CC BY
39
Науковий вкник ЛНУВМБ iMeHi С.З. Гжицького, 2018, т 20, № 84
HayKOBMM BiCHMK ^tBiBCtKoro Ha^OHa^tHoro yHiBepcMTeTy
BeTepMHapHoi Megw^HM Ta öioTexHO^oriw iMem C.3. I^M^Koro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2519-2698 print ISSN 2518-1327 online
doi: 10.15421/nvlvet8408 http://nvlvet.com.ua/
UDC 577.1:636.32/38:677.31
The influence of seasonal factors on the content of keratoses, free internal lipids, and physical characteristics of sheep wool
V.M. Tkachuk1, P.V. Stapay2, N R. Mot'ko3
'Institute of agriculture of Carpathian region of NAAS, Obroshyno, Lviv region, Ukraine 2Institute of Animal Biology of NAAS, Lviv, Ukraine
3Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Ukraine
Tkachuk, V.M., Stapay, P.V., & Mot'ko, N.R. (2018). The influence of seasonal factors on the content of keratoses, free internal lipids, and physical characteristics of sheep wool. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 20(84), 44-48. doi: 10.15421/nvlvet8408
Wool formation is a complex and multifaceted process, which depend on a lot of factors, namely genetic, alimentary, animal maintenance conditions, including seasonal factors' impact. Seasonal weather changes or so-called photoperiodism, changing the retention and feeding regimes by periods of the year, highly correlate with the physiological state of the organism of the sheep and influence the growth and quality of the wool. Given this the purpose of our work was to investigate the impact of the season on the macrostructure, chemical composition and physical properties of wool. For the research wool of ewe breed precos was used, the samples of which were taken in different seasons, in particular winter, spring, summer and autumn periods of animal maintenance. In the wool there were determined the contents of keratoses and free internal lipids, as well as the strength of the fibers at the break. It was established that wool that grew in the winter and spring period contains the largest amount of protein macro- and microfiber, i.e. alpha keratosis. Instead, with the onset of summer and until autumn the amount of this fraction decreased by an average of 2%. A similar trend was observed on the part of beta keratosis, however, these changes were less significant and did not exceed one percent. It has been established that the content of gamma keratosis, i. e. matrix of fiber, is on the highest level in summer and spring periods, that is, the periods of the best alimentary provision of animals. In the pasture period in the sheep wool there is the biggest amount of free internal lipids ('.'%). In the autumn period, their number begins to decrease gradually and the lowest one is recorded in the winter-stool period (0.9%). The most distinct seasonal changes among these lipids are fixed by cholesterol factions. In particular, the largest number of unesterified cholesterol is contained in the wool of winter growth - 67.2%. With the onset of spring the amount of this fraction decreases up to 62.3% (Р < 0.01) and the trend continues in the summer (6'.6%, Р < 0.001) and autumn (60.8%, Р < 0.01) periods. Regarding unesterified cholesterol, there is a diametrically opposite picture of changes. It was established that the strength of the wool of the summer-autumn growth period is bigger by '2%, in comparison with the wool that grew in the winter-stool period. It is shown that there is a positive correlation between the strength of fibers and the content of ceramides in them, which in the winter period was 0.923, in the spring one was 0.989, for summer it was 0.827, in autumn it was 0.786.
Key words: wool, ewe, season, keratoses, free internal lipids, strength, ceramides, correlation.
т» -в • • • •••••
Вплив сезонних факторш на bmict кератоз, вшьних внутр1шшх л1шдш та ф1зичш показники вовни овець
В.М. Ткачук1, П.В. Стапай2, Н.Р. Мотько3
'1нститут сшъсъкого господарства Карпатського регюну НААН, с. Оброшино, Львiвська обл., Украта 21нститут бюлоги тварин НААН, м. Лъвiв, Украта
3Лъвiвсъкий нацюналъний ушверситет ветеринарно'1медицини та бютехнологш iMeHi С.З. Гжицького, м. Лъвiв, Украта
Article info
Received 10.01.2018 Received in revisedform 26.02.2018 Accepted 30.02.2018
Institute of agriculture of Carpathian region of NAAS, Grushevskogo Str., 5, Obroshyno, Lviv region, 81115, Ukraine. Tel. :+38-063-457-94-48 E-mail: vitalii-tkachuk@ukr. net
Institute of Animal Biology of NAAS, V. Stus Str., 38 Lviv, 79034, Ukraine.
