CC BY
12
КЛ1Н1ЧНИЙ ВИПАДОК
DOI 10.31718/2077-1096.20.1.218 УДК 159.9.07 Гльман А.Ю.
ТЕРАПЕВТИЧНИЙ ВИПАДОК: КОРОТКОСТРОКОВА ПСИХОЛОГ1ЧНА ДОПОМОГА ПРИ ТРИВОЖНОМУ СТАН1 КЛ16НТА З ВИРАЖЕНИМИ ПСИХОСОМАТИЧНИМИ СКАРГАМИ
Нацiональний унiверситет «Острозька академiя», м. Острог
У статт/ представлено опис терапевтичного випадку короткостроковоУ психолог'чно'У допомоги при тривожному стан кл'ента з вираженими психосоматичними скаргами. Описано психосоматичнi прояви кл'ента, його психiчний статус, аналiз психод'агностичного обстеження, перебiг психотерапевтично'У '¡нтервенцУУ кл'ента, результати досл'дження. Мета: описати / про-анал'зувати терапевтичний випадок короткостроковоУ психолог'чно'У допомоги при тривожному стан! кл'ента з вираженими психосоматичними скаргами. Матерiали та методи: Госпiтальна шкала тривоги та депрес'УУ (HADS), шкалою депрес'УУ А.Бека, шкала для оцнки тривоги (НАМ-А), опитувальник якост/ життя SF-36, Псенський опитувальник психосоматичних скарг, анкета д'аг-ностики психосоматичних розлад'т за Чабаном О. та Хаустовою О., шкала самоо^нки депрес'УУ та тривоги за О. Чабаном та О. Хаустовою, д'агностика психосоматичних скарг за О. Чабаном та О. Хаустовою. Результати: За результатами психод'агностичного обстеження з'ясовано, що у кл'е-нтки виражена тривога та легка форма депрес'УУ, низький (ближчий до середнього) ступнь вираже-ност'! тривожного розладу, зниженi показники шкал життездатност'!, психолог'чного та фiзичного здоров'я та со^ального функцюнування; пдвищений загальний показник iнтенсивностi суб'ективних ф/'зичних скарг з переважанням психосоматичних скарга на бль у рiзних частинах т-ла, виснаження та серцев/ скарги; визначено виражений середнш ступнь прояву соматичних симп-том'т. Переважае значне погiршення психолог'чного компоненту здоров'я. Ф/'зичний компонент здоров'я клiентки е трохи вищим за середнш. У клiентки знижена життева енергiя. З кл'енткою бу-ло проведено комплексне консультування та психотерапя. Висновки. Псля проведення психотерапевтичноУ /нтервенцУУ, зокрема психосоматичного впливу, суттево знизився р'тень тривожностi, що безумовно в'добразилось на психоемоцйному стан клiентки та в'дсутност'! частих психосо-матичних скарг.
Кпючов1 слова: короткострокова психопопчна допомога, психосоматичн1 прояви, скарги, тривожний стан, психотерапевтична Ытервенф.
домленням фахiвця для розширення i погпиб-пення власного усвщомлення. Ментальна робота доспщження «сптих плям» (того, що важко пригадати, опору) пщ час терапевтичноТ сеси е корисною як для к^ента, так i для фахiвця (психотерапевта або психолога) [1,2,5,7,12]. Переду-ам, це сприяе асимтяци досвщу виконаноТ ро-боти, по-друге, це можливють пом^ити i пропра-цювати власний отр фахiвця у взаемоди з ше-нтом. Згадуючи поди пщ час терапевтичноТ ро-боти, ми заново переживаемо ТТ i описуемо з точки зору своТх актуальних переживань. Такий пщхщ до опису випадку служить налаштуванням фахiвця на детальне усвщомлення процесу психотерапи.
Представлення терапевтичного випадку (опис випадку з дозволу кл'ентки).
