CC BY
33
Вюник Дшпропетровського унiверситету. Бюлопя, еколопя. Visnik Dnipropetrovs'kogo universitetu. Seria Biología, ekologia Visnyk of Dnepropetrovsk University. Biology, ecology.
Visn. Dnipropetr. Univ. Ser. Biol. Ekol. 2016. 24(2), 290-294.
ISSN 2310-0842 print ISSN 2312-301X online
doi:10.15421/011637
www.ecology.dp.ua
УДК 579.222:547.979.8
Отримання та аналiз препараэтв каротиновдв деяких штамiв ксилотрофних базидтмще^в
А.К. Велигодська, О.В. Федотов
Донецький нацюнальний утверситет, Втниця, Украта
Мета дослщження - обрати оптимальш умови отримання препарапв каротино1дав мiцелiального походження штамгв базидю-мщепв Laetiporus sulphureus Ls-08, Fomes fomentarius Ff-1201 i Fistulina hepatica Fh-18 та дослщити антибактерiальну та загальну антиоксидантну активтсть цих сполук. Штами вирощували поверхнево на модифжованому для кожного продуцента глюкозо-пептонному cередовищi. Мщелш шгамш гомогетзували, шгменти екстрагували етиловим спиртом i вщганяли розчинник п1д вакуумом за 60 °С. Спектри поглинання препаратв каротинощв реестрували у спиртових розчинах за довжини хвилi 350-500 нм. Ангибакгерiальну активнсть препарата каротинощв визначали методом дифузи в агар, а загальну антиоксидантну активтсть -DPPH-методом. Оптимальна температура екстракцп каротинощв - 60 °С. У спектрах поглинання каротино1дних препарата вияв-лено максимуми 420, 450 та 470 нм, яю вiдповiдають ß-каротину. Найвищу антиоксидантну активтсть зафжсовано для препаратв каротинощв штам1в F. hepatica Fh-18 та L. sulphureus Ls-08, отриманих за температури екстракцп 40 та 60 °С вiдповiдно. Антибак-терiальна акгивнicть препаратiБ вщносно тест-культур не залежить вiд видово1 приналежносп мiкроорганiзмiБ. Препарати 20% концентраци штаму L. sulphureus Ls-08 мають найвищу антибактерiальну актившсть до тест-культур Staphylococcus aureus i Escherichia coli, а мщелта F. hepatica Fh-18 - до Candida albicans. Температура екстракцй 60 °С оптимальна для виходу мк^аль-них каротино1дав доcлiджених штам1в. Препарати каротинощв проявляють антибакгерiальну активнсть вщносно тестових культур мкрооргашзм1в. Найвища антиоксидантна активтсть властива препаратам каротинощв шгамiБ F. hepatica Fh-18 та L. sulphureus Ls-08, що видшет за 40 та 60 °С вiдповiдно.
