CC BY
4
УДК 332.1
Б01: 10.15587/2312-8372.2018.141301
ОБГРУНТУВАННЯ НЕОБХ1ДНОСТ1 ДОТРИМАННЯ СОЦ1АЛЬНО1 СПРАВЕДЛИВОСТ1 У ХОД1 РЕФОРМУВАННЯ ТЕРИТОР1АЛЬНОГО УСТРОЮ УКРА1НИ
Красноносова О. М., Михайленко Д. Г.
Об'ектом дослгдження е процес дотримання соцгалъног справедливостг у ходг реформування територгалъного устрою Украгни. Реформа мгсцевого самоврядування, що значно активгзуваласъ на протязг останнгх п'яти рокгв в соцгалъно-економгчнгй систем! Украгни, реалгзуетъся на тлг евро-гнтеграцгйних процесгв та глобалгзацгг економгки, що не можутъ не вплинути на резулътати децентралгзацгг влади. Однгею з вагомих проблем процесу реформування територгалъного устрою Украгни е дотримання соцгалъног справедливостг за умови досягнення економгчного ефекту вгд заходгв, якг впроваджуютъся.
У ходг дослгдження були використанг теоретичнг та емпгричнг методи г прийоми, а саме: аналгзу та синтезу, гндукцгг та дедукцгг, теоргг логгки, когнтивного моделювання, компаративгстики, абстрагування, формалгзацгг та структурног декомпозицгг, контент-аналгзу.
В роботг отримано низку нових наукових резулътатгв ргзного ступеня новизни. Узагалънено та проаналгзовано теоретичнг аспекти свгтоглядног платформи реформування територгалъного устрою. Доведено, що гмплементацгя закордонного досвгду мае проходити з урахуванням менталъног специфгки украгнсъкого суспглъства. Побудовано когнтивну моделъ причинно-наслгдкових зв 'язкгв мгж економгчною та соцгалъною складовими реггоналъног системи. Доведено пргоритетнгстъ триргвневог побудови держави, в якгй базовою ланкою е територгалънг громади. До складу компонент моделг економгчног системи рег1ону запропоновано включати сировинну та людсъку складовг, а також основнг засоби виробництва, як характеристики стану економгчног системи. Розраховано тгсноту зв'язкгв мгж економгчними та соцгалъними показниками, як гндикатор дотримання соцгалъног справедливостг у суспглъствг.
Побудова моделг причино-наслгдкових зв 'язкгв мгж складовими соцгалъно-економгчног системи рег1ону дала змогу довести, що поняття соцгалъног справедливостг невгд'емне вгд економгчних резулътатгв господарювання гг первинних ланок. Ефективне функцгонування кожног з територгалъних громад, як первинних ланок адмгнгстративног системи рег1ону е обов 'язковою умовою формування соцгалъних стандартгв життя населення на ргвнг свгтових аналоггв.
Ключовi слова: соцгалъно-економгчна системарег1ону, адмгнгстративний устргй, територгалъна громада, соцгалъна справедливгстъ, економгчна ефективнгстъ.
1. Вступ
Укра'на, як i iншi держави, функщонуе у взаемопов'язаному та взаемозалежному свiтi. Сучасну економiчну дiяльнiсть кра'ни супроводжують процеси глобалiзацii i свiтовоi iнтеграцii господарсько!' дiяльностi, а також регюнаизацп. Вони здiйснюють безпосереднш вплив, як позитивний, так 1 негативний, на функщонування господарських систем в регюнах Укра'ни. Умовою зменшення негативного впливу перелiчених процесiв може стати проведення полггики оптимального розмщення продуктивних сил, сформовано!' на розвитку мюцевого самоврядування та перенесення вщповщальност на мiсця. Вирiшення такого завдання можливе шляхом обгрунтування оптимального розмщення продуктивних сил по територiальних громадах з метою одержання якомога бшьшого ефекту, шакше кажучи, вiд найкращо!' територiальноi органiзацii регiону кра'ни. Виходячи з вищевикладеного актуальним е доведення необхщност дотримання сощально! справедливостi у ходi реформування територiального устрою в Украшу
2. Об'ект дослiдження та його технолопчний аудит
Об'ектом дослгдження е процес дотримання соцiальноi справедливост у ходi реформування територiального устрою Укра'ни. Цей процес невiдривно пов'язаний iз утворенням та розвитком територiальних громад, як первинно! ланки адмшютративного устрою регiонiв Укра'ни.
