CC BY
29
Shemyakin M.V., Shpak V.P. Improvement of reclamation characteristics of field-protecting shelterbelt by the reconstruction
Based on forest valuation indicators and reclamation assessment shelter forest plantations measures for the reconstruction of shelter forest plantations. As a result of reconstruction belts acquire blower design.
Keywords: shelter forest plantations, forest mensuration indices, reclamation estimate, reconstruction.
УДК 630*502.7 Аспр. В.В. Шлапак1 -
НУ бюресурав i природокористування Украти, м. Kuïe
ТИПОЛОГ1ЧНА ОЦ1НКА НАСАДЖЕНЬ ПРИТЯСМИНСЬКИХ БОР1В
Дослщжено лiсовi насадження Притясминських 6opiB, яга створеш на рухомих шщаних i сушщаних Грунтах, де сформувалися задернiлi та слабозадернт дрiбно-, середньо- i високогорбист типи рельефу. Найбiльш поширеними типами люу в Чи-гиринському бору е сухi i свiжi бори i субори та меншою мiрою сухi та свiжi сугруд-ки. Встановлено, що лiсорослиннi умови сформувалися вщповщно до типу лiсових культур сосни звичайнсй (Pinus sylvestris L.) та ix вiку.
Ключовг слова: сосна, тип лiсу, умови зростання, сосновi бори, трав'яна рос-линшсть.
Вступ. Зростання деревних порщ i формування насаджень обумовле-но, як зазначае П.С. Погребняк [11], переважно поеднанням рельефу мюце-восп, родючост Грунлв та 1х вологосп. Очевидно, що на р1зних дшянках мюцевосп та в окремих урочищах люорослинш умови мають под1бнють та вщмшносп, що зумовлюе вар1ювання яюсних характеристик насаджень. У повоенш роки в нашш краш проведено значш роботи i3 залюення пщаних земель, яр1в i балок, внаслщок чого на десятках тисяч гектар1в з'явилися нов1 люи та багатор1чш насадження там, де 1х не було впродовж сотень роюв [1, 4-7, 14]. До таких об'екпв належать Притясминсью тски.
Питання типологп люу дослщжували Г.Ф. Морозов [9], П.С. Погребняк [11], В.М. Сукачев [12], М.е. Ткаченко [13], С.А. Генирук, С.В. Шевченко, В.С. Бондарь та шш1 [3], Б.Ф. Остапенко, В.П. Ткач [10], А.Л. Бельгард [1], Герушинський [4] та шшь
Об'ект дослвдження. Насадження сосни звичайно1 на Притясминських тсках.
Предмет дослщження. Процес формування люового бюценозу в культурах сосни звичайно1, створених на горбистих тсках, та 1х типолопчна ощнка.
Методика дослiджень. Для типолопчно1 ощнки Притясминських тс-юв на цей час використовують класифжащю А.Г. Гаеля [2], де автор вш пща-m масиви дшить на три основт природт комплекси: супщаш р1внини, пща-m хвильов1 р1внини, горбисп сипуч1 тски, у яких внаслщок неоднорщного рельефу утворились вододши, схили, долини, сформувалися р1зш типи Грун-
1 Наук. кер1вник: проф. Ф.М. Бровко, д-р с.-г. наук
TiB i вiдбувся перерозподiл вологи. Типологiчний aHanÎ3 виконано за методич-ними рекомендащями, розробленими УкрНД1ЛГА îm. В.В. Висоцького [8].
Результати дослщження. Притясминсью теки в люостеповш зонi по-чинаються у Кiровогрaдськiй обл. невеликими масивами, витягнутими вздовж р. Тясмин. Представлен вони переважно хвильовими горбами та буграми, яю виникли вiд ерозп чорноземно-супiщaного Грунту. Дещо нижче за течieю рiч-ки в Черкасьюй обл. яскраво вирaженi стрiчковi пщат масиви, де переважа-ють задернш та нaпiвзaдернiлi дрiбно- i середньогорбисп сутски, якi задо-вiльно залюнет. Тут, у рiзного роду пониженнях, лише фрагментарно зроста-ють низькоро^ чaгaрниковi породи, рiдше дуб звичайний (Quercus robur L.) порослевий, в'яз гладкий (Ulmus laevis Pall.), граб звичайний (CarPinus betu-lus L.) й шш1 Нижче околиць м. Смши пщаш масиви розташоват по обох берегах р. Тясмин. Це арени дрiбно- i середньогорбистих сутсюв i рщше тсюв. При цьому правобережний пiщaний масив переважно середньогорбистий, ни-нi засаджений культурами сосни звичайно!. Уздовж Тясмину з обох сторiн ви-дшяються горбистi, рiзною мiрою зaрослi тски, площею вiд 1,5 до 5,0, рщше 500 га. Дaлi на схщ розмiщуеться великий масив Чорнявських горбистих i хвильово^внинних нaвiяних тсюв, яю е зарослими. Зaлiсення ща територiï дуже високе. До цього району також входить Чигиринський тщаний масив, що тягнеться до м. Чигирина, а потам зливаеться з лiвобережними острiвними пiскaми, якi тягнуться в бiк Кременчуцького водосховища.
