CC BY
30
УДК 378.1.504
Черевко М.В., кандидат бюлопчних наук, доцент ® Лье1еський нацюнальний ушеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
¡мет С.З.Гжицького
ВПРОВАДЖЕННЯ ВИМОГ БОЛОНСЬКО1 СИСТЕМИ ВИЩО1 ОСВ1ТИ В ПРОЦЕС ВИКЛАДАННЯ ЕКОЛОГ1ЧНИХ ДИСЦИПЛ1Н
Стаття розкриеае особлиеост1 епроеадження ¡нноеацтних принците Болонськог ситеми у процес еикладання еколог1чних дисциплт та Iнших ланок наечального процесу, оргашзацп самост1йног роботи I критерпе оцтки знань за модульною системою.
Ключовi слова: кредит, модуль, критерп ощнюеання за ЕСТS, е-наечання.
Укра!на тдписала Болонську декларацш у травш 2005 року. Це поставило перед вищою школою нелегке завдання - зберегти напрацьоваш традици тдготовки висококв^фжованих фахiвцiв та водночас забезпечити вщповщшсть И нов^шм европейським вимогам. 1з девяти основних положень Болонсько! деклараци не вс можливо втiлити в нацiональну систему вищо! освiти одночасно i за короткий час. Потрiбно було штегрувати в укра!нську систему навчання нов^ш позитивнi европейськi традици не втративши И iдентичностi та унiкальностi [1].
Одшею iз особливостей Болонсько! системи навчання е надання студентам бшьше самостiйностi й iндивiдуальностi щодо вивчення тереотичних основ i прикладних аспекив дисциплiн професiонального спрямування. Видiлення на самостшне вивчення вузлових тем i роздiлiв навчально! програми до 50-70% навчального обсягу часу, вiдведеного на дану дисциплшу, пiдтверджуе вагомiсть самостшно! роботи. Як невiдемна складова вивчення дисциплши вона, згiдно Болонсьо! системи, отримала новий статус фахового i виховного значення. Самостiйна робота спрямована на формування у студенев навичок анал^ично-творчого опрацювання лiтературних джерел, самостшноси, вiдповiдальностi, поглиблення знань з фахових дисциплш i компетентностi в обранш професiйнiй галузi. Вимоги до самостшно! роботи продиктован необхiднiстю пiдвищення конкурентоспроможност галузевих спецiалiстiв на внутрiшньому та св^овому ринках працi, здатностi !х до самостiйного вирiшення (чи групово! участi) певних фахових питань i проблем [2].
Згiдно вiдповiдних нормативних чинних документа, у самостшну роботу студенев з окремих дисциплiн включеш: пiдготовка до лабораторно-практичних (семшарських) занять, реферативне опрацювання ключових тем програми, тдготовка до всiх видiв контрольних випробувань, виконання й оформлення звтв з тем лабораторних i практичних занять. Новим для традицшно! системи навчання е iндивiдуальнi завдання (1НДЗ) з дисциплiн, пiдсумковим контролем яких е залж. Iндивiдуальнi дослщш завдання можна
® Черевко М.В., 2011
вважати початковим етапом набуття навичок i вмшь та методики проведення еколопчних дослщжень для виконання курсових, випускних i дипломних роб^. Дуже важливо виявити зацiкавленiсть окремих здiбних студентiв тieю чи iншою дисциплшою i надати можливiсть для И розвитку. В цьому аспектi е сенс передбачати при складаннi тематики ЩДЗ такi теми, якi могли б у подальшому переростати в теми курсових i дипломних робгг. Це особливо стосуеться робiт експериментального харктеру, що потребують тривалих дослщжень чи експерименив i наявностi не менш як дворiчних даних.
Необхщно наголосити, що ще не вироблено единих методичних пiдходiв щодо планування i критерив оцiнювання iндивiдуальних дослщних завдань за модульною системою. Щоб врахувати змiст, вмiння оформити шформативний матерiал i оцiнити самостiйнiсть И виконання, пропонуеться 30 балiв вщповщно роздiлити на максимально можливi 20-змшт, 5-оформлення, 5-захист. Враховуючи рiзнi методични пiдходи щодо оргашзаци i контролю самостшно! роботи, особливо 1НДЗ, назрша необхiднiсть узагальнити досвiд, розробити нормативш вимоги з урахуванням специфiки теоретичних i прикладних дисциплiн, щоб уникнути дублювання тем.
