CC BY
10
УДК: 615.32:582.683.2:54.06 DOI: 10.15587/2313-8416.2015.52000
ТИФОН ЯК Ц1ННА КОРМОВА КУЛЬТУРА ТА ПЕРСПЕКТИВНЕ ДЖЕРЕЛО Б1ОЛОГ1ЧНО АКТИВНИХ РЕЧОВИН
© I. Г. Гур'ева, В. С. Кисличенко, В. I. Гноевий
Рослини е невичерпним джерелом бгологгчно активних речовин. Для одержання фгтозасобгв використо-вуються як традицшт лЫарсью рослини, так i вгдносно нов1 ггбриди рослин. До таких рослин в1дно-ситься i тифон - гiбрид китайсько'1' капусти та турнепсу, що застосовуеться у кормовиробництвi. Ця культура мае цттсть за рахунок наявностi великоi прогнозовано'1' сировинно'1 бази.
ЦЫь. Метою нашо'1' роботи було поглиблене фiтохiмiчне вивчення рослинно'1' сировини тифону, а також дослiдження фармакологiчноi активностi фтосубстанцш на ii основi.
Метод. Ятсний анал1з проводився за допомогою яюсних реакцш та методу тонкошарово'1' хроматографа. Юльюсне визначення вмiсту бiологiчно активних речовин проводилось гравiметричним, титри-метричним, спектрофотометричним методом, а також методом газово'1' хроматографа. Результати. В результатi роботи було визначено наявнiсть та тльтсний вмiст вуглеводiв, карбоно-вих кислот, амiнокислот, флавоноiдiв, дубильних речовин, стеро'1'дних сполук, каротиноiдiв, хло-рофШв, сiрковмiсних сполук, а також сполук летко'1' фракцП. На основi проведених до^джень було обтрунтовано метод одержання густого екстракту листя тифону та визначено його гостру токсич-нiсть та анаболiчну дiю. Одержано полюахаридний комплекс листя тифону, який проявляе iмуномо-дулюючу дiю.
Висновки. Рослинна сировина тифону е перспективною для одержання субстанцш на ii основi та про-ведення 1'х подальшого фармакологiчного до^дження
Ключовi слова: тифон, Brassicaceae, кормовi культури, фармакогностичне вивчення, полюахаридний комплекс, iмуномодулююча активтсть
Plants are an inexhaustible source of biologically active compounds. Traditional medicinal plants and relatively new hybrid plants are used for phytomedicines' obtaining. Tyfon is one of such plants. It is a hybrid of Chinese cabbage and turnip which is used in fodder production. This culture is valuable due to the presence of a large predictable resource base.
Goal. The aim of our work was a profound phytochemical study of tyfon plant material, as well as the study of pharmacological activity of phytosubstances on its basis.
Methods. The qualitative analysis was carried out using quality reactions and thin-layer chromatography. The quantitative analysis of the biologically active compounds content was carried out by the means of gravimetric, titrimetric, spectrophotometric methods and gas chromatography.
Results. The presence of carbohydrates, carbonic acids, amino acids, flavonoids, tannins, steroidal compounds, carotenoids, chlorophylls, sulfur-containing compounds as well as the compounds of a volatile fraction was determined as a result of the study. On the basis of experiments carried out the method of a thick extract obtaining was substantiated and its acute toxicity and anabolic activity was determined. The polysaccharide complex of ty-fon leaves, having immune stimulating activity, was obtained.
Conclusions. The plant material of tyfon is prospective for obtaining substances on its basis and carrying out their further pharmacological study
Keywords: tyfon, Brassicaceae, forage crops, pharmacognostic study, polysaccharide complex, immune modulating activity
1. Вступ
Рослини здавна вважалися цшним джерелом бюлопчно активних речовин. Фгтозасоби використо-вуються як для лшування, так i для профшактики рiзноманiтних захворювань, та можуть мати позити-вний вплив на оргашзм людини та тварин. Свое ви-користання у медичнш практищ знайшли представ-ники багатьох родин, у тому чи^ й родини капустя-них, до яко! вщноситься велика шльшсть альського-сподарських культур. Цшшсть капустяних культур полягае в тому, що вони в!^зняються б№шою то-лерантшстю до шзньо! авби, швидким початковим ростом та коротким вегетацшним перюдом, що дае можливють отримати достатню кшьшсть вегетативно! маси.
