнень у 2 рази. Даш з дослщження НОТ, що показують вiдповiднiсть до-сягнутого рiвня систолiчного АТ (САТ) на прийомi у лiкаря у пащенпв рiзним цiльовим рiвням дiасто-лiчного АТ, дали такий результат: у груш хворих iз ш-льовим рiвнем дiастолiчного АТ < 80 мм рт.ст. рiвень офiсного систолiчного АТ становив 133,6 мм рт.ст., тобто був нижчим за 135 мм рт.ст. При домашньому мошторуванш в цш групi хворих рiвень систолiчно-
24,4
18,6
- 11,9
я 9,9 10 9,3
-
|
Пащенти з ЦД (n = 1501) yci пащенти (n = 18 790)
□ < 90 □ < 85 ■ < 80
Рисунок 1. Результати дослдження НОТ: вплив досягнення цльового д1астол1чного АТ (мм рт.ст.) на частоту серцево-судинних подй протягом 4 роюв
1651555 145135£ 125-¡5 115-| 1051 95® 857565-
11 140 хворих на ЦД 2-го типу
1 ™ Плацебо
I Периндоприл + 1ндапам1д
Середнй АТ протягом пероду спостереження 140,3 мм рт.ст. 134,7 мм рт.ст.
77,0 мм рт.ст. 74,8 мм рт.ст.
R 6 12 18 24 30 36 42 48 54 60 _Перюд спостереження (мпсни)_
Рисунок 2. Р1зниця мж р'внем досягнутого АТ у групах звичайного та нтенсивного контролю АТ у дослщженн1 ADVANCE
Стандартний — 133 мм рт.ст.; штенсивний — 120 мм рт.ст.
Первинна к1нцева точка Нефатальний Ысульт
Стандартний 0,2-
-40 %
Р = 0,03
1нтенсивний
1-1-1-1-1-1-1-Г"
012345678
1нтенсивний
Стандартний
1-1-1-1-1-1-1-Г
012345678
Рисунок 3. Основн результати досл'1дження ACCORD. Первинна юнцева точка: нефатальний нфаркт м'юкарда, iнсульт, смерть в 'щ серцево-судинних причин
го АТ становив 134 мм рт.ст., що так само менше за 135 мм рт.ст.
На рис. 2 показано рiзницю в рiвнi АТ, досягнуто-му в дослщженш ADVANCE [7]. Як уже зазначалося, рiвень систолiчного АТ у груш штенсивного контролю було знижено до < 135 мм рт.ст., а в груш звичайного вш залишався на рiвнi 140 мм рт.ст. Рiзниця мiж групами становила 5,6/2,2 мм рт.ст. Слщ зазначити, що антигшертензивна терашя в груш штенсивного контролю АТ призначалася незалежно вщ початко-вого рiвня АТ.
При цьому достовiрна рiзниця мiж групами дося-гла: у рiвнi загально! смертносп — 14 %, частоп коро-нарних подiй — 14 %, серцево-судинно! смертностi — 14 %, ниркових подш — 21 %.
На рис. 3 подано принциповi результати досль дження ACCORD [8]. У цьому дослщженш у 4733 хворих на цукровий дiабет 2-го типу в груш штенсивного контролю був досягнутий рiвень АТ 120 мм рт.ст., тодi як у груш звичайного контролю АТ був 133 мм рт.ст. Рiзницi в частоп комбшовано! точки не виявлено, але рiвень шсульпв був на 40 % достовiрно нижчим, шж у групi звичайного контролю. Слщ пiдкреслити, що ефектившсть контролю систолiчного АТ на рiвнi 133 мм рт.ст., за даними цитованого вище дослiджен-ня ADVANCE, принципово вiдрiзняеться вiд тако! при рiвнi АТ 140 мм рт.ст. Таким чином, даш дослi-дження ACCORD не дають пiдстав рекомендувати як цiльовий рiвень систолiчного АТ порогову величину 140 мм рт.ст.
