CC BY
74
HayKOBMM BiCHMK ^tBiBCtKoro Ha^OHa^tHoro yHiBepcMTeTy
BeTepMHapHoi Megw^HM Ta öioTexHO^oriw iMem C.3. I^M^Koro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2519-2698 print ISSN 2518-1327 online
doi: 10.32718/nvlvet8903 http://nvlvet.com.ua/
UDC 632.931:632.11
The optimization of modern measures of winter wheat protection from pests in the Forest-Steppe region of Ukraine
V. Sakhnenko, D. Sakhnenko
National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kiev, Ukraine
Article info
Received 31.08.2018 Received in revised form
27.09.2018 Accepted 28.09.2018
National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Heroiv Oborony 13, Kiev, 03041, Ukraine. Tel.: +38-067-214-01-14 E-mail: dolya@ukr.net
Sakhnenko, V., & Sakhnenko, D. (2018). The optimization of modern measures of winter wheat protection from pests in the Forest-Steppe region of Ukraine. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 20(89), 17-21. doi: 10.32718/nvlvet8903
The peculiarities of ecology of certain types of pests breeding in field crops are highlighted. The indicators of the influence of a complex of factors on development and mass reproduction of insects under modern agricultural systems are generalized. The species composition of insect phytophages in new crops is .specified. More than 20 species of pests were identified that severely damaged this crop according to the results of the monitoring of the wheat entomocomplex. The analysis of influence of temperature, air and soil on the trophic links of phytophages and development and survival of their stages was conducted. A close connection between the level of productivity and the stages of organogenesis of plants with separate stages of development of the main species of phytophages was established. The analysis of efficiency of application of modern monitoring of a complex of pests at new systems of protection of winter wheat has been carried out. Cereal flies, aphids and other pests are found are found on wheat. The basic ecological and biological peculiarities of the formation of the entomocomplex of winter wheat are determined. The peculiarity of monitoring and control of harmful insect species on winter wheat crops in the forest-steppe of Ukraine is highlighted. The analysis of the modeling efficiency of the number of harmful and useful insect for resource-saving systems of winter wheat protection is carried out. The peculiarities of biology and ecology of pests of stem and of the root system of winter wheat in the region of research are specified. The peculiarities of the formation of entomocomplexes in agrocenoses vary according to certain parameters, in particular the number of soil and interstitial phytophages, taking into account the radius of their daily displacement. It is relevant to determine the total demand ofpests in feeding at the actual population of individuals at different stages of ontogenesis of grain crops for effective crop management. The application of resource saving models of the calculation of phytophage dynamics on cereal crops by hydrothermal coefficient at different periods of development of plants and phytophages in the production, which allows to determine the quantitative changes of a separate entomocomplex in grain crops in time and space. The development and introduction of integrated methods for the control of winter wheat pests according to modern agricultural systems in the forest-steppe of Ukraine, which determines the expected loss of grain in the crop fields becomes important.
Key words: phytophagous, agrocenosis, field crops, abiotic factors, prognosis, structure of the entomo-complex.
Оптимващя сучасних заходш захисту пшенищ озимо1 в1д шкщникчв в Л1состепу Укра1ни
В.В. Сахненко, Д.В. Сахненко
Нац1ональний yuieepcumem 6iopecypcie i природокористування Укра'ти, м. Кигв, Укра'та
Buceimneno ocoónueocmi екологп окремих виЫв шюднитв, що розмножуються в польових Ывозмтах, i узагальнено показники впливу комплексу факmoрiв на розвиток i масове розмноження комах при сучасних систем землеробства. Уточнено видовий склад кoмах-фimoфагiв у нових авозмтах. За результатами мотторингу ентомокомплексу пшениц iдeнmuфiкoванo понад 20 вuдiв, як1 ттенсивно пошкоджували цю культуру. Проведено аналiз впливу температури, повШря i Грунту на mрoфiчнi зв 'язки фimoфагiв i розвиток та виживання гх стадш. Встановлено ткний зв 'язок рiвня прoдyкmuвнocmi та етатв органогенезу рослин iз окремими cmадiямu розвитку основних вuдiв фimoфагiв. Проведено аналiз eфeкmuвнocmi застосування сучасного мошторингу комплексу
