CC BY
19
2. Долар хочуть посадити на голодний пайок, а пгпвку загнати у банки // Урядовий кур'ер. - 2013. - 12 березня. - С. 1, 7.
3. Пщвисоцький Р. Безготвков1 розрахунки-надйний i сучасний спо-ci6 оплати / Р. Пiдвисоцький // Вюник НБУ. - 2013. - №10. - С. 11.
4. Новков В., Кармазин Р. Правова проблематика нормативного ре-гулювання переказу кош™ небанювськими юридичними особами: с-
торiя питання, сучасне законодавство, перспективи вдосконалення / В. Новков, Р. КармазЫ // Вicник НБУ. - 2013. - №10. - С. 3-8.
5. Алексеенко М.Д. Електронн грошi та розвиток грошових роз-рахункiв / М.Д. Алексеенко // Збiрн. наук. праць Черкаського державного технолопчного унiверcитету. Серiя: Економiчнi науки. Вип. 33: у трьох частинах. - Черкаси: ЧДТУ, 2013. - Ч. II. - С. 12-17.
УДК 339.92:339.13.01:339.137.2
С.Г. М1КАЕЛЯН,
к.е.н, доцент, докторант кафедри м'жнародного обл'1ку i аудиту, Кивський нацональний економiчний умверситет iM. Вадима Гетьмана
ТНК на CBiTOBOMy ринку високотехнолопчно! продукцп: Micue та роль
У ста Tri розглянуто розвиток теоретичних положень i наукових Ыдхо^в, як розкривають роль i мсце трансна-цюнальних корпорацй у систeMi свтового ринку високо-технолопчно' продукцп] в нвестицйних процесах свтовоï економки, а також у розробц концептуальних пдхо^в до пщвищення рвня iнновацiйноï активност ТНК. Акцентова-но, що розвиток високотехнолопчних галузей промисло-вост стае визначальним елементом прогресивного ро-звитку, адже перехщ на виробництво високотехнолопчно' продукт' супроводжуеться зниженням матер'алоемност та енергоемност виробництва, зростанням продуктивност прац i вщповщно пдвищенням конкурентоспроможносп.
Ключовi слова: високотехнолопчна продук^я, трансна^ональн корпорацИ', iннова^йний розвиток, конкурента переваги, рвень витрат на НДДКР.
В статье рассмотрено развитие теоретических положений и научных подходов, раскрывающих роль и место транснациональных корпораций в системе мирового рынка высокотехнологичной продукции, в инвестиционных процессах мировой экономики, а также в разработке концептуальных подходов к повышению уровня инновационной активности ТНК. Акцентировано, что развитие высокотехнологичных отраслей промышленности становится определяющим элементом прогрессивного развития, ведь переход на производство высокотехнологичной продукции сопровождается снижением материалоемкости и энергоемкости производства, ростом производительности труда и соответственно повышением конкурентоспособности.
Ключевые слова: высокотехнологичная продукция, транснациональные корпорации, инновационное развитие, конкурентные преимущества, уровень расходов на НИИКР.
The article is devoted to the development of theoretical concepts and research approaches that reveal the place and role of transnational corporations in the global market sy-
stem of high-tech products in the investment process of the world economy and in the development of conceptual approaches to enhance innovation activities of TNCs. The attention that the development of high-tech industry is a key element of progressive development since the transition to the production of high-tech products is accompanied by a reduction in material consumption and energy intensity of production, increasing productivity and therefore competitiveness.
Keywords: high-tech products, multinational corporations, innovative development, competitive advantage, spending on R&D.
Постановка проблемы. Визначальним чинником зростан-ня свггового ринку високотехнолопчноУ продукцЦ' е високий рЬ вень ф1нансування НДДКР у високотехнолопчних галузях экономки розвинених кра'пн i окремих кра'1'н, що розвиваються. Продукц1я високотехнолопчних галузей мае високий ступнь нновацмносп, сприяе задоволенню нових бтьш складних ку-пвельних потреб, що значно розширюе горизонти реалiзацiï, свщчить про бтьшу ¿х конкурентоспроможност!