К^ентка Н., 42 роки, звернулась за допомо-гою до психолога (психосоматолога) зi скаргами на тривалий пригшчений стан (протягом мюяця), тривогу, часте безсоння, загальну спабкють у тн щ вщчуття стиснення в обпаст грудноТ штини. В^^чапа схуднення. К^ентку часто турбували
Сьогодн дедалi частше помiчають випадки тривожних сташв шента в умовах кризового су-сптьства. Неспроможнють к^ента самостшно та еколопчно прожити сипьн негативн емоцiТ нерн дко призводить до тривалого пригшченого стану, хроычноТ тривоги, депресiТ [4,6]. Невиражен емоцiТ з часом покапiзуються в т^ у вигпядi психосоматичних симптомiв та фiзичних скарг.
Анапiз терапевтичного випадку к^ента допо-магае фахiвцю зосередити увагу на основних моментах психодiагностики та психотерапiТ, проанапiзувати
ефективнють обраноТ стратегГТ психопопчноТ допомоги, визначити перспективы напрямки на-ступноТ роботи у супроводi кпiента.
Описуючи випадок, психолог здшснюе напа-штування процесу усвщомлення психоемоцшно-го стану особи, що звернулась за допомогою. До прикладу, копи психолог звертае увагу на те, що вщбуваеться з шентом i завдяки цьому к^ент може сфокусуватися на тому, що з ним вщбуваеться. У такш взаемоди к^ент користуеться усвн
пригнiченi та нав'язл^ думки, вiдчуття пщви-щеноТ дратiвливостi, зниження настрою. Нав'язливi думки у ^ентки були про можливий прояв будь-яких фiзичних скарг у т^ або розви-тку якого-небудь захворювання. Пiд час консу-льтування в^^чено iпохондричнi прояви, мету-шливють, пiдвищену тривожнiсть щодо свого стану здоров'я.
Психiчний статус.
На первинному прийомi у психiатра вислов-люе скарги на порушення сну у виглядi частих нiчних пробуджень протягом останшх двох тиж-нiв, скачкоподiбного зниження настрою, при до-мшування негативного психiчного стану - сплес-ку бурi емоцiй, зокрема образи та гшву, що ви-ражаеться криком та плачем. При стримуванн емоцiй мае скарги на вщчуття тиснення в груднiй клiтцi. В^^чае схуднення, наявнiсть негативних думок, що постшно повторюються.
За згодою ^ентки отримано психiчний статус вщ психiатра: контакт продуктивний, орiен-та^я в мiсцi, часi, оточеннi i власнiй особистостi не порушена. Скарги висловлюе самостiйно. Па-тологiТ у сферi сприйняття не мае. Пам'ять та ш-телект без значних змш. Знижена здатнiсть до концентрацп уваги. Мислення i мова в прискоре-ному темпi, судження песимютичнк Маячiння не продукуе. Загальний фон настрою знижений з виразним тривожним компонентом, суТцидальн тенденци вiдсутнi. Вищi почуття розвинутi доста-тньо, нижчi - харчове, орiентовне, статеве - по-мiрно ослабленi. Клiентка астешзована, активна увага легко виснажуеться. Критика до свого стану збережена.
Психодiагностичне обстеження.
Клiентка обстежена за Госпiтальною шкалою тривоги та депресп (HADS). При зверненш до психолога рiвень тривоги був 11 балiв, депресп - 9 балiв, тобто були наявн клiнiчно вираженi критерiТ тривоги. За шкалою депресп А.Бека продiагностовано легку форму депреси.
За шкалою для оцшки тривоги (НАМ-А) при зверненш до психолога ^ентка набрала 14 ба-лiв, що свщчить про низький (ближчий до серед-нього) ступiнь вираженостi тривожного розладу.