шюдниюв при нових системах захисту пшениц озимог. На сходах пшениц виявлен злаковi мухи, попелищ та iншi шюдники. Визна-чено основн еколого-бiологiчнi особливостi формування ентомокомплексу сходiв пшенищ озимог. Висвiтлено особливкть мошто-рингу та контролю шюдливих видiв комах на поывах пшенищ озимог в Л^остепу Украгни. Проведено аналiз ефективностi моде-лювання чисельностi шмдливих i корисних видiв комах за ресурсоощадних систем захисту пшенищ озимог. Уточнено особливостi бюлогИ та екологИ шюднитв стебел i кореневог системи пшенищ озимог в регюж до^джень. Особливостi формування ентомо-комплекЫв в агрощенозах варюють за певними показниками, зокрема чисельностi Трунтових та внутршньостеблових фiтофагiв з урахуванням радiуса гх добового перемщення. Для ефективного ведення рослиннищтва актуальним е визначення сумарног потреби шюдниюв у живлены за фактичног сукупностi особин виду на рiзних етапах онтогенезу зернових культур. Застосування у вироб-ництвi ресурсоощадних моделей розрахунку динамки фiтофагiв на поавах зернових культур за гiдротермiчним коефщентом у рiзнi перюди розвитку рослин i фiтофагiв, що дозволяе визначити кiлькiснi змти окремого ентомокомплексу на поывах зернових культур у чаы i просторi. За сучасних систем землеробства в Л^остепу Украгни важливого значення набувае розробка i впрова-дження у виробнищтво комплексных методiв щодо контролю шюдниюв пшенищ озимог, що визначае очжуват втрати зерна на полях Ывозмти.
Ключовi слова: фтофаги, агрощеноз, польовi культури, абютичж фактори, прогноз, структура ентомокомплексу.
Вступ
В 2000-2017 рр. при спостереженнях ентомоком-плекав зернових культур за р1зних титв авозмш i тривалосп ротаци уточнен особливосп бюлоги та екологи комплексу видiв шквднишв. Зокрема, залежно вщ систем удобрення, захисту посiвiв i обробггку грунту, визначена здатшсть польових культур вщнов-лювати розвиток i рют при пошкодженш фитофагами на рiзному фош родючосп та забезпеченосп рослин поживними речовинами. Встановлено, що у нових авозмшах протягом одше!-двох ротацш iз змщенням до порiвняно раншх строив поаву пшенищ озимо! чисельшсть спецiалiзованих видiв шюдниюв тдви-щусться на 20-23% порiвняно з контролем.
Актуальтсть теми: сутшсть проблеми розвитку сшьського господарства полягае у захисп сходiв пшенищ озимо! ввд комплексу шюдниюв. Особливого значення набувають високоефективш технологи, що спрямоваш на вдосконалення прийомiв щодо контролю комплексу шюдниюв на поавах пшенищ озимо! за основними етапами органогенезу культури, зокрема, шюдливих видiв внутршньостеблових фiтофагiв та шших органiзмiв, що пошкоджують пшеницю озиму.
Чимало наукових робiт присвячеш особливостям захисту сiльськогосподарських культур за рiзних погодно-клiматичних умов (Adamenko, 2006; Oliveira et al., 2014; Lorenzo et al., 2016; Milosavljevic and Esser, 2016). Так, для виявлення та подальшого захисту зернових культур ввд шюдниюв застосовують рiзнi технологи та методи контролю фггофапв у сучасному землеробствi (Andriichenko et al., 2004; Bomba, 2007; Jevtic et al., 2017; Bayram and Tonga, 2018). Досль дження проводили за загальноприйнятими методиками, iз застосуванням розрахунково- порiвняльного та математично-статистичного методiв аналiзу експери-ментальних данних (Chaika et al., 2005; Havryliuk, 2009; Kulieshov et al., 2011).
Мета i завдання дослгдження. Ощнка ефективнос-тi застосування iнновацiйних систем контролю комплексу фггофапв на пшенищ озимш у сучасних пого-дно-ктматичних умовах в Лiсостепу Укра!ни.
MaTepia™ та методи дослiджень
Фiтосанiтарний та агроеколопчний аналiз резуль-татiв дослщжень зарубiжних i вгтчизняних фахiвцiв здшснено на основГ реальних i прогнозованих показ-
ник1в щодо використання шновацшних технологш вирощування пшенищ озимо! в Люостепу Укра!ни. 1нформацшною базою дослщження е результати спо-стережень служби Департаменту фггосаштарно! без-пеки контролю в сфер1 насшництва та розсадництва 1 науков1 пращ присвячеш проблемам нових технологш обробгтку грунту, особливостям формування ентомокомплексу зернових культур за р1зних систем обробггку грунту та впливу редких мшеральних добрив на динашку заселення пшенищ озимо! шюдника-ми, а також перюдичш видання, статистичш дащ електронш ресурси 1 результати власних дослвджень за 2000-2017 рр.
