CC BY
11creases the level of conscious attitude to the acquirement of professional knowledge, skills and personal qualities of the future doctor. However, this method requires more time for learning and is less effective in the formation of practical skills than the traditional approach.
References
1. Субочева А. Д. Инновационные методы обучения как способы активизации мыслительной деятельности студентов /А. Д. Субочева, О. Н. Субочева //Междунар. научно-исследовательский журнал. - 2014. - Вып. 9 (28). - С. 136-139.
2. Chang, B. J. Problem-based learning in medical school: A student's perspective / B.J. Chang // Ann Med Surg (Lond). - 2016. - Vol. 12. P. 88-89.https://doi.org/10.1016/j.amsu.2016.11.011.
3. Ibrahim M. Implementing of a problem-based learning strategy in a Saudi medical school: requisites and challenges/ M. Ibrahim, A. Al-Shahrani, A. // Int J
Med Educ. - 2018. - Vol. 9. - P. 83-85, https://doi.org/10.5116/ijme.5aae.2db8
4. Latif R. A comparison of debate and role play in enhancing critical thinking and communication skills of medical students during problem based learning / R. Latif, S. Mumtaz, R. Mumtaz [et al.] // Biochem Mol Biol Educ. -2018. - Vol. 46(4). - P. 336-342, https://doi.org/10.1002/bmb.21124
5. Mubuuke A. G. Cognitive and Social Factors Influencing Students Response and Utilization of Facilitator Feedback in a Problem Based Learning Context' / A.G. Mubuuke, A.J. N. Louw, S. Van Schalkwyk // Health Professions Education. - 2017. - Vol. 3(2). - P. 85-98, https://doi.org/10.1016/jhpe.2016.09.003
6. Yin K. Is problem-based learning an experimentation platform in Chinese medical schools? / K. Yin, C. Wang, D. Zheng, D. [et al.] // Med Teach. - 2015. -Vol. 37(7). - P. 700-701, https://doi.org/10.3109/0142159X.2015.1041471
РОЛЬ КУРАТОРА В ЖИТТ1 I ФУНКЩОНУВАНН1 СТУДЕНТСЬКО1 АКАДЕМ1ЧНО1 ГРУПИ
Марчук Ю.Ф.,
К.мед.н., доцент кафедри KßmiHHOi iмунoлoгii, алергологи та ендокринологИ, ВДНЗ Украти «Буковинский державний медичний унiвеpcитет», м. Чеpнiвцi, Укра'та
Андршчук Д.Р.,
К.мед.н., асистент кафедри педiатрi'i та медично'1' генетики, ВДНЗ Украти «Буковинский державний медичний унiвеpcитет», м. Чеpнiвцi, Укра'та
Марчук О.Ф.
К.мед.н., асистент кафедри травматологи та ортопеда, ВДНЗ Украти «Буковинский державний медичний унiвеpcитет», м. Чеpнiвцi, Укра'та
THE ROLE OF TUTOR IN LIFE AND FUNCTIONING OFbSTUDENT ACADEMIC GROUP
Marchuk Yu.F.,
Cаndidаtе of Mеdicаl Sciеncеs, Аssociаtе Profеssor of h Dеpаrtmеnt of Clinicаl Immunology, Аllеrgology аndЕndocrinology, VDNZ «Bukoviniаn Stаtе Mеdicаl Un^rs^», Chеrnivtsi, и^ате
Andriychuk D.R.,
Cаndidаtе of Mеdicаl Sciеncеs, аssistаnt of h Dеpаrtmеnt of Pеdiаtrics аnd Mеdicаl Gеnеtics, VDNZ
«Bukoviniаn Stаtе Mеdicаl ип^еп'Ну», Chеrnivtsi, Цкгате
Marchuk O.F.