Ключоа слова: антибактерiальна активнтсть; антиоксидантна активнтсть; поверхневе культивування; екcтракцiя
The aim of the study was selection of optimal conditions for obtaining carotenoid drugs of mycelium origin from the basidiomycete strains Laetiporus sulphureus Ls-08, Fomes fomentarius Ff-1201 and Fistulina hepatica Fh-18 and the study of antibacterial and total antioxidant activity of these compounds. The strains were surface grown on a glucose-peptone medium modified for each producer. The homogenized pigments of the mycelium strains were extracted with ethanol and the solvent was separated under vacuum at 60 °C. The absorption spectra of the carotenoid drugs were recorded for alcoholic solutions at 350-500 nm. The antibacterial activity of the carotenoids was determined by the agar diffusion method, and the total antioxidant activity was determined by the DPPH-method. It was found that the optimum temperature for carotenoid extraction is 60 °C. The absorption spectra of carotenoid drugs showed three peaks in 420, 450 and 470 nm. These results respond to the P-carotene absorption spectra. The highest antioxidant activity was noted for carotenoid drugs from F. hepatica Fh-18 and L. sulphureus Ls-08 strains obtained at an extraction temperature of 40 and 60 °C respectively. The antibacterial activity of carotenoid drugs against the test cultures was not species dependent. Carotenoid drugs with a 20% concentrate obtained from the L. sulphureus Ls-08 strain had the highest antibacterial activity against the test cultures Staphylococcus aureus and Escherichia coli. Carotenoids from the mycelium of F. hepatica Fh-18 had the highest antibacterial activity against the test culture Candida albicans. Extraction temperature of 60 °C is optimal for mycelial yield of carotenoids from the studied strains. All preparations of
Донецький шцюнальний утверситет, вул. 600рччя, 21, Втниця, 21021, Украта
Donetsk National University, Vinnytsia, Ukraine
Тел.: +38-097-631-68-99. E-mail: [email protected]
The production and analysis of carotenoid preparations from some strains of xylotrophic Basidiomycetes
A.K. Velygodska, O.V. Fedotov
Donetsk National University, Vinnytsia, Ukraine
carotenoids exhibited antibacterial activity against the test microorganism cultures. The carotenoid drugs obtained at 40 and 60 °C from the strains F. hepatica Fh-18 and L. sulphureus Ls-08 respectively showed the highest antioxidant activity.
Keywords: antibacterial activity; antioxidant activity; surface cultivation; extraction
Вступ
Результата численних дослвджень довели перспек-тивтсть використання базидюмщелв як основи комер-цшних лшувально-профшактичних препарапв (Wasser, 2010). У зв'язку з цим актуальн завдання мшологл та бютехнологл - не тшьки пошук культур-продуценпв, а i розробка способiв ix культивування та отримання бiологiчно активних речовин (БАР). Таю природт речо-вини порiвняно з продуктами xiмiчного синтезу менш токсичнi та бiльш ефективнi для застосування в медич-нiй практищ та виробництвi (Fedotov, 2007; Pirog, 2010).
Серед широковживаних натуральних тгменпв особ-ливе мiсце займають каротиновди - речовини полieновоi природи. Вони мають вираженi антиоксидантнi власти-восп та виконують у живiй клггит численнi фiзiологiчнi функци: зв'язують синглетний кисень, стабiлiзують бiологiчнi мембрани, блокують свiтло УФ-дiапазону тощо (Gessler et al., 2003). 1м притаманна також провiтамiнна функция - окисний розпад цих сполук у тканинах зумовлюе утворення вiтамiну А (Britton, 1986; Kapich et al., 2008). Каротиновди знайшли широке використання як барвники та антиоксиданти в рiзниx галузях промисловосп (Fedotov, 2007; Eldahshan et al., 2013). Важлива перевага отримання каротинодав мшоло-гiчного походження - вiдсутнiсть сезонноi' залежностi бютехнолопчного виробництва, екологiчна чистота одержаних препарапв, доступнiсть сировинних ресурсiв (Pirog, 2009).
У попередшх дослвдженнях ми вивчили загальний вмст полiфенольниx речовин i каротинощв у карпофорах 50 видв базидiомiцетiв, з яких 27 належать до порядку Polyporales, а 23 - до порядку Agaricales (Fedotov et al., 2014). Результата дослвджень стали основою видлення та подальшого вивчення культурально-морфолопчних та бiоxiмiчниx ознак штам1в базидюмщепв - перспективних продуценпв цих речовин: Laetiporus sulphureus Ls-08, Fomes fomentarius Ff-1201 та Fistulina hepatica Fh-18. Подальше культивування обраних штамш стало основою отримання каротинощв як мщелального, так i позаклъ тинного походження (Fedotov et al., 2014; Veligodska et al., 2014). Мета цього дослвдження - отримати та проана-лiзувати препарати каротиновдв мiцелiального походження вщбраних культур базидiомiцетiв.
