CC BY
9
УДК 619:612.1:636.5:619:615.9
Кравщв Р.Й., доктор бюлопчних наук, професор, академш УААН, Ярошович 1.Г., асистент, © Салата В.З., кандидат ветеринарних наук, доцент, Двдович А.П., кандидат бюлопчних .наук, доцент Лье1еський нацюнальний ушверситет ветеринарног медицины та бютехнологт
¡мет С.З.Гжицького
ПОКАЗНИКИ ЗАГАЛЬНОГО Б1ЛКА В СИРОВАТЦ1 КРОВ1 ГУСЕЙ
Р1ЗНОГО В1КУ, ЩО УТРИМУЮТЬСЯ В ЗОН1 ЗАБРУДНЕН1Й РАД1ОНУКЛ1ДАМИ ЗА Р1ЗНОГО ВМ1СТУ MN I СО ТА IX ХЕЛАТ1В
У РАЦ1ОНАХ
Дослгджено ем1ст загального бтка у сироватц кроег гусей з одноденного до 60-ти денного егку, що утримуеалися е зонг з тдеищеним р1енем радюрюнуклгдге за р1зного ем1сту Мп I Со та гх хелат1е у ращонах. Встаноелено зменшення ем1сту загального бтка у сироеатц кровг гусей у пергод з 1- до 30-денного вгку г зростання до 60-денного вгку. Використання мтроелемент1в та гх хелат1е у рацюнах гусей приводило до зростання вм1сту загального бтка у крое\ за рахунок збтьшення е основному ктькост\ альбумгнгв г перерозподту, залежно е1д виду мшроелемента, фракцш глобулше.
Ключовi слова: гуси, вщ загальний бглок, сироватка кровг, марганець, кобальт, хелати.
Вступ. Досягнутий в останш роки прогрес у пщвищенш виробництва м'яса гусей тюно пов'язаний з устхами у вивченш особливостей обмiну речовин в !х органiзмi залежно вщ генетичних фактс^в, в^, фiзiологiчного стану, годiвлi i утримання [3, 4, 5]. Саме цим обумовлена актуальшсть поглиблення дослщжень фiзiологiчних основ росту i м'ясно! продуктивност гусей. Зокрема, науково-практичний штерес становлять дослщження особливостей обмiну бiлкiв у гусей, що утримуються в зош забрудненiй радiонуклiдами за ди на !х органiзм марганцю i кобальту та !х хелатiв. У лiтературi вiдсутнi данi про фiзiолого-бiохiмiчнi мехашзми впливу мiкроелементiв та !х хелатних сполук на обмiн бiлкiв у гусей залежно вщ вiку.
Метою наших дослщжень було дослщити вплив згодовування рiзновiковим групам гусей, що утримуються в зош забрудненш радюнуклщами, мiкроелементiв та !х хелатних сполук на показники бшкового обмiну.
Матерiал i методи. Дослiдження проводились у ТзОВ "Птахiвниче" с. Оконське Маневицького району Волинсько! областi в 2002-2003 рр. Об'ектом дослiджень служили гуси ^алшсько! породи. Для проведення дослщжень весною 2002 року було сформовано 6 груп гусей (по 100 голiв в кожнш), яким згодовували мiкроелементи та !х хелатнi сполуки за схемою представленою в таблиц 1.
© Кравщв Р.Й., Ярошович 1.Г., Салата В.З., Дщович А.П., 2008
110
Таблиця 1
Схема дослщу_
Групи Кiлькiсть голiв у груш Характер годiвлi
1 контрольна 100 ОР(основний рацюн)
П-дослщна 100 0Р+МnS04 -45мг/кг корму
III дослвдна 100 ОР+СоС12-3 мг/кг корму
IV- дослщна 100 ОР+МnМеt-25 мг/кг корму
V-дослiдна 100 ОР+СоМеЫ,5 мг/кг корму
У1-досл1дна 100 ОР+МnMet15 мг/кг+СоМеа,0 мг/кг
Гуси першо! групи одержували корми стандартного ращону, що забезпечував 1х потребу в проте!ш, енерги, макро- i мiкроелементах. Дослiдним групам гусей давали добавки м1кроелемент1в: сiрчанокислий марганець, хлористий кобальт, хелатнi сполуки марганцю i кобальту з амiнокислотою метюншом.
