CC BY
11
ГУМАН1ТАРН1 ТА СОЦ1АЛЬН1 ПРОБЛЕМИ МЕДИЦИНИ, ПИТАННЯ ВИКЛАДАННЯ У ВИЩ1Й МЕДИЧН1Й ШКОЛ1
УДК351.773+616.89
Макаренко О.М., Флаерт'1 М., Демидчук А.С.
ТРАНСФОРМАЦ1Я СИСТЕМИ ОХОРОНИ ПСИХ1ЧНОГО ЗДОРОВ'Я В ПОЛЬЩ1
ТА ДЕЯКИХ КРА1НАХ СХ1ДНО1 6ВРОПИ
Мiжрегiональна академiя управлiння персоналом, м. КиТ'в Уыверситет штату MaHiTo6a, BiHHiner, Канада Нацюнальний медичний уыверситет iMeHi О.О. Богомольца'
В результатi широкоУ дискус'УУ про засади ncuxiampu4H0i допомоги, що в'дбувалась в 1970-х роках в пров'дних кранах с&ту, бiологiчний п'дх'д в псих'атр'УУ було замнено гуманстичним на тлi домную-чо'У на той час гуман'ютично'У психотерапУУ. Була розроблена i запропонована нова медична полтика, спрямована на розвиток позал'карняно'У допомоги шляхом розширення мережi фахових полiклiнiк i невеликих профтьних в'дд'тень охорони псих'чного здоров'я в загальноклМчних лкарнях. Одночас-но було залучено використання психотерапУУ i роботу психолог'т в областi псих'чного здоров'я i в тради^йних медичних закладах кра'Ун Сх'дно'У Свропи в 1990-2000 рр., тобто псля розпаду блоку кра'Ун Варшавського договору. Метою дано'У роботи було вивчення процесу трансформацУУ системи охорони псих'чного здоров'я в Польщi та деяких кра'Унах Сх'дно'У Свропи. Система охорони псих'чно-го здоров'я фунтувалася на створенн системи великих лкарень з використанням i залученням громадського догляду. В кра'Унах сх'дно'У Свропи тенден^я до зм/'н спостергалась з середини 1970-х роюв, i ц змни були досить повльними через брак фнансування i в'дсутн'ють реального попиту з боку користувач'т (пацieнтiв та Ух родин). В юнц 1980-х i на початку 1990-х рок'т в'дбулися змiни, що посилили вплив на користувач'т, а введення систем страхування здоров'я порушило перспек-тиви застар'то'У полiтики в галузi охорони здоров'я i, особливо, псих'атр'УУ в сферi надання високого р'тня фахово'У допомоги i можливостi ресоц/'ал/'зацУУ пацieнтiв. Еволю^я сфери охорони псих'чного здоров'я в кра'Унах сх'дно'У Свропи стала результатом ринково'У iдеолог'и, а також сучасних технiч-них i профеайних досягнень сучасно'У системи охорони псих'чного здоров'я у свШ. Еволю^я сфери охорони псих'чного здоров'я в кра'Унах сх'дно'У Свропи стала результатом ринково'Уiдеолог'и, а також сучасних техн1'чних i профеайних досягнень сучасно'У системи охорони псих'чного здоров'я у свШ. Ключовi слова: со^альна робота, страхування здоров'я, пол^ика в галузi охорони психiчного здоров'я, трансформа^я.
Вступ
В результат широко! дискусп про засади пси-хiатричноТ допомоги, що вщбувалась в 1970-х роки в провщних краТнах св^у, бюлопчний пщхщ в психiатрil було замшено гуманютичним на ™ домшуючоТ на той час гуманютичноТ психотера-пп [1]. Була розроблена i запропонована нова медична пол^ика, спрямована на розвиток по-залкарняноТ допомоги шляхом розширення ме-режi фахових полклшк i невеликих профтьних вщдтень охорони психiчного здоров'я в загаль-нокл^чних лкарнях [1]. Одночасно було залучено використання психотерапп i роботу психо-лопв в област психiчного здоров'я i в традицш-них медичних закладах краТн СхщноТ Свропи в
1990-2000 рр., тобто шсля розпаду блоку краТн Варшавського договору.
