CC BY
74
HayKOBMM BiCHMK ^tBiBCtKoro Ha^OHa^tHoro yHiBepcMTeTy
BeTepMHapHoi Megw^HM Ta öioTexHO^oriw iMem C.3. I^M^Koro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2519-2698 print ISSN 2518-1327 online
doi: 10.32718/nvlvet8922 http://nvlvet.com.ua/
UDC 57.022
The usage of bioindicators for assessment of the atmospheric air state in the area of the activity of Dobrotvirska Thermal Power Station (TPS)
A.A. Butsyak, V.I. Butsyak, L.I. Muzyka
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Ukraine
Article info
Received 22.09.2018 Received in revised form
24.10.2018 Accepted 25.10.2018
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine. Tel.: +38-097-121-58-21 E-mail:v.butsyak@gmail.com
Butsyak, A.A., Butsyak, V.I., & Muzyka, L.I. (2018). The usage of bioindicators for assessment of the atmospheric air state in the area of the activity of Dobrotvirska Thermal Power Station (TPS). Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 20(89), 122 126. doi: 10.32718/nvlvet8922
The methodological aspects of the research of the atmospheric air state have been studied, the attention has been paid to biological methods, in particular, to the method of indicating the area of leaf blades, which is easy to use and allows getting reliable results. Taking into account the informative value of the morphometric parameters of the warty birch leaves and the sensitivity of the species to environmental pollution, it is promising to use this species of tree plants as a bioindicator when assessing the ecological status of an urbanized and anthropogenic-transformed environment. The integral index of warty birch leaves asymmetry in the territory with a minimum air pollution was the lowest - 0.0258. The maximum value (0.0914) was investigated in the territory of the "Dobrotvirska Thermal Power Station", which indicates extremely unfavorable conditions; therefore the plants are in a very depressed state. The average integral index of the fluctuating asymmetry for the warty birch in the region of our studies is 0.0586, which suggests an approximation of the ecological state to pre-critical level. The comparative analysis of the morphometric parameters of the warty birch leaves discovered their uneven resistance to environmental pollution, which manifests itself by decreasing the size, area and biomass (cell material) of the leaves, as well as by increasing the degree of their necrotic damage
Key words: bioindication, air quality, biotest-objects, warty birch, leaf blades (limbs).
Використання рослинних бiоiндикаторiв для оцшки стану атмосферного повггря в зош дiяльностi Добротвiрськоl ТЕС
А.А. Буцяк, В.1. Буцяк, Л.1. Музика
Львiвський нацюнальний утверситет ветеринарног медицини та бютехнологт iMem С.З. Гжицького, м. Львiв, Украгна
Вивчено методологгчнг аспекты дослгдження стану атмосферного повтря, акцентовано увагу на бюлоггчних методах, зокре-ма методi тдикацп за площею листових пластинок, який е простим у використанш та дозволяе отримати достовгрнг результа-ти. Враховуючи тформативтсть морфометричних парамeтрiв листтв берези бородавчастог та чутливкть виду до забруднення довкмля, перспективним е використання даного виду деревних рослин як бютдикатора при оцтщ eкологiчного стану урбатзова-ного i техногенно-трансформованого середовища. 1нтегральний показник асиметри листтв берези бородавчастог на територп з мттальним забрудненням атмосферного повтря був найнижчим - 0,0258. Максимальний показник (0,0914), до^джено на територп ВП "Добротвiрська ТЕС", що свiдчать про вкрай нeсприятливiумови, рослини перебуваютьу сильно пригтченому стат. Середнш ттегральний показник флуктуючог асиметри для берези бородавчастог длянки наших до^джень становить 0,0586, що свiдчить про наближення еколог1чного стану до передкритичногорiвня. Порiвняльний аналiз морфометричних nарамeтрiв листтв берези бородавчастог виявив неоднакову гх стштсть до забруднення довкмля, яке проявляешься зменшенням розмiрiв, nлощi та бюмаси листтв, а також зростае стутнь гхнього некротичного ураження.
Ключовг слова: бютдикащя, ятсть повтряного середовища, бютест-об 'екти, береза бородавчаста, листковi пластинки.