^ентка обстежена за допомогою опитуваль-ника якостi життя SF-36. Результати опитуваль-ника вiдповiдають задовiльним значенням якост життя по всiм шкалам, крiм психологiчного здоров'я (МН=26,00) та болю (Р=48,00) та дещо зниженi показники шкал життездатностi ^Т=34,00) та соцiального функцiонування (SF=49,00). Фiзичний компонент здоров'я (РН) склав 51,43, психолопчний (МН) - 28,37.
Загальний показник штенсивносп суб'ективних фiзичних скарг (за Гiсенським опи-тувальником психосоматичних скарг) становить 58%. Зокрема, домшуючими психосоматичними скаргами у ^ентки е «бть у рiзних частинах тн ла» (26%), «виснаження» (29 %) та «серцевi скарги» (31%).
За анкетою дiагностики психосоматичних
розладiв за Чабаном О. та Хаустовою О. ствер-дними судженнями у ^ентки виявлено такi: «у мене бувае поганий настрш, вiдчуття безнадп»; «я часто буваю нестерпною i дратiвливою»; «я занадто занурена у спогади про минуле»; «у мене поганий i неспокiйний сон»; «я часто нер-вую»; «я втратила штерес до своеТ' зовшшностЬ; «я з песимiзмом дивлюсь у майбутне»; «мене вiдвiдують тривожнi думки i страхи»; «я стала частiше плакати».
За шкалою самооцiнки депреси та тривоги (за О.Чабаном та О. Хаустовою) визначено 5 ствер-дних вщповщей на тези «я вщчуваю постшний сум та пригшченють»; «я помiтно втратила вагу або навпаки - значно погладшала»; «у мене по-рушений сон»; «у мене перюдично виникае сер-цебиття»; «останнiм часом я часто плачу».
З'ясовано виражений середнш стушнь прояву соматичних симптомiв (за результатами дiагнос-тики психосоматичних скарг за О.Чабаном та О. Хаустовою).
За даними психодiагностики можна зробити висновок, що фiзичний стан ^ентки не обмежуе виконання фiзичного навантаження (самообслу-говування, виконання фiзичноТ зарядки тощо). Повсякденна дiяльнiсть не обмежена фiзичним станом клiентки. lнтенсивнiсть болю iнодi обмежуе здатнiсть клiентки займатися повсякденними справами, однак значно не обмежуе активнють. Фiзичний компонент здоров'я ^ентки е трохи вищим за середнш. У ^ентки знижена життева енерпя. Наявне певне (свiдоме) обмеження со-цiальних контактiв у зв'язку з попршенням зага-льного стану. Переважае значне попршення психологiчного компоненту здоров'я, що могло бути спровоковане тривалим тривожним станом.
Психотерапевтична штервенщя.
У ходi консультування було з'ясовано, що причиною пригшченого стану е розлучення з чо-ловiком, втрата роботи, хворобливi прояви та симптоми в тл У вивченнi ^енезу психосоматичних скарг клiентки, зокрема щодо болю в дтян-ц грудноТ клiтки та загального виснаження, було визначено, що серцевi скарги стосуються пере-важно розриву вщносин з чоловiком, нелюбовi до себе та переживанням самотност i втрати за-галом; загальний стан виснаження вказуе на депресивн прояви ^ як наслiдок, небажання працювати, зосереджувати увагу на актуальних потребах i цiлях, клiентцi характернi всеохоплю-ючий патогенний емоцшний фон та несвщомий вибiр страждати протягом тривалого часу як споаб реагування на подп у життi.
В результатi тривалого витюнення негативних i пригшчених емоцiй, вiдчуття втрати себе, бажання зникнути було пщкртлене органiзмом як загальне виснаження i втома. Вторинною ви-годою вiд нестiйкого психоемоцшного та хворо-бливого стану ^ентки було виявлено спосiб звернути на себе увагу, вщчувати спiвчуття вщ рiдних, близьких i друзiв, що «зручно» отримува-ти саме в такому станк
З ^енткою Н. було проведено комплексне консультування та психотерашя. ^ентка пара-лельно вщвщувала лiкаря-терапевта (з власно' iнiцiативи), слiдувала ïхнiм вказiвкам щодо по-кращення стану здоров'я.