На тщаних аренах Притясминських борiв дослщження дали змогу визначити тaкi типи люорослинних умов та вiдповiднi ïm типи лiсу (табл.). Як видно з табл., встановлет типи люу мають певнi топогрaфiчнi та Грунтово-клiмaтичнi ареали формування насаджень за складом i станом рослинносп, яю характеризуються певними ознаками.
Табл. Класифжащя munie тсорослинних умов борових терас
1ндекс люорослинних умов
Мюце знаходження i рельеф
Грунти
Рiвень Грун-тових вод, режим за-топлення
Тип люу
Ао дуже сухий бiр
на вершинах I i, особливо II надзаплавних (борових) терас
нaвiянi тски
Грунлж води на глибиш 10-30м, час-т1ше 10-20 м
дуже сухий сосновий бiр
Ai
сухий бiр
на вершинах тщаних те-рас i схилах горбисто-буг-ристого рельефу, рщше I i, частше II надзаплавно! тераси (борових)
дерновi боровi слаборозвинеш
Iрунтовi води на глибиш 15-25 м, частше 15-20 м
сухий сосновий
бiр
А2
свiжий бiр
на пониженнях мiж гор бами бугристого рельефу
II надзаплавно! тераси _(борово!)_
дерновi боровi слaборозвиненi
Грушчж води на глибинi 7-20 м
свiжии сосновий
бiр
В0
дуже сухий субiр
на вершинах I i II надзаплавно! тераси (боров^
дерновi боровi слaборозвиненi
Грунтовi води на глибиш 10-20 м
дуже суха дубово-сосновий субiр
В1 сухий суб1р на пщаних терасах по тдвищених мюцезнахо-дженнях, де створюеться режим сильного дренажу вологи, I [ II надзаплавш тераси (боров1) дерново-слабоотд-золеш пщаш серед-ньорозвинеш часто з горизонтами похоронених Грунтгв, рщше глинисто-ш-щаш з прошарками псевдоф1бргв Грунтов1 води глиб-ше 6 м, частше 7-10 м суха дубово-сосновий суб1р
В2 св1жий суб1р займае ргвнинш або хви-ляст пщаш простори борових терас [ виходи тре-тинних шскгв, I [ II надзаплавш тераси (боров1) дерново-слабоошд-золеш пщаш [ супщаш Грунтов1 води глибше 3 м, частше 4-6 м св1жа дубово-сосновий суб1р
Вз вологий суб1р по котловинах на пщаних терасах, I [ II надзаплавш тераси (боров1) дерново-ошдзоле-ш, оглееш, з глиби-ни 0,5 м пщаш Грунтов! води 1-3 м, мюцями 0,5 м волога дубово-сосновий суб1р
С1 сухий сугрудок трапляються на тсках [ сутсках р1чного [ старо-давнього походження, I надзаплавна тераса (борова) дернов1 слабог-леев1, гумусов1 тем-но-ср1 супщаш / С1 сухий сугрудок суха чор-ноклено-ва суд1б-рова
С2 св1жш сугрудок трапляються на псках [ сушсках р1чного [ старо-давнього походження, I надзаплавна тераса (борова) дернов1 слабог-леев1, гумусов1 тем-но-ср1 супщаш св1жа сос-ново-гра-бова су-д1брова
С2 св1жа, р1дше суха суд1брова люостепова р1внина, III надзаплавна тераса дерново-слабоошд-золеш супщаш середньо-розвине-т, р1дше глинисто-пщаш [ супщаш 1,5-5,0 сшьсько-госпо-дарське викорис-тання та полезахис-т лгсосмуги
Разом з тим, типи люу зв'язаш мiж собою перехiдними формами та подтипами, якi об'еднують 1х у загальний комплекс лiсорослинних умов. На-явшсть перехiдних форм потребуе бiльш детально! характеристики найбшьш поширених типiв люу на прикладi Чигиринського бору:
• бори (А). Поширеш на площ1 3234 га та представлен сухим (А!) 1 св1жим (А2) бором. Обидва типи л1су трапляються у комплека на горбистих тсках борових терас р. Тясмин. Горбист тски еолового походження, яю перев1яш тд час вггрово! ерозн, складаються майже цшком 1з грубозернистого тску з дуже малим вмгстом ф1зично! глини. Через бвдтсть на поживш речовини тс-ки мають низьку родючють. Грунти боргв розвинеш слабо, гумусовий горизонт не бшьше 20 см, прошаркгв [ похоронених горизонпв немае. Лгсова рос-линшсть природного походження у борах практично вщсутня. Насадження представлен люовими культурами сосни звичайно!. Бошгет насадження в А2 - III, 1нод1 II, а в А!- III - IV.
