CC BY
13
УДК 631.95:631.153.3:332.2 Acnip. Д.1. Пшоняк - Державный
агpоекологiчний умверситет, м. Житомир
ТЕОРЕТИКО-ПРАКТИЧН1 АСПЕКТИ ЕКОЛОГО-EKOHOMI4HOÏ ЕФЕКТИВНОСТ1 ТРАНСФОРМАЦ1ЙНИХ ПРОЦЕС1В У ХЛ1БОРОБСТВ1 (ЗЕМЛЕРОБСТВ1)
Дослiджено еколого-економiчну оцiнку процесiв трансформацп сшьськогоспо-дарських угiдь як взаемод^ елементiв, якi проявляються через синергетичну кому-нiкативнiсть та внутрiшню оргашзащю. Сформульовано закономiрностi тенденцiй та перспектив розвитку систем, запропоновано розширення категорiального апарата в аграрнiй економiцi.
Doctorate D.I. Pshonyak - State Agro-Ecological University, Zhytomyr
Theoretical and practical aspects of ecological-economic effectiveness of transformational processes in agriculture
The paper deals with the ecological and economical aspects of rural aria transformation as the synergetic interaction of its elements. The author formulates perspectives and tendencies of their development and proposes the widening of agrarian economy category apparatus.
Вступ. Для побудови 1ерархи еколопчних прюритета науковщ пропо-нують застосовувати метод анашзу "витрати-результати", щоб кожна додатко-ва одиниця використаних виробничих ресурЫв або витрачених кошт1в забез-печувала максимальне полшшення навколишнього природного середовища, тобто максимальний прирют еколопчного ефекту. У реальнш дшсносл прийняття оптимального ршення на основ1 зазначеного шдходу усклад-нюеться наявшстю проекпв 1з майже однаковим сшввщношенням "витрати -результата". Якщо кшька природоохоронних проекпв, що мають однаков1 по-казники еколопчного ефекту на одиницю використаних виробничих ресуршв чи витрачених кошт1в, перевагу необхщно вщдавати тим, як ч1тко узгоджу-ються з нацюнальними та мюцевими еколопчними прюритетами [5]. Сшьське господарство е сферою складноï взаемоди економiчноï, екологiчноï (природного середовища) та соцiальноï систем. Тому правомiрно зазначити, що дослщ-ження тшьки економiчноï системи не може здшснюватись повною мiрою без оцiнки взаемних комушкацш i конвергентностi1 з шшими системами.
Постановка проблеми. Дослiдження вщкритих систем надзвичайно ускладнене тим, що вони не шддаються досконалому математичному, статис-тичному, економiчному аналiзу та прогнозу. Однак серед проблемних питань дослщження та еколого-економiчноï оцiнки потребуе процес трансформацп структури угiдь у хлiборобствi. За перiод реформування ютотно трансформо-ванi площi сiльськогосподарських упдь, змiнено структуру посiвiв, скороче-но кашталовкладення у сiльське господарство, зросла затратшсть хлiборобсь-коï працi. У нових ринкових умовах шдлягають сумшву застосування показ-никiв диференцiального рентного доходу, абсолютноï ренти, термiну кашта-лiзацiï, а також методика визначення коефщента щорiчноï iндексацiï грошо-воï оцiнки сiльськогосподарських угiдь. М.В. Poïk [4], Д.С. Добряк, О.П. Ка-
1 Конвергенцш (лат. converge) - сходжусь, наближуюсь [Словник шшомовних сл1в / За ред. Мельничука О.С. -К: Вища школа, 1977.- 776 с.]
наш, I.A. Розумний [2] вважають, що, загальну площу земель, яка знаходить-ся в штенсивному обробггку, необхiдно зменшити не менше, як до 10 млн. га., вщповщно трансформувати ix у кормовi угiддя та залюити.
Завдання дослiджень. Дослiдити теоретичнi та практичш аспекти розвитку системи землеробства на сучасному етат. Виявити тенденци та здiйснити еколого-економiчну оцiнку ефективност трансформацiйниx проце-сiв у сшьському господарствi.
