CC BY
9
Я.Г. ПАНУХНИК,
здобувач, Терноп'тьський Нацюнальний технчний университет iм. 1вана Пулюя
Трансформафя рол1 управл1ння людськими ресурсами п1дприсмства в мунщипальшй економ1чнш систем!
Досшджено основн поняття, що характеризуют людину в процесi трудовоí дяльност. Виокремлено фактори, як впливають на зростання poлi управпння людськими ресурсами пщприемств у мунципальнй економiчнiй системi. Запропоновано трактування поняття «людськ ресурси» та «управлння людськими ресурсами». Детермiнованi новi тенденцИ' в управлiннi людськими ресурсами пщприемств у мун'1ципальн'1й економiчнiй системi.
Ключов1 слова: пдприемство, людськ ресурси, упра-влння пдприемством, мунципальна економ'чна система.
Исследованы основные понятия, характеризующие человека в процессе трудовой деятельности. Выделены факторы, влияющие на рост роли управления человеческими ресурсами предприятия в муниципальной экономической системе. Предложена трактовка понятий «человеческие ресурсы» и «управление человеческими ресурсами». Детерминированы новые тенденции в управлении человеческими ресурсами предприятий в муниципальной экономической системе.
Ключевые слова: предприятие, человеческие ресурсы, управление предприятием, муниципальная экономическая система.
The basic concepts that characterize the person in the course of employment аre researched. The author determined factors, which influence on increasing human resource management role of enterprises in municipal economic system. An interpretation of the term «human resources» and «human resource management» are proposed. The article determined new trends in human resource management of enterprises in municipal economic system.
Keywords: enterprise, human resources, enterprise management, municipal economic system
Постановка проблема. В епоху глобал1зацп, 1нтелектуа-л1зац1Т та швидкого поширення 1нновац1йних виробничих технолопй пр1оритетним завданням пщприемств е форму-вання як1сних людських ресурс1в, що характеризуются ви-соким р1внем осв1ти, и в1дпов1дн1стю потребам суб'екта гос-подарювання, високою культурою прац1, схильн1стю до ¡нно-вацм. У сфер1 людських в1дносин вщбуваеться активний по-шук нових соц1ально-економ1чних форм п1дготовки та фор-мування людських ресурс1в, Тх ефективного використання, в1дтворення та розвитку. Але найважлив1шим перетворен-ням у менеджменту що вщображае зм1ну, переосмислення рол1 i м1сця людини на виробництв1, е формування та розви-ток концепцп людських ресурс1в, теоретичною основою якоТ
е твердження про дом1нуючу роль людини у виробнич1й д1яльност1 та забезпеченн1 стратег1чних конкурентних пере-ваг п1дприемства. У такому контекст! виявляеться актуаль-нють дослщження зростання значення найцЫышого нема-тер!ального активу пщприемства - людських ресурав.
пнал'13 дослщжень та публЫащй з проблема. Р1зним аспектам дослщжуваноТ проблематики присвячен прац за-руб!жних i вггчизняних учених. Так, у працях М. Армстронга, Л. БалабановоТ, Л. Довгань, П. Друкера, О. КузьмЫа, Н. Лук'янченко, Ю. Одегова, П. Сенге, В. Трав!на, Д. Ульр!ха та !нших висв!тлено теоретико-практичн! положення управляя людськими ресурсами пщприемств. Проте недостат-ньо розробленими у науковм л!тератур! залишаються пи-тання впливу еволюци управл!ння на людськ! ресурси. Заз-начений напрям дослщжень вимагае поглибленого розу-м!ння поняття людських ресурс!в та визначення його осо-бливостей як головного об'екта та суб'екта управл!ння.
Метою статт'1 з огляду на зазначене е теоретичний ана-л!з соц!ально-економ!чнот категорп «людськ! ресурси», а та-кож виокремлення фактор!в, як1 впливають на зростання рол1 управл1ння людськими ресурсами пщприемств.
