CC BY
27
Podstreshnyiy, A. P. (1980). Izuchenie grupp krovi v svyazi s lineynoy prinadlezhnostyu i
urovnem produktivnosti.: Diss. Kand. Biol. Nauk.- M., 247. (in Russian). Podstreshnyiy, A. P. (1990). Immunologicheskiy kontrol za hodom selektsii liniy i popklyatsiy
ptitsyi // Metod. rekomendatsii. - Harkov. 24. (in Russian). Garcia, A. J., Garbonoll, G. (1978). Ofelia Peres. Anolisis de distancias genet cas para prodecir
heterosis an hibrides sencillas de pollos//Reble a Cubana de ciencia olicola. - 5. 1-2, 71-93. Smithies, O. (1955). Zone electrophoreses in strach gel variations in the serum proteins of normal human adults // Biochem. J.- 61, 629.
Стаття надшшла доредакцп 3.03.2016
УДК 636.52/58.637.4:575
Паскевич Г. А., к. с.-г. н, доцент, Козенко О. В., д. с.-г.н., професор ©
Льегеський национальный утверситет ветеринарног медицины та бютехнологш iмет С. З. Гжицького, м. Льв1в, Украгна
ПОР1ВНЯЛЬНА 1МУНОГЕНЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА В1ТЧИЗНЯНИХ I ЗАРУБ1ЖНИХ КРОС1В ЯСЧНИХ КУРЕЙ
До^джена генетична структура ви^дних лтш, батьювських форм i фтальних гiбридiв трьох втчизняних та двох зарубiжних кроав яечних курей, як поширен в господарствах Украгни, з використанням двох клайв генетичних маркерiв. Встановлено, що лти, в основному, достатньо консолiдованi i кожна мае свш iмуногенетичний статус за набором i частотою маркерних ознак та рiвнем гетерозиготностi. Показано, що еритроцитарш антигени А12, Х14 та Х62, можуть бути маркерами лтш. Мiж кросами курей тмецьког та чеськог селекцп виявлено суттеву генетичну подiбнiсть, що свiдчить про гх стльне походження. В ходi гiбридизацiг вiдбуваеться тдвищення рiвня гетерозиготностi до 14,25-30,63 %, що знаходиться на рiвнi бтьш гетерозиготног вихiдног лтп, або значно його перевищуе. Обхрунтована доцтьтсть використання в птахогосподарствах Украгни кроив яечних курей втчизняног селекцИ.
Ключов1 слова: кури, крос, гiбриди, лти, генетична структура, групи кровi, генетичний полiморфiзм, яйце, несучють, гетерозиготтсть, генетична вiдстань.
УДК 636.52/58.637.4:575
Паскевич Г. А., к. с.-г. н, доцент, Козенко О. В., д. с.-г. н., профессор
Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С. З. Гжицкого, г. Львов, Украина
СРАВНИТЕЛЬНАЯ ИММУНОГЕНЕТИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА КРОССОВ ЯИЧНЫХ КУР ОТЕЧЕСТВЕННОЙ И ЗАРУБЕЖНОЙ СЕЛЕКЦИИ
Изучена генетическая структура исходных линий, родительских форм и финальных гибридов трех отечественных и двух импортных кроссов яичных кур распространенных в хозяйствах Украины с использованием двух классов генетических маркеров. Показано, что линии, в основном, достаточно консолидированы и каждая имеет свой иммуногенетический статус по набору и частоте маркерных признаков, уровню гетерозиготности. Частота встречаемости эритроцитарных антигенов А12, Х14 та Х 62 колеблется в разных линиях в зависимости от происхождения в широких пределах от 0 до 0,98 и, возможно, они могут быть маркерами отдельных линий или пород. Гетерозиготность гибридов выше (до 14,25-30,63) и находится на уровне более гетерозиготной исходной линии или значительно его превышает. Рекомендуется использовать в хозяйствах Украины кроссы яичных кур отечественной селекии.
Ключевые слова: линия, кросс, гибрид, генетическая структура, группы крови, биохимический полиморфизм, гетерозиготность, генетическое расстояние.
© Паскевич Г. А., Козенко О. В., 2016
91
UDC 636.52/58.637.4:575
Paskevich G. A., Kozenko O. V.
