CC BY
18
the single-party system to the multiparty system. Choosing an effective model of legal regulation of the political parties has assisted in party system establishment. Check legislators have managed to set such rules which ensured clear mechanism of separating the activities of political parties from big business groups, contribute to preventing excessive political system fragmentation and strengthening the most influential political subjects. Concerning the type of the voting system, its effectiveness for the party system should be mentioned at present. Despite that initially, there have been such rules in the electoral law that complied with international election process standards of organising and conducting democratic elections, there are several drawbacks in it. It concerns, first of all, the formula of transferring electors' votes into deputy's seats. Such a situation stimulates the Check political elite to the discussion regarding the search for optimal election system model.
Based on material studied and personal research, the author has reached a conclusion that the junctional party system of the western European type has been established in the Check Republic. The process of multiparty development in the country is nearly finished. It does not exclude the possibility of new parties' appearing in the political arena, but they need time in order to gain prestige in the society. The Civic Democratic Party and the Check Social Democratic party have been the biggest political parties for a long time which have been the key rivals at the elections. However, they were not powerful enough to form the two-party system in the Check Republic as they could not form the government without the support of other subjects of political life. This statement is proved with empirical data received by calculating several indices. Indicators of these indices show that the Czech Republic has established a system of moderate pluralism, because, despite the country has a large number of political parties only some of them are represented in parliament and the government. The absence of the non-system opposition and strongly markedpopulist political parties is a positive factor.
Key words: party system, transformation, political party, multiparty system, CzecK Republic.
УДК 327.83(100)
О.В. Матвеева
ТРАНСНАЦЮНАЛ1ЗАЦ1Я СВ1ТОВОГО ПОЛ1ТИЧНОГО ПРОЦЕСУ В УМОВАХ ПОСТГЛОБАЛ1ЗАЦП
До^джуються проблеми та перспективи dimbHOcmi i взаемоди eidnocno нових транснацюнальних акторiв в свтовт полтищ. Доведено вплив транснацюнальних акторiв на трансформацю сучасног мiжнародно'i системи та формування нового свтового порядку. Транснацiоналiзм, що розвиваеться в межах неолiберальноi парадигми науки про мiжнароднi вiдносини привертае увагу все бшьшог Krnb^^i до^дниюв i, тому, мае перспективи подальшого розвитку як наукового напрямку. З точки зору транснацiоналiзму, враховуючи послаблення позицт держави-наци та гх посилення недержавними акторами кыьтсть яких посттно зростае, на сучасному етат розвитку мiжнародноi системи формуеться транснацюнальний порядок.
Ключовi слова: транснацюнальт актори, транснацiоналiзм, транснацiоналiзацiя, трансдержавтсть, постглобалiзацiя, детериторiзацiя, трансм^ращя, суверентет, держава-нащя, нацюнальт кордони.
Актуальнiсть теми дослiдження визначасться тим, що недержавнi учасники св^ового полiтичного процесу починають грати все зростаючу роль у трансформацп мiжнародноi системи. Дiяльнiсть транснацiональних акторiв виявилася одним з ютотних чинникiв настання епохи так звано! постглобалiзацii i формування свiтового порядку, заснованого на нових правилах мiжнародно-полiтичноi взаемодп. З концептуально! позицп постглобалiзацii роль держави знижусться, навiть тако! впливово!, як, наприклад США, а роль недержавних акторiв, яю дiють поза суверештету нацiональних кордонiв зростае. Вiдтак, транснацiоналiзацiя передбачае взаeмодiю, перш за все, недержавних акторiв, а також державних поза межами суверенно! держави-нацп, як шституту з визначеною територiею i кордонами. Транснацiональнi актори, таким чином, отримують можливiсть реалiзовувати сво'1 штереси за межами нацiональних кордонiв. Реалiзацii цих iнтересiв i змiцненню транснащональних зв'язкiв мiж даними акторами сприяе спшьшсть iнтересiв i необхiднiсть узгодження певних принципiв i норм.
Виходячи з актуальносп теми мета даного дослщження полягае у визначеннi як ступеня транснацiоналiзацii свiтового полiтичного процесу так i мiсця нових акторiв, якi дiють поза межами кордошв нацiональних держав, в мiжнародно-полiтичних трансформащях сучасностi.