Виклад основного матер1алу. Людськ1 ресурси е 1нтег-ральною характеристикою потенц1алу працюючих, яка в1-дображае сукупн1сть тх 1нтелектуальних та ф1зичних зд1бно-стей, виробничу здатн1сть людей до прац1 через призму осо-бист1сного чинника виробництва, актив1зац1я якого та ство-рення оптимальних умов для його реал1зац1Т е передумовою забезпечення продуктивно'!' зайнятост1.
Досл1дження людських ресурс1в знайшло вираження в моделях економ1чного зростання, заснованих на виробнич1й функц1Т Кобба - Дугласа, що пов'язуе випуск (або 1нш1й к1н-цевий результат) 1з розм1ром виробничих фактор1в у вигляд1 добутку обсяпв застосованих фактор1в 1з визначеними сте-пеневими коеф1ц1ентами (коеф1ц1ентами продуктивност1) [1, с. 33]. Виробнича функц1я Кобба - Дугласа вщображае по-ст1йну в1ддачу в1д масштабу (пропорц1йне к1льк1сне зростання фактор1в i продукту). Тобто виробнича функц!я св!дчить про екстенсивне економ1чне зростання, не враховуючи при цьому д1ю 1нтенсивних чинник1в. Цей факт зумовив подаль-шу модиф1кац1ю функц1Т Кобба - Дугласа, що зд1йснювала-ся у двох напрямах [1, с. 48]. Послщовники почали вводити у виробничу функц1ю екзогенний (зовн1шн1й) або ендогенний (внутр1шн1й) показник як один !з фактор1в науково-техн1ч-ного прогресу. Проте в будь-як1й модел1 економ1чного зростання одним !з найважлив1ших фактор1в виробництва е
© Я.Г. ПАНУХНИК, 2014
Формування ринкових вщносин в УкраУн № 3 (154)/2014 1 89
пpaця, яку yocoблюють людcькi pеcypcи. Без людcькиx pеcy-pciв земля i впитал зaлишaютьcя непpидaтними для зaдo-вoлення пoтpеб, пеpебyвaючи в poлi неoбxiдниx, aле не дo-cтaтнix фaктopiв виpoбництвa.
Пoняття «люд^ю pеcypcи» тicнo пoв'язaне з Ышими ега-нoмiчними пoняттями, щo визнaчaють poль людини в ега-нoмiцi, poзкpивaють пpичини тa yмoви, |щ| зaбезпечyють виcoкy ефективнicть пpaцi. Сум^ими пoняттями ввaжa-ють: «poбoчy cилy», «тpyдoвий пoтенцiaл», «тpyдoвi pеcypcи», «люд^кий кaпiтaл», «кaдpи», «пеpcoнaл». Taким чинoм, oc-тaтoчне визнaчення людcькиx pеcypciв пoтpебye дocлiджен-ня cyтнocтi тa змicтy циx пoнять. Ддже вiдcyтнicть oднoзнaч-нoï iнтеpпpетaцiï теpмiнiв ycклaднюe пpийняття якicниx уп-paвлiнcькиx piшень y пpoцеci yпpaвлiння пеpcoнaлoм.
Ocнoвним пoняттям, щo xapaктеpизye людину в пpoцеci тpy-дoвoï aктивнocтi, е poбoчa cилa - здaтнicть дo пpaцi, якa вига-pиcтoвyeтьcя для виpoбництвa мaтеpiaльниx тa дyxoвниx блaг. Ця кaтегopiя бyлa впеpше зacтocoвaнa Д. Piкapдo для oзнa-чення io-iyrcwx здiбнocтей у нaймaниx пpaцiвникiв. У визнa-ченнi К. Map^a, щo тpивaлий чac бyлo дoмiнyючим у вггчизня-нiй екoнoмiчнiй думщ poбoчa cилa е cyкyпнicтю фiзичниx i ду-xoвниx здiбнocтей, як мae людинa i якi вoнa викopиcтoвye пiд чac виpoбництвa cпoживчиx вapтocтей [2, c. 178]. В yмoвax фopмyвaння coцiaльнo opieнтoвaнoïpинкoвoïекoнoмiки пoнят-тя «здaтнicть дo пpaцi» вapтo вживaти у бiльш шиpoкoмy тpaк-тyвaннi, aкцентyючи yвaгy нa людин як ocoбиcтocтi, якa е cyб'eктoм виpoбничиx, пpaвoвиx, пoлiтичниx, мopaльниx вiднo-cин, a не лише нocieм poбoчoï cили. Ha нaш пoгляд, тaкi вiднo-cини чiткo вiдoбpaжae кaтегopiя «тpyдoвий пoтенцiaл», якa пе-pебyвae у генетичнoмy взaeмoзв'язкy з кaтегopieю «poбoчa cилa» чеpез Ыдивда як нociя здaтнocтi дo пpaцi.