Сухий бiр (А1) розташовуеться на вершинах i схилах пщаних горбiв, а пониження помiж горбами зайняп свiжим бором (А2). Приживлювашсть ль сових культур в А1 нижча, нiж в А2, тому лiсовi культури в А1 мають неодна-
кову 3iMKHyTiCTb i HepiBHi за висотою, TOдi як в А2 вирiзняються 3iMKHyTicTKI i зростання !х бiльш B^iBMHe.
Трав'яна рослиннiсть у сухих борах (Ai) рщка, слаборозвинена. Для не1 xарактернi цмин пiщаний (Helichrysum arenarium (L.) Moench), тонкотг вузьколистий (Poa angustifolia L.), молодило росiйське (Sempervivum rutheni-cum Schnittsp. et C.B. Lehm.), костриця Беккера (Festuca beckeri (Hack.) Tra-utv.), осока колхвдська (Carex colchica J. Gay), смовдь гiрська (Peucedanum oreoselinum (L.) Moench), козельщ украшсью (Tragopogon ucrainicus Ar-temcz.), волошка Маршалла (Centaurea marschalliana Spreng.), юринея хар-кiвська (Jurinea charcoviensis Klok.), чебрець Палласа (Thymus pallasianus H. Braun), перстач тщаний (Potentilla arenaria Borkh.), полин польовий (Aste-misia campestris L).
У свiжиx борах (A2) до цих видiв додаються росичка (Drosera rotundi-folia L.), чаполоч повзуча (Hierochloe repens (Host) Beauv.), мiтлиця пiскова (Agrostis sabulicola Klok.), осока приземкувата (Carex supina Wahlenb.), ку-ничник наземний (Calamagrostis epigeios (L.) Roth), золотушник звичайний (Solidago virgaurea L.). З моxiв зyстрiчаються зозулин льон (Polytrichum commune Hedw.) i ялiвцевоподiбний (Polytrichum juniperinum Hedw.). На вершинах горбiв - плями лишайников (Lichenophyta). На прогалинах зyстрiчаються окремi кyщi верби гостролисто! (Salix acutifolia Willd.), точки - крушини лам-ко1 (Frangula alnus Mill.), корявi дерева берези повисло! (Betulapendula L.). • субори (В). Субор(ж типи лiсy займають великi площi (7577 га або 35 % пок-рито! лiсом площi) на тщаних терасах i на виходах третинних пiскiв. Подiб-но борам, субори мають також в основному дигресивне походження, тобто представленi порушеними мюцезростаннями, що виникли з бiльш багатих типiв yнаслiдок ерози, видування та шших причин. За режимом зволоження субори в Притясминському бору можуть бути вiднесенi до сухих, свiж:иx i вологих.
Сухий сyбiр (В1) - найбшьш поширений тип (6743 га) на тщаних терасах по тдвищених мюцеположеннях, де склався режим посиленого дренажу вологи. Грунти на таких дшянках дерново-слабоопiдзоленi середньо роз-виненi, часто з горизонтами похоронених Грунпв, глинисто-пiщанi.