У пiддослiдних гусенят всiх груп (по 100 голiв в кожнш) в 1-, 10-, 30- i 60-денному вiцi вивчали вмiст загального бiлка сироватки кровi за допомогою рефрактометра УРЛ-1[3].
Одержанi цифровi даш пiддавали статистичнiй обробцi.
Результати дослщження. Вмiст загального бiлка в сироватщ кровi гусей пiддослiдних груп представлено в таблиц 2.
Таблиця 2
Вмкт загального бiлка в сироватщ кровi гусей пщдослщних груп, мг%,
М±т, п=5
Групи Вш гусей, дш
1 10 30 60
Сaмцi
I 4,74±0,11 4,39±0,13 3,72±0,12 5,25±0,10
II 4,82±0,11 4,58±0,08 3,76±0,11 5,37±0,10
III 4,82±0,09 4,49±0,10 3,69±0,13 5,19±0,08
IV 4,89±0,10 4,64±0,11 3,94±0,09 5,68±0,13
V 4,83±0,07 4,61±0,10 4,09±0,11 5,43±0,11
VI 4,87±0,13 4,72±0,12 4,36±0,09 5,62±0,09
Самки
I 4,66±0,11 4,39±0,08 3,50±0,08 4,93±0,12
II 4,63±0,10 4,33±0,09 3,60±0,13 5,25±0,08
III 4,70±0,09 4,31±0,11 3,48±0,11 5,22±0,09
IV 4,65±0,06 4,50±0,10 3,71±0,09 5,24±0,09
V 4,78±0,05 4,46±0,07 3,90±0,12 5,25±0,11
VI 4,76±0,05 4,71±0,10 3,84±0,10 5,43±0,09
1з представлених у табл. 2 даних видно, що вм1ст загального бшка в сироватщ кровi гусей пiддослiдних груп знаходився в межах вщ 3,48 до 5,68 мг%. У одноденних гусей на початку досл1ду вмiст загального бшка в сироватщ кровi у самщв був дещо вищим, порiвняно iз самками i становив у перших 4,74 - 4,89 мг%, а у самок - 4,63-4,78. З в1ком вмшт дослiджуваного показника у
111
плазм1 кров1 змшювався, що зв'язано 1з онтогенетичними зм1нами, яю вщбуваються в орган1зм1 гусей, проте р1зниця м1ж самцями \ самками збер1галася впродовж всього дослщу. Зокрема, нами встановлено, що у гусей контрольно! групи на 10-й день життя вщбуваеться зниження вм1сту загального бшка в сироватщ кров1, пор1вняно 1з першим днем, яке досягае найменших величин на 30-й день 1, очевидно, пов'язано з витратою бшка на утворення пера. На юнець дослщу вм1ст загального бшка у сироватщ кров! гусей зростав \ досягав найвищих величин. Необхщно в1дм1тити, що такий характер змш вм1сту загального бiлкa у сироватщ кров1 був у вс1х дослщних групах птищ.
Використання для гусей, що знаходилися в зош з пщвшценим рiвнем рaдiонуклiдiв, добавки до ращону сульфату марганцю (II група) приводило до зростання, пор1вняно 1з контрольною групою, вм1сту загального бшка на 10-й день життя у самщв на 4,33% i незначного його зниження у самок (на 0,06 мг%). На 30-й день життя мiжгруповa р1зниця становила вщповщно 1,7 i 2,86% i на юнець досл1ду вона становила 2,29 i 6,49%. За використання марганцю з метюншом для пщгод1вл1 гусей (IV група) р1зниця м1ж контрольною групою за вмютом бiлкa у сироватщ кров1 становила на 10-й день життя у самщв 5,69% i самок 2,51%, на 30-й день вщповщно 5,91 i 6,0% i на юнець досл1ду ця р1зниця становила в1дпов1дно 8,19 i 6,29%.