2. Постановка проблеми у загальному ви-гляд^ актуальшсть теми та ii зв'язок з важливими науковими чи практичними питаннями
В Укра!ш альське господарство займае провь дну ланку в економщ. Великого значения набувае сучасне кормовиробництво, основною метою якого е розробка нових шдход1в до годування свшських тварин, як б забезпечували останшх достатньою шлькь стю поживних речовин. Капустяш культури дозво-ляють забезпечити тварин зеленою масою з ранньо! весни до шзньо! осеш. Протягом багатьох рошв селе-кцюнери займаються створенням нових пбрид1в рослин для вигодовування свшських тварин, яш б мали виражену анабол1чну актившсть, низьку токсичшсть та легко культивувалися. Поглиблене фггох1м1чне
вивчення таких гiбридiв е актуальним, оск1льки !х широко використовують у вигодовуванш свiйськиx тварин, що потребуе дослiдження ix впливу на тва-ринний органiзм.
3. Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй
Капустянi - це родина квггкових рослин (Angi-ospermae). Назва Brassicaceae походить ввд назви роду Brassica, що входить до складу ще! родини. Свою другу назву - хрестоцвт (Cruciferae) - вони отримали завдяки тому, що пелюстки !х квiтiв за роз-ташуванням нагадують хрест.
Капустяш - рослини-космополiти, хоча найбь льша видова рiзноманiтнiсть спостертаеться у Швш-чнiй помiрнiй зош та Середземномор'!. Родина мш-тить бшьше 300 родiв та близько 3700 видiв. Це пе-реважно трав'янистi (одно- або багаторiчнi) рослини, рвдко кущi та кущики або лiани. Пiдземнi органи де-яких видiв потовщенi, утворюють коренеплоди [1, 2].
Хоча рвд Brassica не е дуже чисельним, наль чуючи близько 100 видiв, вiн мае чи не найбшьше економiчне значення серед родини капустяних. Май-же ви частини рiзниx видiв були пристосоваш до вживання в !жу, включаючи коренеплоди (редис, турнепс), стебла (кольрабi), листя (бiлокачанна та червонокачанна капуста), суцвитя (цвiтна капуста, брокол^ та насiння (гiрчиця, рапс). Деяш форми з бiлим та пурпуровим листям часто вирощуються декоративно.
Широкого використання в якостi харчових та кормових рослин набули китайська капуста -Brassica rapa spp. chinensis (пак чой, чой сум) завдяки сво!й вегетативнш маа, багатiй на вгтамш С, та турнепс - Brassica rapa spp. rapa - завдяки поживносп коренеплодiв.
Китайська капуста подiбна до пешнсько! капу-сти, сурiпицi, з якими легко схрещуеться, утворюючи гiбриди. Велика перевага китайсько! капусти над ш-шими видами цього ж роду полягае в ii висок1й шви-дкостиглостi - ввд посiву до формування розетки проходить 40-50 днiв, при чому вона також досить холодостшка [3].
Обидва сорти тифону занесет до Державного реестру сорпв рослин, придатних до поширення в Украш у 2015 рощ, i рекомендован! для вирощуван-ня в Люостеповш зон! Украши в якост! кормових та силосних культур [11].
Хоча тифон е вщносно новою культурою, вш знайшов свое використання в тваринництв!, зокрема у кормовиробництв!. У США, наприклад, тифон ви-
Турнепс краще за iншi коренеплоди витримуе сильнi осшш заморозки - його кореш й листя гинуть тшьки при MiHyc 8-9 °С. Турнепс добре росте i роз-виваеться в прохолодне лiто з туманами, росами та частими дощами. Його також часто виавають як тс-ляжнивну культуру. Ця рослина невибаглива до гру-нтових умов - культура здатна розвиватися при не-стачi азоту, фосфору, калiю, кальщю i магнiю [4]. Його вирощують навiть на пiщаних грунтах, тому що при цьому корм менше забруднюеться [5]. Врахову-ючи короткий перюд ввдновлення зелено! маси (най-вищий вих1д зелено! маси спостертаеться вже на 90-100 день тсля висаджування), поля, засадженi турнепсом, можуть використовуватися для випасу худоби три-чотири рази на рiк [6].