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй показав все зростаючий штерес науково'1 спiльноти до недостатньо дослщжено!, до недавнього часу, в сучаснш пол^ологи мiжнародних вiдносин темi транснацiоналiзацii сучасного мiжнародно-полiтичного процесу.
Серед украшських дослщниюв видiляються роботи О. Коппель [1], О. Пархомчук [2], М. Фесенка [3], Г. Гридасово'1 [4]. Серед шоземних дослщниюв виокремлюеться Т. Рюе [5], Д. Пелс, Р. Прайс [6], Р. Кеохейн [7], С. Лштер, Б. Белл [8], А. Слотер. Серед росшських дослщниюв на увагу заслуговуе науковий доробок I. Кузнецова [9], А. Акопянц, С. Афонцева [10], Н. Кондратьева [11], В. Кочетков, В. Калшкш, Ю. Иктна, М. Шебанова, I. Зубарева [12], В. Тормошева, А. Шишаева [13] тощо.
Перш за все зазначимо, що транснащональними акторами можуть бути як державш так i недержавнi учасники свiтового полiтичного процесу. В ходi свое взаемоди вони використовують специфiчнi мережевi форми пол^ично! та соцiально-економiчноi дiяльностi, що приводить до транснацiоналiзацii мiжнародного полiтичного простору. До дано'1 групи полiтичних акторiв можна також вiднести i так звану «транснащональну елiту, трансмiгрантiв, транснащональних iнтелектуалiв, соцiальнi рухи, транскордоннi етшчш спiльноти, мiжнароднi терористичнi об'еднання, наднащональш полiтичнi iнститути i в щлому транснацiональну громадсьюсть» [14].
Найважливiше значення в контекст вивчення феномена транснацiоналiзацii набувае така наукова категорiя, як детериторiзацiя. Розвиток сучасних iнформацiйних технологий, iнфраструктури, науки i технiки сприяють «розмиванню» нацiональних кордонiв, втрачаеться класичне значення територп суверенно'1 держави, що обмежена нащональними кордонами - тобто детериторiзацiя.
У зв'язку з цим тдкреслимо, що американський дослiдник Д. Пелс ввiв у науковий об^ категорiю «номади». Пiд нею вчений розумiе мандрiвникiв i мiгрантiв, яю перебувають в постiйному пошуку i русi, долаючи кордони нацiональних держав. Посилення потокiв людей через нащональш кордони значно сприяе детериторiзацii, яка в даному контекстi означае культурну, науково-техшчну, соцiально-економiчну та полiтичну пбридизащю нацiональних держав [15, с. 64].
1нший, европейський дослiдник транснацiональних акторiв С. Лiнтер вводить таке поняття, як «глобальнi кочiвники». Пiд ними вчений розумiе керiвникiв провiдних св^ових транснацiональних корпорацiй i транснацiональних банюв, якi змушенi перехжджати з одше! точки в iншу, як у свош кршш, так i по всьому св^у. До «глобальних
кочiвникiв» також можна додати i фахiвцiв чий рщ дiяльностi не вимагае конкретного матерiального становища. Серед них видiляються програмюти, журналiсти, викладачi мов, представники ручно'1 працi. Дослiдження показують, що участь глобальних кочiвникiв в полiтичних дiях (кампанiях, виборах, акцiях протесту, iнтернет-активiзм) малоймовiрно. Можливiсть участi у виборах обмежена вщсутшстю права голосу, зважаючи на статус тимчасового проживання в кршш i будь-яких значущих корешв, пов'язаних з красною перебування. Не маючи територiального або емоцiйного зв'язку з кра'ною перебування, глобальнi кочiвники стурбованi отриманням багатокультурних знань, тдтриманням стабiльного способу життя i через невизначений час пере'1'жджають в шшу крашу [16, с. 35-36, 39].
