CC BY
37педагогически науки
Орос 1льдшо 1мривна РОЛЬ М1ЖНАРОДНИХ ...
UDC 378
РОЛЬ М1ЖНАРОДНИХ ЗВ'ЯЗК1В У РОЗВИТКУ СИСТЕМИ ОСВ1ТИ ДОРОСЛИХ
© 2018
Орос Гльдшо 1мрпвна, доктор фшософп, ректор Закарпатський угорський тститут M. Ференца Ракоцi II (90202, Украта, Берегово, Закарпатська обл., площа Кошута, 6, e-mail: ildiko@kmf.uz.ua)
Анотащя. У статп з'ясовано, що багато кран свпу на урядовому р1вн1 проводить державну полтгаку у справ1 розвитку освгга дорослих у р1зний споаб. ЮНЕСКО постшно актуал1зуе розвиток м1жнародного руху у сфер1 освгга дорослих: оргашзовуе м1жнародн1 конференций, симпоз1уми з питань освгга дорослих з участю недержавних оргашзацш, установ системи ООН тощо. Всесв1тня Генеральна Асамблея з проблем старшня прийняла «Принципи ООН стосовно людей похилого в1ку», на реал1зацш яких спрямована сощальна робота з даною категор1ею населения: незалежшсть; участь (активна участь у житп суспшьства, дшитися знаннями i досввдом з молодим поколшням); догляд; реалiзацiя свого потенцiалу; гiднiсть, як1 лежать в основi технологiй, форм роботи з людьми похилого вшу. Визначено так основш форми роботи: матерiальна допомога; пвдтримка у виглядi продуклв харчування, палива, медикаментiв тощо; сощальне обслуговування вдома та в стацюнарних установах; психолого-соцiальна пiдтримка; залучення людей похилого в^ до освiтнiх форм дiяльностi (саморозвиток); оргаиiзацiя культурного дозвiлля.
Ключовi слова: мiжнароднi зв'язки, розвиток системи освгга дорослих, мiжиародний рух, форми роботи з людьми похилого вшу, принципи ООН стосовно людей похилого вшу.
THE ROLE OF INTERNATIONAL CONNECTIONS IN THE DEVELOPMENT OF THE ADULT EDUCATION SYSTEM
© 2018
Oros Ildiko Imriivna, doctor of philosophy, rector Transcarpathian Hungarian Institute of the Ferenc Rakocchi II (90202,Ukraine, Berehove, Transcarpathian region, Koshuta Square, 6, e-mail: ildiko@kmf.uz.ua)
Abstract. The article clarifies that many countries of the world on a governmental level conduct state policy in the development of adult education in different ways. UNESCO is constantly updating the development of the international movement in the field of adult education: organizes international conferences, symposia on adult education with the participation of non-governmental organizations, institutions of the UN system, etc. The World Assembly General on Aging adopted the «United Nations Principles for Older Persons», the implementation of which is aimed at social work with a Danor population category: independence; participation (active participation in society, share knowledge and experience with younger generations); care; realization of its potential; the dignity that underlies technology, forms of work with older people. The following basic forms of work are defined: material assistance; support in the form of food, fuel, medicine, etc.; social care at home and in residential institutions; psychological and social support; involvement of elderly people in educational activities (self-development); organization of cultural leisure.
Keywords: international relations, development of the adult education system, international movement, forms of work with the elderly, UN principles in relation to the elderly.
Постановка проблеми в загальному вигляд1 та и зв'язок 1з важливими науковими чи практичними за-вданнями. У сучасному сустльствг освгга дорослих на-була великого значення i приваблюе все бшьше уваги. За змшами щодо вдосконалення освгга дорослих стоять двi тенденцп у громадському житп:
- технолопчш змши, пов'язаш з глобалiзацiею. Щоб задовольнити вимоги економiки, в якгй все часпше за-стосовуються цифровi та iншi новi технологи, та глобального ринку пращ з його жорсткою конкуренщею, робгтники вимушеш адаптуватися до технолопчних змш упродовж трудово! дiяльностi;
- демографiчнi змши - старшня населення, у зв'язку з чим зростае доля людей похилого вшу i необхвдшсть включения в трудовi ввдносини як можна бшьшо! части-ни населення, що знаходиться у працездатному вщг
Анализ остантх дослгджень I публжацт, в яких розглядалися аспекти ц1е! проблеми I на яких обтрун-товуеться автор; видтення невирШених ранше ча-стин загально'1 проблеми. Цьому питанню придали увагу вчеш В. Андрущенко [1], А. Гончарук [2], О. Кашуба [3], О. Сергеева [4], Л. Огаева [5], I. Фельцан [6], I. Фольварочний [7] та ш. [8-14].