Cаndidаtе of Mеdicаl Sciеncеs, аssistаnt of h Dеpаrtmеnt of Traumatology and Orthopedics, VDNZ
«Bukoviniаn Stаtе Mеdicаl Un^rs^», Chеrnivtsi, и^ате
АНОТАЦ1Я
У статп аналiзуeться змют понять «куратор» i «кураторська дiяльнiсть», розглядаються проблеми з якими стикаються куратори. Особлива увага придметься проблемi виховання студенпв медичних By3iB в свил сучасних пiдходiв до оргашзацп вищо! професшно! освгги у зв'язку з И модершзащею. Запропоно-вано педагопчш умови здшснення кураторсько! дiяльностi, розглядаеться нормативно-правове забезпе-чення роботи i функцюнальш обов'язки куратора. Представлено аналiз змюту i технологи дiяльностi куратора студентсько! групи.
ABSTRACT
The article analyzes the content of the concepts of "tutor" and "tutor activity", examines the problems faced by tutors. Particular attention is paid to the problem of upbringing students of medical universities in the light of modern approaches to the organization of higher professional education in connection with its modernization. The are offered pedagogical conditions for the implementation of tutorial activity, the normative-legal support of work and the functional duties of the tutors. There is presented the role of the tutor in the student group.
Ключовi слова: куратор, кураторська дiяльнiсть, академiчна група, професшне виховання.
Keywords: tutor, tutor activity, academic group, professional education.
В останне десятирiччя здшснено ряд заходiв по змiстовнiй модершзацп професшно! освiти, тдви-щенню 11 якостi. Перш за все змiнюються вимоги, що пред'являються до особистосп професiонала. Поступово формуються новi вимоги до випускника ВУЗу, як1 передбачають адекватнi заходи освпньо! полiтики, - формування компетенцiй, затребуваних в сучасному соцiальному життi та економiцi. Це означае, що випускник, отримавши ту чи iншу про-фесiю, повинен вмгги продемонструвати не тiльки певний рiвень знань, умiнь, навичок та !х практичну реалiзацiю, а й свою мобiльнiсть, активнiсть, само-стшшсть, психологiчну гнучк1сть, стресостiйкiсть, комунiкабельнiсть, тобто здатшсть вiдповiдати мь нливим сощальним умовам [2].
Розглядаючи проблему виховання студентiв в медичному ВУЗ^ слiд пам'ятати, що поняття особи-стостi лiкаря комплексне i багатопланове. Най-бiльш складним i важливим е становления особис-псно-професшно! позицп майбутнього фах1вця, яка характеризуе феномен духовносп людини, що вносить сенс в багатогранний простiр його буття. Духовнiсть розумiеться як вищий рiвень розвитку свiдомостi i самосвiдомостi. Культура лжаря - це стрижень його деонтолопчно i психологiчно правильного ктшчного мислення i поведiнки, морально! самосвщомосп [11].
В даний час перед медичним ВУЗом сто!ть за-вдання не тiльки дати студентам повноцшш знання в областi медицини, навчити !х постiйному попов-нюванню сво!х знань, а й орiентувати студентiв на самовдосконалення в обранш ними спецiальностi [1].
Парадигма освгга постiйно змiнюеться. Тепер уже не людину вчать, а людина вчиться. Лопка освiти спрямована на самостшну роботу особис-тостi, перехiд 11 на новий рiвень творчого розвитку. Формування парадигми освiти з орiентацiею на критерп болонського процесу висувае новi вимоги до якостi освпньо! системи, розвитку професшно! компетентностi особистосп. Ефективнiсть процесу викладання в медичному ВУЗi визначаеться не тiльки рiвнем компетентностi в областi медичних знань, а й рiвнем володiння елементами комушка-тивно! компетенцп - одше! iз загальних компетен-цiй, на основi яко! будуеться професiйна компетен-тнiсть педагога, який навчае майбутнього фах1вця. Необхвдно формувати навички особиспсно орiен-тованих iнтерактивних проектних форм навчання з урахуванням нормативно! моделi вимог, що вщо-бражають професшну компетентнiсть педагога [12].
Майстерне володшня методами i прийомами виховання викладачами ще не гарантуе обов'язко-вого устху в становленнi особистостi конкретного студента, оскшьки окремi дi! не забезпечують бага-тогранного впливу на особиспсть. Цiею властивь стю, як показано в теорп i практищ виховання, во-лодiе виховна система [5].