Експерименти виконували в Агроном1чнш дослвд-нш станци НУБ1П, Ки!вська область, Васильювський район, а також в навчально-науково-виробничому центр1 "В. Обух1вське" Миргородський район, Полта-вська область та шших базових господарствах Люостепу Укра!ни. Розроблеш математичш модел1 поши-рення шк1дник1в пшенищ озимо! з уточненими зако-ном1рностями процес1в у розвитку окремих грунтових 1 внутршньостеблових вид1в за виявленою !хньою чутливютю до антропогенного фактору.
Результати та 1х обговорення
Встановлено, що ввд початку проростання насшня пшенищ озимо! 1 протягом ус1е! вегетаци, рослини пошкоджуються р1зними шк1дливими видами комах. В осшнш перюд поави заселяють 1 пошкоджують: хл1бний турун, п1дгризаюч1 совки, злаков1 мухи, злаков! цикадки, попелиц1. З початком в1дновлення вес-няно! вегетац1! ц1 шк1дники продовжують живлення на пос1вах пшениц1 озимо!.
Мюцями пошкоджують рослини хл1бна смугаста бл1шка, червоногруда п'явиця 1 комплекс вид1в кло-п1в, зокрема клопом шюдливою черепашкою. В фазу колосшня 1 наливу зерна, генеративн1 органи заселяють злаков1 попелиц1 1 пшеничний трипс, личинки клопа-черепашки. Перед збиранням урожаю зерна частина його пошкоджуеться хл1бними жуками, жуками хл1бного туруна та 1ншими.
Так, хл1бний турун (^аЪгив teneЪrioides О.) - най-небезпечн1ший ф1тофаг озимо! пшенищ, з вираженою пристосован1стю до засушливого 1 жаркого ктмату. Цикл розвитку в1д яйця до доросло! комахи проходить в грунл за один р1к, але живляться жуки 1 личинки
наземними частинами рослин, зазвичаи тсля стер-ньових попередник1в.
Основну шкоду поавам наносять личинки, яш в своему розвитку проходять три вши. Для запобтання зростання чисельносп та тдвищення шквдливосп туруна першочерговим е дотримання науково-обгрунтованого чергування культур в сшозмш.
В 2000-2017 рр. вщчутно! шкоди поавам завдава-ла чорна пшенична (Phorbia securis Tiens), мюцями -гессенська (Mayetiola destructor S.) та шведська
(Oscinella pusilla Mg). Шквдливють ïx личинок на пшенищ озимш проявлялась восени при пошкодженш пос1в1в раннього строку виаву i шсля стерньових попередник1в.
В роки спостережень вiдмiчено iнтенсивне роз-множення пшеничноï мухи, що спостер^алося в 2012-2015 роках, однак в 2016-2017 роках цей фгго-фаг практично не заселяв пшеницю озиму, що пов'язано з погодними та шшими факторами (рис. 1).
2 0CS 2009 2010 2011 2И2 2ИЗ 2014 2015 2016 2017 РОЛИ
Рис. 1. Модель динашки розмноження пшенично! мухи на посiваx пшенищ озимоï (2000-2017 рр.)
Посiвам пшенищ озимо! щорiчно шкоди завдавали сисш шшдники (xлiбнi клопи, трипси, злаковi попе-лицi). Шкодлива черепашка (Eugaster integriceps Put.) пошкоджувала пшеницю озиму, починаючи з моменту появи його на поавах i до вильоту на зимiвлю. Спочатку при заселенш клоп пошкоджував листя рослин, шзшше стебло i колос. При уколi в стебло на початку виходу в трубку у рослини жовпв i засихав верxнiИ лист.
При колосшт такиИ колос набував бшоколосюп, що призводило до зниження урожаю та попршення Иого якостi. Основну шкоду наносять личинки, шко-дочиншсть яких залежить вiд !хнього вшу. Зерно, що
пошкоджено личинками молодших вЫв (другого-третього), деформувалося i Иого маса зменшувалась. Личинки старших вЫв (четвертого-п'ятого), а також клопи нового поколшня менше впливали на кшьшсть урожаю, але сприяли попршенню xлiбопекарськиx якостеИ.
В роки дослiджень серед злакових попелиць в аг-роценозi озимо! пшеницi домiнуючими видами ви-явились звичайна (Schizaphis graminum R.) i велика (Sitobion avenae F.) та Попелищ висмоктували з рослин соки, порушували у них формування вегета-тивних i генеративних оргашв.
