CC BY
10
Актуальш проблеми сучасноТ медицини
Реферат
ВПЛИВ ЗАСОБ1В БЕЗПЕКИ СУЧАСНОГО ЛЕГКОВОГО АВТОМОБ1ЛЮ НА МЕХАН1ЗМ УТВОРЕННЯ ТА МОРФОЛОГ1Ю Т1ЛЕСНИХ УШКОДЖЕНЬ У ВОД1Я ТА ПАСАЖИР1В Плевiнскiс П.В.
Ключовi слова: судова медицина, автомобтьна травма, водш, пасажир, MexaHÍ3M ушкоджень
У останн роки картина травмування вод1я та пасажир1в салону легкового автомоб1лю суттево змн нилася, що пов'язано Í3 вдосконаленням експлуатац1йних характеристик сучасного легкового автомо-б1лю, зокрема, Í3 вттенням систем безпеки (захисту) салону автомобтя. Це призвело до необх1дност1 вивчити вплив нових засоб1в захисту на мехашзм утворення та морфолог1ю ттесних ушкоджень у цих ос1б у випадках ДТП, зокрема, встановити, насктьки вказан1 засоби захисту сам1 по соб1 е травмоне-безпечними. Для вир1шення поставленого завдання було проанал1зовано 247 випадк1в травми у сало-н1 вод1я та пасажир1в легкових автомоб1л1в (без летального насл1дку). Результати дослщження свщ-чать про те, що найбтьш ефективними е нов1 засоби захисту, насамперед, подушки безпеки; проте, як стар1, так i нов1 засоби безпеки мають травмонебезпечн властивост1. Це, насамперед, стосуеться ре-мен1в безпеки, подушек безпеки, травмобезпечно'Т кермово'Т колонки. Таким чином, засоби захисту во-дiя та пасажирiв, що використовувалися ранiше та використовуються у даний час, дозволяють суттево знизити ризик утворення важких, у тому чи^ i смертельних, ттесних ушкоджень, проте i самi практично уа мають здiбностi спричиняти рiзноманiтнi ттесш ушкодження.
Summary
THE IMPACT OF THE SECURITY OF THE MODERN CAR ON THE MECHANISM OF FORMATION AND MORPHOLOGY OF INJURY TO THE DRIVER AND PASSENGERS Plevinskis P.V.
Key words: forensic medicine, car accident injury, driver, passenger, mechanical traumas.
In recent years, the pictures of traumatizing driver and passengers in car compartments have significantly changed due to the improved performance specification of modern cars, and mainly by the introduction of security (protection) of the car compartment. This has led to the necessity to study the impact of new protections on the mechanisms which might result in the occurrence and morphology of injuries in individuals in cases of traffic accidents, and in particular, to establish whether these protectins are non-traumatic by themselves. In order to solve the problem 247 cases of non-fatal injuries of drivers and passengers in car compartments were subjected to thorough studying. The results obtained suggest that mainly new security air-bags are the most effective. Nevertheless, both out-of-date and new protections have traumatic properties. This primarily concerns safety belts, airbags, and collapsible steering column. Thus, the previously used guards and up-to date ones designed to provide road safety can significantly reduce the risk of severe traumas, including fatal injuries, but, however, almost all of them may cause various injuries.
УДК 611.651.1-053.15 Проняев Д.В.
ТОПОГРАФОАНАТОМ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 Я6ЧНИК1В ПЛОД1В У ТРЕТЬМУ ТРИМЕСТР1 ВАГ1ТНОСТ1
Буковинський державний медичний уыверситет, м. Черывц
Нинi в науковй л'1тератур'1 часто трапляються фрагментарн та несистематизован дан щодо анатома ж'точоУ репродуктивной системи. Цей факт виглядае дещо парадоксально з огляду на стрiмкий прогрес сучасно'У медицини зокрема на розвиток фетально'У хiрургiУ В данш статт/ за до-помогою класичних метод'т анатом'чного досл'дження (макро- мiкропрепарування, морфометрiя, виготовлення топографо-анатом'чних зр'з'т) простежено особливост/ морфогенезу, вар'ант'т бу-дови та топографУУ яечниюв наприкнц плодового пероду. Досл'джено 30 препарат'т трупiв плодв 8-10 м'юяц^в розвитку. Встановлено, що впродовж 8-10 мюя^в розвитку яечники змнюють свою форму та топографю. Якщо на 8 мсяц яечники займають висхдне та горизонтальне положення, контактуючи з петлями тонко!' та сигмопод'бно!' кишки, то на десятому мсяц найчастше займають положення у матково-прямокишковй заглибин або по боках в'д тла матки. Також змнюеться i форма яечник'т, в'д видовжено!, трикутно!, стр'нкопод'бно'У на восьмому мсяц розвитку, до неправильноУ овально!' на десятому.