Про апол^ичшсть глобальних кочiвникiв свщчать наступнi данi: 61% опитаних не приймае участь в онлайн i оффлайн пол^ичних акцiях; 27% вщзначили вiдсутнiсть пол^ично!' мотивацп для участ в подiбних дiях; 6% заявили про вщсутшсть морального права дiяти полiтичними методами в кра'1ш тимчасового перебування. 1х зв'язок з пол^ичною системою обмежений питаннями отримання вiз i паспортiв, тобто тим, що стосуеться закордонних по'1'здок. Це показуе вщособлешсть глобальних кочiвникiв вiд пол^ично!' системи i бажання уникнути «пасток» у виглядi виборчих прав, яю могли б «укоренити» 1'х в кршш перебування i перешкодити пере'1'зду в iншу крашу [16, с. 35-36, 39].
Транснащональш актори, д^чи поза суверенних кордонiв нацiональних держав, часто мають обмежеш ресурси i, таким чином, змушенi консолiдувати сво'1 зусилля, якi спрямованi на виршення конкретних проблем, що виникають в процес 1'х мiжнародно-пол^ично!' взаемодп. Для транснацiональних акторiв мiжнародне ствроб^ництво i взаемозалежнiсть стають однiею з нечисленних способiв реалiзацii власних мiжнародно-полiтичних стратегiй. Тому, в зв'язку з цим «культуролопчний аспект глобалiзацii, економiчна взаемозалежнiсть, а також новi iнформацiйнi методи взаемодп' е ефективними мехашзмами реалiзацii цiлей i завдань транснацюнальних акторiв мiжнародних вiдносин» [17].
В процес взаемодп' транснацiональних акторiв абсолютно логiчним е наявнiсть i збiльшення транснащонально!' бюрократ^'. Вона являе собою особливий тип пол^ично'! елгги, який представлений вищими чинами наднацюнальних структур. Транснацiоанльна бюрократiя надiлена владними ресурсами i мае повноваження приймати ршення в рамках дiяльностi мiжнародних органiзацiй i наднацiональних структур. Таким чином, транснацюнальна бюрократiя, виступае як окремий актор св^ово'! полiтики з широкими повноваженнями i фiнансовими ресурсами, що забезпечуе можливють ефективного управлшня полiтичними процесами в сво'1'х штересах [18, с. 140-141].
Отже, серед транснацюнальних акторiв видiляються не тшьки колективнi учасники мiжнародно-полiтичноi взаемодп', а й впливовi iндивiди, якi вщносяться до глобалiстськоi елiтi i займають найважливiшi посади в мiжнародних оргашзащях i наднацiональних структурах. Багато з акторiв, якi належать до св^ово'! елiти володiють значними фiнансовими ресурсами, що дае 1'м додаткову можливють впливати на свiтовi полiтичнi та соцiально-економiчнi процеси. Транснацiональна елiта, в цшому, надае незаперечний вплив на формування мiжнародного порядку так як впливае на прийняття найважливiших зовшшньопол^ичних рiшень як держав так i мiжнародних органiзацiй.
Гнтенсифiкацiя мiграцiйних потоюв значно впливае i на процеси транснацiоналiзацii. Тому, серед транснацiоанальних акторiв можна видiлити i таких, як «адаспорш мереж1 мiгрантiв i транснащональш простори поселенщв». Соцiальнi зв'язки, яю виникають мiж мiгрантами та 1'х спiльнотами, а також бiженцями в сощально-економiчнiй, полiтичнiй i культурнш сферах стають основою так званих
транснацiональних npocTopiB. У них входять як малi родиннi групи, так i транснацiональнi спiльноти. «распора е найбiльш стiйкою спiльнотою мгранпв, яка мае нaбip особливих зв'язюв, що дозволяють ш успiшно функцюнувати» [19].
Процес iнституцiонaлiзaцii мграцп передбачае створення структурних громад i е вщносно новим елементом тpaнснaцiонaльностi. Транснацюнальш громади представляють собою «групи тиску», якi передбачають полiтичне визнання в мiжнapодно-полiтичних просторах ix ди. 1нтенсифшащя глобaлiзaцiйних пpоцесiв дозволила багатьом недержавним акторам мiжнapодниx вiдносин зайняти бшьш активну позицiю в свiтовому поличному пpоцесi. Наприклад, мiжнapоднi теpоpистичнi оргашзацп досить легко пристосовуються до умов сучасного св^у, який стpiмко трансформуеться, з «проникними» або «прозорими» кордонами i державним сувеpенiтетом, що «розмиваеться» [20, с. 140].