E-mail: inenbiol@mail.lviv.ua
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska Str., 50, Lviv, Ukraine. E-mail: admin@lvet.edu.ua
Науковий вкник ЛНУВМБ iменi С.З. Гжицького, 2018, т 20, № 84
Вовноутворення - складний та багатогранний процес, який залежить вiд багатьох чинниюв, а саме генетичних, алментар-них, умов утримання тварин, у тому числi i впливу сезонних факторiв. Для до^дження використовували вовну вiвцематок породи прекос, зразки яког вiдбирали у рiзнi сезони року, зокрема у зимовий, весняний, лтнт та остнш перюди утримання тварин. Вста-новлено, що вмкт гамма-кератози, тобто матриксу волокна, е найвищим у лШнш та остнш перюди, тобто перюди найкращого алментарного забезпечення тварин. У пасовищний перюд у вовт овець також мктиться найвища ктьюсть втьних внутрштх лiпiдiв (1,1%). У остнш перюд гхня ктьюсть починае поступово зменшуватися, i найменше Х зафжсовано у зимово-ст^овий перюд (0,9%). Найбтьш чШю сезонт змти серед цих лiпiдiв зафтсоват з боку холестеролових фракцш. Зокрема, найбтьша ктьюсть неетерифжованого холестеролу мютиться у вовн зимового росту - 67,2°%. З настанням весни ктьюсть ще1 фракци змен-шуеться до 62,3% (Р < 0,01), i ця тенденщя продовжуетьсяу лтнш (61,6%, Р < 0,001) та остнш (60,8%, Р < 0,01) перюди. Щодо етерифтованого холестеролу, то тут спостеркаеться дiаметрально протилежна картина змт. Встановлено, що мщтсть вовни лШньо-остнього перюду росту е бтьшою на 12% порiвняно з вовною, яка виросла у зимово-ст^овий перюд. Показано, що мiж мщтстю волокон та вмютом у них церамiдiв юнуе позитивний зв 'язок, який у зимовий перюд становив - 0,923, весняний -0,989, лтнш - 0,827, остнш - 0,786.
Ключовi слова: вовна, вiвцематки, сезон, кератози, втьн внутрШж лШди, мщтсть, церамади, корелящя.
Вступ
В1вц1 б1льшою м1рою, н1ж шш1 альськогосподар-сьш тварини, залежш в1д впливу погоди, оскшьки утримуються на пасовищах не менше 6-ти шсяцш, а у деяких регюнах пасуться протягом року. Отже, дощ, сшг, спека, холод, надм1рна сухють 1 волопсть, р1зш змши погоди постшно впливають на оргашзм 1 мо-жуть призвести до захворювань, а то й загибел1 тварин ^арау et а1., 2014).
У цьому плаш роль вовнового покриву овець як захисного пристосування оргашзму до вплив1в погоди мае велике значення 1 в умовах культурного ведення в1вчарства. Тому для практики в1вчарства важливо знати, як змшюеться яшсть вовни в1д ктматичних умов та який тип вовнового покриву найкраще захи-щае тварин в1д несприятливо! погоди, залежно в1д р1зних кл1матичних зон (Adams et а1., 1999).
Сезонш змши погоди, або так званий фотоперю-дизм, перемша режим1в утримання 1 год1вл1 за перю-дами року високо корелюють з ф1зюлопчним станом оргашзму овець 1 впливають на рют та яшсть вовни. Найбшьш штенсивний рют вовни спостертаеться у перюд виходу овець на пасовище, влтгку та восени; у холодш зимов1 мюяш прирют вовни значно уповшь-нюеться (Myros et а1., 2011).
З огляду на це метою нашо! роботи було дослщи-ти вплив сезону на макроструктуру, х1м1чний склад та ф1зичш властивосп вовни.
