CC BY
1
СОЩАЛЬШ ТА ПОВЕД1НКОВ1 НАУКИ
УДК 332.122 https://doi.Org/10.35546/kntu2078-4481.2023.1.36
О. В. ЯКУШЕВА
кандидат економiчних наук, доцент, доцент кафедри економжи та управлшня Черкаський державний технолопчний ушверситет ORCID: 0000-0002-4849-0323
ТИПОЛОГИЯ РЕГ1ОН1В В КОНТЕКСТЕ КОНВЕРГЕНТНИХ ОЗНАК
У cmammi розглянуто конвергентнi зв'язки на р1зних iepapxinnux рiвнях мiжнародноi eKOHOMÍHHOi системи. Встановлено, що побудова типологи регiонiв е важливим як для системного опису i дiагностики соцiально-економiчного стану регiонiв, так i для здшснення завдань державноi регiональноi полтики. Обтрунтовано, що методи, механ1зми i заходи щодо регiонального розвитку та конвергенци мають враховувати особливостi роз-витку титв регiонiв, ят видшяються з урахуванням економiчних, со^альних, геополтичних та тших важливих умов. Сформовано типологiю регiонiв за конвергентними ознаками та систематизовано 'х з кнуючими видами. Обтрунтовано класифiкацiю конвергенци регiонiв та запропоновано 'х авторську класифiкацiю. Встановлено, що конвергенцiя регiонiв може охоплювати юльюст та якiснi категори, може розглядатися у часi, за ступенем впливу на об'ект до^дження, за масштабами та потужнктю, що у сукупностi формуе розумтня конвер-гентно'1' еластичностi, як показника мiнливостi форми та територiального розмаття ii прояву. Обтрунтовано синхронгзацт класифжацшних ознак регiонiв та регiональноi конвергенци через створення трьох груп класифi-кацшних ознак, що дозволить забезпечити координацю дш мiж разними регюнами. Встановлено, що визначен-ня типологи регiонiв та конвергенци мiж ними дае змогу сформувати бачення щодо подальшо'1' спiвпрацi мiж регюнами, видшення 1'х слабких та сильних сторт, однакових критерив для iдентифiкацii спшьних рис регiонiв, у подальшому дозволить здшснювати порiвняння мiж р1зними територiями та визначати областi, як потре-бують збалансованого розвитку. Визначено, що ефективний соцiально-економiчний розвиток регiонiв мае бути досягнутим за умови органiчного поеднання регюнальних економiчних систем як единого цшого, що дозволить забезпечити рiвновагу та оптимальну структуру економжи регiонiв.
Ключовi слова: регюн, зближення, iнтеграцiя, конвергенцiя, типи, класифжащя.
O. V. YAKUSHEVA
Candidate of Economic Sciences, Associate Professor, Associate Professor at the Department of Economics and Management Cherkasy State Technological University ORCID: 0000-0002-4849-0323
TYPOLOGY OF REGIONS IN THE CONTEXT OF CONVERGENT CHARACTERS
The article examines convergent relations at different hierarchical levels of the international economic system. It was established that the construction of a typology of regions is important both for the systematic description and diagnosis of the socio-economic state of the regions, and for the implementation of the tasks of state regional policy. It is substantiated that methods, mechanisms and measures for regional development and convergence should take into account the peculiarities of the development of types of regions, which are distinguished taking into account economic, social, geopolitical and other important conditions. A typology of regions based on convergent features was formed and they were systematized with existing species. The convergence classification of regions is substantiated and their author's classification is proposed. It was established that the convergence of regions can cover quantitative and qualitative categories, can be considered in time, by the degree of influence on the object of research, by scale and power, which collectively forms an understanding of convergent elasticity as an indicator of the variability of the form and territorial diversity of its manifestation. Synchronization of the classification features of regions and regional convergence through the creation of three groups of classification features is substantiated, which will ensure coordination of actions between different regions. It has been established that the definition of the typology of regions and the convergence between them makes it possible to form a vision for further cooperation between regions, to highlight their weaknesses and strengths, the same criteria for identifying the common features of regions, in the future it will allow to make comparisons between different territories and to identify areas that need a balanced development It was determined that effective socio-economic development of regions should be achieved under the condition of organic combination of regional economic systems as a single whole, which will ensure balance and optimal structure of regional economy.