Поняття виховно! системи в даний час е клю-човим в педагопщ, оск1льки мае властивють ши-роти i е едшстю загального, особливого i одинич-
ного. Виховна система е одночасно сощально-педа-гопчною та психолого-педагопчною, оск1льки впливае на студентiв, як через процес навчання, так i через адаптацш в соцiальне середовище; через вь дносини мiж студентами, викладачами; через пси-хологiчний кл1мат, створений на факультетi, у By3i [5].
При пiдготовцi майбутнiх фах1вщв у медичному By3i викладачi стикаються з певними проблемами суб'ективного i об'ективного характеру, такими як недостатнють навик1в самостшно! роботи у студентiв, великий обсяг навчально! iнформацii, зневажливе ставлення у частини студенпв до не клшчних дисциплiн i низька мотивацiя до !х ви-вчення, нерозвиненiсть усввдомленого прагнення до нарощування професiйно-особистiсного потен-цiалу у значно! частини студенпв, особливо на мо-лодших курсах медичного ВУЗу [4].
За спостереженнями багатьох викладачiв, су-часних студенпв вiдрiзняе все бiльш зростаюча не-самостiйнiсть. Отримавши «телевiзiйне» виховання, вони мають завищенi i шчим не обгрунтованi потреби, хоча часто не орiентуються навiть в еле-ментарних речах. Бiльшiсть студентiв далеко не вь дразу звикають до ново! системи навчання i вимо-гам вищо! школи. Вчорашнiй школяр, прийшовши до ВУЗу, стикаеться з абсолютно ново! для нього системою освiти, що в^^зняеться вiд шк1льного навчання органiзацiйно, методично, i змiстовно, i за сво!ми основними цiлями i напрямками [10].
Бшьш того, студенти медичного ВУЗу в порiв-няннi зi студентами шших вищих навчальних за-кладiв знаходяться в бiльш складному становищ^ тому що !х майбутня профе^ не тiльки вимагае до-сить високого рiвня подготовки, але й пов'язана з ввдповщальшстю за життя i здоров'я пацiентiв. Складнiсть лшарсько! працi обумовлена i вимогами безперервносп процесу професiоналiзацii', вико-нання рiзних структурованих видiв дiяльностi, ма-шпуляцш. Як справедливо зазначають сучаснi вгг-чизнянi психологи, навчальна дiяльнiсть взагалi i в системi професiйноi освгш зокрема несе в собi ба-гато рис трудово! дiяльностi, вiдрiзняючись в1д професiйно! працi, можливо, лише продуктом [6].
Питання особистiсного розвитку студента i формування його готовносп до майбутньо! професiй-но! дiяльностi е ключовими, так як саме в процеа навчання у By3i визначаються життева i свггогля-дна позицiя, цiннiснi прiоритети, вщбуваеться гли-боке знайомство з профеаею, !! освоения, здiйсню-еться вибiр i етапнiсть отримання майбутньо! спе-цiальностi (в медичних ВУЗах - штернатура, клiнiчна ординатура) [3].
Устшна адаптацiя та !! термiни багато в чому визначають те, як швидко i ефективно студенти включаються в освiтнiй процес. Перед викладачами, яш працюють зi студентами молодших кур-сiв, сто!ть вщповщальне психолого-педагогiчне за-вдання формування студента як суб'екта навчально! дiяльностi, що передбачае насамперед необхвдшсть навчити його вмiнню планувати i органiзовувати свою дiяльнiсть [7].
Саме в процеа кураторсько! роботи вщбува-еться формування особиспсних якостей студента, що пiдвищують конкурентоспроможшсть майбут-нього фахiвця. Куратор - це викладач, який допо-магае насамперед успiшнiй адаптацii вчорашнiх школярiв до особливостей унiверситетського про-цесу навчання. Багато студентiв молодших курав не можуть самостiйно прийняти правильне рь шення, !м важко рацюнально органiзувати самоос-вiту i самовиховання. У зв'язку з цим завдання куратора - допомогти кожному першокурснику усвь домити важливiсть i необхiднiсть самостiйноi регуляцii свое! поведшки, навчитися ефективно ро-зподiляти сво! зусилля в часi, користуватися новим ступенем свободи, адже в середнш школi завжди був постiйний контроль за ходом навчальних занять як з боку вчителiв, так i з боку батьк1в [9].