На рис. 4 — даш метааналiзу, проведеного до-слщниками Колумбшського та Нью-Йоркського унiверситетiв (штат Нью-Йорк, США) [9]. Даш цьо-го найбтьшого на сьогоднi метааналiзу порiвняння ефективностi iнтенсивного зниження АТ у хворих на цукровий дiабет або з порушенням глiкемii' натще/ порушенням толерантностi до глюкози, що включав 13 рандомiзованих клiнiчних дослщжень, 37 736 хворих, показали, що в таких пашенпв цiльовий рь вень САТ вiд 130 до 135 мм рт.ст. е бажаним. Аналiз результапв при бiльш агресивному цшьовому рiвнi САТ (< 130 мм рт.ст.) показав неоднорщшсть даних щодо ураження органiв-мiшеней, притому що ризик шсульту й надалi продовжував зменшуватися, але не було жодно! вигоди зi зниження ризику шших макро- i мiкросудинних подш (ураження серця, нирок i сггшвки), а ризик серйозних побiчних ефекпв навiть збiльшився.
На рис. 5 наведеш результати субаналiзу дослi-дження ONTARGET [10]. Це найбшьше дослщжен-ня, проведене у хворих iз високим серцево-судинним ризиком, що включало 26 000 хворих, iз них пашенпв iз цукровим дiабетом 2-го типу було 9603. Особли-вють дослiдження — вiдсутнiсть цiльового рiвня АТ та титрац1! дози препарапв (телмiсартан, рамiприл або !х комбшашя). Призначалося лiкування фiксова-ними дозами цих препарапв, а iншi препарати при-значалися на розсуд лшаря. Таким чином, результати дослiдження дозволяють поглянути на вплив досяг-
0
0,1-
0,1
АРТЕРИАЛЬНАЯ
ГИПЕРТЕНЗИЯ ,
13 рандомiзованих клiнiчних до^джень, 37 736 хворих i3 ЦД 2-го типу/порушеною глюкозою натще/порушеною толерантнiстю до глюкози
Результат: загальна смертн1сть
CAT £ 135 mm pt.ct.
Chan et al. —
ABCD (HTN) ALLHAT-DM PERSUADE ADVANCE NAVIGATOR npOMixHMM nigcyMOK (I-squared = 0,0 %; p = 0,655) CAT £ 130 mm pt.ct. ABCD (normotension)
ABCD 2V -
DREAM GUARD
DIRECT-Protect 2 ACCORD
npOMixHMM nigcyMOK (I-squared = 0,0 %; p = 0,937) ycboro
(I-squared = 0,0 %; p = 0,760) KpMTepiM B3aeM0Aii, p = 0,09
ВР |нтенсивний, Стандартний, Значим1стъ,
(95* Д|) n/N n/N %
0,96 (0,13, 7,03) 2/52 2/60 0,18
0,49 (0,25, 0,96) 13/237 25/233 1,62
0,93 (0,67, 1,30) 104/1084 62/606 6,37
0,83 (0,60, 1,15) 73/721 93/781 6,82
0,86 (0,75, 0,98) 408/5569 471/5571 37,44
0,90 (0,77, 1,06) 295/4631 327/4675 26,84
0,87 (0,79, 0,95) 895/12 294 980/11 916 79,27
0,92 (0,47, 1,78) 18/237 20/243 1,62
7,06 (0,14, 356,21) 1/66 0/63 0,05
0,98 (0,59, 1,61) 31/2623 32/2646 2,88
1,48 (0,25, 8,64) 3/153 2/151 0,23
1,06 (0,66, 1,70) 37/951 35/954 3,20
1,05 (0,83, 1,33) 150/2362 144/2371 12,75
1,04 (0,86, 1,25) 240/6392 233/6428 20,73
0,90 (0,83, 0,98) 1135/18 686 1213/18 344 100,0
Результат: инфаркт мюкарда
Досл1дження
ВР
(95% Д1)
CAT £ 135 mm pt.ct.
