CC BY
10JURIDICAL SCIENCES
ОЗНАКИ КРИМ1НАЛЬНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАШИ ЯК БАЗОВОГО ЕЛЕМЕНТА КРИМ1НАЛЬНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
Мтевський О.П.
доцент кафедри кримiнального процесу та кримталктики Утверситету державноï фiскальноï служби Украти, кандидат юридичних наук, доцент Бугайчук А.А.
асniрант кафедри кримтального процесу та кримталктики Унiверситету державно'1' фккально'1' служби Украти
THE SIGNS OF CRIMINAL CODE OF PRACTICE OF UKRAINE AS BASE ELEMENT OF
CRIMINAL JUDICIAL LEGISLATION
Milevskyi O.,
Associate professor of Department of Criminal Process and Criminalistics of University of Government
Fiscal Service of Ukraine, PhD, associate professor
Buhaichuk A.
Postgraduate student of the Department of Criminal Process and Criminalistics of
University of Government Fiscal Service of Ukraine
АНОТАЦ1Я
У статл проанатзоваш ознаки Кримшального процесуального кодексу Украши, притаманш проце-суальним кодексам. У цьому контексп видшеш загальш, особливi i специфiчнi ознаки цього кодифжова-ного акта, як базового джерела кримiнального процесуального законодавства. Предметом регулювання Кодексу визначено порядок кримшального провадження, iз застосуванням iмперативного, диспозитивного i змагального методiв правового регулювання. КПК розщнюеться, як логiчно побудований законодавчий акт, за формулою - ввд загального до конкретного. Кодекс ототожнюеться iз кримiнальним процесуальним законом. Зауважуеться на доцiльностi видiлення його Загально1, Особливо1 та Спецiальноï частин.
ABSTRACT
In the article the analyzed signs of the Criminal Code of Practice of Ukraine, inherent the codes of practice. The general, special and specific signs of the real codifications act are selected in this context, as a base source of criminal judicial legislation. The order of criminal realization is certain the article of the Code adjusting, with application of imperative, non-mandatory and contention methods of the legal adjusting. The Criminal Code of Practice is considered, as a legislative act is logically built, after a formula - from general to concrete. A Code equates with a penal judicial law. It is noticed on expedience of selection of him General, Special and Original parts.
Ключовi слова: кодифжацгя, кодекс, КПК, кримшальне процесуальне законодавство, джерела, ознаки кодексу.
Keywords: codification, code, Criminal Code of Practice, criminal judicial legislation, sources, code signs.
Постановка проблеми. Збалансована система законодавства безпосередньо впливае на дieвiсть i результатившсть функцюнування суспшьства та держави. Попри нормативно-правове закршлення розумшня системи кримшального процесуального законодавства (стаття 1 Кримшального процесуального кодексу Украши (далi - КПК Украши)), до яко! входять «ввдповвдт положения Конституцп Украши, мiжнароднi договори, згода на обов'язко-вють яких надана Верховною Радою Укра!ни, КПК та iншi закони Украши» [1], змютовне наповнення кожного iз цих елементiв не е однозначним i викли-кае як науковий, так i праксiологiчний iнтерес. По-рiвняно iз загальним розумiнням терм^ «законодавство» Конституцiйним Судом Украши [2], зако-нодавцем у вказанш кримiнальнiй процесуальнiй нормi використано, з одного боку, вузький пiдхiд щодо системи кримiнального процесуального законодавства, за кшьшсними показниками (лише закони i мiжнароднi договори), але, з iншого - специ-фша суспiльних ввдносин, якi покликанi регулю-вати кримiнальне процесуальне законодавство,
сввдчить про необхiднiсть використання при здшс-неннi кримiнального провадження лише акпв ви-що! юридично! сили - сили закошв.
Спiльний предмет правового регулювання кримшальних процесуальних правоввдносин дозво-ляе визначити кримiнальне провадження об'ектом кодифшацп, властиво! вiтчизнянiй законотворчостi i визнанiй прiоритетною формою правового регулювання процесуальних ввдносин у кранах конти-нентально! системи права. Динашчна законотвор-чiсть, зокрема, й шсля оновлення кримiнального процесуального закону в 2012 рощ, вказуе на акту-альшсть з'ясування ознак КПК, визначення його мюця в системi законодавства.
Аналiз останнiх досл1джень i публшацш. Кримiнальне процесуальне законодавство розгля-даеться в межах дослвдження джерел кримшального процесуального права. Це науковi пращ таких вчених як: Атаманчук 1.В., Барабаш Т.М., Гейц С.О., Дроздов О.М., Каплша О.В., Кузембаев О.С., Кухнюк Д.В., Лоскутов Т.О., Малярчук Т.В., Оме-
льченко O.G., Тимошенко М.О., Уваров В.Г., Узу-нова О.В., Щериця С.1. та iH. Безпосередньо коди-фтацц, кодексу, його ознакам i мюцю в системi за-конодавства, юридичнiй cилi, особливостям прий-няття оcтаннiм часом придiлено увагу на теоретико-правовому рiвнi у публшащях А. Ясшов-сько! [3; 4]. Проте, комплексш доcлiдження вичиз-няного КПК на предмет аналiзу його ознак, як базового джерела кримшального процесуального права, вiдcутнi. Що i зумовило мету ще! публтацд.