Рис. 2. Модель динамши розмноження злакових попелиць на поавах пшенищ озимо! (2000-2017 рр.)
В роки дослвджень спалахи розмноження злакових попелиць спостериали у 2013 рощ i 2016-2017 роках при максимальнш чисельностi до 29,3 екз/м2 на рос-лину. Це пов'язано з оптимальними погодними умо-вами та показниками гiдротермiчного коефiцieнту -1,25 (рис. 2).
В перюди виходу пшеницi озимо! в трубку шкодили iмаго пшеничного трипса (Haplothrips tritici Kurd.) i розвивалися за пiхвою верхнього листка, а личинки живилися спочатку колосковими лусочками, а попм зерном, що призводить до бiлоколосостi i щуплозерностi iз зниженням урожаю зерна сучасних та перспективних сорпв пшеницi озимо!.
У зв'язку iз вищевказаним нагальним е проведен-ня органiзацiйно-господарських, агротехнiчних, хiмi-чних, бiологiчних та iнших засобiв захисту рослин за показниками сезонного та багаторiчного циклiв розмноження шквднишв пшеницi озимо!. Це дозволяе за-побiгти масовому розвитку шквднишв на посiвах, знизити !хню шквдливють i не допустити зниження якосп врожаю, попередити накопичення мжрозалиш-шв препаратiв у агроценозах.
Нагальними е шльшсш та якiснi оргашзацшно-господарськ заходи, що передбачають виконання робгг, пов'язаних з обстеженням посiвiв iз шформащ-ею про розповсюдження, чисельнють, фенологiю комплексу шк1дник1в, загальний стан посiвiв, густоту стояння стеблестою, фазу розвитку рослин, в тому числi планування i проведення найбiльш ефективних i економiчно обгрунтованих захисних заходiв щодо контролю фггофапв за фазами органогенезу пшенищ озимо!.
Першочерговими е агротехнiчнi заходи iз проведення ресурсоощадно! своечасно! i як1сно! пiдготовки грунту, оптимальних строив авби, використання рiдких форм добрив; виконання технолопчних захо-дiв догляду за поавами, включаючи хiмiчнi та бюло-гiчнi обробки при масових появах на них шквднишв; збирання без втрат i в стисл строки урожаю. Особли-ве значения в фггосаштарному плаш мае тдготовка поля пiд посiв пшеницi озимо!.
При цьому застосування рiдких мшеральних добрив прямого впливу на бГльшють видiв шкiдникiв не виявляють, але в збалансованш кiлькостi вони сприя-ють одержанню порiвняно дружшх сходiв, швидкому росту, пiдвищують енергш i темпи кущiння, в результата чого пiдвищуeться опiрнiсть рослин до пошко-джень комахами iз колюче-сисним ротовим апаратом, злаковими мухами, листовдами та iншими. Однак при надлишковому азотному живленнi змiнюeться фГзю-логiчний стан рослин, внаслгдок чого створюються сприятливi умови для розвитку i розмноження злакових попелиць, клотв, цикадок та iнших.
Оособливим регулюючим агротехнiчним прийо-мом обмеження чисельносп шквднишв на посiвах пшенищ озимо! е строки сiвби культури. При цьому iстотну роль у захисп рослин вiд фiтофагiв ввдирають порiвняно пiзнi строки сiвби, при яких не активно заселялися грунтовими шкодниками, злаковими мухами, сисними фггофагами, злаковими попелицями, цикадками.
Поав необхiдно проводити високояк1сним насш-ням районованих сортiв озимо! пшеницi. Важливе значення мае впровадження сортiв, стшких до пош-коджень шкодниками, iз обов'язковим протруенням посiвного матерiалу шсектицидами.
Це дозволяе поеднувати обробку насшня i проти комплексу хвороб, усунути на початку вегетацi! культури шквдливють не тшьки хлiбного туруна, але i пiдгризаючих совок, дротянишв, а також проти злакових мух, злакових попелиць, цикадок та шших фггофапв.
