CC BY
19
УДК 504.06
Параняк Р.П., д. с.-г. н., професор, Войтович Н.В., к.е.н., доцент, Мотько Н.Р., к. с.-г. н., ст.. викладач, Осередчук P.C., к. с.-г. н., доцент® Лъв\всъкий нацюналънийушеерситет ветеринарногмедицини та бютехнологш iмет С.З. Гжицъкого
OCHOBHI НАПРЯМКИ УДОСКОНАЛЕННЯ РЕГ10НАЛЬН01 СИСТЕМИ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО
СЕРЕДОВИЩА
У cmammi розглядаютъся основт напрями удосконалення регюналъног системы охорони навколишнъого природного середовища.
Ключое1 слова: навколишне природне середовище, еколог1чнии стан, регюналъна система.
Постановка проблеми. Характерною рисою сучасного сощально-економ1чного розвитку Укра!ни е загальне попршення еколопчного стану навколишнього природного середовища у держав! i perioHax. Це викликано тим, що значна частина проблем у сфер! охорони навколишнього природного середовища (ОНПС), залишились вщ старо! адмшютративно-командно! системи господарювання, оскшьки тривалий час застосовувались принципи вщомчо-галузевого управлшня щодо використання Bcix вид1в природних pecypciß. Такий стан справ не дозволяе враховувати штереси окремих територ1альних утворень з захисту населения та збереження природних pecypciß. 1ншою важливою проблемою е те, що управлшня ОНПС зд1йснюеться багатьма суб'ектами, що породжуе складн1сть у розподш повноважень та в1дпов1дальност1 м1ж органами державно! виконавчо! влади i органами мкцевого самоврядування, спричиняе дублювання окремих !х функц1й, ускладнення в координаци i погодженост1 д1й у сфер1 охорони довк1лля. При цьому недостатньо забезпечуеться ¿нтеграц1я управл1ння економжою з природоохоронним управл1нням на регюнальному piBHi.
Отже, сучасна система управлшня ОНПС в Укра!ш потребуе суттевого переосмислення та перебудови, застосування нових нетрадиц1йних п1дход1в до !! функцюнування, вимагае розробки адекватних наукових засад для !! формування в умовах модерн1зац1! економ1ки, наближення системи ОНПС до потреб сьогодення - вщповщно до стратег!! сталого розвитку держави.
Анал1з останн1х досл1джень i публжацш. Актуальн!сть досл!дження посилюеться ще й тим, що проблема розбудови сучасно! системи державного управл!ння ОНПС системно не вивчалась. Анал!зувались лише окрем! !! аспекти, а саме: економ!чш аспекти охорони природного середовища (О. Балацький, Б. Данилишин, О. Веклич, О. Лазор, Л. Мельник, К. Ситник, В. Трегобчук, О. Шаблш та ¿н.) [2; 3]; методи впровадження принцип!в еколог!чно! безпеки (Ю. Буц, 3. Герасимчук, Ю.Стадницький, С.Хлобистов та
®Параняк Р.П., Войтович Н.В., Мотько Н.Р., Осередчук P.C., 2012
412
ш.) [7]; засоби природокористування \ охорони навколишнього природного середовища (Т. Галушюна, I. Карагодов, Л. Товажнянський, М. Хвесик, В. Шевчук та ш.) [11]; специф1чш засади щодо формування еколопчно збалансовано! економши та забезпечення И сталого розвитку (П. Гаман, Б. Данилишин, С. Дорогунцов, М. Паламарчук, Л. Шостак та ш.); змши та доповнення до нормативно-правово! бази (В. Андрейцев, В. Бакуменко, О. Заржицький, В. Костицький, I. Стадницький, Ю. Шемшученко та ш.) [1]; сучасш технолог!! державного управлшня ОНПС в аграрнш сфер1 (О. Мордвшов) та реал1заци еколопчно! пол1тики (М. Долшнш, О. Лазор, В. Мщенко, I. Синякевич, О. Фурдичко, М. Хилько та ш.).
Метою статт! е визначення стратепчних напрямюв удосконалення системи охорони навколишнього природного середовища та опрацювання практичних рекомендацш щодо мехашзм1в державного управлшня охороною навколишнього природного середовища на регюнальному р1вш в умовах трансформацшних змш.
