CC BY
340
УДК: 349.4
Д. В. САНН1КОВ,
канд. юрид. наук, асистент кафедри земельного та аграрного права,
Нащональний ушверситет «Юридична академiя Украши iменi Ярослава Мудрого», м. Харюв
Ц1ЛЬОВЕ Й РАЦЮНАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬ ЯК АСПЕКТИ ПРАВОМ1РНО1 ПОВЕД1НКИ СУБСКТ1В
ЗЕМЕЛЬНОГО ПРАВА
Розглянуто актуальна питания цгльового використання земель, рационального використання земель та гх сп1вв1дношення. Проанал1зовано методи та мехатзми впливу держави на земельт правовгдносини в щлому, а також на поведтку суб'ект1в таких в1дносин, запропоновано шляхи вдосконалення державног полтики у сфер1 забезпечення належного використання земель.
Ключов1 слова: ращональне використання земель, цшьове використання земель, належне використання земель, економiчне стимулювання, державна пол^ика у сферi використання земель, правомiрна земельна поведшка.
Додержання закону при використанш земель в Укрш'ш - важливе, актуальне, суттеве й першочергове завдання не лише держави, а й кожного землекористувача. На жаль, сьогодення не в1др1зняеться особливими досягненнями у сфер1 забезпечення реаизацн принцитв земельного права та земельного законодавства. Питання досягнення такого стану розвитку суспшьних вщносин, за якого використання земель в Украши можливо буде вважати належним, дуже гостро стопъ перед сучасною державою.
У р1зш часи проблематику цшьового, ращонального та ефективного використання земель розглядали як сучасш украшсью вчеш, так 1 правники шших держав та час1в, серед яких А. П. Гетьман, Г. С. Башмаков, I. О. 1коницька, М. I. Краснов, П. Ф. Кулинич, А. М. Млрошшченко, Н. I. Титова, Ю. С. Шемшученко, М. В. Шульга та багато ш. Проте не можна говорити про досягнення згоди та однозначност розумшня принцитв цшьового та ращонального використання земель не тшьки серед вчених, а й серед юрист1в-практиюв.
Завданням даноХ статт1 е виокремлення критерпв спiввiдношення принципiв земельного права, анашз державно!' полiтики у сферi забезпечення цшьового та рацiонального використання земель та розробку напрямюв розвитку впливу держави на суспшьш вiдносини з метою формування правомiрноl поведiнки учасниюв земельних вiдносин.
Рацiональне цiльове та ефективне використання земель в Укра'ш необхщно вважати найголовнiшим завданням ушх суб'ектiв земельних правовiдносин. Даний постулат не викликае жодних сумнiвiв. Звернемося, перш за все, до земельного законодавства. При розглядi ст. 5 Земельного кодексу Укра'ни (дай - ЗК Укра'ни) [1], де йдеться про принципи земельного законодавства, ращональне використання земель визнаеться основоположним началом, основою, яка являеться базисом використання земель. Крiм того, аналiз земельно-правово! лiтератури надае можливiсть говорити, що окрiм принципу цiльового використання земель, що е принципом не тшьки земельного законодавства, але й земельного права, слщ видiляти ще й принцип ращонального використання земель.
Значення реамзаци принципiв цiльового та ращонального використання земель, а також дотримання норм земельного законодавства, як спрямоваш на зазначену реалiзацiю, неможливо недоощнювати. Зазвичай прийнято вважати, що цшьове та рацiональне землекористування - це обов'язок власниюв i користувачiв земельних дшянок [Там само]. Якщо проаналiзувати норми законодавства, то можливо дшти висновку, що обов'язок саме такого використання земель у бшьшост нормативно правових аклв сто'ть на першому мiсцi.