ABCD (HTN)
Fogari et al. |
PERSUADE NAVIGATOR npOMixHMM nigcyMOK (I-squared = 12,6 %; p = 0,330) CAT £ 130 mm pt.ct. ABCD (normotension) DREAM
SANDS -
ACCORD
npOMixHMM nigcyMOK (I-squared = 0,0 %, p = 0,626) ycbOrO
(I-squared = 0,0 %; p = 0,638) KpMTepiM B3aeM0Aii, p = 0,99
ВР |нтенсивний, Стандартный, Значимость,
(95* Д|) n/N n/N %
1,13 (0,54, 2,37) 16/237 14/233 3,80
0,29 (0,05, 1,71) 1/104 4/103 0,66
0,76 (0,53, 1,09) 56/721 78/781 16,46
0,99 (0,78, 1,26) 138/4631 140/4675 36,42
0,92 (0,76, 1,11) 211/5693 236/5792 57,34
1,32 (0,66, 2,65) 19/237 15/243 4,27
1,19 (0,53, 2,66) 13/2623 11/2646 3,23
0,98 (0,14, 7,00) 2/252 2/247 0,54
0,86 (0,67, 1,10) 126/2362 146/2371 34,62
0,92 (0,74, 1,15) 160/5474 174/5507 42,66
0,92 (0,80, 1,06) 371/11 167 410/11 299 100,0
Результат: ¡нсульт
Досл1дження
ВР
(95%% Д1)
CAT £ 135 mm pt.ct.
Fogari et al. -
ALLHAT-DM PERSUADE ADVANCE NAVIGATOR
npOMixHMM nigcyMOK •
(I-squared = 0,0 %, p = 0,677) CAT £ 130 mm pt.ct.
ABCD (normotension) -H
DREAM
SANDS -1-
ACCORD —m
npOMixHMM nigcyMOK (I-squared = 0,0 %, p = 0,763) ycbOrO
(I-squared = 27,0 %; p = 0,204) Kpurepiti B3aeM0Aii, p = 0,005
ВР |нтенсивний, Стандартний, Значим1стъ,
(95* Д|) n/N n/N %
0,51 (0,05, 4,91) 1/104 2/103 0,33
0,78 (0,50, 1,24) 50/1084 35/606 8,32
0,84 (0,45, 1,57) 18/721 23/781 4,46
0,99 (0,81, 1,19) 215/5569 218/5571 46,62
0,80 (0,62, 1,03) 105/4631 132/4675 25,88
0,90 (0,78, 1,03) 389/12 109 410/11 736 85,62
0,34 (0,13, 0,90) 4/237 13/243 1,84
0,52 (0,17, 1,61) 4/2623 8/2646 1,34
0,36 (0,05, 2,56) 1/252 3/247 0,45
0,58 (0,39, 0,87) 36/2362 62/2371 10,75
0,53 (0,38, 0,75) 45/5474 86/5507 14,38
0,83 (0,73, 0,95) 434/17 583 496/17 243 100,0
Досл1дження
CAT £ 135 mm pt.ct.
Chan et al. ABCD(HTN) ADVANCE
npOMixHMM nigcyMOK (I-squared = 0,0 %, p = 0,544) CAT £ 130 mm pt.ct.
ABCD (normotension) —I ACCORD
npOMixHMM nigcyMOK (I-squared = 82,7 %, p = 0,016) ycboro
(I-squared = 61,3 %; p = 0,036) KpMTepiM B3aeM0Aiï, p = 0,06
ВР
(95%% Д1)
Результат: нефропапя ВР
(95%% Д1)
1,49 (0,41, 5,45) 0,66 (0,35, 1,28) 0,83 (0,68, 1,02) 0,83 (0,68, 1,00)
0,42 (0,28, 0,62) 0,73 (0,59, 0,92) 0,64 (0,53, 0,78)
0,73 (0,64, 0,84)
|нтенсивний, Стандартний, Значимость,
n/N n/N %
6/52 4/50 1,09
16/237 23/233 4,30
181/5569 216/5571 45,93
203/5858 243/5854 51,32
43/237 86/243 11,34
143/2362 192/2371 37,36
186/2599 278/2614 48,68
389/8457 521/8468 100,0
Рисунок 4. Метаанатз: р'шень досягнутого АТ та ризик ускладнень
25 584 пащенти (9603 з д1абетом), в1ком понад 55 рок1в, ¡з високим серцево-судинним ризиком
Щ З д|абетом Q Без д|абету Головний тдсумок
30 п 25 20 15 10 5 0
111,6 120,7 125,6 129,5 132,9 136,2 139,6 143,4 148,7 159,9
Кардюваскулярна смерть
30 ! 2520151050
111,6 120,7 125,6 129,5 132,9 136,2 139,6 143,4 148,7 159,9
1нфаркт мюкарда
10 -, 8 -6 -4 -
2 -0
111,6 120,7 125,6 129,5 132,9 136,2 139,6 143,4 148,7 159,9
1нсульт
101 86420
111,6 120,7 125,6 129,5 132,9 136,2 139,6 143,4 148,7 159,9 САТ у гроцес л1кування, мм рт.ст.