MaTepia™ i методи дослiджень
Об'екти дослвджень - три високопродуктивнi штами ксилотрофш: Laetiporus sulphureus (Bull.) Murrill Ls-08 та Fomes fomentarius (L.) Fr. Ff-1201 з порядку Polyporales та Fistulina hepatica (Schaeff.) Sibth Fh-18 з порядку Agaricales (Fedotov et al., 2014). Вони збернаються у Колекци культур базидiомiцетiв кафедри фiзiологii рослин Донецького нацiонального ун1верситету МОН Украши та депонованi у Колекци культур шапинкових гриб1в 1нституту боташки iм. М.Г. Холодного НАН Украши (IBK).
Дослвджуват штами вирощували поверхнево за 27 ± 1 °С на глюкозо-пептонному середовищ1 (ГПС), модифь кованому для кожного продуцента (Veligodska et al., 2014) рН середовища - 6,5 ±0,1 для F. fomentarius Ff-1201 i F. hepatica Fh-18 та 3,5 ± 0,1 - для L. sulphureus Ls-08. 1нокулюм (10-добовi мiцелiальнi культури штамв на сусло-агарi) складав 5-7% ввд об'ему ГПС. Термiн культивування становив 12-15 дiб, до досягнення максимального р1вня накопичення каротинощв у кулкгурi (Fedotov et al., 2014).
Розроблено процес отримання препаратiв мщель альних каротинодав штамiв F. fomentarius Ff-1201, F. hepatica Fh-18 та L. sulphureus Ls-08 (рис. 1).
По закшчент термшу культивування мщелш штамш вщдшяли ввд культурально! рщини шляхом фшьтру-вання на капроновш тканинi та поддавали механiчнiй деградацй' за 20 °С. Отриманий гомогенат екстрагували етиловим спиртом (90%) у сшввщношент сировини та екстрагента 1 : 5 протягом 10 хв за 20, 40, 60 та 80 °С. Наступним етапом з екстракпв каротино^дiв, отриманих за рiзних умов, в1дганяли розчинник п1д вакуумом за температури не вище 60 °С.
Спектри поглинання отриманих препарапв кароти-но1д1в реестрували у спиртових розчинах на спектрофо-тометрi Granum 722 у дiапазонi 350-500 нм (Musienko et al., 2001).
Вивчення антибагаелально1 активност1 препарат1в каротино1д1в проводили методом дифузи в агар. Для цього готували двошарове середовище (ДС). Нижнш шар ДС мав такий склад: агар - 20 г, КН2РО4 - 3 г, вода дистильована - 1 л, рН - 6,8-7,0; верхнш шар - бульйон Хоттингера - 135 мг% амiнного азоту, агар - 10 г, КН2РО4 - 3 г, вода дистильована - 1 л, рН - 6,8-7,0. До верхнього шару вносили культуру бактерш iз розра-хунку 20 тис. м1кробних клiтин/мл. Пюля цього робили лунки у середовищi дiаметром 8 мм, у яю вносили препарат каротино^дiв у рiзних розведеннях. Антибактерiальну активнiсть препарату вивчали на тест-штамах, рекомен-дованих ВООЗ: Staphylococcus aureus АТСС 25923, Escherichia coli АТСС 25922 та Candida albicans АТСС 885/653. Для контрольного пор1вняння використовували водт розчини сангвiритрину (Barry, 1993).
Для визначення загально! антиоксидантно! актив-ност1 (АОА) до 2,8 мл 60 мМ розчину DPPH у метанолi додавали 0,2 мл спиртового 1% розчину препарату каротиновдв. Змшення оптично! густини розчину фiксу-вали упродовж 15 хв на UV/VIS спектрометрi за довжи-ни хвилi 517 нм. Ввдсоток зм1нення оптично! густини розчину визначали за формулою:
(%) = [(Ac - A1)]/(Ac)] х 100, де A0 - оптична густина спиртового розчину DPPH; Aj -оптична густина спиртового розчину DPPH через 15 хвилин додавання пiсля препарату каротино!дiв (Okawa, 2001; Molyneux, 2004).