Виклад основного матерiалу. Загальнотеоре-тичний аналiз такого правового явища, як кодекс, дозволив слушно констатувати, що вш «мае низку юридичних властивостей, яш характеризують його як cпецифiчний рiзновид законiв i кодифiкованих акпв, а саме: наявнicть високо! стабшьностц прий-няття в оcобливiй законодавчш процедурi, прюри-тетнicть у cиcтемi нормативно-правових актiв; ре-гулювання широкого кола питань у межах галузi чи iнcтитуту; наявнicть складно!, лопчно струнко! ор-гашзацц змicту; високий рiвень унiфiкованоcтi но-рмативно-правових припиав; засадничий характер для iнших нормативно-правових акпв; значна нове-лiзацiя змюту; визначальнicть основних параметрiв системного утворення у межах предмета правового регулювання» [4, с. 68].
У сучаснш нормотворчосп до розумiння кодексу юнують так1 позици: (1) в законопроекта «Про закони i законодавчу дiяльнicть» [5] пропонувалось закрiпити положения: «Систематизащя законiв здiйcнюетьcя Верховною Радою Укра!ни шляхом кодифжаци, тобто зведення положень рiзних зако-нiв до юридично i логiчно узгоджено! системи та створення на цiй оcновi i прийняття единого зведе-ного закону - кодексу...» (ст. 45) - тобто кодекс ро-зщнюеться як зведений закон; (2) в законопроект! «Про нормативно-правовi акти» [6] вже пропону-еться визначити поняття «кодекс» i «кодифiкацiя»: «кодекс - закон, який об'еднуе та систематизуе но-рми права, що належать до певно! галузi законодав-ства, i регулюе cуcпiльнi вiдноcини у вщповвднш cферi; кодифiкацiя - процес зведення рiзних норма-тивно-правових акпв у единий, внутрiшньо узго-джений та структурований акт шляхом переробки !х змicту» (ст. 1), кодекс розглядаеться як вид закону i йому присвячено окрему статтю (11), в якш зазначаються оcобливоcтi його структури, зокрема, подiлу на загальну i особливу частини.
Кодекс, на наше переконання, е результатом кодифжаци, !! зовнiшньою формою i вiдображае внутршню еднicть пе! чи шшо! галузi за предметом i методом правового регулювання. З iншого боку, кодекс е рiзновидом законодавчих акпв. Вод-ночас, з науково! точки зору, кодекс видаеться не системою закошв, а единим законом, сформованим в результат систематизацй' норм вщповвдно! галузi.
Процеcуальнi кодекси визнаються «необхщ-ною формою реалiзацi! норм матерiального права; здiйcнення прав та виконання обов'язкiв вщповвд-ними суб'ектами; визначають правила, що регламе-нтують процедури розгляду юридично! справи; !х приписи е бiльш конкретизованi; забезпечують здшснення правосуддя у ввдповвдних видах судо-чинства» [4, с. 69].
КПК Украши розцшюеться як «единий, базо-вий нормативний акт, що комплексно регулюе кри-мiнально-процесуальнi ввдносини» [7, с. 8-9]. Кодекс е «нормативним актом, що являе вищу форму систематизацй кримшального процесуального за-конодавства. Саме норми КПК Украши регулюють весь процес кримiнального судочинства i його ок-ремих стадш, визначають коло учасникiв кримша-льних процесуальних ввдносин, регламентують !х права та обов'язки на рiзних етапах кримшального процесу, дi! i ршення, що приймаються пiд час кримшального провадження» [8, с. 33].
Враховуючи шдходи до рiзновидiв кодекав (Гетьмана £.А. [9], Пархоменко Н.М. [10] та шших теоретикiв), КПК можна назвати традицiйним, га-лузевим, завершеним законом. Окремi дослвдники називають КПК Укра!ни конституцiйним законом: «законом, що безпосередньо конкретизуе положения Конституци i прямо передбачений нею» [7, с. 15], а також «нормативно-правовим актом нема-терiального кримшального законодавства (через здшснення ввдмшного ввд КК Укра!ни кримша-льно-правового регулювання суспшьних вiдносин у виглядi порядку застосуваиня кримiнально!' ввд-повiдальностi (впливу на квалiфiкацiю злочинiв i призначения покарания та iнших питань))» [11, с. 202]. З урахуваниям юторичних аспектiв кодифша-цiйно! дiяльностi щодо регламентацi! кримшаль-ного судочинства, кримшального провадження, чинний КПК е рекодифжацшним законодавчим актом. Розвиваючи цю думку, А. Ясiновська вiдмiчае змшаиий характер КПК, «оскiльки частина норма-тивно-правових приписiв е замiнена, бо не ввдповь дае сучасному стану суспшьних вщносин, а частина новелiзоваиа, тобто створенi новi нормативно-пра-вовi приписи, якi разом зi змшеними необхiднi для оргашзацп !х в едину логiчну структуру» [4 с. 70].
З огляду на загальш ознаки, притаманнi проце-суальним кодексам, чинний КПК Укра!ни (як i по-переднiй) не вирiзияеться високою стаб№нютю: вже через три мюящ пiсля його ухваления вщбу-лось перше внесення змш, в 2013 рощ тричi вносились змши i доповнения, а станом на початок 2020 року - понад 70 разiв. Найбiльш сталими е загальш засади здшснення кримшального провадження. Але, внесення змш i доповнень до вичизняного кримшального процесуального закону вщбуваеться за належною законотворчою процедурою, що ввд-повiдае характерним рисам кодифшованих актiв.