Lviv national university of veterinary medicine and biotechnologies named after S. Z. Gzhytskyj, citi Lviv, Ukraine
THE IMMUNOGENETIC COMPARATIVE CHARACTERISTIC OF EGG CHICKEN CROSSES OF BOTH HOME AND FOREIGN SELECTION
The genetic structure of initial lines, parental forms and final hybrids of three home and two foreign egg chicken crosses, spread at the farms of Ukraine, with the usage of two classes of genetic markers are investigated. It is determined that the lines on the whole are consolidated, and each of them has its immunogenetic status by set and frequency of marker signs and by level of heterozygosis. It has been shown that the erythrocytic antigens A12, X14 and X62 may be the markers of the line. The essential genetic similarity between the chicken crosses of German and Czech selection is determined, that indicates their general origin.
During hybridization the increasing of the heterozygosis level to 14,25 - 30,63 % is held, what is situated on the level of more heterozygosis initial line or exceeds it considerably. The expediency of usage of the egg chicken crosses of home selection at the poultry farms of Ukraine is based.
Key words: line, cross, hybrid, genetic structure, blood groups, biochemical polymorphism, heterozygosis, genetic distance.
Вступ. Для виробництва харчових яець спещал1зоваш птахотдприемства, фермерськ господарства Украши використовують декшька кроив курей вггчизняно1 та заруб1жно! селекци. Але 1х пор1вняльна характеристика з господарськи-корисних ознак не проводилась жодного разу в зв'язку з ввдсутнютю в нашш держав1 контрольно випробувально1 станцл курей. Це перешкоджае виробникам харчових яець об'ективно вибрати крос курей для розведення. Альтернативою контрольним випробуванням кроив курей може бути !х 1муногенетична характеристика за деякими маркерними ознаками (Машуров О. М., 1980). Так ведомо, що 1муногенетичний статус популяцш, на в1дм1ну ввд показнишв продуктивност-i, не залежить ввд умов год1вл1 та утримання тварин. Це дае змогу проводити iмуногенетичну характеристику кроив курей, що розводяться в рiзних господарствах з метою вибору найбшьш перспективних з них.
Метою дано! роботи було вивчення порiвняльноl iмуно-генетичноl характеристики ряду iмпортних та впчизняних кроив, як розводяться в птахо господарствах Украши.
MaTepia™ i методи. Роботу проводили на вихвдних лшях, промiжних материнських формах i фшальних гiбридах кросiв яечних курей, mi розводяться в Укра!т. Дослiджували кроси «Борки-117», «Борки колор», «Слобвдський -3» та кроси «Ломанн браун» i «Домiнант бурий Д-102». Детально структура кроив та характеристика !х господарськи-корисних ознак описана рашше [9, 10].
Групи кровi вивчались шляхом проведення реакцИ сольово! гемааглютинацil за методикою Подстрешного О. П. [8]. Для тестування птиц1 використовували 32 моноспецифiчнi реагенти на ериг•роцитарнi антигени. По кожнш лiнil дослiджували вiд 59 до 124 курей. Частоту прояву еритроцитарних антигенiв визначали як долю особин з даним антигеном ввд усього обстеженого поголiв'я лiнil. За частотою еритроцитарних антигешв вивчали вiрогiднiсть рiзницi мiж лiнiями за методом ф Плохiнського Н. А.
[11]. Генетичну вiдстань за вiдкригими системами груп кровi визначили на основi частоти еритроцитарних антигенiв за формулою, запропонованою Сокалом i Снiтом [15].
Генетичний полiморфiзм локусiв, що контролюють синтез яечних бшшв, визначали шляхом проведення горизонтального електрофорезу в крохмальному гелi за методом Смiтiса [14, 3]. з використанням буферних систем Гане [13]. Для визначення типiв полiморфних бiлкiв використовували символiку, запропоновану Бейкер К. М. i iн.
[12]. Для аналiзу, iз кожно1 лшп було вiдiбрано вiд 98 до 120 курячих яець. Рiвень
92
гетерозиготносп визначали як ввдсоток гетерозиготних локуав ввд всiх дослiджуваних особин за 4-ма генетичними системами Оу, G3, G2.i Tf. Для ощнки генетично! ввдсташ за полiморфними локусами мiж лшями використовували формулу, запропоновану Неем М. [16]. Перевiрку генно! рiвноваги проводили методом %2 [4], кластерний аналiз - за методикою середнього зв'язку [1].