Вступ
В yмoвax пocтiйнoгo зpocтaння зaбpyднeння та-вкoлишньoгo пpиpoднoгo cepeдoвищa вce бiльшoï aктyaльнocтi нaбyвae пpoблeмa якicнoï eкcпpec-oцiнки piвня зaбpyднeння кoмпoнeнтiв дoвкiлля (Hrubinko, 2005). У зв'язку з цим вiдбyвaeтьcя шиpoкe впpoвa-джeння мeтoдiв бioiндикaцiï, якi викopиcтoвyютьcя як eкcпpec-мeтoди для виявлeння тexнoгeннoгo нaвaнтa-жeння нa бioцeнoз. Meтoд бioiндикaтopiв зacнoвaний нa oцiнцi CTany нaвкoлишньoгo пpиpoднoгo cepeдo-вищa зa peaкцiями живиx opгaнiзмiв, цi pea^iï дoзвo-ляють oцiнити aнтpoпoгeнний вплив та дoвкiлля в пoкaзникax, щo мэють бioлoгiчний змicт.
Як бioiндикaтopи oбиpaютьcя нaйбiльш чyтливi дo дocлiджyвaниx чинник1в бioлoгiчнi cиcтeми чи opra-нiзми. Чyтливicть opгaнiзмiв дo змш yмoв cepeдoвищa й ocoбливo дo нaявнocтi кoнкpeтниx xiмiчниx дoмi-шoк пoклaдeнa в ocнoвy бioлoгiчнoï iндикaцiï, яку викopиcтoвyють пopяд з iнcтpyмeнтaльними мeтoдa-ми oцiнки зaбpyднeння нaвкoлишньoгo пpиpoднoгo cepeдoвищa. Оcнoвним зaвдaнням 6io^ma^ï e poз-poбкa мeтoдiв i ^ш^пв, щo змoжyть aдeквaтнo вдо-бpaжaти впливи piзнoгo xapaктepy з ypaxyвaнням кoмплeкcниx ocoбливocтeй зaбpyднeння тa дiaгнocтy-вaти paннi пopyшeння y тайб№ш чyтливиx томш^-нтax бioтичниx yгpyпoвaнь (Keivan et al., 2013).
Бюшдигащя пepeдбaчae цiлecпpямoвaнe викopиc-тaння cтaндapтниx тecт-opгaнiзмiв i мeтoдiв для ви-знaчeння якicнoгo cтaнy дoвкiлля. Оцiнкa пoвiтpянoгo cepeдoвищa, a6o m'erpa^ra oцiнкa якocтi cepeдoви-щa пpoживaння живиx opгaнiзмiв, пpoвoдитьcя нa piзнoмaнiтниx oб'eктax, в тoмy чиcлi зa cтaнoм вищиx дepeвниx i тpaв'яниcтиx фopм pocлин. Лиcтя y ниx фopмyeтьcя кoжeн piк, щo дoзвoляe пpoвoдити щopiч-ний мoнiтopинг; 6araTO pocлинниx видiв мaють мaco-вe пoшиpeння i чiткo виpaжeнi oзнaки, зa якими hoä-ливo пpoвoдити дocлiджeння. Hapeштi, aнaлiз pocлин y c^aAi зeлeниx нacaджeнь нaдae мoжливocтi визта-чити peaкцiю ввдгуку, мipи впливу зaбpyднeння arno-cфepнoгo шви^я нa eкocиcтeмy.
Лixeнoiндикaцiя як oдин з нaйпoшиpeнiшиx мeтo-дiв б^ндита^.' пpи дocлiджeннi впливу cтaцioнapниx джepeл нa бioтy мae знaчний нeдoлiк, ocкiльки викиди ввд cтaцioнapниx джepeл мoжyть вiдбyвaтиcя нa зтач-нш виcoтi: 5-20 м i бiльшe, щo cпpичиняe reperece^ ня ïx пoтoкaми пoвiтpя i ociдaння та вepxньoмy яpyci pocлиннocтi. А вжe пicля ïx aкyмyляцiï y cyдинниx pocлинax (дepeвax) вiдбyвaeтьcя ïxнe чacткoвe нaдxo-джeння в нижнiй яpyc, дe й aкyмyлюютьcя piзними видaми лишaйникiв (Ashykhmina, 2005).