Виклад основного матер1алу. Охорона навколишнього природного середовища - це комплексна система м1жнародних, державних \ суспшьних заход1в, спрямованих на рацюнальне використання, вщтворення \ охорону природних ресурав, захист довкшля ввд забруднення \ руйнувань в штересах задоволення матер1альних \ культурних потреб як тепершшх, так \ майбутшх поколшь [9, с. 334].
В той же час, охорону навколишнього природного середовища академж К. Ситник визначае як систему м1жнародних, державних, регюнальних \ локальних техшчних, адмшютративних, управлшських \ суспшьних заход1в по забезпеченню оптимальних ф1зичних, х1м1чних \ бюлопчних параметр1в функцюнування природних екосистем [9, с. 333].
Прийнято вважати, що управлшня природоохоронною д1яльшстю - це управлшня, що обмежене, як правило, потребами захисту природного середовища, вщтак, пов'язано:
• з пщвищенням здатност! природи до саморегуляцп та самовщновлення;
• з планом1рною охороною \ перетворенням навколишнього середовища в штересах людини без порушення мехашзм!в функцюнування екосистем;
• ¿з здшсненням у цш сфер! функцш спостереження, дослщження, еколопчно! експертизи, контролю, прогнозування, програмування, шформування та шшо1 виконавчо-розпорядчо! д!яльностг
Таким чином, вищезазначене дозволяе запропонувати визначення державного управлшня природоохоронною д!яльшстю як сукупносп дш, форм I метод1в постшного впливу суб'екив управлшня (державш органи влади, економ!чш суб'екти, громадсьюсть) на об'екти управлшня (особист! сть, колектив, технолопчний процес, пщприемство, територ1альна одиниця, держава) задля дотримання вимог природоохоронного законодавства, забезпечення рацюнального природокористування, еколопчно! безпеки та вщтворення природних ресурав при здшсненш виробничо! д1яльност1, а також запоб1гання забрудненню природного середовища.
413
Центральным адмшктративним органом, який здшснюе природоохоронну д1яльшсть в Японп, е Агентство по навколишньому середовищу (АНС). Кр1м цього, у МЫстерствах охорони здоров'я, сшьського, лкового та рибного господарства, зовшшньо! торпвл1 \ промисловост1, транспорту, буд1вництва \ ш. е пщроздши, до обов'язюв яких входить забезпечення охорони навколишнього середовища [10].
АНС мае сво! пщроздши в префектурах \ мунщипал1тетах. Вони взаемодшть ¿з м1сцевими вщдшами мшктерств сшьського й л1сового господарства, охорони здоров'я, мають власш науково-дослщш установи. Координацшш функцп в систем! управлшня охороною природи виконуе Конфедеращя по боротьб1 ¿з забрудненням навколишнього середовища, органи яко! займаються узгодженням д1яльност1 р1зних мшктерств по виконанню регюнальних природоохоронних програм. В органах префектурно! влади е департаменти навколишнього середовища.
Процес упровадження стратеги - це складна \ вщповщальна фаза стратепчного управлшня. Саме на цьому етат вщбуваеться реформування дшчо! системи в нову. На цьому еташ, зазвичай, виникае велике коло проблем, вщ якост1 1х виршення зал ежить ефектившсть ново! системи ОПС. Тому упровадження стратепчного плану мае грунтуватись на мехашзм1 сощального партнерства, який включае: бачення майбутнього, мети \ завдань розвитку системи управлшня ОНПС; прюритетш напрями д1яльностц перел1к стратегш (програм), яю включають систему заход1в по реашзацп; оргашзацшш структури 1 процедури розробки, обговорення, реал1заци1 оновлення стратепчного плану.
Водночас необхщно зазначити, що в умовах трансформацп економши, при упровадженш стратеги реформування е ризик, пов'язаний з прийняттям едино в1рних стратепчних ршень щодо мехашзм1в реформування ОПС I визначення м1ри та ступеня втручання регулюючого органу в процес охорони довкшля. Щоб зменшити цей ризик необхщно ч1тко розподшити рол1 й обов'язки у сфер1 управлшня ОНПС м1ж нацюнальним, регюнальним I мюцевим р1внями; подолати адмшютративну роздр1бнешсть; природоохоронним пщроздшам, що мютяться в межах загально! еколопчно! системи, необхщно налагодити бшьш мщш горизонтальш зв'язки; пщвищити ефектившсть експлуатаци комунальних служб, як1 впливають значною м1рою на навколишне середовище (водопостачання, водовщведення, зб1р 1 видалення твердих побутових вщход1в, транспорт). Нарешт1, потр1бно пщвищити потенщал мкцевого р1вня в сфер1 еколопчного менеджменту, пщготовки еколопчних проекта I фшансового 1х управлшня.