Усшшшсть морального виховання студенпв невiддiльна вiд особистостi викладача, його морально-етичних якостей, норм поведшки, стилю педа-гопчного спiлкуваиия i такту. Високий рiвень морально! i професшно! культури викладачiв медич-ного ВУЗу е необх1дною педагопчною умовою ефективностi розвитку морально! культури у май-бутнiх лiкарiв [8]. Моральш якостi особистостi викладача, яш безпосередньо проявляються по вщно-шенню до студентiв в процес контактiв з ними, ма-ють велике виховне значення. На наш погляд, щдвищення морально! культури викладачiв - одна з необхвдних умов модернiзацii системи медично! освгга.
Куратор - це повноважний представник ВУЗу у студентськ1й групi. Вш призначаеться розпоря-дженням проректора з науково-педагопчно! роботи та виховання з числа асистенпв, старших виклада-чiв та доцентiв, що мають навчально-педагопчний досввд. Проте важливо, щоб пiдбiр кураторiв прово-дився з числа молодих викладачiв, як1 в силу в^ легше розумшть навчальнi та жити труднощi студентiв. При цьому велике значення в налаго-дженш контактiв мiж наставниками i студентами мае особисте бажання куратора З метою шдви-щення ефективностi роботи куратор призначаеться лише для одше! академiчноi групи. Дана дiяльнiсть е частиною навчально-виховно! роботи кафедри, вноситься в iндивiдуальний план роботи викладача.
Роль куратора особливо значима на молодших курсах, осшльки ввд того, як в цей перюд скла-деться життедiяльнiсть студентсько! групи, насш-льки вона зможе за допомогою куратора стати i вщ-чути себе цiлiсним суб'ектом, в чималому ступенi залежить ii подальший суб'ектний розвиток у ВУЗг
Куратор повинен починати свою роботу з ре-тельного вивчення групи, визначення !! сощально-психологiчних особливостей, здатних бути основою для формування суб'ектносл групи, таких як наявнiсть лщерського активу, здатнiсть до самоор-гашзацп i самоврядування, наявнiсть спiльних ште-ресiв, мотивiв, цiнностей у студенпв [9].
Документащею куратора е: план роботи на рж, звгт роботи за рiк, щоденник куратора (мютить ш-формацш про склад i активи групи, дати, теми i по-
рядок проведения кураторських годин i позанавча-льних заходiв). В обов'язки викладача входять скла-дання плану кураторських годин i регулярне !х про-ведення, заповнення щоденника куратора, облж вiдвiдуваностi студентiв (кураторськ1 години можуть бути проведет як цшеспрямоваш походи в те-атри, на концерти, виставки, конференцi! та iншi заходи). Знайомство куратора з групою починаеться з першого семестру навчання.
Щоденник куратора заповнюеться в традицiй-ному паперовому форматi, по завершеннi звггаого перiоду вiн п1дписуеться i передаеться головному куратору факультету або ушверситету. Дана форма роботи е давно ведомою i звичною кураторам, але мае ряд недол1к1в, в тому числ1 неможливiсть оперативно отримати iнформацiю про результати поза-навчально! дiяльностi конкретного студента. Проте з розвитком телекомушкацш, рiзних месенджерiв, мобшьного зв'язку даний недолiк достатньо легко та швидко усуваеться.
Регулярне проведення кураторських годин входить в обов'язки куратора. Тематика !х рiзна: знайомство з Статутом ушверситету, правилами розпорядку, формами оргаиiзацi! навчального про-цесу у ВНЗ, питання профiлактики асоцiальних явищ в студентському середовищi та iнше. На збо-рах студентських груп регулярно обговорюються актуальш питання студентського життя та студент-ського самоврядування.