Матерiал та методи дослiджень
Об'ектом дослщжень служили зразки вовни, яш ввдбиралися у зимовий, весняний, лгтнш та осшнш перюди в1д в1вцематок породи прекос, яш належали ННВЦ «Комаршвське» Льв1вського нацюнального
ушверситету ветеринарно! медицини та бютехнологш 1м. С.З. Гжицького.
Зразки вовни промивали в нейтральному миючому розчиш, ретельно опол1скували 1 висушували. Жиро-тт видаляли шляхом екстрагування в апарал Сокс-летта за допомогою чотирихлористого вуглецю про-тягом 5 годин, а пот1м сумшшю спирт-еф1ром.
Кшьшсне сшвввдношення кератоз у вовш визнача-ли за методом R.S. Asquith (Asquith and РагЫшоп, 1966). Дослщження вшьних внутршшх лшвдв вовни проводили за описаними нами методами (ТкасИик et а1., 2014). Мщтсть волокон на розрив дослвджували на апарап ДШ-3М.
Результати та 1х обговорення
1з даних таблиц 1, у якш проведено результати дослщження макроструктури вовни, тобто так званих кератоз, видно, що у процес1 р1чного росту вовни сезонш фактори ютотно не вщобразилися на структу-рнш оргашзаци волокна, хоча деяш змши все ж таки спостернаються. Так, з цифрових даних видно, що вовна, яка виросла у зимово-весняний перюд, характеризуемся найбшьшою шльшстю бшка макро- 1 м1кроф1брил, тобто альфа-кератози. Натомють з настанням лгга 1 до осеш к1льк1сть ще! фракци зменшу-валася в середньому на 2%. Под1бна тенденщя спо-стерпалася 1 з боку бета-кератози, однак щ змши були менш суттевими 1 не перевищували одного вщсотка (табл. 1).
Водночас д1аметрально протилежна картина змш спостерпалася з боку гамма-кератози, тобто матриксу волокна. Так, найменша к1льк1сть ше! фракцЦ була заф1ксована у вовш зимово-весняного пер1оду росту, а з настанням л1та к1льк1сть ц1е! фракци зростала в се-редньому на 3%.
Таблиця 1
Сезонна динамжа сп1вв1дношення кератоз вовни, % (М ± т, п = 3)
Кератоза
Сезон
Зима
Весна
Што
Ос1нь
Альфа
Бета
Гамма
59,83 ± 1,95 11,47 ± 0,61 28,70 ± 2,28
59,30 ± 1,27 11,33 ± 0,52 29,37 ± 0,84
57,60 ± 1,22 10,60 ± 0,31 31,80 ± 1,30
57,33 ± 1,42 10,73 ± 0,27 31,93 ± 1,69
Hayroßrä вкник ЛHУBMБ iмeнi С.З. ^идь^го, 2018, т 20, № 84
Bcтaнoвлeнi змiни мoжyть 6ути шв^ят mca^ пeрeд з aлiмeнтaрними фaктoрaми, зoкрeмa рiвнeм зaбeзпeчeнocтi oргaнiзмy вiвцeмaтoк Cyльфyрoм, ocкiльки c^e гaммa-кeрaтoзa мютить нaйбiльшy ш-лькicть цьoгo нaдвaжливoгo для oргaнiзмy вiвцi мяк-рoeлeмeнтy.
Boднoчac ceзoннi фaктoри icтoтнo вiдoбрaзилиcя ня кiлькocтi тя cпiввiднoшeннi cтрyктyрниx лiпiдiв вoлoкoн. Haгaдaeмo, щo y cтрyктyрi вoлoca мicтитьcя нeзнaчнa шлькють (дo 3%) лiпiдiв, як1 пeрeбyвaють y двox фoрмax - вшьнш тя зв'язaнiй. Ймoвiрнo, щo щ лiпiди e гoлoвними кoмпoнeнтaми плaзмaтичниx мeм-брян клiтин вoлoca i визнячяють йoгo пoвeрxнeвi вля-cтивocтi (Marti et al., 2007; 2010).