Key words: region, convergence, integration, convergence, types, classification.
Постановка науковоТ проблеми
Сучасш тенденцп iнтернацiоналiзацií та глобалiзацií у свiтi висувають необхiднiсть поширення економiчноí штеграци та сшвпращ мiж рiзними за рiвнем розвитку краГнами, дослiдження якiсних характеристик стратегш 1'х збалансування та формування соцiально-економiчного потенцiалу регiонiв краГ'ни. Притому для розумiння сту-пеня штеграци м1ж краГнами важливим напрямком розкриття проблем збалансування економiки е формування та визначення типологп регiонiв за економiчним i соцiальним розвитком в глобальному простор^ а також класи-фтацп конвергенци мiж регiонами для побудови майбутшх перспектив розвитку територш краГни. Питання зба-лансованого економiчного розвитку регiонiв розглядаються як на нацюнальному, так i на м1жнародному рiвнях, притому iснуе взаемозв'язок мiж цими рiвнями, як1 визначаються у м1жнародних документах.
Аналiз останнiх дослщжень та публiкацiй
Питаннями регiонального диспропорцшного розвитку займалися так1 зарубiжнi вчеш, як У Айзард, Дж. К. Гелбрейт, Г. Мюрдаль та ш. З вiтчизняних вчених такими проблемами займалися З. Варналш, В. Геець, Я. Жалшо, Б. Данилишин та гнш. Значний внесок у розвиток конвергенци та И класифтацп зробили так вченi: М. Долiшнiй, С. Дорогунцов, Л. Чернюк, П. Борщевський, Л. Шевчук, I. Сторонянська, В. Чужиков. Проте варто зазначити про ввдсутшсть дослвджень щодо взаемозв'язку титв регiонiв та 1'х конвергенци мiж собою, як основи iнтеграцiйних процеав та збалансованого економiчного розвитку економши кра'ни.
Формулювання мети досл1дження
Метою статп е визначення типологií репошв та 1'х взаемозв'язку iз конвергентними процесами в економщ.
Виклад основного матерiалу досл1дження
Поширення конвергентних процеав за останнi роки охоплюе майже ус континенти, тим самим утворю-ючи численнi iнтеграцiйнi групи або союзи. За даними Свiтовоí оргашзацп торгiвлi на початок 2011 р. налiчу-валося 453 реально дшчих регiональних торгово-економiчних об'еднань, притому 123 з них були зареестро-ваш пiсля 1995 р., з початку створення оргашзацп [1]. Таш оргашзацп дають змогу вибудовувати партнерськi вщносини мiж усiма краíнами свiту та формувати пiдгрунтя для конвергентного розвитку репошв, кра'н та територiй.
На сьогодшшнш день iснуе достатня шльшсть дослiджень щодо типологií регiонiв залежно вiд рiзних фак-торiв та умов. Бшьшсть досл1дник1в видiляють трьохмiрну типологiзацiю регiонiв: рiвень економiчного розвитку, поточний стан економши, сощальноГ сфери i природного середовища, геополиичш характеристики. М. Фащевський видiляе найбшьшу кiлькiсть ознак, за якими класифшуе типи регiонiв. Розглянемо бiльш детально Гх види [2]:
1. За рiвнем економiчного розвитку: високо розвинутц регiони, що розвиваються; слабо розвинуп регiони.
2. За рiвнем соцiально-економiчного розвитку: занепадаючi. самопiдтримуючi, вiдкрито зростакш, з приско-реним розвитком.
3. За фшансовим становищем: стабiльнi, нестабiльнi, кризовi/депресивнi.
4. За рiвнем природного i сощально-культурного потенцiалу: iндустрiальнi, iндустрiально-аграрнi, аграрнi, сировинш.
