CC BY
12
УДК: 636.39:619:616.99:619:615
Корчан Л.М., астрант © Полтавська державна аграрна академ1я
ЕФЕКТВН1СТЬ ДЕЯКИХ ПРЕПАРАТ1В ФЕНБЕНДАЗОЛУ ПРИ МЮЛЛЕР1ОЗ1 У К1З
Викладет результаты дослгдження пор1вняльног ефективност1 дп деяких антигельмттних препарат1в фенбендазолу у кгз, хворих на мюллерюз.
Ключовi слова: мюллерюз, кози, антигельмттна ефективтсть, фенбендазол.
Вступ. В умовах перебудови технологи тваринництва виникае рiзке збшьшення, а в окремих областях - повне зосередження тварин в шдивщуальних i невеликих за поголiв'ям колективних господарствах, що призводить до змш етзоотично! ситуаци з швазшних хвороб. Частше власники тварин нерегулярно або зовам не проводять профшактичну дегельмштизацш, що сприяе !х перезараженню та широкому поширенню швази, зокрема, мюллерюзу у кiз [4, 5, 9, 12].
Клмчний прояв мюллерiозу юз подiбний до ряду незаразних захворювань дихально! системи i власники навт не пiдозрюють, що !х тварина хвора на швазшне захворювання [1, 9, 13].
Для лжування тварин, хворих на гельмштози, запропоновано багато антигельмштних препаратiв рiзних хiмiчних груп. Останшм часом на ринку ветеринарних препарата з'явився цший ряд антигельмштиюв групи фенбендазолу [2, 3, 14]. Однак у лiтературi е повщомлення переважно про застосування препаратiв фенфендазолу в овець [11, 4].
У зв'язку з цим метою наших дослщжень було вивчення ефективност деяких препарата фенбендазолу при мюллерiозi у юз.
Матерiали i методи. Дослщження, що складають основу дано! роботи, проведен в жовтнi-груднi 2008 року на козах 1-11 рiчного вжу, що належать власникам iндивiдуальних господарств Полтавсько! областi. Проби фекалiй вщбирали iндивiдуально з прямо! кишки за допомогою приладу для вiдбору проб фекалш у дрiбно! рогато! худоби [8]. Гельмштоларвоскотчш дослiдження проводили за запропонованим нами кшькюним гельмiнтоларвоскопiчним методом [7], тдрахунок личинок проводили у лiчильнiй камерi для кiлькiсних гельмштоларвоскотчних дослiджень [6]. Для виявлення шшо! iнвазi! проводили гельмiнтокопрологiчнi дослiдження флотацшним методом за Котельниковим, Хреновим та методом послщовних змивiв [10].
За результатами гельмштокопролопчних дослiджень з урахуванням принципу аналогiв нами було сформовано п'ять груп тварин (4 дослщних i
© Науковий кер1вник Ю.О. ПРИХОДЬКО, доктор ветеринарних наук, професор Корчан Л.М., 2009
129
контрольна), яким вводили препарати одноразово натщесерце тсля 15-годинно! голодно! дieти таким чином:
- тваринам першо! групи (n=7) вводили препарат фензол 22% (виробництва ВАТ ВНП „Укрзооветпромпостач", реестрацшне посвiдчення №0763-02-173-05). Його задавали перорально у виглядi 4% суспензи за допомогою дозатора у дозi 0,375 мл/кг маси тша (15 мг/кг за ДР);
- козам друго! групи (n=7) - фенбендазолвет 5,5% (виробництва ТОВ „ВЕТСИНТЕЗ", Укра!на, ТУ У 24.4-31061220-017-2003, реестрацшне посвщчення №.1325-02-454-02 вiд 27.10.2005 р. серiя: 17, контроль: 44) перорально у дозi 275 мг/кг маси тварини (15 мг/кг за ДР);
- у третш грут (n=7) - бровадазол (виробництва ТОВ НУ НВФ Бровафарма, Укра!на) перорально разом з незначною кiлькiстю дери у дозi 300 мг/кг маси тша (15 мг/кг за ДР);
- тваринам четверто! групи (n=8) вводили комбшований препарат рафензол (виробництва НВФ Бровафарма, Укра!на, ТУ У 24.4.14332579022:2006, Р.П. №. 1851-02-665-06 вщ 31.05.06, серiя: 028, контроль: 267). Його задавали внутршньо з теплою водою (25°С) за допомогою дозатора у дозi 0,15 мл/кг маси тша (16,5 мг/кг рафоксанщу i 11,25 фенбендазолу за ДР);
- козам п'ято! групи (n=10) препарати не вводили, вони були контролем.