Характер операцм на свгговому ринку високотехнолопчно''' продукцп рiзнитьcя залежно вщ учасниюв даного роду вщно-син. Глобалiзацiя свггово''' економки призвела до переходу першосп вщ лщензмних угод мiж незалежними учасниками ринку до операцм з передачi технолопй мiж компанями, пов'язаними один з одною приналежнютю до ТНК, або вщно-синами стратепчного партнерства в cферi виробничого, нау-ково-техычного або маркетингового ствробггництва. Завдя-ки розширенню свое'' дiяльноcтi, ТНК стали найвпливов0ими i динамiчно зростаючими гравцями на свгговм аренк На сьо-годн пщ контролем транснацюнальних корпорацм знахо-диться понад 60% м^ародних ринюв товарiв i послуг, а також 80% технолопчних нововведень i ноу-хау.
Анал13 дослщжень та публкащй з проблемы. Теоре тичним i методолопчним аспектам дiяльноcтi ТНК на глобальному ринку присвячено значну ктькють дослщжень за-
© С.Г. М1КАЕЛЯН, 2014
Формування ринкових вщносин в Укра'ш1 № 3 (154)/2014 87
руб1жних i в1тчизняних вчених. У числ1 заруб1жних автсрв слщ вiдзначити: Р.Н. Eнтснi, К. |^мена, П. Бсера, Б. Гсдена, Б. Tвiсса, П. Уайта, Дж. Mартiнс, Й. Шумпетера, Ф. Махлупа, Д. Нсвiка. Серед вiтчизняних (ф^в^в несбхiднс визначити насамперед публiкацií А. Александрсвс', Л. Безчаснсгс, О. Бтсруса, А. Гальчинськсгс, В. Гееця, Д. Лук'яненка, А. Пс-ручника, О. Пахсмсва, В. Семинсженка, В. Онищенка, Р. Ci-денка та багатьсх Ыших. Вiддаraчи належне прсвiдним екс-нсмiстам, слiд зауважити, щс прсблеми функцюнування транснацiснальних ксрпсрацiй в умсвах рсзвитку сучаснсгс ринку висскстехнслспчнс' прсдукци, принципи та закснс-мiрнсстi Ывестицмних стратегiй ТНК на глсбальнсму ринку висскстехнслспчнс' прсдукци i сьсгсднi залишагаться недс-статньс вивченсга сбластга науксвсгс знання.
Метою crarri е утсчнення мюця i рслi ТНК на свггавсму ринку висскстехнслспчнс' прсдукци та сбгрунтування сс-нсвних напрямiв удссксналення 'х iнвестицiйнсí стратеги.
Виклад основного Marepiany. Сучасний етап рсзвитку свггаво'' екснсмiки характеризуеться пссиленням рслi i зна-чимсстi транснацiснальних ксрпсрацiй. Всднсчас найбтьии ТНК реалiзуraть iнвестицiйнi стратеги на глсбальнсму ринку висскстехнслспчнс' прсдукци, щс виявляеться в значнсму фЫансуваны НДДКР, якi вимагагать величезних фЫанссвих витрат, передсвих знань i дуже висскс' квалiфiкацií фахiвцiв.