Тpaнснaцiонaлiзaцiя тероризму проявляеться в наявност специфiчноi щеологп, а також викоpистaннi методiв залякування в мiжнapодниx масштабах. В цшому, тероризм е в меншш мipi пpовiдником тpaнснaцiонaлiзaцii, але набагато бшьшою мipою елементом, який використовуе в сво'х iнтеpесax досягнення в розвитку комушкацшних та шформацшних технологш. В цшому констатуемо, що тероризм е провщником нового мережевого принципу оргашзацп мiжнapодно-полiтичного простору. В сучасних умовах терористичш оргашзацп намагаються формувати штегроваш, цiлiснi, але полiцентpичнi iдеологiчнi мереж1 [17].
Тpaнснaцiонaльнi мiгpaнти здaтнi до поеднання фiзичноi вiдсутностi з сощальною пpисутнiстю i участю. Вони не просто змшюють мiсце проживання, але трансформують життевий пpостip, значно розширюючи меж1 свое повсякденностi. Завдяки цьому створюеться нова pеaльнiсть - «транснащональний сощальний пpостip», в якому люди перебувають в роздвоеному стaнi «сво'х» i «чужих», «законних» i «незаконних», «амейних» i «неамейних», «бiдниx» i «багатих» тощо. Подiбний дуaлiзм дозволяе трансм^антам розвивати i пiдтpимувaти piзномaнiтнi тpaнскоpдоннi взaемовiдносини: амейш, економiчнi, сощальш, оргашзацшш, релЫйш, полiтичнi тощо [14].
З огляду на все вищезазначене можемо поставити тд сумнiв слова вщомого французького дослiдникa Ж. Бодена, який вважав, що: «Суверештет - це абсолютна i постшна влада держави над громадянами i тдданими». Однак сьогоднi доводиться констатувати, що нaспpaвдi сувеpенiтет сучасно"1 держави обмежений, як внутршшми так i зовшшшми чинниками. Посилюеться значення мiжнapодного права i прав людини над суверештетом деpжaв-нaцiй. Мiжнapодне право iстотно обмежуе владу держави над його громадянами. До цього необхщно додати становлення наднащональних шституцш, таких, як, наприклад, €С. Пpотиpiччя можна знайти i в стaтутi ООН в якому вказуеться право нацш на самовизначення. Однак сьогодш воно суперечить власне само"1 iдеi державного сувеpенiтету i теpитоpiaльноi цiлiсностi як двом основним принципам класичного i сучасного мiжнapодного права. Сьогоднi однi держави намагаються змщнити свiй сувеpенiтет, а шш^ тaкi яких можна назвати державами, що не вщбулися нi мають для цього жодно"1 перспективи. Посилення мiгpaцiйниx потокiв на тлi вах перерахованих суперечливих тенденцiй трансформуе нацюнальну iдентичнiсть держав, що склалися [21].
В контекст! тpaнснaцiонaлiзaцii необxiдно видшити ще одну наукову кaтегоpiю «трансдержавшсть». Вона акцентуе увагу на тому, що piзнi мiнiстеpствa i вщомства aктивiзують взaемодiю з закордонними партнерами. Як приклад можна назвати iнституцiонaлiзaцiйнi процеси Свропейського економiчного спiвтовapиствa ще в 1970-ri pp. Gвpопейськi дослщники, представники неофункцiонaльноi школи Л. Лшдберг i С. Шайнголд показали, як мшютерства сiльського господарства шести кран Свропейського економiчного спiвтовapиствa шляхом пеpеговоpiв створили aсоцiaцiю
захисту iнтересiв фермерiв, що стало основою для модершзацп сшьського господарства. Дана асоцiацiя виявилася свого роду клубом захисту штереав фермерiв [22, с. 87].
