CC BY
15
УДК 616.33-092.9:616.89-008.1
ТИП0Л0Г1ЧН1 0С0БЛИВ0СТ1 СТАНУ СЛИ30В0Г0 БАР'ЕРУ ШЛУНКА У ТВАРИН 3 Р13НИМИ ТИПАМИ РЕАГУВАННЯ ЗА УМОВ Д11 Г0СТР0Г0 ЕМ0Ц1ЙН0Г0 СТРЕСУ
Омельченко O.G.
Вищий державний навчальний заклад Украши "Украшська медична стоматолопчна академ1я"
На щурах-самцях лтп Bicmap простежена чутка кореляцшна залежтстъ м1ж типом реагування оргатзму та станом складових KOMnoHßHmie глтопроте{тв захисного гелю слизовог оболонки шлунка за умов di'i гострого емоцшного стресу. Доведено, що у тварин стресонестшкого типу наявтстъ тоталъного виразкоутворення сполучаетъся i3 бшъш пгдвищеним рiвнем у слизовш оболонщ шлунка мономерiв гл^опротёгтв, що cвiдчиmъ про знижену резистенттстъ щурiв стресонестшкого типу до dii стресогенного фактору порiвняно iз стресостшкими тваринами.
Ключов1 слова: стрес, тип реагування, слизова оболонка шлунка,
Проблема психоемоцмного стресу, особливо в останы десятирнчя, в умовах всесв1тньоТ глоба-л^аци залишаеться досить актуальною, в зв'язку з тим, що BiH Biflirpae суттеву роль у розвитку найбтьш розповсюджених ненфекцмних захво-рювань [6, 12]. Традицмно психоемоцмний стрес оцнюють як одну з головних ланок патогенезу захворювань р1зних opraHiB, але система травления характеризусться пщвищеною чутли-вютю до дм психоемоцмних фактор^ на орга-Hi3M [18, 19].
За даними ВООЗ, хвороби оргаыв травления е одними з найбтьш поширених у CBiTi та за-ймають трете мюце серед ненфекцмних захворювань пюля патологи серцево-судинноТ систе-ми та онколопчних захворювань [17]. Виразко-вою хворобою (ВХ) страждас бтя 10 % доросло-го населения планети [2]. В УкраТы темпи
зростання захворюваност1 на ВХ екпадають 10-16 % за три роки [17].
В останы роки на перший план вийшла ¡нфек-цмна теор1я розвитку виразок шлунка та двана-дцятипалоТ кишки, яка спряжена з персистенцн ею в слизовм оболонц1 шлунка Helicobacter pylori, але за р^ними даними вщ 30 до 50 % хво-рих з виразковим ушкодженням шлунка мають негативн1 тести на визначення хелкобактерноТ ¡нфекци [1, 19]. Враховуючи дане положения, а також те, що 61льш1сть досл1дник1в в1дводять суттеву роль в патогенез1 ВХ саме нейропсих1ч-ним чинникам, актуальним е подальше вивчення механ1зм1в ушкодження слизовоТ оболонки шлунка (СОШ) на тл1 емоц1йного стресу [11, 19, 21].
В1домо, що генезу виразок шлунка сл1д роз-глядати з позиц1й взаемоди фактор1в arpecli I за-хисту СОШ [4, 14]. Значну роль у стресорному ушкодженн1 органа в1д1грас не ст1льки агресив-ний фактор - п1двищена секрец1я хлористовод-невоТ кислоти, ск1льки резистентн1сть тканин шлунка, яка забезпечуеться захисними факторами. Серед них найважлив1шим е продукц1я слизового гелю, активна секрец1я пдрокарбона-т1в, регенерац1я еп1тел1альних кл1тин та адекватна гемоциркуляц1я [7]. Шлунковий слиз -це складний секрет еп1тел1альних та слизових кл1-
гглкопротеТни, ульцерогенез.
тин СОШ що являе собою динам1чну систему колоТдних розчин1в, до складу якого входять гл1-копротеши, протеогл1кани, ол1госахариди та дес-квамован1 кл1тини [20, 22]. Бар'срну функц1ю слизового гелю шлунка зд1йснюють б1лково-вуглеводн1 комплекси, як1 в дистальному положены мають залишки фукози та с1алових кислот, що забезпечують здатн1сть шлункового слизу утворювати водонерозчинне в1скозне покриття СОШ, яке захищас еп1тел1альн1 кл1тини СОШ в1д ушкоджуючоТ д|| хлористоводневоТ кислоти та пепсину [1, 10]. П1двищення деградаци б1лково-вуглеводних компонент1в шлункового слизу е одним ¡з найважлив1ших патогенетичних мехаы-зм1в стресорного ушкодження СОШ. Гострий емоц1йний стрес п1дсилюс депол1меризац1ю 6io-молекул слизового гелю шлунка - гл1копротеш1в та протеогл1кан1в, про що евщчить п1двищений bmIct - N-ацетилнейрамшовоТ кислоти (NANA) I фукози, не зв'язаноТ з б1лками в гомогенат1 СОШ [14, 16, 20].