Враховуючи невибагливють та високу продук-тивнють китайсько! капусти та турнепсу, а також !х високу харчову цшнють, у 1976 р. шдерландською компашею «Спайс ен Гроот» було створено нову кормову культуру - тифон [7].
Тифон (Brassica campestris var. oleifera f. biennis DC. x Brassica rapa L.) - пбрид китайсько! капусти та турнепсу, який зовш нагадуе ршак та озиму свирiпу. Сорт тифону «Оракам» занесений до Реестру сорпв рослин Укра!ни з 1998 року, а сорт «Фгто-пал» - з 2009 року [8]. Ця культура значно пошире-шша в Англi!, Францi!, Дани, Шдерландах, Угорщи-нi, США.
Виавають тифон як восени, так i навесш. Шс-ля скошування тсляжнивних посiвiв тифону в кiнцi вересня ця культура здатна повторно вщростати, при чому з жовтня по листопад тифон поновлюе розетку листя та добре шдготовлюеться до зимiвлi. Навеснi (квiтень-травень) формуеться повноцiнний врожай зелено! маси тифону, що забезпечуе постачання зеленого корму тваринам. Можливо також засiвати тифон весною для раннього укосного використання. Таким чином, тифон дае можливють одержати 2-3 повно-цiннi врожа! (ввд 700-800 до 1000 ц/га) поживно! зелено! маси на рш з одного поля [9].
Порiвняльну характеристику сортiв тифону наведено в табл. 1 [8, 10].
користовують для випасу та подовження пасовищного перюду [12]. В Укра!ш тифон додають до основного рацюну високопродуктивних молочних кор!в та телят.
Тифон - одна з найб!льш низькозатратних культур з погляду одержання одиниц! маси врожаю, що мае водночас високу кормову цшнють. Ця рослина вважаеться поживною завдяки високому вмюту цукр!в. Вш дозволяе досягти оптимального цукрово-
Таблиця 1
Пор!вняльна ботатчна характеристика двох сортов тифону, як! вирощуються в УкраУш_
Сорт тифону Боташчний опис
«Оракам» Висота - 110-120 см. Стебло пряморосле. Листки л!ровидно-перисп. Суцвитя - китиця, що скла-даеться з 50-60 квггочок свило-жовтого кольору. Пл!д - стручок, в якому 25-30 насшин. Насшня кругле, в!д коричневого до червоно-сизого кольору, маса 1000 шт. - 3,5-4,0 г.
«Фгтопал» Висота - 130-145 см. Рослина натврозлога. Листок стебло-обхоплюючий, з пом!рною зуб-частютю краю, без опушення. Квита золотаво-жовтого кольору. Пл!д - стручок, насшня коричневого кольору, маса 1000 насшин - 4,2-4,7 г.
протешового сшвввдношення в рацюш - i вже на 35 добу ввд початку згодовування тифону корова збвдьшуе удiй на 2-5 л. ^îm того, високий вмют цукрiв збiльшуe апетит корiв, i вони зб№шують споживання сухого корму, що також призводить до збвдьшення удою [13].
Згодовування тифону телятам зб№шуе ïx до-бовий прирют ваги на 100 г i б№ше. Було доведено, що при згодовуванш тифону ягнятам тварини досить швидко набирали вагу (241-330 г на день), що можна пояснити високим вмiстом бiлка та цу^в [14].
Зелену масу тифону використовують як у чистому виглядi для вигодовування худоби, так i дода-ють при силосуваннi кукурудзи в фазi молочно-восковоï та восковоï стиглостi. Додавання тифону в шлькосп 20-30 % ввдносно маси сировини, що сило-суеться, дозволяе зробити силос соковитим та моло-когiнним [13].