Зoкрeмa пoкaзaнo, щo кiлькicть вшьнт внутрш-нix лiпiдiв y вoвнi в рiзнi пeрioди ïï рocтy e рiзнoю. Тяк, нaймeншa ïx кiлькicть мicтилacя y вoвнi, якя вирocлa y зимoвo-cтiйлoвий пeрioд yтримaння твярин. З нacтaнням вecнянoгo шрюду кiлькicть зaгaльниx лiпiдiв збiльшyeтьcя i дocягae мaкcимyмy в лiтнiй шрюд. У ociннiй пeрioд ïx шлькють пoчинae пocтyпo-вo змeншyвaтиcя i як бyлo cкaзaнo, нaймeншe ïx e y зимoвo-cтiйлoвий пeрioд (тябл. 2).
Зoкрeмa, з цифрoвиx дянт тaблицi 2 виднo, щo няМб^шя кiлькicть лiпiдiв рoздiлeниx y cиcтeмi шт-рoлeйний eфiр-диeтилoвий eфiр (4 : 1) припя^ ня xoлecтeрoлoвi фрaкцiï - фрякиш нeeтeрифiкoвaнoгo (60,78-67,15%) i eтeрифiкoвaнoгo xoлecтeрoлy (9,0114,08%). Щe oднa фрaкцiя cтeринoвoгo пoxoджeння (мoжливo цe лaнocтeрoл) зaймae вщ 12,55 дo 14,67%.
Щoдo cyльфyрoвмicниx клaciв пoлярниx лiпiдiв, a c^e cyльфoлiпiдiв i xoлecтeрoл cyльфaтy, то зя yмoв нaшиx дocлiдiв тяшж зaфiкcoвaнi пeвнi змiни. Тяк, няМб^шя кiлькicть cyльфoлiпiдiв xaрaктeрнa для вoвни зимoвoгo рocтy. З нacтaнням вecни i впрoдoвж ycьoгo лiтньo-ociнньoгo шрюду Ix^ кiлькicть пocтy-пoвo змeншyeтьcя, a вмicт xoлecтeрoл cyльфaтy в yci ceзoни рoкy e мaйжe oднaкoвий, i лишe у вecняний пeрioд cпocтeрiгaeтьcя йoгo змeншeння.
Отжe, з нaвeдeниx дaниx випливae, щo вмicт o^e-миx клaciв cтрyктyрниx лiпiдiв знaчнoю мiрoю зaлe-жить вiд ceзoнниx фaктoрiв, ceрeд якм вяжливу рoль
Ha нeeтeрифiкoвaнi жирш киcлoти припaдae 10,6213,59%.
Шйб№ш чiткi ceзoннi змiни ceрeд цж лiпiдiв зя-фiкcoвaнi тaкoж з 6o^ xoлecтeрoлoвиx фрaкцiй. Зoк-рeмa, нaйбiльшa кiлькicть нeeтeрифiкoвaнoгo xoлec-тeрoлy мicтитьcя у вoвнi зимoвoгo рocтy. З нacтaнням вecни кiлькicть ^eï фрaкцiï змeншyeтьcя i ця тeндeн-щя прoдoвжyeтьcя у лiтнiй тя ociннiй пeрioди. Щoдo eтeрифiкoвaнoгo xoлecтeрoлy, тo тут cпocтeрiгaeтьcя дiaмeтрaльнo прoтилeжнa кяртиня змiн. Haймeншa кiлькicть ^eï фрaкцiï e у зимoвий шрюд, a пoчинaючи з вecни ïï шлькють пoчинae нaрocтaти i дocягae cвoгo пiкy у лiтньo-ociннiй шрюд. У зимoвий пeрioд тaкoж вiдмiчeнo няйнижчий вмicт нeiдeнтифiкoвaнoï нями cтeринoвoï' фрaкцiï.