В1домо, що ступ1нь стресорного ушкодження орган1в залежить в1д типолог1чних особливостей нервовоТ регуляци [15, 16]. Так, у 46-48 % хворих на ВХ виявлена знижена стресост1йк1сть з фор-муванням невротичних та сомато-вегетативних розлад1в [19].
Але до цих nip вщкритим залишаеться питания про змши слизового бар'еру шлунка у тварин pi3Horo типу реагування за умов дм гострого емоцмного стресу.
Мета даноТ роботи - зютавити тяжесть вираз-кового ушкодження СОШ 3i станом слизового бар'ера шлунка залежно вщ типолопчних особливостей нервовоТ регуляциоргаызму.
Матер1али та методи досл1джень
Експерименти виконаы на 32 статевозртих щурах-самцях niHiT BicTap масою 160-220 г. При проведены експеримен^в дотримувались реко-мендацм щодо медико-бюлопчних дослщжень зпдно з ммнародними принципами СвропейськоТ конвенцп "Про захист хребетних тварин, яю використовуються для експеримент1в та ¡нших наукових цтей" (Страсбург, 1985). При-
* Робота е частиною науково-docnidHoi роботи: "Вивчення зв'язку органов системи травления i кровопостачання за умов емоцшного стресу та корекцп". № держреестрацп 0100V001557
Том 8, Выпуск 3
205
В1СНИК Украгнськог медичног стоматпологгчнсп акаделпг
родну модель гострого емоцмного стресу вщтворювали за методом Г. Селье [13]. Типолопчнп особливосл тварин визначали у нейроетолопчному TecTi „вщкрите поле" ¡з за-стосуванням факгорно-анал1тичного методу, розподшяючи щур1в на дв1 основы групи: стресослйю (п=8) та стресонеслйю (п=8) [8]. Контролем до кожноТ групи стресованих щур1в слугу вал и ¡нтактн1 тварини з вщповщним типом реагування. До стресонеслйкого типу належали тварини з типолопчними особливостями, яю ха-рактеризувались малою швидюстю адаптацм (великий латентний перюд першого перем1щен-ня та пролонгований час знаходження в центр1 майданчика з початку теста) в поеднаш-ii з висо-коТ рухливютю та доспщницькою активысло (ю-лькють подоланих квадралв, вертикальних сто-йок та виход1в в центр), а також з гпдвищеною тривожнютю (час умивань та високий показник вегетативного балансу). До стресослйкого типу вщносились тварини, яю мали середню та малу рухпивють та доспщницьку активнють, з високою швидкютю адаптацм' та низьким р1внем тривоги.
3a6ip тканин проводили через 2 години пюля завершения стресорного впливу. Евтаназш тварин здмснювапи пщ гексеналовим наркозом (50 мг/кг) шляхом кровопускания. ГНсля огляду стану СОШ проводили м з1шкр1бання з наступною го-могеызацюю та утворенням 10% водного розчи-ну. Для оцшки стресорних зм1н в гомогенал COLLI визначали вмют мономер1в глкопротеТыв N-ацетилнейрамшовоТ кислоти [5] та фукози не зв'язаноТ з бтками за методом Dishe [9]. Ульце-рогенез оцшювали на пщстав1 частоти та множинносл виразкових уражень COLLI [3]. Отриманм результати пщдавали математико-статистичному анал1зу з використанням критер1ю t Ст'юдента.
Результати та !х обговорення
Нами встановлено, що гострий емоцмний стрес викпикае розвиток виразок шлунка у 100 % стресонеслйких та 71 % стресослйких тварин. Отже, щури стресонеслйкого типу вщзначають-ся п1двищеною чутлив1стю COLLI до ушкоджуючоТ дм стресогенного фактора.
Як вщомо, б1опол1мери шлункового слизу ви-конують бар'срну фунщю, утворюючи водоне-розчинний гель, який здатний затримувати висо-комолекулярн1 речовини, зокрема пепсин [10, 20]. Порушення цтюносл цього бар'еру створюе умови для дифузм хлористоводневоТ кислоти та пепсину в COLLI i дм на субмукозну мкроцирку-ляц1ю, що сприяе утворенню стресорних виразок [16].