Нинiшня територiальна громада в Украiнi не е аналогом и iсторичного прообразу. Це одиниця, що створюеться державою. Територiальна громада - це сукупнiсть громадян Укра'ни, котрi спiльно проживають у мюькому чи сiльському поселеннi, мають колективнi iнтереси i визначений законом правовий статус. На вщмшу вщ просто!' територiальноi одиницi, поселення, яке мае статус територiальноi громади, надшяеться певними правами. У першу чергу, це право на самоврядування [1].
Первинним ношем мюцевого самоврядування е територiальна громада. Право юнування територiальноi громади як суб'екта економiчноi та фшансово!' дiяльностi вперше передбачено в Конституцп Укра'ни [2], ухваленiй у 1996 рощ. Територiальна громада е особливим суб'ектом господарсько!' дiяльностi, поеднуючи в собi одночасно як функцп низово!', базово!' адмшютративно-територiальноi одинищ, так i носiя мiсцевого самоврядування, шституту мiсцевоi влади.
Згiдно з Конститущею Укра'ни [2] мiсцеве самоврядування здшснюеться територiальною громадою. Воно може здшснюватися громадою як безпосередньо, так i через органи мiсцевого самоврядування. Органами мюцевого самоврядування е сшьсью, селищш, мiськi ради та !'хш виконавчi органи. Органами мiсцевого самоврядування, що представляють спшьш iнтереси територiальних громад сiл, селищ та мют, е районнi та обласнi ради.
Територiальнi громади обирають вiдповiднi ради. Вони обирають сшьського, селищного чи мюького голову. Голова районно!' чи обласно!' ради обираеться депутатами вщповщно!' ради.
Стаття 142 Конституцп [2] встановлюе, що матерiальною та фшансовою основою мюцевого самоврядування е:
- рухоме й нерухоме майно;
- доходи мюцевих бюджепв;
- iншi кошти;
- земля;
- природш ресурси, як е у власностi територiальних громад сш, селищ, мiст, районiв у мютах;
- об'екти 1хньо1 стльно!' власностi, котрi перебувають в управлшш районних i обласних рад.
Стаття 143 Конституцп [2] зазначае: територiальнi громади безпосередньо або через утвореш ними органи мюцевого самоврядування:
- управляють майном, що е в комунальнш власностц
- затверджують програми соцiально-економiчного та культурного розвитку, контролюють виконання !'х;
- затверджують бюджети вщповщних адмiнiстративно-територiальних одиниць i контролюють виконання !'х;
- встановлюють мiсцевi податки i збори згiдно iз законом;
- забезпечують проведення мюцевих референдумiв та реалiзацiю !'х результат;
- утворюють, реорганiзують та лжвщують комунальнi пiдприемства, органiзацii й установи, а також здшснюють контроль за 1'хньою дiяльнiстю;
- вирiшують iншi питання мiсцевого значення, вiднесенi законом до 1хньо1 компетенцii.
Територiальнi громади, зпдно з Конституцiею Укра'ни [2], можуть об'еднувати на договiрних засадах об'екти комунально!' власностi. А також кошти бюджепв для виконання спшьних проектiв або для спiльного фшансування (утримання) комунальних пiдприемств, органiзацiй, установ, створювати для цього вщповщш органи та служби.
Територiальна громада виконуе важливi суспiльнi функцii, забезпечуе реаизацш основних соцiально-економiчних прав громадян, е шструментом залучення !'х до управлшня суспiльством та його економiкою. Отже, громада е вбудованим стабшзатором соцiально-економiчного ладу в краiнi та п соцiально-полiтичного становища. Економiчна та фшансова дiяльнiсть громади в Украiнi перебувае в стадп становлення. Саме тому, необхщним е удосконалення методичного забезпечення контролю за дотриманням сощально!' справедливост у ходi функцiонування господарсько!' системи кожного з регюшв Укра'ни.
3. Мета та задачi дослiдження
Метою дослгдження е удосконалення методичного забезпечення контролю за дотриманням сощально!' справедливост у ходi функцiонування економiчноl системи територiальних громад.