Динaмiчнicть лiпiдiв, рoздiлeниx у cиcтeмi xлoрo-фoрм-мeтaнoл-вoдa (65 : 25 : 4), виявилacя дocить виcoкoю. Тяк, кiлькicть ocнoвнoгo кoмпoнeнтa голяр-ниx лiпiдiв - ^р^щв, a тaкoж глiкoлiпiдiв нaйвищoï' пoлярнocтi з нacтaнням вecни пocтyпoвo зрocтae i дocягae cвoгo мaкcимyмy у лiтньo-ociннiй пeрioд. З oглядy ня цe, нaгaдaeмo, щo у cтрyктyрнiй бyдoвi кeрaтинiв cпeцифiчнa рoль вдрямадв пoв'язaнa з фoр-мyвaнням iнтрaцeлюлярниx лaмeлл (плacтин) рoгoвo-гo шяру, як1 e cплющeними вeзикyлaми, щo виштoвx-нeнi з лaмeллярниx грянул у мiжклiтинний прocтiр. Цi cплющeнi вeзикyли з'eднyютьcя у cпociб «рeбрo дo рeбрa» («кряй дo кряю»), yтвoрюючи тяким чинoм cпaрeний бшяр (Coderch et al., 2008; Ramirez et al., 2010).
1,06
,18** ,23 1,98 1,87**
1,20**
,37
1,25
,70**
,10
вiдiгрae рiвeнь i xaрaктeр живлeння oвeць. Пiдтвeр-джeнням цьoгo мoжyть бути дат фiзичниx пoкaзникiв вoлoкoн, зoкрeмa ïx мiцнocтi.
Тяк, з дян^ риcyнкa виднo, щo зaкoнoмiрним e вь рoгiднe зрocтaння пoкaзникiв мiцнocтi вoвни у лiтнiй тя, ocoбливo, ociннiй пeрioди, тoбтo пeрioди нaйкрa-щoгo aлiмeнтaрнoгo зaбeзпeчeння oвeць. Тяк, мiцнicть вoвни лiтньo-ociнньoгo пeрioдy рocтy e бiльшoю ня 12 вiдcoткiв пoрiвнянo з вoвнoю, якя вирocлa у зимo-вo-cтiйлoвий пeрioд.
Таблиця 2
Ceзoннa динaмiкa cпiввiднoшeння вшьник внyтрiшнix лiпiдiв вoвни, % (M ± m, n = 3)
Лшди
Ceзoн
Зимя
Becna
Лiтo
npuMimKa: cхaтиcхичнo вiрoгiднi рiзницi: *- Р < 0,05; ** - Р < 0,01; *** - Р < 0,001
О^нь
Зaгaльнa кшькклъ 0,93 ± 0,05 1,02 ± 0,05 1,08 ± 0,05 1,03 ± 0 З нм: лiпiди рoздiлeнi у cиcхeмi пeтрoлeйний eфiр-диeтилoвий eфiр (4:1)
Heeхeрифiкoвaний xoлecтeрoл 67,15 ± 0,52 62,28 ± 0,79** 61,57 ± 0,33*** 60,78 ± 1
ИЕЖК 11,29 ± 0,60 13,59 ± 0,37* 10,62 ± 0,21 11,97 ± 1
Cтeринoвa фрaкцiя 12,55 ± 0,51 14,67 ± 0,98 14,31 ± 0,71 13,17 ± 0
Етeрифiкoвaний xoлecхeрoл 9,01 ± 0,58 9,46 ± 1,09 13,49 ± 0,61** 14,08 ± 0
лiпiди рoздiлeнi у cиcхeмi xлoрoфoрм-мeхaнoл-вoдa (65:25:4)
Глшэлшди нaйвищoï пoлярнocтi 3,08 ± 0,24 3,63 ± 0,31 3,67 ± 0,17 4,76 ± 0
Хoлecтeрoл cyльфaх 9,88 ± 0,23 8,00 ± 0,47* 9,41 ± 0,29 9,58 ± 0
Глюкoзил дсрям^ 14,45 ± 0,66 14,32 ± 0,70 13,29 ± 0,25 14,31 ± 0