Кpiм того, pocлини-iндикaтopи нe пoвиннi бути зaнaдтo чутливими i зaнaдтo iнepтними дo зaбpyднeн-ня. Heoбxiднo, щoб вoни мaли дocтaтньo тpивaлий життeвий цикл i давилку здaтнicть дo aвтopeгyляцiï. 3a кoмплeкcнoï тa cиcтeмнoï oцiнки cтaнy aтмocфep-нoгo пoвiтpя зa cyмicнiй дiï piзниx джepeл зaбpyднeн-ня, в пepшy чepгy cтaцioнapниx, нeoбxiднo викopиc-тoвyвaти pocлини-iндикaтopи з вepxньoгo яpycy.
Meтoю дocлiджeнь бyлo oцiнити cтaн aтмocфepнo-гo гов^я y зoнi дiяльнocтi Дoбpoтвipcькoï ТЕС зa
poзмipoм плoщi лиcтoвиx плacтинoк з вepxньoгo яpy-cy дepeвнoï pocлиннocтi.
Мaтерiaл i методи дослвджень
Для iнтeгpaльнoï oцiнки якocтi cepeдoвищa ^o-живaння живиx opгaнiзмiв викopиcтoвyвaли мeтoд iндикaцiï зa poзмipoм плoщi лиcтoвиx плacтинoк з вepxньoгo яpycy дepeвнoï pocлиннocтi зa плoщeю лиcтoвиx плacтинoк (Butsiak et al., 2011). Ц rapOTe^ тивнa мeтoдикa, ocкiльки дepeвнi pocлини пoшиpeнi пoвcюднo (rocaAra, oзeлeнeння), в мeжax нaceлeниx пунклв пepeвaжнo pocтyть дepeвa, як1 e iндикaтopaми, мeтoдикa пpoвeдeння дocлiджeнь дocить пpocтa, дo-звoляe швидкo oтpимaти пoкaзoвi дaнi.
Haйбiльш чутливим opгaнoм дepeвниx pocлин e зeлeний лиаток pocлини. Toмy для бioiндикaцiï тай-кpaщим вeгeтaтивним opгaнoм e c^e лиcтoк. Лиcтки cxильнi дo знaчнoï мiнливocтi, a дiaпaзoн ïx нopми peaкцiï' дyжe шиpoкий. Об'eктoм дocлiджeння бyлo o6para бepeзy бopoдaвчacтy, яга шиpoкo poзпoвcю-джeнa в дaнoмy peгioнi тa xapaктepизyeтьcя чутливю-тю дo дiï' aepoтexнoгeннoгo зaбpyднeння.
Для вимipювaння плoщi лиcткiв викopиcтoвyвaли CToci6, дe, знaючи дoвжинy тa ш^ину лиcткa, знaxo-дять кoeфiцieнт ^pepaxymy, який виpaxoвyють зa фopмyлaми (Butsiak et al., 2011):
К — Sл : Sx
Sл — Рл x S кв Рк
дe, К - пepeвiдний кoeфiцieнт;
S - плoщa лиcткa (л) a6o квaдpaтa пaпepy (кв);
P - мaca квaдpaтa пaпepy (кв) a6o лиcтa (л).
Виpaxoвyвaння кoeфiцieнтy пpoвoдять та ocнoвi вимipювaння 7-8 лиcткiв бepeзи, вiн дopiвнюe 0,64. Пoтiм вимipюють дoвжинy (a) тa шиpинy (b) кoжнoгo лиcткa i мнoжaть та пepeвiдний кoeфiцieнт (k): S — a x b x k
Ha дocлiджyвaнiй дшшщ в cepim-Hepec^ вщби-paли нeyшкoджeнi мaкcимaльнo poзвинyтi листки в cepeднiй чacтинi вeгeтaтивниx пaгoнiв, щo пpипинили picт, iз cepeдини пiвдeннoгo бoкy кpoни дecяти rop-мaльнo poзвинeниx дepeв бepeзи. Вiдбip зpaзкiв poc-линнoгo мaтepiaлy здiйcнювaли з гiлoк oднoгo пopяд-ку гaлyжeння нижньoï' чacтини кpoни.