Деякою вадою капустяних як кормових культур е вмют у них глюкозинолатiв, особливо в ршаку, висока продуктивнiсть якого нервдко поеднуеться iз значним вмютом еруково! кислоти та глюкозино-лапв. Цi сполуки несприятливо впливають на здо-ров'я тварин i якють продукцiï. На вiдмiну вiд рапсу, тифон не накопичуе у великш кiлькостi глюкозино-латiв, алк1лрезорцинол1в та шших антипоживних ре-човин [15].
4. Видшення не вирiшених рашше частин загально'1 проблеми
Оскiльки поглибленi фiтоxiмiчнi дослвдження тифону ранiше не проводилися, метою нашо1 роботи було вивчення xiмiчного складу бiологiчно активних речовин, ïx к1льк1сного вмiсту, а також проведення попереднix фармакологiчниx дослiджень.
5. Формулювання мети (задач) CTaTTi
Метою дано1 роботи було комплексне
фiтоxiмiчне вивчення xiмiчного складу рослинно1 сировини тифону на основш класи БАР. Для досяг-нення поставленоï мети необхвдно було вирiшити наступнi задачi:
- провести попередш фiтоxiмiчнi дослвдження якюного складу сировини тифону;
- визначити шлькюний вмiст БАР у сировиш тифону;
- шдтвердити перспективнiсть створення нових фiтозасобiв на основi сировини тифону, визна-чивши 1'х фармаколопчну активнiсть.
6. Виклад основного мaтepiaлу дослiджeння (мeтодiв i об'eктiв) з обгрунтуванням отриманих peзультaтiв
Об'ектами дослвдження стали листя та кореш тифону першого та другого рошв вегетацп. Якiснi реакцй' та ТШХ дозволили вдентифшувати у сиро-винi, що дослвджувалася, вуглеводи, карбонови кислоти, амшокислоти, флавоноïди, дубильнi речовини, стеровдш сполуки, каротиновди, xлорофiли, ар-ковмюш сполуки [16].
На наступному етат досл1джень було проведено вивчення шлькюного вмiсту iдентифiкованиx
груп бюлопчно активних сполук. Вмют полюаха-ридiв було визначено гравiметрично, суми карбоно-вих кислот та суми окиснюваних полiфенолiв - тит-риметрично, суми флавонощв, гiдроксикоричниx кислот, пол1фенольних сполук у перерахунку на кислоту галову та стеровдних сполук, каротинощв, хло-рофiлiв а i b - спектрофотометрично.
Методом газовох' хроматографи було визначено вмiст карбонових кислот. Серед жирних кислот було встановлено вмют лауриново!, мiристиновоï, мiристолеïновоï, пальмiтиновоï, пальмiтолеïновоï, стеариново].', олеïновоï, лтолевоЛ, лiноленовоï, гон-дошово].', бегеновоï та лiгноцериновоï кислот [17]. Серед шших кислот було визначено вмют 4-пенте-ново51, 5-гексеново].', щавлевоï, малоновоï, фумаровоЛ, бензойноï, феншоцтово].', салiциловоï, 3-гвдрокси-2-метилглутарово].', дигвдроксикорично].', яблучноï, азелаïновоï, ваншново].', феруловоï та сиреневоï. Як показало дослвдження, в найб№шш кiлькостi в сировиш тифону знаходиться яблучна кислота -5150,00 мг/кг [18]. Осшльки яблучна кислота бере участь в сиш^ вуглеводiв, високий вмiст цу^в в сировинi тифону може бути частково пояснений ïï значним вмютом.
Вмiст стероïдниx сполук та летких речовин в рослиннш сировинi тифону було встановлено за до-помогою методу газовоï хроматографи. ß-Ситостерол був виявлений в найбiльшiй кiлькостi серед iншиx стероïдiв у сировинi тифону - 75,22 % ввд суми стеровдних сполук [19]. Було встановлено, що летка фракщя листя тифону мютить 30 компоненпв, ко-ренiв - 21 компонент, при чому, листя тифону мюти-ло ввдносно невелику к1льк1сть глюкозинолатiв порiвняно з коренями тифону [20].
