CC BY
18
отоларингологии, хирургии, дерматологии и косметологии. Показаны пути создания комбинаций гиалуроновой кислоты с другими лекарственными средствами. Представлена фармакологическая характеристика лекарственных средств на основе гиалуроновой кислоты, которые применяют в Украине и других странах.
Ключевые слова: гиалуроновая кислота, механизмы действия, фармакологические свойства и назначение в медицинской практике.
UDC 577.154.365+001.3+616.31
ASPECTS OF GIALURONIC ACID PHARMACODYNAMICS AND CLINICAL PHARMACOLOGY
Zaychenko A. V., Gorchakova N. A., Striga E. A., Yakovleva N. Yu., Ruban E. I.
Abstract. Review is devolted to physico-chemical, biochemical, pharmacological properties of gialuronic acid. It was shown the difference between its molecular mass. Gialuronic acid may control the reparative regeneration of cells differentiation, morphogenesis, angiogenesis, inflammation. Gialuronic acid is one of the main glucosoaminoglycans. It can connect with collagen and other proteins to cover damage tissues. Possibility of the exogenous regulation of rate of physiological regeneration of fibroblasts of the human skin that are cultivated in vitro with a different compound of succine and hialuronic acid are described. Probable increasing of fibroblasts in the culture of 45% of Hyalual (2,2%) and 182% of Hyalyal (1,8%) in comparison with control. Hyalual (2,2%) after the adding of fibroblasts to the culture assisted to the valid increasing of the free amino acids concentration. Hyaluronic acid dermal filler demonstrated volumizing ability and maintaining viscosity and free-flowing characteristics for easy injection, tissue lifting, and molding. Hyaluronic acid is degradable molecule of glycosaminoglicans, which in the past several years has been actively used in medicine and esthetic in the form of injectable gel for volumising and refilling of deep wrinkles. Complications after the use of hyaluronic acid gel that used to be rare and transistory, have become more frequent and clinically more diverse. Viscocupplementation with intra-articular hyaluronic acid could be a treatment opinion on osteoarthits. It is stated the mechanisms of curative effects' realization of gialuronic acid and its therapeutic uses in ortopedya, gynecology, urology, ophthalmology, otolaryngology, surgery, dermatology, cosmetology. It was marked the directions of gialuronic acid combinations with other drugs creation. It was enumerated gialuronic acid drugs that are used in Ukraine and other countries.
Keywords: gialuronic acid, mechanisms of action, prescription for the medical practice.
Рецензент — проф. Дев'яткна Т. О.
Стаття надшшла 19.01.2017 року
© Кривецький В. В., Ротар Г. П. УДК 611.94.013-053.13/.31 Кривецький В. В., Ротар Г. П.
ТОПОГРАФ1Я ОРГАН1В НИЖНЬОГО СЕРЕДОСТ1ННЯ В
ПРЕНАТАЛЬНОМУ ПЕР1ОД1 ОНТОГЕНЕЗУ ЛЮДИНИ
Вищий державний навчальний заклад УкраТни «Буковинський державний медичний ушверситет» (м. Чершвц1)
rotar_gabriella@yahoo.com
Робота е фрагментом планово! комплексно! науково! роботи кафедри анатоми людини iм. М. Г Туркевича i кафедри анатоми, топографiчно,i анатоми та оперативно! хiрургi! Буковинського державного медичного уыверситету «Закономiрностi перинатально! анатоми та ембрютопографи. Ви-значення статево-вкових особливостей будови i топографо-анатомiчних взаемовщношень оргаыв та структур в онтогенезi людини» (№ 01100003078).