Ульцерогенний ефект гострого стресу у тварин обох тигнв реагування ч1тко корелюе 3i ступенем вираженосл депол1меризацм неколагенових бт-Kie слизового гелю шлунка. Так, вмют аапових кислот у COLLI стресонеслйких тварин теля мо-делювання гострого стресу достов1рно у 1,3 рази перевищував вщповщний показник стресостш-
ких щур1в (мал. 1).
Им к I , i.i h:i:n\ k'hc.jo i у гомогева Н t.i и кики
llfil), IIIIIkH Ш.1 у иК'Я Щур]в i pitim М ТИМОМ
реагування
80 70 60 j 50 ^ 40 30 20 10 О
стресонеспйк! стресост1йк1
[^контроль Острее
*Прим1тка: р<0,05 пор1вняно з контролем
За цих умов спостер1гали аналопчну законом1-рн1сть зм1н вмюту бшковонезв'язаноГ фукози у COLLI: вмют даного мономеру фукопроте'Мв у 1,7 рази перевищував його концентра^ю у COLLI стресослйких тварин (мал. 2)._
Вмкт фукози не зв'язано! з быками у roMorenaii слизово! оболонки шлунка iqypiB з рцннм типом реагування
/ / / / / «
*
я
1 я
1
CTpedüHMTflri стресост1йк1
|И —|риль □ стрес
*Прим1тка: р<0,05 пор1вняно з контролем
Отже, за умов гострого стресу спостергаеться пщвищення у COLLI вмюту мономер1в, що е скла-довими компонентами гткопротеТыв захисного гелю шлунка. Ч1тка кореляц1я частоти утворення виразок та ступеню депол1меризацм гткопротеТ-н1в шлункового слизу переконус в тому, що про-вщним патогенетичним ланцюгом ульцерогенно-го впливу стресу с порушення структурно'!' орга-ызаци слизового гелю шлунка.
Одержан! нами результати дослщжень дають пщстави стверджувати, що за умов гострого стресу пщсилюсться депол1меризац1я бшково-вуглеводних комплешв, що скпадають метабо-л1чну основу слизового бар'еру шлунка. Слщ пщкреслити, що у тварин стресонеслйкого типу наявн1сть тотального утворення виразок сполу-чаеться ¡з бшьш пщвищеним р1внем у COLLI мо-HOMepiß гткопротеТыв. Такий характер змш COLLI свщчить про пщвищену вразливють у щу-pie стресонест1йкого типу до дм стресогенного фактору пор1вняно ¡з стресост1йкими тваринами.
Висновки
1. Пщсилення деградаци глкопротеТыв СОШ за умов гострого стресу було бтьш виражене у тварин стресонестмкого типу у пороняны 3i стресостмкими, про що свщчить достов1рне збтьшення вм1сту бтковонезв'язаноТ фукози та NANA у слизовому reni шлунка.
2. Гострий емоцмний стрес послаблюе захисну функц1ю СОШ, пщсилюючи катабол^м 6io-noniMepiB, CTyniHb якого залежить вщ типо-лопчних особливостей нервовоТ регуляци.
Л1тература
1. Белова Е.В., Вахрушев Я.М. Характеристика агрессивно-протективных факторов при эрозивном поражении слизистой оболочки гастродуоденальной зоны // Терапевт. арх. - 2002. - Т. 74, №2. - С. 17-20.
2. Брайтигем В., Кристиан П., Род М. Психосоматическая медицина: Пер. с англ. М.; 1999. - 346 с.
3. Виноградов В.А., Полонский В.М. Влияние нейропепти-дов на экспериментальную дуоденальную язву у крыс // Патол. физиол. и эксперим. терапия. - 1983. - №1. - С. 3-6.
4. Дегтярева И.И., Харченко Н.В. Язвенная болезнь (современные аспекты диагностики и лечения). - К.: Здо-ров'я, 1995. - 336 с.
5. Колб В.Г., Камышников B.C. Клиническая биохимия. -Минск: Беларусь, 1976. - 313 с.
6. Кундиев Ю.И., Кальниш В.В., Нагорная A.M. Роль стресса в формировании здоровья населения: структурный анализ // Журн. АМН Украины. - 2002. - Т. 8, №2. - С. 335-345.
7. Малов Ю.С., Дударенко С.В., Оникиенко С.Б. Язвенная болезнь. - М.: Медицина, 1994. - 206 с.
8. Маркель А.Л. К оценке основных характеристик поведения крыс в тесте «открытого поля» // Журн. высш. нерв. деятельности. - 1981. - Т. 31, № 2. - С. 301-307.
9. Метод определения фукозы, не связанной с белками / Шараев П.Н., Стрелков Н.С., Кильдиярова P.P. та ¡н. // Клин. лаб. диагностика. - 1997. - №4. - С. 17-18.