Cyльфoлiпiди 26,37 ± 1,81 24,99 ± 1,34 21,94 ± 0,27 21,01 ± 0
Цсрямщи_46,22 ± 1,09_49,07 ± 1,86_51,69 ± 0,31**_50,34 ± 1
HayKOBun bîchhk HHyBME iMeHi C.3. IW^koto, 2018, t 20, № 84
8.2
7,7
.§ 7,2
6.7
6.2
É
3iiMa
*
ill
Rcciiîi
JliTO
OciiiT,
рнс. ce30hha guhamika мiцностi bobhh
(*- P < 0,01 - CTaTHCTHHHO Biporigm рiзннцi Mi® pÎ3HHMH ce30HaMu)
AHani3 OTpHMaHHx gaHux TaKO® 3acBig^HB (Ta6n. 3), mo MmrncTb bobhhhhx B0n0K0H 3ane®HTb Big ïx xîmîh-Horo cKnagy i, 0c06nuB0, BMicTy BHyTpimHix ninigiB. TaK, Mi® M^rnc™ B0n0K0H Ta BMicTOM y hhx ^paMigiB icHye n03HTHBHa Kopenama. 3oKpeMa, Koe^imeHT Kope-namï Mi® Mmrnc™ botokoh Ta BMicTOM y hhx ^paMi-giB y 3hmobhh nepiog craHOBHB - 0,923, BecHaHHH -0,989, niTHift - 0,827, ociHHift - 0,786. no3HTHBHa Kope-nama b yci ce30HH poKy cnocrepiraeTbca i Mi® rnroK03un цepaмigaмн, a HaHTicrnmuH 3B'a30K e y BecHaHHH nepiog (r = 0,910). ^o crocyeTbca mmux ninigHux K0Mn0HeH-TiB, to ïxHin 3B'a30K 3 Mmrnc™ botokoh He0gH03Han-hhh i, OHeBugHO, He M0®e cnyryBaru aK iHTerpanbHHH n0Ka3HHK gna оцiнкн aKocri botokoh, 30KpeMa ïx мiц-HocTi.
Та6^нцн 3
B3aeM03B'a3KH Mi® M^rnc™ bobhh i BMicTOM y Hift BinbHHx BHyTpimHix ninigiB
Hinigu 3uMa BecHa HiTO OciHb
Biвцeмaткн nopogu npeKoc
3arantHi ninigu 0,250 -0,905 -0,932 0,535
HeeTepn^iKOBaHHH xonecTepon -0,401 -0,919 0,900 -0,051
HE^K -0,356 0,999 0,881 0,199
CTepuHOBa ^pa^ia 0,561 -0,649 -0,610 -0,735
ETepn^iKOBaHHH xonecTepon -0,500 0,913 -0,079 0,654
rniKoninigu HaHBnmoï nonapHocTi -0,922 -0,170 0,788 -0,998
XonecTepon cynt^aT 0,451 0,293 -0,815 -0,913
rnroK03nn ^paMign 0,643 0,910 0,118 0,150
Cynb^onimgu -0,733 0,836 -0,675 -0,522
Цepaмigн 0,923 0,989 0,827 0,786
OT®e, OTpHMaHi gaHi mTKO BKa3yroTb Ha Te, mo y npo^ci pinHoro pocTy BOBHaHi BonoKHa 3a3HaroTb BnnHBiB ce30Hy, aKi neBHHM hhhom Bigo6pa®aroTbca Ha ïxHin cTpyKTypi, xiMinHOMy cKnagi Ta $i3HHHHx BnacTH-Bocrax.
BlICIIOBK'll
1. Haô6inbma KinbKicTb anb$a-Kepar03H MicTHTbca y BOBHi b 3HM0BHH-BecHaHHH nepiog yTpuMaHHa TBapuH, 3 HacTaHHaM niTa i go oceHi KinbKicTb meï $paKmï 3MeH-myeTbca Ha 2%. HaTOMicTb KinbKicTb raMMa-KepaT03H y 3HM0B0-BecHaHHH nepiog HH3bKa, a 3 HacTaHHaM niTa 3pocTae Ha 3%.