Результати дослiджень. Нами було встановлено, що дослiдженi тип та кроси вiдрiзняються мiж собою за набором еритроцитарних антигенiв (ЕА) та за частотою !х прояву. Найбшьше коливання частоти прояву були виявлен для антигенiв як Х]4 (0,060,92) i Х62 (0,0-0,98) залежно вiд походження курей. Тому вони можуть бути маркерами лiнiй. Антиген Х53 був знайдений нами в трьох лiнiях з 10 вивчених i то з частотою не бшыле 0,05. Навпаки, антиген Хб8 зустрiчаетыся у всiх лiшях курей iз високою частотою (0,73-1,0). Всыого 13 антигенiв з 32 вивчених зуст^чаютыся у всiх лiнiях курей. В кожнш тип, залежно ввд 11 походження, нами виявлено ввд 19 до 31 антигенiв. Таким чином, еритроцитарн антигени даюты змогу скласти iмуногенетичний паспорт кожно! тип, а деякi з них можуть бути маркерами лши.
На основi показникiв частоти прояву ЕА розрахована генетична вiдстаны, мiж лiнiями. Так, найменшу вiдстаны, виявлено мiж лшями С i Д кросу «Ломанн браун», яка дорiвнюе (0,088). Вихвдш лши вiтчизняних кросiв вiдрiзняютыся мiж собою бiлышою мiрою. Для кросу <^рки-117» цей показник становиты 0,254, а для «Слобвдського-3» - (0,296-0,423). Отже, генетична вiдстаны мiж лшями вiтчизняних кросiв е бiлыша, шж у птиц зарубiжних кросiв .
Показники генетично! вiдстанi мiж батышвсыкими формами i гiбридами також значно коливаютыся, але в менших межах - ввд 0,095-0,363. Найменша генетична ввдстаны (0,095) виявлена мiж пбридом АВ (батьшвською формою) i фшальним гiбридом кросу «Ломанн браун». Це свiдчиты про !хню подiбнiсты. А найбшьше вiдрiзняютыся мiж собою складна материнсыка форма кросу «Слобiдсыкий-3» 36х38 з батыкiвсыкою формою АВ кросу «Ломанн браун». Ц гiбриди найбшьше вiдрiзняютыся за генеалогiею лiнiй, що входять до них. Показники генетично! ввдсташ мiж вихiдними лiнiями i гiбридами показали, що в бшьшосп випадкiв гiбриди не дуже вiдрiзняютыся вiд лiнiй на основi яких вони були створенi. Лише у ввдношенш фiналыних гiбридiв, кросiв «Борки-колор» i «Слобiдсыкий-3» - це правило порушуеться через 68 лiнiю, мiж якою та iншими лiнiями i гiбридами виявлено найбiлышу генетичну ввдстань.
На основi показнишв генетично! ввдсташ мiж лiнiями курей за групами кровi провели кластерний аналiз. З аналiзу даних дендрограми генетичних ввдстаней мiж всiма лiнiями i пбридами видно, що всi лiнi! i гiбриди, в основному подiляютыся на двi велии групи кластерiв i окремо видiляютыся двi спорiдненi популяцл: лiнiя 36 i складна материнська форма кросу «Слобiдсыкий- 3» 36х38. До першо! велико! групи входять в« лiнi! кросу «Ломан браун», а також лши 38х20 втизняно! селекци. До другого кластера входять майже всi гiбриди (АВ, кроси «Ломанн-браун», «Бiрки-117», «Бiрки колор», «Домшант бурий Д-102» i гiбрид СД «Слобвдський-3») i лiнi! М i Б чесько! селекцi! кросу «Домшант бурий Д -102».
Таким чином, побудова дендрограм з генетичних ввдстаней за групами кровi дае можливють визначити в першу чергу приналежнють вивчених лiнiй курей до кроав, а також !х генеалогiю.
В продовження та поглиблення аналiзу генетично! структури кросiв вивчали бiохiмiчний полiморфiзм проте!нiв яечного бiлка. Як сввдчать експерименталынi данi за розподiлом фенотитв i за частотами генiв мiж деякими лiнiями виявлена суттева рiзниця. Цi вiдмiнностi можна пояснити породними особливостями та нерiвномiрним розподiлом напрямшв господарського використання птиц1.
За частотою алелiв полiморфних локусiв G3 i G2, що контролюють синтез проте!шв яечного бiлка, виявленi значнi ввдмшносп мiж лiнiями (табл. 1).