Так, ЗК Укра'ни, у п. «а» ч. 1 ст. 91, перш за все, визначае обов'язком власника земельно!' дшянки використання И за цшьовим призначенням. Не виняток й основний обов'язок землекористувача, який у п. «а» ч. 1 ст. 96 ЗК Укра'ни також визначений як використання земельно!' дшянки за И цшьовим призначенням. При аналiзi шших нормативно правових аклв, наприклад закошв Укра'ни «Про оренду землЬ», «Про фермерське господарство», «Про
2
сшьськогосподарсью кооперативи» у частинi, де зазначено нормативно-правовi акти визначають обов'язки суб'еклв використання землi, також у першу чергу йдеться про необхщнють використання земельно!' дшянки виключно за 11 цiльовим призначенням. Зважаючи на характер наведених нормативно-правових актiв, може виникнути хибна думка вщносно того, що цiльове використання земель - це правовий принцип, що стосуеться виключно земельних дiлянок сшьськогосподарського призначення. Дане твердження, на жаль, розповсюджене серед юристiв-практикiв. Останнiм часом новою та актуальною тенденщею розвитку практично! юридично! консультацiйноi дiяльностi е надання роз'яснень законодавства у мережi 1нтернет на сайтах суб'ектiв надання юридичних послуг та на рiзноманiтних юридичних форумах. Досить часто особи, як називають себе правозахисниками, надаючи консультацп з приводу використання земель, звертають увагу на те, що тшьки землi сiльськогосподарського призначення необхщно використовувати за цiльовим призначенням, а, наприклад, присадибну земельну дiлянку цшком можливо використовувати для потреб особистого селянського господарства. Допускають можливiсть використання земельних дшянок не за цiльовим призначенням й деяк вченi, говорячи про вщповщшсть закону вирощування сiльськогосподарськоi продукцii для власного вжитку на землях оборони та промисловост [4].
Усi подобш висновки, думки, тлумачення законодавства та iншi форми праворозумiння необхiдно вважати абсолютно недопустимими. Використовуючи формально-юридичний метод, слщ зауважити, що у ст. 5 ЗК Укра!ни йдеться про принципи земельного законодавства. Таким чином, беручи до уваги що земельне законодавство регулюе не лише вщносини з приводу використання земельних дшянок сшьськогосподарського призначення, то принцип цшьового використання земель поширюеться на вс дев'ять юнуючих категорш земель в Украш. Те ж саме стосуеться й положень статей 91 i 96 ЗК Укра!ни, де йдеться про обов'язки власниюв та користувачiв земельних дiлянок безвщносно категор^ земель, до яких вщносяться
3
вщповщш дшянки. Таким чином, уявляеться неможливим стверджувати про необхщшсть використання за цшьовим призначенням виключно земель сшьськогосподарського призначення.
Що ж стосуеться рацюнального використання земель, то в даному випадку думки вчених р1зняться. Так, деяк з них визначають рацюнальшсть землекористування через досягнення максимального ефекту у здшсненш цшей землекористування, але опосередковують такий ефект через урахування корисно!' взаемодп земл1 з шшими природними факторами [3]. 1нш1 рацюнальним землекористуванням вважають використання земл1 в обсягах та способом, як забезпечують сталий економ1чний розвиток, що не призводить до порушення вщновлювальних властивостей природи 1 попршення еколопчних умов навколишнього природного середовища [6]. Кр1м того, юнуе думка, вщповщно до яко! рацюнальне використання земл1 передбачае досягнення максимального ефекту в цшях землекористування [5]. Отже, на шдстав1 викладеного цшком можливо зробити висновок, що рацюнальшсть у землекористуванш полягае в максимальному задоволенш потреб суб'екта використання земель при нанесенш самш земельн1й д1лянц1 м1н1мально! шкоди.
Таким чином, обов'язкове рацюнальне та ц1льове використання земл1 в Укра!н1 необх1дно вважати таким, що спрямоване на досягнення реаизацп основних принцишв земельного права, тобто належним. Терм1н «належне землекористування» у законодавств1 не використовуеться, але, зважаючи на те, що завжди обов'язком власника та користувача земельно! дшянки вважаеться И цшьове та рацюнальне використання, то саме вилучення корисних властивостей 1з дшянки, коли забезпечуеться дотримання припис1в щодо цшей И використання, виважено!' ефективност1 такого використання, слщ вважати правильним та повшстю законним, тобто належним.