Лiсова рослинтсть природного похождения майже збереглася i представлена низькобонiтетними порослевими деревами дуба, групами або окре-мими кущами бересту i осики. Дшянки типу засадженi лiсовими культурами сосни. Подекуди е безлiсi, остепненi дшянки сухого субору. Трав'яний пок-рив середньо! густини, фон покриву складають злаки: костриця Беккера, ку-ничник наземний, польовиця бша (Agrostis alba L.), тонконiг вузьколистий, житняк повзучий (Agropyron repens L.), багаття по^вельне (Bromus tecto-rum L.). З рiзнотрав'я xарактернi полин польовий i австршський (Artemisia austriaca Jacq.), ушанка днiпровська (Otites borysthenica (Grun.) Klok.), гвоздика дельтовидна (Dianthus deltoides L.), юринея xаркiвська, волошка Маршалла (Centaurea marschalliana Spreng.), льонки (Linaria), секерда по^вель-на (Crepis tectorum L.), цмин тщаний, лещиця волотиста (Gypsophillapanicu-lata L.), молодило росiйське, вiниччя шерстисте (Kochia laniflora (S.G. Gmel.)
Borb.), бедринець (Pimpinella), смовдь ripcbKa. Молодi насадження сосни у Bi сильно страждають вiд хрущiв. CTapi культури сосни ростуть по II - III класу боштету.
Свiжий субiр (В2). Менш поширений в бору тип. Займае рiвниннi або пологохвильовi тщаш простори терас i виходи третинних шсюв. Грунти дер-ново-слабоопiдзоленi тщаш та глинисто-пщаш з прошарками псевдофiбрiв, розвиненi. Грунтовi води глибокi 3 м (зазвичай 4-6 м). Уся площа свiжого су-бору засаджена чистими сосновими насадженнями, дуже рщко з домiшкою дуба, берези. Сосна росте у В2 по I або II бонитету, набагато випереджаючи в рост дуб та iншi породи. Пiдлiсок у сухих i свiжих суборах розвинений слабо або вщсутнш. З чагарникiв ростуть бруслина бородавчаста (Euonymus verrucosa Scop.), гтд (Crataegus oxyacantha L.), крушина ламка. У сухих i свь жих суборах природно поновлюеться сосна в старих насадженнях. Вщнов-лення сосни вiдбуваеться бiогрупами, в конус тiнi старих дерев. Однак унас-лiдок небезпеки конкуренцн з боку трав'яно! рослинностi i необхщносп ш-тенсивного догляду за молодняками при люовщновленш необхiдно орiенту-ватися на лiсовi культури сосни з суцшьною або смуговою обробкою Грунту. Серед лiсiвничих особливостей суборових титв потрiбно вiдзначити високi технiчнi якосп деревини сосни, достатньо високу стшюсть насаджень до зах-ворювань, хоча iнодi трапляються вогнища коренево1 губки. 3i шкiдникiв тут небезпечнi хрущi та пагоновюни.
Вологий субiр (В3). Поширений дуже мало. Невеликими дшянками по улоговинах на пiщаних терасах. Грунти дерново-ошдзолеш, оглеенi, а з гли-бини 0,5 м тщаш.
• сугрудки (С) - це найменш поширена група типiв у борах - усього 268 га, але з них припадае на сухий (С1) сугрудок - 72 га, свiжий (С2) сугрудок - 95 га. Вологий (С3) та сирий (С4) сугрудки доцiльно вщнести до заплавно1 тераси. Сугрудки трапляються на вшх основних геоморфологiчних елементах територн, формуються вони на тсках i супiсках рiчкових i стародавньо^ч-кових вiдкладень. В умовах бору ця категорiя сугрудкiв поширена на боро-вих терасах (сухий i свiжий сугрудок) - представлена сосновими насадженнями штучного походження, як правило, не нижче I - II бонггепв i, рщше ви-щих класiв бонiтету. Висновки:
1. Притясминсью пiски починаються в Олександрiвському р-нi Юровог-радсько! обл. невеликими масивами, витягнутими уздовж р. Тясмин. Це хвильовi горби та бугри, яю виникли вiд ерозп чорноземно-сутщаного Грунту.
2. Притясминськi пiски яскраво виражеш стрiчковими пiщаними масивами, де переважають задернiлi та напiвзадернiлi дрiбно, середньо,- i високо-горбистi тщаш i супiщанi Грунти, якi задовшьно залiсненi.
3. Типологiчне рiзноманiття Чигиринського бору зводиться у чггку л^огос-подарську систему. Найбiльше типологiчне рiзноманiття лiсiв вiдзначене в Чорнявському, Бiркiвському та Черкаському вiйськовому лiсництвах.