В кшщ навчального року в ушверситеп проводиться семшар кураторiв, на якому учасники пред-ставляють результати свое! роботи за рж, висвiтлю-ють i обговорюють заходи, що ввдбулися, обмiню-ються досвщом, представляють фото та презентаций, тим самим створюють банк методич-них розробок з оргаиiзацi! позанавчально! дiяльно-стi, який доступний для вах кураторiв. Семiнар до-зволяе устшно поеднувати колективний характер дiяльностi i самостiйну роботу його учаснишв, на-дае можливостi для професшного зростання i само-реалiзацi! кураторiв.
Формування культури молодого фахiвця тюно пов'язане iз сферою дозвiлля. Щдвищення рiвия спiлкуваиия молодi, !! культури - це двi сторони единого педагопчного процесу у ВУЗi. Культура дозвшля характеризуеться ставленням особистостi до використання свого вiльного часу. Тому важливо спрямувати зусилля молодi на формування у не! активного прагнення до «зустрiчi» з культурою, до постшного духовного зростання [6].
Система професшного виховання у ВУЗi покликана допомагати вибудовувати стратепю розвитку особистостi студента на вельми значнш частинi його життя. З метою надання психолопчно! допо-моги студентам у Вищому державному навчаль-ному закладi Укра!ни «Буковинський державний медичний унiверситет» успiшно функцюнуе «Ме-дико-психологiчний центр», дiяльнiсть якого спря-мована на розвиток особистюного, iнтелектуаль-ного та професiйного потенщалу студента i психо-логiчну шдтримку викладачiв i кураторiв у навчанш i виховаинi студентiв. Дiяльнiсть студентського волонтерського руху допомагае розвитку i
самореалiзацi! студентiв шляхом ознайомлення з рiзними видами соцiально! активность Волонтери займаються пропагандою здорового способу життя, надають допомогу людям у важкш життeвiй ситуа-ци, проводять екологiчнi акцп, розвивають сво! тво-рчi здiбностi.
Важливий iнструмент розвитку особиспсних якостей студентiв, на нашу думку, е самодiяльнi громадсьш об'еднання студентiв. Традицiйно так1 формування у ВУЗi виконують функцiю оргашзацп студентсько! життедiяльностi i вибудовування вза-емоди мiж керiвництвом, професорсько-викладаць-ким складом i студентами. Вони дають можливють молодiй людинi проявити iнiцiативу, реалiзувати свiй творчий хист, самоствердитися в середовищi однолiткiв. Важливу роль у вихованш студентiв вь дiграють творчi колективи, успiшно дiючi у Ви-щому державному навчальному закладi Украши «Буковинський державний медичний ушверситет» багато рок1в. Серед таких колективiв, в робот яких активну участь беруть студенти, особливою попу-лярнiстю користуються: народний аматорський ансамбль шсш i танцю «Трембгга», студентський театр, спортивний клуб та рiзнi мистецьш студи. Вль тку на базi табору вiдпочинку «Здоров'я», розташованого на березi рiчки Днiстер, ввдбува-ються рiзнi мистецьш та спортивш заходи, прохо-дять лiтню практику студенти певних спещально-стей.
Оскiльки значна частина Вищого державного навчального закладу Украши «Буковинський державний медичний ушверситет» проживають в гур-тожитках, куратору академiчно! групи необхiдно з певною перiодичнiстю вiдвiдувати студентiв, щка-витися умовами побуту, взаемовiдносинами в шм-натi мiж мешканцями, можливютю i як1стю тдго-товки до занять. Адже з моменту поселення студента в гуртожиток у нього починаеться «випробування свободою», яку вш отримуе, ви!ха-вши вщ батьк1в. Тому в разi необхвдносп саме куратору належить донести до студента розумшня того, що свобода - це вiдповiдальнiсть i самостш-нiсть.