З даних таблиц! видно, що за локусами G3 i G2 виявлена значна мiжлiнiйна диференц1ац1я. Так, лш! i гiбриди кросiв зарубiжно! селекщ! мають частоту алеля G3А у межах 0,295-0,596, що значно нижче шж у курей вiтчизняно! селекци. Така частота не
93
е характерною для яечних курей, яка за даними Моюеево! I. Г. (1984) складае 0,833. Крiм того, ва вивченi нами лшп та пбриди породи бiлий род-айленд мали частоту алеля G2А в межах 0,300-0,755 тодi як за даними Моюеево! I. Г. (1984 ) у яечних курей вона коливаеться в межах ввд 0 до 0,2.
Таблиця 1
Характеристика лшш i гiбридiв за частотою алелiв полiморфних локусiв
бiлка ясць та за гетерозиготтстю
Лшп, пбриди Вивчено зразкш 61лку яець, шт. Л о к у с и, а л е л i Гетеро-зигот-шсть, %
Ov Gз G2
А В А В А В
20 120 0,958 0,0 42 0,938 0,062 0,013 0,987 5,83
38 100 1,0 0 0,7 0,3 0,185 0,815 16,75
68 118 0,987 0,013 0,835 0,165 0,826 0,174 12,01
36 120 0,938 0,062 0,954 0,046 0,046 0,954 7,29
А 98 0,990 0,010 0,337 0,663 0 1,0 10,71
В 100 0,965 0,035 0,310 0,690 0 1,0 12,25
С 100 1,0 0 0,315 0,685 0,885 0,115 15,00
Б 100 0,99 0,01 0,405 0,595 0,830 0,170 13,25
М 99 1,0 0 0,394 0,606 0,924 0,076 11,87
БхМ 120 0,992 0,008 0,596 0,404 0,383 0,617 30,63
СхБ 100 0,98 0,02 0,350 0,650 0,755 0,245 15,75
АВхСБ 100 0,99 0,01 0,295 0,705 0,3 0,7 24,75
36x38 120 0,946 0,054 0,862 0,138 0,192 0,808 17,08
38x68 101 0,985 0,015 0,881 0,119 0,451 0,549 20,79
20x38 100 0,99 0,01 0,855 0,145 0,16 0,84 14,25
68х(3638) 120 0,979 0,021 0,813 0,187 0,45 0,55 27,08
За частотою овальбумiнiв вiрогiдно! рiзницi мiж лiнiями та пбридами нами не знайдено. За рiвнем гетерозиготностi !х можна роздiлити на три групи, а саме: 1. Кури породи бший леггорн - в межах 5,83-7,29 %; 2. Кури породи бший та червоний род-айленд - в межах 10,71-16,75 %, що е характерним для природних популяцiй (Кiрпiчнiков В. С.,1972); 3. Кури, що е мiжпородними та мiжлiнiйними гiбридами - в межах 14,25-30,63%. Серед гiбридiв найнижча гетерозиготнiсть (14,25) виявлена у курей кросу «Борки-117» (20х38) i у материнсько! форми (СхD) кросу «Ломанн браун» (15,75 %).
Порушення генетично! рiвноваги виявлено в окремих локусах 3-х лiнiй i 4-х гiбридiв курей (табл. 2). Порушена генетична рiвновага за локусом G3 в лiнiях 68, D i М породи бiлий род-айленд. Для лшп 68 - це можна пояснити тим, що в нш розпочата iнтенсивна селекщя на тдвищення маси, якост яець та штенсивност !х забарвлення. В лши М кросу «Домшант бурий D-102» i D кросу «Ломанн браун» це можна пояснити !х недостатньою ввдселекщонованютю, впливом актматизацп, або синтетичним походженням в недалекому минулому. В пбридах порушення генетично! рiвноваги супроводжуеться тдвищенням гетерозиготносп, що свiдчить про ютотну перебудову генетично! структури популящй при пбридизацл. Можливо це пов'язано з асортативним тдбором пар в процес спаровування та заплiднення курей.
На основi показникiв генетично! вiдстанi за полiморфiзмом бiлкiв яець мiж уйма лшями i гiбридами побудована дендрограма, яка яскраво висвiтлюе мiжпородну та генеалопчну диференцiацiю вивчених кросiв курей. Так, пбрид СD приеднався до кластера, що об'еднуе всi лшп бших род-айлендiв. Гiбрид АВСD об'еднався в один кластер з лшями А i В. Отже, структура дендрограм практично повнiстю вiдображуе мiжлiнiйнi i мiжпороднi вiдмiнностi, виявленi за величиною генетично! ввдсташ i погоджуеться з генеалогiею лiнiй та порвд, iсторiею створення кросiв та рiвнем !х продуктивности [10].