Як свщчать данi, сснсвна тенденцiя рсзвитку ринку пслягае в безперервнсму збiльшеннi йсгс мЫливсст i нестабiльнсстi. Узагальненим усередненим псказниксм цьсгс е нестабть-нють, виражена у балах. Tимчассвi прив'язки ^ei' нестабть-нсстi характернi для екснсмки США. Для кран Захщнс' Еврс-пи та Япсни характернс затзнення приблизнс в п'ять рскiв. 1н-шсга важливсга риссга е безперервне збiльшення рслi висс-кстехнслсгiчнсгс ринку. З псгляду практичнсгс менеджменту ТНК найбтьш ютстним е темп змЫ в ¡У зсвнiшньсму середс-вищi в псрiвняннi з чассм реакци ксмпани. Найбiльш ширскс рсзпсвсгадженсга в екснсмiчнiй лiтературi е трактсвка висс-кстехнслсгiчних сектсрiв згiднс пiдхсду Оргаызаци екснсмiч-нсгс спiврсбiтництва та рсзвитку (ОЕСР) [3]. Так, за визна-ченням ОЕРС, дс висскстехнслсгiчних сектсрiв екснсмiки (науксмiстких) вiднссяться вирсбництва, де вщнсшення витрат на НДДКР дс сбсягу випуску перевищуе 3,5%. Тсбтс пщ-приемствс належить дс висскстехнслспчнсгс сектсру, якщс у вартсст випущенс' Ум прсдукцii' не менше 35 грсшсвих сди-ниць з ксжнс' тисячi складагать витрати на НДДКР. Для дефЬ нiцii' висскстехнслспчних галузей абс сектсрiв екснсмiки виз-начаеться рiвень iнтенсивнсстi НДДКР (technology intensity), рсзрахсваний як вщнсшення вкладень у НДДКР (R&D) дс сбсягу вирсбництва абс дс валсвс' дсданс' вартсстк
Згщнс зi статистиксга ООН дс висскстехнслсгiчних галузей вщнссять галузi гсспсдарства, якi лщирують за кiлькiстra базсвих нсвсвведень i пс вiднсшеннra Ух сукупнс' вартсст дс сбсягу сснсвних вирсбничих фсндiв [4]. Наприклад, у США дс галузей висскс технслсги вiднссять електрстехычну та електрснну прсмислсвiсть, приладсбудування, деякi сектсри
машинсбудування та хiмiчнсí прсмислсвсстi, авiаракетну прсмислсвiсть, вирсбництвс сбчислraвальнсíтехнiки.
Таким чинсм, дсслщники прсцесiв свiтсвсi' екснсмiчнсi' динамки, щс належать дс рiзних науксвих шкiл i дстримугаться кснтрастних тесретичних псглядiв, сднаксвс сцiнraraть рсль, яку вщграють у сучаснiй екснсмщ нсвi науксвс-техычы знання, втiленi в передсвих вирсбничих технслспях.
Характеризугачи рсзвитск ринку з псзицм структури висскстехнслспчнс''' прсдукци, слщ зазначити, щс ксмпани з трьсх сектсрiв збтьшили Ывестици у дсслщження i рсзрсб-ки, а саме - прсграмне забезпечення та ксмп'гатерн псслу-ги (11,7%), автсмсбтебудування (8,9%) i технслсгiчне сбладнання та технка (8,8%), i перевищили середньссвiтсвi псказники. Оцiнraraчи фармацевтичну галузь, вартс зауважити, щс и псказники видалися бтьш скрсмними i псказу-гать 4,1% зрсстання iнвестицiй у НДДКР.
Визначагачи тенденци, щс спсстергаються сстаннi десять рскiв, слiд вщзначити спецiалiзацira сектсрiв ринку за регюна-ми. Ксмпани, щс базугаться в ЕС, найбтьше iнвестицiй у дсс-лiдження i рсзрсбки спрямсвували у сектср автсмсбтебудування та запчастин (24,9%), фармацевтику та бютехнслсги (17,5%) i технслспчне сбладнання та устаткування (10,2%). Оснсвна частка Ывестицм у дс^дження i рсзрсбки амери-канських ксмпаый кснцентруеться на висскстехнслсгiчних галузях, а саме: технслспчне сбладнання та технка (25,2%), фармацевтика та бютехнслсги (22,1 %) i прсграмне забезпечення та ксмп'гатерн псслуги (18,2%). На ц три висскстехнслспчних сектсра припадав 65,5% американських Ывестицм у НДДКР, у тсй час як в ЕС - 30% i 26% в Япсни [1].
Така ситуа^я у зсвышньсму середсвищi ксмпани, щс дie на сучаснсму ринку, призвела дс значнс' дефсрмацii' стра-тегiчних пiдхсдiв у дiяльнсстi ксмпани, i зскрема дс змiни рс-лi i мiсця ТНК в Ывестици в НДДКР.