Самостiна робота вимагае обемно! роботи викладача щодо И методичного забезпечення i консультативно! допомоги, що не враховуеться в педагопчному навантаженш.
Перехiд на Болонську систему навчання торкнувся перебудови планування й методики проведення лекцшних i лабораторно-практичних занять, освоення нових дисциплiн, викладання яких здiйснюеться за кредитно-модульною системою. Особливо глибоко! перебудови зазнала система модульного контролю знань, що вимагало складання тестiв рiзного рiвня (визначальних, формувальних, дiагностичних i тдсумовуючих) та вiдповiдних критерив оцiнювання знань за системою ЕСТS. Актуальним i еефктивним е введення нових компютерних технологiй контролю знань. Вони не тшьки пiдвищують цiкавiсть до навчання, а й обектившсть оцiнювання, оскшьки забезпечують однаковi умови для вЫх студентiв, що проходять тестування, i скорочують вплив зовнiшнiх факторiв на достовiрнiсть тестування [3]. Однак, ця система ще не стала загальною з огляду на вщсутшсть належних програм i технiчного забезпечення кафедр.
Варто нагадати, що нова стратепя вищо! освiти розроблялась в ушверситет з врахуванням обективних факторiв, тому деяю новiтнi технологи ще в процес освоення i розрахованi на переспективу. Заслуговуе на увагу, за умов розширення матерiально-технiчноl компютерно! мережi та розроблення методичних матерiалiв, впровадження системи е-навчання.
Це вимагае змши ролi й функцiй викладача. Вш iз органiзатора навчального процесу при е-навчанш у вiртуальному середовищi стае керiвником, наставником i посередником. Та, на думку багатьох педагопв, компютер i е-навчання не може замшити викладача-людину, живий, доступний, емоцiйний характер подачi iнформацil [3]. Автоматизованi шформацшш системи не можуть дати студенту тих вщомостей i вражень, яю вiн отримуе вiд безпосереднього спшкування з навколишнiм свiтом, людьми, що необхщне для професiйноl роботи, розвитку особистоси. Болонська система вищо! осв^и мае
на мет формування загально! мiжнародноï системи освгги, названо! Зоною европейсько! освiти, яка базуеться на спшьност фундаментальних принципiв вирiвнювання якостi осв^и на европейському просторi та мобшьност студeнтiв i спeцiалiстiв [6].
Входження в Болонську систему вищо! осв^и не означае повно! асимiляцiï укра!нсько! освiти у европейському освiтньому просторi з втратою свое! iдeнтичностi та ушкальност^ Потрiбно iнтeгрувати новi методи навчання i надати студентам бшьше самостiйностi й творчостi в оволодшш фахових дисциплiн [4, 7]. Однак не можна повшстю вiдмовлятись вщ класичних форм навчального процесу, а модифжувати й вдосконалювати. Не можна вщкинути !х в угоду комп'ютеризаци [8]. Книга, як друкована штерпретащя концептуальних основ, так i живе слово викладача, звернене до кожного студента, були i залишаться незамшними. 1накше студенти втратять здатнiсть до безпосереднього спшкування в дiйсному, а не вiртуальному сeрeдовищi, вмiння слухати, спiвпeрeживати, збагачувати повсякденну побутову i фахову мову. Навчання i викладання - нерозривний творчий процес, що передбачае постшне вдосконалення форм i методичних пiдходiв. Це одне iз важливих девяти положень удосконалення вищо! осв^и за Болонською системою, що визначають актуальнi й нeвiдкладнi сьогоденш завдання навчально-пeдагогiчного персоналу, так i розробку стратепчних шляхiв оптимiзацiï навчального процесу i впровадження шновацшних мeтодiв [6, 7].
Оптимiзацiя викладання i вивчення окремих дисциплш передбачае врахування таких вимог:
• ч^ко! послщовност вивчення логiчно зв'язаних дисциплш;
• фахово! спрямованостi програм базових загальноосв^шх дисциплiн;
• забeзпeчeностi типовими навчальними програмами з фахових дисциплш i уникнення в них дублювання тем i роздшв дотичних до них дисциплш. Це надзвичайно важливо для розвитку поглибленого вивчення кожно! дисциплiни. При визначeннi й розподш об'ему навчального аудиторного часу не завжди враховуеться вагомiсть i мкце дано! дисциплiни в планi фахово! пiдготовки.