Формування ц1лей статт1 (постановка завдання). З'ясувати роль мiжиародних зв'язшв у розвитку системи освгга дорослих.
Виклад основного матер1алу дослгдження з повним обтрунтуванням отриманих наукових результат1в. У шнщ XX - на початку XXI столитя ввдбуваеться збшь-шення дорослих у шлькюному еквГвалентг Дана категория людей потребуе отримання освгга для удосконален-ня сощального статусу. Тому постае необхвдшсть здшс-нити дослвдження розвитку та проблем, якг постають у сьогоденш в ракурс освгга дорослих у £вропейському СоюзГ та проаналГзувати прюритетш тенденцш розвитку
освгга дорослого населення.
Вважаемо за нагальне враховувати розроблешсть по-рГвняльних дослвджень, зокрема !х теоретико-методоло-пчш основи у сферГ освгга дорослих, а також за необхвд-не узагальнення !х теоретичних засад [4, с. 179].
Безперервна освгта виходить на першГ позици в освт бо е обов'язковою у розвитку людини та кра!ни через И здатшсть формувати штелектуальну якгсть в еконо-мгщ знань, пвдшмати матерГальний рГвень життя людей, засобом впровадження в життя отриманих знань. Ввдбуваеться активний процес штеграцп впчизняних закладГв освгга у европейський освггаш проспр, тсля пвдписання Укра!ною (2005 рш) Болонсько! декларацп. Це пов'язано Гз д1яльшстю мГжнародних оргашзацш, перспективами яких е надати можливГсть працевлашту-вання випускникгв в умовах ввдкритого ринку [3, с. 43].
Як зазначае I. Фельцман, «... багато хто стверджуе, що освгта дорослих зародилася в £врош» [6, с. 299]. Розкриемо юторичш засади освгга дорослих. Першими !хшми шститущями були дистанцшш школи, якг у 19 ст. були найбшьше затребуваш у £врош (Шмеччина, Франтя, Великобриташя). Можна зупинитися на при-кладг (1840 р.) коли англшський педагог I. Штман на-вчав стенографП через листування. Шзшше, учш лще!в постшно проводили дискусп, були активними членами лекцгй г семгнаргв. Цгкавим е той факт, що створювалися подорожуючг групи, мета яких була - виступати з лек-цгями у ргзних европейських мгстах.
У кшщ Друго! свгтово! вшни, европейськг кра!ни започатковували програми для солдатгв звгльнених у запас, що бажали отримати новг професгйнг знання. Це ввдбувалось на урядовому ргвнг В цей час з'являються: 1) мюцевг коледжг, 2) лиш табори, 3) освиш програми оргентованг на дорослих. Це означае те, що европейськг кра!ни на урядовому ргвнг признавали важливгсть освгти
Oros Ildiko Imriivna pedagogical
THE ROLE OF INTERNATIONAL ... sciences
дорослого населення та фiнансували програми стажу-вання та переквалiфiкацil.
Пiд час iндустрiальноl революцп у Gвропi виникли групи, як1 вiдповiдали за яшсть освiти дорослих. На початку ХХ ст. стали дуже популярними просвiтницькi оргашзацп, зокрема 1х лекцп, що спряли формуванню соцiального руху, який визнавав вде1 важливостi освгга. Вбачаемо в цьому переваги для населення [15].
Одним iз головних завдань у розвитку освiти дорослих у £вропейських крашах е створення i впровадження довготривало! програми м1жнародного спiвробiтництва у цiй галузц вироблення ефективних механiзмiв вхо-дження до освiтнiх i наукових програм м1жнародних органiзацiй, фондiв та ш, упровадження системи шфор-мацiйного забезпечення мiжнародного спiвробiтництва [1, с. 12].