5. За особливостями геопросторовоГ оргашзацп: центральш, периферiйнi, прикордоннi, м1ждержавш/ транскордонш
6. За стратегiчною складовою: старопромисловi регiони, регiони переходного типу, репони, що освоюються.
С. Холланд за рiвнем соцiально-економiчного розвитку регiонiв видшяе наступнi Гх види [3]: надмiрно розви-
нутi, нейтральнi, депресивнi, недорозвинуп, посереднi, прикордоннi.
В. Winiarski видшяе категорш депресивностi територiй та пропонуе трирiвневу касифiкацiйну ознаку репошв за рiвнем депресивностi [4]:
а) розвинуп i як1 продовжують розвиватися: розвиваються динашчно i гармонiйно; забезпечеш умовами до прискорення процесiв зростання, вимагають гармонiзацií процесiв зростання;
б) зашзнюються з розвитком: 1) не розвинеш, потребують активiзацií: нових можливостей; в очiкуваннi; при-кордоннi; 2) депресивш: потребують реструктуризацií; потребують генеральное' реконструкцií.
Д. Марiнеллi пропонуе видшяти регiони за ступенем складностi [5]: елементарш, складнi, iнтегральнi. К. Фремон пропонуе класиф^вати регiони за рiвнем виробничих вiдносин [6]: слабк1, зрш, динамiчнi. Г. Воронова висувае типолопю регiонiв за рiвнем регiонального розшарування [7]: асиметричний, гармонiйний, нейтральний.
Варто зазначити, що серед юнуючих дослщжень репонал1сти не виокремлюють класифiкацiю регiонiв, за якою можна визначити готовнiсть того чи шшого типу до здшснення процесiв конвергенцií, що може бути засто-сована до певних територш, та, як правило, узагальнюють наявш типи регiонiв. У зв'язку з цим у таблиц 1 було сформульовано типолопю регiонiв за конвергентними ознаками, яка дае змогу доповнити та розширити юну-ючу класифшацш i у бiльш широкому розумшш демонструвати прiоритетнiсть конвергенцií в репональному просторi.
В результата проведених емшричних дослвджень було сформовано 17 класифтацшних ознак репошв, ам iз яких було розроблено автором. Для розумшня понять збалансування рiвня економiчного розвитку регiонiв роз-глянемо класифiкацiю конвергенцií регiонiв, яка притаманна певним його типам.
Таблиця 1
Типолопя регiонiв за конвергентними ознаками
Класифшацшна ознака Типолопя
1. За функцюнальним наповненням одномаштш; домiнукчi; специф1чш
2. За типом регионально! полгшки ендогенна регюнальна полгшка (внутршнш розвиток регюшв через мобтзацто власних ресурс1в); екзогенна регюнальна полынка (вплив держави на розвиток регюшв)
3. За р1внем швестицшно! привабливосп швестицшно привабливий; швестицшно можливий; швестицшно непривабливий
4. За р1внем самооргашзаци самостшш; частково самостшш; залежш вщ шших регюшв
5. За типом залежност з ресурсною залежшстю; з технологiчнок залежшстю; регюн з фшансовою залежнiстк
6. За р1внем м1жрегюнальних зв'язюв партнерськц частково вщособлеш; вщособлеш
7. За напрямом розмщення виробництва регюни полюсного росту (концентращя виробництва в центр^; регюни розосередженого росту (виробництво розмщено по територп област^
Джерело: розроблено автором
Л. Беновська, I. Вахович, I. Ропотан у сво'х дослiдженнях висувають наступнi класифiкацiйнi ознаки конвер-генцií регiонiв [8; 9]:
1) За напрямами зближення: додатна - передбачае наближення рiвня розвитку слаборозвинутих регiонiв до швидкорозвинутих за рахунок пiдвищення рiвня розвитку менш розвинутих; ввд'емна - передбачае наближення рiвня розвитку швидкорозвинутих регiонiв до слаборозвинутих за рахунок зменшення рiвня розвитку бiльш розвинутих репошв.
2) За динашкою рiвня: наростаюча - передбачае зростання темпу зближення параметрiв; стабiльна - передбачае планомiрний темп зближення параметрiв; спадаюча - передбачае гальмування темпу конвергентносп.