Натомiсть, цей кодифшоваиий акт мае високу ступiнь новелiзацi!: його наукова концепцiя i нормативний змют покликаиi забезпечити справед-ливе, неупереджене й ефективне кримшальне судо-чинство, спрямоваие на захист особи, сустльства, держави вiд злочинних посягаиь, дiеву охорону прав, свобод та законних штереав суб'ектiв кримь нальних процесуальних правовiдносин. На момент ухвалення КПК Укра!ни 2012 року видшялося 25 напрямiв суттевого удосконаления його приписiв [12, с. 66]. Зокрема: (1) змшено систему стадш кримшального провадження (лшвщовано стадш пору-шения кримiнально! справи, притягнення до кримь нально! вiдповiдальностi визначаеться як стадiя кримiнального провадження); реформовано принцип змагальностi у кримшальному процесi та вра-
ховано конституцiйне положення про рiвнiсть уча-сникав на стадп пiдготовчого судового прова-дження; (2) вживаються новi поняття: «кримша-льне правопорушення» та «кримiнальний проступок»; визначаеться розумний строк в кримшальному провадженнi; (3) передбачаеться, що принцип верховенства права у кримшальному провадженш та кримiнальне процесуальне законо-давство Укра!ни застосовуються з урахуванням практики £вропейського суду з прав людини. Забо-ронене використання позасудових сввдчень, що по-силюе роль суду як суддi факту, ставить сторони у бшьш рiвне становище та сприяе змагальносп сто-рiн, поновлюе принцип безпосередностi досль дження доказiв, а також надае можливiсть скоро-тити тривалiсть досудового розслвдування за раху-нок зменшення бюрократi!, а також мотивуе сторони до скоршого передання справи на вирь шення суду; (4) органи дiзнання уже не е окремими органами, а складовою частиною оргашв, що здшс-нюють досудове розслiдування. Саме ж дiзнання виступае формою досудового розслщування, в як1й здiйснюеться розсл1дування кримшальних проступков; створено новий орган досудового розслщу-вання - Державне бюро розслвдувань, а органи про-куратури перестають виконувати слiдчi функцп; (5) вводиться посада слвдчого судда, до повноважень якого належить здшснення у порядку, передбаче-ному КПК, судового контролю за дотриманням прав, свобод та штереав осiб у кримшальному провадженш та визначення запасного суддi автомати-зованою системою документообпу суду для конкретного судового провадження; а також суд прися-жних; (6) запроваджено нову, европейську систему запобiжних заходiв; (7) видiляються особливi порядки кримшального провадження: на пiдставi угод; у формi приватного обвинувачення; щодо ок-ремо! категорп оаб; щодо неповнолiтнiх; щодо за-стосування примусових заходiв медичного характеру; щодо вщомостей, якi становлять державну та-емницю; на територп дипломатичних представництв, консульських установ Укра!ни, на повиряному, морському чи рiчковому судш, що пе-ребувае за межами Укра!ни щд прапором або розт-знавальним знаком Укра!ни, якщо це судно приписано до порту, розташованого в Украшц (8) вико-ристовуються окремi елементи ювенально! юстицп; (9) прокурор позбавлений деяких повноважень: не вправi усувати слiдчого ввд проведення досудового розслщування; на нього не покладаеться обов'язок здiйснения перевiрки не менш як один раз на мюяць виконання вимог закону про приймання, реестра-цш i вирiшения заяв та повщомлень про вчиненi або п, що готуються, злочини; вiн не уповноваже-ний вирiшувати питаиия про допущення захисника до участi у справь Проте, прокурора надiлено но-вими повноваженнями: поввдомляти особi про пвдо-зру; доручати органам досудового розслвдування проведення розшуку i затримання осiб, як1 вчинили кримiнальне правопорушення за межами Укра!ни, виконання окремих процесуальних дiй з метою ви-дачi особи (екстрадицп) за запитом компетентного органу шоземно! держави; затверджувати чи ввдмо-вляти у затвердженш обвинувального акта, клопо-тань про застосування примусових заходiв медичного або виховного характеру, вносити змши до
складеного слвдчим обвинувального акта чи зазна-чених клопотань, самостшно складати обвинуваль-ний акт чи зазначеш клопотання; звертатися до суду з обвинувальним актом та ш.; (10) розширено перелiк прав тдозрюваного, потерпiлого, не розме-жовуються поняття «обвинувачений» i «щдсуд-ний»; (11) висуваються новi вимоги до захисника в кримшальному провадженш, передбачено призна-чення адвокатiв за рахунок держави лише через Центри надання безоплатно! правово! допомоги, розширено випадки обов'язково! участi захисника, а також коло шдстав, якi дають право захиснику ш-сля його залучення до кримшального провадження ввдмовитися вiд виконання сво!х обов'язк1в; (12) розширено коло оаб, якi не можуть бути допиташ як сводки; (13) вперше урегульовано процесуальний статус перекладача i спецiалiста; (14) стосовно до-казiв i доказування: визначено поняття належносп i допустимостi доказiв, правила останшх, перегля-нуто предмет доказування у кримшальному провадженш; врегульовано питання про способи збору доказiв стороною захисту та потерпiлим, а також про способи з'ясування достовiрностi показань свщка; суду надано право визнати допустимим до-казом показання з чужих ^в незалежно вiд можли-востi допитати особу, яка надала первиннi пояс-нення, у виняткових випадках, якщо так1 показання е допустимим доказом зпдно з шшими правилами допустимостi доказiв; (15) змшено початок досудового розслiдуваиня, скасовано iнститут дослвдчо! перевiрки; (16) вперше закршлено поняття слвдчих (розшукових дш), загальнi вимоги до !х проведення, видшет негласнi сл1,^ (розшуков^ дИ. Передбачаеться можливiсть допиту та деяких iнших слвдчих дш в режимi вiдео конференций; (17) вводиться шститут повiдомлення про шдозру, внесено змiни до порядку набуття статусу пiдозрюваного, змiнено момент набуття особою статусу обвинува-ченого - обвинувальний акт щодо яко! переданий до суду; (18) новою пвдставою для зупинення досудового розслвдування визнано наявну необхiднiсть виконання процесуальних дш у межах м1жнарод-ного сшвробггаицтва; (19) видiлено особливостi досудового розслвдування кримiнальних проступков; (20) розширено можливосп оскарження дiй, рь шень чи безд1яльносп пвд час досудового розслвду-вання; (21) змiнено назву, процесуальну форму i значення першо! судово! стадп - щдготовчого судового провадження, вперше передбачаеться приз-начення запасного судда, а також даеться вичерп-ний перелiк випадшв, при яких вiдкладения судового розгляду не вважаеться порушеннями безперервносл судового розгляду; (22) законода-вчо закршлеш вимоги до судових ршень: закон-нiсть, обIрунтованiсть, вмотивоваиiсть; (23) окремi новели стосуються апеляцiйного, касацшного перегляду, перегляду за нововиявленими обставинами; (24) принципово новим е шститут угоди в кримшальному провадженш; (25) детально врегульовано ввдновлення втрачених матерiалiв кримшального провадження i мiжнародне спiвробiтництво пiд час кримшального провадження.