При цьому слщ вщзначити, що створивши принципово нову концепцш реформування системи ОНПС, ми опинимося на пороз1 формування ново! парадигми, де виникнуть абсолютно шш1 мехашзми взаемодп усередиш системи й вщповщно нов1 джерела функцюнування галузг
Виходячи з цього, на наш погляд, процес формулювання стратеги реформування системи ОНПС мае бути спрямований на реал1зацш положень Конституцп та закошв Украши щодо забезпечення еколопчно! безпеки,
414
запоб1гання {лшвщацп негативного впливу господарсько! та шшо! д1яльност1 на навколишне природне середовище, збереження природних ресурав, генофонду живих оргашзм1в природи, ландшафт1в та шших природних комплекшв, запровадження нових мехашзм1в фшансування та управлшня у сфер1 охорони довкшля, створення сприятливих умов для життед1яльност1 населения.
Сьогодш на стан навколишнього природного середовища Украши суттевий вплив здшснюють пщприемства металургшно!, х1м1чно! промисловосп, транспорту, енергетично! та обробно! промисловост1, частка яких вщ загального обсягу викид1в шюдливих речовин становить вщповщно 22,8 %; 10,7%; 29,6 % та 30,8 % [8;12]. Сл1д В1дзначити, що в 2010 р. поршняно з 1995 р. частка еколопчно найбшьш „брудних" галузей в загальному промисловому виробництв1 зросла в 2,1-2,8 рази, а вщносно „чистих" галузей -зменшилася в 2,2-7,2 рази. В середньому протягом 2010 року одним пщприемством було викинуто понад 261,3 т забруднюючих речовин (у 2005 р. -215 т). У розрахунку на 1 км2 площ1 в Укра!н1 викидаеться в середньому до 10,5 т шк1дливих речовин, а в розрахунку на одну особу тшьки вщ стац1онарних джерел та автотранспорту - понад 133,3 кг [12]. Найбшьшими обсягами забруднення довк1лля сьогодн1 визначаються так1 промислов1 рег1они, як Дн1пропетровський - 995,9 т, Донецький - 1782,2 т, Луганський - 580,1 т, Запор1зький -344,8 т, Харк1вський - 288,8 т , 1вано-Франк1вський - 225,5 т, Льв1вський - 179,0 т. та ш. [12].
Значна частина в загальних викидах забруднюючих речовин припадае на автотранспорт, частка якого за останн1 п'ять рок1в в кра!ш зросла на одну третину й досягла 75 % ус1х викид1в. За обсягами викид1в вщ автотранспорту вид1ляються перш за все велик1 промислов1 рег1они та обласш центри Донецько! (205,4 тис. т), Дн1пропетровсько! (161,9 тис. т), Харк1всько! (138,5 тис. т) областей та м. Ки!в (157,8 тис. т). У Сумськ1й област1 протягом 2010 року в пов1тря в1д автотранспортних засоб1в було викинуто 52,4 тис. тзабруднюючих речовин, що на 2,4 тис. т, або на 4,6% менше н1ж у 2005 рощ (54,8 тис. т). Це серйозна проблема й значна загроза для здоров'я населения, оск1льки, з одного боку, значна кшьюсть приватних автомобшв - це застар1л1 модел1, що здшснюють значн1 шк1длив1 викиди в атмосферу, а з ¿ншого -надзвичайно низька як1сть палива для !х заправки, що виробляеться в Укра!н1.
Не кращим чином складаеться ситуац1я \ в сфер1 охорони водного середовища. Вже зараз у багатьох районах Укра1ни спостер1гаються велик1 труднощ1 в забезпеченн1 водопостачання \ використання води внасл1док як1сного й к1льк1сного виснаження водних екосистем, що пов'язано з забрудненням { нерацюнальним 1х використанням.