У сферi вищо! освiти спостертаемо мiжнародну спiвпрацю починаючи з 1980-х рошв. Було створено Cedefop - £вропейський центр з розвитку професшно! освiти, iнформацiйна платформа (мета: збiр матерiалу про надання освiтнiх послуг в межах позашк1льних та ушверситетських програм, шо органiзовувалися для рiз-новiкового населення), у 1974 рощ [16, с. 17-35]
У бшьшосл кра!н Свропи освiтня полiтика була направлена на подолання безробптя молодi. З метою ско-рочення безробiття популярним було навчання шд час вiдпусток, де можна було здобути професшш навички за короткий промшок часу. Велике значення тут зправ Соцiальний Фонд £вропи. У 1984 р. 75 % бюджету фонду ввдвели на проекти що пвдтримували i формували професшш навички дорослого населення та проекти, що були спрямоваш на працевлаштування молодо
1деею освiти дорослих у сво!й дiяльностi керуеться так1 мiжнароднi оргашзацп, як ЮНЕСКО, органiзацiя економiчного спiвробiтництва i розвитку (ОЕСР), ООН та ш.
Насамперед - це самий великий iнтелектуальний центр м1журядового спiвробiтництва з питань освiти, науки i культури - ЮНЕСКО. До ного входять майже всi держави свiту (188 кра1н), крiм США, але фахiвцi з Америки у повному обсязi представленi тут як експер-ти. Пiд керiвництвом ЮНЕСКО працюють бiльше б0о урядових оргашзацш. 1х мета - надати кожнш дорослiй людинi можливiсть навчатися. 1нститут цiложиттевого навчання ЮНЕСКО (Гамбург) i Мiжнародний iнститут планування освiти (Париж) очолюють теоретичнi до-слвдження в галузi набуття знань дорослого населення. Це заклади являють собою найбшьший iнформацiйний центр. Центр очолюе i координуе дослiдження у галузi освгга дорослих. Це i громадянська освгга, i грамотнiсть, i сприяння розвитку нацюнальних меншин, мiгрантiв, а також освiта в мiсцях позбавлення волi та освiта шваль дiв тощо [5, с. 16].
1нститут ЮНЕСКО в Гамбурзi iстотно впливае на формування европейсько1 полiтики в освт дорослих i надае низку послуг нацюнальним мережам, органiзацiям i фахiвцям - тренiнговi та стипендiальнi програми [17].
За пвдтримки iнституту освети ЮНЕСКО (з 2006 р. - 1нститут цiложиттевого навчання ЮНЕСКО) у б№-шостi кра1н Свропи (в тому чи^ i в УкрашГ) щорiчно проводяться Тижнi освiти дорослих. Метою Тижшв - е досягнення визнання освiти дорослого населення яке на-вчаеться, як необхщно1 умови суспшьства, що розвива-еться [2, с. 34].
Нацюнальш Тижнi освгга дорослих вщбувають-ся у багатьох крашах свiту: АвстралИ, Австрп, Бешш, Ботсванi, Чехи, Gгиптi, Естони, Фшляндп, на Мальтi, у Бельги (Фландрп), Гайанi, Дани, 1сланди, 1ндонези, в 1раш, на Мадагаскарi, Нiмеччинi, Новш Зеланди, на Островах Зеленого Мису, Гаш, Малi, в Нхдерландах, Португали, Палестинi, Мексицi, Албани, Болгари, Лига, Норвегп, Фiлiппiнах, Словени, Швейцари, Великобритании у Бурк1на-Фасо, Нетерп, Румуни, Ггали, Саудiвськiй Аравц, Замби, Кенц, Япони, Бразили, Ро-58
сiйськiй Федерацп, Швеци, в державах, що виникли шс-ля розпаду колишньох Югославп, на Kinpi. У бiльшоcтi краш свпу, Проведення Тижнiв - Феcтивалiв здшсню-еться на м1ждержавному та мiжпаpламентcькому piвнях. Координатором ще1 ствпращ виступае ЮНЕСКО [5, с. 16; 18, с. 2].