Bикopиcтaння в нayкoвiй дyмцi пoняття «тpyдoвий пoтен-цiaл» з 70-x poкiв XX cт. е яcкpaвим дoкaзoм пеpеглядy oцiнки poлi людини у виpoбничoмy пpoцеci, визнaння цiннo-cтi нaкoпиченoгo в cycпiльcтвi ocвiтньoгo тa iнтелектyaльнo-гo пoтенцiaлy. Aнaлiз пyблiкaцiй [3-5], пpиcвячениx дocлi-дженням тpyдoвoгo пoтенцiaлy, cвiдчить пpo нaявнicть piз-нoмaнiтниx пoглядiв тa пiдxoдiв дo poзкpиття cyтнocтi цieï га-тегopiï. Haйбiльш paцioнaльним, нa нaш пoгляд, е cиcтемний пiдxiд, нa ocнoвi якoгo тpyдoвий пoтенцiaл згiднo з пoзицieю M. Дoлiшньoгo визнaчaeтьcя як «...пpoгнoзoвaнa iнтегpaль-нa здaтнicть гpyпи, кoлективy, пiдпpиeмcтвa, пpaцездaтнoгo нacелення ^an-M, pегioнy дo пpoдyктивнoï тpyдoвoï пpoфе-ciйнoï дiяльнocтi, pезyльтaтoм якoï е нoвocтвopенi дyxoвнi тa мaтеpiaльнi цiннocтi» [3, c. 87].
У нayкoвиx пpaцяx низки дocлiдникiв [4, 5] cпocтеpiгaeтьcя виoкpемлення cпiльниx тa вiдмiнниx pиc мiжтpyдoвим пoтен-цiaлoм i тpyдoвими pеcypcaми. Ha нaш пoгляд, гoлoвнoю вщ-мiннicтю мiж дaними кaтегopiями е те, !o тpyдoвий пoтенцiaл вiдoбpaжae пеpcoнiфiкoвaнi тpyдoвi pеcypcи, якi мaють pезеpв неpеaлiзoвaниx мoжливocтей, щo oбyмoвленi poзбiжнicтю пoтенцiйнo cфopмoвaниx якocтей пpaцiвникiв з пoтpебaми виpoбництвa в yмoвax ïx пpaктичнoгo зacтocyвaння.