Вiд фггосаштарного стану посГвГв восени дуже за-лежить !х весняно-лiтнiй стан г формування май-бутнього урожаю. Тому з появою сходГв озимо! пшенищ Г до шнця осшньо! вегетацГ! необхгдно встанови-ти постшний контроль за фГтосанГтарним станом поавГв. При виявленнГ на посГвах хлГбного туруна (12 - у фазГ сходГв - 3-й листок, 2-3 личинки/м2 - на початку кущшня), пгдгризаючих совок (2-3 гусеш/м2) проводиться обприскування (крайове, вибГркове в осередках розмноження шквднишв або суцшьне) до-
npu ^oMy BHKopHCTaHHa 6aKoBux cyMimen iHceK-тнцнgiв ^oc^opopraHWHo! aöo nipeTpoigHoi' rpyn y nonoBHHHHx Big peKoMeHgoBaHux HopMax 3 gogaBaHHaM 5-7 n/ra KAC cenoBHHH e o6ob's3kobum i e^eKTHBHHM. BpaxoByonu BiKoBy nyTnuBicTb othhhok xni6Horo TypyHa go iнceктнцнgiв Ta cyTiHKoBe i HiHHe i'x ®ub-neHHa, o6po6Ky pocnuH gomnbHo npoBognrn y HagBeni-pHM nopy.
3a yMoBH Tenno! TpHBanoi oceHi nociBH o3hmoi nme-ннцi MacoBo 3acenaoTbca chchhmh mKigHHKaMH (3naKo-bhmh nonenuuaMH Ta цнкagкaмн), mo b Hamin 3oHi He6e3nenHi HacaMnepeg aK nepeHocHHKH BipycHHx 3a-xBopMBaHb. npu KinbKocTi nonenu^ 5-10 oco-6uH/pocnuHy (npu 50% 3aceneHHi pocnuH), цнкagoк -70-150 oco6hh/m2 nociBH o6po6naoTb thmh ® npenapa-TaMH, mo i npoTH 3naKoBux Myx.
TaK, b 2008-2013 poKax cxogu o3hmo1' nmeHum no-piBHSHo iHTeHcuBHo nomKog®yBanu OTHHHKH o3hmo1' Myxu, aKi 3acenanu ocHoBHi Ta gpyropagHi cTe6na, a KinbKicTb nomKog^eHux MicuaMu pocnuH cKnagana 26,6%. B 2015-2017 poKax ^h $rro$ar npaKTHHHo He 3acenaB nmeHuuo o3HMy (puc. 3).
y $a3y Buxogy pocnuH o3hmo1' nmeннцi b Tpy6Ky Ha nociBax 3pocTae nucenbHicTb Ta mKignuBicTb chchhx mKigHHKiB i HacaMnepeg Knona mKignuBo! nepenamKH. ,3,na 3axucTy arpo$rro^Ho3y Big KnoniB, mo nepe3HMy-Banu (gBi i 6inbme oco6hh Ha KBagpaTHoMy MeTpi) go-cTaTHbo o6Me®HTucb o6po6Koo KpanoBux cMyr mupu-hom 100-150 m ogHHM i3 3apeecTpoBaHux iнceктнцнgiв.
BlICIIOBK'll
TaKHM hhhom, iHTeHcuBHicTb po3BHTKy, po3MHo®eH-Ha i nomupeHHa $rro$ariB, !xHa mKogonuHHicTb 3Han-hooo Mipoio 3ane5KHTb Big KoMnneKcy ^arcropiB, cepeg aKux ochobhhmh e cynacHa cTpyKTypa ciBo3MiH, go6pu-Ba, a TaKo® a6ioTHHHi hhhhhkh Ta cucTeMa 3axogiB 3a-xucTy 3epHoBux KynbTyp Big mKignuBux BugiB KoMax Ha ochobhux cTagiax IxHboro po3BuTKy.
B 2000-2017 pp. nig gieo KoMnneKcy huhhumb go-BKinna ^iTocamTapHuH cTaH aгpoцeнoзiв yKpamu goc-ToBipHo 3ane®aB Big Tuny ciBo3MiHu Ta HopM BHeceHb pigKux $opM MiHepanbHux go6puB. EKonoriHHi huhhukk BnnuBanu Ha nomupeHHa Ta mKogonuHHicrb cnemani3o-BaHux KoMax-$iTo$ariB b cynacHux arpoцeнoзax perio-Hy gocnig®eHb aK Ha nociBax nmeHum oзнмoi, TaK i rnmux 3epHoBux KynbTypax b .nicocreny yKparnu.
nepcneKmueu nodanbwux docmdwenb. npu nnaHy-BaHHi i ocBoeHHi nonboBux ciBo3MiH goцinbнo 3BepHyTu yBary Ha 6ionoriHHi 3axogu 3axucTy gna 3MeHmeHHa
nucenbHocTi mrngHuKiB. 3a npннцнnoм e^eKraBHo! noKani3am! BapTo ckopotutu внpo6ннцтвo ToBapHoro 3epHa nmeннцi Ha rpyHTax i3 nopiBHaHo ннзbкнмн no-Ka3HuKaMu ryMycy Ha KopucTb $ypa®Hux KynbTyp, mo b pe3ynbTaTi 36inbmuTb KinbKicTb xu^ux Ta
rnmux BugiB KopucHux KoMax b arpoцeнoзax.