Дози препара^в збiльшенi у два рази вщ рекомендованих за
настановами, о^м бровадазолу, який сам по собi мiстить подвiйну дозу фенбендазолу (за вмктом дшчо! речовини).
Упродовж трьох дiб пiсля введення антигельмштиюв проводили спостереження за клмчним станом тварин дослiдних груп i переноснiсть ними препаратiв.
Про ефектившсть дослiджуваних препаратiв судили за результатами гельмштокопролопчних дослiджень фекалiй до i на 14 та 28 добу тсля введення препарата. На основi отриманих даних визначали показники штенс-та екстенсефективностi (IE, ЕЕ) препарата.
Результати дослщжень. Перед початком дослiдження кози дослiдних i контрольно! груп (екстенсившсть iнвазi!' - 100%) були уражет гельмiнтами Muellerius capillaris з штенсившстю iнвазi! в середньому 2917,68 личинок з 5 г фекалш. Поряд iз цим у дослщних i контрольних тварин реестрували яйця стронгшят шлунково-кишкового тракту, iнтенсивнiсть швази яких складала 126 яець у краплi флотацiйного розчину з 3 г фекалш (видову диференщацш не проводили).
У результат проведених гельмштоларвоскотчних дослiджень щодо визначення антигельмiнтно! ефективност рiзних лiкарських форм фенбендазолу за умов спонтанного зараження юз мюллерюзом були отриманi данi, якi наведет у таблицi. З не! видно, що на 14 добу тсля початку дослщу в тварин першо! групи, яким вводили препарат фензол 22% у дозi 0,375 мл/кг маси тша спостер^али 88,07% штенсенефектившсть i 14,29% екстенсефективнiсть препарату. Проте на 28 добу тсля початку дослщження у
130
тварин першо! групи вiдмiчали зниження штенсефективноси, яка становила 17,08% i в уЫх тварин знаходили личинки мюллерш (ЕЕ=0).
У тварин друго! групи на 14 добу тсля введення препарату фенбендазолвет 5,5% спостер^али зниження iнтенсивностi мюллерюзно! швази при 1Е=87,30%, однак зараженими залишались всi тварини (ЕЕ=0). На 28 день дослщження дещо збшьшилась кiлькiсть личинок, iнтенсефективнiсть становила 55,51%, одна коза повтстю звiльнилась вщ мюллерiй (ЕЕ = 14,29).
Ефективносл рпни\ лжарських форм фенбендазолу __при мюллерiозi у кп_
№ групи Назва та доза препарату Показники швази
до л1кування тсля застосування
через 14 дшв через 28 дшв
II, лич. з 5 г фекалш II, лич. з 5 г фекалш IE, % ЕЕ, % II, лич. з 5 г фекалш IE, % ЕЕ, %
I Фензол 22% 0,375 мл/кг 3235,00 395,33 88,07 14,29 2828,83 17,08 0
II Фенбендазолвет 5,5% 275 мг/кг 2974,44 386,67 87,30 0 1395,55 55,51 14,29
III Бровадазол 300 мг/кг 4064,43 0,83 99,98 71,42 25,56 99,40 85,71
IV Рафензол 0,15 мл/кг 1571,66 116,40 92,76 25,00 71,17 95,70 50,00
V Контроль 2742,88 2809,69 - - 2892,64 - -
Препарат бровадазол у третiй rpyni тварин показав порiвняно i3 попереднiми препаратами вищу штенс- i екстенсефективнiсть при мюллерiознiй швази, яка становила на 14-й день вщповщно 99,98% i 71,42%, а на 28-й день штенс- та екстенсефектившсть була - 99,40% i 85,71%.
У тварин четверто! групи на 14 добу тсля введення препарату рафензолу спостер^али штен- та екстенсефектившсть - 92,76% i 25,00% вщповщно, яю дещо збiльшились на 28 день тсля введення препарату i становили - 95,70% i 50,00%.
Вс використанi препарати були ефективними i щодо стронгiлят шлунково-кишкового тракту. 1нтес- i екстенсефективiнiсть !х на 14 добу становила 100%, вони залишали свою ефектившсть на цьому ж рiвнi до 28 доби дослщження.
1нвазоватсть тварин п'ято! групи залишалась на тому ж рiвнi, навiть, дещо пiдвищилась.
Тварини вах груп, яким застосовували лiкарськi форми фенбендазолу за клмчним станом, прийомом корму i води, а також поведшкою не вiдрiзнялись вiд тварин контрольно! групи.