В процес подальшого удосконалення: (1) вве-денi новi термши i поняття, а також правовi проце-дури, зокрема: «викривач» (винагорода викривачу),
«шша особа, права чи законнi iнтереси яко! обме-жуються пiд час досудового розслiдування»; «тд-суднiсть Вищому антикорупцiйному суду»; «пред-ставник юридично! особи, щодо яко! здшснюеться провадження»; «третя особа, щодо майна яко! вирь шуеться питання про арешт»; «представник персоналу органу пробацп»; «тимчасове вiдсторонення суддi вщ здiйснення правосуддя»; «монiторинг ба-ншвських рахункiв»; «спецiальне досудове розсль дування»; «досудова доповiдь»; «електронна форма судового ршения»; «розгляд кримiнального провадження палатою, об'еднано! або Великою Палатою Верховного Суду»; «кримшальне провадження сто-совно суддiв Вищого антикорупцiйного суду»; «особливий режим досудового розслiдування в умовах военного, надзвичайного стану або у райош проведения аититерористично! операцп»; (2) вне-сенi уточнюючi змши i доповнения щодо: тдсуд-ностц застосувания пiд час судового розгляду вь деозаписувальних технiчних засобiв; перел^ до-кументiв, якi можуть бути тимчасово вилученими; застосувания обмежувальних заходiв; пiдстав для закриття кримiнального провадження; обмеження шщшвания угод про примирения; уточнения правил провадження у формi приватного обвинува-чення; усунення розбiжностей у визначеннi поняття «кримшальне правопорушення»; посилення ролi судiв тд час досудового розслiдування; iнституту оскарження; проведения обшуку; призначения екс-пертизи; визнания доказiв недопустимими; строкiв досудового розслщування та iн.
В цшому, слiд вiдмiтити, що удосконаления КПК ввдбуваеться, як в напрямку термшолопчного, поиятiйного апарату, так i порядку здшснения кри-мiнального провадження на тш чи iншiй його ста-дi!, посилення гарантiй реалiзацi!' прав i свобод суб'ектами кримiнальних процесуальних правовщ-носин. Таке удосконаления або розвивае iснуючi кримiнальнi процесуальнi правила, або усувае !х, виключаючи норму iз кодексу (30 норм виключено з КПК, в основному, це окремi пункти чи частини статп, а також двiчi - статп, в цiлому (ст.ст. 296, 297) i глави 33 «Провадження у Верховному Судi Укра!ни» та 41-1 «Заочне кримiнальне провадження» (введена в КПК в счш 2014 р. i виключена у лютому цього ж року)). Також мають мюце випа-дки «повернения до юнуючих ранiше порядкiв» (наприклад, щодо обчислення строку досудового розслiдувания у так званих «фактових» справах (ст. 219 КПК), тдстав закриття кримшального провадження (ст. 284), добров№ного з'явления щдозрю-ваного до слвдчого суддi, а обвинуваченого до суду (ч. 3 ст. 190, ч. 5 ст. 297-4)).
У багатьох принципових положениях «наймо-лодший» КПК Укра!ни став прикладом для шших процесуальних кодекав, i, як результат, мае мюце дотримаиня ще одше! важливо! риси кодифшова-них акпв - унiфiкованостi щодо застосувания ст-льних мiжгалузевих понять, категорiй та шститупв, процедур i правил. «1деальний процесуальний кодекс повинен визначатися певною системшстю, уз-годженiстю, взаемопов'язашстю та унiфiкованiстю його норм як у самому кодека, так i щодо певних шших процесуальних кодекав», - зауважуе Д. Луспеник [13]. Будучи формалiзоваиим процесом,
спрямоваиим на усунения розбiжиостей мiж норма-тивними актами, по суп, утфшацш е пвдгрунтям ю-нуючого законодавства для об'еднаиня нормати-вно-правових актiв у певному порядку, без змiни !х змiсту, а також для внутршньо! структуризацi!' ак-тiв, спрямоваио! на !х термiнологiчну еднiсть. Уш-фшацш, поряд iз гармонiзацiею, конвергенцiею, ап-роксимацiею у захiднiй доктринi вщображае збли-жения кримiнальних процесуальних систем [14 с. 103; 15].