Пщ час психотерапевтичноТ iнтервенцiï було застосовано окремi технiки i схеми роботи пси-хосоматичного пiдходу, когнiтивно-поведiнковоï терапи (КПТ), саногенного мислення, глинотера-
Результати психотерапевтичного втру-чання
Для оцшки ефективностi проведено''' психо-соматичноТ психотерапевтичноТ роботи, доцть-ностi ïï поеднання з фармакотерапieю, моытори-нгу змш стану ^ентки було вирiшено провести контрольне психодiагностичне обстеження пiсля закшчення психотерапевтичноТ iнтервенцiï. Ви-користанi опитувальники вщзначаються високою надiйнiстю, валiднiстю й дозволяють ефективно оцiнити змiни стану.
За Госттальною шкалою тривоги та депреси (HADS) у ктентки пюля проведення психотерапе-втичноТ iнтервенцiï рiвень тривоги став 7 балiв, депреси - 6 балiв, тобто рiвень тривоги знизився до нормального значення, а показник депреси ви-значае незначну субклУчну вираженiсть.
За шкалою для оцшки тривоги (HAM-A) показник складае 11 балiв, що свщчить про вщсут-
пи, арт-терапп, процесуального пiдходу.
Метод психосоматики у поеднанн зi схемами роботи в КПТ стала методом вибору в даному випадку. Психосоматична робота проводилась спочатку 2 рази на тиждень. Загалом проведено 15 сесш.
Зв^ про переб^ психолопчного консультування i психотерапп подано у таблицi 1.
Таблиця 1.
Звт про перебг психологчного консультування /' психотерапп
нють тривоги. За опитувальником якост життя SF-36 психологiчний компонент здоров'я дорiв-нюе 43,87, фiзичний компонент - 54,11, що вка-зуе на покращення стану ктентки пiсля психотерапевтичного втручання методом психосоматики i КПТ. Загальний показник штенсивносп суб'ективних фiзичних скарг (за Псенським опитувальником психосоматичних скарг) становить 34 %.
Завдяки використання базових когштивних технiк, саногенного мислення та релаксаци' по-кращилась со^альна взаемодiя клiентки зi свн том, вiдбулись позитивнi зрушення щодо змши мислення та сприйняття навколишнього середо-вища, зрiс показник загального здоров'я. Пюля проведення психотерапевтично' штервенци, зокрема психосоматичного впливу, суттево знизився рiвень тривожностi, що безумовно вщобра-зилось на психоемоцшному станi клiентки та вщ-
1 Дiагностична сеЫя. К^шчне iнтерв'ю, збiр шформаци' для побудови формулювання проблеми кшентки, визначення основних цiлей та завдань психотерапп', психсдаагностика.
2 Консультування. Побудова формулювання проблеми разом з кшенткою, сшльне обговорення завдань психотерапп', узгодження цтей психотерапп'. Ознайомлення клiентки зi схемами психосоматики, моделлю КПТ (когштивно-поведшковоТ терапи), СГМ (саногенного мислення), пси-хоедукацiя. Д/з - прочитати книгу Джон Кехо «Пщсвщомють може все».
3-4 Початок дослщження симптомiв за допомогою метздв психосоматики. Рефлексивний аналiз ^енези прояву тривалого суму та тривоги. Обговорення прочитано'' книги Джон Кехо «Пщсвщомють може все».
5 Активна робота по дослщженню та аналiзу вторинно'' вигоди вщ психосоматичних скарг. Пошук ресурсного стану. Робота з метафоричними асо^ативними картами. Д/з - отримувати увагу та шклування про себе у стаж здоров'я (без «виходу у хворобу»), впровадження ресурЫв, ведення рефлексивного щоденника (по самодослщженню власного психоемоцшного стану).