2. Haô6inbm mra ce30HHi 3MiHH cepeg BinbHHx BHyTpimHix ninigiB 3a$iKc0BaHi 3 6oKy xonecTeponoBux ^paKqift. 3oKpeMa, Han6inbma KinbKicTb HeeTepu^iKO-BaHoro xonecTepony MicTHTbca y BOBHi 3HM0B0r0 pocTy - 67,2%. 3 HacTaHHaM BecHH KinbKicTb цieï $paKmï 3Me-HmyeTbca go 62,3% (P < 0,01), i ua тeнgeнцia npogoB-®yeTbca y niTHift (61,6%, P < 0,001) Ta ociHHift (60,8%, P < 0,01) nepiogu. fflpgo eTepu$iK0BaH0r0 xonecTepo-ny, to TyT cnocTepiraeTbca giaMeTpanbHO npoTune®Ha KapTHHa 3MiH.
3. Mi® Mmrnc™ B0n0K0H Ta BMicTOM y hhx ^paMi-giB icHye n03HTHBHa коpenaцia, aKa y 3hmobhh nepiog cTaHOBHTb - 0,923, BecHaHnft - 0,989, niTHift - 0,827, ociHHin - 0,786.
nepcnexmueu nodanbrnux docnidweHb. y noganb-moMy 6yge np0g0B®eH0 BHBneHHa BnnuBy pi3Hux $aK-TopiB Ha cTpyKTypy, xiMiHHHft cKnag Ta $i3HHHi BnacTH-BocTi bobhh pi3Hux nopig овeцb. Цi gocnig®eHHa go-3B0naTb Ha6nu3HTuca go po3KpuTTa MexaHi3MiB pi3Hux Bag bobhh Ta 3anponoHyBam MeTogu ïx 3ano6iraHHa Ta niKBigamï.
References
Stapay, P.V., Tkachuk, V.M., & Chokan, T.V. (2014). Hirskokarpatske vivcharstvo [Sheep breeding of Carpathian Mountain]. Lviv, Dobra sprava (in Ukrainian). Adams, N.R., Masters, D.G., Schlink, A.C., Mata, G., & O'Dea, T. (1999). Is there a specific weakness in staple strength around the break of season? Australian Journal of Experimental Agriculture. 39(4), 401-409. doi: 10.1071/EA98056 Myros, V.V., & Fominova, A.S. (2011). Ovcevodstvo i kozevodstvo [Sheep breeding and goat breeding]. Rostov-na-Donu, Fenix (in Russian). Asquith, R.S., & Parkinson, D.C. (1966). The morphological origin and reactions some keratin fractions. Textile Research Journal. 36(12), 1064-1071. doi: 10.1177/004051756603601206 Tkachuk, V.M., Havrylyak, V.V., Stapay, P.V., Sedilo, H.M. (2014). Internal lipids of felted, yellowed and pathologically thin wool. Ukrainian biochemical journal. 86(1), 131-138 (in Ukrainian).
HayKOBHH bíchhk ^HyBME ÍMeHÍ C.3. iW^Koro, 2018, T 20, № 84
Marti, M., Ramirez, R., Manich, A.M., Coderch, L., & Parra, J.L. (2007). Thermal analysis of merino wool fibres without internal lipids. Journal Applied Polymer Science. 104, 545-551. doi: 10.1002/app.25586 Marti, M., Ramirez, R., Barba, C. et al. (2010). Influence of internal lipid on dyeing of wool fibers. Textile Research Journal. 80(4), 365-373. doi: 10.1177/0040517509339224
Coderch, L., Méndez, S., Barba C. Pons, R., Martí, M., & Parra, J.L. (2008). Lamellar rearrangement of internal lipids from human hair. Chemistry and physics of lipids. 155(1), 1-6. doi: 10.1016/j.chemphyslip.2008.05.175 Ramirez, R., Marti, M., Barba, C. Méndez, S., Parra, J.L., & Coderch, L. (2010). Skin efficacy of liposomes composed of internal wool lipids rich in ceramides. Journal of Cosmetic Science. 61(3), 235-245. doi: 10.1111/j.1468-2494.2010.00619_3.x