Саме ушфшащя визнавалась одним iз напрямiв удосконалення процесуального законодавства в межах реформи судочинства, метою i завданиям остаиньо! (за Стратегiею реформування судо-устрою, судочинства та сумiжиих правових шсти-тутiв на 2015-2020 роки). Закон Укра!ни «Про внесения змш до Господарського процесуального кодексу Укра!ни, Цивiльного процесуального кодексу Укра!ни, Кодексу адмiнiстративного судочинства Укра!ни та iнших законодавчих акпв» [16] якраз i спрямоваиий, з помiж iншого, на оптимiзацiю судочинства завдяки використаиню унiфiковаиих правил. Зокрема, в КПК уточнено термши «головую-чий», «суд касацшно! iнстанцi!», статтi 31 «Склад суду» i 35 «£дина судова шформацшно-телекому-нiкацiйна система. Визначення складу суду» викла-дено у новiй редакцп; введено розумiния «зловжи-ваиня правом», та ш (внесению змiн до КПК прис-вячено 48 пвдпункпв пункту 7 § 1 Розд^ 4 Закону № 2147-УШ).
КПК, у свою чергу, вплинув на ушфжацш правил доказуваиия в рiзних видах юрисдикцiйних процесiв. Тобто, при формулюваиш у кодексах ро-здiлiв (глав), присвячених доказам та доказуванню, законодавцем унiфiковаио поняття доказiв, засобiв доказуваиия, оцiнки доказiв. Також, аиалопчно кримiнальному провадженню, представництво ш-тересiв особи в iнших процесах покладаеться на професiйного адвоката.
Проте, слад пам'ятати, що по-перше, ушфшз-ваиiсть логiчно не може стосуватись усього змюту правовiдносин, навiть в межах одного процесуального шституту (наприклад, того ж доказуваиия в цив№ному i кримiнальному процесах), зважаючи на специфiчнi риси процесуального провадження, зумовлеш його завданнями i, по-друге, ознака едно-стi не виключае диференцiацiю процесуально! фо-рми в межах одного провадження.
Таким чином, ушфшащя, як ознака кодифiко-ваиого процесуального акта, повинна, на нашу думку, охоплювати, перш за все, едине розумшия од-накових термшв i термiносистем, при можливосп використаиня рiзних процедур, диференцiацi! процесуально! форми, зумовлених специфжою провадження i його завданнями. При цьому, унiфiкацiя узгоджуе правила здшснения кримшального прова-дження, дозволяе сприймати останне як системне утворения. Унiфiкованiсть положень кримшаль-ного процесуального закону сприймаеться на двох рiвиях: вiдносно iнших кодифшованих процесуальних актiв (зовнiшия, мiжгалузева унiфiковаиiсть) i суб'ектами кримiнальних процесуальних правовщ-носин - вiдносно розумшия порядку здшснения кримшального провадження, реалiзацi!' сво!х прав i обов'язкiв (внутршня унiфiкованiсть).
КПК е доступним i суспiльно витребуваним, як з боку професшних юристiв, так i переачних гро-мадян. Вагоме значення мае ст. 3 КПК, яка визначае термши, що використовуються в Кодека (найчасп-ших змш зазнали так поняття як: керiвник органу досудового розслщування, прокурор, слвдчий, суд, суддя, учасники кримiнального провадження, учас-ники судового провадження). Про зрозумiлiсть порядку здшснення кримiнального провадження свщ-чить роз'яснювальна практика вищих судових ш-станцiй i правоохоронних оргашв.
Так, предметом падвищено! уваги Пленуму Ви-щого спецiалiзованого суду з розгляду цивiльних i кримiнальних справ ставали: розгляд слвдчим суд-дею клопотань про дозвiл на проведення негласно! слвдчо! (розшуково!) дИ (постанова вщ 07.02.2014 № 3), клопотань про застосування заходiв забезпе-чення кримшального провадження (постанова вiд 07.02.2014 № 4), про надання дозволу на проведення обшуку житла чи iншого володiния особи (постанова ввд 17.10.2014 № 9), дотримання розум-них строк1в (постанова ввд 17.10.2014 № 11), застосування мiжнародних договорiв (постанова ввд
19.12.2014 № 13), обрання, продовження запобiж-ного заходу у виглядi тримання пвд вартою (постанова ввд 19.12.2014 № 14), забезпечення права на за-хист у кримшальному провадженнi (постанова ввд
25.09.2015 № 9), провадження на пiдставi угод (постанова вщ 11.12.2015 № 13), ^да (розшуковi) ди (постанова вщ 03.06.2016 № 2).