Досл1дження проводили у триразовш повторност1. Отриманi експериментальнi данi шддавали статистичнiй обробцi зг1дно з кер1вниптвом (Priseds'kiy, 1999). В1д-мiнностi вважали статистично значущими за Р < 0,05.
Культивування штаму-продуценту (ГПС, 12-15 Д1б, 27,5°С)
I
Вщдшення бюмаси вщ кулыурально1 piдIIни (фшьтрування, 20±1°С)
У Г
Гомогешзацш мщел1ального матер1алу (20°С)
Фшьтрування мщешальних залипшв та В1дгш розчинннка П1Д вакуумом
Фгесацш спектров поглинання отриманих шгментннх препарапв
Дослщження антибактер1ально1 актнвност! шгментннх препарат
Анал1з АОА препарат каротпно'шв
Рис. 1. Схема отримання та амалiзу препаратов каротиновдних П1гмент1в в мщелто деяких штам1в бази.иа. 1мш\ гриб1в
Результата та 1\ обговореммя
Температура екстракци ктотно впливае на вихвд препарату каротиновдш (табл. 1). Максимальний вихгд зафш-сований за температури 60 °С для вах шташв. 1з щдви-щенням температури екстракци до 80 °С спостертаеться зниження виходу препарату поршняно з максимальним значенням показника на 61, 57 та 53% - для штамв Ь. ¿.•ыркигеш' ьб-08, Е.керайса РИ-18 та Е. /оте^апш Р!-1201 вщповщно. Можливо, це пояснюеться як низькою сгабiльнiсгю молекул каротинощних шгментш за до ви-соких температур, так i початком процесу денатураци протешово! фракци (Бпйоп, 1986).
1,6 1,4
а 1,2
«
I 1,0
^ 0,8
=в
Ё? 0,6
я
¡3 0,4
0,0
Iдентифiкaцiю каротиновдних пiгменгiв отриманих препарапв проводили шляхом спектрофотометричного вимiрювaння покaзникiв екстинкцй !х 10% розчинiв в етиловому спиртi (90%) за довжини хвилi 350-500 нм з iнтервaлом 50 нм (рис. 2).
Установлено наявтсть трьох мaксимумiв у спектрах поглинання каротиновдних препaрaтiв, що припадають на 420, 450 та 470 нм. За лггературними даними, цi мак-симуми хaрaктернi для спектра поглинання р-каротину. При цьому крива екстинкцй для мiцелiaльного препарату штамму Е. кера(1са РИ-18 бiльш згладжена, що може говорити про наявтсть у препарат деяко! кiлькостi лшотну (Бпйоп, 1986).
-БГ-1201
-РИ-18
-Ь8-08
оооооооооооооооо
Довжина хвилi, нм
Рис. 2 Спектри поглинання спиртових розчшмв каротиновдних шгментв деяких штам1в базидiомiцетiв
Таблиця 1
Вихвд препаратов каротиноГ'ив деяких штам1в базидюмщетш залежно в1д температури екстракцй* (n = 3)
Штам Вихвд, г/кг мщелта
20 °С 40 °С 60 °С 80 °С
Laetiporus sulphureus Ls-08 5,12 ± 0,05 5,87 ± 0,04* 6,24 ± 0,07* 2,39 ± 0,03*
Fomes fomentarius Ff-1201 3,02 ± 0,17 3,35 ± 0,02* 3,97 ± 0,04* 1,88 ± 0,20*
Fistulina hepatica Fh-18 3,13 ± 0,08 3,29 ± 0,03 3,63 ± 0,12* 1,41 ± 0,01*
Примака: * - BiporiAHicTb вiдмiнностей показниюв дослiдних груп до вдаовдаого контролю (20 °С), Р < 0,05.