Пpoби збиpaлиcя в 3 тoчкax кoжнoгo paйoнy, в то-жнш тoчцi пpoвoдилocя пo 3 вибipки, y кoжнiй вибip-цi вiдбиpaли нe мeншe 50 лиcткiв з oднieï pocлини. Пoтiм лиcтки зaклaдaлиcя в гepбapнi пpecи, a mcra пoвнoгo виcyшyвaння cклaдaлиcя в кapтoннi кopoбки з нoмepoм пpoби. У вepecнi-лиcтoпaдi пpoвoдилacя лaбopaтopнa oбpoбкa мaтepiaлy. В дocлiджeнняx бyлa викopиcтaнa cиcтeмa мopфoлoгiчниx oзнaк для лиcтя дepeвниx кyльтyp згiднo з мeтoдикoю "Бioтecт".
Maтeмaтичнy oбpoбкy peзyльтaтiв пpoвoдили вapi-aцiйнo-cтaтиcтичним мeтoдoм. Дocтoвipнicть вщмш-нocтi oдepжaниx eкcпepимeнтaльниx дaниx iз rampo-льними oцiнювaли зa дoпoмoгoю t^rn^TO Стьюдe-нтa. Вci poзpaxyнкж пpoвoдили зa дoпoмoгoю peдaк-тopa MS Excel 2007 тa пpoгpaмнoгo пaкeтa Statistica 6,0.
Результати та ïx обговорення
Дocлiджeння пoкaзникiв мopфoлoгiï лиcткiв дepe-внт pocлин, зoкpeмa ïx флюктyючoï acимeтpiï e œp-cпeктивним мeтoдoм б^едик^и cтaнy дoвкiлля. Симeтpiя e oзнaкoю oптимaльнoгo cтaбiльнoгo фop-мoyтвopeння, a вiдxилeння ввд нeï - iндикaтopoм впливу нa pocлинy cтpecoвиx фaктopiв. Тaкoж вapтo зaзнaчити, щo кoeфiцieнт флюктyючoï acимeтpiï зpoc-тae зa змiни життeздaтнocтi живиx opгaнiзмiв шд впливoм piзниx cтpecoвиx фaктopiв (Luckan and Sha-drina, 2013).
Дocлiджeння пoкaзaли, щo picт i poзвитoк pocлин (дepeв), зoкpeмa picт лиcткoвoï плacтинки знaчнoю мipoю зaлeжить ввд нaвкoлишньoгo пpиpoднoгo cepe-дoвищa, чим пoтyжнiшe тexнoгeннe нaвaнтaжeння нa дoвкiлля, тим бiльшoï шкoди вoнo зaвдae бioтi. Вики-ди в aтмocфepнe пoвiтpя ВП "Дoбpoтвipcькa ТЕС" -oднoгo iз нaйпoтyжнiшoгo зaбpyднювaчa y Львiвcькiй oблacтi з викидaми 37543,79 т/p (дioкcид aзoтy 8,32%, вyглeцю oкcид 0,62%, cipra дioкcид 79,70%, iншi 0,08%) - нeгaтивнo впливэють нa picт лиcткiв бepeзи,
зoкpeмa: дoвжинy чepeшкa (L1), лиcткoвoï плacтинки (L2), шиpинy (L3) тa плoщy лиcткoвoï плacтинки (S).
Рoзмipи листшв бepeзи бopoдaвчacтoï, як1 ^opoc-тaли в мeжax впливу ВП "Дoбpoтвipcькa ТЕС" були вiдпoвiднo нa 2,5, 10,6, 14,8 тa 19,3% мeншими пopiв-нянo з aнaлoгiчними пoкaзникaми кoнтpoльнoï' гpyпи дepeв (тaбл. 1).
Анaлiз oтpимaниx peзyльтaтiв (тaбл. 2) пoкaзaв, щo в зoнi мiнiмaльнoгo зaбpyднeння aтмocфepнoгo шви'-pя (yмoвнo eкoлoгiчнo чиcтa зoнa - c. Стpeптiв Кaм'янкa-Бyзькoгo paйoнy, щo вiднocитьcя дo зoни з мiнiмaльним тexнoгeнним нaвaнтaжeнням) мopфoлo-гiчнi пapaмeтpи лиcткoвoï' плacтинки бepeзи бopoдaв-чacтoï' пepeбyвaли в мeжax знaчeнь, xapaктepниx для ^oro виду pocлин.