Верховним Судом правовi позици висловленi з таких основних питань: ввдсутшсть зворотно! дИ нового кримiнального процесуального закону (постанова вщ 25.05.2017 по справi № 5-475кс15(16)); змагальнiсть кримшального провадження (постанови ввд 21.01.2016 по справi № 5-249кс15, вщ
03.03.2016 по справi № 5-40кс16, вад 19.05.2016 по справi № 5-72кс15(16) та iн.); безпосереднiсть дос-лвдження доказiв (постанови ввд 31.07.2018 по справi № 381/4238/15-к, вад 10.07.2018 по справi № 463/5277/16-к, вад 24.05.2018 по справi № 401/206/16); вiдмова ввд захисника (постанова ввд
21.04.2016 по справi № 5-381кс15); недопустимiсть доказiв (постанова ввд 09.06.2016 по справi № 5-360кс15); арешт майна (постанови вщ 14.09.2017 по справi № 5-162кс15(17), вiд 08.02.2018 по справi № 490/2167/17); ввдкриття матерiалiв iншiй сторош (постанови ввд 16.03.2017 по справi № 5-364кс16, вiд 12.10.2017 року по справi № 5-237кс(15)17); ух-вали слвдчого суддi, як1 можуть бути оскарженi пвд час досудового розслщування (постанови вiд
16.03.2017 по справi № 5-26кс15(17), вiд 12.10.2017по справi № 5-142кс(15)17)); застосування статп 384 КПК (постанова ввд 25.06.2015 по справi № 5-111кс15); «iншi особи» як суб'екти оскарження (постанови вiд 03.03.2016 по справ № 5-347кс15, вад 10.04.2018 по справi № 182/9021/14-к); нововиявлеш обставини (постанова ввд 05.12.2013 по справi № 5-44кс13); провадження на щдст^ угод (постанова 31.03.2016 по справi № 5-27кс16); застосування примусових заходiв медич-ного характеру (постанова ввд 29.09.2016 по справi № 5-246кс15(16)); вадновлення втрачених матерiа-л1в кримiнального провадження (постанова ввд 03.11.2016 по справi № 5-242кс15(16)); виконання судових рiшень (постанови ввд 11.02.2016 по справi
№ 5-331-кс15, ввд 24.03.2016 по справi №5-39кс(15)16, вiд 13.10.2016 по справi №5-166кс(15)16, вiд 24.11.2016 по справi №5-262кс(15)16, вiд 26.11.2017 по справi 5-480кс16 та ш.).
Разом iз тим, кримiнальна процесуальна сфера постiйно перебувае пiд пильшстю укра!нського су-спiльства, мiжиародно! спшьноти, правозахисни-к1в. Так, у чотирьох Рiшениях Конституцiйного Суду Укра!ни ввдповвдш положення КПК Укра!ни визнаиi неконституцшними: трете речення частини третьо! статп 315 (щодо продовження судом тд час пiдготовчого судового засiдаиия застосування захо-дiв забезпечення кримiнального провадження щодо запобiжних заходiв у видi домашнього арешту та тримання щд вартою за вiдсутностi клопотань прокурора); частина шоста статп 216, зпдно з якою «слiдчi оргашв Державно! кримшально-виконавчо! служби Укра!ни здшснюють досудове розслвду-вання злочинiв, вчинених на територп або в примь щеннях Державно! кримiнально-виконавчо! служби Укра!ни»; частина друга статтi 392 (щодо уне-можливлення окремого апеляцшного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання пвд вартою, постановлено! пвд час судового провадження в судi першо! iнстаицi! до ухвалення судового рiшення по суп); частина п'ята статп 176, якою передбачено, що запоб1жш заходи у виглядi особистого зобов'язання, особисто! поруки, домаш-нього арешту, застави не можуть бути застосоваш до оаб, яш пiдозрюються або обвинувачуються у вчиненнi злочинiв, передбачених статтями 109-1141, 258-258-5, 260, 261 КК Укра!ни.
Будучи об'ектом складно! системи в загальнш теорi!' систем i маючи структурований вигляд, КПК можна розцiнювати, як логiчно побудований зако-нодавчий акт за формулою - ввд загального до конкретного (при цьому, його частини пов'язаш м1ж собою i утворюють нерозривну системну еднiсть, що ввдображае рух кримiнального провадження i його особливостi та специфiчнi риси в межах диференць ювання). Чинний КПК структурно подшяеться на роздши (12), глави (47), параграфи, статп (понад 600). Кодекс мiстить прикiнцевi i перехiднi поло-ження. Кожна структурна одиниця мае назву, нуме-рац1я глав залишилась наскрiзною. Специфiчним е роздш IX-1, яким доповнено КПК в 2014 р. i який включае лише одну статтю (ст. 615). До реч^ у ви-падку доповнення КПК главою 24-1 законодавцем вжито термiносистему «Кодекс доповнено...», а щодо розд^ 1Х-1 - термiносистему «Закон допов-нено....».
Слд зазначити, що, попри ввдсутшсть чiтко! рiзницi мiж поняттями «роздiл» i «главам», законо-давцем слушно враховано науковi подходи до цих термшв (глави - самостшш вiдокремленi частини предмету правового регулювання; роздiл - присвя-чена однш темi частина книги [17, с. 9]) i до !х ств-вадношення (глави, пов'язаиi за змютом i предметом правового регулювання, можуть об'еднуватись у роздiли [17, с. 9]). «Систематизацшш одиницi ви-щого розряду необхвдно застосовувати лише тод^ коли застосоваиi вiдповiднi систематизацшш оди-ницi нижчого розряду, зокрема, варто видмти ро-здiли у закош, лише у випадку якщо у ньому е глави», - наголошують дослiдники [17, с. 10].
Разом з тим, варто вщмггити неоднозначний законодавчий шдхвд до видшення роздiлiв КПК як найбшьших його структурних елементiв. З одного боку, це функцюнально-шституцшне закрiплення (вщ загальнопроцесуальних категорiй та шститу-пв, стадiйного руху до особливих порядив кримь нального провадження i мiжнародного сшвробгтни-цтва), але, з шшого - виникае ряд питань, зокрема, щодо виокремлення у самостiйному роздш, поряд iз загальними положениями, стадiями кримшаль-ного провадження, заходiв забезпечення кримша-льного провадження (роздiл II) або об'еднання ста-дi! тдготовчого провадження iз судовим прова-дженням (роздiл IV).