3) За стартовими умовами: абсолютна - передбачае однорщшсть об'ектiв та наявшсть траекторií росту для уах економiк; умовна - передбачае наявшсть фундаментальних вiдмiнностей i неможливiсть забезпечення одно-рiдностi регiонiв, що спричиняе рiзнi траекторií економiчного росту; клубна - передбачае об'еднання групи еко-номiк регiонiв, що мають единий вектор розвитку за певними характеристиками, а не загальну для уах економж траекторiю розвитку.
Я. Тшберген, Р. Арон, Дж. Гелбрейт, П. Грегорi [10-13] видiляють еталонну конвергенцш, яка розглядае рiвень наближення до оптимального значення. Автором запропоновано доповнити еталонну конвергенцш ще одним типом - дзеркальною, яка розглядае рiвень зближення репошв м1ж собою. Так типи конвергенцií запропоновано об'еднати у класифжацшну ознаку за ступенем порiвняння.
А. Сищук, К. Деделюк, I. Мотовильська [14] за критерiями конвергенци видшяють наступнi Г! види: номь нальна - визначаеться за сукупшстю критерiíв £С; реальна - визначаеться за величиною реального ВВП на душу населения.
Р. Барро, Х. Сала-ьМартш, Р. Солоу, Т. Сван, М. Кизим, О. Гейман, О. Верстяк [15-20] висувають одну з найбшьш поширених серед наукових дослщжень класифжацш - за причинами конвергенци, до якоГ вщносять:
1) р-конвергенщя: безумовна - передбачае б№ш висош темпи розвитку у бвдшших репонах, н1ж у багатих за рахунок вищоГ вiддачi вiд капiталу; умовна - передбачае переслвдування загально! мети довгостроково! рiвноваги усiх регiонiв за темпами розвитку
2) с-конвергенщя - передбачае зменшення рiзницi в рiвнях доходу на душу населення.
Б^шють наукових досл1дник1в [8; 9; 15-20] пропонують наступну класифiкацiю конвергенцií репошв:
1) За об'ектами дослвдження: зовшшня - показуе рiвень зближення мiж краГнами; внутрiшня - показуе рiвень зближення мiж регiонами краГ'ни.
2) За pib^in впливу: втеокий piвeнь - кoнвepгeнцiя здiйcнюегьcя на ycix piвняx; низький piвeнь - кoнвepгeнцiя здiйcнюетьcя на одному або k№kox piвняx.
Сepeд наявнoï клаcифiкацiï кoнвepгeнцiï peгioнiв ваpтo зазначити вiдcyтнicть такт к^иф^^йн^ ознак, яш б дали змогу oxаpактepизyвати кoнвepгeнцiю за галyзeвoю cпpямoванicтю, за змicтoвним напoвнeнням, за тpи-валicтю здiйcнeння, за маоттабом зближeння тощо. Тобто, poзшиpeння к^^ф^а^йн^ ознак дае змогу бшьш якюно дeталiзyвати тип та пoxoджeння кoнвepгeнцiï ввдповщно до ïï xаpактepy.
У таблиц 2 автopoм запpoпoнoванo типолопю кoнвepгeнцiï peгioнiв з мeтoю дoпoвнeння icнyючoï кластфь кацiï та poзшиpeння poзyмiння та мeж кoнвepгeнтниx ^овдав в peгioнальнoмy пpocтopi. Пpoвeдeнi eмпipичнi дocлiджeння дали змогу cфopмyвати 18 клаcифiкацiйниx ознак кoнвepгeнцiï peгioнiв, 11 з якм було poзpoблeнo автopoм та видiлeнo ïx типологш. Вpаxoвyючи запpoпoнoванy клаcифiкацiю кoнвepгeнцiï peгioнiв можна зpoбити виcнoвки, що вона мoжe oxoплювати кiлькicнi та якicнi катeгopiï, мoжe poзглядатиcя у чай, за стушим впливу на об'ект дocлiджeння, за маcштабами та пoтyжнicтю, що у cyкyпнocтi фopмyе poзyмiння кoнвepгeнтнoï eлаcтич-нocтi, як показника мшливоап фopми та тepитopiальнoгo poзмаïття ïï ^ояву.