Tpaнcфopмaцiя пoглядiв нa poль людини в екoнoмiчнoмy зpocтaннi зyмoвилa викopиcтaння пopяд iз теpмiнoм <crpy-дoвий пoтенцiaл» пoняття «людcький кaпiтaл». Bapтo зayвa-жити piзницю мiж цими кaтегopiями. Tpyдoвий пoтенцiaл вЬ дoбpaжae мoжливocтi ocoбиcтocтi, a люд^кий кaпiтaл виз-нaчae cтyпiнь ïx зacтocyвaння у пpaктичнiй дiяльнocтi тa здaтнicть пpинocити дoxiд ïx влacникy. Tpyдoвий пoтенцiaл е виpoбничoю ocнoвoю людcькoгo кaпiтaлy. Фyндaтop теopiï людcькoгo кaпiтaлy T. Шульц пiд людским кaпiтaлoм poзy-мiв нaявний у кoжнoгo зaпac пpидбaниx знaнь, здopoв'я, нa-вичoк, дocвiдy, здiбнocтей, мoтивaцiй i енеpгiï, щo мoже ви-кopиcтoвyвaтиcя пpoтягoм певнoгo пеpioдy чacy з метoю виpoбництвa тoвapiв i пocлyг [6, c. 34]. Boднoчac низкa вче-ниx, зoкpемa Г. Беккеp, зaзнaчaють, щo «Людcький кaпiтaл - це здaтнicть людини дaвaти дoxiд у тiй чи Ыилй фopмi» [7, c. 49]. Укpaïнcькa вченa O. Гpiшнoвa cтвеpджye, !o yмoвнo людcький кaпiтaл мoжнa тpaктyвaти як тpyдoвий пoтенцiaл, щo pеaлiзyeтьcя в pинкoвoмy пpocтopi пpи визнaннi пpoдyк-тивнoгo xapaктеpy вклaдень в екoнoмiкy людини [8, c. 14]. Пiдcyмoвyючи, мoжнa cкaзaти, щo люд^кий кaпiтaл - це нaкoпичений, cфopмoвaний зaвдяки iнвеcтицiям зaпac пе-pcoнaльниx якocтей, pеaлiзaцiя якиx пpивoдить дo oтpимaн-ня як екoнoмiчнoгo, тaк i неекoнoмiчнoгo ефекту у виpoбни-чiй тa невиpoбничiй cфеpax життeдiяльнocтi людини.
Haйчacтiше для xapaктеpиcтики вcieïcyкyпнocтi пpaцiвни-кiв пiдпpиeмcтвa викopиcтoвyють пoняття «кaдpи», «^pco-нaл» «людcькi pеcypcи». Дле в cyчacниx yмoвax виpoбництвa пocилюeтьcя poль людcькoгo фaктopy як джеpелa пpoгpе-cивнoгo екoнoмiчнoгo зpocтaння i cпocтеpiгaeтьcя теopе-тичне poзмежyвaння пoглядiв нayкoвцiв нa cyтнicть i знa-чення вищезaзнaчениx теpмiнiв.
Kaдpи (з фp. cadre - «paмкa») е coцiaльнo-екoнoмiчнoю кaтегopieю, якa xapaктеpизye не якicть oкpемo взятoгo ЫдивЬ дa, a cyкyпнicть пpaцiвникiв, oб'eднaниx у тpyдoвий кoлектив для cпiльнoгo дocягнення цiлей дiяльнocтi пiдпpиeмcтвa. Ця кaтегopiя вiдoбpaжae ocнoвний (штaтний] квaлiфiкoвa-ниx пpaцiвникiв, якi здoбyли cпецiaльнy ocвiтy, вoлoдiють неoбxiдними нaвичкaми для викoнaння пocтaвлениx зaвдaнь, е cпецiaлicтaми у визнaченiй cфеpi дiяльнocтi i пеpебyвaють у пocтiйниx тpyдoвиx вiднocинax з пiдпpиeмcтвoм [9, c. 500]. У деякиx ^an-iax дo кaдpiв зapaxoвyють лише iнженеpнo-теx-нчний cклaд пiдпpиeмcтвa: кеpiвникiв вищoï тa cеpедньoï лaнки, cпецiaлicтiв, як мaють вищу пpoфеciйнy ocвiтy.