Наступним кроком визначали вплив температури екстракцй на р1вень загально! антиоксидантно! активносп препарапв (рис. 3). Найвищу загальну АОА зафксовано для препарата мщелальних каротино]д1в штам1Б F. hepatica Fh-18 та L. sulphureus Ls-08, отриманих за температури екстракцй 40 та 60 °С вщповщно. Препарати каротиновдв штаму F. fomentarius Ff-1201 демонстрували дещо нижчу АОА шрiвняно з попередами штамами з максимумом АОА за температури екстракцй 40 °С. За умови щдвищення температури екстракцй до 80 °С шг-ментн1 препарати всiх дослвджених шташв суттево втра-чали АОА: на 68% - штаму L. sulphureus Ls-08, на 64% -F. fomentarius Ff-1201 та на 75% - F. hepatica Fh-18.
20°С 40°С 60°С 80°С
найвищу ангибактерiальну активтсть серед усiх дослвд-жених штамiв вщносно тест-культури C. albicans, але зона затримання росту гриба не перевищуе аналопчний показ-ник для 1% розчину сангаритрину. Подальше щдвищен-ня концентрацй' препаратiБ каротинощв не викликае в1ро-пдного збшьшення зон затримання росту тест-культур.
Таблиця 2
Антибактериальна активтсть мщелальних препаратов каротино'Гдш деяких штам!в базидюмщетв (n = 3)
Штам
Рис. 3. Вплив температури екстракцй' каротимоГ'.ив на загальну амтиоксидамтму активм1сть отриманих препарат1в(п = 3)
Зменшення р1вня АОА препарапв i3 тдвищенням температури екстракцй', ÜMOBipro, пов'язане з рiзницею складу екстракпв i частковою втратою активних форм молекул антиоксидант1в.
Антибактерiальна активнiсть отриманих препарапв каротиновдних шгменпв дослвджених штамiв (табл. 2) вщносно тест-культур не залежить вщ видово! прина-лежносп мiкроорганiзмiв: iнгiбуються як грампозитивнi (S. aureus), так i грамнегативнi (E. coli) бактери та гриб C. albicans р1вною мiрою. Оцiнка зон затримання росту тест-культур для водного екстракту каротинощв показала, що активнiсть пор1внянна з д1ею 1% водного розчину сангаритрину, i перебувае на рiвнi 15,7-32,1 мм. При цьому серед отриманих препарапв базидюмщепв препарат iз мiцелiю L. sulphureus Ls-08 проявив найвищу антибаюе^альну активтсть вщносно тест-культур S. aureus та E. coli у 20% концентрацй'. Препарат 20% концентрацй' каротиновдв iз мщелш F. hepatica Fh-18 мав
Концентрацй препарату, % Staphylococcus aureus Escherichia coli Candida albicans
Зони затримання росту, мм
Laetiporus sulphureus Ls-08
25 24,6 ± 0,2* 32,7 ± 0,4* 25,5 ± 0,5*
20 24,2 ± 0,3* 32,7 ± 0,6* 25,2 ± 0,9*
15 21,8 ± 0,2* 31,2 ± 0,2* 23,4 ± 0,8*
10 19,5 ± 0,5* 24,7 ± 0,7* 22,7 ± 0,1*
