CC BY
45
УДК 343.326
В. С. Канщр
Навчально-науковий шститут права та психологii Нащонального унiверситету "Львiвська полггехшка", професор кафедри кримшального права i процесу,
д-р юрид. наук, проф.
ТЕРОРИЗМ ЯК В1ДДЗЕРКАЛЕННЯ КРИЗОВИХ ТЕНДЕНЦ1Й У СУСП1ЛЬСТВ1
© Канщр В. С., 2015
Розкрито явище тероризму, як одше! i3 ситуацiй социального конфлiкту; розглянуто поняття тероризму, як способу ди в умовах вщсутност альтернативи на взаемодш з опонентом. Видiлено категори тероризму за суб'ективним ознаками.
Ключовi слова: тероризм, ядерний тероризм, щеолопчний тероризм, етшчний тероризм, релпшний тероризм, шдивщуальний терор.
В. С. Канцир
ТЕРРОРИЗМ КАК ОТРАЖЕНИЕ КРИЗИСНЫХ ТЕНДЕНЦИЙ В ОБЩЕСТВЕ
В статье раскрыто явление терроризма, как одной из ситуаций социального конфликта; рассмотрено понятие терроризма, как способа действий в условиях отсутствия альтернативы на взаимодействие с оппонентом. Выделено категории терроризма в зависимости от того, какое именно меньшинство выступает субъектом террористического акта.
Ключевые слова: терроризм, ядерный терроризм, идеологический терроризм, этнический терроризм, религиозный терроризм, индивидуальный террор.
V. S. Kantsir
TERRORISM AS A REFLECTION OF THE CRISIS TENDENCIES IN SOCIETY
In this article had been uncovering the phenomena of terrorism, as a situation of social conflict; has been consider a subject of terrorism, as a method of action in condition absences alternative to interaction with opponent. Had been categories of terrorism; in dependence on what minority is a subject of terroristic act.
Key words: terrorism, nuclear terrorism, ideological terrorism, ethnic terrorism, religious terrorism, individual terrorism.
Постановка проблеми. Одночасно тероризм виступае своервдним шдикатором кризових процешв, джерелом та наслщком конфлшив i кризових ситуацш у суспшьств1 Одним i3 домшуючих способiв розв'язання конфлшту у сучасному свт е тероризм. Це - аваршний канал зворотного зв'язку мiж суспшьством i владою, мiж окремою частиною суспшьства i суспшьством загалом. Вш свiдчить про гостре неблагополуччя в певнш зонi соцiального простору [1, с.30].
Мета статтi полягае у розкритп феномену тероризму, як однiеi iз ситуацiй соцiального конфлiкту; розглянути поняття тероризму, як способу дй в умовах вiдсутностi альтернативи на взаемодто з опонентом. Видшено категори тероризму за суб'ективним ознаками.
Виступаючи явищем iсторичним, тероризм видозмшюеться залежно ввд конкретно-iсторичноi епохи i набувае ознак та особливостей, властивих кожному етапу розвитку людства. Основна особливкть нашоi епохи - наявнiсть ядерноi зброi, що не могло не позначатися на такому явищ^ як тероризм. Виникли новi види тероризму - ядерний, технолопчний, економiчний тощо.
Однак, видаеться, що розгляд подiбних рiзновидiв тероризму як самостiйнi види не зовсiм обгрунтований, оскшьки вш вони можуть перебувати на озброенш рiзноманiтних сил i слугувати рiзним цшям.
Так, ядерний тероризм, з одного боку, перетворився на глобальну проблему, оскшьки виступае потенцiйною загрозою для життя кожноi людини i з огляду на це може бути ввднесеним до пiдвидiв мiжнародного державного тероризму, так само як i економiчний та деякi iншi подiбнi рiзновиди тероризму.