Cynacm cucTeMu 3axucTy 3epHoBux KynbTyp nepeg-6anaoTb 3acTocyBaHHa KoMnneKcHoro 3axucTy, nonu-HaoHu 3 onraMi3ann ciBo3MiHu, nigroTOBKu HaciHHa go ciB6u Ta nonaTKoBux $a3 po3BuTKy pocnuH, 3oKpeMa,
nigBu^eHHa cTiÖKocTi pocnuH npoTu KoMnneKcy $iTo-^ariB Ta iHmux mKignuBux nuHHuKiB mnaxoM npoTpy-eHHa HaciHHa iнceктнцнgaмн 3 ogHonacHoo o6po6Koo noro MiKpo- Ta MaKpoeneMeHTaMu.
References
Adamenko, T.I. (2006). Zminy ahroklimatychnykh umov kholodnoho periodu v Ukraini pry hlobalnomu potep-linni klimatu. Ahronom, 34, 12-13 (in Ukrainian). Lyfenko, S.P., Lytvynenko, M.A., & Chaika, V.H. (2009). Yaki stroky sivby optymalni. Nasinnytstvo, 11, 3-5 (in Ukrainian). Havryliuk, M. (2009). Osoblyvosti zakhystu silskohospo-darskykh kultur vid shkidnykiv i khvorob. Ahrarnyi tyzhden Ukrainy, 5, 12 (in Ukrainian). Andriichenko, L.V., Khomiak, P.V., Rybka, V.S., & Kompaniiets, V.O. (2010). Ahroekolohichni ta ekonomichni aspekty vyroshchuvannia ozymoi pshen-ytsi v umovakh Pivdennoho Stepu Ukrainy. Ekolohiia. Naukovi pratsi, 132(119), 41-44.
http://ecology.chdu.edu.ua/article/view/64833 (in Ukrainian).
Kulieshov, A.V., Bilyk, M.O., & Dovhan, S.V. (2011). Fitosanitarnyi monitorynh i prohnoz: navch. posibnyk. Kharkiv. Espada (in Ukrainian). Bomba, M.Ya. (2007). Suchasni tendentsii rozvytku svi-tovoho zemlerobstva: Visnyk NAN Ukrainy, 12, 3440. http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnanu_2007_12_7 (in Ukrainian).
Chaika, V.M., Siadrysta, O.B., & Kozak, H.P. (2005). Bahatorichna dynamika chyselnosti shkidnykiv ozymyny v Lisostepu. Karantyn i zakhyst roslyn, 6, 11-13 (in Ukrainian). Oliveira, C., Auad, A., Mendes, S., & Frizzas, M. (2014). Crop losses and the economic impact of insect pests on Brazilian agriculture. Crop Protection, 56, 50-54. doi: 10.1016/j.cropro.2013.10.022. Bayram, A., & Tonga, A. (2018). Cis-Jasmone treatments affect pests and beneficial insects of wheat (Triticum aestivum L.): the influence of doses and plant growth stages. Crop Protection, 105, 70-79. doi: 10.1016/j.cropro.2017.11.011. Jevtic, R., Zupunski, V., Lalosevic, M., & Zupunski, L. (2017). Predicting potential winter wheat yield losses caused by multiple disease systems and climatic conditions. Crop Protection, 99, 17-25. doi: 10.1016/j.cropro.2017.05.005. Lorenzo, F., Vasileios, P., Francesca, C., Hilfred, H., Leskovsek, R., Razinger, J., Sartori, E., Holb, I., Verschwele, A., Isadora, B., & Sattin, M. (2016) Risk assessment of soil-pest damage to grain maize in Europe within the framework of Integrated Pest Management. Crop Protection, 97, 52-59. doi: 10.1016/j.cropro.2016.11.029. Milosavljevic, I., & Esser, A.D. (2016). Effects of environmental and agronomic factors on soil-dwelling pest communities in cereal crops. Agriculture Ecosystems & environment, 225, 192-198.
doi: 10.1016/j.agee.2016.04.006.
