CC BY
10
но1 продукци колективного сектору господарювання (вм1ст це-зю-137 у молоц1 з 1987 по 2003 рк зменшився у 15-20 раз1в). Водночас вм1ст цез1ю-137 у мо-лоц1 приватних господарств зменшився ттьки у 4-6 раз1в, пи-тома активнють молока за це-з1ем-137 з особистих господарств у 2-6 раз1в вища, н1ж молока кор1в громадського сектору.
Останшм часом ч1тко визна-чилася тенденц1я нарощування обсяг1в виробництва стьсько-господарськоТ продукци в особистих господарствах, зокре-ма розташованих у зон1 радю-активного забруднення. При цьому значно зростае вироб-ництво молока, картопл1 та м'яса — основних складових рац1ону населення. Також ц1 продукти е основними джере-лами надходження радюнукш-д1в до орган1зму людини. Як наслщок цього, внутр1шне до-зове навантаження формуеть-ся на 80% вщ вживання молока в особистих тдсобних господарствах. Однак вирощування таких культур, як буряки столо-в1, горох, гречка, квасоля, капуста, редька потребуе постмноТ' уваги, тому що вони в1др1зня-ються в1д 1нших значно бшь-шим накопиченням цез1ю-137. Досить 1стотний додаток до ра-ц1ону харчування, а також до дози опромшення людини дае споживання так званих дар1в люу — гриб1в, л1сових япд.
Так, у деяких селах зони заб-руднення у середньому спожи-ваеться 10-12 кг св1жих гриб1в та 3-5 кг люових яг1д на одного члена ам'Т на рк. У цих випад-ках до 60-65% дози можуть бути сформован! за рахунок вживання гриб1в, I т1льки 20-25% дози — за рахунок забруднення молока. Тому дуже важливо, щоб населення знало реальну рад1ацмну ситуацю у м1сцях проживання та роботи, щоб безперебмно функц1онували служби рад1ацмного контролю.
Враховуючи, що питома вага продукци з приватного сектору зростатиме й надал1, а рацюн с1льського населення склада-еться в основному з продукт1в харчування, вироблених в особистих тдсобних господарствах, необхщно й надал1 вжива-ти заходи, як1 б сприяли запобн ганню безконтрольного споживання продукци з приватних господарств, забрудненоТ понад р1вн1, встановлен1 державними ппеычними нормативами.
GLOSSARY OF THE MOST IN-USE TERMS ON RADIATION SAFETY
Los I.P., Tarasyuk O.Ye.
ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК НАНБ1ЛЬШ ВЖИВАНИХ ТЕРМ1Н1В З РАД1АЦ1ННО1 БЕЗПЕКИ
ЛОСЬ 1.П., ТАРАСЮК О.е.
ДУ "1нститут ппени та медичноТ екологiï iM. О.М. Марзеева АМНУ", м. Киïв
ТОЛКОВЫЙ СЛОВАРЬ НАИБОЛЕЕ ИСПОЛЬЗУЕМЫХ ТЕРМИНОВ ПО РАДИАЦИОННОЙ БЕЗОПАСНОСТИ Лось И.П., Тарасюк О.Е. В области радиационной безопасности существует большое количество определений одних и тех же терминов, что не способствует однозначности и точности понимания в процессе обмена мнениями или общения специалистов. В связи с этим предлагается толкование наиболее используемых терминов по радиационной безопасности.
CLOSSARY OF THE MOST IN-USE TERMS ON RADIATION SAFETY Los I.P., Tarasyuk O.Ye.
There are plenty of determinations of the same terms in area of radiation safety, which is not assist in an unambiguity and exactness of understanding in the process of exchange of communication of experts.
That is why we offer interpretation of the most in-use terms on radiation safety.
ермш — це слово або слово-сполучення, що е точним виз-наченням певного поняття у певшй галузi знань. На жаль, у галузi радiацiйноï безпеки ic-нуе велика кшькють визначень одних i тих термов, що не сприяе однозначност та точ-ност розумшня у процес обми ну думками чи спшкуванш спе-щашст1в. Саме це е основною причиною появи ^eï рубрики.
Безпека (безопасность, safety) — стан, коли комусь або чомусь шчого не загрожуе, не викликае занепокоення
[Сучасний тлумачний словник укра'шсько)' мови, 2006]. Це визначення базового, основного термЫу, на нашу думку, найбтьш вдале. Але стосовно людини бiлыш точним буде таке визначення.
Безпека — стан захищено-CTi людей та Тхшх нащадкiв вiд можливого негативного впливу певних факторiв на Тхне здоров'я.
Для кожноï людини здоров'я е найбтьшим, безцiнним благом, а з урахуванням того, що через батьюв icнуe ймовiрнicты впливу на здоров'я наступних поколшь (генетичш наcлiдки), це визначення здаеться най-бiлыш вдалим.
Радiацiйна безпека (радиационная безопасность, radiation safety) — стан захищеност людей та Ухшх нащадкiв вiд можливого негативного впливу юшзуючого промiння.
1снуе багато шших визначень. Наприклад, у НРБУ-97: "Рад^ацмна безпека — стан ра-дiацiйно-ядерних об'eктiв та навколишнього середовища, що забезпечуе неперевищення лiмiтiв доз, виключення будь-якого невиправданого опроми нення та зменшення доз опро-мiнення персоналу i населення нижче встановлених лiмiтiв доз настшьки, наcкiлыки це може
Е&Н*40
О
бути досягнуто i eKOHOMi4HO обгрунтовано".
Це точне визначення, але ба-гатослiвне.
У Законi Укра'ши "Про вико-ристання ядерно!' енерги та ра-дiацiйну безпеку": "Радiацiйна безпека — дотримання допу-стимих меж радiацiйного впли-ву на персонал, населення, навколишне природне середо-вище, встановлених нормами, правилами та стандартами з безпеки".