6 Аналiз домашнього завдання щодо аналiзу вторинно'' вигоди та застосування ресурсного стану у повсякденному житп. Вiдстеження емоцш-ного стану в процес роботи над симптомом. Робота з диханням. Д/з - використовувати техшку глибокого i короткочасного дихання у ситуаци' тривоги або стресу для заповтьнення i з метою заспокоення, ведення рефлексивного щоденника.
7 Психоедука^я. Обговорення домашнього завдання. Залучення схем роботи КПТ. Робота з бланком щодо прояву декструктивних думок, су-джень на негативних установок (за А.Беком, А.Еллюом). Д/з - виписати ус деструктивы судження, як виникали у кшентки протягом останшх двох тижшв i знайти адаптивш вщповщ на них за схемою роботи бланку, ведення рефлексивного щоденника.
8 Продовження психоедукаци' та роботи в КПТ. Перевiрка домашнього завдання пщбору адаптивних думок на виявлеш деструктивы судження кшентки. Тлумачення принципу ABC. Навчання техшц дистанцiювання вiд негативних думок на прикпадi посилення симптс^в кпiентки. По-яснення адекватностi посилення симптс^в як способi звичного реагування у випадку стресу або наруги. Д/з - навести 3 приклади з повсяк-денного життя по типу ABC, застосування техшки дистанцтовання вщ негативних думок в процес переживання стресу, ведення рефлексивного щоденника.
9 Обговорення домашнього завдання, оцшка усшшност виконання пацiенткою технiки дистанцтовання вiд негативних думок. Робота з ттесни-ми затисками у виглядi симптому (м'язева релаксацiя, дихання, робота по зосередженню на емоцшнш сторож психiчного стану). Д/з - виконання техшки глибоко'' м'язово'' релаксаци' на розслаблення уЫх частин тiла, ведення рефлексивного щоденника.
10 Допомога кшентц в щентифкацп почуттiв та поеднаннi ''х зi змiстом ситуаци' з метою зниження рiвня емоцшноУ напруги та визначення кризи через окремi поди' та проблеми. Робота з емоцшним станом та сприйняттям себе за допомогою арт-техшк та психосоматичного пщходу. Д/з -ведення рефлексивного щоденника.
11 Глинотерапiя в робот з психосоматикою як спосiб виразити витюнеш негативнi емоцм. Вихiд на актуальш потреби кпiентки. Д/з - задовтьнити актуальнi потреби у зручний для кшентки спосiб, ведення рефлексивного щоденника.
1213 Обговорення усшшност виконання техшки м'язово'' релаксаци'. Ментальний аналiз психоемоцшного стану кшентки. Робота з базовими емоцн ями за допомогою саногенного мислення (СГМ). Д/з - аналiзувати причини виникнення емоцш за допомогою СГМ, як виникають протягом дня, ведення рефлексивного щоденника, робота з диханням, продовження застосування техшки м'язово'' релаксаци'.
14 Обговорення домашнього завдання по аналiзу домшуючих емоцш та причин ''х виникнення. Формування позитивного налаштування на оду-жання та приемне сприйняття навколишнього, формування позитивно'' установки на побудову со^альних контактв. Д/з - написання листа вдячност, продовження ведення рефлексивного щоденника.
15 Обговорення домашнього завдання. Робота з цшностями i цтями на майбутне. Постановка довгострокових цтей на майбутне. Оцiнка та пщ-сумок зроблено'' роботи, обговорення ситуацш, якi б могли призвести до повторного переживання тривоги, тривалого стресу; обговорення базових техшк по самостшному врегулюванню психоемоцшного стану кшентки.
Лiтература
10.
11.
12.
Aleksander F. Psykhosomatycheskaia medytsyna. [Psychosomatic medicine]. Moskva; 2002. 352 p. (Russian). Ammon H. Psykhosomatycheskaia terapyia [ Psychosomatic therapy]. SPb.; 2000. 238 p. (Russian).