З метою запровадження едностi у поглядах на системшсть i структурованiсть кримiнального про-цесуального закону, а також задля усунення непо-розумiнь щодо самостiйного виокремлення тих чи шших процесуальних шститупв та !х мiсця в кри-мiнальному процесi, вважаемо за доцшьне об'ед-нати роздiли I i II в Загальнiй частинi КПК, роздiли Ш-VI i VIП - в Особливш частинi та ввднести роз-дiли VII, IХ-ХI до Спещально! частини КПК. Саме через таш частини кримiнального процесуального закону визначаеться, на нашу думку, спрямованють поведшки суб'ектiв кримiнальних процесуальних правоввдносин: вiд встановлення засадничих понять в межах правового регулювання кримшаль-ного процесуального права до моделi кримшально! процесуально! дiяльностi кожного його суб'екта, з виокремленням особливостей i специфiчних ознак тако! дiяльностi. Загальна, Особлива i Спецiальна частини КПК видаються його структурними елеме-нтами.
Висновки. Кодифiкацiя порядку кримшаль-ного провадження мае важливе суспшьно-поль тичне, техшко-юридичне, реалiзацiйно-забезпечу-вальне значения, оскiльки таким чином гараиту-ються: (1) захист особи, сустльства та держави вщ кримiнальних правопорушень, (2) охорона прав, свобод та законних iнтересiв учаснишв кримшаль-ного провадження, (3) швидке, повне та неупере-джене розслвдування i судовий розгляд з тим, щоб кожний, хто вчинив кримшальне правопорушення, був притягнутий до вщповвдальносп в мiру свое! вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була тддана необ-грунтованому процесуальному примусу i щоб до кожного учасника кримшального провадження була застосована належна правова процедура. По-годженiсть i оптимiзацiя останньо! напряму зале-жить вiд единого (стадiйного) правового регулювання, що складно забезпечити безлiччю закошв або бланкетним способом викладу правових норм. Зручнiсть у сприйняттi правил поведшки тд час кримiнального провадження, завдяки одному стру-ктурованому закону, що мае лопчний виклад, сприяе вищому ступеню розумiння характеру i змь сту кримiнальних процесуальних правоввдносин для усiх !х суб'ектiв, переачних громадян.
Кримiнальний процесуальний кодекс можна визначити як внутрiшню форму кримшального процесуального закону, що забезпечуе правове ре-гулювання кримiнального провадження, зумовле-ного кримшальним правопорушенням, реалiзацiю у
ньому прав i обов'язкiв cуб'ектiв кримшальних процесуальних правовiдноcин.
Чинний КПК Укра!ни законодавчо надiлений такими ознаками, як: (а) прюритетшсть у cиcтемi кримшального процесуального законодавства, про що сввдчить система кримшального процесуального законодавства i правила щодо дп Кодексу в простор^ чаci та за колом оаб; (б) базовicть щодо шших нормативно-правових актiв у межах галузi кримiнального процесуального права (за правилами ч. 3 ст. 9 положення шших нормативно-право-вих акпв не повинш суперечити Кодексу); (в) ви-ключнicть щодо регулювання порядку здшснення кримiнального провадження за його уама cтадiями (кодекс поглинае уci норми кримiнального процесуального права щодо руху кримшального провадження за cтадiями кримшального процесу).
Вивчення питання кодифiкацi! кримiнального процесуального законодавства дозволяе високо оцшити таку форму законодавчого акту. КПК Ук-ра!ни 2012 року, безcумнiвно, е бшьш досконалим. Вiн мае ряд позитивних рис, зумовлених викорис-танням методiв узагальнення, структуризацй', сис-темносп, логiчноcтi - у побудовi та европейських цiнноcтей i cвiтових надбань теорй' та практики - у змютовному наповненнi. Будучи пiзнавальним об'ектом, кодекс вщображае майже уci риси, прита-маннi кодифiковаиим актам, з урахуванням ознак континентально! системи права i нацiональних тра-дицiй. Разом з тим, КПК Укра!ни об'ективно не е щеальним. Розвиток суспшьних в1дносин i правоза-стосовна практика е динашчними i поcтiйно вияв-ляються тi чи iншi прогалини та колiзi!, виникають новi напрями удосконалення здiйcнения кримiналь-ного провадження, яш потребують подальшого мо-шторингу. Але будь-якi реформацiйнi процеси тд-тверджують приналежнicть КПК Укра!ни до базо-вих (засадничих) джерел кримшального процесуального права.
Лггература
1. Кримiнальний процесуальний кодекс Укра-!ни: Закон Укра!ни вщ 13.04.2012 № 4651-VI (iз змь нами i доповненнями). URL: http://zakon2.rada.gov.ua/ (дата звернення 10.02.2010).
2. Ршення Конcтитуцiйного Суду Укра!ни вiд 09.07.1998 № 12-рп/98. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ (дата звернення 10.02.2010).
3. Яciновcька А. Загальнотеоретична характеристика Кодекciв. Вюник Львiвcького унiверcи-тету. Серiя юридична. 2012. Випуск. 56. С. 59-64.
4. Ясшовська А. Процеcуальнi кодекси: загаль-нотеоретичнi аспекти. Вicник Львiвcького унiвер-ситету. Серiя юридична. 2013. Випуск 57. С. 68-74.
5. Про закони i законодавчу дiяльнicть: проект Закону Укра!ни вiд реестр. № 2763 вщ 18.12.2006 р. URL: http://zakon2.rada.gov.ua
6. Про нормативно-правовi акти: проект Закону Укра!ни реестр. № 7409 вщ 01.12.2010. URL: http://w 1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/web-proc4_1?pf3511=3
7. Дроздов О.М. Джерела кримiнально-проце-суального права: автореф. дис. ... канд. юрид. наук. Харк1в, 2004. 24 с.