Предмет та об'ект дослвджень. Предметом дослiдження е методоло-пя та методика еколого-економiчноi ефективностi трансформаци системи xлiборобства. Об'ектом дослiдження е проблемш теоретичнi та практичнi пи-тання у сферах екологп й економжи, якi виникають внаслiдок трансформа-цiйниx процесiв у сiльському господарствь
Методика дослiдження. У дослiдженняx еколого-економiчноi ефек-тивностi трансформаци системи xлiборобства застосовано дiалектичний тд-xiд, теоретичш та методологiчнi аспекти поведiнки систем, економiчного аналiзу (ретроспектива стану об'екта за наслiдками його розвитку у вщповщ-ному аналiтичному перiодi).
Результати дослвджень. Теоретичне осмислення трансформацiйниx процеЫв ми можемо здiйснити наближено до реальност (рис. 1). Розглянемо розвиток економiчноi системи у взаемодп з еколопчною та соцiальною системами за допомогою методологiчниx аспектiв синергетики1, тобто системного дослщження динамiчностi стану об'екта за наслiдками формування ха-рактерних ознак його стану i розвитку. Важливим е мотиващя конверген-тностi вказаних систем, як здiйснюють вплив на напрямок, швидюсть i тенденци процесу трансформаци структури землеробства, ii ефективностi. На увагу заслуговуе виявлення закономiрностей i встановлення результативних показникiв динамiчного розвитку рiвня синергетично'' взаемоди еколопчно'' та економiчноi систем вiдповiдно мiж базисним, надбудовним та прогностич-ними перюдами.
Рис. 1. МеханЬм diï системи економки на ocHoei конвергентное взаемоди систем життедiяльнocтi людини та природного середовища
1 Загальне розумшня поняття синергетики за 1.Г. Грабаром, £.1. Ходаювським, О.В. Вознюк, Л.Ю. Возна - це ввдносно нова наука, яка вивчае поведiнку в складних системах рiзноï природи - фiзичних, бiологiчних, технiчних, соцiальних та ш. Понятiйному апарату синергетики властивi таю категори, як система, динамiзм системи, пвдсистема та iн. [Синергетика економiчних систем / Грабар 1.Г., Ходашвський £.1., Вознюк О.В. -Житомир: ЖДТУ, 2003. - 244 с.]
У цьому контекст синергiя еколого-економiчно! системи хлiбороб-ства - це стушнь досягнуто! оптимально! причинно-наслщково! комушкатив-но! конвергентностi внаслiдок яюсно! та кшьюсно! взаемоди елементiв систем екологи i економiки, який визначаеться позитивними показниками еконо-мiчно! ефективностi хлiборобства у супроводi з показниками безпеки i вщ-творення природного середовища.
Розглянемо теоретичний аспект оцiнки стану взаемодшчих систем у сферi землеробства. Сила, яка виникае мiж системами або системою i кшько-ма шшими системами, е мiрою штенсивност 1хньо1 взаемоди. Цю силу взаемоди варто назвати ступенем комунiкативностi систем (далi СКС). Нап-риклад, системи хлiборобства з iншими зовнiшнiми системами - еколопч-ною, соцiальною, законодавчою, бюджетною, кредитною, iпотечною, меха-шзму цiноутворення, ринковою та iн. Тшьки в умовах синергiзму - оптимально! комушкативност та конвергентностi з шшими взаемодшчими системами - система може досягати свого ращонального розвитку. У разi вщсут-ност зовнiшнiх комунiкацiй або наявностi слабко! взаемодi! система набувае певних ознак шертност (зазначенi ознаки притаманнi сучасному хлiбороб-ству в Укра!нi, як особливо вираженi на Полiссi). Можна припустити, що зовнiшнi системи не мають (або мають слабкий) потенщал, який не забезпе-чуе достатнш рiвень ступеня !х комунiкативностi. СКС, який склався для зо-ни Полюся, можливо вiдобразити спiввiдношенням взаемодшчих сил системи землеробства та зовтшшх систем:
^^^^ сз ^ зс ф Хскзс зс ^ сз?
де: СКСЗ сз ^ зс - ступiнь комунiкативностi системи землеробства вщносно зовнiшнiх систем; ИСКЗС зс ^ сз - сума ступешв комунiкативностi зовнiшнiх систем вщносно системи землеробства.