На початку XXI ст. трансдержавшсть значно посилюеться i закономiрно виходить за рамки €С. При цьому дуже важливо тдкреслити, що державнi структури у взаемодп з партнерськими закордонними мшютерствами i вiдомствами втягують i все зростаючу кшьюсть i недержавних акторiв. У якостi прикладу можна навести розповсюдження стандартв вищо'1 освiти в Сврот. Сьогоднi в Болонському процес беруть участь як державнi, так i недержавнi унiверситети [23].
Урядовi та неурядовi актори в процес свое!' взаемодп' створюють глобальнi транснацюнальш мереж в яких формуеться «глобальне громадянське суспiльство», а також транснацюнальна полiтична участь. Глобальний порядок денний в област культури, як правило, формують транснацюнальш ЗМГ i розгалужеш соцiальнi мережi. Подiбна структура сучасно!' епохи постглобалiзацii грунтуеться на широкш теоретико-методологiчнiй базi, яка стала основою концепцш глобального управлiння мiжнародною системою.
При цьому агентами глобального управлшня виступають держави, мiжнароднi оргашзацп, неурядовi об'еднання, ТНК, вiртуальнi спшьноти та спiльноти за iнтересами, а також окремi впливовi iндивiди. З нашо!' точки зору, провiдниками транснацiоналiзма можна назвати соцiальнi рухи, транскордонш етнiчнi спiльноти. Соцiальнi рухи, наприклад масовi громадянськi повстання за прикладом «арабсько! весни», стають суб'ектами транснацiоналiзацii свiтового полiтичного процесу, причому цей феномен динамiчний характер. Транснацiональними сощальними рухами можуть бути i мiжнароднi заходи протесту. Транснацiональнi акци протесту можна спостер^ати на щорiчних самках «Групи семи» i «Групи двадцяти». Акцп руху «Occupy Wall Street», що виступав проти глобально'! нерiвностi, захопили безлiч мiст США, а також проводилися у Великобританп та шших европейських кранах [17].
Таким чином, важливим аспектом транснацiоналiзацii стае регiоналiзацiя i послаблення нацiональних держав. В умовах транснацiоналiзацii зростае роль шститупв та iнструментiв, якi д^ть поза суверенiтету нацiональних держав. Наукова категорiя «транснацiоналiзацiя» на сьогоднi залишаеться в достатнiй мiрi суперечливою i недостатньо дослiдженою. Вона прийшла в пол^олопю мiжнародних вiдносин зi св^ово'! економiки i покликана описати сукупнють суперечливих тенденцiй глобальних мiжнародно-полiтичних трансформацш. На сьогоднiшнiй день в пол^ичних дослiдженнях розглядаються транснацiональнi вiдносини державних, мiждержавних i «нетрадицiйних» акторiв св^ово!' полiтики, тобто акторiв дiяльнiсть яких виходить за суверенш кордони нацюнальних держав.
Список використано1 л1тератури
1. Коппель О. Концепцп оргашзацп мiжнародних систем / О. Коппель // Вюник Ки'вського нацiонального унiверситету iменi Тараса Шевченка : Мiжнароднi вщносини. - 2009. - Вип. 37. - С. 4-8 - Режим доступу : http://www.stattionline.org.ua/filologiya/93/16456-koncepci%D1%97-organizaci%D1%97-mizhnarodnix-sistem.html ; Koppel O. Kontseptsii orhanizatsii mizhnarodnykh system / O. Koppel // Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka : Mizhnarodni vidnosyny. - 2009. - Vyp. 37. - S. 4-8 - Rezhym dostupu : http://www.stattionline.org.ua/filologiya/93/16456-koncepci%D1%97-organizaci%D1%97-mizhnarodnix-sistem.html
2. Пархомчук О. С. ООН в структурi механiзмiв регулювання постбiполярноi системи мiжнародних вiдносин / О. С. Пархомчук, В. О. Романова // Актуальш проблеми мiжнародних вiдносин. - 2011. - Випуск 96(1). - C. 163-167 ; Parkhomchuk O. S. OON v strukturi mekhanizmiv rehuliuvannia postbipoliarnoi systemy mizhnarodnykh vidnosyn /