Характеризугачи дiяльнiсть ТНК на сучаснсму етапi рсзвитку ринку висскстехнслспчнс' прсдукци, слщ зазначити, щс витрати на НДДКР деяких великих ТНК набагатс вище витрат багатьсх кра'н. У 2012 рсц сбсяг Ывестицм у наукс-вс-дсслщы i дсслiднс-кснструктсрськi рсбсти найбтьших ксмпанiй свiту стансвив 538,8 млрд. еврс, щс на 6,2% бть-ше в псрiвняннi з пспередым рсксм.
Tрадицiйнс ТНК займалися НДДКР в сснсвнсму в кра'нах базування. Але практика псказуе, щс все част0е великi ТНК псглинагать дрiбнi iннсвацiйнi ксмпани в рiзних кра'нах та регiснах. На сучаснсму етап мiсце крайни в системi свто-всгс гсспсдарства багатс в чсму визначаеться рсзвиненЬ стга и сфери НДДКР. Аналiзуraчи ксмпани за кра'нами рсз-ташування висскстехнслсгiчнсгс сектсру, слщ зазначити, щс вперше з 2004 рску ксмпаыя, щс базуеться в ЕС, счс-лила рейтинг за НДДКР. Це нiмецький автсвирсбник Volkswagen, з 9,5 млрд. еврс Ывестицм у НДДКР. Ксмпаыя Samsung Electronics з Пвденнс' Ксре' пссщае друге мiсце.
lншi ксмпани в перний десятцi вклгачагать п'ять ксмпаый iз США (три - фармацевтичнсгс сектсру та двi - прсграмнсгс
EK0H0MI4HI ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ГАЛУЗЕЙ ТА ВИД1В ЕК0Н0М1ЧН01 Д1ЯЛЬН0СТ1
забезпечення та ксмп'гатерних псслуг), двi зi Швейцарií (фармацевтика) i сдну з Япсни (автсмсбтьна). Велика ча-стина ксмпанiй з тсп-100 за рсзмiрами iнвестицiй у НДДКР псказугать зрсстання в псрiвнянi з 2011 рсксм, зс-крема в сектсрi автсмсбiлебудування i Ыфсрмацмнс-ксму-нiкацiйних технслсгiй: наприклад, Tata Motors, lндiя (77,6%); Fiat, ^я (51,5%); 3M, США (57,7%); Western Digital, США (49,0%), Apple, США (39,2%); Volkswagen, Ммеччина (32,1%); Qualcomm, США (30,7%), Huawei, Китай (30,3%), Google, США (27,7%). Деяю з цих ксмпани збтьшили НДДКР частксвс в результат придбань [1 ].
Аналiзуraчи псказники дiяльнсстi найбiльших висскстех-нслсгiчних ксмпанiй свiту, слiд зазначити, щс Ухн дсхсди зрссли в 2012 рсц на 4,2%. Серед тсп-100 висскстехнс-лсгiчних ксмпанiй 14 ксмпаый сднсчаснс збiльшили i Ыве-стицii' у НДДКР, i чистий сбсяг прсдажiв бiльш нiж на 200% з 2004 рску, псказугачи псзитивний сперацмний прибутск. Дев'ять з цих ксмпаый знахсдяться в США, двi в Кита' i пс сдый в Tайванi, 1нди, Бразили та Канадi. Першi п'ять ксмпа-ый iнфсрмацiйнс-ксмунiкацiйних технслсгiй, щс базугаться в США: Google Интернет), Oracle (прсграмне забезпечення), Qualcomm (телексмункацшне сбладнання), Apple (ксмп'гатери) i Broadcom (напiвпрсвiдниксвi прилади).