Виходячи з поставлено!' мети завданнями дослщження е:
1. Обгрунтування складових свiтоглядноi платформи реформування економши регiонiв краiни й територiального устрою Украiни.
2. Визначення причинно-наслщкових зв'язкiв мiж показниками соцiально-економiчного розвитку регюшв краiни.
3. Iдентифiкацiя моделi економiчноi системи регiону.
4. Визначення складу компонент моделi економiки регюну.
5. Визначення доцiльностi дотримання соцiальноi справедливостi у ход1 реформування адмшютративного подiлу регiонiв Укра'ни.
4. Дослщження iснуючих р1шень проблеми
Бiльшiсть наукових робгг сконцентровано на проблемах оптимального розмщення та розвитку продуктивних сил в регюнах кра'ни [3, 4]. За визначенням [5] тд розмщенням продуктивних сил розумiють розподiл продуктивних сил по територп вiдповiдно до природних, сощальних 1 економiчних умов и окремих частин i райошв, що визначаеться особливостями суспiльного й територiального подiлу працi.
За думкою авторiв роботи [6], розвиток продуктивних сил - основа всього суспшьного розвитку. Вщ рiвня розвитку i характеру продуктивних сил, насамперед вiд рiвня складностi i досконалостi виробництва залежить рiвень розвитку економiчноi системи адмшютративно! територii. З iншого боку, розвиток продуктивних сил лежить в основi змiни i розвитку друго! складово! системи адмiнiстративноi територii - сощально!.
Продуктивнi сили е джерелом економiчного зростання i виконують роботу з виробництва товарiв i послуг, у той же час вони е основою створення певних умов життя населення адмiнiстративноi територп [6]. Одним з чинниюв такого стану е те, що продуктивш сили е предметом вивчення багатьох галузей знань, вони знаходяться на стику техшчних, економiчних i соцiальних наук. В основному дослщження з цього напрямку спрямоваш на визначення суб'ектно-об'ектного змiсту продуктивних сил. Об'еднаш в одну систему, вони створюють умови життя населення.
В робот [7] автори зосереджують увагу на маркетинговому пiдходi до вирiшення проблем регюнального розвитку, що заслуговуе на увагу. Але вони не зосереджуються на проблемi дотримання соцiальноi справедливост у ход1 регiональних трансформацiй.
Робота [8] присвячена питанням побудови моделей регюнальних систем. Моделювання дае значш переваги у побудовi майбутнiх сташв регiональноl системи. Воно е основою побудови прогнозiв на майбутне. Однак, сощальна складова часто стае слабко прогнозованою. До такого ж висновку дшшли автори роботи [9].
Автор роботи [10] торкався питань трудово! м^рацп, яю безпосередньо пов'язанi з проблематикою сощально! справедливостi, але пошук рiшень був в полi податкового законодавства. Це значно обмежило можливосп наукового пошуку.
У роботi [11] розглянуто сощальш та правовi аспекти адмшютративного розподшу територiй, що склало пiдгрунтя визначення сутностi соцiальноl
справедливости Другою складовою теоретичного пiдгрунтя стала робота [12], в якш за основу взято людський фактор. Теоретичне поеднання двох пiдходiв розширило змют поняття справедливостi.
В основу дослщження покладено теорiю регiонального розподiлу [13], яка у найбшьшш мiрi вщповщае практицi, що склалася в Укра1ш.
Пiдсумовуючи науковi дослiдження з цього напрямку можна стверджувати, що проблема удосконалення методичного забезпечення контролю за дотриманням сощально!' справедливост у ходi функцiонування господарських систем в межах кожно!' територiальноï громади в регюнах Украши потребуе вирiшення.
Для вивчення впливу продуктивних сил бшьшють науковщв розглядають економiку з точки зору процесу виробництва, для чого використовуються таю основш фактори виробництва, як праця, земля i капiтальнi блага, тобто, рiзноманiтнi засоби виробництва, як створюються людиною. Пошук оптимальноï моделi поеднання складових продуктивних сил на економiчний результат надасть можливiсть:
- найбшьш ефективно використовувати наявнi ресурси;
- визначити стан економiчноï системи адмiнiстративноï територiï та його вплив на сощальш стандарти життя населення.