Voronov MV. Psykhosomatyka [Psychosomatics]. Kyiv; 2011. 254 p. (Russian).
Hrynberh Dzh. Upravlenye stresom [Stress management]. SPb.; 2002. 496 p. (Russian).
Didkovska LI. Psykhosomatyka: osnovy psykhodiahnostyky ta psykhoterapii. [Psychosomatics: the basics of psychodiagnosis and psychotherapy]. Lviv; 2010. 264 p. (Ukrainian). Krainiuk VM. Psykholohiia stresostiikosti. [Psychology of stress resistance]. Kyiv; 2007. 431 p. (Ukrainian).
Malkyna-Pykh YH. Эkstremalnye sytuatsyy: Spravochnyk praktycheskoho psykholoha. [Extreme Situations: Handbook of Practical Psychologist]. Moskva; 2005. 959 p. (Russian). Nakazna IM. Psykhosomatyka. [Psychosomatics]. Nizhyn; 2010. 132 p. (Ukrainian).
Nykolaeva VV. Vlyianye khronycheskoi bolezny na psykhyku. [Impact of chronic illness on the psyche]. Moskva; 1987. 168 p. (Russian).
Nykolaeva VV. Aryna HA. Klynyko-psykholohycheskye problemy psykholohyy telesnosty [Clinical and psychological problems of body psychology]. Psykholohycheskyi zhurnal. 2003;1(24):119-126. (Ukrainian).
Sandomyrskyi ME. Psykhosomatyka y telesnaia psykhoterapyia [Psychosomatics and psychology of the body]. Moskva; 2007. 592 p. (Ukrainian).
Cuijpers P, Sijbrandij M, Koole S, Andersson G, Beekman A. Adding psychotherapy to antidepressant medication in depression and anxiety disorders: a meta-analysis. World Psychiatry. 2014; 13(1): 56-67.
сутносп частих психосоматичних скарг.
Висновки
Даний випадок поеднуе в ^6i тривожш, де-пресивн симптоми i психосоматичн скарги. У ^ентки в^^чено вираженють психосоматичних симптомiв. Поеднання медикаментозних та пси-хотерапевтичних методiв (зокрема методу психосоматики i КПТ) дае позитивы результати в короткий термш, дозволяе знизити тривожнють ^ентки, а також значно зменшити рiвень прояву психосоматичних скарг.
Робота по опису випадку дае можливють за-вершення незавершених переживань психолога пщ час терапевтичного заняття, тому що незавершен переживання фахiвця можуть вно-сити спотворення в наступну консультацю ^м того, опис випадку дае можливють пом^ити i реорганiзувати свiй власний отр (опiр психотерапевта/психолога) та зробити терапевтичну працю частиною особистюного зростання самого фахiвця.
Отож, завдяки аналiзу терапевтичного випадку помiчаемо наступне: фокусування свiдомостi, завершення незавершених переживань, увагу до свого опору, асимтя^я досвщу.
Реферат
ТЕРАПЕВТИЧЕСКИЙ СЛУЧАЙ: КРАТКОСРОЧНАЯ ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ ПОМОЩЬ ПРИ ТРЕВОЖНОМ СОСТОЯНИИ КЛИЕНТА С ВЫРАЖЕННЫМИ ПСИХОСОМАТИЧЕСКИМИ ЖАЛОБАМИ Гильман А.Ю.
Ключевые слова: краткосрочная психологическая помощь, психосоматические проявления, жалобы, тревожное состояние, психотерапевтическая интервенция.