Вступ. Розвиток неонатально! медицини i фетально! хiрургi! потребуе пщвищених вимог до знань з анатоми i топографи внутршых оргаыв людини в пренатальному перiодi онтогенезу. В даний час досить детально описана морфолопя новонароджених, дтей та оЫб зртого вку, в той час як вщомост з анатоми плода розрiзненi i базуються на даних ультразвукового дослщження [19]. Оды-ею з причин перинатально! та ранньо! неонатально! смертност е природжен вади, частота яких в Укра!н становить 20,3 на 1000 новонароджених, як
потребують хiрургiчно! корекци, виявляються в 3% новонароджених. Смертнють вщ природжених вад внутршых оргаыв посщае 3-те мюце у загальнм структурi дитячо! смертност протягом першого року життя [4,34,36,38].
Актуальним у наш час е до^дження морфогенезу складових нижнього середостшня, а саме: внутршн груды артери та вени, пригруднинн та передосердн лiмфатичнi вузли, нижня частина загруднинно! залози, серце, перикард, грудна лiмфатична протока, стравохщ, парна та твнепарна вени, блукаючi нерви, симпатичний стовбур [5,9,13].
За даними Черывецько! обласно! комунально! медично! установи «Патологоанатомiчне бюро», природжених вад на Буковин за перюдом 20012008 рр. становить 20,4%. У нозолопчнм структурi переважають вади нервово!, кровоносно! систем та множинн природжен вади [28]. Природжен вади серця складають 30% серед вЫх вад розвитку у дггей, посщаючи трете мюце пюля патологи опорно-
рухового апарату та центрально! нервово! систе-ми, виявляються у 0,7-1,7% новонароджених дiтей [14,27].
З метою виявлення природжено! патологiI в перинатальному перiодi широко проводяться скриншг-доатдження, результати яких впливають на процес планування вагггностг Оптимальним дiагностичним дослщженням е сонографiя, переваги яко! дозволяють проводити обстеження до наро-дження дитини. Окремi захворювання плода лкують-ся в утробi матера зокрема, виконуються й хiрургiчнi втручання. В наш час, так звана «фетальна хiрургiя» е одним з перспективних напрямкiв перинатально! медицини [4].
В Укра!ы в 2010 роц вже було проведено першу внутршньоутробну операцiю в кл iнiцi «Надiя». Для проведення такого роду операцм необхщы детальнi вiдомостi топографiчно! та проекцмно! анатоми серця в цiлому i внутрiшньо серцевих структур плода. Проведений Ыформацмний пошук показав, що в сучаснм лiтературi широко висвiтленi питання морфологи серця новонароджено! дитини, в той час як роботи з анатоми i топографи серця плода поодинок та присвяченi, як правило, однм проблемi [20,32,35]. Для цього необхщы глибокi знання як з анатоми, так i з топографiчно! анатоми взаемовiдношення серця, перикарду, стравоходу, непарно! та твнепарно! вен, блукаючих нервiв, симпатичного стовбура та шших органiв в онтогенезi людини [11].
Закладка серця розпочинаеться наприюнц 3-го, а закшчуеться його формування до 10-го тижня внутршньоутробного розвитку [31,37]. За рахунок бiчних листкiв мезодерми утворюються двi порожнистi серцевi трубки, що наближаються до серединно! площини. У подальшому вiдбуваеться вiдособлення тта зародка вiд позазародкових органiв, вентрально! сторони тiла та формування кишково! трубки, парнi закладки наближаються одне до одного, змщуються присередньо та зливаються в непарну закладку у виглядi просто! ендотелiально! закладки серця, дещо потовщуеться та перетворюються на мiоепiкардiальнi пластинки, за якими у подальшому диферен^юеться мiокард i епкард [33]. Вивченням розвитку серця, перетворенням його форми i структурних компонен^в стiнки в пренатальному i ранньому постнатальному онтогенезi займалася велика юльюсть дослiдникiв, а саме: Кошарний В.В., Демьяненко I.A., Абдул-Огли Л.В. [1]. Науковц до-слiдили, що морфолопчы ознаки диференцмова-ного рiвня стввщношення клiтинного до тканинного компонента стЫки серця плода закiнчуе формувати-ся на 36-му тижн пренатального перюду онтогенезу людини [12].