4. Найбшьш поширеними типами лiсу на Притясминських тсках е: Ао - ду-же сухий 6ip, Ai - сухий 6ip, А2 - свiжий 6ip, В0 - дуже сухий суб1р, В; -сухий суб1р, В2 - свiжий суб1р, В3 - вологий суб1р, С; - сухий сугрудок, С2 - свiжiй сугрудок, С2 - свiжа, рщше суха сyдiброва.
Л1тература
1. Бельгард А. Л. Лесная растительность юго-востока УССР / А. Л. Бельгард. - К. : Изд-во "Урожай", 1960. - 263 с.
2. Гаель А.Г. Облесение бугристых песков засушливых областей : монография / А.Г. Га-ель. - М. : Гос. издат географ. лит-ры, 1952. - 217 с.
3. Генсирук С. А. Комплексное лесохозяйственное районирование Украины и Молдавии / С. А. Генсирук, С.В. Шевченко, В.С. Бондарь и др. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1981. - 360 с.
4. Герушинський З.Ю. Типолопя лгав Укра!нських Карпат : навч. поабн. / З.Ю. Геру-шинський. - Льв1в : Вид-во "Шрамща", 1996. - 208 с.
5. Гордиенко И.И. Олешские пески и биогеоценотические связи в процессе их зарастания / И.И. Гордиенко. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1969. - 244 с.
6. Горд1енко М.1. Культури сосни звичайно! в Укра1ш : монограф1я / М.1. Горд1енко, В.П. Шлапак, А.Ф. Гойчук, В.О. Рибак , В.М. Маурер, Н.М. Горд1енко, С.Б. Ковалевський. -К. : Вид-во 1н-уту аграрно! економжи УААН, 2002. - 872 с.
7. Краснов В.П. Атлас рослин-шдикатс^в i тишв люорослинних умов Укра!нського По-люся : монографiя / В.П. Краснов, О.О. Орлов, М.М. Ведмщь / за ред. В.П. Краснова. - Новог-рад-Волинський : Вид-во "Новоград", 2009. - 488 с.
8. Методичш рекомендацп проведення типологiчного аналiзy / Розробки УкрНД1ЛГА iм. В.В. Висоцького. - Харгав : Вид-во УкрНД1ЛГА, 2005. - 26 с.
9. Морозов Г.Ф. Учение о лесе / Г.Ф Морозов. - М. : Изд-во "Наука", 1949. - 455 с.
10. Остапенко Б.Ф. Люова типолопя : навч. поабн. / Б.Ф. Остапенко, В.П. Ткач. - Хар-гав : Вид-во ХДАУ iм. В.В. Докучаева, УкрНД1ЛГА iм. Г.М. Висоцького, 2002. - 204 с.
11. Погребняк П.С. Основы лесной типологии / П.С. Погребняк. - К. : Изд-во АН УССР, 1955. - С. 427-428.
12. Сукачев В.Н. Основные понятия лесной биогеоценологии / В.Н. Сукачев // Основы лесной биогеоценологии. - М. : Изд-во "Наука", 1964. - С. 5-49.
13. Ткаченко М.Е. Общее лесоводство : монография / М.Е. Ткаченко. - М.-Л. : Гослесбу-миздат, 1952. - 745 с.
14. Шлапак В.П. Чигиринський бiр : монографiя / В.П. Шлапак, I.I. Логвшенко. - Львiв : Вид-во "Престиж 1нформ", 1999. - 110 с.
Шлапак В.В. Типологическая оценка насаждений Притясминских
боров
Исследованы лесные насаждения Притясминских боров, которые созданы на подвижных песчаных и супесчаных почвах, сформировались дерновые и слабозадер-нелые мелко-, средне- и высокобугристые типы рельефа. Установлено, что лесорас-тительные условия сформировались в соответствии с типом лесных культур сосны обыкновенной и их возрастом.
Ключевые слова: сосна, тип леса, условия произрастания, сосновый бор, травянистая растительность.
Shlapak V. V. Typological evaluation of pine forest plantations of Ti-asmyn area
The article presents the research results of the pine forest plantations of Tiasmyn area planted on slide sandy and sandy- loam soils where matted and slightly matted low, medium and high hill topography types were formed. The most widespread forest types in Chyhyryn pinery are dry, fresh and sub pineries. It is determined that left plants conditions were formed according to the type of pine plantations and their age. Keywords: pine, forest types. planting conditions, pinery, grass.