Економiчнi та пол^ичы перетворення остан-жх двох десятил^ь докоршно змшили всю роботу. За основу були прийнят штереси па^ен^в, що стало базисом пол^ики держав краТн СхщноТ Свропи в галузi охорони психiчного здоров'я (ОПЗ). Ця ситуацiя призвела до бтьш рацюна-льного розподту фiнансiв, що видiляються на ОПЗ. З шшоТ сторони вважаеться, що вщповща-льнiсть за державну пол^ику краТн СхiдноТ Свропи в галузi психiчного здоров'я неструктуро-вана, що веде до зростання репональних проблем i невiдповiдностi високому рiвню послуг i можливостi доступу па^етчв до Тх отримання. У
цьому контекст виршальну роль в майбутньому в^фграватиме асо^а^я споживачiв послуг в га-лузi ОПЗ та члешв Тх сiмей, якi бiльше ыж коли-небудь ранiше стали пом^ними особами нишш-ньоТ сусптьноТ дискуси i прийняття рiшень дер-жави в галузi охорони психiчного здоров'я.
Мета роботи
Вивчення процесу трансформаци системи охорони психiчного здоров'я (ОПЗ) в Польщi та деяких краТнах СхщноТ ¿вропи.
Матерiали та методи
Аналiз фаховоТ лiтератури i докуменпв, що регламентують галузь охорони психiчного здоров'я, основнi вiхи и еволюци в контекстi систе-мних зрушень, полiтичних та соцiальних подш, що вiдбулись в серединi i кiнцi XX столiття в краТнах СхщноТ ¿вропи.
Результати дослщження
Система охорони психiчного здоров'я в краТ-нах СхщноТ ¿вропи до ДругоТ СвтовоТ вiйни фу-нтувалася на створенн системи великих лка-рень з частковим використанням i залученням громадського догляду. Тенден^я до фунтовних змiн почала спостерiгатись з середини 1970-х рош, але ц змiни були досить повiльними через обмеженють фiнансування i вiдсутнiсть попиту з боку користувачiв (пацieнтiв, Тх родин). В кiнцi 1980-х i на початку 1990-х рокiв вiдбулися доко-рiннi змiни, що посилили со^альний вплив на користувачiв, а введення систем страхування здоров'я знецшило планову i застарiлу полiтику в галузi ОПЗ i, особливо психiатрil, в планi на-дання патентам високого рiвня фаховоТ допомо-ги i можливостi Тх ресоцiалiзацil в суспiльствi [2,3].
Еволюцiя сфери охорони психiчного здоров'я в краТнах схщноТ ¿вропи стала результатом впровадження ринковихзасад, а також сучасних технiчних i професiйних досягнень сучасноТ системи ОПЗ у свiтi. Розглянемо це питання детальнее.
До Друго' свтовоТ вiйни в краТнах СхщноТ ¿в-ропи психiатрична допомога була зосереджена переважно у великих мютах. Наприклад, в Польщi майже 14 000 психiатричних лiжок були розподтеы серед 31 лiкарень, iнших психiатри-чних установ, розмiщених у великих лкарнях. У 1938 роцi вщповщний показник складав 4,7 кой-ко-мюць на 10 000 чоловiк, працювали 269 лка-рiв i 3000 медсестер [4]. Психiатрiв готували у психiатричних вiддiленнях унiверситетiв м. Кракова, Львова, Познаш, Вiльнюса i Варшави. Аналогiчна система домiнувала i в краТнах Схщ-нот ¿вропи [5,6].
Державы психiатричнi лiкарнi були пошире-ною формою допомоги патентам, але не единою. Мали мюце приватнi установи i форми допомоги, i однiею з них був догляд членiв родини, при цьому понад 1000 па^ентв отримували цей
вид допомоги [7].
Пюля ДругоТ свiтовоТ вiйни, у 1946 рощ в со-^алютичнш Польщi налiчувалось близько 10 ти-сяч психiатричних лiжок, спостерiгалось змен-шення до 4,3 койко-мiсць на 10 000 чоловк i працювало лише 100 лiкарiв. Пiзнiше, число психiатричних лiкарень, лiжок i па^етчв почало зростати i перевершило довоенн показники у 1953 роцi, одночасно збтьшилась кiлькiсть ам-булаторних фахових клшк. Аналогiчнi змiни вщ-бувались i в iнших краТнах (Чехословакп, Угор-щинi, Болгари) [8].