Додавання до рaцiонiв гусей кобальту хлориду (II група) приводило на 10-й день життя до зростання у сироватщ кров1 загального бшка, пор1вняно 1з контрольною групою гусей, у самщв на 2,28% i зниження на 1,83% у самок. На 30-й день вм1ст загального бшка у сироватщ кров1 самщв i самок був незначно нижчим, пор1вняно 1з гусьми контрольно! групи, i ця р1зниця збер^алася i на 60-й день дослщжень. Якщо, у вигляд1 сол1, як видно з наших дослщжень, кобальт не сприймався оргашзмом гусей, то у вигляд1 хелатно! сполуки вш приводив до зростання загального бшка у сироватщ кров1 i ця р1зниця становила, пор1вняно 1з контрольною групою гусей, у самщв 3,43 i самок 6,5%.
Найбшьш вaгомi зм1ни у вм1ст1 загального бшка в сироватщ кров1 гусей нами встановлено у останнш груп1 птищ, яким до корму додавали премжс, що м1стив МпМе1 (15 мг/кг) i СоМе1 (1,0 мг/кг). Так, на 10-й день онтогенезу нами встановлено зростання дослщжуваного показника, пор1вняно з контрольною групою гусей у самщв на 7,51% i у самок на 7,28%. На 30-й день ця р1зниця становила вщповщно 7,2 i 9,71% i на юнець дослщу (60-й день) вщповщно 7,04 l 10,14%.
Таким чином нами встановлено, що додавання до ращошв гусей хелатних сполук марганцю i кобальту приводить до вищого зростання у !х кров1 загального бшка, причому у самщв його вм1ст е вищим, н1ж у самок. Поеднане використання в ращонах гусей хелатних форм марганцю 1 кобальту приводить до зростання р1вня загального бшка в кров1 гусей бшыле, н1ж окремо взят1 сполуки. Под1бн1 зм1ни були одержан1 В.Я. Бшкевичом 1 Р.Й. Кравц1вим, яю проводили експерименти на курчатах-бройлерах [1].
112
Лггература
1. Бшкевич В.Я., Кравщв Р.Й. Мжроелементи в годiвлi Kyp4aT-6poanepiB // Експериментальна та клiнiчна фiзiологiя i бiохiмiя. -Львiв. - Т.2. - 1997. - С.150-151.
2. Кравцiв Р.Й., Ярошович 1.Г., Салата В.З., Фреюк Д.В. Порiвняльний BMiCT мiкроелементiв i важких металiв у кормах птахiвничих господарств рiзних зон радюеколопчного забруднення територи // Наук. Вкник ЛНАВМ iM. С.З. Гжицького. - Львiв, 2005. - Т.7 (№4). - Ч.1. - С. 57-60.
3. Клиническая лабораторная диагностика в ветеринарии: Справочное издание / И.П.Кондрахин, Н.В.Курилов, А.Г. Малахов и др. - М.: Агропромиздат, 1985. - 287 с.
4. Насонов Ю.М., 1ванов 1.К. Бiлковий обмш у сшьськогосподарсько! птицi. - К.: Урожай, 1972 - 135 с.
5. Охрiменко Е.М. Гематолопчш показники у рiзних порiд гусей залежно вiд ix фiзiологiчного стану. - Передг. i гiр. земл. i твар. - К., 1970 - Вип. 8. - С.104-106.
Summary
Kravtsiv R. J., doctor of bioloji sciences, professor S. Z Gzhytsryj Yaroshovych I.G., assistant Salata V.Z., candidate of veterinary sciences, docent Lviv National University of Vetersnary Medicine and Biotechnologies named after
S.Z.Gzhytskyj
THE INDICES OF COMMON PROTEIN IN BLOOD SERUM OF DOOSE OF DIFFERENT ADE, WHICH WERE KEPT IN ZONE WITH RAISED PHONE OF RADIOACTIVITY BY THE DIFFERENT CONTENT OF MN AND CO AND THEIR HELATES RATIONS.
It was determined, that helates compound of manganese and cobalt supplement leads to the increase of commont protein in their blood, but its content in males is higher then in females. Combined using of helates form of manganese and cobalt in doose rations leads to rise level of common protein in goose blood move than some compounds.
Стаття надшшла до редакцИ 13.08.2008
113