Ha няшу думку, мoжнa пpипycтити, щo в цш зoнi yмoви pocтy тa poзвиткy бepeзи бopoдaвчacтoï' œpe-бувэють мaйжe нa piвнi пpиpoднoгo apeaiy. У зв'язку з цим oтpимaнi знaчeння мopфoмeтpичниx xapararep^ cтик листшв бepeзи бopoдaвчacтoï нaми були викopи-cтaнi як yмoвний кoнтpoль.
Таблиця 1
Дигамта змiни пapaмeтpiв лиcткiв бepeзи бopoдaвчacтoï зaлeжнo вiд iнтeнcивнocтi тexнoгeннoгo нaвaнтaжeння
№ п/п L1 (дoвжинa чepeшкa) L2 ^вжит лиcткoвoï плacтинки) L3 (шиpинa лиcткoвoï плacтинки) S (плoщa лиcткoвoï rnac-тинки)
Micцeзpocтaння дepeв - yмoвнo eкoлoгiчнo HHCTa зoнa
1 1,6 5,9 4,0 15,1
2 2,3 7,3 6,4 29,9
3 1,8 6,7 5,8 24,8
4 2,1 5,5 4,4 15,5
5 2,4 5,4 5,3 18,3
6 2,3 5,8 5,2 19,3
7 2,1 5,6 5,3 18,9
2,08 5,98 5,02 19,2
Micцeзpocтaння дepeв - дшянки xepnxopiï ВП "Дoбpoтвipcькa ТЕС"
1 2,0 4,9 4,1 12,4
2 1,7 5,2 4,0 13,6
3 2,2 5,7 3,6 13,1
4 1,8 5,7 4,5 16,7
5 1,8 5,4 4,4 18,7
6 2,1 5,1 4,8 17,2
7 2,2 5,5 4,6 17,1
1,82 5,35 4,28 15,5
Зaкoнoмipнo, щo збiльшeння piвнiв зaбpyднeння aтмocфepнoгo пoвiтpя нeгaтивним чинoм впливae нa мopфoмeтpичнi пoкaзники лиcткiв бepeзи бopoдaвчac-тoï. Тaк, в зoнi мaкcимaльнoгo зaбpyднeння для вcix так^ни^ вcтaнoвлeнo змeншeння чиcлoвиx знaчeнь пopiвнянo зi знaчeннями, щo були oтpимaнi в зoнi мiнiмaльнoгo зaбpyднeння.
Зa няшими дяними, мiнiмaльнa вiдмiннicть пoкaз-ник1в бyлa вcтaнoвлeнa для знaчeнь кyтa мгж годов-нoю жилтою тa дpyгoю ввд ocнoви листга жилкoю дpyгoгo пopядкy, вiдпoвiднo 97% для opaboï пoлoвини тa 88% для лiвoï. Однoчacнo мaкcимaльнi вiдмiннocтi були y знaчeнь вiдcтaнi мiж ocнoвaми пepшoï тa дэу-roï жидок дpyгoгo пopядкy (вiдпoвiднo 83 тa 77%).
У piзнoмaнiтниx eкoлoгiчниx дocлiджeнняx дeдaлi чacтiшe увягу дocлiдникiв пpивepтae пpoблeмa acимe-
тpичнoгo пpoявy oзнaк нa piзниx бoкax бiлaтepaльнo cимeтpичниx лиcткoвиx плacтин.
Сepeд ocнoвниx типiв acимeтpiï' нaйбiльший irne-pec викликae флyктyючa acимeтpiя, якa xaparareproy-eтьcя нeвeликими вiдxилeннями й впутаю™ cпpя-мoвaнocтi.
Дaнi тaблицi 3 cвiдчaть, щo iнтeгpaльний пoкaзник acимeтpiï' лиcткiв бepeзи бopoдaвчacтoï нa тepитopiï' з мiнiмaльним зaбpyднeнням aтмocфepнoгo шви^я e нaйнижчим - 0,0258.