Таким чином, можливий висновок про те, що власники та користувач1, для яких рацюнальшсть використання земель передбачена законом у якост1 головного обов'язку, та яю сам1 зац1кавлен1 в належному використанн1
4
земельних дшянок для того, щоб якнайбшьш ефективно використовувати вiдповiднi дiлянки й надал^ являються суб'ектами забезпечення цшьового та рацiонального використання земельних дшянок.
Але не лише власниюв i користувачiв земельних дiлянок необхiдно вщносити до суб'ектiв забезпечення належного використання земель. Держава, як суб'ект земельних вщносин, гарантуе збереження та покращення стану земель. Для досягнення зазначено! мети, державою, в особi спещально уповноважених органiв, приймаються вiдповiднi норми права, здшснюеться контроль за належним використанням земель, стимулювання власникiв та користувачiв до цiльового, рацiонального та виважено ефективного використання земель.
Незважаючи на зазначеш завдання та обов'язки, сучасний стан забезпечення цшьового, ращонального та ефективного використання земель досить перманентно вiдрiзняеться вщ идеального. Численш факти порушень земельного законодавства, серед яких i нецiльове використання земельних дшянок, i !х самовiльне зайняття, iншi види неправомiрноi поведiнки власниюв та користувачiв цiлком можливо розщнювати як результат неефективного управлiння державою процесами реалiзацii земельно! полiтики.
Говорячи про земельну полггику держави, неможливо не згадати про механiзм регулювання земельних вщносин. 1снують рiзнi шдходи до розумiння правового механiзму, впм самим усталеним та розповсюдженим необхщно вважати пiдхiд С. С. Алексеева, вщповщно до якого елементами цього правового шституту являються норми права, методи, заходи, засоби, способи, прийоми впливу на суспшьш вщносини, праворозумшня, правосвiдомiсть та iн.
Сьогоднi держава використовуе переважно адмшютративний механiзм впливу на суспшьш вщносини, тобто земельш правовiдносини формуються та розвиваються тд певним владним тиском. Останнiй здшснюеться через вщповщш органи державно! влади, яю виявляють земельнi правопорушення та, реалiзуючи покладенi на них функцп, притягують до вiдповiдальностi правопорушника. Впм, як уявляеться, основний акцент необхщно робити не на
5
реагування держави на неправом1рну поведшку суб'еклв земельних вщносин, а на формування такого сприйняття правово! дшсност1, за якого у зазначених суб'еклв не буде виникати умислу на скоення земельного правопорушення.
Важлива роль при таких процесах мае вщводитися економ1чним важелям впливу на формування поведшки власниюв та користувач1в земельних дшянок. За таких обставин важливо згадати про правосвщомють. Так, саме формування правосв1домост1 у власниюв та користувач1в земельних дшянок можливо розцшювати як фактор забезпечення цшьового, ращонального та ефективного використання земель. Якщо розглядати джерела земельного права, тобто нормативно-правов1 акти, як являються зовшшньою формою вираження правил поведшки суб'еклв, як беруть участь у земельних вщносинах, то можливо зробити висновок, що вс вони без виключення базуються на принципах, основах 1 началах земельного права. Так, норма-основа, що мютиться в Конституцп Укра!ш [2], зм1ст яко! полягае в нормативному закршленш розум1ння земл1 як основного нащонального багатства, яке потребуе особливо! охорони, знайшла свое в1дображення у бшьшост1 нормативно-правових акт1в, якими регулюються земельш в1дносини. Серед таких аклв 1 ЗК Укра!ни, 1 Закон Укра!ни «Про охорону земель», шш1 нормативно-правов1 акти, проте не кожен власник та користувач земельно! дшянки до кшця розум1е зм1ст тако! норми Основного Закону, 1нших джерел земельного права. Якщо б кожен сприйняв дану норму, цшком можливо було б говорити про вщсутшсть умов земельних правопорушень. Саме дана норма мае бути покладена в основу формування правосв1домост1, спрямування правом1рно! поведшки суб'еклв земельних вщносин.