В статье представлено описание терапевтического случая краткосрочной психологической помощи при тревожном состоянии клиента с выраженными психосоматическими жалобами. Описаны психосоматические проявления клиента, его психический статус, анализ психодиагностического обследования, ход психотерапевтической интервенции клиента, результаты исследования. Цель: описать и проанализировать терапевтический случай краткосрочной психологической помощи при тревожном состоянии клиента с выраженными психосоматическими жалобами. Материалы и методы: Госпитальная шкала тревоги и депрессии (HADS), шкала депрессии А.Бека, шкала для оценки тревоги (HAM-A), опросник качества жизни SF-36, Гиссенской опросник психосоматических жалоб, анкета диагностики психосоматических расстройств по О. Чабану и А. Хаустовой, шкала самооценки депрессии и тревоги по О. Чабану и А. Хаустовой, диагностика психосоматических жалоб по О. Чабану и А. Хаустовой. Результаты: По результатам психодиагностического обследования установлено, что у клиентки выражена тревога и легкая форма депрессии, низкая (ближе к среднему) степень выраженности тревожного расстройства, отслежены сниженные показатели шкал жизнеспособности, психологического и физического здоровья и социального функционирования; повышенный общий показатель интенсивности субъективных физических жалоб с преобладанием психосоматических жалобами на боль в разных частях тела, истощение и сердечные жалобы; выраженная средняя степень проявления соматических симптомов. Преобладает значительное ухудшение психологического компонента здоровья. Физический компонент здоровья клиентки немного выше среднего. В клиентки снижена жизненная энергия. С клиенткой было проведено комплексное консультирование и психотерапия.
Выводы. После проведения психотерапевтической интервенции, в частности психосоматического воздействия, существенно снизился уровень тревожности, что безусловно отразилось на психоэмоциональном состоянии клиентки и отсутствия проявления частых психосоматических жалоб.
Summary
THERAPEUTIC CASE REPORT: SHORT-TERM PSYCHOLOGICAL ASSISTANCE TO A PATIENT WITH ANXIETY AND PRONOUNCED PSYCHOSOMATIC SYMPTOMS Hilman A. Yu.
Key words: short-term psychological aid, psychosomatic manifestations, complaints, anxiety, psychotherapeutic intervention.
The purpose of this paper was to present and analyze a therapeutic case report of short-term psychological assistance to a client with anxiety and pronounced psychosomatic complaints. The article describes the psychosomatic manifestations presented by the client, the assessment of her mental status, the analysis of
findings obtained by psychodiagnostic examination, the course of the client's psychotherapeutic intervention and the outcomes achieved. The methodology included Hospital Alarm and Depression Scale (HADS), A. Beck Depression Scale, Alarm Scale (HAM-A), SF-36 Quality of Life Questionnaire, the Gisen Psychosomatic Complaint Questionnaire, Psychosomatic Disorders Questionnaire by Chaban O. and Haustova O., the self-esteem scale of depression and anxiety according to Chaban O. and Haustova O., diagnostic techniques of psychosomatic complaints according to Chaban O. and Haustova O. Results: According to the results of the psychodiagnostic examination, the client was found to have expressed anxiety and mild depression, low level of anxiety disorder, lowered indicators of viability, psychological and physical health and social functioning according to the scales mentioned above. The patient demonstrated an increased overall rate of subjective physical complaints with prevalence of psychosomatic complaints of pain in different parts of the body, exhaustion and cardiac symptoms, as well as moderate manifestation of somatic symptoms. A significant impairment of the patient's psychological health component was diagnosed. The client's physical health component was slightly above average, vital energy was reduced. Integrated counselling and psychotherapy were conducted with the patient. Conclusions. Following the psychotherapeutic assistance, and in particular, psychosomatic therapy, the anxiety level significantly decreased that resulted in somewhat amelioration in the psycho-emotional state of the patient and dying out of frequent psychosomatic complaints.