8. Омельченко O.G. Джерела, як визначають порядок кримiнального провадження. Юридичний часопис Национально! академп внутршшх справ. 2013. № 2. С. 32-37. URL: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/
9. Гетьман G.A. Кодифiкацiя законодавства Укра!ни: поняття, особливостi, види: автореф. дис. ... канд. юрид. наук. Харшв, 2010. 21 с.
10. Пархоменко Н.М. Джерела права: про-блеми теорп та методологи: автореф. дис. ... докт. юрид. наук. Ки!в, 2009. 34 с.
11. Кузембаев О.С. Джерела кримшально-пра-вового регулювання в Украíнi: доктринальнi аспе-кти: дис. ... докт. юрид. наук: 12.00.08 / Нац. б-ка Украши iм. В.1. Вернадського. Одеса, 2017. 305 с.
12. Барабаш Т.М. Сучасш виклики реформу-вання кримшального процесуального закону в Ук-рашг Науковi записки 1нституту законодавства Верховно! Ради Украши. 2015. № 2. С. 65-69. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzizvru_2015_2_14
13. Луспеник Д.Д. 1деальний процесуальний кодекс: яким вш мае бути? URL:
http://dspace.nlu.edu.Ua/bitstream/123456789/12726/1 /Luspenik_36-47.pdf
14. TO^OHKO O. TunogorinHa xapaKrepucTHKa KpHMiHa^bHoro процесу yKpai'HH. BicHHK Ha^oHagb-Hoi' aKageMii npoKypaTypu yKpai'HH. 2019. № 1(58). C. 101-111.
15. Bradley Craig M. The Convergence of the Continental and the Common Law Model of Criminal Procedure (1996). 7 (2) Criminal Law Forum 477. URL: https://www.repository.law.indiana.edu/fac-pub/2499/
16. npo BHeceHHH 3MiH go rocnogapcbKoro npo-^cyagbHoro KogeKcy yKpai'HH, Цнвigbнoro npo^cy-a^bHoro KogeKcy yKpai'HH, KogeKcy agMiHicrpaTHB-Horo cygonHHCTBa yKpai'HH Ta rnmux 3aKoHogaBHHx aKTiB: 3aKoH yKpaiHu Big 03.10.2017 № 2147-VIII. URL: https: //zakon.rada.gov.ua/laws/show/2147-19 (gaTa 3BepHeHHa 08.01.2020).
17. ^3eHKo ®.O. Crana, rgaBa, po3gig 3aKoHy aK egeMeHTH noro CTpyKTypu. CBponencbKi nepcneK-THBH. 2014. № 1. C. 5-10.
СП1ВВ1ДНОШЕННЯ ПОНЯТЬ «КОНСТИТУЦ1ЙНЕ СУДОЧИНСТВО» ТА «КОНСТИТУЦШНЕ ПРОВАДЖЕННЯ» У КОНСТИТУЦ1ЙНОМУ ПРОВАДЖЕНН1 УКРА1НИ
Розвадовський В.1.
Навчально-науковий юридичний тститут Прикарпатського нацiонального утверситету iMeHi Василя Стефаника, 3aeidyea4 кафедри конституцшного, мiжнародного та адмiнiстративного права, кандидат юридичних наук, доцент,
1вано-Франювськ, Украша
CORRELATION OF THE CONCEPTS OF «CONSTITUTIONAL LEGAL PROCEEDINGS» AND «CONSTITUTIONAL PROCEEDINGS» IN THE CONSTITUTIONAL PROCEEDINGS OF UKRAINE
Rozvadovskyi V.
Educational scientific Law institute of Vasyl Stefanyk Precarpathian national University, head of the department of constitutional, international and administrative law, candidate of law sciences, associate professor
Ivano-Frankivsk, Ukraine
АНОТАЦ1Я
Автор статп дослщжуе проблему сшвв1дношення понять «конституцшне судочинство» та «конституцшне провадження». На його думку, зазначене сmввiдношення впливае на предмет самого конституцш-ного провадження, обумовлюе подальшу динам^ повноважень Конституцшного Суду Украши, а також впливае на сам обсяг повноважень учаснишв конституцшного провадження.
За результатами до^дження автор робить висновки про те, що у широкому розумшш - конституцшне провадження тотожне поняттю конституцшне судочинство» та включае всю юрисдикцшну дгяль-шсть Конституцiйного Суду Украши, а у вузькому розумшш - конституцшне провадження розглядаеться як провадження по окремих категорiях справ, яш належать до компетенцп Конституцшного Суду Украши, або по конкретнш спраи, яка ним розглядаеться.
ABSTRACT
The author of the article explores the problem of the relationship between the concepts of "constitutional justice" and "constitutional proceedings". In his opinion, this ratio affects the subject of constitutional proceedings themselves, determines the further dynamics of the powers of the Constitutional Court of Ukraine, and also affects the scope of powers of participants in constitutional proceedings.
Based on the results of the study, the author concludes that in a broad sense, constitutional proceedings are identical to the concept of constitutional proceedings and include all the jurisdictional activities of the Constitutional Court of Ukraine, and in a narrow sense, constitutional proceedings are considered as proceedings in certain categories of cases falling within the competence of the Constitutional Court Ukraine, or in the specific case that it is considering.
Ключовi слова: конститущя, конституцшна юстищя, конституцшна юрисдикция, конституцшний суд, суддя конституцшного суду, конституцшне провадження, учасники конституцшного провадження, спiввiдношення понять «конституцшна юстищя» та «конституцшне провадження».