З шшого боку, ядерний тероризм може передбачати спробу застосування ядерноi з6ро!' для свогх цшей будь-якою локальною групою або окремою особою, i в цьому зв'язку вш належить до категори групового або iндивiдуального тероризму [2, с. 46].
Будь-яке насильство породжуе адекватну ввдповвдь. У повнш ввдповвдносл до цiеi аксiоми державний тероризм пов'язаний з шшими формами тероризму. Так званий "стихшний" тероризм тисячами ниток пов'язаний з тероризмом державним, а доволi часто шструеться ним або навпъ виступае його таемною формою. Однак разом iз тим, видаеться, що державний i "стихiйний" тероризм - iстотно рiзнi явища. Традицiйно "стихiйний" тероризм (шакше кажучи, шдиввдуально-груповий) прийнято роздшяти на лiвий i правий. Протягом останнього десятилптя вiдзначаеться бурхливе зростання цих видiв тероризму i у кшьюсному вимiрi, i з погляду його географiчного розповсюдження.
Без сумнiву, мiж лiвим i правим тероризмом юнуе значна близькiсть i не лише практичного характеру. Спшьним для лiвих i правих терористiв виступае 1'х деструктивiзм та випадки кадрового переплетення правих i лiвих угрупувань. Все це дае пвдстави окремим авторам вести мову про вдентичшсть лiвого i правового тероризму. Однак, видаеться, що подiбна постановка питання не зовсiм правомiрна. Якщо правий тероризм намагаеться закршити державну владу в найкон-сервативнiшому 11 варiантi, то лiвий тероризм - дестабiлiзувати державну владу, зруйнувати iснуючу систему. О^м того, iдейно-полiтичнi установки правого тероризму зрозумш i недвозначнi. Випадково потрапити у лави правих терориспв просто неможливо. Лiвому ж тероризму апрiорi притаманна подвiйнiсть та езуiтизм. Деклароваш лiвим тероризмом цiлi i завдання перебувають у явному протирiччi з реальними результатами дмльносл його прихильниюв. Шкода, яку наносить л]вий тероризм свповому робiтничому, демократичному руху поглиблюеться ще й тим, що доволi часто його прихильники претендують на причетшсть до нацiонально-визвольного руху краш "третього свiту".
Сучасний тероризм - це певним способом усталена ситуацм (полпична, соцiальна, психологiчна, технологiчна тощо), накладена на конкретш iдеi та вдеологеми. Сучасний тероризм -це одна з шостасей духу нашо! доби у формi особливого рiзновиду насильства. Вiн - точка перетину ситуаци та iдеi.
Тероризм може мати кшька рiзновидiв залежно ввд того, яка саме меншiсть е суб'ектом терористичного акту. Видшимо таю категори.
1деологгчний тероризм. Його здшснюють представники мшоритарних полiтичних iдеологiй, яю перебувають з тих чи шших причин поза межами офiцiйноi чи легггимно! полiтики. Природно, цi мшоритарш iдеологii передаються вiд сусп1льства до суспшьства, i те, що в однш краiнi е пiдпiльним i маргiнальним, в iншiй може вшьно iснувати в парламентському вираженнi чи навпъ бути при влад1 Однак не всi iдеологи, поставленi поза законом, теоретично можуть призвести до терору в тому випадку, якщо в них не залишиться шшого способу впливу на сощально-полггичну реальшсть. Тшьки и iдеологii зумовлюють терор, в основi яких покладена фундаментальна i догматизована концепц]я вiдносно сутшсно! i абсолютно!' нелегiтимностi того ладу, усередиш якого перебувають представники альтернативноi полiтичноi сили. Отже, до кшьюсного аспекту (мiноритарнiсть) додаеться якiсний, що полягае в радикальнш вiдмовi ввд визнання легггимносп
кнуючого ладу i в логiчному виправданш недотримання його норм. Приклади такого тероризму: дмльшсть росiян-народникiв, французьких анархюпв, нiмецьких консерваторiв, бiльшовикiв, фашистiв, теракти неофашиста в Ггали наприкiнцi 70-х роюв XX ст., Червоних бригад i Фракци Червоно!' арми у ФРН тощо [3, с. 29-33].