Експериментальш данi показали, що вмют бвдьшосл груп бiологiчно активних речовин був ви-щий у лисп тифону першого року вегетаци, тому саме цей вид рослинноï сировини було обрано для подальших дослвджень. Попередньо було визначено його технолопчш параметри, як1 було враховано при отриманш фiтозасобу - густого екстракту листя тифону (ГЕЛТ). В якосп екстрагенту було обрано воду очищену, спiввiдношення сировина: екстрагент ста-новило 1:5, тривалiсть екстракцiï - 2 год.
Отриманий густий екстракт було стандартизовано, вивчено його гостру токсичнють та анаболь чну дш. За класифiкацiею К.К. Сидорова густий екстракт листя тифону було ввднесено до практично нетоксичних речовин. На моделi xарчовоï деприва-цп у щурiв ГЕЛТ пiдвищував анаболiчнi процеси та пригнiчував процеси катаболiзму. Використання ГЕЛТ гальмувало катаболiчнi процеси, спричинеш голодом у щурiв, запобтало рiзкому зниженню маси тiла на rai xарчовоï деривацiï, сприяло значному пiдвищенню рiвня загального бiлка у скелетних та серцевих м'язах й тканиш печiнки у порiвняннi з даними контрольноï патологи. Пiд його впливом на моделi xарчовоï депривацп зберiгалася на фiзiологi-чному рiвнi дiуретична функцiя нирок. Наведенi даш свiдчили про анаболiчну активнiсть ГЕЛТ, яка за ступенем ефекту перевищувала референс-пре-парат калiю оротат.
Вивчення впливу ГЕЛТ на бшковий обмш та його здатшсть пвдвишувати масу тша тварин для обгрунтування створення на його основ1 кормово! добавки проводили на ДП ДГ «Гонтар1вка» 1нституту тваринництва НААН Украши (с. Гонтар1вка, Вовчан-ський район, Харшвська обл.).
Нами також було видшено полюахаридний комплекс листя тифону та дослвджено його 1муномо-дулюючу дш на мурчаках. Результати дослвдження показали, що введення пол1сахаридного комплексу листя тифону в доз1 250 мг протягом тижня щоденно не мало негативного впливу на шльшсть гемоглоб1ну, еритроципв та лейкоцилв, проте було встановлено стимулюючий вплив на функцюнальну актившсть фагоцилв перифершно1' кров1.
На п1дстав1 вищезазначеного було розроблено кормову добавку 1муномодулюючо! дп, до складу яко! входять кукурудзяна дерть та пол1сахаридний комплекс листя тифону у сшввщношенш 8:2. Кукурудзяна дерть (подр1бнене насшня кукурудзи), як i 1нш1 крохмалистi корми, стимулюе утворення про-пiоновоï кислоти, пвд впливом яко1 змiнюеться структура стшки рубця, подовжуються його ворсинки, що збшьшуе поверхню для всмоктування поживних ре-човин [21]. Пол1сахариди вiдiграють роль фактору росту для молочнокислих бактерiй, стрептокок1в та бiфiдобактерiй рубця, що призводить до пригшчення патогенноï мiкрофлори та до стимулювання iмунноï системи органiзму тварин [22]. До того ж, наси-чешсть кормiв пол1сахаридами призводить до збшь-шення молочноï продуктивностi корiв [23].
Запропоновану добавку можна використовува-ти в якосп премiксу або концентрованого корму iз розрахунку 350 г сумiшi на кожний запланований лир молока.
Таким чином, проведеним комплексом до-слiджень було експериментально тдтверджено пер-спективнiсть використання тифону у кормовироб-ництвi для щдвищення молочно! продуктивностi корiв та приросту маси тша у телят. В тепершнш час проводяться досл1дження впливу фiтозасобiв на ос-новi листя тифону на оргашзм людини.
7. Висновки
Таким чином, в результатi проведения анал1зу лiтературних даних було встановлено, що рослини родини Brassicaceae здавна використовуються в усь-ому свт в кулiнарiï, медицинi та сшьському госпо-дарствi.
Проведено iдентифiкацiю та визначено шль-к1сний вмiст основних груп бiологiчно активних ре-човин в листi та коренях тифону.