Формування внутршнього рельефу серця вщ-буваеться на 5-му тижн онтогенезу, шляхом роз-шарування серцево! стiнки та формування дела-мiнацiйних пластинок, якi i е матерiалом для хорд, сосочкових м'язiв та м'язових трабекул. Процес пе-ретворення внутрiшнього рельефу спостер^аеться з 5-го по 20-й тижн внутрiшньоутробного розвитку [2,29]. Самий перикард у плодiв людини розвива-
еться у виглядi замкнутого мiшка кулясто! форми, який представлений двома листками: зовышым -волокнистим, а внутршнм - серозний [8].
В окремих джерелах лiтератури висвiтлюеться питання морфогенезу i встановлення топографi! стравоходу та блукаючих нервiв у передплодiв людини [23,25]. Незважаючи на велику ктькють дослiджень, присвячених цiй проблем!, дан1 про особливост1 морфогенезу та становлення топограф!! стравоходу на раных етапах пренатального перюду онтогенезу людини залишаються мало вивченими ! дискус!йними [3,22]. За даними I.I. Кривецько!, в плодiв i новонароджених спостерiгалась варiабель-нiсть i асиметрiя кiлькостi симпатичного стовбура, форми i розмiщення вузлiв. Варiабельнiсть стовбура i кiлькостi сполучних i вiсцеральних гiлок бiльше ви-ражена в органiзмi плодiв [30].
За даними лггератури з 6-го тижня внутршньо-утробного розвитку спостертаеться прискорення росту стравоходу в довжину, а на 8-му тижн - упо-вiльнення. Збiльшення товщини стЫок та довжини стравоходу вiдбуваеться синхронно i пропорцiйно [21,24,26]. Гiстогенез стравоходу завершуеться на 12-му тижн пренатального розвитку [2].
Чимало наукових робгг присвячених вивченню морфолопчних особливостей венозних судин у в^ ковому аспект [6,9]. Однак, не зважаючи на вели-ке функцiональне значення легеневих, непарно! та твнепарно! вен, вони не стали об'ектом всебiчних морфолопчних доогиджень, особливо в зародко-вому перiодi пренатального онтогенезу. За даними Головацького A.C., непарна та твнепарна вени виникають протягом друго! половини 6-го тижня внутршньоутробного розвитку внаслщок складних перетворень у басейн задньо! кардинально!, субкардинально! та супракардинально! вен.
Непарнi та твнепары вени змiнюються не од-наково у рiзнi перiоди онтогенезу, але !хы роз-мiри найбтьш зростають на 8-му тижнi розвитку. Встановлено, що мiж непарною та твнепарною венами i сумiжними структурами на початку перед-плодового перюду онтогенезу людини юнуе тюний взаемозв'язок, який зумовлюе своерщну залежнiсть в ембрiотопографiчних взаемовiдносинах [11].
Значення анатомiчних дослiджень для пояснення закономiрностей нормального розвитку оргаыв та систем, з'ясування патогенезу деяких природжених аномалiй розвитку та варiантiв будови i топографи нi у кого з клЫщис^в та морфологiв не викликае сумнiвiв. Вiдомостi про закономiрностi та особливост розвитку органiв, судин i нервiв грудно! порожнини та !х морфометричн параметри у рiзнi вiковi перюди пренатального онтогенезу людини мають велике значення для неонатолопв, дитячих хiрургiв, медичних генетикiв i педiатрiв для адекватно! оцЫки ступеня зртост плода, прогнозування його життездатностi, антенатально! профтактики природжених захворювань i для оперативно! !х ко-рекцi!. Вщомост в науковiй лiтературi про топогра-фо-анатомiчнi особливостi органiв i структур грудно! порожнини фрагментарн та суперечливi [5,13,18].