5 17,9 ± 0,1* 19,9 ± 0,3* 18,3 ± 0,2*
1 12,5 ± 0,9* 15,1 ± 0,1 15,9 ± 0,4
Fomes fomentarius Ff-1201
25 18,2 ± 0,2* 21,6± 0,3* 20,8 ± 0,4*
20 18,1 ± 0,1* 21,5± 0,6 20,4 ± 0,5*
15 17,9 ± 0,2* 19,9 ± 0,7 19,5 ± 0,4*
10 16,5 ± 0,4 18,2 ± 0,8 18,7 ± 0,7*
5 13,8 ± 0,5* 17,3 ± 0,1 17,3 ± 0,3*
1 11,2 ± 0,9* 13,2 ± 0,3 15,3 ± 0,9
Fistulina hepatica Fh-18
25 19,7 ± 0,1* 15,8 ± 0,2* 27,7 ± 0,3*
20 19,4 ± 0,2* 15,7 ± 0,1* 27,5 ± 0,8*
15 18,9 ± 0,1* 13,2 ± 0,5* 24,1 ± 0,6*
10 17,2 ± 0,8 12,6 ± 0,2* 22,3 ± 0,7*
5 14,1 ± 0,6 10,1 ± 0,9* 17,8 ± 0,1*
1 13,9 ± 0,1 10,0 ± 0,3* 15,4 ± 0,4*
Сангвiритриш (контроль)
1,00 22,2 ± 0,6 22,9 ± 0,2 32,2 ± 0,6
0,75 22,0 ± 0,5 21,5 ± 0,2 31,0 ± 0,4
0,50 19,7 ± 0,1 19,1 ± 0,5 30,1 ± 0,4
0,10 17,4 ± 0,4 19,8 ± 0,8 25,2 ± 0,7
0,05 15,1 ± 0,2 17,5 ± 0,2 19,3 ± 0,3
0,01 13,8 ± 0,4 14,2 ± 0,5 16,1 ± 0,1
Прим1тка: * - в1ропдтсть в1дм1нностей показникiв досл1д-них груп до в1дпов1дного контролю (сашгаритрин), Р < 0,05.
Для пор1вняння результат1в виходу препаратiБ каро-тинощв деяких штам1в базидiомiцетiБ залежно ввд температури екстракцй' наводимо продуктивтсть iнших природних джерел каротишо^дiБ. Серед рослин плоди Lycium barbarum мають вмiст каротину - 37,7 мг/г та лжошну - 19,6 мг/г сухо! маси (Bunghez et al., 2012). Плоди Capsicum spp. теж багап на каротиновди, вмiст яких перебувае в межах 0,48-3,20 г на 100 г сухо! маси (Gomez-Garcia et al., 2013). Зразки пальмово! олй рiзного сортового походження мають загальний вмiст каротино-вдв 357-1 222 мг/кг (Santos et al., 2015). Виявлено мiкро-
Bogopocri Nannochloropsis gaditana, 6arari Ha m miMeHTH -52 Hr/106 KmTHH (Cazzonelli et al., 2011). Cepeg rpnöiB gga BHCORonpogyRTHBHHX mTaMiB gpi^g^iß Rhodotorula glutinis 3a$iRCOBaHO 3aragbHHH BMicr RapoTHHoigiß y K® -1,6 Mr/g (El-Rhman El-Banna et al., 2012).
Büngern npogy^HTH noTpe6yroTb po3po6geHHa cno-co6iß OTpHMaHHa RapoTHHoigiß. Buxogrnu 3 gaHHx gocgig-®eHHa Ta giTepaTypHHx g^epeg, onTHMagbHHMH penoßH-HaMH gga eRd^aR^i' цнх nirMeHTiß pi3Horo 6iogoriHHoro noxog^eHHa e eTHgoßHH cnupT, reRcaH i xgopo^opM (Pintea et al., 2003; Arvayo-Enriquez et al., 2013; Regal et al., 2014). KapoTHHoigu MaroTb BH3Haay aHTHRaH^poreH-Hy, iMyHoMogegMßagbHy, aHTHoRCugaHTHy giro, npHrm-nyroTb пpoцeсн $oToceHCH6igi3aqii Ta 3HH®yroTb pu3HR сepцeвo-сygннннx xßopo6, mo 3yMoßgroe nepcneRTHBHicTb nogagbmoro BHBneHHa BgacraBocreH, oTpuMaHHx y xogi gocgig^eHHa npenapariß (Eldahshan et al., 2013; Fiedor et al., 2013).