Ключовi слова: яечники, плщ, анатомiя, людина.
Вступ
Ниш с^мкий розвиток хiрургiчних технологи та сучасн запити практично' медицини набагато випереджають наявн надбання морфолопв. У наш час вже не дивина, що все часпше викону-
ються оперативн втручання на плодк Проте в науковш лiтературi вщсутш комплексы науковi прац присвячен перинатальному морфогенезу. Науковц ще до сьогодн не напрацювали базу анатомiчних стандар^в перинатального перюду.
З огляду на вищенаведене можна стверджувати про недосконалють штерпретаци даних шстру-ментальних дослщжень та дiагностики природженоТ патологи, що поряд з постшним пщви-щенням ТТ рiвня не може не занепокоТти морфо-логiв [1, 2].
За деякими даними, [3] в усьому свт частота природженоТ патологiТ становить вщ 4 до 8 %. 1з них у половинi випадш це патологiя несумiсна з життям. Рiвень перинатально!' смертностi сягае 18,6 % [4].
Аномали розвитку сечостатевого комплексу, за одними даними [5] посщають 3-те мiсце за частотою виникнення, вади розвитку маткових труб становлять 5,4 % вщ загальноТ ктькосп ви-падкiв аномалiй сечостатевого комплексу. За шшими даними [6] природжена патолопя сечостатевого комплексу е найчастiшою патологieю i складае 27,7 %. Часто, природжену патолопю внутрiшнiх ж1ночих статевих органiв дiагносту-ють в пiзнiших термiнах. Ранне виявлення пору-шень становлення репродуктивноТ функцiТ у дiв-чат i пiдлiткiв та Тх своечасне усунення - одна з найважливiших проблем сучасноТ гiнекологiТ. Нинi бiля 6 % дiвчат до 18 рош страждають вiд гшеколопчноТ патологи, яка часто призводить до неплщдя [7], що по-праву можна назвати меди-ко-со^альною, критичною проблемою розвитку сусптьства. У свiтi кожна шоста пара страждае на певну форму неплщдя. В УкраТн його рiвень офщшно сягае 17 % [8]. Серед вах випадкiв не-плiддя 76,6 % - первинне. У 39,5 % випадюв пе-рвинного неплщдя, його причиною е трубна не-прохщнють, у 9 % - вади розвитку матки [9].
Отже, певна частина вах випадюв природженоТ патологи зумовлена патолопчними процеса-ми, що вщбуваються саме в перинатальному перюдк Не викликае сумнiвiв теза, що фактори, якi сприяють розвитку деяких хронiчних та гост-рих захворювань дорослих також могли дiяти в перинатальному перiодi [7].
Проведений нами аналiз лiтератури засвщ-чив високу зацiкавленiсть науковцiв проблемами пренатального морфогенезу, проте ми вважае-мо, що перинатальний перюд е чи не найважли-вiшим перюдом становлення органiзму, пiд час якого можна простежити певн закономiрностi динамки морфолопчних перетворень. Доскона-ле, систематизоване, цтюне дослiдження ана-томи внутршых ж1ночих статевих органiв значно полегшить проблему пренатальноТ дiагностики природженоТ патологи.
Матерiали та методи
Дослiдження проведено на 30 препаратах трушв плодiв людини без зовнiшнiх ознак ана-томiчних вiдхилень чи аномалiй. Матерiал подн лили по 10 препара^в на 3 групи вiдповiдно 8-10 мюяцям внутрiшньоутробного розвитку. Препа-рати плодiв людини отримували пiсля операцш штучного переривання вагiтностi, якi проводили-ся за соцiальними i медичними показаннями на
базi районних та мюьких пологових будинкiв Че-ршвецькоТ областi. Для дослiдження використо-вували лише плоди, причина смерт яких не бу-ла пов'язана з патолопею органiв сечостатевоТ системи. Дослщження препаратiв плодiв масою бiльше 500,0 г проводили у Чершвецькш облас-нiй комунальнiй медичнiй установi «Патологоа-натомiчне бюро» згiдно договору про ствпрацю.