За твердженням Aхтемiйчука Ю.Т., основы завдання перинатологи полягають у запоб^аны
захворюваност плода i новонародженого,змен1±1ены швалщизацп, спричинено'! перинатальними факторами, зниженн перинатально! та ранньо! неонатально! смертность Своечасна квалiфiкована кардiохiрургiчна допомога можлива при виявленнi природжених вад серця до народження дитини, починаючи з 13-14 тижыв внутрiшньоутробного розвитку [4,15].
Висновок. Лггературний огляд показав, що для органiв нижнього середостiння характеры шдивщуальнють та вiкова мiнливiсть. Активне впровадження пренатально! та антенатально! профтактики природжених вад органiв нижнього
середостшня потребуе вдосконалення, сучасних пiдходiв, спрямованих на ранню дiагностику з метою попередити критичн стани та знизити ризик пренатально! смертностi.
Перспективи подальших дослiджень. Лiтературнi данi щодо топографо-анатомiчних особливостей органiв i структур трудно'! порожнини фрагментарнi та суперечливi. Тому вивчення природжених вад оргаыв нижнього середостшня в пренатальному перiодi онтогенезу людини у наш час е актуальним та потребуе подальшого доогмдження та вивчення.
Лiтература
1. Абдул-Оглы Л.В. Региональные особенности развития и строения сердца в онтогенезе / Л.В. Абдул-Оглы, С.В. Козлов, В.В. Кошарный. - Днепропетровск: «Середняк Т.К.», 2014. - 248 с.
2. Антонюк О.П. Морфогенез шлунково-стравохщного переходу в ранньому перiодi онтогенезу людини / О.П. Антонюк // Вюник проблем бюлогй i медицини. - 2014. - Вип. 2, Т. 3. - С. 241-246.
3. Антонюк О.П. Синтоп1я та динамка росту стравоходу в ранньому перюд1 онтогенезу людини / О.П. Антонюк, Б.Г. Макар, О.Ф. Марчук // УкраУнський журнал кл1шчноУ та лабораторноУ медицини. - 2013. - Т. 8, № 3. - С. 131-135.
4. Ахтеммчук Ю.Т. Актуальнють наукових до^джень у галузi перинатально'! анатомй' / Ю.Т. Ахтеммчук // Неонатолопя, хiрургiя та перинатальна медицина. - 2012. - Т. II, № 1 (3). - С. 15-17.
5. Ахтемийчук Ю.Т. Исследование закономерностей морфометрических параметров органов и структур в перинатальном периоде онтогенеза / Ю.Т. Ахтемийчук, А.Н. Слободян, Д.В. Проняев // Матер. Х конгресса ассоц. морфологов «Функц. морфология человека и животных» (г. Ярославль, 29-30.09.2010 г) // Морфология. - 2010. - Т. 137, № 4. - С. 22.
6. ГаУна H.I. Розвиток артерiальних судин первинноУ кишки в зародковому перiодi онтогенезу людини / H.I. ГаУна // Буко-винський медичний вюник. - 2009. - Т. 13, № 2. - С. 67-68.
7. Галичанська О.М. Сучасш погляди на встановлення топографоанатомiчних структур оргашв верхнього середостшня в пренатальному перiодi онтогенезу людини / О.М. Галичанська // Вюник проблем бюлогй i медицини. - 2011. - Вип. 3, Т. 1 (87). - С. 6-88.
8. Галичанська О.М. Топографо-анатомiчних взаемовщношень судин межистшня осердя у плодiв людини / О.М. Галичанська, Т.В. Хмара, Т.В. Марчук // Кл^чна анатомiя та оперативна хiрургiя. - 2012. - Т. 11, № 2 - С.40-43.
9. Гецко О.1. Розвиток i становлення топографй' легеневих, непарноУ та твнепарноУ вени у 4-5 тижневих зародюв людини / О.1. Гецко, Т.Ф. Росола, А.О. Гербут // Наук. вюник Ужгород. ун-ту, серiя «Медицина». - 2009. -Вип. 37. - С. 19-24.