Анал1з показник1в водопостачання та водовщведення показав, що споживання св1жо! води в Укра!н1 за 1995 - 2010 роки зменшилося у 3 рази. Це пояснюеться перш за все скороченням водовикористання водоемних галузей промислового виробництва й с^льського господарства. Об'еми оборотно! та послщовно (повторно) використано! води в абсолютному значенш значно знизилися - з 67661 млн. м3 (1995 р.) до 45658 млн. м3 (2010 р.) [12].
415
Порушення норм якосп води досягло р1вшв, що ведуть до деградаци водних екосистем, зниження продуктивное^ водоймищ. Значна частина населения Украши використовуе для сво!х життевих потреб недоброяккну воду, що загрожуе здоров'ю наци. Кр1м того, понад 80 % водних ресурав радюактивно заражен! [6].
Витрати св1жо! води в Укра!ш на одиницю вироблено! продукци значно перевищують аналопчш показники в розвинених крашах Свропи: Францп - в 2,5 рази, ФРН - в 4,3 рази, Великобритани й Швеци - в 4,2 рази [4].
За х1м1чним I бактерюлопчним станом бшьшкть р1чок Украши класифжуеться як забруднеш I брудш (1У-У клас якост1). Найбшьш складний еколопчний стан спостер1гаеться в басейнах р1чок Дшпра, Приазов'я, Дшстра, Захщного Бугу, де якють води класифжуеться як дуже брудна (У клас якост1). Для екосистем бшьшост1 водних об'екив Украши притаманш елементи еколопчного I метабол1чного регресу.
Спектр еколопчних проблем, як1 можна вважати традицшними, сьогодш розширився завдяки новим видам I джерелам шюдливого впливу на довкшля. Додаткову напругу в еколопчну ситуацш вносить зростаючий потж автотранспорту, ¿мпорт екологонебезпечних товар1в, обладнання, технологш.
За даними Всесвптао! оргашзаци охорони здоров'я понад три чверт1 хвороб людини е екозалежними [4; 5]. Зокрема через дш завислих речовин у першу чергу зростае ризик гшертошчно! хвороби, хрошчних бронхтв та бронх1ально! астми, серцево! недостатност1 тощо. Кр1м того, на фош зростаючого забруднення пов1тря зростае р1вень смертност1 населения, кшьккть ¿мунодефщшгв, онколопчних захворювань тощо. До цього слщ додати й низьку якють питно! води, що посилюе ризик шфекцшних захворювань та систематичне надходження до оргашзму речовин з кумулятивною токсичною д1ею, наприклад, важких метал1в, канцерогенних сполук, пестицид1в тощо.
Все це веде до попршення медико-демограф1чно! ситуаци в Украшк скорочуеться природна чисельшсть населения, знижуеться народжувашсть I зростае смертшсть, попршуеться здоров'я дорослих та д1тей. Щор1чно чисельшсть населения зменшуеться в середньому на 350 тис.чол. При цьому немае жодно! област1 та м1ста з позитивними показниками природного приросту населения. Середня тривалють життя становить 74,6 року у жшок та 62,5 року у чоловшв. Рейтинг Украши серед шших кра!н св1ту з цього показникадуже низький: 102 мюце щодо жшок та 126 мюце стосовно чоловшв. За останш три роки показники смертност1 населения (на 1000) залишаються на одному р1вш. За масштабами дитячо! смертност1 Украша займае перше мкце у Сврош. Найбшьшу питому вагу складають хвороби системи кровооб1гу - 62,7 %.
Висновки. Розвиток регюнально! системи ОНПС мае бути спрямованим на перехщ вщ модел1 управлшня, ор1ентовано! на лжвщацш наслщюв еколопчних порушень (яка функцюнуе зараз в Укра!ш), до модел1, що базуеться на прогнозуванш та попередженш забруднень довкшля I покращенш
416
його стану, характерно! для бшьшост1 розвинених кра1н св1ту.
Сам процес реформування системи управлшня ОНПС, на нашу думку, повинен:
— по-перше, здшснюватися уповноваженими на те суб'ектами регюнального природоохоронного управлшня;
— по-друге, реал1зовуватися не в довшьнш форм1, а у встановленому законодавством порядку;
— по-трете, здшснюватися згщно з принципами правового забезпечення регюнально! еколого-пол1тично! д1яльност1, спрямовано! на досягнення еколопчно! безпеки.