5. Методи дослщження
У ходi дослiдження були використанi теоретичнi та емтричш методи i прийоми, а саме:
анаизу та синтезу - для ствставлення думок вчених та синтезу авторсько!' позицiï щодо визначення мюця громад у соцiально-економiчнiй системi регiону;
iндукцiï та дедукцп - для здшснення аналiтичних процедур поеднання особислсних думок фахiвцiв з питань регiональноï економiки у авторське бачення шляхiв вирiшення проблеми дотримання соцiальноï справедливостi;
- теорп логiки - для обгрунтування доцiльностi дотримання соцiальноï справедливостi у ходi реформування адмшютративного подiлу регiонiв Украши;
когнiтивного моделювання - для визначення причинно-наслiдкових зв'язюв мiж показниками соцiально-економiчного розвитку регюшв краши;
компаративiстики - для щентифшацп моделi економiчноï системи
регiону;
абстрагування, формаизацп та структурноï декомпозицп - для визначення складу компонент моделi економши регiону;
контент-аналiзу - для обгрунтування складових свiтоглядноï платформи реформування економши регiонiв краши й територiального устрою Украши.
6. Результати дослщження
Шд продуктивними силами (англ. Produce - виробляти) [14] визначають -засоби виробництва (знаряддя пращ та предмети пращ), за допомогою яких
виробляють матер1альш блага (здiйснюють MaTepianbHe виробництво). А також люди, що здатш до пращ, мають neBHi навички й знання i приводять у дш ш засоби та вдосконалюють ïx.
Пiд продуктивними силами суспшьства [3] визначено взаемозалежну сукупнiсть особистюних i речових (мaтерiaльниx) чинникiв виробництва, видшяючи у ïx склaдi наступш нaйвaжливiшi елементи:
соцiaльнi (праця, спадщина культурно-господарського розвитку); природнi (мiнерaльнi та бюлопчш ресурси); - теxнологiчнi (поеднання використовуваних зaсобiв виробництва i способiв його оргaнiзaцiï).
Визначаючи сутнiсть продуктивних сил [4], зазначено, що продуктивш сили - це система фaкторiв виробництва, яка забезпечуе перетворення речовин природи. Вщповщно до потреб людей створюе мaтерiaльнi та духовш блага i визначае зростання продуктивност суспiльноï прaцi. Продуктивнi сили виступають серцевиною економiчноï системи, становлять ïï мaтерiaльну основу. Це цiлеспрямовaне функцiонувaння продуктивних сил, яке забезпечуе людина. Розглядаючи мiсце людини в цiй системi бiльшiсть aвторiв зазначають, що вона е фактором виробництва i його основною продуктивною силою. Без людини, людського фактора виробництво неможливе, вона оживляе речовi фактори виробництва, приводить ïx у рух. Людина виступае в якост творця бшьшост вщтворюваних зaсобiв виробництва, таких як машини, сировина, iнструменти, споруди, будiвлi тощо. Також людина оргaнiзуе виробництво мaтерiaльниx благ i послуг вiдповiдно до сво1'х потреб, тобто забезпечуе цшеспрямоване функцiонувaння всiеï соцiaльно-економiчноï системи адмшютративно!' територiï.
Для вирiшення завдання ефективного використовування наявних ресуршв на внутршньорегюнальному рiвнi розглянемо в загальному виглядi подiбну систему моделей для розробки та забезпечення реаизацп господарсько1 пол^ики державних та мiсцевиx оргaнiв влади. Моделювання обрано, як зaсiб виявлення економiчниx, полiтичниx i соцiaльниx зaкономiрностей попередження i зaпобiгaння негативних тенденцш, отримання теоретичних i практичних знань про проблему i формулювання на цш основi практичних висновкiв. У системi використовуються нaступнi зaгaльнi позначення: ц - ознака центраизованого державного уряду; с - ознака регюнально!' адмшютрацп; м - ознака мiсцевоï aдмiнiстрaцiï; п - ознака тдприемництва; нр - ознака населення регюну; нм - ознака населення мюцевостц R - множина суб'еклв регюшв; r - iндекс конкретного регюну ( r е R ):
r=f(ц,с,м,п,нр,нм) ;
Mr - множина мюцевостей на адмшютративнш територiï r-го регiону;
¡л - шдекс конкретно!' мiсцевостi:
(це и Мг);
\ геЯ )
В - множина видiв пiдприемництва; в - вид шдприемництва.