94
Таблиця 2
КритерШ генно'1 piBHOBara лшш та гiбридiв за полiморфними локусами бшка _ясць_
Шшя Погол1в'я Л о к у с и
Ov G3 g2
20 120 0,209 0,47 0,02
38 100 0 1,14 0,07
68 118 0 6,40* 2,39
36 120 0,971 0,05 0,05
А 98 0,105 0,73 0
B 100 0,106 0,03 0
C 100 0 0,95 0,09
D 100 0 13 42*** 2,21
M 99 0 10,22** 0,69
Б x M 120 0,005 0,05 31,98***
C x D 100 0 14 72*** 2,63
ABxCD 100 0 0,38 14,52***
36x38 120 0,341 0,97 0,05
38x68 101 0 0,41 3,27
20x38 100 0 0 1,24
68х(3638) 120 1,120 6,43* 14 46 ***
Пpимiтки: ****** - вipогiдно пpи Р>0,95; Р>0,99; Р>0,999 вiдповiдно.
Пpи вивчен господapськи-коpисних ознаки кypей в yмовaх виpобництвa виявлено, що кypи лшй i гiбpидiв зapyбiжних кpосiв мали високу несyчiсть, в межах 240-258 яець, а вiтчизняноï селекцiï вищу, зокpемa 260-275 яець. Але за масою яець кpоси вiтчизняноï селекцп (58-62 г) поступались зapyбiжним (59-66 г). За збеpеженiстю кypей i кypчaт, живою масою та вiдтвоpними якостями мiж ними не було ютотних вiдмiнностей. Кypи вiтчизняних ^оав досягали 50 % iнтенсивностi несучост на 7-19 днiв paнiше та мали вищi показники гетеpозисy по яечнш пpодyктивностi (814,6 %), шж у iмпоpтних (1,2-2,8 %). Низьк показники гетеpозисy за несучютю несучок фiнaльних гiбpидiв iмпоpтних свiдчaть пpо 1'х вибaгливiсть до умов
в^об^^^а. Тому вивчен нами iмпоpтнi кpоси доцiльно викоpистовyвaти лише в господapствaх, де ствоpенi ноpмaтивнi для них умови yтpимaння та годiвлi.
Отже, вивчення мapкеpних ознак у кypей вихiдних лiнiй piзних кpосiв дозволило пpоaнaлiзyвaти стyпiнь 1'х консолiдовaностi, мiжлiнiйноï та мiжпоpодноï дифеpенцiaцiï, piвень гетеpозиготностi. Виявлен поpyшення генетично! piвновaги в деяких попyляцiях можуть свiдчити пpо aктивнi генетичнi ^овдси, як нaслiдок впливу селекцiï, або ^оцесу aдaптaцiï.
Висновки. Кожна лшя мае свiй iмyногенетичний статус. Лiнiï i кpоси вiдpiзняються як за нaбоpом еpитpоцитapних антигешв (ЕА) i aлелiв полiмоpфних локyсiв, так i за частотою пpоявy.
Клaстеpний aнaлiз за частотами генiв полiмоpфних локyсiв дозволяе чiтко пpоaнaлiзyвaти генеалопю лiнiй, який вказуе на спшьне походження як бiлих так i чеpвоних pод-aйлaндiв кpосy «Ломанн бpayн», а можливо i штyчнiсть pозподiлy на двi лiнiï кожноï з фоpм. Подiбнiсть лiнiï бших pол-aйлaндiв чеськоï i нiмецькоï селекцп е наслвдком спiльного походження i недавнього видшення в окpемi ^оси.
Piвень гетеpозиготностi iстотно збiльшyeться у гiбpидiв i досягае 14,25-30,63 %, тодi як у вихiдних лшш цей показник доpiвнюe 15,83-16,75 %. Гетеpозис за яйценосшстю мають несучки фшальних гiбpидiв всiх дослiджyвaних ^о«в. Але у несучок iмпоpтовaних ^оав вiн знаходиться на досить низькому piвнi iз-зa недотpимaнням окpемих пapaметpiв технологи. Тому високопpодyктивнi кpоси доцшьно викоpистовyвaти у господapствaх, де ствоpенi ноpмaтивнi для них умови.