Разсм iз тим висскстехнслсгiчнi ксрпсраци стикагаться зi сксрсченням рентабельнсстi (зараз у середньсму пс свггсвм висскстехнслспчнс галузi на 5,24%) [2], зниженням житте-всгс циклу прсдуктiв, висскими капггальними витратами, зрс-станням сплати пращ ускладненням ланцгагу псставск ксм-пснентiв. Ксрпсраци прагнуть дслати ц прсблеми, впрсва-джугачи Ынсваци, рсзрсблягачи нсвi прсдукти i сервiси, нала-гсджугачи нсвi партнерськi вiднссини, здмснгага^ злиття i пс-глинання. Незважагачи на швидкi змiни, висскстехнслсгiчна iндустрiя прсдсвжуе «пiдживлraватися» такими фактсрами, як зрсстання дсхсдiв населення, нсвi i ксжнсгс разу все бiльш виссю спсживчi счiкування щсдс нсвих титв ксмп'гатернс' технiки, телексмунiкацiйнсгс та перифермнсгс сбладнання, електрснiки та iнших висскстехнслспчних прсдуктiв.
Ефективнс виксристсвугачи свс' внутр0н i зсвнiшнi ресур-си, ТНК стримугать мсжливiсть утримувати лiдерствс в свгга-вiй екснсмiцi. Tранснацiснальнi ксрпсраци рсзширгагать свс' мсжливсстi, виксристсвугачи науксвс-техычы кадри в глсбальнсму масшт^ i схсплгагачи ринск технслсгiчних знань. При цьсму в рамках свсе'1 структури ТНК передагать технслс-пчну дскументацira з центру в дсчiрнi ксмпани. Вiдбуваeться зниження витрат вирсбництва, стимулгаеться рсзвитск Ынс-вацiй, науки, ксмункацм i технслсгiй, зрсстае прсдуктивнють працi, пiдвищуeться рiвень життя i пслiпшуraться умсви працi.
Дссвiд рсзвинених кра'н псказуе, щс сснсвсга устху ксн-цепци «вiд фундаментальних дсслщжень дс стадii' прсми-слсвсгс вирсбництва» е налагсджений срганiзацiйний ме-хаызм. ТНК, внссячи вiднсснс невеликi ксшти в ссвсення нсвих прсектiв невеликих Ынсвацмних фiрм, стримугать дс-ступ дс нсвс' технслсги i сднсчаснс мсжуть дсзвслити вщ-
класти на час сргаыза^га аналсгiчних дсслiджень i рсзрс-бск у власних лабсратсрiях. Це мае велике практичне зна-чення, врахсвугачи тсй факт, щс велик ксмпанii' витрачагать на НДДКР мтьярди дсларiв на рiк.
Для псшуку iннсвацiй та впрсвадження нсвих технслспй в гсспсдарський сбсрст транснацюнальн ксрпсраци виксристс-вугать рiзнсманiтнi стратепй. Найпрсстiший спссiб ксмерцалЬ заци технслсги пслягае в псшуку i придбанн рсзрсблених Ынс-вацiй. На прстивагу йсму, в умсвах дсвгсстрсксвсгс стратепч-нсгс партнерства найбiльш псширенсга схемсга е спiвпраця на сснсвi укладених гсспсдарських дсгсвсрiв з науксвими устанс-вами, абс з рсзрсбниками. Ксмплексний пщхщ дс ствсрення та запрсвадження iннсвацiй пслягае в ствсреннi абс придбанн науксвс-дсслщнстрганзаци, ксли Ывестици в НДДКР срieнтс-ванi на безпссереднi пстреби ксмпани, щс дсзвсляе фiрмi вести рсзрсбки в тюнм взаемсди мiж свс'ми пiдрсздiлами, а таксж нарсщувати технслсгiчний дссвiд i акумулгавати iнфсрмацira.
Виксристання псдiбних стратегiй дсзвсляе великим фiр-мам пссилити сснсвнi технслсгiчнi ксмпетенци, а таксж ст-римати дсступ дс технслспй, якi всна не мсже рсзрсбити всередин ксмпани, дс технслспй, рсзрсблених в Ыших сек-тсрах, в ксмплементарних чи приксрдснних сбластях. Таким чинсм, Ынсваци, змЫгагачи баланс ринксвих сил, змушугать ксжну ксмпанш переглядати свсга срганiзацiйну структуру. Фiнанссвi ресурси i рсзмiри ксмпани вже не служать гарантами тсгс, щс всна буде займати лщируюче пслсження.