Графiчно система впливу складових продуктивних сил на економiчний результат в загальному виглядi представлена на рис. 1. У нш використовуються наступш структурнi параметри:
а в - норма видобутих природних ресуршв на одиницю продукцп пiдприемництва в-го виду, Ре В;
А1 - потенщал невщтворюваних природних ресурсiв територп.
Залежнi змiннi представленi такими величинами:
У - валовий регiональний продукт;
К - основш виробничi фонди;
Ь - трудовi ресурси адмшютративно! територii;
I - iнвестицii в основш фонди;
Е - людський каштал;
к - норма вибуття основних фондiв;
X - кон'юнктура ринку пращ;
Уг - шдекс промислово! продукцп;
Хв - обсяг випуску продукцп шдприемництва в-го виду, Ре В; Хвг - обсяг випуску продукцп домогосподарств в-го виду, Ре В; г е R; Хг- обсяг випуску в г-ом регюш продукцп фермерства в-го виду, г е Я; Кг - обсяг основних фондiв г-го регюну, г е Я; Ьг - обсяг трудових ресуршв у господарствi г-го регюну, г е Я; 1г - швестицп в основш фонди господарства г-го регюну, г е Я; Ег - обсяг валових кашталовкладень у шдготовку та переподготовку робочо! сили г-го регюну, г е Я;
кг - норма вибуття основних фондiв в г-м регюш, г е Я; Хг - норма вибуття трудових ресуршв в г-м регюш, г е Я. З урахуванням ушх цих позначень загальна модель мае вигляд:
У = ф(К,ь,5,г е Я).
(1)
Рис. 1. Когштивна модель визначення впливу складових продуктивних сил на стан економ1чно1 системи адмшютративно1 територп [15]
В якост1 елементу, який визначае кшыасть господарюючих суб'елспв, обрано кшыасть суб'еьсив шдприемництва, фермерських господарств та домогосподарств. В якосп елементу, який визначае технолопчш засоби виробництва, обрано показник вартост1 основних фощцв. Як елемент, який характеризуе природш ресурси, обрано показник обсяпв добувно!' промисловосп.
Як свщчить когштивна модель (рис. 1), наявний тюний зв'язок м1ж складовими продуктивних сил та станом економ1чно1 системи адмшютративно1 територп. Значения вагомосп взаемовпливу складових економ1чно1 системи розраховано методом регресшного анализу. Наприклад, сировинна складова мае вплив на бущвництво, як вид економ1чно1 д1яльносп, у розм1р1 0,3499, тобто, можна стверджувати, що бущвництво майже 35 % зал ежить вщ сировинно1 бази.
Наступним етапом е виб1р виду функцп, що адекватно апроксимуе ряд змшних. В результат! перев1рки обрано, що найбшып вцщовцща функщя мае вигляд:
Необхщно зазначити, що шщбш досл1дження проводились для виршення так звано!' «виробничо!' функцп». Вони дослщжували статистичну залежшсть обсягу виробництва вщ утворюючих його фактор1в - витрат пращ \ кашталу [16].
Функщя впливу продуктивних сил вщповщае загальному вигляду функцп Кобба-Дугласа та мае у своему склад1 таю спшьш складов! - показник пращ у
виглядi кшькосл зайнятого населення та кашталу - у виглядi вартостi основних фондiв.
Для оцiнки впливу складових продуктивних сил на економiчну систему адмшютративно! територii було розраховано коефщенти кореляцii (табл. 1).