Система психiатричноТ допомоги будувалася на основi досягнень психiатрiТ в СРСР. Це привело до вщкриття науково-дослщних iнститутiв (наприклад, психоневрологiчний iнститут у Вар-шавi був вiдкритий в 1951 роцО, впроваджувала-ся радянська модель розвитку психiатричноТ допомоги i професiйного нагляду [7,9].
У 1960-i роки психiатрична медична допомога в уах краТнах СхщноТ ¿вропи по формi i змiсту була прогресивною i сучасною з точки зору стру-ктури i доступност отримання допомоги [10,11]. Наприклад, до 1970 року в Польщi налiчувалось 40 500 лiжок в 34 психiатричних лiкарнях. Юль-кiсть психiатричних лiжок в 15 великих лкарнях перевищувала 1200 (12,3 лiжок на 10 000 чоло-вiк). Налiчувалось 418 полiклiнiк i 1200 лiкарiв (в тому числi 900 психiатрiв), якi працювали в сис-темi охорони психiчного здоров'я. Така система мала мюце в шших державах со^алютичного блоку [8,12].
З 1970-го по 1990-го року часткова сектори-зацiя психiатричних лiкарень, проведена в соцн алютичних краТнах, призвела до скорочення числа стацюнарних лiжок приблизно на 20% [13]. ^зшше спостерiгалось зростання числа психiат-ричних вiддiлень в лкарнях. Наприклад, в Польщi, в 1999 роц^ 13% всiх лiжок складали психiатричнi). Сучасний стан психiчного здоров'я населення i основнi ризики населення краТни в галузi ОПЗ можна охарактеризувати наступним чином:
- бтьше 780 000 чоловк (майже 2% вщ всьо-го населення ПольщО отримують допомогу в психiатричних амбулаторних установах, перебу-ваючи на облку i лiкуваннi;
- бтьше 160 000 па^ен^в лiкуються в стацн онарних умовах, що у п'ятоТ частини зумовлено важливими со^альними i клiнiчними наслiдками [14].
- Пюля змши полiтичного режиму, трансформаци сусптьства, поглиблення економiчноТ кри-зи (у перюд з 1990 по 1999 рр.) показники захво-рюваност для непсихотичних розладiв збтьши-лись на 18%, а показники захворювань, пов'язаних зi споживанням алкоголю перевищи-ло попереднi показники на 60%; число нових ви-падкiв i розладiв, пов'язаних з наркотиками, зро-сло в три рази не лише в Польщу а i в iнших краТнах СхщноТ ¿вропи. Наприклад, якщо в 19851988 рр. середньорiчне вживання алкоголю в
Польщi дорiвнювало 7 л спирту на душу населення, то в 1990 роки цей показник збтьшився приблизно на 40-50%. В цей перюд спостер^ав-ся вщносно низький рiвень самогубств в кражах Сх^но^ бвропи (наприклад, 14,2 на 100 000 населення в ПольщО, проте в^^чався прирiст кн лькостi самогубств, скоених дiтьми i пiдлiтками (9-19 рош), що в два рази перевищував попе-реднiй показник (6,7% у 1985-1990 рр.) [15,16].
У 1999 роц в Польщi налiчувалося 571 амбу-латорних психiатричних клшк, з них 401 - для лкування алкоголiзму i 41 заклад - для лкуван-ня наркозалежних. 920 тис. па^етчв отримали психiатричну допомогу, а 15% пройшли лкуван-ня патологiчних станiв, асоцiйованих з алкоголем [18]. Цьому також сприяли заклади промiж-но'|' допомоги i мережа кпшк, що почала швидко розвиватися в наступне десятирiччя (110 в 1999 роцi, 430 -у 2005 роцО [18]. В рамках жновацш-ноï для краж Сх^но^ ¿вропи системи ОПЗ ство-ренi i працюють мобiльнi групи сшльноти, в 19 центрах великих мют. Пiзнiше, у 2006-2010 рр. було створено 141 мобтьну групу ствтовариств i хостели по догляду за ктькома сотнями грома-дян, що потребували вщповщно'Г фаховоТ' допомоги. До 2010 р. ктькють психiатричних лiжок в Польщi становила 30,5 тис. (тобто 7,5 на 10 000 населення), при цьому 24 тис. (80%) лiжок були розташован в 49 великих психiатричних лкар-нях, 94 психiатричних вщдтення функцiонували в лiкарнях загального профтю [7,18,19]. Майже третина лiжко-мiсць (29% або бтя 10 тис.) була зосереджена у 13 великих психiатричних лкар-нях. Це може свщчити про те, що трансформа-^я системи ОПЗ в Польщi проходить недостат-ньо ефективно.