У цьому дисбаланс проявляеться вiдсутнiсть мiж ними оптимального стввщношення. Система землеробства, через незатребувашсть свого потен-цiалу, прямуе до шерцшного стану. У зв'язку з цим зазначене сшввщношення набирае вигляду:
СКСЗ сз ^ зс > ХСКЗС
зс ^ сз •
Тому причина наслщкових явищ, якi вщбуваються з дослiджуваною системою, криеться не тшьки у властивостях само! системи, а й у вщсутност зворотного мотивацшного потоку вщ зовнiшнiх систем. Отже, зовшшш системи не спонукають до штенсифжаци !! розвитку.
Оточуючi системи також можна назвати множинами, що характеризу-ють значення параметрiв дослiджувано! системи на альтернативних траекторь ях, науковцi називають !х атракторами1. У точцi бiфуркацi! вщбуваеться пере-хiд системи вiд стану притягування одного атрактора до шшого. Потрiбно заз-начити, що атракторами виступають стан рiвноваги, граничний цикл, або ж хаос [1]. Тому у сшьському господарст, зокрема у хлiборобствi, яке е вщкри-тою системою, стан рiвноваги, граничний цикл, або ж хаос е похщними вщ та-
1 в1д англшського аПтасИвп - той, що притягуе
кого атрактора - державного регулювання економiки. Шдтвердженням цього е сучаснi тенденци використання, наприклад, сiльськогосподарських земель, су-цшьт депреси розвитку системи землеробства. Отже, проблемне питання сто-совно прискореного вщродження та розвитку системи хлiборобства е важли-вою iнтегральною проблемою макроекономiчного рiвня, вирiшення якого не можливе без державного регулювання економжи аграрного сектора.
Проаналiзуемо й оцшимо трансформацiйнi процеси у системi землеробства та вплив на не! шших систем. Основною причиною трансформа-цшних процесiв е реформування аграрного сектора економжи. З одного боку, реформування спрямоване на виведення сшьського господарства на яюсно вищий рiвень господарювання, забезпечення добробуту селян та населення в цшому, з шшого, його результативнiсть неефективна, недостатньо здшсню-еться державне управлiння. У результат маемо наслiдки, виправляти якi над-звичайно важко, адже час втрачено.
Розглянемо динамжу, тенденци та прогноз (до 2010 р.) процесу тран-сформаци структури площ сiльськогосподарських упдь в Укра1ш та, зокрема в Житомирськш областi (рис. 2, 3). Анашз динамiки та прогноз структури площ сшьськогосподарських угiдь дае тдстави зробити висновок, що трансформации процеси спрямованi на екологiзацiю землекористування. Спос-терiгаеться зниження рiвня розораност^ що е результатом зменшення пито-мо! ваги рiллi i збшьшення площi земельних кормових угiдь.
Рис. 2. Динамка, тенденци та прогноз (до 2010р.) трансформаци структури площ сшьськогосподарськихугiдь в УкраШ
Трансформацшш процеси структури сшьськогосподарських упдь у Житомирсько! област (сшввщношення ршля - кормовi угiддя) характеризу-ються значною спрямованiстю в бiк еколопзаци землекористування, порiвня-но з Украшою. Поясненням цього е не вщповщшсть використання сшьсько-господарських угiдь у регюш до !х природних характеристик (яюсть Грунтового покриву, рiвень зволоження, кiлькiсть надходження сонячно! раддацй, розоранiсть сiльськогосподарських угiдь становить - 67,3 % та iн.), що впли-вають на здiйснювану економiчну дiяльнiсть.
Ршля:
у 1 = 0.0012x2 - 4.6822х + 4692 112 = 0.9311
0.50 ' ' '
1990 1992 1994 1996 1998 Примггка: 1990 р1к - базовий
Рис. 3. Динамша, тенденци та прогноз (до 2010р.) трансформаци структури площ стьськогосподарськихугiдьу ЖитомирськШ областi
(Джерело: Розраховано I побудовано на основа матер1ал1в статистичного зб1рника "Наявшсть земель тарозподы Их по землекористувачах, власниках земл1 тауг1ддях": - К.: Держкомстат Украши, 2003. - 75 с.)
Табл. 1. Динамша поЫвних площ стьськогосподарських культур у Житомирськш областi (1995-2004 рр.)
№ з/п Показники 1ндексна оцшка пошвних площ
(2000 до 1995 р.) (2004 до 2000 р.) (2004 до 1995 р.)