Реферат
ТИПОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ СОСТОЯНИЯ СЛИЗИСТОГО БАРЬЕРА ЖЕЛУДКА У ЖИВОТНЫХС РАЗНЫМ ТИПОМ РЕАГИРОВАНИЯ В УСЛОВИЯХ ДЕЙСТВИЯ ОСТРОГО ЭМОЦИОНАЛЬНОГО СТРЕССА Омельченко О.Е.
Ключевые слова: стресс, тип реагирования, слизистая оболочка желудка, гликопротеины, ульцерогенез.
На крысах-самцах линии Вистар отслежена четкая корреляционная зависимость между типом реагирования организма и сос-тоянием составных компонентов гликопротеинов защитного геля слизистой оболочки желудка при остром эмоциональном стрессе. Доказано, что у стрессонеустойчивых животных наличие тотального язвообразования совмещается с повышением концентрации мономеров гликопротеинов в слизистой оболочке желудка, что свидетельствует о сниженной резистентности крыс стрессонеустойчивого типа к действию стрессогенного фактора в сравнении со стрессустойчивыми животными.
Summary
TYPOLOGICAL CHARACTERISTICS OF GASTRIC MUCUS BARRIER IN ANIMALS WITH DIFFERENT TYPE OF RESPONSE UNDER ACUTE EMOTIONAL STRESS Omeltchenko O.Ye.
Key words: stress, type of response, gastric mucus barrier, glycoproteins, ulcerogenesis.
Male Wistar rats were studied to trace the accurate correlation dependence between the response type of the organism and the state of glycoprotein constituents in gastric mucus barrier under acute emotional stress. It has been proved that in the stress-resistant animals the presence of total ulceration combined with increased concentration of glycoprotein monomers in mucous coat of stomach indicates the lowered resistance of stress-intolerant rats to the effect of stressor in comparison with stress-resistant animals.
Tom 8, Выпуск 3 207
10. Опарин А.Г., Опарин A.A., Яковенко Е.Л. та ¡н. Роль и патогенетические механизмы повреждения защитного слизистого барьера при язвенной болезни // Проблеми ме-дичноТ науки i ocBi™. - 2002. - № 1. - С. 35-37.
11. Перцов С.С. Язвенные поражения желудка у крыс Август и Вистар при остром эмоциональном стрессе // Бюл. эксперим. биол. и мед. - 1995. - Т. 120, №11. - С. 469-471.
12. Пшенникова М.Г. Феномен стресса. Эмоциональный стресс и его роль в патологии // Патол. физиол. и эксперим. терапия. - 2000. - №2. - С. 24-31.
13. Селье Г. Очерки об адаптационным синдроме. - М.: Медицина, 1960. - 254 с.
14. Скрипник I.M. Зниження резистентносл слизового бар'ера шлунка при CTpeci i виразковм XBopo6i та ТТ коре-кщя даларпном: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.02 / КиТв. мед. акад. пюлядипл. ocBi™. - К., 1996. -22 с.
15. Судаков К.В. Индивидуальная устойчивость к стрессу. -М., 1998. - 268 с.
16. Тарасенко Л.М., Непорада К.С., Скрыпник И.Н., Петру-шанко Т.А. Индивидуальные особенности стрессорной реакции органов пищеварения, связанные с типом реагирования нервной системы // Архив клин. и эксперим. мед. - 2000. Т. 9, № 1, - С. 103-105.
17. OrninoB Ю.А., Шм^ель З.М., Котельыкова Г.П. PiBeHb по-ширеносл захворюваносл на хвороби оргаыв травления в УкраТы серед дорослих та пщл™в // Гастроентеролопя (м1жвщомчий зб1рник). - 2001. - Вип. 32. - С. 3-4.
18. Фурдуй Ф.И. Стресс и здоровье. - Кишинев: Штиинца, 1990. - 238 с.
19. Циммерман Я.С., Циммерман И.Я. Депрессивный синдром в гастроэнтерологии: диагностика и лечение // Клин. мед. - 2007. - №5. - С. 15-23.
20. An S.M., Park C.H., Heo J.C. et al. Gastrodia elata Blume protects against stress-induced gastric mucosal lesions in mice. // Int J Mol Med. - 2007. - Vol. 20(2). - P. 209-215.
21. Kohler T., Kuhnt K., Richter R. The role of event stress in the pathogenesis of duodenal ulcer. Stress Med. 1998; 14 (2): 121-124.
22. Vakhrushev Ia.M., Kniazeva B.G. The peculiarities of the contents of the gastric mucus in patients with gastric polyps // Klin. Med. (Mosk). - 2007. - Vol. 85(4). - P. 49-52.