ТНК здмснгають ксмбЫування внутр0ых i зсвнiшнiх дже-рел залучення фактсрiв i ресурсiв з метсга iннсвацiйнсгс зрсстання i стримання надприбутку i в результат стагать Ынсва-цiйними суб'ектами глсбальнс' кснкуренци. Рсзвиненi крайни мснспслiзуraть технслспчн iннсвацii' та стримугать свсeрiдну «технслспчну квазiренту» (США, Нiмеччина, Япснiя).
Вщбуваеться глсбалiзацiя висскстехнслсгiчнсгс прсстсру, яка рсзширила рамки вирсбничих прсцесiв, при цьсму за межi рсзвинених крайн винссяться найбтьш трудсмiсткi ланки тех-нслспчних ланцraжкiв. Cьсгсднi на ринку лщирують т фiрми, якi в змсзi швидше прсвести ксмерцiалiзацira рсзрсбск (КНР, Тайвань, Пвденна Ксрея, lндiя). На нин0ньсму етапi рсзвитку глсбальний ринск висскстехнслспчнс''' прсдукци змщуеться в Аз^ - 20% свiтсвих iнвестицiй в ннсваци припадае на Китай та 1ндга У цих крайнах лскальнс рсзрсбляеться прсдукцiя ма-ссвсгс спсживання, яка надалi експсртуеться на захщн ринки.
Висновки
Висскстехнслсгiчне вирсбництвс - це екснсмiчна вирсбни-ча система, щс мае у свсй сснсвi науксмiстку технслсгira та забезпечуе бтьш ефективне псрiвнянс з пспереднiми технс-лсгiями спiввiднсшення витрат i результата, щс здмснгае ви-пуск нсвс' прсдукцii' i мае псзитивну капiталiзацira дсхсду прс-тягсм ряду рсюв. Оснсвнi виклики для ксмпанiй висскстехнс-лсгiчнсгс сектсру псв'язанi з вирсбничс-технслспчними та кадрсвими сбмеженнями. В цих умсвах зрсстагать вимсги дс ефективнсст маркетингсвих, технiчних та вирсбничс-упра-
влнських р0ень, пов'язаних з ¡стотним збтьшенням ïx тимча-сового горизонту. Можливо, буде потpiбно створення великих дослiдниx центpiв, що забезпечують довгострокове прогнозу-вання ринкових «н0» перспективно'''технки.
Загалом, тpанснацiоналiзацiя Грунтуеться на активному викоpистаннi зовнiшнix i внутршых pесуpсiв, що впливають на розвиток ТНК, i як е економiчним пpiоpитетом. Проте тpанснацiональнi корпорацп посилюють дисбаланси мiж кра'нами в глобально економiцi внаслiдок взаемозалежно-ст пpоцесiв глобалiзацiïта дiяльностi ТНК.
Список використаних джерел
1. The 2013 EU Industrial R&D Investment Scoreboard - 2013. -URL: http://iri.jrc.ec.europa.eu/scoreboard13.html
2. 100 KpynHeéwnx high-tech KOMnaHèé Mèpa - 2012// l/ccne-flOBaHèe aHanèTènecKOé rpynnbi TACC-TeneKOM http://tasstele-com.ru/ratings/one/3026
3. The Measurement of Scientific and technological activities: Proposed Standard Practice for Surveys of Research and Experimental Development - Frascati Manual 2002 (OECD) Retrieved from: http://www.tubitak.gov.tr/tubitak_content_files/BTYPD/kilavuz-lar/Frascati.pdf
4. International trade statistics yearbook 2012. - Retrieved from: http://comtrade.un.org/pb/first.aspx
5. MeHW r. OcHOBbi 0praHH3aqn0HH0ro npoeKTnpoBaHna / r. MeH0. - M., 2002. - 346 c.
6. Freeman C. The Economics of Hope. Essaysin Technical Change, Economic Growth and the Environment. - L. and N.Y. 1992, p.