10. Головацький А.С. Розвиток i становлення топографй' легеневих, непарноУ та твнепарноУ вен у зародюв людини впродовж шостого тижня пренатального онтогенезу / А.С. Головацький // Науковий вюник Ужгородського ушверситету. - 2009. -Вип. 35. - С. 24-26.
11. Головацький А.С. Топографiя i морфолопчна характеристика непарноУ та твнепарноУ вен у передплодiв людини / А.С. Головацький, Т.Ф. Росола, О.1. Гецко, Л.К. Головшська, М.Ю. Кочмарь // Науковий вюник Ужгородського ушверситету. -
2009. - С. 24-26.
12. Демьяненко И.А. Морфологические особенности становления сердца человека в пренатальном онтогенезе человека / И.А. Демьяненко // Вюник проблем бюлогй' i медицини. - 2014. - Вип. 1 (106). - С. 242-244.
13. Железнов Л.М. Топографическая анатомия органов грудной полости человека в раннем плодном периоде / Л.М. Желез-нов, Э.Н. Галеева, Д.Н. Лященко // Морфология. - 2008. - Т. 134, № 5. - С. 39-42.
14. Квашевич В.А. Врожденные пороки сердца: структура, особенности течения гемодинимически значимых пороков / В.А. Квашевич // 14.00.00 Медицинские и фармацевтические науки. - 2013. - № 4. - С. 67-70.
15. Клименко Т.М. Результаты помощи новорожденным с врожденными пороками сердца в условиях перинатального центра / Т.М. Клименко, О.С. Каратай, О.Ю. Карапетян // Здоровье ребенка. - 2007. - С. 47-48.
16. Козлов В.О. Нормальний кардюгенез та вплив деяких тератогенних фокторiв на розвиток серця / В.О. Козлов, В.Ф. Ша-торна, М.А. Машп^р // Морфолопя. - 2007. - Т. 1, № 1. - С. 7-15.
17. Кривецька I.I. Розвиток та становлення топографй' симпатичного стовбура у плодiв та новонароджених людини / I.I. Кри-вецька, В.В. Кривецький // Буковинський медичний вюник. - 2009. - Т. 13, № 2. - С. 73-77.
18. Кризина П.С. Особливост будови стравоходу новонародженого / П.С. Кризина // Анатомо^рурпчш аспекти дит. гастроентерологп: матер. 2-го наук. симпозiуму (Чершвщ, 21 травня 2010 р.) / За ред. проф. Ю.Т. Ахтеммчука. - Чершвц^
2010. - С. 17-18.
19. Лященко Д.Н. Анатомия и топография полых вен в раннем плодном периоде онтогенеза человека / Д.Н Лященко // Фундаментальные исследования. - 2011. - № 5. - С. 95-98.
20. Лященко Д.Н. Скелетотопия и проекционная анатомия сердца и внутрисердечных структур человека в раннем плодном периоде онтогенеза / Д.Н. Лященко // Вестник новых медицинских технологий. - 2011. - Т. XVIII, № 2 - С. 126.
21. Макар Б.Г. Морфогенез стравоходу в 8-тижневих передплодiв людини / Б.Г. Макар, О.Ф. Марчук, В.В. Курик / Акт. пит. вковоУ анат. та ембрютопографй': всеукр. наук. конф., 12-13 травня 2006 р. // Клш. анатомiя та операт. хiрургiя. - 2006. - Т. 5, № 2. - С. 77.
22. Марчук О.Ф. Морфолопчш аспекти становлення стравоходу у передплод1в людини / О.Ф. Марчук // Вюник проблем бюлогй' i медицини. - 2006. - Вип. 2. - С. 251-254.
23. Марчук О.Ф. Особливос^ морфогенезу i топографй' стравоходу у передплодiв людини / О.Ф. Марчук, Т.В. Хмара, Ф.Д. Марчук // Матер. Всеукр. наук.-прак. конф. «Акт. проблеми ембрюл. дослщжень». — Дшпропетровськ, 2009. - С. 47-48.