Експериментально було шдтверджено ана-бол1чну та iмуномодулюючу дш листя тифону на оргашзм тварин.
Лиература
1. Сербин, А. Г. Медицинская ботаника [Текст] / А. Г. Сербин, Л. М. Серая, Н. М. Ткаченко, Т. А. Слободя-нюк. - Х.: Изд-во НФаУ; Золотые страницы, 2003. - 364 с.
2. Watson, L. The families of flowering plants: descriptions, illustrations, identification, and information retrieval [Electronic resource] / L. Watson, M. J. Dallwitz. - 1992. -Available at: http://delta-intkey.com
3. Федосий, И. Капуста китайская [Текст] / И. Федо-сий // Настоящий хозяин. - 2007. - № 12. - С. 22-25.
4. Зшченко, О. I. Рослинництво : Шдручник [Текст] / О. I. Зшченко, В. Н. Салатенко, М. А. Бшоножко. - К.: Аг-рарна освгга, 2001. - 591 с.
5. Чубко, О. Кормов1 капустян культури [Текст] /
0. Чубко // Агросектор. - 2007. - № 3 (17). - С. 38-40.
6. Lardy, G. Alternative Feeds for Ruminants [Electronic resource] / G. Lardy, V. Anderson. - North Dakota State University Extension Service, 2009. - Available at: http:// www.ag.ndsu.edu/pubs/ansci/livestoc/as1182.html
7. Щеглов, И. Тифон - новая кормовая культура [Текст] / И. Щеглов // Земледелие. - 1982. - № 9. - С. 62.
8. Державний реестр сорив рослин придатних до поширення в Украш у 2015 рощ [Текст]. - Украшський шститут експертизи сорив рослин. - Кшв, 2015. - 324 с.
9. Подобед, Л. И. Тифон - культура для крестьянского хозяйства [Текст] / Л. И. Подобед // Приусадебное хозяйство. - 2012. - № 3. - С. 84-86.
10. ^фон - Фггопал [Електронний ресурс]. - Агро-портал «Аграрний сектор Украши». - Режим доступу: http://agroua.net/plant/catalog/cg-4/c-177/s-2225/
11. Присяжнюк, М. В. 1нформаЦйна база даних для шноващйного розвитку тваринництва [Текст] / М. В. Присяжнюк, М. Д. Безуглий, В. О. Головко. - Х.: Бровш, 2012. - 791 с.
12. Robinson, D. Non-traditional forages for grazing: turnips and other brassicas [Text] / D. Robinson // Heart of America Grazing Conference : Proceeding. - Cave City, 2006. - P. 62-64.
13. Подобед, Л. И. Посеем тифон - накормим корову [Текст] / Л. И. Подобед // Эффективное животноводство. - 2008. - № 7. - С. 31-33.
14. Koch, D. W. Lamb performance on extended-season grazing of tyfon [Text] / D. W. Koch, F. C. Ernst Jr., N. R. Leonard et al. // Journal of animal science. - 1987. -Vol. 64. - P. 1275-1279.
15. Подобед, Л. И. Применение злаково-крестоцветных смесей - кардинальный способ решения стабильной системы кормопроизводства в степной зоне [Текст] / Л. И. Подобед // Эффективное животноводство. -2008. - № 5. - С. 28-31.
16. Зшченко, I. Г. Фармакогностичне вивчення тифону [Текст]: автореф. дис. ... канд. фарм. наук / I. Г. Зшченко. - Харкв: Нацюнальний фармацевтичний ушверси-тет, 2013. - 20 с.
17. Зшченко, I. Г. Вивчення жирнокислотного складу трави, листя та корешв тифону [Текст] / I. Г. Зшченко, В. С. Кисличенко // Фармацевтичний журнал. - 2011. -№ 6. - С. 79-82.
18. Зшченко, I. Г. Дослвдження вмюту оргатчних кислот та ^^ib у лисп та коренях тифону [Текст] /
1. Г. Зшченко, В. С. Кисличенко, В. В. Поздняков // Збiрник наукових праць ствробггаиюв НМАПО iменi П. Л. Шупи-ка. - 2012. - Вип. 21, Кн. 4. - С. 268-272.