Вiк об'ектiв дослiдження визначали за зведе-ними таблицями Б.М.Петтена (1959), П.И.Лобка та ш. (1983), А.И.Брусиловського, Л.С.ГеоргiевськоТ (1985) на пiдставi вимiрювань тiм'яно-куприковоТ (ТКД) та ^м'яно-п'ятковоТ до-вжини (ТПД).
1нформативними методами анатомiчних до-слiджень е макропрепарування, препарування пщ контролем мiкроскопу морфометрiя та виго-товлення анатомiчних зрiзiв за М.1 Пироговим. Результати дослщжень пщлягали статистичнiй обробцi. Перед зануренням у розчин формалшу виконували введення 5 % розчину формалшу через пупкову вену. Фкса^я об'ек^в дослщження проводилась спочатку в 5 % розчиш формалшу впродовж 7 дыв, а по™ протягом 30 дыв -у 10 % розчиш формалшу. Перед початком мак-роскошчного дослiдження складових оргашв i структур середостiння та шиТ проводили антро-пометричне вимiрювання i маркування препара-тiв плодiв. При дослщженн деяких плодiв виконували ш'екцш артерiальних судин контрастною сумшшю для кращоТ Тх вiзуалiзацiТ.
Вважаемо такий комплекс класичних методiв анатомiчного дослiдження адекватним для ви-користання при досягненн мети даного дослн дження.
Мета дослiдження
Встановити закономiрностi та варiанти морфогенезу яечникiв наприкшц плодового перiоду.
Результати та обговорення
Типовими, виявленими нами особливостями будови та топографи яечникiв тзшх плодiв були анатомiчнi факти змши Тх форми з видовженоТ трикутноТ до овальноТ. У випадках трикутноТ форми умовно позначимо Тх три сторони: сторона що прилягае до матковоТ труби - основа, сторона спрямована до задньоТ черевноТ стшки - дор-сальна, сторона спрямована до передньоТ черевноТ стшки - дорсальна. Топографiчно, яечники наприкшц плодового перiоду займають майже горизонтальне положення. Розглянемо ц особ-ливостi на конкретних типових прикладах.
Плщ 380 мм ТПД (Рис. 1). Правий яечник мае видовжену трикутну форму, займае горизонта-льне положення супроводжуе праву маткову трубу по всш ТТ дорсальнш поверхнi. Матковий кiнець яечника занурений у прямокишково-маткову заглибину, дорсально стикаеться з правим сечоводом. Трубний кшець та бтьша частина яечника стикаються з петлями тонкоТ кишки, основа яечника тюно прилягае до правоТ матко-
Актуальш проблеми сучасно'1 медицини
во''' труби. Лiвий яечник також видовжено''' трикутноТ' форми, на 40° займае висхщне положення. Матковий кiнець дорсальною стороною прилягае до прямо' кишки. Основа яечника стикаеться з лiвою матковою трубою. Трубний кiнець досягае лiвоï приободовокишково''' борозни. Дорсальну поверхню перетинае лiвий сечовiд. Вентральна поверхня обох яечниш прилягае до петель тонко!' кишки.
Рис. 1. Внутр1шн1 жноч1 cmameei органи плода 320 мм ТПД. Макропрепарат. 1 - яечники, 2 - MamKoei труби, 3 - матка, 4 - пряма кишка.
Плщ 360 мм ТПД (рис. 2). Правий яечник ви-гнуто''' гачкоподiбноï форми. Матковий кшець за-нурений у матково-прямокишкову заглибину, трубний кшець з^нутий, стикаеться з торочками право!' матково' труби. Основа та дорсальна сторона прилягають до клубових судин та правого сечоводу, вкритих пристшковим листком очеревини задньо!' черевно!' стшки. Яечник мае сегментарну будову, видтяемо маткову долю та трубну, що вщдтеш неглибокою борозною. Слщ зауважити, що сегментарна будова яечникiв, яка притаманна плодам, значно рщше трапляеться у дорослих, це на нашу думку повьязано зi збть-шенням обьему паренхiми з наступним згла-дженням борозн, що подiляють яечники на долк Отже, подiл яечнимв на долi на нашу думку е дещо умовною вiковою особливютю !'х будови.