Таблиця 2
Класифшащя конвергенци perioHiB
Kлacифiкaцiйнa ознака Типолог1я
1. За об'ектами дocлiджeння Макpopiвeнь - показуе piвeнь зближeння мiж кpаïнами. Мeзopiвeнь - показуе piвeнь зближeння мiж peгioнами. Мiкpopiвeнь - показуе piвeнь зближeння мiж пiдпpиемcтвами та галузями eкoнoмiчнoï дiяльнocтi
2. За галyзeвoю cпpямoванicтю Eкoнoмiчна - пepeдбачае еднання виpoбничиx, макpoeкoнoмiчниx cкладoвиx з мeтoю pyxy по тpаектopiï збаланcoванoгo pociy. Iнcтитyцiйна - пepeдбачае наявнicть нopмативнo-пpавoгo забeзпeчeння та дepжавнoгo апаpатy у^авлшня, що iмплeмeнтyють зближeння piвнiв poзвиткy peгioнiв. Сoцiальна - еднicть людского капiталy та тpyдoвиx pecypciв для забeзпeчeння cиcтeматичнoгo та згypтoванoгo poзвиткy peгioнiв. Texнoлoгiчна - пepeдбачае, що poзвитoк тexнoлoгiй та iннoвацiй rap^ro^ ypiвнoважeнню poзвиткy peгioнiв. Kyльтypна - зближeння piвня poзвиткy peгioнiв за отшьними eтнiчними та дyxoвними cкладoвими. Iнфopмацiйна - пepeдбачае iнтeгpацiю та вед^щ^ть кoмyнiкацiйниx зв'язкiв peгioнiв з мeтoю пiдвищeння piвня ïx poзвиткy
3. За змктовним напoвнeнням Якicна - еднання пpiopитeтiв, ^инцишв та напpямiв дiяльнocтi peгioнiв. Юлькюна - ypiвнoважeння паpамeтpiв та iндикатopiв poзвиткy peгioнiв
4. За cтадiями poзвиткy кoнвepгeнцiï Початкова - являе тобою виxiд у iнтeгpoванe eкoнoмiчнe cepeдoвищe. Зpiла - мае ш^окий вплив на yci показники збаланcoванoгo poзвиткy peгioнiв та cтабiльний ^o^c iнтeгpацiï
5. За тpаектopiею впливу На тeмпи pocтy - зближeння piзниx eкoнoмiк до едино!' тpаектopiï тeмпiв pocтy. На piвeнь дoxoдy - наближeння piзниx eкoнoмiк до единoï тpаектopiï piвня дoxoдy
б. За тpивалicтю здiйcнeння Дoвгoтpивала - зближeння piвня poзвиткy тepитopiй у дoвгocтpoкoвoмy пepioдi. Kopoткoтpивала - зближeння piвня poзвиткy тepитopiй у кopoткocтpoкoвoмy пepioдi
7. За маcштабoм зближeння Глобальна - зближeння мiж бiльшicтю паpамeтpiв poзвиткy peгioнy. Локальна - зближeння тepитopiй за oкpeмими паpамeтpами
8. За piвнeм oxoплeння тepитopiï Стала - зближeння peгioнiв, що пoтpeбyють «дотягування» або наближeння piвня poзвиткy до eталoннoгo. Пepcпeктивна - зближeння ^упи пepcпeктивниx peгioнiв за наявним пoтeнцiалoм. Змiшана - iнтeгpацiя дeпpecивниx та пepcпeктивниx peгioнiв
9. За тepитopiальним пoдiлoм Tpанcpeгioнальна - пepeдбачае об'еднання eкoнoмiк peгioнiв пpикopдoнниx тepитopiй piзниx кpаïн. Мiждepжавна - об'еднання eкoнoмiк piзниx дepжав. Мiжpeгioнальна - об'еднання eкoнoмiк peгioнiв кpаïни
10. За столбом пpoявy Явна - законодавчо peгламeнтoвана та eкoнoмiчнo oбyмoвлeна cиcтeма зближeння piвня poзвиткy peгioнiв. Пpиxoвана - iнтeгpацiя пoтeнцiалy peгioнiв бeз вcтанoвлeниx нopм, яК oбyмoвлeнi cyб'ективними пpичинами