Але, як уявляеться, неможливо говорити про формування позитивно! правосв1домост1, коли його грунтом виступае адмшютративний вплив на власника та користувача земельною дшянкою. У даному випадку неможливо, застосовуючи виключно примус, заборону та зобов'язання, досягти результату у вигляд1 необх1дних переконань у суб'екта правовщносин. Причин тому може бути кшька, серед яких, перш за все, економ1чш. Так, санкц1я за порушення
6
правил швозмш при використаннi земель сшьськогосподарського призначення, значно менша нiж той прибуток, який можливо отримати при вирошуванш декiлька рокiв на однш земельнiй дiлянцi однакових сiльськогосподарських культур, що особливо виснажують землю (соняшник, соя, рапс та iн.). Посилення санкцш за таке правопорушення навряд чи призведе до формування належно! поведшки власникiв та користувачiв земельних дшянок, оскшьки основою тако! поведшки повинен бути не страх перед покаранням, а розумшня особливостей використання сшьськогосподарських земель, ïx ролi та значення для держави та народу, щнносл - як юторико-культурно].', так i економiчноï.
На формування правомiрноï поведiнки власникiв та користувачiв земельних дшянок можливо впливати лише за допомогою економшо-правового меxанiзму використання i охорони земель. Особливо'' уваги серед елеменлв економжо-правового меxанiзму впливу на даш вiдносини заслуговуе стимулювання. На сьогодш такий iнститут земельного права, як економiчне стимулювання, нажаль знаходить свое вщображення у земельному законодавствi лише у незначнiй частинi норм, присвячених вщшкодуванням збиткiв, що зазнали власники та користувачi земельних дшянок при ]'х полiпшенi. Уявляеться, що шститут економiчного стимулювання потребуе розширення, використання вiдповiдниx стимулiв мае бути покладене в основу формування правомiрноï поведiнки всix без виключення суб'еклв земельних вiдносин.
Список л1тератури:
1. Земельний кодекс Украши // Вщом. Верхов. Ради Украши. - 2001. - № 46
2. Конститущя Украши : прийнята на п'ятш сесп Верховно1 Ради Украши 28 червня 1996 р. // Вщом. Верхов. Ради Украши. - 1996. - № 30. - Ст. 141.
3. Краснов Н. И. О понятиях рационального использования и охраны земли / Н. И. Краснов, Г. С. Башмаков // Государство и право. - 1999. - № 10. - С. 38-44.
4. Лисанець О. С. Земельно-правовi засади городництва громадян : автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. юрид. наук : 12.00.02 / О. С. Лисанець ; Нац. юрид. акад. Украши iм. Я. Мудрого. - Х., 2006. - 20 с.
5. Правовые проблемы рационального использования земли и охраны сельскохозяйственных земель (материалы «круглого стола») / Т. С. Бакунина // Государство и право. - 1998. - № 4. - С. 42-65.
6. Юридична енциклопедiя : в 6 т. / редкол. : Ю. С. Шемшученко та ш. - К., 1998. -Т. 5 : П-С. - 2003. - С. 244.
Санников Д. В. Целевое и рациональное использование земель как аспекты правомерного поведения субъектов земельного права.
Статья посвящена рассмотрению актуальных вопросов целевого использования земель , рационального использования земель , их соотношение . В статье анализируются методы и механизмы влияния государства на земельные правоотношения в целом , а также на поведение субъектов таких отношений , предлагаются пути совершенствования государственной политики в сфере обеспечения надлежащего использования земель .
Ключевые слова: рациональное использование земель, целевое использование земель, надлежащее использование земель, экономическое стимулирование, государственная политика в сфере использования земель, правомерное земельный поведение .
Sannikov D. The title and the rational use of land as aspects of the lawful conduct of subjects of land law.
The article is devoted to topical issues of the title of land use, land use management, their relationship . This article analyzes the methods and mechanisms of the state to land relationship in general, as well as the behavior of the subjects of such relationship, suggests ways to improve public policy in ensuring the proper use of land .
Key words: rational use of land, the proper use of land , appropriate land use , economic incentives , public policy in the field of land use, land lawful behavior.