Ефектившсть проведения реформування знаходиться в прямш залежност1 вщ наявност1 цшсно! та збалансовано! системи мехашзм1в управлшня ОНПС, яю включають усю сукупшсть метод1в, форм, прийом1в, шструменив i важел1в впливу.
З'ясовано, що найбшьш д1евими засобами та шструментами пщвищення ефективност1 функцюнування системи ОНПС й управлшня охороною довкшля на регюнальному piBHi можуть стати:
• структурна перебудова регюнально! системи управлшня використанням природних pecypciB та охороною навколишнього середовища;
• розмежування повноважень м1ж органами м1сцевого самоврядування та спещально уповноваженими органами виконавчо! влади регюнального р1вня;
• формування природоохоронних пщроздЫв у структур! обласно! ради та обласно! державно! адмЫстраци;
• вдосконалення системи еколопчного мошторингу та системи еколопчного менеджменту;
• податков! шструменти; цшов1 шструменти; пшьги, субсиди, ринков! сертифжати; еколопчш збори i платеж!;
• фшансово-кредитш шструменти;
• продаж еколопчних прав;
• еколог!чне страхування;
• еколопчний аудит;
• еколог!чний л!зинг;
• удосконалення чинних та впровадження нових нормативно-правових акт!в природоохоронного спрямування.
Л1тература
1. Бакуменко В.Д. Формування державно-управлшських р!шень: проблеми Teopii, методологи i практики: Моногр. - К.: Вид-во УАДУ, 2000. - 320 с.
2. Данилишин Б.М., Дорогунцов C.I., Мщенко B.C. та ш. Природно-ресурсний потенщал сталого розвитку Украши. К., РВПС Укра!ни НАН Укра!ни, 1999. - 716 с.
3. Лазор О.Я. Державне управлшня у сфер! реал!заци еколопчно! пол1тики в Укра!ш: оргашзацшно-правов! засади. Моногр. - Льв1в: Л1га-Прес, 2003. -542 с.
417
4. Нацюнальна доповщь про стан навколишнього природного середовища в Укра1'ш за 2004 рк. МЫстерство екологп i природних pecypciB. - Ки!в, 2005. - 186 с.
5. Нацюнальна доповщь Украши про гармошзацш життед!яльносп суспшьства у навколишньому природному середовищг Спещальне видання до 5-ï Всеевропейсько! конференци м!шстр!в навколишнього середовища „Довкшля для Свропи". - Ки!в, 2003. - 128 с.
6. Постанова Верховно! Ради Украши "Про основш напрямки державно! пол^ики Укра!ни у галуз! охорони довк!лля, використання природних pecypciB та забезпечення еколопчно! безпеки" вщ 5 березня 1998 р. // Вщомост! Верховно! Ради Украши. - 1998. - № 38 - 39. - Ст. 248.
7. Стадницький Ю.1. Економ!чш основи управлшня оздоровлениям довкшля: методолопя i практика. - Льв!в, 1999. - 280 с.
8. Статистичний щopiчник Украши за 2010 piK /за редакщею О.Г. Осауленка.
- Khïb: „Техшка", 2011. - С. 529.
9. Сытник К.М., Брайон А.В., Гордецкий А.В. и др.. Словарь-справочник по экологии / Отв. редактор К.М. Сытник. - К.: Наукова думка, 1994. - 672 с.
10. Тимонина И. Использование экономических инструментов в экологическом регулировании: опит Японии // Проблемы теории и практики управления. -2001. - № 6. - С. 54 - 58.
11. Товажнянський Л.Л., Масжевич Ю.Г., Солодкий В.Д. та ш. Управлшня природоохоронною дiяльнicтю: Навч. пос!бник. - Харк!в: НТУ „ХП1", 2002.
- 304 с.
12. Украша у цифрах 2010: Статистичний довщник / Держкомстат Укра1ни; [Ред..: О.Г. Осауленко]. - К.: Консультант, 2011. - 261 с.
Summary
Paranak R. P., Vojtovuch N.V., Mot'ko N.R., Oseredchyk R. S.
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
THE BASIC DIRECTIONS OF PERFECTION OF THE REGIONAL SYSTEM OF PROTECTION OF THE NATURAL ENVIRONMENT
The article considers the main directions of improvement of the regional system ofprotection of the natural environment.
Key words: natural environment, ecological condition, a regional system.
Рецензент - д.е.н., професор Шульський М.Г.
418