Рисунок 5. Даш субанатзу дослдження ONTARGET: безпечнсть та ефективн1сть зниження АТ у хворих на ЦД
ВР
АРТЕРИАЛЬНАЯ
я ГИПЕРТЕНЗИЯ
нутого рiвня АТ без упередження щодо вибраного типу лiкування. Данi показали, що спостерiгалося прогресивне зниження захворюваност на iнсульт до рiвня систолiчного АТ 115 мм рт.ст.
На вщмшу вiд iнсульту, для шших ускладнень спостерiгалася J-крива залежностi ризику вщ рiв-ня АТ. Для комбшовано! первинно! кшцево! точки нижня точка J-кривоl лежала близько 129,6 мм рт.ст. (вщ 122,1 до 137,0 мм рт.ст.) систолiчного АТ для хворих на цукровий дiабет та 129,0 мм рт.ст. (вщ 123,9 до 134,1 мм рт.ст.) для пацieнтiв без дiабету. Для серцево-судинно! смертi вона знаходилася на рiвнi 135,6 мм рт.ст. (вщ 130,6 до 140,5 мм рт.ст.) i 133,1 мм рт.ст. (вщ 128,8 до 137,4 мм рт.ст.) вiдповiдно у хворих iз цукровим дiабетом та пацieнтiв без дiабету. Не спо-стерiгалося нижньо! точки для iнфаркту мiокарда або iнсульту. Досягнення систолiчного АТ 130 мм рт.ст. замють 140 мм рт.ст. знижувало ризик розвитку первинно! кшцево! точки на 3,4 % у хворих iз цукровим дiабетом i на 4 % у хворих без дiабету; для серцево-су-динно! смертi — на 0 i 1,9 %, для шфаркту мiокарда — на 3,7 i 0,1 %, а iнсульту — на 31,4 i 21,7 % вщповщно.
На рис. 6 наведеш опублiкованi в жовтнi 2012 року даш Шведського нацiонального репстру хворих на цукровий дiабет, у який було включено 18 512 хворих на ЦД 2-го типу вшом 30—75 рошв. Термш спо-стереження — 6 роыв. Це дослiдження було зосере-джене перш за все на лшуванш пащенпв, якi не мали ускладнень, серцево! або нирково! недостатностi, i показало, що при рiвнi АТ близько 130—135/75—79 мм рт.ст. спостертався значно менший ризик ускладнень iшемiчно! хвороби серця, iнсульту та шших серцево-судинних захворювань.