Етнгчний тероризм. Це рiзновид тероризму, суб'ектом якого е не вдеолопчна, а нацiональна, етнiчна громада. У цьому випадку йдеться про мшоритарну етнiчну групу, що входить до складу мажоритарно!' групи, яка ввдмовляе меншостi у певних правах, найчастше у правi на етнополiтичне самовизначення. У цьому випадку розмежування ввдбуваеться за етнiчною ознакою. Етнiчнi меншосл розглядають тероризм як единий шлях заявити про сво!' вимоги в умовах, коли повноправна полiтична участь у визначенш свое!' долi шакше неможлива. Ми знову зiштовхуемося з певним манихейством i "расизмом", оскшьки теракт здшснюеться щодо представникiв демотзовано!' мажоритарно!' наци, винесених за межi етнiчного самоутвердження. У деяких випадках етнотероризм може мати расовий характер, тобто бути тотожним прямому бюлопчному расизму. Найяскрав™ приклади етнотероризму - баски (ЕТА), сицилшсью сепаратисти, iрландцi, курди, карабахськi вiрмени та чеченщ [4, с. 75-79].
Релшйний тероризм. Тут суб'ектом терору i революци виступае релшшна меншiсть чи активний авангард мажоритарно! релши, що пвдпала пiд вiдчуження та ворожий вплив марюнетково!' влади. У цьому випадку революцшний "расизм" мае теологiчне забарвлення, антрополопчне приниження "невiрних" представникiв шшо! релiгiï. Особливим видом релiгiйного тероризму е тероризм ортодоксальних релшш, сект тощо. Тут антрополопчний дуалiзм може доходити до найбшьш крайнiх формулювань: члени секти ототожнюються, наприклад, з "обраними", "урятованими", а всi iншi з "проклятими". Насильство, в такому випадку, в очах сектанпв виправдане. Класичними зразками такого пвдходу е сютстський тероризм у Палестинi i сучасний юламський тероризм. А крш того, деякi вибухи гомiцидального i сущидального сектантства типу "Храму Народiв" пастора Джима Джонса [5, с. 18-24].
Кримгнальний тероризм. Доволi рвдюсне явище, що, як правило, слугуе iнструментом бшьш загального iдеологiчного ланцюга. На ввдмшу вiд простого бандитизму, кримшальний тероризм теоретично повинен висувати глобальнiшi вимоги, нiж банальна нелегпимна нажива. Найчастiше такий тероризм супроводжуеться вимогами частково полiтичного характеру: надання засобiв пересування для того, щоб залишити певну зону, звшьнення ув'язнених тощо. Як i в шших випадках тероризму, кримiнальний терор прагне кинути виклик усiй соцiально-полiтичнiй i правовш системi, а не лише "урвати" незаконними засобами iндивiдуальний куш. Уважний розгляд сутносп тероризму сввдчить, що кримiнальний тероризм може бути справжшм лише в тому випадку, коли злочинна оргашзацм мае характер доволi iдеологiзованоï i структурованоï спшьноти, що припускае наявнiсть у нш елементiв, що належать трьом зазначеним терористичним групам. Тобто, кримiнальний тероризм ймовiрний у тому разi, якщо злочинне угрупування мае виражений вдеолопчний, етнiчний чи релiгiйний характер. У такому випадку навпъ суто матерiальнi вимоги терористiв, висунутi владi, мають прагматичний характер i покликаш бути лише одшею з ланок загалом ланцюзi пiдривних революцiйних дiй. До розряду такого натвкримшального тероризму належать дмльшсть анархiстських грабiжникiв, етнiчних мафш США (еврейськоï, сицилiйськоï i китайсько].'), захоплення банкiв деякими лiвими екстремютами тощо [6, с. 37-41].