24. Марчук О.Ф. Розвиток i становлення топографи стравоходу наприюнщ передплодового перюду онтогенезу людини / О.Ф. Марчук // Таврич. мед.-биол. вестник. - 2006. - Т. 9, № 3, Ч. 4. - С. 112-115.
25. Марчук Ф.Д. Топографiя блукаючих нервiв у передплодiв людини / Ф.Д. Марчук, Т.В. Хмара, Р.П. Гулик // Зб. матер. наук.-практ. конф. «Морфол. стан тканини i оргашв систем оргашзму в нормi та патологи (10-11.06.2009 р.). - Тернопшь: Ук-рмедкнига. - 2009. - С. 8.
26. Марчук О.Ф. Топографiя стравоходу в 4-5-мюячних плодiв людини / О.Ф. Марчук // Клш. анатомiя та операт. хiрургiя. -2008. - Т. 7, № 1. - С. 34-38.
27. Мутафьян О.А. Детская кардиология: руководство / О.А. Мутафьян. - М.: ГЭОТАР-Медиа, 2008. - 504 с.
28. Олшник 1.Ю. Структура природжених вад на Буковиш у 2001-2008 рр. (За даними ЧершвецькоУ обласноУ комунальноУ медичноУ установи «Паталогоанатомiчне бюро») / 1.Ю. Олiйник, Ю.Т. Ахтеммчук, Ю.1. Коваль // Вюник морфологи. - 2008. - Т. 14, № 2. - С. 415-418.
29. Савенко О.О. Особливост будови внутршнього рельефу серця людини в пренатальному перiодi онтогенезу / О.О. Савен-ко, С.В. Козлов, А.А. 1нджикулян // Морфолопя. - 2008. - Т. 2, № 4. - С. 44-46.
30. Устянський О.О. 1ндивщуальна анатомiчна мшливють сипатичного стовбура людини / О.О. Устянський, З.М. Андрусенко // Акт. питання теорет. медицини: матер. наук. конф. студ., молодих вчених, лiкарiв та викл. (м. Суми, 21-23.04.2010 р.). -Суми: Вид-во Сумського держ. ун-ту, 2010. - С. 34-35.
31. Феденюк Л.Я. Сучасш особливост закладки та морфолопчна характеристика клапашв серця в пренатальному перiодi онтогенезу людини / Л.Я. Феденюк // Кжшчна та експериментальна патолопя. - 2014. - Т. XIII, № 3 (49). - С. 184-188.
32. Филиппова Е.С. Вариантная анатомия ушек сердца плода человека 21-26 недель развития / Е.С. Филиппова // Морфология. - 2008.- Т. 133, Вып. 2. - С. 142.
33. Шаторна В.Ф. Критичш перюди кардюгенезу / В.Ф. Шаторна, 1.С Шпонька, Л.В. Абдул-Огли, О.О. Савенкова. -Дшпропетровск: Пороги, 2010. - 152 с.
34. Шунько 6.6. Впровадження концепци подальшого розвитку перинатальноУ допомоги в УкраУш / 6.6. Шунько // Неонатолопя, хiрургiя та перинатальна медицина. - 2011. - № 1. - С. 10-16.
35. Якимов А.А. Миоархитектоника межжелудочковой перегородки в плодном периоде развития / А.А. Якимов // Актуальные вопросы биомедицинской антропологии и морфологии. - Красноярск, 2009. - С. 126-130.
36. Hoyert D.L. Deaths: Preliminary data for 2011 / D.L. Hoyert, J.Q. Xu // National vital statistics reports. - Hyattsville, MD: National Center for Health Statistics. - 2012. - Vol. 61, № 6. - P. 2-4.