Лiвий яечник мае з^нутий трубний кiнець. 2/3 основи яечника тюно прилягае до лiвоï матково' труби. Дорсальна поверхня прилягае до пристш-ково' очеревини задньо' черевно' стшки, що вкривае сечоводи та клубовi судини. Вентральна поверхня стикаеться з сигморектальним сегментом та сигмоподiбною кишкою.
Рис. 2. Внуmрiшнi жiнoчi сmamевi органи плода 360 мм ТПД. Макропрепарат. 1 - яечники, 2 - мamкoвi труби, 3 - матка, 4 - пряма кишка.
Плщ 465 мм ТПД (рис. 3), яечники конусопо-дiбноï або видовжено' овально' форми. Правий яечник займае горизонтальне положення, з дор-сально' сторони прилягае до оргашв заочере-винного простору вкритих пристшковим листком очеревини, з вентрально' сторони вкритий правою матковою трубою. Матковий кшець зануре-ний в прямокишково-маткову заглибину, трубний кшець стикаеться з червоподiбним вщростком. У даному випадку така особливють синтопп чер-воподiбного вщростка та правого яечника, бть-шою мiрою, зумовлена низьким положенням че-рвоподiбного вiдростка.
Лiвий яечник займае горизонтальне положення. Дорсальна поверхня прилягае до лiвого сечоводу та клубових судин. Вентральна поверхня вкрита петлями тонко' кишки. Матковий кшець стикаеться з лiвою латеральною стшкою прямо'' кишки. Трубний кшець лiвого яечника охоплений торочками лiвоï матково' труби. Вщм^имо, що вщстань мiж лiвим яечником та сигмоподiбною кишкою становить 6 мм.
Рис. 2. Внуmрiшнi жiнoчi сmamевi органи плода 465 мм ТПД. Макропрепарат. 1 - лiвий яечник, 2 - мamкoвi труби, 3 -матка, 4 - пряма кишка, 5 - червопод'бний в'дросток.
Висновки
1. Впродовж останшх мюя^в внутршньоут-робного розвитку змшюеться топографiя яечни-мв: 'х положення змшюеться з висхщного на горизонтальне. 2. Форма яечниш змшюеться з видовжено' трикутно' до видовжено' овально'' i зникае 'х сегментарна будова. 3. До кшця плодового перюду змiнюеться положення яечникiв по вщношенню до маткових труб iз паралельно-го на 8-му мюяц до перпендикулярного на 10-му.
Перспективи подальших дослiджень. Вважа-емо за потрiбне дослiдити та порiвняти морфо-метричнi параметри яечникiв рiзних вкових груп, вивчити особливостi 'х перинатально' пстолопч-но' будови та встановити закономiрностi синто-пiчних взаемовiдношень яечниш з iншими внут-рiшнiми статевими органами жшочо' репродук-тивно' системи.
Лтература
Ахтемшчук Ю.Т. Нариси ембрютопографп / Ахтемiйчук Ю.Т. -Чершвц : Видавничий дiм «Букрек», 2008. - 200 с. Нариси перинатально!' анатомп / [Ю.Т.Ахтемшчук, О.М.Слободян, Т.В.Хмара та ш.] ; За ред. Ю.Т. Ахтемшчука. -Чернiвцi : БДМУ, 2011. - 300 с.
3 Гузк Н.М. Природжен вади - актуальна проблема сього-дення / Н.М. Гузк, Н.Б. Решеттова, О.В. Гузiк / Анатомо-хiрургiчнi аспекти дитячо!' гастроентерологп: матерiали 3-го наукового симпозiуму. - Чернiвцi, 2012. - С. 34. Якушко Е.С. Динамика и структура перинатальной смертности и возможные пути ее снижения / Е.С. Якушко, Д.В. Тонконог, Н.М. Стецун // Материалы Пироговской студенческой научной конференции : Мат. конф. - Вестник РГМУ. - Москва, 20 марта 2003. - № 2 (28). - С. 101.