19. Гур'ева, I. Г. Вивчення стеро1дних сполук листя та тифону [Текст] / I. Г. Гур'ева // Фiтотерапiя. Часопис. - 2014. - № 1. - С. 71-73.
20. Гурьева, И. Г. Изучение компонентов летучей фракции растительного сырья тифона [Текст] / И. Г. Гурьева, В. С. Кисличенко // Фармацевтический журнал. -2013. - № 4. - С. 25-29.
21. Бомко, В. С. Вплив дери соево! та со! екструдо-вано! за рiзних джерел легкозасвоюваних вуглеводiв на живу масу i молочну продуктившсть високопродуктивних M^iE [Текст]: зб. наук. праць / В. С. Бомко // Технолога виробництва i переробки продукцй тваринництва. - Бшо-церювський нацюнальний аграрний унiверситет. - 2010. -Вип. 4 (77). - С. 55-60.
22. Обертюх, Ю. В. Роль структурних i неструктур-них компоненпв рослинних кормiв у годiвлi жуйних тва-
pHH [TeKCT] / ro. B. Oöepirox // KopMH i KopMOBHpoÖHH^r-BO. - 2005. - Bun. 55. - C. 187-194.
23. TonyöeuL, O .B. ^HPHOKHC^OTHHH craag ninigÎB 6aKTepift i HaftnpocrimHX BMicTy pyöua KopiB 3a pi3Horo BMicTy B рaцiонi концентрaтiв Ta gogaBaHHi 6iKap6oHaTy
Haipiro [TeKCT] / O. B. Tonyöe^, I. B. BygMacKa // Bionoria TBapuH. - 2008. - T. 10. - C. 103-110.
References
1. Serbin, A. G., Seraya, L. M., Tkachenko, N. M., Slo-bodyanyuk, T. A. (2003). Meditsinskaya botanika [Medicinal Botany]. Kharkiv, NUPh Publishing House; Golden Pages, 364.
2. Watson L. The families of flowering plants: descriptions, illustrations, identification, and information retrieval. Available at: http://delta-intkey.com
3. Phedosiy, I. (2007). Kapusta kitayskaya [Chinese Cabbage]. The Real Host, 12, 22-25.
4. Zinchenko, O. I., Salatenko, V.N., Bilonozhko, M. A. (2001). Roslynnyctvo: Pidruchnyk [Plant growing: A Textbook]. Kyiv, Agricultural education, 591.
5. Chubko, O. (2007). Kormovi kapustyani kultury [Cabbage Forage Crops]. Agrosector, 3 (17), 38-40.
6. Lardy, G. Alternative Feeds for Ruminants. Available at: http://www.ag.ndsu.edu/pubs/ansci/livestoc/as1182.html
7. Shcheglov, I. (1982). Tifon - novaya kormovaya kul-tura [Tyfon - a New Forage Culture]. Agriculture, 9, 62.
8. Derzhavnyi reestr sortiv Roslyn prydatnyh do poshyrennya v Ukraini u 2015 rotsi [State Register of Plant Varieties Suitable for Dissemination in Ukraine in 2015]. Kyiv, Ukrainian Institute of Plant Varieties Examination, 324.
9. Podobed, L. I. (2012). Tifon - kultura dlya kresty-anskogo hozyaystva [Tyfon - Culture for the peasant farming]. Farmland, 3, 84-86.
10. Tifon - Fitopal [Tyfon - Phytopal]. Available at: http://agroua.net/plant/catalog/cg-4/c-177/s-2225/
11. Prysyazhnyuk, M. V., Bezuglyi, M. D., Golovko, V. O. (2012). Informatsiyna baza danyh dlya inovatsiynogo rozvytku tvarynnytstva [Information database for innovative livestock development]. Kharkiv, Brovin, 791.
12. Robinson, D. (2006). Non-traditional forages for grazing: turnips and other brassicas. Proceedings of the Heart of America Grazing Conference. Cave City, KY, USA, 62-64.
13. Podobed, L. I. (2008). Poseem tifon - nakormim korovu [Seeding Tyfon - Feeding a cow]. Effective animal breeding, 7, 31-33.