Таблиця 1
Мат
жця кореляцil причинно-наслiдкових зв язюв
Показник Валовий репональ-ний продукт (ВРП) Обсяг промисло во'! продукцп Обсяг продукцп сшьсь-кого господар-ства Обсяги буд1вниц-тва Обсяг реашзова-них послуг Кшь-юсгь зайня-тих Вартють основ-- них засоб1в Сирови нна скла-дова
ВРП 1 0,9157 0,1816 0,9637 0,8243 0,8666 0,6501 0,5464
Обсяг промислово'! продукцп 0,9157 1 0,2729 0,8127 0,5512 0,8923 0,5397 0,7870
Обсяг продукцп с/г 0,1816 0,2729 1 0,0828 -0,0107 0,3260 0,4848 0,5505
Обсяги буд1вництва 0,9637 0,8127 0,0828 1 0,9007 0,7735 0,6266 0,8873
Обсяг реал1зованих послуг 0,8243 0,5512 -0,0107 0,9007 1 0,5195 0,5746 0,3519
Кшьюсть зайнятих 0,8666 0,8923 0,3260 40,7735 0,5195 1 0,5641 0,7420
Вартють основних засоб1в 0,6501 0,5397 0,4848 0,6266 0,5746 0,5641 1 0,6133
1нвестицп в основний каттал 0,9338 0,7582 0,5505 < 0,8873 0,3519 0,7420 0,6133 1
Визначенi значення не будуть лежати на однш прямiй, оскшьки м1ж економiчними величинами не юнуе тiсного взаемозв'язку, тому що на ВРП о^м робочо!' сили, катталу i ресурсiв можуть впливати i iншi фактори: Пояснена частка дисперсп дорiвнюе 0,93257936. Коефiцiент регресii складае: Я2=0.96570149. Iншi данi про якiсть моделi (табл. 2).
Таблиця 2
Характеристики моделi_
Показник Оцшка Стандартна похибка Гознака сс=23 ^-р1вень Нижня дов1рча межа Верхня дов1рча межа
а 0,191961 0,179305 1,07058 0,295463 -0,178959 0,562881
^ а 0,168876 0,079696 2,11899 0,045102 0,004012 0,333740
в 1,614202 0,176894 9,12525 0,000000 1,248269 1,980135
У 0,080120 0,014298 -5,60339 0,000011 -0,109699 -0,050541
Тобто визначена модель мае вигляд:
7=0 191961 X К3'1168876 XL1'614202 Х S"0'08012
Враховуючи, що сума отриманих показниюв ступеня а, в, у бшьше одиницi, можна зробити висновки, що функщя вiдображае зростаючу економiчну ефективнiсть територii, що цшком логiчно.
Можна зазначити, що таю значення характеризують позитивну загальну тенденщю для економiки регiонiв краiни.
Така ситуацiя характерна для адмiнiстративних територш, в межах яких наявний досить високий рiвень технологiчного та шновацшного забезпечення.
7. SWOT-аналiз результатiв дослщження
Strengths. По результатам удосконаленого методичного забезпечення стало можливим органiзувати контроль дотримання соцiальноi справедливостi. Контроль слщ здiйснювати на рiвнi територiальних громад. Сильною стороною запропонованого шдходу е можливють визначення тiсноти причино-наслщкових зв'язкiв мiж елементами економiчноi системи адмшютративно! територii. Це, у свою чергу, дозволяе визначати стан економжи територп.
Weaknesses. Необхiднiсть додатковоi шформацп щодо дотримання соцiальноi справедливостi у ходi функцiонування територiальних громад, осюльки, це неможливо без залучення експерпв. Експертне оцiнювання вносить елементи суб'ективiзму та знижуе якiсть кiнцевих результалв.
Opportunities. Постiйний контроль стану економiчноi системи по кожнiй з ii складових, що створюе умови для маневрування впродовж охоплюваного перiоду часу.
Threats. За умови вщсутност контролю стану економiчноi системи адмiнiстративноi територп з боку мюцевих органiв державно!' влади вони не будуть мати змоги забезпечувати сощальну стабшьнють та дотримання соцiальноi справедливостi вiдносно населення зазначеноi територii.
8. Висновки
1. Показано, що реформа мюцевого самоврядування, що значно активiзувалась на протязi останнiх п'яти рокiв в соцiально-економiчнiй систем1 Украши, реалiзуеться на rai евро-iнтеграцiйних процесiв та глобалiзацii економши. Виходячи з перспективностi вирiшення проблеми реформування економши регiонiв краши в робот узагальнено та проаналiзовано теоретичш аспекти свiтоглядноi платформи реформування територiального устрою. Доведено, що iмплементацiя закордонного досвщу мае проходити з урахуванням ментальноi специфiки украшського суспiльства та тих теоретико-прикладних розробок, що здшснеш вiтчизняними вченими у перюд становлення украiнськоi державностi.
2. Анашз статистичних показникiв соцiально-економiчного розвитку регюшв Украши у динамiцi за перюд двадцяти п'яти роюв свiдчить про наявнють зв'язку мiж економiчною та сощальною складовими. Це було
тдтверджено побудованою когштивною моделлю причинно-наслiдкових зв'язюв.