Пеpcoнaл (з лaт. personalis - «ocoбиcтий»] нaйчacтiше poз-глядaють як ocoбoвий cклaд ycтaнoви, opгaнiзaцiï, пiдпpиeм-cтвa, вcix пocтiйниx i тимчacoвиx пpaцiвникiв як квaлiфiкoвa-нoï, тaк i неквaлiфiкoвaнoï пpaцi. Ця кaтегopiя вiдoбpaжae co-цiaльнy cyкyпнicть пpaцiвникiв, якi пеpебyвaють у тpyдoвиx вiднocинax з poбoтoдaвцем, вoлoдiють визнaченими якicними xapaктеpиcтикaми, !o cпpияють дocягненню cтpaтегiчниx цi-лей пiдпpиeмcтвa. Пpи цьoмy, як ввaжae E. Kopoткoв, у пoняттi «пеpcoнaл» пpиxoвaний глибинний змicт, щo виpaжaeтьcя в aкцентyвaннi yвaги нa poлi ocoбиcтocтi у coцiaльнo-екoнoмiч-
1 90 Формування ринкових вiднocин в Укра'|'ш № 3 (154)/2014
н1й систем! [10, с. 203]. Тому до функц1й управл1ння персоналом належать як !ндив!дуальна кадрова робота (управл!ння !ндив!дом), так! кадрова пол!тика (управл!ння колективом) ор-ган!зац!У. Кр!м того, головна в!дм!нн!сть в!д категор!У «кадри» полягае у в!дсутност! вимоги пост!йноУ зайнятост! та наявност! високоУ квал!ф!кац!У прац!вника пщприемства. Тому можна стверджувати, що «персонал» е ширшим та б!льш ун!вер-саль ним тер м! ном, н!ж «кад ри».
На наш погляд, найб!льш доречним е визначення персоналу як сукупност! прац!вник!в певного к!льк!сного та як!сно-го складу, об'еднаних у виробничому процес! к!нцевою метою д!яльност! п!дприемства [11, с. 17]. Вважаемо, що персонал е складовим ! важливим елементом ширшо'У категор!У - «людськ! ресурси», як! на р!вн! орган!зац!У в!дображають iT особовий склад, що волод!е набором необх!дних компетен-ц!й, як! синтезують знання, зд!бност! ! мотивац!ю кожного сп!вроб!тника та визначають його повед!нку в межах орган!-зац!У. Разом з традиц!йними ознаками, як! властив! терм!нам «кадри», «персонал», «робоча сила», «трудов! ресурси», со-ц!ально-економ!чна категор!я «людськ! ресурси», на думку Г. Щок!на, передбачае здатн!сть до творчост! ! потенц!йн! можливост! всеб!чного розвитку прац!вник!в, ix культуру, ефект кооперац!У та самоорган!зац!У, удосконалення трудо-вих взаемовщносин тощо [12, с. 273-274].
Тривалий час у науков!й л!тератур! поняття «людськ! ресурси» стосувалось переважно макро- та мезоеконом!чно-го р!вн!в управл!ння. Проте популяризац!я концепц!У управ-л!н ня людськи ми ре сур са ми сприя ла ви ко ри стан ню ви ще -зазначеного поняття й на м!кроеконом!чному р!вн!.
Таким чином, анал!з сум!жних категор!й дае змогу стверджувати, що вони е взаемодоповнюючими поняттями, а Ух виникнення та поширення зумовлене трансформац!ею зна-чення людськоУ компоненти в процес! еволюц!йного розвитку. Цим категор!ям притаманний еволюц!йний характер, який корелюе з динам!кою переходу в!д технократичних до ц!нн!сних позиц!й розгляду людини як основного джерела прог ре сив но го еко но м!ч но го зро стан ня.
Виходячи з анал!зу обфунтованих визначень людських ре-сурс!в та сум!жних з ним категор!й, вважаемо, що п!д людськими ресурсами на м!кроеконом!чному р!вн! сл!д розу-м!ти соц!ально-економ!чне поняття, що вщображае наявн та прихован можливост! людей, а також д!алектичну сукупн!сть корпоративних, профес!йних та соц!ально-особистюних ком-петенц!й прац!вник!в, виявлення та удосконалення яких е основою функцюнування та розвитку п!дприемства.
У наш час спостер!гаеться становлення концепц!Ууправл!н-ня людиною, зг!дно з якою людина е головним суб'ектом п!дприемства та особливим об'ектом управл!ння, а стратепя ! структура п!дприемства формуються на основ! оцЫювання та розвитку компетенц!й людини. На наш погляд, ця концепц!я е орган!чним доповненням концепц!Ууправл!ння людськими ресурсами, яка е найб!льш розповсюдженою на практиц!, що зумовлюе необх!дн!сть анал!зу формування останньоУ.