В той же час, со^альна система допомоги, що формуеться в кражах СхщноТ' ¿вропи з початку 1990-х рош, в^грае все бiльш важливу роль в обслуговуваннi людей з психiчними роз-ладами. Зросла ктькють мюць в будинках-iнтернатах для хроычно хворих та розумово вщ-сталих дiтей i дорослих. Так, в перюд мiж 1970 i 1999 роками Т'х кiлькiсть збтьшилася з 28 до 402, а ктькють обслугованих па^етчв - з 19 000 до 40 000 оаб, при цьому за 1990-т роки вщбу-лося суттеве покращення i зросла якють роботи з цими патентами [20].
KaApoBi аспекти проблеми
В кражах Сх^но^ ¿вропи в цтому зросло число психiатрiв першого i другого класу (3 i 5 ро-мв спецiалiзацiï, вiдповiдно). В Польщi, зокрема, Т'х загальна ктькють зросла з 1919 оаб (в 1992 роцО до 2500 (в 1998 роцО.
Ктькють практикуючих психолопв становить близько 2000, 213 з них отримали лщензи для роботи в галузi психотерапи. В системi ОПЗ 7400 медсестер працюють в стацюнарних умо-вах [7].
Психiатрична освiта для студетчв-медиш мае мiсце у вах вищих медичних навчальних за-
кладах краж, при цьому зберiгаеться система ш-слядипломноТ' освiти. В рiзних кражах Сх^но^ ¿вропи у 2010-2015 роках вщбувся процес гар-мошзацп стандартiв, якi iснували в кражах Схщ-ноï ¿вропи зi стандартами ¿вропейського Союзу, при цьому спе^алют з сестрин^ко^ освiти тепер повинен мати вищу ушверситетську осв^у [14,18,21].
До 1999 року в ктькох схiдноевропейських кражах психiатрiя була визнана в якост основное медичноТ' спецiальностi, в той час, як дитяча i пщл^кова психiатрiя - в якостi субспе^альнос-тей. Програма ординатури з психiатрiï склада-еться з 5 рокiв навчання, пюля чого випускник повинен здати загальнодержавний юпит для отримання свщоцтва щодо загальноТ' психiатрiï [22].
Ключовим програмним документом, що рег-ламентуе програми охорони психiчного здоров'я в Польщi i цiльову мережу державних психiатри-чних установ охорони здоров'я е закон «Про психiчне здоров'я», який вступив в силу в ачш 1995 року. Аналопчш документи були визнан як основнi i в шших краТнах СхщноТ ¿вропи до 2005 року [22,23].
У вщповщносп до них мшютр охорони здоров'я i со^ального забезпечення вщповщае як за оргашзацш, так i за виршення завдань системи обслуговування населення iз урахуванням мiжвiдомчого характеру проблем оПз. Мшютер-ство охорони психiчного здоров'я у спiвпрацi з Мшютерством юстицiï вiдповiдальнi не лише за медичн установи, в яких проводиться психiат-ричне обстеження i лкування пацiентiв, але i за дотримання мiжнародних норм, затверджених ¿С в Брюсселк
В умовах переходного перiоду вiд планово' системи (режим примусово'Т госпiталiзацiï па^е-нтiв в психiатричнi лiкарнi), в схiдноевропейських кражах психiчно хворi пацiенти госпiталiзуються ттьки на пiдставi отриманого рiшення суду на прохання члеыв сiм'ï або установи со^ального захисту населення. В рiзних краïнах цi закони мютять певнi положення щодо використання фь зичного примусу, передбачае функцiонування системи судово-процесуально^, судово-наглядовоï та адмiнiстративно-медичноï гарантiï з метою захисту прав людей iз психiчними роз-ладами i ^х родичiв [22,24,25].