1 Попвна площа разом, у т.ч.: 0.85 0.88 0.75
1.1 Зернов1 культури: 0.87 1.03 0.89
1.1.1 пшениця озима 0.82 0.65 0.54
1.1.2 жито озиме 0.93 1.21 1.12
1.1.3 ячмшь ярий 0.69 0.95 0.65
1.1.4 кукурудза на зерно 1.04 8.17 8.52
1.1.5 просо 5.55 0.72 4.00
1.1.6 овес 0.94 1.45 1.36
1.1.7 гречка 2.07 1.03 2.13
1.1.8 зернобобов1 0.68 1.15 0.78
1.2 ГГ1 • • 1ехн1чн1 культури: 0.45 1.62 0.73
1.2.1 цукров1 буряки 0.45 1.47 0.66
1.2.2 льон-довгунець 0.18 2.73 0.49
1.3 Картопля та овоч1, всього: 1.08 0.77 0.83
1.3.1 картопля 1.12 0.76 0.86
1.3.2 овоч1 1.05 0.71 0.74
1.4 Кормов1 культури, всього: 0.85 0.71 0.61
1.4.1 кукурудза на силос та зелений корм 0.56 0.78 0.44
1.4.2 однор1чт трави 0.67 0.56 0.37
1.4.3 укшна площа багатор1чних трав пос1ву минулих рок1в 1.03 0.73 0.75
Джерело: Розраховано на основ1 матер1ал1в короткого статистичного зб1рника "Жи-томирщина у цифрах 2004". - Житомир: Держкомстат Укра!ни, Головне управлшня статистики в Житомирськш обласп, 2003. - 120 с.
Дослщження структури пошвно! плошд стьськогосподарських культур у Житомирськш обласп базуеться на аналiзi стшкосл розмiрiв поЫвних
площ окремих сшьськогосподарських культур вiдносно iнших (табл. 1) Вияв-лено, що за шдексною оцiнкою посiвнi площi шд зерновими, картоплею, ово-чами, техшчними та кормовими культурами з 1995 р. до 2004 р. ютотно ско-ротилися.
У 2004 р. поЫвна площа зменшилася на 298,9 тис. га порiвняно з базо-вим 1995 р. Гшотетично припустима залежшсть процесу трансформаци у структурi поЫвних площ вiд потенцшно! стiйкостi окремо взято! сшьськогос-подарсько! культури вщносно iнших сiльськогосподарських культур (табл. 2).
Табл. 2. Показники внутршньосистемно'1 т^ноти зв'язку окремо взятих сшьськогосподарських культур
СО Показники пшениця озима || е м и з о о * « и а я л « ¡г я кукурудза на зерно|| о о о пр о е и о а к ¡г <а р и 14 о ю о ю о н р е з и к я р у ю '« о кр цу льон-довгунець | я л п о н ар к ¡г о « о кукурудза на силос|| та зелений корм || и ав £ Е 'л о н д о укюна площа бага-тор. трав посту минулих роюв
коефщ1енти кореляцп
1 пшениця озима 1.0 0.7 -0.6 -0.6 0.3 -0.8 0.8 -0.8 0.0 -0.7 0.7 0.7 0.4 0.3 0.6
2 жито озиме 0.7 1.0 -0.9 0.1 0.0 -0.2 0.7 -0.7 0.6 0.0 0.0 0.0 0.0 -0.4 -0.1
3 ячмшь ярий -0.6 -0.9 1.0 -0.3 -0.4 0.4 -0.6 0.8 -0.2 -0.1 -0.1 -0.2 -0.1 0.5 0.2
4 кукурудза на зерно -0.6 0.1 -0.3 1.0 0.0 0.6 -0.1 0.1 0.3 0.9 -0.8 -0.7 -0.4 -0.9 -1.0
5 просо 0.3 0.0 -0.4 0.0 1.0 -0.7 0.4 -0.7 -0.7 -0.4 0.5 0.6 0.9 0.1 0.2
6 овес -0.8 -0.2 0.4 0.6 -0.7 1.0 -0.4 0.7 0.6 0.8 -0.9 -1.0 -0.7 -0.6 -0.8