За даними епщемюлопчного дослщження Д1АГНОЗ, що включало 9538 хворих на цукровий дiабет 2-го типу та АГ на прийомi у лшаря рiвень АТ < 140/90 мм рт.ст. спостертався лише в 11 % пащен-тiв, а менше 130/80 мм рт.ст. — у менше нiж 1 % хворих [12]. Так данi дозволяють говорити про суттeвi недо-лши в роботi з пацieнтами з пщвищеним АТ та цукровим дiабетом 2-го типу на первинному еташ надання допомоги. На нашу думку, упровадження чггкого алгоритму роботи ^ждисциплшарного унiфiкованого клiнiчного протоколу) дозволить суттево пщвищити
Рисунок 6. Дан Шведського нацонального репстру хворих на цукровий дiабет щодо досягнутого р1вня систол'чного АТ та ризику розвитку серцево-судинних ускладнень
Рисунок 7. Контроль АТ у хворих на ЦД 2-го типу в Укра'ш'!. Дан1 епщемолопчного дослщження Д1АГНОЗ з оцнки л '1кування АГ у хворих на ЦД 2-го типу
Л^вання АГ у хворих на цукровий дiабет 2-го типу Порк лтування — 130/80 мм рт.ст. i вище Цмьовий рiвень АТ становить 130/80 мм рт.ст. i нижче
Цукровий дiабет та АГ
I
Без нефропатп
I
1. 1АПФ або БРА*
2. АК або ^азидний дiуретик
Наявна нефропа^я
т
1АПФ або БРА
Комбшащя 1 + 2**
^азидний дiуретик** або АК
Комб1нац1я**** з 2 препарат першого ряду може розглядатися як початкова терашя, якщо САТ > 20 або ДАТ > 10 мм рт.ст. вищий в1д ц1льового
При неефективному контролi АТ — комбiнацiя з 3-4 препара^в першого ряду
Рисунок 8. Алгоритм л'1кування АГ у хворих на цукровий дiабет 2-го типу Прим/тки: 1АПФ — ¡нпб/тори анпотензинперетворюючого ферменту; БРА — блокатори рецептор/в до анпотензину; Ак — антагонсти кальцю; ББ — бета-блокатори; * — при наявност 1шем1чно/ хвороби серця — ББ або недипдро-п/ридиновий АК; ** — кращI докази для комб/нацп 1АПф + д1уретик; *** — якщо креатинн > 150мкмоль/л або ШКФ < 30 мл/хв, лазидш д1уретики слд замнити на петльов¡; **** — комб/нац/я 1АПФ та БРА не рекомендована для рутинноI клш1чно1' практики.
АРТЕРИАЛЬНАЯ
ГИПЕРТЕНЗИЯ ,
якiсть роботи первинно1 ланки, забезпечити систему контролю за виконанням положень протоколу. Усе це можливе за вщсутносп протирiч та неузгодженостей щодо ключових положень.
Настанова та унiфiкований клшчний протокол «Артерiальна гiпертензiя», розробленi робочою гру-пою МОЗ Укра1ни на основi Рекомендацiй АсоцiацiI кардiологiв Укра1ни та затвердженi Наказом МОЗ Укра1ни № 384 вiд 24.05.2012 року, включають такi положення щодо лшування АГ у хворих на цукровий дiабет 2-го типу: хворих iз цукровим дiабетом слiд лiкувати для досягнення систолiчного АТ < 130 мм рт.ст. (клас C) i дiастолiчного АТ < 80 мм рт.ст. (клас А). Цi цiльовi рiвнi АТ такi самi, як i пороговий рiвень АТ для початку лшування. Комбiнована терапiя з ви-користанням двох препаратiв першо! лiнiI може роз-глядатися як початкова терашя АГ, якщо систолiчний АТ на 20 мм рт.ст. або якщо дiастолiчний АТ на 10 мм рт.ст. вищий вщ цiльового (клас B).
Схема лшування АГ при цукровому дiабетi 2-го типу подана на рис. 8.
Таким чином, анатз наукових доказiв показуе, що оптимальним рiвнем АТ для запобтання розвитку сер-цево-судинних ускладнень у хворих на цукровий дiа-бет е: САТ — 130—135 мм рт.ст. та ДАТ — < 80 мм рт.ст., а не < 140/80 мм рт.ст., як указано в бвропейських ре-комендащях iз профилактики серцево-судинних захво-рювань 2012 року. Враховуючи наявшсть впчизняних настанови «Артерiальна гшертенз1я» та ушфшовано-го клiнiчного протоколу, затверджених наказом МОЗ Укра1ни № 384 в!д 24.05.2012 року, на нашу думку, не слщ змшювати цiльовий рiвень АТ для хворих на дiа-бет, затверджений у них, — 130/< 80 мм рт.ст.
Список лггератури
1. European Guidelines on cardiovascular disease prevention in clinical practice (version 2012). The Fifth Joint Task Force of the European Society of Cardiology and Other Societies on
Cardiovascular Disease Prevention in Clinical Practice // Eur. Heart J. — 2012. — Vol. 33(13). — P. 1635-1701.