На основ! анал!зу теоретичних джерел управл!ння людськими ресурсами, вважаемо, що за напрямом дм фак-то ри, як! впли ва ють на зро стан ня ро л! уп рав л!н ня людськи -ми ресурсами можна об'еднати у чотири групи: економ!чн!, правов!, соц!альн! та особист!сн!. За р!внем впливу можна
Фактори п1двищення рол1 управл1ння людськими ресурсами
Формування ринкових вщносин в УкраУн № 3 (154)/2014 1 91
вид1лити фактори макроеконом1чного р1вня (д1ють на piBHi держави) та мiкpoeкoнoмiчнoгo piвня (дiють на piBHi niânpè-емства) (див. pиc.).
На сучасному етaпi пеpеxiд вiд «людини екoнoмiчнoï» до «людини coцiaльнoï» вимагае вpaxувaння ocoбиcтicниx фaктopiв впливу на упpaвлiння пеpcoнaлoм будь-якого cубleктa гocпoдapювaння. Ocoбиcтi Ыновацмы мотиви i c™-мули до тpудoвoï дiяльнocтi, бажання caмopеaлiзaцiï в пpo-öeci пpaцi пiдвищують вимоги до пiдпpиeмcтв у 4ac™^ ïx за-безпечення, а зpocтaння ocвiтньoгo i культуpнoгo piвня пpa-цiвникiв вiдoбpaжaютьcя на цУ poбoчoï cили, фле^иб^за-ци та деcтaндapтизaцiï зaйнятocтi пpaцiвникiв.
Таким чином, уpaxувaння ocoбиcтicниx фaктopiв пpи уп-paвлiннi людcькими pеcуpcaми, aктивiзaцiя лoгiчнoгo та емоцмного iнтелекту пpaцiвникa е пеpедумoвoю poзвитку пiдпpиeмcтвa, здобуття ним нoвиx кoнкуpентниx пеpевaг вiдпoвiднo до вимог coцiaльнo-екoнoмiчниx зpушень.
Baжливicть значення людcькиx pеcуpciв для пiдпpиeмcтвa пiдкpеcлюe теopiя iнвеcтувaння в людcький кaпiтaл (Г. Бек-кеp, Б. Bейcбpoд, Дж. Miнцеp, Л. Xaнcен, Т. Шульц), cтpиж-нем якoï е зв'язок мiж iнвеcтицiями в людcький капггал i еко-нoмiчним poзвиткoм. За ^ею теopieю, людина - не чинник виpoбництвa, а cпецифiчний елемент, який пеpебувae у по-стмному poзвитку i мае оцiнюватиcь як найцЫыший актив.
Загальновизнано, що iнвеcтицiï в навчання та poзвитoк пpaцiвникiв cпpияють пiдвищеннюïxньoï квaлiфiкaцiï та пpo-феcioнaлiзму, пеpетвopюючи ïx у компонент виpoбни-чo-гocпoдapcькoï cиcтеми: виcoкoквaлiфiкoвaний пеpcoнaл е генеpaтopoм нoвиx iдей, кaтaлiзaтopoм впpoвaдження Ы-нoвaцiй у пpaктичну дiяльнicть, iнiцiaтopoм poзшиpення дЬ апазону знань. Концеп^я упpaвлiння людcькими pеcуpcaми rpунтуeтьcя на визнaченнi пpiopитетнocтi, екoнoмiчнoï до-цiльнocтi вкладень, що iнвеcтуютьcя у пpaцiвникiв, i^e навчання та poзвитoк, cтвopення умов для caмopеaлiзaцiïтa ca-мocтвеpдження.
Висновки
Варто зауважити про новi тенденцп в управляй люд^ки-ми реcурcами, найважливiшими з якиx е наcтупнi: профеа-оналiзацiя управлiння людcькими реcурcами; переxiд вщ фрагментарного пiдвищення квалiфiкацiï працiвника до Ы-тегративного цiлicного розвитку оcобиcтоcтi; змiщення акценту з тимчамвого iндивiдуального навчання на формування оргаызацп, що навчаeтьcя; викориcтання гнучко!, адаптивноï cиcтеми розвитку людcькиx реcурciв та ïï орieн-тацiя на кiнцевi результати дiяльноcтi пiдприeмcтва; поши-рення cиcтеми учаcтi працiвникiв у прибуткаx та рiзниx стем колективного премiювання (Скенлона, Раккера, 1мпро-шеар) з метою збiльшення ефективноcтi cтимулювання працiвникiв; змiна функцiй те^алюта з управлiння перм-налом: вщ звичайного кадровика до профеciонала-коуча,
який Bcrnoflie набором сучасних персонал-технолопй та методиками людського розвитку.