Програми ОПЗ населення Польщi були при-йнятi мiнiстром охорони здоров'я кражи в 1994 роцк а жших краïнах Схiдноï ¿вропи - з 1992 по 2001 рр.[26]. В них продовжуеться робота над оновленнями версш програм [26]. Тх основна мета полягае у захист прав людей, як страждають вщ психiчних розладiв, надання багатогранноï медичноï та iнших видiв допомоги або догляду, що необхщы для соцiалiзацiï пацiентiв в амЧ або сусптьствк
Для реалiзацiï програм були розроблен принципово подiбнi в рiзних кражах моделi пси-хiчного здоров'я, найбтьш важливими пунктами
(положеннями) яких е:
- повномасштабна допомога в рамках ОПЗ повинна надаватись населенню, що постшно мешкае на територп кражи;
- основними формами е амбулаторно-полiклiнiчнi заклади, дитячi дошкiльнi установи, громадськi заклади медично-саштарноГ допомоги, кризовi центри, рiзнi варiанти подання послуг, форми захищеного житла (окремi корпусi, гурто-житки);
- лкарняний догляд i лкування пацiентiв здiйснюеться в психiатричних вщдтеннях лка-рень загального профiлю або у спецiалiзованих пiдроздiлах лiкарень. Вщстань мiж мiсцем про-живання патента та мiсцем догляду повинна бути в межах 1 години шляху, як в кражах ^выч-но1 Америки або Новiй Зеландп;
- психiатричну допомогу надають мульти-професiйнi команди, фахiвцi ОПЗ здатн надати пацiентам всi форми медичноГ допомоги;
- лiкарi загально'| практики (амейш лiкарi) по-виннi бути задiянi в роботу зазначених команд для наданн медичноГ допомоги [7,22].
Окремi форми допомоги пацiентам також ш-тегрованi в едину систему ОПЗ, дiяльнiсть якоТ скоординована з шшими медичними i со^аль-ними послугами, що надаються психiчно хворим на територп Тх проживання.
Розглянемо, як здiйснюеться ця дiяльнiсть на практицк В кожному територiальному район створено команду координуючого складу ОПЗ i соцiального забезпечення, що вiдповiдае за контингент психiчно хворих людей. На чолi команди працюе група пол^иш в галузi ОПЗ разом iз ре-гiональним консультантом мюцево'Г адмшютрацп з психiатрiï. Перетворення психiатричноï допомоги в краïнах Схщно'|' Свропи, реформа системи дозволила поступово замшити модель, що юнувала в европейських соцiалiстичних кражах [6], замшити стацюнарну медичну допомогу до-помогою спiвтовариства. Це неоднозначний i важкий шлях, яким змушена буде йти вщповщна система медично'' допомоги патентам кожно'' кражи, в т.ч. i Укража при переходi на ринковi умови розвитку. Незважаючи на серйозн змiни системи ОПЗ, що вщбулися бiльше десяти рокiв тому, в цих кражах система 'х ОПЗ потерпае вщ серйозних структурних i функцюнальних недолн кiв i вад, як слiд серйозно передбачити i пщго-тувати в процес перетворень в Украïнi.
В першу чергу, це стосуеться наступного:
1) нерiвномiрного розподту фахових за-кладiв ОПЗ на територiï держави;
2) концентрацп лiжок у великих психiатрич-них лiкарняних закладах;
3) значноГ вiдстанi мiж бiльшiстю лiкарень i мюцями проживання пацiентiв;
4) велика ктькють пацiентiв, що гостталн зуються через соцiальнi ознаки або ознаки добробуту, а не за медичними показниками;
5) недостатня компетентнють лiкарiв зага-
льно1 практики в питаннях психiатрiï;
6) низька якють дiагностичних процедур i терапп пацiентiв, що е наслщком заста-рiлого дiагностичного обладнання, про-фесiйного рiвня фахiвцiв i домшування попередньоï моделi лiкування;
7) низький рiвень фахiвцiв великих лка-рень при наданн необхiдних послуг;
8) низька ефективнють i/або вiдсутнiсть рн зних форм позалiкарняноï допомоги пе-реважно в аграрних регiонахдеяких краж Схщно1 Свропи [14,21].