Останшм часом пометно збiльшилаcь шльшсть освет-шх закладiв та оpганiзацiй, що четко виpiшують пробле-ми оcвiти дорослих. Це таш - Арабська мережа поширен-ня пиcьменноcтi й освгга дорослих та Панафриканська Аcоцiацiя письменносп й освети дорослих, Швденно-Азшське й Тихоокеанське бюро освети дорослих, офю з гендеpноï' освети й виховання у Латинськш Амеpицi, Швшчно-Американський альянс наpодноï' освети й освь ти дорослих для жителiв Карибського басейну [5, с. 1516].
Освгга дорослих стала cамоcтiйним напрямом деpжавноï' полетики у розвинутих крашах свпу. Вагомими центрами у розвитку освгга дорослих за-значено: Мгжнародний педагогiчний центр у Фpанцiï, М1жнародний шститут освети у США, М1жнародний шститут педагогiчних доcлiджень у Ншеччит, Швейцарська оpганiзацiя освети дорослих та ш. [5, с. 20].
У свт склалися так структури урядових i неурядо-вих оpганiзацiй, що дшть у cфеpi освети дорослих:
- глобальний piвень (Мiжнаpодна Рада з освгга дорослих);
- континентальний piвень (£вропейська Аcоцiацiя з освети дорослих);
- pегiональний piвень (Пiвнiчна Рада з освети дорос-
лих);
- нацюнальний piвень (Рада з освгга дорослих в ок-ремо взятш краш).
Плщно працюють i дослщжують ргзш напрями про-блеми фшансування освети дорослого населення:
- Мгжнародна Рада з питань освгш дорослих (ICAE),
- £вропейська Асошацгя з питань освети дорослих (EAEA),
- Азгатське Бюро з питань освгш дорослих (ASPBAE),
- 1нститут з питань М1жнародно1 ствпращ шмецько1 асощацд освети дорослих (DW).
Велике значення мають нацюнальш оргашзаци окре-мо взятих краш у сферг освгга дорослого населення:
- Шмецький 1нститут з освети дорослих (German Institute for Adult Education);
- Нацюнальний 1нститут з питань неперервно1 освгга дорослих у Англп та Уельа (National Institute of Adult Continuing Education England and Wales);
- Фшська Асощащя з освети дорослих (Finnish Adult Education Association, Helsinki, Finland);
- 1рландська Нацюнальна Асощацгя з освети дорослих (The Irish National Association of Adult Education, Dublin, Ireland);
- Естонська Асощащя андрагопв (The Association of Estonian Adult Educators,Tallinn, Estonia) [7, c. 7].
Що стосуеться питання старшня людини в мгжнарод-ному аспекл, вчеш Т. Скорик та I. Шевченко зазнача-ють: «Оргашзацгя Об'еднаних Нацгй провела у 1982 р. Всесвггаю Генеральну Асамблею з проблем старшня, яка схвалила М1жнародний план дГй щодо проблем старшня. У 1990 рош Асамблея проголосила 1 жовтня Мгжнародним днем людей похилого вгку, а через рш прийняла «Принципи ООН стосовно людей похилого вгку» [17, с. 61].
Було визначено таш принципи:
- незалежшсть;
- участь (активна участь у житп суспгльства, дГлити-ся знаниями i досввдом з молодим поколшням);
- догляд;
- реалгзацгя свого потеншалу;
- гГднГсть [6], закладену в основг технологгй, форм роботи з людьми похилого вгку.
Визначено таю основш форми роботи: матергальна допомога; п1дтримка у вигляд1 продуктов харчування, Humanitarian Balkan Research. 2018. № 1
педагогически науки
Орос 1льдшо 1мрйвна РОЛЬ М1ЖНАРОДНИХ ...
палива, медикаменпв тощо; сошальне обслуговування вдома та в стацюнарних установах; психолого-сошальна тдтримка; залучення людей похилого в1ку до освишх форм д1яльност1 (саморозвиток); оргашзац1я культурного дозвшля [16, с. 60].
Висновки до^дження i перспективи подальших poseidoK цього напряму. Проведений анал1з наукових джерел дозволив нам сформулювати висновки:
1. Сучасний етап светового розвитку освети харак-теризуеться зростанням рол1 навчання дорослих, м1жнародним сшвробетництвом у галуз1 освети дорослих, що сприяе забезпеченню позитивних змш р1зних сторш життя суспшьства.
2. Багато краш свпу на урядовому р1вш проводять державну полетику у справ1 розвитку освети дорослих у р1зний споаб.