Це помилкове та багатосшв-не визначення. "Допустимi межi" не можуть бути критери ем належноТ радiацiйноï без-пеки. Вони е критерiем техно-лопчно!' культури на вироб-ництвi, а критерiем радiацiйноï безпеки е величина радiацiй-ного ризику, яка пропорцмна дозi. Чим менша доза, тим менший ризик, тим краще для людини.
У монографiï Л.А. 1лы'на, В.Ф. Кирилова, 1.П. Коренкова "Радиационная безопасность и защита. Справочник" (М.: Медицина, 1996) цей термiн виз-начено (з посиланням на Закон Росiйськоï Федерацп "О радиационной безопасности населения") таким чином: "Радиационная безопасность населения — состояние защищенности настоящего и будущего поколения людей от вредного для их здоровья воздействия ионизирующих излучений". Це визначення найбтьш наближе-не до наведеного нами.
1ошзуюче промiння (ионизирующее излучение, ionizing radiation) — промiння (елек-тромагштне, корпускуляр-не), яке при взаемодГГ з ре-човиною викликае юшзащю ïï aTOMiB.
Незвичним у цьому текстi е те, що "ионизирующее излучение" перекладене укра'шською мовою не як "iонiзуюче випро-мiнювання", а як "iонiзуюче промшня". Але якщо вдумати-ся, то стане зрозумтим, що ми захищаемось саме вiд проме-нiв, а не вщ випромiнювання — процесу |'х утворення.
МАГАТЕ дае простше визначення — "промiння, яке здатне утворювати пари iонiв у бюло-гiчних матерiалах".
Протирaдiaцiйний (ра-дiологiчний) захист (радиационная защита, radiation protection) — сукупнють норма-
тивно-правових, проектно-конструкторських, медич-них, технiчних та оргашза-цiйних заходiв, що забезпе-чують радiацiйну безпеку [НРБУ-97].
Словосполучення "радiацiй-ний захист", яке широко вико-ристовуеться у практицi захи-сту вщ iонiзуючого промiння, насправдi характеризуе ситуа-цiю захисту чи збереження здоров'я людини методом опромшення iонiзуючими про-менями. Це радiотерапiя, яка широко використовуеться в онкологи, тощо.
Радiологiчний захист як екви валент термiну "протирадiацiй-ний захист" — це наука про захист людини вщ юшзуючих промеыв".
Аварiя радiацiйна — будь-яка незапланована подiя на будь-якому об'ект з радiацiй-ною чи радiацiйно-ядерною технологieю, якщо при ви-никненн ще'Г подГГ наявнi двi необхщш i достатнi умови:
□ втрата контролю над джерелом;
□ реальне (або потенцш-не) опромiнення людей, пов'язане з втратою контролю над джерелом [НРБУ-97].
1снуе двi умови опромiнення:
а) опромiнення передбачува-не i може бути обмежене контролем над джерелом та дю-чою системою радiацiйноí безпеки;
б) опромшення непередбачу-ване, джерело його неконтро-льоване (авармна ситуацiя), а будь-яке наступне опромшення тсля виявлення цiеí ситуаци може бути зменшене чи усуне-не лише внаслiдок певного втручання у життедiяльнiсть осiб, якi тдпали пiд опромшен-ня, та/чи введення джерела пiд регулюючий контроль.
1. Аварiя (у контекстi ядерно)' та радiацiйноí безпеки) — по-дiя, яка призводить чи може призвести до аномальних умов опромшення [МАГАТЕ, 1986].
2. Аварiя — будь-яка ненав-мисна подiя, включаючи по-милки пiд час експлуатацп, вщ-мову обладнання, наслщки чи потенцiйнi наслiдки яко) не можуть ^норуватися з точки зору захисту чи безпеки та як здатш призвести до потенцмного опромiнення чи до виникнення аномальних умов опромшення [МАГАТЕ, 1994].
НА ДОПОМОГУПРАКТИЦ1 =
Нам вщомий випадок, коли навмисно було вилучено потуж-не джерело юызуючого промш-ня з метою подальшого несанк-цiонованого використання. Це також е рiзновидом радiацiйноí аварií. Тому слово "ненавмис-на" у термiнi е неточним.
Ц два визначення МАГАТЕ да-ють уявлення про еволюцiю термiну та вдосконалення його.
Регулюючий контроль — контроль у рамках практич-ноГдiяльностi над дотриман-ням вимог юнуючо'Г системи радiацiйноГ безпеки.
Система радiацiйноГ без-пеки передбачае
а) нормативно-правову основу (закони, постанови, накази, нормативи та шструктивно-ме-тодичш документи, вимоги яких е обов'язковими для вико-нання);
б) контроль над дотриман-ням вимог нормативно-право-во( основи спе^альними органами виконавчо( влади (Дер-жавним Ком^етом ядерноí та радiацiйноí безпеки Украши, Державним саытарно-етдеми ологiчним наглядом МОЗ Украши тощо).
Виходячи з цього можна стверджувати, що втрата регу-люючого контролю над джерелом е основною ознакою ради ацiйноí аварií. По-перше, якщо джерело перебувало тд регу-люючим контролем, воно не може стати джерелом небез-печного опромiнення людини. Джерело виключаеться з регу-люючого контролю ттьки за певним планом i лише пiсля його лквщацп (наприклад, рент-генiвського апарату) чи захо-ронення (наприклад, ампули з цезiем-137 з терапевтичного апарату).
Тому у найбтьш короткому визначенш термш радiацiйна аварiя — це втрата регулюю-чого контролю над джере-лом опромiнення.
41*Е&Н
О