Марчук Ф.Д. Морфогенез сечостатевих оргашв у зародковому перiодi онтогенезу людини / Ф.Д. Марчук, В.Ф. Марчук, О.Ф. Марчук [та ш.] / Анатомо^рурпчш аспекти дитячо!' гастроентерологп: матерiали 3-го наукового симпозiуму. - Чершвц, 2012. - С. 43-44.
Марчук А.А. Структура врожденных пороков развития у плодов и новорожденных детей / А.А. Марчук / Теоретические и практические аспекты современной медицины: материалы 85-й международной научно-практической конференции студентов и молодых ученых. - Симферополь, 2013. - С. 11. Андрieць О.А. Пнеколопчна патолопя у дiвчат Буковини / О.А. Андрieць / Здорова дитина: формування шновацшноТ' паради-гми збереження здоров я дп"ей. Матерiали V МТ'жнародноТ' науково-практичноТ конференцп, Чершвц, 20-21.09.2007. - С. 5-6.
Щирба А.А. Бесплодие как медико-социальная проблема / А.А. Щирба / Теоретические и практические аспекты современной медицины: материалы 85-й международной научно-практической конференции студентов и молодых ученых. -Симферополь, 2013. - С. 28.
Казаков Д.С. Особенности патологии матки и эндометрия в клинике женского бесплодия / Д.С. Казаков / Теоретические и практические аспекты современной медицины: материалы 85-й международной научно-практической конференции студентов и молодых ученых. - Симферополь, 2013. - С. 22.
Реферат
ТОПОГРАФОАНАТОМИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ЯИЧНИКОВ ПЛОДОВ В ТРЕТЬЕМ ТРИМЕСТРЕ БЕРЕМЕННОСТИ Проняев Д.В.
Ключевые слова: яичники, плод, анатомия, человек.
Многочисленные публикации в научных изданиях, посвященные проблемам исследования морфогенеза органов и структур плодов и новорожденных, свидетельствуют о высокой заинтересованности ученых вопросами перинатальной анатомии. Однако приведенные данные часто являются не систе-матизироваными и неполными, что обусловливает актуальность анатомических исследований в данном направлении. Работа посвящена исследованию закономерностей динамики топографии и морфогенеза яичников во втором триместре беременности. С использованием классических методов анатомического исследования установлены особенности морфологии яичников ранних плодов. Анализируя особенности топографии яичников плодов 4-7 месяцев внутриутробного развития, удалось проследить тенденцию к относительному замедлению увеличения длины яичников, ускорению увеличения их ширины и толщины. Яичники могут занимать восходящее и нисходящее положения. Восходящее положение, при котором яичники могут достигать слепой кишки и нисходящей ободочной, правый и левый соответственно, характерно для большинства плодов 4-7 месяцев внутриутробного развития и сочетается с седловидной или желобоватой маткой.
Summary
TOPOGRAPHIC AND ANATOMICAL PECULIARITIES OF OVARIES IN FETUSES DURING THE THIRD TRIMESTER OF
GESTATION
Proniayev D.V.
Key words: ovaries, foetuses, anatomy, human.
Numerous research publications focused on the problems of studying morphogenesis of organs and structures in foetuses and newborns, demonstrate the high interest of scientists in the issues of prenatal anatomy. However, the findings obtained are often incomplete and not systematic, that determined the relevance of anatomical studies in this direction. The present work is devoted to studying the regularities in dynamics and topography of ovarian morphogenesis during the second trimester of gestation. Application of conventional methods of anatomical investigation has enabled to establish the morphological characteristics of ovaries in early foetuses. Analyzing the characteristics of the topography of the ovaries in 4-7 month foetuses it has been possible to trace a tendency to relative slowdown in the increase of the ovary length, the acceleration of the increase in their width and thickness. The ovaries may take ascending and descending position. Ascending position in which the ovaries can reach the cecum and descending colon, right and left respectively, is typical of most foetuses of 4-7 months of foetal development, and this is associated with arcuate or fluted uterus.
e
2
7
3
8
4
9
5