Maкcимaльний пoкaзник acимeтpiï лиcткoвиx raa-ститок бepeзи бopoдaвчacтoï дocлiджeнo нa тepитopi-яx пpилeглиx дo ВП "Дoбpoтвipcькa ТЕС" з пoкaзни-кши флюктyючoï' acимeтpiï (0,0914), щo cвiдчaть ^o вкpaй нecпpиятливi yмoви, pocлини пepeбyвaють y cильнo пpигнiчeнoмy cтaнi.
Таблиця 2
Морфометричш параметры листав берези бородавчасто! в умовно еколопчно чистш 30HÍ с. CTpenTiB Кам'янка-Бузького району
№ Параметри Min Max M ± m
1 I Л 18,00 31,00 22,9 ± 1,35
П 19,00 31,00 23,20 ± 1,08
2 II Л 30,00 40,00 35,42 ± 1,43
П 30,00 42,00 36,23 ± 1,65
3 III Л 2,00 6,00 4,12 ± 0,38
П 2,00 6,00 4,21 ± 0,43
4 IV Л 10,00 14,00 12,26 ± 0,53
П 8,00 15,00 11,62 ± 0,63
5 V Л 40,00 59,00 49,30 ± 2,01
П 39,00 59,00 49,34 ± 1,68
6 VI 56,00 70,00 62,6 ± 1,88
Примтка: I - ширина половинки листка, мм; II - довжина друго! жилки другого порядку вщ основи листка, мм; III - вщс-тань мiж основами першо! i друго! жилок другого порядку, мм; IV - ввдстань мiж кiнцями цих жилок, мм; V - кут мiж головною жилкою i другою ввд основи жилкою другого порядку, VI - довжина черешка, мм. Л - лiва половинка, П - права половинка
Таблиця 3
Флюктуюча асимeтрiя листав берези в рiзних зонах забруднення атмосферного повггря
№_Зона забруднення_Флюктуюча асимeтрiя_Екологiчна оцшка територц
1 МГшмальна 0,0258 Умовна норма
2 3 Максимальна Середня по двох дГлянках 0,0914 0,0586 Вкрай несприятливГ умови, рослини перебувають у сильно пригшченому сташ Наближення еколопчного стану до максимального р1вня впливу
Сeрeднiй iнтeгральний показник флуктуючо! асиметри для берези бородавчасто! району дослщжень становить 0,0586, що сввдчить про наближення еколо-пчного стану до передкритичного рГвня.
Зггдно з результатами морфометричного аналiзу, в умовах дослщних дглянок спостерГгаеться достовiрнe зменшення площГ, бiомаси та лшшних парамeтрiв листшв берези бородавчасто! щодо контролю, можли-во це пов'язано Гз надмiрною к1льк1стю викидГв вщ спалювання природних видГв палива на ДобротвГрсь-кш ТЕС, яка розташована в смт. ДобротвГр (Кам'янко-Бузького району).
Основним видом палива е вугшля (некондицшне за зольшстю вугшля) з високим вмГстом срчистосл та золи, яка за вгдсутностГ очистки газово! фракцп та експлуатацп фГзично зношеного й морально застарь лого пилоочисного обладнання е головним забрудню-вачем атмосферного повГтря ЛьвГвсько! обласп (2/3
вах викидГв обласп). Станом на 2016 рГк, за шформа-щею мшстерства екологп та природних ресурсГв, "ДобротвГрська ТЕС" входить до ПерелГку 100 найбь льших забруднювачГв Укра!ни i е найбГльшим забруд-нювачем атмосферного повГтря в ЛьвГвськш обласл та джерелом транскордонного переносу забруднюю-чих речовин.
Нашстотшше зменшення площГ листково! пластинки берези виявлено на дослгднш дшянщ - зон дп промислових комплексГв ВП "ДобротвГрська ТЕС" -вгдповГдно на 19,3 з фоновим показником. Значення довжини i ширини листка у межах рГзнофункцюналь-них ландшафтних зон екосистем е нижчими вгдносно контролю в середньому на 14%. Маса листково! пластинки в популяцГях берези бородавчасто! статистично достовГрно знижуеться у 2,2 разу в зош дп ВП "Доб-ротвГрська ТЕС" щодо цього показника на фоновш територй.