1ндив\дуальний терор. Це особливе явище, ввдмшною ознакою якого слугуе та обставина, що його суб'ект - не спшьнота, а окрема особа. Варто окреслити ввдмшшсть мiж терактом, здшсненим одноособово, але з мотивiв, перерахованих у попередшх пунктах ("одинак - револющонер", "одинак - нацiоналiст", "одинак - релшшний фанатик", "одинак - злочинець"), та iндивiдуальним терором, що зумовлений винятково особистим, суб'ективним станом людини, незалежно ввд ïï iдеологiчноï орiентацiï. Iндивiдуальним тероризмом слiд вважати насильство, здшснюване особою щодо шших члешв сусп!льства, як вираз екзистенщального, суб'ектного протесту, необгрунтованого рацiонально та вдеолопчно особистого повстання проти суспшьства. Iндивiдуальний терор найчастiше пов'язаний iз психiчною травмою, яка або передуе йому, або ввдбуваеться в момент теракту. Показово, що спонтанний терор, як правило, е властивютю
лiберального суспшьства, де протистояння ^^wi часто майже неможливе через дезштегращю оргашчних колективiв, що визначае якiсть цього суспшьства. Тому акти шдиввдуального i невмотивованого тероризму розповсюдженi в США [7].
Висновки. Пвдсумовуючи викладене, можемо стверджувати, що тероризм виявляе себе на будь-яких рiвнях, починаючи iз широкомасштабних насильницьких акцiй на мiжнароднiй аренi та закiнчуючи спонтанними терористичними дмми окремих суб'ектiв. У цш ситуацii' гостро постае питання про оргашзащю адекватноi протидii терористичним проявам. Як показуе свгговий досвiд, тероризм особливо гостро проявляеться в тих регюнах i в тi перюди, де i коли загострюються суперечностi в сощально-полггичнш сферi, вiдбуваеться руйнування суспшьних ввдносин, державного устрою, вiдсутня стабiльнiсть. Тероризм з'являеться, коли суспшьство переживае глибоку кризу, насамперед кризу идеологи i державно-правовоi системи. У такому суспшьстш з'являються рiзнi опозицiйнi групи: полггичш, соцiальнi, нацiональнi, релiгiйнi, для яких законшсть стае сумнiвною. Якщо в таких групах дiйдуть висновку, що не можуть домогтися своiх цшей законно, вони можуть спробувати досягти бажаного через насильство, тобто тероризм. При цьому моральним виправданням убивств опозицм, зрозумшо, вважатиме високу значущють i чистоту своiх цшей.
1. Terrorism: Theory and practice / ed. Alexander Y. Boulder: Westview press, 1979. - 280 p. -P. 30. 2. Terrorism and National Liberation: Proceedings of the International conference on the questions on terorism / Kochler, H. - N. Y.: IPO, 1988. - 318 p. 3. Буртный К. П. Многоликость терроризма: новые книги о глобальном вызове мира / К. П. Буртный // Безопасность Эвразии. - 2002. - № 3. -С. 29-33. 4. Виноградов В. М. Терроризм: психологический портрет / В. М. Виноградов // Терроризм. Правовые аспекты борьбы. Нормативные и международные правовые акты с комментариями. Научные статьи. - М.: Эксмо, 2005. - С. 75-79. 5. Борисов А. М. Государство и религия: аспект вопроса государственной безопасности / А.М. Борисов //Право и безопасность. -2003. - № 3-4 (8-9). - С. 18-24. 6. Дремин В. Н. Террористическая деятельность организованных преступных групп / В. Н. Дремин // Весы Фемиды. - 1998. - № 2. - С. 37-41. 7. Кожушко Е. П. Современный терроризм: анализ основных направлений / Е. П. Кожушко; под общ. ред. А. Е. Тараса. -Мн.: Харвест, 2000. -486 с.