11. За джepeлoм зближeння Eндoгeнна - пepeдбачае згypтyвання peгioнiв внаcлiдoк внyтpiшнix фактopiв poзвиткy (доля ВРП, piвeнь бeзpoбiття, piвeнь мiгpацiï, доля МСБ тощо). Eкзoгeнна - пepeдбачае згypтyвання peгioнiв внаcлiдoк зoвнiшнix фактopiв poзвиткy за мeжами кpаïни (глoбалiзацiя, цифpoвiзацiя, тpанcнацioналiзацiя)
Джерело: розроблено автором
З огляду на piзнocтopoннiй xаpактep ^ояву кoнвepгeнцiï залeжнo вiд значнoï кшькост1 piзниx ознак, вважаемо доцшьним cпiвcтавлeння iдeнтичниx xаpактepиcтик peгioнiв та пoтeнцiйнoгo типу кoнвepгeнцiï до нього. Для цього було cфopмoванo тpи групи xаpактepниx ознак кoнвepгeнцiï - за наявшстю pecypcнoгo пoтeнцiалy peгioнy, зв пpoгpecoм зpocтання та за пpocтopoвими зpyшeннями (pиc. 1). Сepeд запpoпoнoваниx автopoм гpyп cиcтeма-тизовано типи peгioнiв та peгioнальнoï' кoнвepгeнцiï, ^итому кypcивoм пoзначeнi таю, що poзpoблeнi автopoм.
I група - ресурсний потенщал (структуры перетворення)
II група - прогрес росту (яюсш перетворення)
III група - теритс^альна структура (просторовi зрушення)
Типи регiонiв
1. За рiвнем економiчного розвитку.
2. За рiвнем соцiально-економiчного розвитку.
3. За фшансовим становищем.
4. За рiвнем природного i сощально-культурного потенцiалу.
5. За рiвнем виробничих вiдносин.
6. ЗаpiBHeM твестицшноЧ пpивабливостi.
7. За типом залeжностi.
8. За напрямом розмщення виробництва
1. За рiвнем депресивностг
2. За стратепчною складовою
За особливостями геопросторово! органiзацiï.
2. За ступенем складностг
3. За функцюнальним наповненням.
4. За рiвнем регюнального
розшарування.
5. За типом регюнальноТ полтики.
6. За piвнeм самооргашзаци.
7. За piвнeм мiжpeгiональних
зв'язюв
Типи регюнально! конвергенци
1. За причинами конвергенци.
2. За крш^ями конвергенци.
3. За галузевою спрямоватстю.
4. За тpаeктоpieю впливу.
5. За джерелом зближення.
6. За змютовним наповненням.
7. За масштабом зближення.
1. За динамжою рiвня.
2. За ступенем порiвняння.
3. За стадiями розвитку.
4. За тривал^тю здтснення
1. За напрямами зближення.
2. За об'ектами дослщження.
3. За рiвнем впливу.
4. За стартовими умовами.
5. За piвнeм охоплення.
6. За тepитоpiальним подшом територп.
7.За способом прояву
Рис. 1. Синхрошзащя класифжацшних ознак регюшв та регшнальноТ конвергенци
Джерело: складено автором
За даними рисунку 1 найбшьшою класифшащею е група ресурсного потенщалу, яка демонструе структурш перетворення в регюш та дае змогу побачити типи конвергенци, яш можуть бути визначеш для таких регюшв. Друга група, яка видме регюни за яшсними характеристиками, такими як: зршсть, шновацшшсть, динамiчнiсть розвитку, темп зближення, порiвняння рiвнiв зближення, тривалiсть здiйснення та ш., охоплюе меншу к1льк1сть класифшацш, оскiльки якiснi перетворення можна визначити як правило шляхом експертних мiркувань. Третя класифшацшна група дае змогу зютавити типи регiонiв та конвергенци залежно вiд таких просторових зрушень, як: симетричнiсть розвитку, самостiйнiсть, партнерство та ш.