0.5. Parkhomchuk, V. O. Romanova // Aktualni problemy mizhnarodnykh vidnosyn. - 2011.
- Vypusk 96(1). - C. 163-167
3. Фесенко М. В. Соцiально-економiчнi наслщки дiяльностi ТНК в умовах фшансово'1 глобалiзацii / М. В. Фесенко // Дослщження св^ово'1 полiтики : зб. наук. праць. - 2007. - Вип. 55. - С. 56-70 ; Fesenko M. V. Sotsialno-ekonomichni naslidky diialnosti TNK v umovakh finansovoi hlobalizatsii / M. V. Fesenko // Doslidzhennia svitovoi polityky : zb. nauk. prats. - 2007. - Vyp. 55. - S. 56-70
4. Гридасова Г. Трансформащя aKTopiB мiжнародних вщносин: держава та транснацiональнi медiйнi корпораци / Г. Гридасова // Науковi записки [1нституту полiтичних i етнонацюнальних дослiджень iM. I. Ф. Кураса]. - 2014. - Вип. 3. - С. 368376 ; Hrydasova H. Transformatsiia aktoriv mizhnarodnykh vidnosyn: derzhava ta transnatsionalni mediini korporatsii / H. Hrydasova // Naukovi zapysky [Instytutu politychnykh i etnonatsionalnykh doslidzhen im. I. F. Kurasa]. - 2014. - Vyp. 3. - S. 368-376
5. Risse T. Transnational Actors and World Politics / T. Risse // Handbook of International Relations / ed. by W. Carlsnaes, T. Risse, B.A. Simmons. - Thousand Oaks : Sage, 2013. - P. 426-452.
6. Price R. Transnational Civil Society and Advocacy in World Politics / R. Price // World Politics. 2003. - Vol. 55, № 4. - P. 579-606
7. Keohane R. O. Introduction / Transnational Relations and World Politics / eds.by R.O. Keohane, J. S. Nye. — Cambridge : Harvard University Press, 1972. - 428 p.
8. Bell B. J. Transnational Terror / B. J. Bell. - Washington : Hoover Institution on War, Revolution and Peace, - 1975. - P. 10-15
9. Кузнецов И. И. Транснациональные отношения в системе государств: партнерство или новый виток соперничества? / И. И. Кузнецов // Космополис: альманах.
- Москва : Полис, 1999. - С. 122-126 ; Kuznetsov I. I. Transnatsionalnye otnosheniya v sisteme gosudarstv: partnerstvo ili novyy vitok sopernichestva? / I. I. Kuznetsov // Kosmopolis: almanakh. - Moskva : Polis, 1999. - S. 122-126
10. Афонцев С. А. Транснациональные компании в мировой политике / С.А. Афонцев // «Приватизация» мировой политики: локальные действия - глобальные результаты : кол. монография / под ред. М. М. Лебедевой. - Москва : Голден-Би, 2008. -C. 234-253 ; Afontsev S. A. Transnatsionalnye kompanii v mirovoy politike / S. A. Afontsev // «Privatizatsiya» mirovoy politiki: lokalnye deystviya - globalnye rezultaty : kol. monografiya / pod red. M. M. Lebedevoy. - Moskva : Golden-Bi, 2008. - C. 234-253
11. Кондратьев Н. И. Теоретико-методологические основания развития транснациональных корпораций в условиях системной трансформации экономики : автореф. дис. ... экон. наук : спец. 08.00.01 / Николай Иванович Кондратьев; Челябинский государственный университет. - Челябинск, 2012. - 44 с. ; Kondratev N. I. Teoretiko-metodologicheskie osnovaniya razvitiya transnatsionalnykh korporatsiy v usloviyakh sistemnoy transformatsii ekonomiki : avtoref. dis. ... ekon. nauk : spets. 08.00.01 / Nikolay Ivanovich Kondratev; Chelyabinskiy gosudarstvennyy universitet. - Chelyabinsk, 2012. - 44 s.