37. Persico N. Fetal echocardiography at 11-13 weeks by transabdominal high-frequency ultrasound / N. Persico, J. Moratalla, C.M. Lombardi // Ultrasound Obstet Gynecol. - 2011. - Vol. 37. - P. 296-301.
38. Tennant P.W. 20-year survival of children born with congenital anomalies: a population based study / P.W Tennant, M.S. Pearce, M. Bythell // Lancet. - 2010. - № 375. - P. 649-656.
УДК: 611.94.013-053.13/.31
ТОПОГРАФ1Я ОРГАНIВ НИЖНЬОГО СЕРЕДОСТ1ННЯ В ПРЕНАТАЛЬНОМУ ПЕР1ОД1 ОНТОГЕНЕЗУ ЛЮДИНИ
Кривецький В. В., Ротар Г. П.
Резюме. Лггературне дослщження свщчить про шдивщуальну та вкову мшливють оргаьив i судин нижнього середостшня, що потребуе подальшого анатомiчного доогидження.
Особливо! уваги в наш час потребують патологи оргаыв нижнього середостшня. Не завжди можливо визначити захворювання на раных етапах ембрюгенезу. Незважаючи на те, що новтя хiрургiя розвиваеться грандюзними кроками, деяю захворювання залишаються без уваги, саме тому медикам потрiбно бтьш досконало вивчати проблематику природжених вад, з метою попередити критичы стани та знизити ризик пренатальноУ смертностг
Ключовi слова: нижне середостшня, природжеы вади, плщ, людина.
УДК: 611.94.013-053.13/.31
ТОПОГРАФИЯ ОРГАНОВ НИЖНЕГО СРЕДОСТЕНИЯ В ПРЕНАТАЛЬНОМ ПЕРИОДЕ ОНТОГЕНЕЗА ЧЕЛОВЕКА
Кривецкий В. В., Ротар Г. П.
Резюме. Литературное исследование свидетельствует об индивидуальной и возрастной изменчивости органов и сосудов нижнего средостения, что требует дальнейшего анатомического исследования.
В особенном внимании в наше время нуждаются изучение патологии органов нижнего средостения в раннем периоде развития человека. Не всегда возможно определить заболевание на ранних этапах эмбриогенеза. Невзирая на то, что новейшая хирургия развивается грандиозными шагами, некоторые заболевания остаются без внимания, именно поэтому медикам нужно в совершенстве изучать проблематику врожденных дефектов, с целью предупредить критические состояния и снизить риск пренатальной смертности.
Ключевые слова: нижнее средостение, врожденные пороки, плод, человек.
UDC: 611.94.013-053.13/.31
THE BOODY TOPOGRAPHY OF THE LOWER MEDIASTINUM IN THE PRENATAL PERIOD OF HUMAN ONTOGENESIS
Kryvetsky V. V., Rotar G. P.
Abstract. The data considering the peculiarities of the body topography of the lower mediastinum in the prenatal period of human ontogenesis are presented in this article, such as: internal mammary artery and vein, lymph nodes, lymph-gland, heart, pericardium, thoracic lymphatic duct, esophagus, Hemiazygos vein, vagus nerve, sympathetic trunk.
One of the reasons of prenatal and early neonatal death is a congenial handicap, the frequency of which is 20.3 per 1000 in Ukraine, they need surgery corrections and occur in 3% of newborns. The detection of congenial handicap in the later periods can lead to disabilities or deaths. Congenial heart diseases amount 30% of all the handicaps among children, taking the 3rd place after pathology of supporting-motor system and central nervous system, which are in 0.7-1.7% of all newborns.
For the purpose of a congenial handicap detection in the prenatal period different method of diagnostics are used, the most profitable method nowadays is a sonography, which allows to make investigations before the birth of a child. In order to do intrauterine operations one need to have deeper knowledge of topography peculiarities and the relation between the heart, pericardium, esophagus, Hemiazygos vein, vagus nerve, sympathetic trunk and other parts of human prenatal development.