14. Koch, D. W., Ernst Jr., F. C., Leonard, N. R., et al. (1987). Lamb performance on extended-season grazing of ty-fon. Journal of animal science, 64, 1275-1279.
15. Podobed, L. I. (2008). Primeneniye zlakovo-krestotsvetnykh smesey -kardinalnyi sposob resheniya sta-bilnoy sistemy kormoproizvodstva v stepnoy zone [The use of mixtures of grasses and cruciferous - fundamental way to solve the stable system of feed production in the steppe zone]. Effective animal breeding, 5, 28-31.
16. Zinchenko, I. G. (2013). Farmakognostychne vyv-chennya tyfonu [Pharmacognostic study of tyfon]. National University of Pharmacy, Kharkiv, 20.
17. Zinchenko, I. G., Kyslychenko, V. S. (2011). Vy-vchennya zhyrnokyslotnogo skladu travy, lystya ta koreniv tyfonu [The Study of Fatty Acid Composition of Tyfon Herb, Leaves and Roots]. Pharmaceutical Journal, 6, 79-82.
18. Zinchenko, I. G., Kyslychenko, V. S., Pozdnya-kov, V. V. (2012). Doslidzhennya vmistu organichnyh kys-lot ta tsukriv u lysti ta korenyah tyfonu [The study of organic acid and sugar content of tyfon leaves and roots]. Collected Scientific Works of the Staff Members of NMAPE, 21 (4), 268-272.
19. Gurieva, I. G. (2014). Vyvchennya steroyidnyh spoluk lustya ta koreniv tyfonu [The study of steroid compounds in tyfon leaves and roots]. Phytotherapy. Journal, 1, 71-73.
20. Gurieva, I. G., Kyslychenko, V. S. (2013). Izucheniye komponentov letuchey fraktsii rastitelnogo syrya tifona [The Study of the Volatile Fraction Components in the Tyfon Plant Material]. Pharmaceutical Journal, 4, 25-29.
21. Bomko, V. S. (2010). Vplyv derti soyevoyi ta soyi ekstrudovanoyi za riznykh dzherel legkozasvoyuvanyh vug-levodiv na zhivu masu I molochnu produktyvnist' vysokop-roduktyvnykh koriv [Effect of soy middlings and extruded soy at different carbohydrate sources on live weight and milk production of highly productive cows]. Animal Husbandry Products Production and Processing: Collected Scientific Works of the Bila Tserkva national Agricultural University, 4 (77), 55-60.
22. Obertyukh, Yu. V. (2005). Rol' strukturnykh i nestrukturnykh komponentiv roslynnykh kormiv u godivli zhuynykh tvaryn [The role of structural and non-structural components of plant fodder in the ruminants' feeding]. Fodder and fodder production, 55, 187-194.
Golubets, O .V., Vudmaska, I. V. (2008). Zhyrnokys-lotnyj sklad lipidiv bakterij i najprostishyh vmistu rubcja koriv za riznogo vmistu v racioni koncentrativ ta dodavanni bikarbo-natu natriju [Fatty acid composition of lipids of the rumen content bacteria and protozoa of cows at different concentrates content in the diet and adding sodium bicarbonate]. Animal Biology, 10, 103-110.
ffama Hadxodwemn pyKonucy 21.09.2015
Гур'ева 1рина Геннадиевна, кандидат фармацевтичних наук, кафедра xiMiï природних сполук, Нацю-нальний фармацевтичний ушверситет, вул. Пушшнська, 53, м. Харшв, Украша, 61002 E-mail: gurievaig@mail.ru
Кисличенко Вiктоpiя Сергивна, доктор фармацевтичних наук, професор, Кафедра xiMiï природних сполук, Нацюнальний фармацевтичний ушверситет, вул. Пушшнська, 53, м. Харшв, Украша, 61002
Гноевий Вштор 1ванович, доктор альськогосподарських наук, професор, кафедра технологи кормiв i годiвлi тварин, Харшвська державна зооветеринарна академiя, смт. Мала Данилiвка, Дергачiвський район, Харшвська обл., Украша, 62341