3. Узагальнення свiтового досвiду дозволило дшти висновку про наявнiсть декшькох пiдходiв до побудови територiального устрою держави. Ствставлення теорп та практики регюнального устрою дозволило дiйти висновку про прюритетнють трирiвневоï побудови, в якш базовою ланкою е територiальнi громади, що склало рiшення щентифшаци теоретичних моделей економiчноï системи регюну.
4. До складу компонент моделi економiчноï системи регiону запропоновано включати сировинну та людську складовi, а також основш засоби виробництва. Саме щ складовi вичерпно характеризують стан економiчноï системи регiону.
5. Перенесення основного навантаження на рiвень територiальних громад потребуе постiйного контролю за дотриманням соцiальноï справедливостi, адже невдоволення населення юнуючими соцiальними стандартами життя може призвести до зростання сощального напруження у суспiльствi. Саме тому розраховано тюноту зв'язкiв мiж економiчними та соцiальними показниками.
Лiтература
1. Terytorialna hromada: poniattia, funktsiyi, rol, status. URL: http : //www. ukr. vipreshebnik. ru/finans/341 -teritorialna- gromada-ponyattya-funktsii i-rol-status.html
2. Konstytutsiya Ukrainy. Zakon vid 28.06.1996 No. 254k/96-VR. Verkhovna Rada Ukrainy. URL: http://zakon3.rada. gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1 %80
3. Storonianska I. Otsinka asymetriyi sotsialno-ekonomichnoho rozvytku rehioniv Ukrainy ta obgruntuvannia priorytetiv derzhavnoi rehionalnoi polityky // Rehionalna ekonomika. 2006. Issue 4. P. 101-111.
4. Umanets T. Informatsiyno-analitychna baza rehionalnoho upravlinnia: suchasnyi stan ta perspektyvy rozvytku // Ekonomika Ukrainy. 2007. Issue 8. P. 3945.
5. Rehiony u systemi terytorialnoho podilu pratsi. URL: https://pidruchniki. com/1644061038779/rps/regioni_sistemi_teritorialnogo_podilu_pr atsi
6. Danylyshyn B. Sotsialna bezpeka - pidhrunttia staloho rozvytku // Visnyk NAN Ukrainy. 2010. Issue 1. P. 20-28.
7. Brelik A. Marketing terytorialny a kreowanie regionow // Zeszyty naukowe. Polityki europejskie, finanse i marketing. 2010. Issue 3 (52). P. 322-327.
8. Sheridan P., Rommelfanger E., Schroers J. O. GIS -based modeling of land use systems: EU Common Agricultural Policy reform and its impact on agricultural land use and plant species richness // 45th Congress of the European Regional Science Association. Amsterdam, 2005. 24 p.
9. Sarafopoulos G., Hazakis K. J., Ioannidis P. G. Modeling economic growth policy interaction with local government reform: Evidence from Eastern
Macedonia and Thrace // Journal of Economics and Business. 2014. Vol. XVII, Issue 2. P. 39-67.
10. Rutherford T. F., Torma H. Efficiency of Fiscal Measures in Preventing Out-migration from North Finland // Regional Studies. 2009. Vol. 44, Issue 4. P. 465-475. doi: https://doi.org/10.1080/00343400802508786
11. Barrington M. Jr. Social origins of dictatorship and democracy: lord and peasant in the making of the modern world (with a new foreword by Edward Friedman and James C. Scott ed.). Boston: Beacon Press, 2012. 430 p.
12. Masuda Y. Hypothesis on the genesis of homo intelligent // Futures. 1985. Vol. 17, Issue 5. P. 479-494. doi: https://doi.org/10.1016/0016-3287(85)90060-6
13. Friedmann J. Regional Development Policy: A Case Study of Venezuela. MIT Press, 1966. 279 p.
14. Produktyvni syly yak materialna osnova vyrobnychoi systemy. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/npojvKTHBHi chhh
15. Ofitsiynyi sait Derzhavnoi sluzhby statystyky Ukrainy. URL: http://www.ukrstat. gov.ua
16. Vyrobnycha funktsiya Ch. Kobba ta P. Duhlasa. URL: http://library.if.ua/book/120/8022.html