Пiсля проведено! реформи в кражах для оаб з психiчними розладами ситуацiя суттево по-кращилась в планi забезпечення лкарськими засобами, надання фаховоï допомоги, постшно-го обслуговування органiзацiями, закладами. Ця робота фшансуеться державною адмшютра^ею i, незважаючи на численнi проблеми, нова система гарантуе, що установи, вщповщальн за пол^ику в област ОПЗ, можуть бути ч^ко ви-значенi i проконтрольованi. Це сприяло полт-шенню спiвпрацi та наступност в лiкуваннi пацн ен^в з ментально-когнiтивними захворюваннями в кражах Схщно1 Свропи [25]. Зазначаеться, що одночасне проведення реформи охорони здоров'я i державного управлшня в галузi ОПЗ кардинально змшило систему власност вiдповiдних закладiв, 1х фiнансування, призвело дорiшучих змiн полiтики в галузi ОПЗ. На сучасному етап розвитку саме регiональнi фонди медичного страхування в кражах Схщно1 Свропи формують правила i умови для надання пщрядних послуг, як в област охорони здоров'я, так i в галузi охорони психiчного здоров'я. В сучаснiй моделi ОПЗ використовуеться фiксована цiна окремих послуг (госпiталiзацiя, консультацiя), системи страхування, запроваджен обмеження використання кшькосп послуг. Користь моделi для па^етчв полягае бiльш рацiональному використаннi дер-жавних i приватних коштiв [27,28,29]. Необхщно вирiшувати i виникаючi нагальн або iснуючi гос-трi питання доступност психiатричноï допомоги, особливо в амбулаторно-полкл^чних закладах, оптимiзацiï отримання патентами рiзних форм позалкарняноГ допомоги в таких кражах Схщно1 Свропи, як Словаччина, Чехiя. Це спостер^аеть-ся i в деяких районах Польщк Полтшення фн нансування денних вщдтень е особливо про-блематичним для системи медичного страхування цих краж. С реальна можливють створен-ня сучасних психiатричних вiддiлень нав^ь в лн карнях загального профтю. Це приведе до лк-вщацп iснуючого нерiвномiрного розподiлу лiж-кового фонду в цтому, надмiрноï концентрацп лiжок у великих психiатричних лкарнях [7]. Зро-зумiло, що ще бтьш гостро цi питання будуть стояти напорядку денному при невщворотному впровадженн зазначеного типу охорони психiч-ного здоров'я в Украïнi найближчим часом.
Висновки
Система охорони психiчного здоров'я фунту-валася на створеннi системи великих лкарень з використанням i залученням громадського догляду. В кражах схiдноï ¿вропи тенден^я до змiн спостер^алась з середини 1970-х рокiв i ц змiни були досить повтьними через брак фжан-сування i вщсутнють реального попиту з боку користувачiв (пацiентiв та ïх родин). В кжц 1980-х i на початку 1990-х рош вщбулися змiни, що посилили вплив на користувачiв, а введення систем страхування здоров'я порушило перспек-тиви застарiлоï полiтики в галузi охорони здоров'я i, особливо, психiатрiï в сферi надання ви-сокого рiвня фаховоï допомоги i можливост ре-соцiалiзацiï пацiентiв. Еволюцiя сфери охорони психiчного здоров'я в кражах сх^но^ ¿вропи стала результатом ринковоï iдеологiï, а також сучасних техшчних i професiйних досягнень су-часно^ системи ОПЗ у свiтi. Для Укражи надзви-чайно важливо враховувати досвщ, надбання та проблеми, як виникли при трансформацiï системи охорони психiчного здоров'я в кражах Схн дноï ¿вропи, що буде необхщним на майбут-ньому шляху розвитку галузi ОПЗ.
References
1. Jankowski K. Od psychiatrii biologicznej do humanistycznej. Panstwowy Instytut Wydawniczy;1976:1-382.
2. Thornicroft G, Tansella M. Components of a modern mental health service: a pragmatic balance of community and hospital care: overview of systematic evidence. The British journal of psychiatry. 2004;185(4): 283-290.