7 гречка 0.8 0.7 -0.6 -0.1 0.4 -0.4 1.0 -0.8 0.2 -0.4 0.3 0.3 0.6 -0.1 0.1
8 зернобобов1 -0.8 -0.7 0.8 0.1 -0.7 0.7 -0.8 1.0 0.2 0.4 -0.5 -0.6 -0.6 0.1 -0.2
9 цукров1 буряки 0.0 0.6 -0.2 0.3 -0.7 0.6 0.2 0.2 1.0 0.5 -0.7 -0.7 -0.6 -0.6 -0.6
10 льон-довгунець -0.7 0.0 -0.1 0.9 -0.4 0.8 -0.4 0.4 0.5 1.0 -0.9 -0.9 -0.6 -0.9 -1.0
11 картопля 0.7 0.0 -0.1 -0.8 0.5 -0.9 0.3 -0.5 -0.7 -0.9 1.0 1.0 0.6 0.8 0.9
12 овоч1 0.7 0.0 -0.2 -0.7 0.6 -1.0 0.3 -0.6 -0.7 -0.9 1.0 1.0 0.7 0.7 0.9
13 кукурудза на силос та зелений корм 0.4 0.0 -0.1 -0.4 0.9 -0.7 0.6 -0.6 -0.6 -0.6 0.6 0.7 1.0 0.4 0.5
14 однор1чш трави 0.3 -0.4 0.5 -0.9 0.1 -0.6 -0.1 0.1 -0.6 -0.9 0.8 0.7 0.4 1.0 0.9
15 укюна площа бага-тор1чних трав пось ву минулих роюв 0.6 -0.1 0.2 -1.0 0.2 -0.8 0.1 -0.2 -0.6 -1.0 0.9 0.9 0.5 0.9 1.0
Сумарний ступшь
внутр1шньосистемно! тюноти зв'язку (кореля-ци) окремо взятих 8.8 5.6 6.2 7.9 6.8 10.2 7.0 8.2 7.5 9.5 9.7 10.1 8.0 8.4 9.0
сшьськогосподарських культур (за модулем)
Джерело: власш розрахунки (на основ1 матер1ал1в короткого статистичного зб1рника "Житомирщина у цифрах, 2004". - Житомир: Держкомстат Укра!ни, Головне управлшня статистики в Житомирськш обласп, 2003. - 120 с.)
За даними таблиц можна спостер^ати залежнiсть мiж окремими культурами у процес трансформацi! структури площ сiльськогосподарських культур. Наприклад, при збiльшеннi посiвних площ жита озимого зменшу-ються поЫвш площi ячменю ярого, вiвса, зернобобових та ш. (коефщент ко-реляцп близький до -1), мiж чинниками юнуе щiльний обернений зв'язок; при збшьшенш посiвних площ пшеницi озимо! збшьшуються посiвнi площi
жита oзимoгo, Fpечки, кapтoплi та iн. (кoефiцieнт кopеляцiï близький дo +1) мiж чинниками iснye щiльний ^ямий зв,язoк.
За дiaFpaмoю сyмapн0F0 ступеня внyтpiшньoсистемнoï тiснoти зв'язку (кopеляцiï) oкpемo взятиx сiльськ0F0CП0дapськиx кyльтyp мoжнa видшити Fpyпи сiльськ0F0CП0дapськиx кyльтyp, якi в тpaнсфopмaцiйнoмy пpoцесi ма-ють низьку зaлежнiсть - жит0 0зиме, ячмшь яpий, пpoсo i вис0ку залеж-нiсть - пшениця 0зима, 0вес, ль0н-д0вгунець, кapтoпля, oвoчi, yкiснa пл0ща бaFaтopiчниx тpaв пoсiвy минyлиx po^ (pис. 4).
Haйбiльш активн0му впливу в тpaнсфopмaцiйнoмy пpoцесi тддають-ся пл0шд пiд сiльськ0F0CП0дapськими кyльтypaми, як пpи aльтеpнaтивнoмy вибopi F0CП0дapюючим суб^ктом пoтенцiйнo менш стiйкi (менш ефективт-шi) вiднoснo iншиx кyльтyp, щ0 виpoшyються в Житoмиpськiй oблaстi.
12.00 т
•р ю.оо- п _i i—i
—1 i 1—н—'——'——'——1——1—1 i 1 1 i 1——'——1— 1 ' 1 ' I 1—Н—'—H
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15
Порядковий номер сшьськогосподарських кульур (див. табл. 2.)