12. Зубарев И. В. Механизм экономического роста транснациональных корпораций : моногр. / И. В. Зубарев, И. К. Ключников. - Москва : Высшая школа, 1990. - 160 с. ; Zubarev I. V. Mekhanizm ekonomicheskogo rosta transnatsionalnykh korporatsiy : monogr. /
1. V. Zubarev, I. K. Klyuchnikov. - Moskva : Vysshaya shkola, 1990. - 160 s.
13. Шишаева А. В. Транснациональные корпорации в экономике малых стран Западной Европы / А. В. Шишаева. - Москва : Междунар. отношения, 1983. - 176 с. ; Shishaeva A. V. Transnatsionalnye korporatsii v ekonomike malykh stran Zapadnoy Yevropy / A. V. Shishaeva. - Moskva : Mezhdunar. otnosheniya, 1983. - 176 s.
14. Тормошева В. С. Акторы современного политического пространства в контексте транснационализации [Электронный ресурс] / В. С. Тормашева // Вестник Томского государственного университета. Философия. Социология. Политология. -2017. - № 37. - Режим доступа : https://cyberleninka.ru/article/n/aktory-sovremennogo-politicheskogo-prostranstva-v-kontekste-transnatsionalizatsii ; Tormosheva V. S. Aktory sovremennogo politicheskogo prostranstva v kontekste transnatsionalizatsii [Elektronnyy resurs] / V. S. Tormasheva // Vestnik Tomskogo gosudarstvennogo universiteta. Filosofiya. Sotsiologiya. Politologiya. - 2017. - № 37. - Rezhim dostupa : https://cyberleninka.ru/article/n/aktory-sovremennogo-politicheskogo-prostranstva-v-kontekste-transnatsionalizatsii
15. Pels D. Privileged Nomads: On the Strangeness of Intellectuals and the Intellectuality of Strangers / D. Pels // Theory, Culture & Society. - 1999. - Vol. 16, № 1. - P. 63-86.
16. Linter S. The Multicultural Global Nomads' Fluid Identity & Apolitical Behaviour : Challenging the Concept of the System of State Politics / S. Linter. - Hogskolan Dalarna, 2016.
- 53 p.
17. Акопянц А. К. Транснационализация современного мирового политическогопроцесса и «акторы вне суверенитета» [Электронный ресурс] /
A.К. Акопянц // Власть. - 2013. - № 1. - С. 174-177. - Режим доступа : https://cyberleninka.ru/article/n/transnatsionalizatsiya-sovremennogo-mirovogo-politicheskogo-protsessa-i-aktory-vne-suvereniteta ; Akopyants A. K. Transnatsionalizatsiya sovremennogo mirovogo politicheskogoprotsessa i «aktory vne suvereniteta» [Elektronnyy resurs] / A. K. Akopyants // Vlast. - 2013. - № 1. - S. 174-177. - Rezhim dostupa : https://cyberleninka.ru/article/n/transnatsionalizatsiya-sovremennogo-mirovogo-politicheskogo-protsessa-i-aktory-vne-suvereniteta
18. Шебанова М. А. Международная бюрократия как слой транснациональных политических плит / М. А. Шебанова // Полис. Политические исследования. - 2012. -№ 1. - С. 136-148 ; Shebanova M. A. Mezhdunarodnaya byurokratiya kak sloy transnatsionalnykh politicheskikh plit / M. A. Shebanova // Polis. Politicheskie issledovaniya.
- 2012. - № 1. - S. 136-148.
19. Кочетков В. В. Национальные диаспоры в транснациональном пространстве /
B. В. Кочетков, В. Ю. Калинкин // Вестник Московского университета. Сер. 18. Социология и политология. - 2009. - № 1. - С. 72-85 ; Kochetkov V. V. Natsionalnye diaspory v transnatsionalnom prostranstve / V. V. Kochetkov, V. Yu. Kalinkin // Vestnik Moskovskogo universiteta. Ser. 18. Sotsiologiya i politologiya. - 2009. - № 1. - S. 72-85.