131
Висновки.
При мюллерiозi у юз бшьш ефективними був препарат бровадазол, який на 28-й день тсля одноразового перорального введення в дозi 300 мг/кг маси тша тварин (15 мг/кг за ДР) показав iнтенс- i екстенсефективтсть вiдповiдно 99,4% i 85,71%. Дещо нижчою iнтенс- i екстенефективнiсть була у препарату рафензолу в дозi 0,15 мл/кг маси тша (16,5 мг/кг рафоксанщу i 11,25 фенбендазолу за ДР), вона становила на 28 день вщповщно 95,7% i 50,0%. Препарати фензол 22% в дозi 0,375 мл/кг (15мг/кг за ДР) i фенбендазолвет 5,5% в дозi 275 мг/кг маси тша тварини (15 мг/кг за ДР) тсля одноразового перорального введення через такий же термш мали низьку антигельмштну дiю. Одноразове застосування цих препарата фенбендазолу не показало оч^ваних результата i потребуе подальшого вивчення !х дп при дворазовiй обробщ.
Л1тература
1. Алмуханов С.Г. Патогенез при экспериментальных гельминтозах овец // Ветеринария. - 2005. - № 8. - С. 33-37.
2. Березовський А.В., Калшш О.О., Куцан О.Т. Фармакоюнетика антигельмштиюв iз групи бензiмiдазолу в рiзниx видiв продуктивних тварин // Ветеринарна медицина: Мiжвiд. темат. наук. зб. - Х., 2004. - № 84. С. 89-93.
3. Березовський А.В. Бюлопчний розподш та екскрецiя антигельмiнтикiв при фармакотерапи продуктивних тварин // Ветеринарна медицина Укра!ни. - 2004. - № 5. С. 43-45.
4. Дахно Г.П. Мюллерюз овець у зон лкостепу i полiсся Украши: Автореф. дис. канд. вет. наук. - Харюв, 1997. - 24 с.
5. Корчан Л.М. До етзоотологи мюллерюзу юз у Полтавськш област // Проблеми зоошженери та ветеринарно! медицини: Зб. наук. праць Харювсько! державно! зооветеринарно! академи. - Х.: РВВ ХДЗВА, 2008. - Вип. 16(41), Ч. 2, Т. 2 - С. 114-118.
6. Корчан Л.М. Лiчильна камера для гельмштоларвоскотчних дослщжень // Ветеринарна медицина Укра'ни. - 2008. - № 8. - С. 3637.
7. Корчан Л.М. СпоЫб юльюсного гельмштоларвоскотчного дослщження // Ветеринарна медицина Укра'ни. - 2009. - № 2. - С. 44-46.
8. Патент 35387 Укра'на, МПК A61D1/00. Прилад для вщбору проб фекалiй у дрiбноi рогато! худоби / Л.М. Корчан, Ю.О. Приходько Ю.О., М.1. Корчан. - № u 2008 05848; Заявл. 05.05.2008; Опубл. 10.09.2008, Бюл. 17.
9. Петров Ю.Ф., Мамедов М.С. Патогенез и лечение при мюллериозе // Ветеринария. - 1988. - № 1. - С.40-43.
10. Рекомендаци щодо гельмiнтологiчниx дослщжень тварин / С.1. Пономар, Н.М. Сорока, О.П. Литвиненко та ш. - Бша Церква, 2008. 78 с.
132
11. Сафиуллин Р.Т., Чадина Е.О. Эффективность разных лекарственных форм фенбендазола при гельминтозах овец // Ветеринария. - 2005. -№ 3. - С. 31-33.
12. Халла Д. Ю., Кузнецов Ю.А., Волколупова В.А. Профилактика болезней органов дыхания // Овцеводство. - 1992. - № 2. - С. 32-33.
13. Якушкин Л.В. Клинические наблюдения при экспериментальном мюллериозе овец. ТР. Арм. НИВИ -1940, Т.З. - С. 126-155.
14. Шендрик Л., Масенко О., Сшюпна I., Короленко Л. Терапевтична ефектившсть фенбендазолу 5,5%-го при змшаних гельмштозах кишечника у свиней // Ветеринарна медицина Украши. - 2006. - № 7. - С. 21-22.
Summary L. M. Korchan.
Poltava State Agrarian Academy THE EFFECTIVENESS OF SOME DRUGS FENBENDAZOL AT MUELLERISIS IN GOATS
The results of comparative effectiveness research antihelminthic action of some drugs of fenbendazol in goats suffering from muelleriosis.
Стаття надшшла до редакцИ 25.03.2009
133