According to scientific sources, the aniage of a heart starts at the beginning of the 3rd week and finishes at the end of the 10th week of prenatal development. In some sources of literature the issue of morphogenesis and the establishment of esophagus and vagus nerves are illustrated. Despite a vast majority of investigations, the issue concerning the development of a heart and esophagus in human's ontogenesis is still disputable and needs further investigations.
A lot of scientific works are dedicated to the morphological peculiarities of Hemiazygos veins; they were not deeply investigated in morphological investigations in the prenatal period of human ontogenesis, they change in a different way in different periods of ontogenesis, but their sizes reach the point in the 8th week.
The facts about regularities and peculiarities of the body expansion, vascular thoracic cavity and their mor-phometric parameters in different age periods of prenatal ontogenesis are important for neonatologists, pediatric surgeons, medical geneticists and pediatricians to adequately assess the fetal maturity, forecasting its viability, antenatal congenital disease prevention and operational correction.
Despite the development of the modern surgery, some diseases are still unstudied. That's why doctors should assiduously investigate the problems of intrauterine congenial handicaps, especially heart, esophagus and Hemiazygos vein handicaps.
Alas, it is not always possible to detect disease in the early stages of embryogenesis, so you need to improve current approaches to treatment and surgical correction aimed at early diagnosis of congenital handicap. If more actively introduce prenatal and antenatal prevention of congenital defects critical conditions can be avoided and prenatal mortality rate can be reduced.
Keywords: the lower mediastinum, congenital handicap, fetal, human.
Рецензент — проф. Пронна О. М.
Стаття надшшла 29.01.2017 року
© Максимюк Г. В.
УДК 620.1.08:616-076:389.6
Максимюк Г. В.
1МПЛЕМЕНТАЦ1Я СТАНДАРТИЗОВАНИХ УМОВ ПРЕАНАЛ1ТИЧНОГО ЕТАПУ В РОБОТУ
КЛ1Н1КО-Д1АГНОСТИЧНИХ ЛАБОРАТОР1Й
Льв1вський нацюнальний медичний ушверситет !меш Данила Галицького (м. Льв1в)
hanna.maksymjuk@gmail.com
Вступ. 1снують рiзнi думки щодо важливост впливу факторiв преаналгтики на якють лабораторних дослщжень. Не компетентним е твердження про те, що достовiрнiсть результа^в визначених аналтв, залежить виключно вщ квалiфiкованого виконан-ня аналогичного етапу. Зусилля лаборанпв будуть марними, якщо неправильно оформити скеруван-ня чи не надати повноцЫно! Ыформаци патентам i користувачам лабораторних послуг про подготовку до лабораторних дослщжень. Також отримаемо недостовiрнi значення визначених аналтв, при порушены правила забору первинних проб бюлопч-ного матерiалу, чи неправильному збертаны, тран-спортуванн та прийманн зразюв у лабораторю На юнцевий результат дослщжень впливають i помил-ки, як допускають на етапах пщготовки та збер^ан-ня проб у лаборатори [21].
Складнють оргаызаци преаналiтичноI стади, в клшко^агностичнм лаборатори будь-якого типу, обумовлена багатьма чинниками [19]. Зокрема, персонал, який обслуговуе патента на даному етат, мае рiзне пщпорядкування та неоднакову за рiвнем та змютом освгту. Якщо молодший медичний персонал, медичн сестри, лiкуючi лкар^ кур'ери працюють поза лабораторiею, то реестратори, ла-боранти, бюлоги, лiкарi лабораторно! дiагностики обслуговують цей етап всередин лаборатори. На жаль, преаналгтичний етап, в бтышост випадюв, не контролюеться лабораторiею, тому лабораторiя не мае ефективного мехаызму впливу на якють забору та пщготовки бiоматерiалу. Зрозумто, що процес проведення лабораторного доогмдження, вцтому, е децентралiзованим, так як в ньому задiянi автономы служби [10].