Студентам часто потрiбна допомога в органь заци рацюнального режиму працi i вiдпочинку. У молодих людей, як1 не вмшть правильно розподь ляти час, виникають проблеми з навчанням, устш-нють знижуеться. Значне збiльшення обсягу предмета, що викладаються, частки самостшно1 роботи в навчальнiй дiяльностi, новi турботи iз самообслу-говування, самостшного ведення бюджету вимага-ють ввд студента вмiння рацiонально планувати i органiзовувати свiй навчальний i в№ний час. Подь бними вмiннями б№шють першокурсник1в ще не володiе i куратор може навчити студентiв ефекти-вно планувати свiй розпорядок. Особливу увагу не-обх1дно придiляти адаптацп студентiв iз сшьсько! мiсцевостi, а також студентiв, як1 слабо шдготов-ленi до навчання i життедiяльностi в унiверситетi. Адже сумлiнне, ввдповщальне ставлення студента до навчання буде проектуватися як на його профе-сiйну, так i на будь-яку iншу дiяльнiсть.
Особлива складова роботи куратора - це стл-кування з батьками студенпв. При першому зна-йомствi з групою куратор рекомендуе студентам поввдомити його телефон батькам. Практика пока-зуе, що найчастiше телефонують батьки куратору, шж навпаки, i причиною тому е проблеми у !х дней. Незважаючи на рiзноманiття юнуючих у студентсько! молодi труднощiв, вони не завжди помiтнi зовш, але часто вiдображаються на результатах навчання. Стлкування з батьками допомагае поглянути на ситуацiю з шшого боку i знайти ефективнi шляхи виршення виниклих проблем.
Зазвичай недбайливi студенти, представляючи батькам результати свого навчання, намагаються приховати або прикрасити показники успiшностi, вводячи !х в оману. В БДМУ функцiонуе електрон-ний журнал, де окремо винесена панель куратора, яка вiдображае усi оцiнки з уах дисциплiн певного студента. Доступ до ще! iнформацil також мають батьки цього студента. Тому стлкування куратора з батьками не тшьки допомагае уявити об'ективну картину усшшносл, але i е ефективним методом стимулювання студентiв до рiшучих дш по лiквiда-цу виникло! академiчно! заборгованостi. В резуль-татi студенти докладають бiльше зусиль до здачi се-сй'.
На сучасному етат йде активний пошук нових ефективних форм оргашзацп виховно! дiяльностi у By3i. Для цього потрiбнi наставники, що володшть комплексом необх1дних знань, яш мають органiза-торськ!, педагопчш та психологiчнi вмiння i нави-чки.
Таким чином, кураторська робота в сучаснш вищiй школi повинна бути одним з важливих на-прямшв дiяльностi вузу, так як вона допомагае ви-хованню морально! людини, здатно! освоювати но-рми i цшносп оточення, формувати сво! переко-нання.
Лггература
1. Великанова А.Е., Третьякова В.С. Куратор академической группы как социальный продюсер // Вестн. Моск. гос. обл. ун-та. Сер. Педагогика. 2013. № 3. С. 5-9.
2. Воспитательная работа со студентами в медицинском вузе / Шабров А. В. Кучер В.В., Кузио-нов П. В., Ромашов П. Г. СПб.: Издательство Медицинская пресса. 2006. 352 с.
3. Игнатьева Т.С. Педагогические условия развития нравственной культуры у студентов медицинских вузов // Вестн. Чувашского гос. пед. ун-та им. И.Я. Яковлева. 2011. № 4 (72). С. 51-56.
4. Исаев И.Ф., Ерошенкова Е.И., Кролевец-кая Е.Н. Личностно ориентированные технологии воспитательной деятельности куратора студенческой группы // Междунар. журн. прикл. и фундам. ис-след. 2012. № 6. С. 39-40.
5. Кайдалова Л.Г. Оргашзащя та контроль самостшно! роботи студенпв / Педагопка, психолопя та медико-бюлопчш проблеми фiзич-ного виховання i спорту. - 2010. - №1. - C. 67-70.
6. Кульбах О.С., Зинкевич Е.Р. К проблеме воспитания студентов медицинских вузов как неотъемлемой части профессионального образования // Мир науки, культуры, образования. 2012. № 4. С. 178-181.
7. Методика викладання у вищш школь навч.поабник / О.В. Малихш, 1.Г. Павленко, О.О. Лаврентьева, Г.1. Матукова. - К.: КНТ, 2014. - 262с.
8. Мельникова И.Ю., Романцов М.Г. Особенности медицинского образования и роль преподавателя вуза в образовательном процессе на современном этапе // Междунар. журн. эксп. образования. 2013. № 11. С. 47-52.