3. Knapp M, McDaid D, Mossialos E. Mentalhealth policy and practice across Europe. McGraw-Hill Education (UK); 2006:60-99.
4. Bilikiewicz T, Gallus J. Psychoterapia polska natledziejowym. Warszawa:PZWL;1962:20-55.
5. 5.Bryndova L, Pavlokova K, Roubal T, Rokosova M, Gaskins M. CzechRepublic. Health system review. Health systems in transition. 2009; 11(1) : 1-122.
6. Dlouhy M, Cosoveanu G, Cizmârik P, Hinkov H. Mental health policies in four eastern european countries. Central European Journal of Public Policy. 2010; 4(2):4-17.
7. Puzynski S, Moskalewicz J. Evolution of the mental health care system in Poland. Acta Psychiatrica Scandinavica. 2001; 104(410): 69-73.
8. Atanasova E, Pavlova M., Velickovski R., Nikov B., Moutafova E., Groot W. What have 10 years of health insurance reforms brought
10. 11.
12.
13.
14.
15.
16.
17.
18.
19.
20.
21. 22.
23.
24.
25.
26.
27.
28.
29.
about in Bulgaria? Re-appraising the Health Insurance Act of 1998. Health Policy. 2011; 102( 2): 263-269.
Sitek M. Politics and Institutions in the Reforms of Health Care in the Czech Republic, Hungary and Poland. Polish Sociological Review.2008;161.
Gaal P, Szigeti S, Csere M, Gaskins M, Panteli D. Hungary health system review.Health Systems in Transition.2011; 13(5):1-266. Vladescu C, Scintee G, Olsavszky V, Allin S, Mladovsky P. Romania: Health system review. Health Systems in Transition. 2008; 10(3): 1-172.
The Psychiatric Society of the Czech Medical Society The Psychiatric Society of the Czech Medical Society: Concept of Psychiatry. Prague; 2000:1-34.
Dziennik Ustaw Rzeczypospolitej Polskiej, № 123, item 776. Warszawa.1997:3735-3749.
Puzynski S, Langiewicz W, Pietrzykowska B. Aktualne problemy psychiatrycznej opieki zdrowotnej w Polsce (2005 r.). Psychiatria Polska; 2006:177-189.
Namyslowska I. Samobojstwa Wsrod mtodziezy. Medipress Psychiatr Neurol. 1998;2:2-5.
Rocznik Statystyczny Rzeczypospolitej Polskiej. Warszawa; GUS; 2000:1-912.
Pietrzykowska B, Boguszewska L, Karolak H, Szirkowiec W, Skiba K. Zaklady Psychiatrycznej Oraz Neurologicznej Opieki Zdrowotnej. Rocznik Statystyczny ;1999. Warszawa; Ipin, 2000:1-113. Rokosova M, Hava P, Schreyoegg J, Busse R. Healthcare systems in transition: Czech Republic;World Health Organization; 2005:1109.
Hoschl C, Winkler P, Peec O. The state of psychiatry in the Czech Republic. International Review of Psychiatry; 2012; 24(4):278-285. 20.GUS. Podstawowedane z zakresu ochrony zdrowia w 1999r.Informacje i opracowania statystyczne;Warszawa;GUS; 2000:1-195.
Bitter I, Kurimay T. State of psychiatry in Hungary. International Review of Psychiatry; 2012; 24(4):307-313.
Pfeiffer J, Pec O, Baudis P, Stuchlik J. Politikapece o dusevnizdravi: cesty k jejirealizaci [Mental Health Care Policy in the Czech Republic: Ways to Implementation]; Prague: Centre for Mental HealthCare Development; 2005:1-35. Fernezelyi B, Eross G, Tamasi P. LostinTranslation: From WHO MentalHealth Policy to non-Reform of Psychiatric Institutions; KNOW and POL: Budapest; 2009:1-91.
Balicki M, Leder S, Piotrowski A. Focus on psychiatry in Poland: past and present. The British Journal of Psychiatry; 2000; 177(4):375-381.
Hungarian Ministry of National Resources: Resusciated HealthCare, Recovering Hungary - Semmelweis Plan for the Rescue of HealthCare - A Professional Concept; Budapest: Hungarian Ministry of National Resources; 2011:63-68. Program Ochrony Zdrowia Psychicznego. Postepy Psychiatr Neurol; 1995;4:321-332.