20. Никитина Ю. А. Американское понимание негосударственных субъектов. Рец. на : Power, Interdependence, and Nonstate Actors in World Politics / Helen V. Milner and Andrew Moravcsik (eds.). Princeton: Princeton University Press, 2009. 320 с. / Ю.А. Никитина // Международные процессы. - 2010. - Т. 8, № 22. - С. 139-142 ; Nikitina Yu. A. Amerikanskoe ponimanie negosudarstvennykh subektov. Rets. na : Power, Interdependence, and Nonstate Actors in World Politics / Helen V. Milner and Andrew Moravcsik (eds.). Princeton: Princeton University Press, 2009. 320 s. / Yu. A. Nikitina // Mezhdunarodnye protsessy. - 2010. - T. 8, № 22. - S. 139-142.
21. Кортунов С. В. Современная внешняя политика России : стратегия избирательной вовлеченности / С. В. Кортунов. - Москва : ГУ ВШЭ, 2009. - 603 с. ; Kortunov S.V. Sovremennaya vneshnyaya politika Rossii : strategiya izbiratelnoy vovlechennosti / S.V. Kortunov. - Moskva : GU VShE, 2009. - 603 s.
22. Slaughter A. A New World Order / A. Slaughter. - Princeton; Oxford, Princeton University Press, 2004. - 368 p.
23. Лебедева М. Акторы в международных отношениях и мировой политике [Электронный ресурс] / М. Лебедева // Российский совет по международным делам. -
Режим доступа : http://russiancouncil.ru/analytics-and-comments/analytics/aktory-v-mezhdunarodnykh-otnosheniyakh-i-mirovoy-politike/
Стаття надiйшла до редакцп 17.07.2017 р.
O. Matvieieva
TRANSNATIONALIZATION OF THE WORLD POLITICAL PROCESS UNDER CONDITIONS OF POSTGLOBALIZATION
The problems and prospects of activity and interaction of relatively new transnational actors in world politics are explored. The influence of transnational actors on the transformation of the modern international system and the formation of a new world order is proved. Transnationalism, being developed within the framework of the neoliberal paradigm of the science of international relations, attracts the attention of an increasing number of researchers and, therefore, has the prospects of further development as a scientific direction. From the point of view of transnationalism, taking into account the weakening of the position of the nation-state institution and its strengthening by the number of non-state actors whose number is constantly increasing, at the current stage ofdevelopment of the international system, a transnational order is formed.
The transformation of the political model of the world lies in the fact that transnational interaction of other non-state actors is added to the intergovernmental interaction. Information and communication technologies help to increase the number of modern transnational actors, their effectiveness and influence on the institute of national states. The relationship between traditional and new members of the international system is far from unambiguous. However, the cooperation of states and new transnational actors is growing dynamically. As a result, not only multilateral diplomacy is developing, the purpose of which is to involve more than two states in solving any problem, but also multilevel diplomacy. Within it, issues are solved on the basis of interaction between different state and non-state actors. It should be noted that sometimes non-state actors become even more flexible and less bureaucratic structures than states.
Key words: transnational actors, transnationalism, transnationalization, transgovernmentalism, post-globalization, multi-territorialization, transmigration, sovereignty, nation-state, national borders.
УДК 351:324(477) Н.О. Школаенко
ЗМ1СТ АДМ1Н1СТРАТИВНОГО РЕСУРСУ ЯК НЕДЕМОКРАТИЧНОГО ЯВИЩА СУЧАСНОГО ПОЛ1ТИЧНОГО ПРОЦЕСУ В УКРА1Н1
Проаналiзовано зм^т адмШстративного ресурсу як недемократичного явища сучасного полтичного процесу в Украш. Зазначаеться, що основним iнструментом використання адмтресурсу е органи виконавчог влади та м^цевого самоврядування, як1 впливають як на склад виборчих комшй уЫх рiвнiв, так i на ршення, що приймаються ними. Проаналiзувавши суть адмшстративних методiв впливу, автор розробив власну класифтацтну базу даного явища. Виокремлено основт джерела виникнення та застосування адмшстративного ресурсу в укратськт виборчт практици Витоками адмшстративного ресурсу як недемократичного явища сучасного полтичного процесу в Украш став низький рiвень полтико-правовог культури сустльства, вiдсутнiсть поваги до встановлених Конститущею норм i принцитв, збереження старог команди парттно-номенклатурних пращвнишв, створення полтичних партт