95
Лггература
1.Дерябин В. Е. Многомерная биометрия для антропологов.- М.: Изд.-во Моск. Унив., 1983. - 228 с.
2. Ильев Ф. В. Межлинейная гибридизация в селекции на гетерозис. // М.: Колос, 1980. - 88 с.
3. Кутнюк П. И., Волохович В. А., Моисеева И. Г. Электрофоретический анализ белков сельскохозяйственной птицы. // Метод. рекомендации.- Харьков, 1986. - 32 с.
4. Меркурьева Е. К. Генетические основы селекции в скотоводстве. - М.: Колос, 1977. - 239 с.
5. Машуров А. М. Генетические маркеры в селекции животных.- Наука, М., 1980.318 с.
6. Подстрешный А. П. Изучение групп крови в связи с линейной принадлежностью и уровнем продуктивности. Дисс. канд. биол. наук // М. - 1980. - 247 с.
7. Подстрешный А. П., Бондаренко Ю. В., Рожковский А. В., Гинтовт В. Е. Использование маркерных признаков при создании перспективных комбинаций яичных кур // Птицеводство. Респ. Межвед. Темат. Науч. Сб.- К.: Урожай, 1984. - С. 9-13.
8. Подстрешный А. П. Иммуногенетический контроль за ходом селекции и популяций птицы. // Метод. рекомендации.- Харьков, 1990. - 27 с.
9. Подстрешний О. П., Сахацький М. I., Паскевич Г. А. Вивчення генетично! консолвдацп лши яечних курей. // Вюник аграрно! науки. - 1999. - № 4. - С. 47-50.
10. Подстрешний О. П., Сахацький М. I., Паскевич Г. А. Господарчо-корисш ознаки та генетична структура кроав яечних курей. // Вюник ЛДАВМ 1м. С.З. Гжицького.- Льв1в.-2000.- Т. 2 (№ 2).- Ч. 3. - С. 120-124.
11. Плохинский Н. А. Математические методы в биологии. - М.: Изд.-во МГУ, 1978. - 266 с.
12. Baker C., Croizer G., Stratil A., Manvell C. Identity and nomenclature of some protein polymorphism of chicken egg and serum // Advan. Genet.- 1962. - V. 5, N 2.- P. 147-172.
13. Ganhe B. Studies on the inheritance of electrophoretic and plasmaesterases of horses // Genetics. -1966. - Vol.53, N 4. - P.681-694.
14. Smithies O. Zone electrophoreses in strach gels and its applicatson to studies serum protein // Advance Protein Chem. -1959. - V. 14. - P. 65-113.
15. Sokal R. Sneeth P. H. A. Principles of numerical taxonomy/ - San Francisco and London: W. H. Frumona and Company, 1963.- 362 p.
16. Nei M. Genetic Distance between popuiations // Amer. Natur. - 1972.- Vol. 106.-Р. 283-292.
References
Deryabin, V. E. (1983). Mnogomernaya biometriya dlya antropologov. M.: Izd.-vo Mosk. Univ., 228. (in Russian).
Ilev, F. V. (1980). Mezhlineynaya gibridizatsiya v selektsii na geterozis. M.: Kolos, 88. (in Russian).
Kutnyuk, P. I., Volohovich, V. A., Moiseeva, I. G. (1986). Elektroforeticheskiy analiz belkov
selskohozyaystvennoy ptitsyi. // Metod. rekomendatsii. Harkov, 32. (in Russian). Merkureva, E. K. (1977). Geneticheskie osnovyi selektsii v skotovodstve. M.: Kolos, 239. (in Russian).
Mashurov, A. M. (1980). Geneticheskie markeryi v selektsii zhivotnyih.- Nauka, M., 318. (in Russian).