I, звичайно, для устшного засвоення програмного матeрiалу нeобхiднe навчально-методичне забезпечення. В цьому вiдношeння ще молода кафедра екологи та бюлоги мае пeвнi напрацювання, оскiльки велике рiзноманiття eкологiчних дисциплiн ще потребуе поЫбниюв, пiдручникiв, розробки типових програм. Варто наголосити, що питання оптимiзацiï навчального процесу i пошуки шновацшних методичних пiдходiв постiйно перебувають в полi зору навчально! частини та ректорату, що спонукае творче пожвавлення роботи професорсько-викладацького складу. Однак для рeалiзацiï положень Болонсько! деклараци у систeмi вищо!' освiти Укра!ни нeобхiднe формування ново!' освiтньо!' пол^ики щодо розвитку матeрiально-тeхнiчноï бази i фшансового забезпечення та стосовно виршення питання про визнання нацiональних дипломiв на мiждeржавному рiвнi европейського простору. Сьогодення диктуе, що фахiвeць будь-яко! галузi повинен бути eкологiчно i професшно грамотним, творчим, здатним приймати об'ективш рiшeння, постiно збагачувати сво!
знання новими здобутками у професшнш галузГ та впроваджувати шноваци у практичну дiяльнiсть.
Висновки
1. Впровадження iнновaцiйних методiв i вимог Болонсько! системи повинне здшснюватись з урахуванням мaтерiaльно-технiчно! та навчально-методично! бази.
2. Необхщно узагальнити досвiд роботи кафедр щодо перебудови навчального процесу за Болонською системою навчання з метою оптимiзaцi! i вдосконалення фахово! пiдготовки.
3. Оптимiзaцiя навчального процесу пов'язана з удосконаленням навчальних програм з окремих дисциплiн i врахування наступност !х вивчення.
Л1тература
1. Мельник С.В. Гармошзащя державного стандарту вищо! освГти iз професiйно-клaсифiкaцiними стандартами: мiфи i реaльнiсть // Болонський процес в Укра!нг Проблеми освгги, 2005. - Вип. 45. - С.39-106.
2. Петренко В.Л. Концептуальш засади реaлiзaцi! в Укрa!нi принцитв i завдань Болонського процесу: сумюшсть та порiвняльнiсть системи вищо! освгги // Пробл. освгги: наук.-метод. центр ВО, 2003. - Вип. 34. - С.3-25.
3. Застосування телекомушкацшних зaсобiв у навчальному процесi: психолого-педагопчш аспекти. Навч. метод. поЫбник / За ред. М.Л. Смульсон. - К.: Педагопчна думка, 2008. - 249с.
4. Манако А.Ф., Манако В.В., Павлова Т.П. Педагопчш шноваци та трансформащя ролГ викладача // Болонський процес в Укра!нг Проблеми освгга, 2005. - Вип. 45. - С.153-163.
5. Шамова I. ОрГентир: Болонська декларащя // Синерпя, 2003. - №1(5). -С.12-13.
6. Журавський В.С.. Згуровський М.З. Болонський процес: головш принципи входження в Свропейський простГр вищо! освГти. - К.: 1ВЦ «Вид. ПолГтехшка», 2003 - 200с.
7. Кремень В.Г. ОсвГта i наука Укра!ни: шляхи модершзаци (факти, роздуми, перспективи). - К.: Грамота, 2003. - 216с.
8. Яковець H.I. Педагопчна освГта, болонський процес i вектори модершзаци системи освГти // Болонський процес в Укра!нг Ч.1. Проблеми освгга, 2005. - Вип. 45. - С.32-39.
Summary
M.V.Cherevko, candidate of biological sciences, docent LNUVM and BT named after S.Z. Gzhytskyj
THE INTRODUCTION OF BOLONIA SYSTEM DEMAND IN HIGHER SCHOOLS DURING THE PROCESS OF ECOLOGICAL DISCIPLINES
TEACHING.
The article deals with the peculiarities of innovative principles introduction of Bolonia system during the teaching of ecological disciplines.