2. Apmеpiaльнa гiпеpmензiя. Онoвленa та aдaпmoвaнa wi-тчна нacmaнoвa, зacнoвaнa на дoкaзaх. Дoдamoк do Нaкaзy МОЗ yKpàÏKu № 3S4 eid 24.05.2012 «npo зamвеpдження та впpoвaдження медuкo-mехнoлoгiчнuх дoкyменmie 3i cmaндap-muзaцiï медuчнoï дoпoмoгu npu apmеpiaльнiй гiпеpmензiï» // www.moz.gov.ua/ua/portal/dn_20120524_3S4.html
3. The Seventh Report of the Joint National Committee on Prevention, Detection, Evaluation and Treatment of High Blood Pressure. US Department of Health and Human Service. NIH Publication No. 035233, 2003. — 34p.
4. 2007European Society ofHypertension — European Society of Cardiology guidelines for management of arterial hypertension // J. Hypertension. — 2007. — Vol. 25. — P. 1105-11S7.
5. UK Prospective Diabetes Study Group. Tight blood pressure control and risk of macrovascular and microvascular complications in type 2 diabetes: UKPDS 3S. UK Prospective Diabetes Study Group//BMJ. — 199S. — Vol. 317. — P. 703-713.
6. Hansson L., Zanchetti A., Carruthers S.G. et al. the HOT Study Group // The Lancet. — 199S. — Vol. 351. — P. 1755-1762.
7. ADVANCE Collaboration // Lancet. — 2007. — Vol. 370. — P. S29-S40.
S. The ACCORD Study Group // N. Engl. J. Med. — 2010. — Vol. 362. — P. 1575-15S5.
9. Bangalore S. et al. Blood Pressure Targets in Subjects With Type 2 Diabetes Mellitus/Impaired Fasting Glucose // Circulation. — 2011. — Vol. 123. — P. 2799-2S10.
10. Redon J., Mancia G., Sleight P. et al. // J. Am. Coll. Cardiol. — 2012. — Vol. 59. — P. 74-S3.
11. Cederholm J., Gudbjornsdottir S., Eliasson B. et al. on behalf of NDR // J. Hypertension. — 2012. — Vol. 30. — P. 2020-2030.
12. Мaнькoecкuй Б. Рacпpocmpaненнocmь apmеpuaльнoй гuпеpmензuu u кoнmpoль АДy бoльных СД2 muпa:pезyльmamы uccледoeaнuя ДИАГНОЗ // Л.íku Укpaïнu. Дiaбеm i œpце. — 2011. — M 6(152).
Отримано 31.10.12 □
Сиренко Ю.Н.
ГУ «ННЦ «Институт кардиологии им. Н.Д. Стражеско» Национальной АМН Украины», г. Киев
ЦЕЛЕВОЙ УРОВЕНЬ АД ПРИ САХАРНОМ ДИАБЕТЕ 2-го ТИПА: ОЦЕНКА НАУЧНЫХ ДОКАЗАТЕЛЬСТВ
Резюме. Приведен обзор научных доказательств относительно контроля артериального давления (АД) у больных сахарным диабетом. Их анализ свидетельствует, что оптимальным уровнем АД для предупреждения развития сердечно-сосудистых осложнений у больных сахарным диабетом является: систолическое АД 130—135 мм рт.ст., диастолическое АД — < 80 мм рт.ст., а не < 140 мм рт.ст., как указано в Европейских рекомендациях по профилактике сердечно-сосудистых заболеваний 2012 года.
Ключевые слова: артериальное давление, сахарный диабет, гипертензия.
Sirenko Yu.N.
State Institution «National Scientific Center «Institute of Cardiology named after N.D. Strazhesko» of National Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine
TARGET BLOOD PRESSURE LEVEL IN DIABETES MELLITUS TYPE 2: EVALUATION OF THE SCIENTIFIC EVIDENCE
Summary. The review of the scientific evidence on the control of blood pressure (BP) in patients with diabetes mellitus is given. Their analysis suggests that the optimal level of blood pressure to prevent the development of cardiovascular complications in patients with diabetes mellitus is systolic blood pressure 130 — 135 mmHg, diastolic blood pressure — < 80 mmHg, and not < 140 mmHg, as it's indicated in 2012 European Guidelines on cardiovascular disease prevention.
Key words: blood pressure, diabetes mellitus, hypertension.