Висновки та перспективи подальшого дослiдження
Визначення типологй' регюшв та конвергенци мiж ними дае змогу сформувати бачення щодо подальшо'' сшвп-рацi мiж регiонами, видшення 'х слабких та сильних сторш, однакових критерив для iдентифiкацiï спшьних рис регiонiв, що дозволить здшснювати порiвняння мiж рiзними територiями та визначати обласп, як1 потребують збалансованого розвитку. Симбiоз означених характеристик кожно'' групи класифiкацiï регiонального простору, його функцюнування та взаемодiя з шшими суб'ектами дозволить забезпечити координацш дш мiж рiзними регiонами.
Список використано!' лiтератури
1. World Trade Report 2021. WTO. N.-Y.; Geneva, 2021. P. 47.
2. О.В. Ольшанська M.I. Фащевський, I.B. Бiлоконь. Регюнальна економша: тексти лекцiй за заг. ред. M.I. Фащевського, О.В. Ольшансько''. К.: КНЕУ, 2009. 328 с.
3. Holland S. The Market Economy: From Micro to Mesoeconomics. S. Holland. London: Palgrave Macmillan, 1987. 363 p.
4. Winiarski B. Polityka regionalna, Warszawa: Panstwowe Wydawnictwo Ekonomiczne, 1976.
5. Розмщення продуктивних сил Украïнi: пiдручник/ за ред. £. Ф. Качана. До.: Юридична книга, 2001. 367 с.
6. Регюнальна економта: пiдручник / B.I. Лишиленко К: «ЦУЛ» 2011 С. 25-37.
7. Воронова Г. Г. Регюнальш диспропорци соцiально-економiчного розвитку як загроза економiчнiй безпещ держави. Bîchuk Схiдноукраïнського нацюнального утверситету iMeHi В. Даля. Д., 2012. № 10 С. 18-24.
8. Беновська Л. Я. Ощнка конвергентного розвитку репошв Украни. EKOHOMi4Hi науки. Сер1я: Регiональна економжа. 2013. Вип. 10. С. 5-11.
9. Вахович I. М., Ропотан I. В. До питания обгрунтування сутностi репонально! конвергенци сталого розвитку. Економтний форум. 2013. № 4. С. 50-55.
10. Tinbergen Jan. Shaping the World Economy : Suggestions for an International Economic Policy / Jan Tinbergen. New York, The Twentieth Century Fund, 1962. 330 р.
11. Арон Р. Мир i вшна мiж нащями / Реймон Арон ; [пер. з фр.В. Шовкун, З. Борисюк, Г. Фшпчук]. К.: Ют-верс, 2000. 688 с.
12. Galbraith J.K. Economics and the Public Purpose, Penguin. Harmondsworth, UK. 1973.
13. Gregory, Paul R.; Ruffin, Roy J. Principles of Macroeconomics, Addison Wesley, 2001, 7th edition.
14. Сищук А. А., Деделюк К. Ю., Мотовильська Л. I. Економiчнa конвeргeнцiя: европейський контекст для Украни. Науковий eicHUK Волинського нацюнального yHieepcumemy iMeHi Лей Украшки. 2008. №. 6. С. 168-172.
15. Solow Robert M. A Contribution to the Theory of Economic Growth. Quarterly Journal of Economic. 1959. 70, February. Р. 65-94.
16. Swan Trevor W. "Economic Growth and Capital Accumulation". Economic Record, 32, November. 1956. Р. 334-361.
17. Barro, R. J., Ursüa, J. F., & Weng, J. Macroeconomics of the Great Influenza Pandemic, 1918-1920. Research in Economics, 2022. 76 (1), 21-29.
18. Kizim, N. A., Rayevneva, E. V., and Bobkova, A. Neravno-mernost regionalnogo razvitiya v Ukraine: teoreticheskiye osnovy, instrumentariy diagnostiki, tendentsii [The uneven regional development in Ukraine: theoretical foundations, diagnostic tools, trends]. Kharkiv: INZhEK, 2011.