Ehchobkh
Po3po6geHo cnoci6 i ßnepme oTpHMaHo npenapaTH RapoTHHoigiß MiqegiagbHoro noxog^SHHa mraMiß L. sulphureus Ls-08, F. fomentarius Ff-1201 Ta F. hepatica Fh-18. npoßege-ho ix aHagi3 i ßCTaHoßgeHo geaR iHgHßigyagbHi xapaRTepH-CTHRH. TeMnepaTypa eKcrpaKmi 60 °C onTHMagbHa gga bhxo-gy RapoTHHoigiß gga кygbтнвoвaннx mTaMiß. HafiBHrny 3a-ragbHy aHTHoKCHgaHTHy aKTHßHicTb 3a$iKcoßaHo gga npenapaTiß MiqegiagbHHx RapoTHHoigiß mTaMiß F. hepatica Fh-18 Ta L. sulphureus Ls-08, oTpHMaHHx 3a TeMneparypH eксIpaкцii 40 Ta 60 °C ßignoßigHo. ,3,ocgig®eHi npenapaTH npoaßgagH aHTH-6aRTepiagbHy aктнвнiстb ßigHocHo тeстoвнx RygbTyp мiкpoopraнiзмiв S. aureus, E. coli Ta C. albicans. npenapaT i3 Miqegiro mTaMy L. sulphureus Ls-08 npoaßgaß HaäBHmy aнтн6aкIepiagbнy aкIнвнiстb ßigHocHo 6aкIepiн S. aureus Ta E. coli y 20% кoнцeнтpaцii, a RapoTHHoigH mTaMy F. hepatica Fh-18 - ßigHocHo TecT-RygbTypH C. albicans. OTpHMaHi npenapaTH RapoTHHoigiß geaRHx mTaMiß RCHgoTpo^iß MaroTb aнтнoксцgaнтнi Ta aнтн6aкIepiagbнi BnacTHBocri, mo 3yMoßgroe пepспeктнвн ix npaRrnHHoro 3acTocyBaHHa.
flocgigxeHHa BHRoHaHe b paMRax nporpaMH npHRgagHHx go-cgigxeHb MiHicTepcTBa ocßiTH i HayRH yRpamn (npoeRT № 0115U000090). BncgoßgroeMo mHpy nogaRy HayRoBHM cпiвpo6iтннкaм ßiggigy Mkogorii iHcTHTyTy 6oтaнiкн iM. M.r. XogogHoro HAH yRpaiHH 3a cmBnpauro, HagaHi Ma-Tepiagn KogeRqii RygbTyp maпннкoвнx rpn6iß (IBK), mo Mae cTaTyc HamoHagtHoro Hag6aHHa yRpamn.
biß^iorpa^ihhi iiocii. lamm
Arvayo-Enriquez, H., Mondaca-Fernandez, I., Gortarez-Moroyoqui, P., Lopez-Cervantes, J., Rodriguez-Ramirez, R., 2013. Carotenoids extraction and quantification: A review. Analytical Methods 5(12), 2916-2925. Barry, A.L., 1993. Susceptibility tests: Diffusion test procedures. ASM Press, Washington D.C. Britton, G., 1986. Biokhimiya prirodnykh pigmentov [Biochemistry of natural pigments]. Mir, Moskow (in Russian). Bunghez, I.R., Avramescu, S.M., Neata, M., Radulescu, G., Ion, R., 2012. Obtaining of carotenoid extract from Lycium chi-
nense and characterization using spectometrical analysis. Dig. J. Nanomater. Biostruct. 7(2), 523-528.
Cazzonelli, C.I., 2011. Carotenoids in nature: Insights from plants and beyond. Funct. Plant Biol. 38, 833-847.
Eldahshan, O.A., Singab, A.N., 2013. Carotenoids. J. Pharma-cogn. Phytochem. 2(1), 225-234.
El-Rhman El-Banna, A.A., El-Razek, A.M., El-Mahdy, A.A., 2012. Isolation, identification and screening of carotenoid-producing strains of Rhodotorula glutinis. Food and Nutrition Sciences 3(5), 627-633.