9. Черноморченко С.И. Инновационные методы работы преподавателя-куратора студенческой
группы в высшем учебном заведении // Вестн. Ле-нингр. гос. ун-та им. А.С. Пушкина. 2012. Т. 3, № 4. С. 107-116.
10. Kim KJ, Hwаng JY, Kwon BS. Diffеrеncеs in mеdicаl studеnts' аcаdеmic intеrеst аnd pеrformаncе аcross cаrееr choicе motivаtions. Int J Mеd Educ. 2016;7:52.
11. Кш!а^е S, Rеvаnkаr SKB, Vivеkа S, Shеtty B, Rаo CP. Why bеcomе а doctor? Evаluаtion of mo-tivаtionаl fаctors for sеlеcting mеdicаl profеssion аs cаrееr. Е^теег. 2015;16(14):30.
12. Schаubеr SK, №cht M, Nouns ZM, KuЫmеy А, Dеttmеr S. Thе rolе of еnvironmеntаl аnd individuаl chаrаctеristics in ths dеvеlopmеnt of studеnt аchiеvеmеnt: а compаrison bеtwееn а trаditionаl аnd а problеm-bаsеd-lеаrning curriculum. Adv Hеаlth Sci Educ Thеory Pract. 2015;20:1033-1052.
ОСОБЕННОСТИ ПСИХОМОТОРНОГО СОСТОЯНИЯ ХОККЕИСТОВ-ВРАТАРЕЙ НА ЭТАПЕ НАЧАЛЬНОЙ СПОРТИВНОЙ СПЕЦИАЛИЗАЦИИ
Зайцев Е. С.,
Череповецкий государственный университет, магистрант
Варфоломеева З.С.
Череповецкий государственный университет, кандидат педагогических наук, доцент,
декан факультета биологии и здоровья человека
FEATURES OF THE PSYCHOMOTOR CONDITION OF HOCKEY PLAYERS-GOALKEEPERS AT THE STAGE OF INITIAL SPORTS SPECIALIZATION
Zaytsev E.S.,
Cherepovets State University, undergraduate Varfolomeeva Z.S.
Cherepovets State University, PhD in Education, Associate professor, Head of the Faculty of Biology and Health Education
АННОТАЦИЯ
Представлены результаты эмпирического исследования по оценке психомоторного состояния хоккеистов-вратарей на этапе начальной спортивной специализации. Установлены наиболее общие характеристики их психомоторных способностей и определены возможные направления работы тренера по коррекции психомоторного состояния отдельных спортсменов.
ABSTRACT
Results of an empirical research on assessment of hockey players-goalkeepers' a psychomotor condition at a stage of initial sports specialization are presented. The most general characteristics of their psychomotor abilities are established and possible tasks of the coach on correction of a psychomotor condition of certain athletes are defined.
Ключевые слова: психомоторное состояние, игровая деятельность вратаря, хоккей с шайбой.
Keywords: psychomotor condition, game activity of the goalkeeper, ice hockey.
Известно, что современный хоккей отличается жестким стилем игры, высокими скоростями и запредельными физическими и психическими нагрузками, предопределяющими особые условия к психофизиологическим, морфофункциональным признакам, физиологической работоспособности спортсмена уже на начальных этапах подготовки
[5].
Как и в других спортивных играх, в хоккее с шайбой игровая деятельность связана со своевременным выбором и реализацией технико-тактических приемов, целесообразных в определенных игровых ситуациях [11]. Специфические особенности
техники игровых видов спорта являются неотъемлемой частью психологической структуры их деятельности, при этом одно из важнейших качеств спортсменов-игровиков - умение своевременно увидеть игроков на поле и быстро оценить сложившуюся игровую ситуацию [8].
В научной литературе показано, что эффективность реализации игровой деятельности хоккеиста во многом зависит от сочетанной взаимосвязи психомоторных способностей и когнитивных процессов [6]. В частности, это относится к скорости реагирования на сложный стимул, которая определена временем центральной задержки и уровнем разви-