Mental health atlas 2005; World Health Organization; 2005:1-49. Atlas: country resources for neurological disorders 2004. Results of a collaborative study of the World Health Organization and the World Federation of Neurology; WorldHealthOrganization;2004:1-59.
Scheffler RM, Potucek M. Mental healthcare reform in the Czech and Slovak Republics, 1989 to the present. Karolinum Press, Prague; 2008:1-258.
Реферат
ТРАНСФОРМАЦИЯ СИСТЕМЫ ОХРАНЫ ПСИХИЧЕСКОГО ЗДОРОВЬЯ Макаренко А.Н., Флаерти М., Демидчук А.С.
Ключевые слова: социальная работа, страхование здоровья, политика в области охраны психического здоровья, трансформация.
В результате широкой дискуссии о принципах психиатрической помощи, которая проходила в 1970-е годы в ведущих странах мира, биологический подход в психиатрии было заменено гуманистическим на фоне доминирующей в то время гуманистической психотерапии. Была разработана и предложена новая медицинская политика, направленная на развитие внебольничной помощи путем расширения сети профессиональных поликлиник и небольших профильных отделений охраны психического здоровья в общеклинических больницах. Одновременно были привлечено использование психотерапии и работы психологов в области психического здоровья и в традиционных медицинских учреждениях стран Восточной Европы в 1990-2000 гг., то есть после распада блока стран Варшавского договора. Целью данной работы было изучение процесса трансформации системы охраны психического здоровья в Польше и некоторых странах Восточной Европы. Система охраны психического здоровья основывалась на создании системы крупных больниц с использованием и привлечением общественного ухода. В странах Восточной Европы тенденция к изменениям наблюдалась с середины 1970-х годов и эти изменения были достаточно медленными из-за нехватки финансирования и отсутствия реального спроса со стороны пользователей (пациентов и их семей). В конце 1980-х и в начале 1990-х годов произошли изменения, которые усилили влияние на пользователей, а введение
9
систем страхования здоровья нарушило перспективы устаревшей политики в области здравоохранения и особенно психиатрии в сфере предоставления высокого уровня профессиональной помощи и возможности ресоциализации пациентов. Эволюция сферы охраны психического здоровья в странах Восточной Европы стала результатом рыночной идеологии, а также современных технических и профессиональных достижений современной системы охраны психического здоровья в мире. Эволюция сферы охраны психического здоровья в странах Восточной Европы стала результатом рыночной идеологии, а также современных технических и профессиональных достижений современной системы охраны психического здоровья в мире.
Summary
TRANSFORMATION OF THE MENTAL HEALTH CARE SYSTEM Makarenko O.M., Flaherti M., Demydchuk A.S.,
Key words: social work, health insurance, policy in the field of mental health care, transformation.
As a result of the board discussion on the psychiatric support principles, having occurred in the 1970s in the leading countries of the world, the biological approach in psychiatry had been replaced by the humanistic one against the background of the humanistic psychotherapy, dominating at that time. The new medical policy, aimed at the development of the out-patient care through the expansion of the network of psychiatric policlinics and small profile offices of mental health care in general hospitals was developed and offered. At the same time the psychotherapy and the psychological services in the domain of mental health and in traditional medical settings in Eastern Europe countries were implemented through 1990-2000, that is after the collapse of the Warsaw Pact military alliance. The aim of this work was to study the transformation process of the mental health care system (MHC) in Poland and some countries of Eastern Europe. The mental health care system was based on creation of the network of the large hospitals in the sphere of public care. In the countries of Eastern Europe there was a tendency to changes observed from the middle of the 1970s and these changes were rather slow due to the shortage of financing and the lack of a real demand from the customers (patients and their families). In the late eighties and in the early nineties there were the changes that strengthened the influence on customers; introduction of the systems of health insurance broke the prospects of the outdated policy in the field of health care and especially in mental health and promoted providing of the high level professional help and a possibility of re-socialization of patients. The evolution of the mental health care in the countries of Eastern Europe has been greatly influenced by the market ideology as well as by modern technical and professional achievements of the modern system of the MHC in the world.