Fedotov, O.V., 2007. Wood-destroying fungi as bio-sources of ferments for medicinal and nutritional purposes. Plant and microbial enzymes: Isolation, characterization and biotechnology applications. Myza, Tbilisi 125-131.
Fedotov, O.V., Veligodska, A.K., 2014. Search producers of polyphenols and some pigments among Basidiomycetes. Biotechnol. Acta 7(1), 110-116.
Fiedor, J., Burda, K., 2014. Potential role of carotenoids as antioxidants in human health and disease. Nutrients 4, 466-488.
Gessler, N.N., Sokolov, A.B., Belozerskaya, T., 2003. Uchastiye B-karotina v antioksidantnoy zashchite gribnoy kletki [The participation of B-carotene in antioxidant protection of fungal cells]. Appl. Biochem. Microbiol. 39, 427-429 (in Russian).
Gómez-García, M.R., Ochoa-Alejo, N., 2013. Biochemistry and molecular biology of carotenoid biosynthesis in chili peppers (Capsicum spp.). Int. J. Mol. Sci. 14, 19025-19053.
Kapich, A.N., Gvozdkova, T.S., Kvacheva, Z.B., 2008. Antioksi-dantnyye, radiozashchitnyye i protivovirusnyye svoystva ek-straktov mitseliya griba Laetiporus sulphureus [Antioxidant, radioprotective and antiviral properties of the extracts of the mycelium fungus Laetiporus sulphureus]. Successes of Medical Mycology. US, Moscow. P. 146-148 (in Russian).
Molyneux, P., 2004. The use of the stable free radical di-phenylpicrylhydrazyl (DPPH) for estimating antioxidant activity. Songklanakarin J. Sci. Technolog. 26(2), 211-219.
Musienko, M.M., Parshikova, T.V., Slavniy, P.S., 2001. Spek-trofotometricheskiye metody v praktike fiziologii, biokhimii i ekologii rasteniy [Spectrophotometric methods in the practice of physiology, biochemistry and ecology of plants]. Naukova Dumka, Kiev (in Russian).
Okawa, M., 2001. DPPH (1,1-Diphenyl-2-Picrylhydrazyl) radical scavenging activity of flavonoids obtained from some medical plants. Biol. Pharm. Bull. 24(10), 1202-1205.
Pintea, A., Bele, C., Andrei, S., Socaciu, C., 2003. HPLC analysis of carotenoids in four varieties of Calendula officinalis L. flowers. Acta Biologica Szegediensis 47, 37-40.
Pirog, T.P., 2010. Biotehnologia [Biotechnology]. NUHT, Kyiv (in Ukrainian).
Priseds'kiy, Y.G., 1999. Statystychna obrobka rezul'tativ biolo-hichnykh eksperymentiv [Statistical processing of biological experiments results]. Kassiopeya, Donetsk (in Ukrainian).
Regal, P., Amorim-Carrilho, K.T., Cepeda, A., Fente, C., 2014. Review of methods for analysis of carotenoids. Trends in Analytical Chemistry 56, 3-64.
Santos, M.F.G., Alves, R.E., Roca, M., 2015. Carotenoid composition in oils obtained from palm fruits from the Brazilian Amazon. Grasas Aceites 66(3), 43-51.
Veligodska, A.K., Fedotov, O.V., Petreeva, A.S., 2014. Vplyv dzherel azotnoho zhyvlennya na syntez karotynoyidiv deya-kymy shtamamy bazydiomitsetiv [Effect of nitrogen nutrition sources on carotenoids synthesis for some basidiomycetes strains]. Biological Bulletin of Bogdan Chmelnitskiy Melitopol State Pedagogical University 4(1), 22-34 (in Ukrainian).
Wasser, S.P., 2010. Medicinal mushroom science: History, current status, future trends, and unsolved problems. Int. J. Med. Mush. 12(1), 1-16.
Hadíümna do редкоnегlí 04.07.2016