DOI 10.31718/2077-1096.20.1.222 УДК 616.5-004-06
Ждан В.М., Ктура С.М., Бабанна М.Ю., Горд1енко О.В., Мороз Т.В. 1НФЕКЦ1ЙН1 УСКЛАДНЕННЯ У ХВОРОГО НА СИСТЕМНУ СКЛЕРОДЕРМ1Ю
УкраТнська медична стоматолопчна академiя, м. Полтава Комунапьне пщприемство
«Полтавська обпасна кп^чна псарня iм. М.В. Ск^фосовського ПолтавськоТ обласноТ ради», м. Полтава
Системна склеродермiя - авто 'шунне захворювання сполучноУ тканини, з характерним ураженням шюри, судин, опорно-рухового апарату, внутр'шшх органiв (нирки, серце, легенi, травний канал), в основ! якого лежить порушення мiкроциркуляцУУ, запалення i генерал'зований ф/'броз. На попере-дньому етапi д'агностики особливе значення мае тр'ада початкових ознак захворювання: синдром Рейно, характерне ураження шюри, суглобовий синдром. Надалi в процес залучаються численнi ор-гани ! тканини. 1нфекц1'йн1' ускладнення займають одне з пров'дних мсць в структур'1 смертностi пацiентiв з системними захворюваннями сполучно'У тканини, поряд з кардоваскулярними i онколог-чними захворюваннями. На п'дстав! анал'зу ретроспективних даних встановлено, що частота ко-морб'дних ¡'нфекц'й у стацюнарних пацiентiв з ревматичними захворюваннями склала 9,7% з пере-важним ураженням органiв дихання (44%), сечовив'дних шляхв (29,2%), шюри i м'яких тканин (18,9%). Найбльш часто коморбiднi '¡нфекцУУ зустр'чалися у хворих системним червоним в'тчаком (28,4%) i ревмато'Удним артритом (13,2%). 1нфекцУУ становлять 2-9% всх причин смертi хворих на системну склеродермю. Рееструються випадки тяжких ¡'нфекц'й (пневмоня, сепсис, бактер'альний артрит, ураження шк'ри i м'яких тканин та iн.), в тому числi з летальним насл'дком. Проблема ди-ференц/'ально'У д 'агностики системного iнфекцiйного процесу i ревматичних захворювань, що про-ткають з високою активнстю, е надзвичайно актуальною. В статтi представлено клiнiчний ви-падок пдгострого перебгу системного склеродермУУ з полорганними ураженнями: легень (пневмо-ф1'броз, легенева гiпертензiя), серця (рестриктивна кардiомiопатiя, трiпотiння передсердь), нирок (нефрит) з приеднанням тяжких нфекцйних ускладнень (септицем'я, флегмона м'яких тканин лво! ноги), який, на нашу думку, може представляти певний клiнiчний iнтерес. Представлений клiнiчний випадок наочно демонструе тяжкий пдгострий перебiг з полорганними ураженнями: легень, серця, нирок, травного тракту. На тлi '¡мунодеф'циту приедналися тяжк iнфекцйнi ускладнення, зокрема септицем'я, флегмона м'яких тканин, з/ складним патогенезом, як/ зажадали тривало'У ¡'нтенсивноУ терапУУ
Кпючов1 слова: системна скперодерм1я, полюрганж ураження легень, серця, нирок, флегмона м'яких тканин, сепсис. Робота е фрагментом науково-дослiдноi' роботи «Особливой перебгу, прогнозу та лкування коморбiдних захворювань при патологи внутрiшнiх органiв з урахуванням генетичних, вiкових i гендерних аспектiв» (номер державно'(реестрацп 0118 и 004461).
Системна склеродермiя (ССД) - автамунне захворювання сполучно!' тканини, з характерним ураженням шюри, судин, опорно-рухового апарату, внутршшх оргашв (нирки, серце, легеш, травний канал), в основi якого лежить порушення мiкроциркуляцN', запалення i генералiзований фiброз. Це захворювання поширене у всьому
свт. Середня захворюванють складае 12-14 ви-падш на 1 млн. населення. Хворшть зазвичай особи у вiцi 30-40 рош, жшки хворшть в 4-8 ра-зiв часпше чоловшв (сшввщношення 7:1) [1].
На попередньому етап дiагностики особливе значення мае трiада початкових ознак захворювання: синдром Рейно, характерне ураження