3. ЮНЕСКО постшно актуал1зуе розвиток м1жна-родного руху у сфер1 освети дорослих: оргашзовуе м1жнародш конференций, симпоз1уми з питань освети дорослих з участю недержавних оргашзацш, установ си-стеми ООН тощо.
Подальшого вивчення потребуе оргашзашя освети дорослих у крашах £вропейського Союзу та англомов-них крашах.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Андрущенко В. Основш тенденцп розвитку вищоi освти на pубежi стoлiть //Вища oсвiта Украгни. 2001. № 1. С. 11—17.
2. Гончарук А. Неформальна освта дорослих у крашах СС //Педагoгiчнi науки. 2012. Вип. 54. С. 31—36.
3. Кашуба О. М. Заpубiжний дoсвiдpеалiзацii системи безперерв-ног освти та перспективи його впровадження в Украт // 1нвестицп: практика та дoсвiд. 2011. № 10. С. 43—48.
4. Сергеева О. С. Аналiз пpiopитетних тенденцш розвитку oсвi-ти дорослих в освттй полтиц Свропейського Союзу //Педагoгiчний процес: теopiя i практика. 2013. Вип. 4. С. 179—185.
5. агаева Л. Мiжнаpoдне спiвpoбiтництвo у сфеpi освти дорослих //Пopiвняльна професшна педагогта. 2012. № 1. С. 14—23.
6. Фельцан I. М. Iстopiя становлення теорН oсвiти дорослих у Сврот // Науковий вiсник Ужгородського утверситету. Сеpiя «Педагогта. Сощальна робота»: збipник наукових праць. Ужгород, 2017. Випуск 1(40). С. 299-301.
7. Фольварочний I. В. Гуманiстичнi тенденцН евроштегра-цшного розвитку освти дорослих на сучасному етап // е-журнал «Педагoгiчна наука: iстopiя, теopiя, практика, тенденцП розвитку». 2009. Вип. 2. URL: http://www.intellect-in- vest.org.ua/ukr/pedagog_ editions_emagazine_pedagogical_science_vypuski _n2_2009_st_8/. — Загол. з екрану.
8. Микляева А.В. Зрелость и инфантилизм личности в социальных представлениях различных поколений // Азимут научных исследований: педагогика и психология. 2016. Т. 5. № 4 (17). С. 473-476.
9. Алиева А.С. Проблемы непрерывного образования в мировой практике // Балтийский гуманитарный журнал. 2016. Т. 5. № 2 (15). С. 108-111.
10. Микляева А.В., Безгодова С.А., Якунин А.П. Отношение подростков к социальным ролям взрослого человека: к вопросу о социально-психологических перспективах взросления //Азимут научных исследований: педагогика и психология. 2016. Т. 5. № 2 (15). С. 283-286.
11. Квачахия Л.Л., Мишустин В.Н. О достоинствах и недостатках модели непрерывного медицинского образования //Карельский научный журнал. 2017. Т. 6. № 3 (20). С. 34-38.
12. Raven J. Education and sociocybernatics // Азимут научных исследований: экономика и управление. 2017. Т. 6. № 3 (20). С. 289-296.
13. Ванюхина Н.В. Мотивы учения студентов «университета третьего возраста» //Карельский научный журнал. 2014. № 1 (6). С. 48-51.
14. Каришина И.Е., Суховеева О.И. Интегрированное занятие как способ активации познавательной деятельности слушателей программ дополнительного профессионального образования // Азимут научных исследований: педагогика и психология. 2016. Т. 5. № 4 (17). С. 421-424.
15. World Encyclopedia. URL: http://www.oxfordreference.com/ view/10.1093/acref/9780199546091.001.0001/acref-9780199546091
16. Evans K; (2005) Tacit Skills and Occupational Mobility in a Global Culture. In: Zajda, J, (ed.) International Handbook on Education, Globalisation and Policy Research. (pp. 165—184). Springer: Verlag.
17. Мадридский международный план действий по проблемам старения. URL: https://issuu.com/3sektar/docs/guiding-rus
18. UNESCO. The General Conference Adopts a Recommendation on Adult Education // Adult Education Information Notes. P., 1977. № 1. Р. 2.