Podstreshnyiy, A. P. (1980). Izuchenie grupp krovi v svyazi s lineynoy prinadlezhnostyu i
urovnem produktivnosti. Diss. kand. biol. Nauk. M., 247. (in Russian). Podstreshnyiy, A. P., Bondarenko, Yu. V., Rozhkovskiy, A. V., Gintovt, V. E. (1984). Ispolzovanie markernyih priznakov pri sozdanii perspektivnyih kombinatsiy yaichnyih kur // Ptitsevodstvo. Resp. Mezhved. Temat. Nauch. Sb.- K.: Urozhay, 9-13. (in Russian). Podstreshnyiy, A. P. (1990). Immunogeneticheskiy kontrol za hodom selektsii i populyatsiy
ptitsyi. // Metod. rekomendatsii. Harkov, 27. (in Russian). Podstrieshnyi, O. P., Sakhatskyi, M. I., Paskevych, H. A. (1999). Vyvchennia henetychnoi
konsolidatsii linii yaiechnykh kurei. Visnyk ahrarnoi nauky.- 4, 47-50. (in Ukrainian). Podstrieshnyi, O. P., Sakhatskyi, M. I., Paskevych, H. A. (2000). Hospodarcho-korysni oznaky ta henetychna struktura krosiv yaiechnykh kurei. Visnyk LDAVM im. S.Z. Hzhytskoho.-Lviv.- T. 2 (№ 2).- Ch. 3.- S. 120-124. (in Ukrainian).
96
Plohinskiy, N. A. (1978). Matematicheskie metodyi v biologii.- M.: Izd.-vo MGU, 266. (in Russian).
Baker, C., Croizer, G., Stratil, A., Manvell C. (1962). Identity and nomenclature of some protein
polymorphism of chicken egg and serum // Advan. Genet. - V. 5, N 2.- P. 147-172. Ganhe, B. (1966). Studies on the inheritance of electrophoretic and plasmaesterases of horses //
Genetics.- 53. - 4, 681-694. Smithies, O. (1959). Zone electrophoreses in strach gels and its applicatson to studies serum
protein // Advance Protein Chem. 14, 65-113. Sokal, R., Sneeth, P. H. A. (1963). Principles of numerical taxonomy / San Francisco and London:
W. H. Frumona and Company, 362. Nei, M. (1972). Genetic Distance between popuiations // Amer. Natur. 106, 283-292.
Стаття надшшла до редакцп 23.03.2016
УДК 577.15: 636.3 *
nepir Д. П., к. с.-г. н., доцент *©
Льегеський национальный утверситет ветеринарног медицины та бютехнологш iмет С. З. Гжицького, Украгна
СЕЗОНН1 ЗМ1НИ АКТИВНОСТ1 КАТАЛАЗИ ТА ВМ1СТУ ЗАГАЛЬНОГО ГЛЮТАТ1ОНУ В КРОВ1 В1ВЦЕМАТОК Р1ЗНО1 КРОВНОСТ1
Вивчено сезонну динамк активностi каталази та вмюту глютатюну в кровi вiвцематок рiзног кровностi у звичайних умовах гх утримання. Виявлено, що активтсть каталази та вмют загального глютатюну кровi вiвцематок рiзног кровностi протягом року не посттт, що залежить вiд сезонних змпн рiвня обмтних процеав в органiзмi тварин. Найвищий вмют загального глютатюну в кровi вiвцематок вiдмiчаeться у весняно-пасовищний перюд, а найвища активтсть каталази - в остньо-зимовий.
Ключов1 слова:сезони року, вiвцематки, порода, прекос, суффольк, помШ I поколтня, помс II поколтня, каталаза, загальний глютатiон.
УДК 577.15: 636.3
Периг Д. П., к. с.-х. н., доцент
Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С. З. Гжицького, Украина
СЕЗОННЫЕ ИЗМЕНЕНИЯ АКТИВНОСТИ КАТАЛАЗЫ И СОДЕРЖИМОГО ОБЩЕГО ГЛЮТАТИОНА В КРОВИ ОВЦЕМАТОК РАЗНОЙ
КРОВНОСТИ
Изучена сезонная динамика активности каталазы и содержимого глютатиона в крови овцематок разной кровности в обычных условиях их содержания. Выявлено, что активность каталазы и содержимого общего глютатиона крови овцематок разной кровности на протяжении года не постоянны, что зависит от сезонных изменений уровня обменных процессов в организме животных. Наивысшее содержимое общего глютатиона в крови овцематок отмечается в весенне-пастбищный период, а наивысшая активность каталазы - в осенне-зимний.
Ключевые слова: сезоны года, овцематки, порода, прекос, суффолк, помеси I поколения, помеси II поколения, каталаза, общий глютатион.
UDC 577.15: 636.3
Perih D. P., DPh
Lviv national university of veterinary medicine and biotechnologies named after S.Z.Gzhytskyj
* Науковий консультант: Киритв Я.1., © nepir Д. П., 2016
доктор сшьськогосподарських наук, професор,чл.-кор. НААНУ 97