Таблиця 4
Морфометричш параметри листков берези повисло! в межах зон дослщження екосистем
Дослщжуваш дшянки
Ступгнь некрозу
Площа листка, Довжина листка,
см
см
Ширина листка, см
Бгомаса листка, г
Умовно еколопчно чиста зона
Дшянки територй ВП "ДобротвГрська ТЕС"
1,0 3,0
19,2 15,5
5,98 5,35
5,02 4,28
0,216 0,132
ПорГвняльний аналГз морфометричних параметрГв листав берези повисло! виявив неоднакову !х стш-к1сть до забруднення довшлля. Зменшення розмГрГв, площГ та бюмаси листков берези повисло! супрово-
джуеться зростанням ступеня !х некротичного ура-ження, що посилюеться в послгдовному рядГ досль джених локальних екототв екосистеми.
Висновки
Враховуючи шформатившсть морфометричних параметр1в листав берези бородавчасто! та чутли-вють виду до забруднення довшлля, перспективним е використання даного виду деревних рослин як бюш-дикатора при оцшщ еколопчного стану урбашзовано-го i техногенно-трансформованого середовища.
1нтегральний показник асиметрi! листкiв берези бородавчасто! на територп з мiнiмальним забруднен-ням атмосферного повiтря був найнижчим - 0,0258. Максимальний показник (0,0914), дослвджено на те-реторi! ВП "Добротвiрська ТЕС", що свiдчать про вкрай несприятливi умови, рослини перебувають у сильно пригнiченому станi. Середнш iнтегральний показник флуктуючо! асиметрi!' для берези бородавчасто! району наших дослщжень становить 0,0594, що сввдчить про наближення екологiчного стану до пе-редкритичного рiвня.
Порiвняльний аналiз морфометричних параметрiв листков берези повисло! виявив неоднакову !х стш-шсть до забруднення довк1лля - спостертаеться зменшення розмiрiв, площi та бюмаси листков берези повисло!, а також зростае стутнь !х некротичного ураження.
Перспективи наукових досл1джень. Бiоiндикацiя як важливе доповнення iнструментальних методiв е найбшьш рацiональна та ефективна для комплексно! експрес оцiнки стану забруднення атмосферного повь тря урбанiзованого середовища, а тому необхщно проводити подальшi дослвдження щодо використання рослинних бiоiндикаторiв для дiагностики раннiх
nopymeHHH b HaH6№m nyraHBHx K0Mn0HeHTax 6ioraH-
hhx yrpynoBaHb.
References
Hrubinko, V.V. (2005). Intehralna otsinka toksychnoho urazhennia u biolohichnykh systemakh. Nauk. zapysky Ternopilskoho pedinstytutu, 26(3), 111-114 (in Ukrainian).
Keivan, M.P. Tertychna, O.V., & Keivan, O.P. (2013). Vykorystannia roslyn-bioindykatoriv dlia ekolohichnoho otsiniuvannia atmosfernoho povit-ria v zoni roztashuvannia ptakhofabryky. Naukovyi visnyk NLTU Ukrainy, 22(15), 109-114. http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnltu_2012_22.15_20 (in Ukrainian).
Ashykhmina, T.Ia. (2005). Bioindykatsiia ta biotestuvannia - metody piznannia ekolohichnoho stanu navkolyshnoho seredovyshcha. Kyiv: Znannia (in Ukrainian).
Butsiak, H.A., Cherevko, M.V., Paraniak, R.P., & Sukhorska, O.P. (2011). Bioindykatsiia. Metodychni vkazivky (in Ukrainian).
Luckan, E.G., & Shadrina, E.G. (2013). Bioindikacion-naja ocenka sostojanija okruzhajushhej sredy goroda Aldana na osnove analiza fluktuirujushhej asimmetrii berezy ploskolistnoj. Mezhdunarodnyj zhurnal pri-kladnih i fundamental'nih issledovanij, 8, 139-141. https://applied-research.ru/ru/article/view?id=3793 (in Russian).