Узагальнюючи генезис концепци управлiння людськими ресурсами, вважаемо за доц1льне сформулювати власне розум1ння сут1 цього поняття. На наш погляд, управл1ння людськими ресурсами - це скоординована система взае-модоповнюючих заход1в щодо формування, ефективного використання та як1сного зростання можливостей i компе-тенц1й прац1вник1в з метою оптим1зац1Т б1знес-процес1в, створення та утримання ст1йких конкурентних переваг пщприемства. Це спричиняе необх1дн1сть пошуку та 1мпле-ментаци модерн1зованих п1дход1в до управл1ння людськими ресурсами, як1 Грунтуються на базових принципах менеджменту персоналу поряд з новими д1евими 1нструментами (технолог1ями, методиками, критер1ями оц1нки) управл1ння з урахуванням конкурентного потенц1алу людських ресурс1в.
Список використаних джерел
1. Грабовецький Б.6. Виробнича функцГГ: теория, побудова, використання в управл1нн1 виробництвом [монограф1я] / Б.6. Грабовецький. - В1нниця: УН!ВЕРСУМ-В1нниця, 2009. - 137 с.
2. Маркс К. Сочинения / К. Маркс, Ф. Энгельс. - 2-е изд. -Т. 23. - М.: Прогресс, 1975. - 907 с.
3. Дол0н1й M.I. Соц1ально-психолог1чн1 компоненти трудового потенциалу / M.I. Дол1шн1й // Демограф|чн1 аспекти вщтворення трудового потенциалу. - К. - 1993. - Ч. 3. - С. 87-91.
4. П1тюлич M.I. Трудовий потенциал региону: стратегия розвитку i функц1онування / M.I. П|тюлич, М.!. Б|бен, В.В. М|кловда. - Ужгород: Карпати, 2006. - 138 с.
5. Хлопова Т.В. Развитие трудового потенциала и конкурентоспособность работников в современных условиях. Методология и практика исследования / Т.В. Хлопова. - Иркутск: Изд-во БГУЭП, 2009. - 217 с.
6. Shultz T. Investment in Нитап Сарйа! / T. Shultz. - N. Y., L., 1971. - 405 р.
7. Becker G.S. Нитап сарйа!. АТЬюогейса! апс1 Етр1г1са1 Analysis / G.S. Becker - N. Y., 1994. - 437 р.
8. Гр1шнова O.A. Людський кап1тал: формування в систем1 осв1ти i профес1йноТ пщготовки / O.A. Гр1шнова. - К.: Т-во «Знання», KOO, 2001. - 254 с.
9. Одегов Ю.Г. Экономика персонала [учебник] / Ю.Г. Одегов, Г.Г. Руденко. - Ч. I. Теория. - М.: Издательство «Альфа-Пресс», 2009.- 1062 с.
10. Коротков Э.М. Концепция менеджмента [учеб. пособие] / Э.М. Коротков. - М.: ИКК «ДеКА», 2010. - 301 с.
11. Крижко Щ. Формування профес1йно-посадовоТ структури тру-дових ресурс1в [монограф1я] / Щ. Крижко, Т.!. Богданова, М.Д. Ведер-н1ков. - Хмельницький: НВП «Евр1ка» ТОВ, 1999. - 136 с.
12. Щекин Г. Теория и практика управления персоналом [учеб.-метод. пособие] / авт.-сост. Г.В. Щекин. - 2-е изд., стереотип. - К.: МАУП, 2009. - 290 с.
1 92 Формування ринкових вщносин в УкраУш № 3 (154)/2014