1.В. КОВАЛЬЧУК,
к.е.н., доцент кафедри прикладноï економ'ки, На^ональний ун'1верситетхарчових технологй
Тенденцп розвитку агрохолдинпв в УкраКш
У статт'1 доЫджен ¡нтеграцйн процеси в АПК Укра— ни, узагальнен тенденцп розвитку агрохолдинпв псля фнансово' кризи 2008 року, особливу увагу присвячено процесу концентрацИ' капталу на рвы таких мегаутво-рень, як Ukrlandfarming, «Кернел» та «Миронвський хл— бопродукт».
Ключов1 слова: агрохолдинги, ¡нтеграця, концентра-ця, консолщаця.
В статье исследованы интеграционные процессы в АПК Украины, обобщены тенденции развития агрохол-дингов после финансового кризиса 2008 года, особое внимание уделено процессу концентрации капитала на уровне таких мегаобразований, как Ukrlandfarming, «Кернел» и «Мироновский хлебопродукт».
Ключевые слова: агрохолдинги, интеграция, концентрация, консолидация.
The article investigates the integration processes in agro-industrial complex of Ukraine, summarizes trends in the development of agricultural holdings after the financial crisis of 2008, it is focused on the process of concentration of capital at megastructures such as Ukrlandfarming, «Kernel» and IVHronovsky Hliboproduct.
Keywords: agricultural holdings, integration, concentration and consolidation.
Постановка проблемы. Агропромисловий комплекс -единий сектор, який без падЫня пережив кризу, демонструе зростання i е локомотивом розвитку економки УкраУни на су-часному етапк Стьське господарство стало чи не найбтьш привабливою галуззю для Ывесгсрв. При цьому продуктив-
нють аграрного сектору Укра'ни мае колосальний потен^ал. Укра'нський ринок Ывестори розглядають як досить перспек-тивний i прибутковий. Частка укра'нського АПК у сумi валют-них надходжень крайни вщ експорту вах груп товаpiв за остан-н шiсть pокiв зросла з 12,8 до майже 26%. Обсяги експорту аграрно' продукцп за той же перюд збiльшилися в 2,8 раза, досягнувши в 2012 роц майже $18,2 млрд., у той час як весь укра'нський експорт зрю всього в 1,4 раза [2].
За даними МЫфЫу, в 2012 роц дохщ вщ експорту продукцп сiльського господарства та харчово' промисловост перевищив доxiд вiд експорту металургп. Виробництво i експорт в агpосектоpi зростають темпами, далеко випер-еджаючими практично будь-яку з галузей. За даними пер-шого вще-прем'ера С. Арбузова, кожна четверта гривня вщ уае'У експортно' виручки була аграрною. I це при тому, що експорт 2012 року не був рекордним [7]. За пщсумками 2012 року, валова продук^я стьського господарства Укра'ни становила близько 16% загального ВВП крайни, або 223,2 млрд. грн. При цьому 67% - це продущя рослинництва [4].
Спе^ального дослщження в контекст розвитку стьсько-господарського потенцiалу крайни потребують iнтегpацiйнi процеси, наслiдком яких е утворення агpоxолдингiв. Саме завдячуючи 'хньому розвитку, АПК на сьогодн один ¡з най-бiльш Ывестицмно привабливих в Укpаïнi. Iнвестицiйна при-вабливiсть сектору для iноземцiв зумовлена можливютю ¡н-вестувати капiтал саме у велик агpопpомисловi утворення, що, своею чергою, сприяе розвитку аграрного сектору.
Нин не юнуе едино' думки науков^в щодо перспективно-ст зазначено' форми аграрно-промислово' неграм' з по-гляду iнтеpесiв держави й сусптьства. Piзноманiття поглядiв
90 Формування ринкових вщносин в УкраТн1 № 3 (154)/2014
© 1.В. КОВАЛЬЧУК, 2014