19. Sala-i-martin, X. "Regional Cohesion: Evidence and Theories of Regional Growth and Convergence: http://www. econ.upf.edu/docs/papers/downloads/104.pdf (дата звернення 12.04.2023).
20. Верстяк О. М. Модель зовшшнього сектора економши Украши з крашами-найб№шими партнерами / О. М. Верстяк, А. В. Верстяк. Вкник Чернiвецького mорговельно-економiнного iHcmumymy. Економiчнi науки. 2009. Вип. 3. С. 79-88. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vchtei_2009_3_11
References
1. World Trade Report 2021. (2021). WTO. N.-Y.; Geneva. P. 47.
2. O. Olshanska M. Fashchevskiy, I. Squirrel (2009). Regional economy: texts of lectures on general ed. E. Faschevsky, O.V. Olshanskaya. K.: KNEU, 328p.
3. Holland S. (1987). The Market Economy: From Micro to Mesoeconomics. London: Palgrave Macmillan, 1987. 363 p.
4. Winiarski B. (1976). polityka regionalna, Warszawa: Panstwowe Wydawnictwo Ekonomiczne.
5. E. F. Kachan (2001). Placement of productive forces in Ukraine: Textbook.: Legal book, 367 p.
6. V. Lyshilenko (2011). Regional economy: a textbook. K: "TsUL". pp. 25-37, 310-318.
7. Voronova H.G. (2012). Regional disparities in socio-economic development as a threat to the economic security of the state. Bulletin of the Eastern Ukrainian National University named after Volodymyr Dahl. D., № 10, pp. 18- 24.
8. Benovska L. Ya. (2013). Assessment of convergent development of the regions of Ukraine. Economic sciences. Series: Regional economy. Issue 10. P. 5-11.
9. Vakhovich I., Ropotan I. (2013). To the issue of substantiating the essence of regional convergence of sustainable development. Economic Forum. №. 4. P. 50-55.
10. Tinbergen Jan. (1962). Shaping the World Economy: Suggestions for an International Economic Policy. New York, The Twentieth Century Fund. 330 р.
11. Aron R. (2000). Peace and war between nations / Raymond Aron; [trans. from Fr. V. Shovkun, Z. Borysyuk, G. Filipchuk]. K.: Universe, 688. P.
12. Galbraith, J.K. (1973), Economics and the Public Purpose, Penguin. Harmondsworth, UK.
13. Gregory, Paul R., Ruffin, Roy J. (2001). Principles of Macroeconomics, Addison-Wesley, 7th edition.
14. Syschuk A., Dedelyuk K., Motovylska L.(2008). Economic convergence: the European context for Ukraine. Scientific bulletin of Lesya Ukrainka Volyn National University. №. 6. P. 168-172.
15. Solow Robert M. (1959). A Contribution to the Theory of Economic Growth. Quarterly Journal of Economic. 70, February. Р. 65-94.
16. Swan Trevor W. "Economic Growth and Capital Accumulation". Economic Record, 32, November. 1956. Р. 334-361.
17.Barro, R. J., Ursüa, J. F., & Weng, J. Macroeconomics of the Great Influenza Pandemic, 1918-1920. Research in Economics, 2022. 76 (1), 21-29.
18. Kizim, N, Rayevneva, E., and Bobkova, A. (2011). The uneven regional development in Ukraine: theoretical foundations, diagnostic tools, trends. Kharkiv: INZhEK.
19.Sala-i-martin, X. "Regional Cohesion: Evidence and Theories of Regional Growth and Convergence" http://www. econ.upf.edu/docs/papers/downloads/104.pdf (accessed 12.04.2023).
20. Verstyak O. (2009). The model of the external sector of the economy of Ukraine with the largest partner countries. Bulletin of the Chernivtsi Trade and Economic Institute. Economic sciences. Issue 3. P. 79-88. http://nbuv.gov.ua/UJRN/ Vchtei_2009_3_11 (accessed 10.04.2023).