Puc. 4. Cумаpнuй cmуniнь внуmpiшньocucmeмнoï mimomu звязку ещ^ема e3nmux
c^^^^^^^^i^i^^^idai^i^^^^ кульmуp
В^довки. З зазначен0г0 вище м0жна зpoбити тaкi висн0вки:
1. Cииеpгiя ек0л0г0-ек0н0м1чн01' системи xлiбopoбствa e стуиенем д0сягнуто1' oитимaльиoï иpичиииo-иaслiдкoвoï кoмyиiкaтивиoï кoивеpгеитиoстi внасль д0к якiсиoï та кiлькiсиoï взaeмoдiï елемент1в систем ек0л0гп i ек0н0м1ки;
2. Пpичииa иaслiдкoвиx екoиoмiчииx явищ, як вщбуваються з xлiбopoбськoю систем0ю, кpиeться не тшьки y влaстивoстяx сам01* системи, а й y вщсутн0с-т звopoтиoгo м0тивац1йн0г0 п0т0ку вщ зoвиiшиix систем, як не сп0нука-ють ïï д0 штенсифжацп poзвиткy;
3. Виpiшеиия иpoблемиoгo питання ст0с0вн0 иpискopеиoгo вiдpoджеиия та poзвиткy системи землеpoбствa, яке e важлив0ю iитегpaльиoю иpoблемoю мaкpoекoиoмiчиoгo piвия, м0жливе чеpез и0силення деpжaвиoгo pегyлю-вання ек0н0мжи aгpapиoгo сектopa. Регулювання тpaнсфopмaцiйниx иpoце-с1в мae бути не сут0 pиикoвим, а д0мшуючим деpжaвним, ефектившсть як0г0 зг0д0м буде незaпеpечнoю. Це 0дн0часн0 вщи0вщатиме ст. 14 К0н-ституцп Укpaïии, де зазначен0, щ0 "земля e иaцioиaльиим багатств0м" та iитеpесaм селян за ум0в деpжaвиoï иiдтpимки та зaxистy;
4. У тpaнсфopмaцiйнoмy иpoцесi видшен0 ^упи сiльськoгoсиoдapськиx куль-тyp, як мають низьку залежшсть - жит0 0зиме, ячмшь яpий, иpoсo i вис0ку залежшсть - пшениця 0зима, 0вес, льoи-дoвгyиець, кapтoиля, 0в0ч1, уксна пл0ща бaгaтopiчииx тpaв и0с1ву мииyлиx po^;
5. За иpoгиoзиими 0цшками д0 2010 p. в pегioиi зменшиться пл0ща piллi (д0 40 % - 55 %), збшьшиться пл0ща кopмoвиx угщь (д0 115 % - 120 %), п0сту-п0в0 стабшзуються ил0щ1 шд бaгaтopiчиими насадженнями (д0 80 % - 90 %).
Перспективою подальших дослiджень е пiзнання властивостей об'екта щодо ширшого використання потенцiйних можливостей землекористування в економiцi хлiборобсько! галуз^ розвитку та удосконалення методiв еколого-еко-номiчно! оцiнки, !! практичного застосування при побудовi нових моделей систем ефективного хлiборобства з врахуванням рiвня екологiчного навантаження.
Л1тература
1. Грабар 1.Г., Ходакчвський С.1., Вознюк О.В., Возна Л.Ю. Синергетика економ1ч-них систем. Житомир, 2003. - 244 с.
2. Добряк Д.С. Канаш О.П. Розумний 1.А. Класифшащя та екологобезпечне використання стьськогосподарських земель. - К.: 13 УААН. - 2001. - 308 с.
3. Наявнють земель та розподш !х по землекористувачах, власниках земл1 та упддях: Стат. зб. - К.: Держкомстат Укра!ни, 2003. - 75 с.
4. РоТк М.В. Сучасш науково обгрунтоваш тдходи до використання земль - К.: Вид-во ХХ1 в1к - "Труд-ГриПол", 2003. - 44 с.
5. Трегобчук В.М., Прадун В.П. Нащональш та репональш прюритети еколопчно! пол1тики Укра!ни// Еколопчнють продукцп АПК: Економша та технология: В.2 т. Т.1/ Зб. статей за матер. М1жнар. наук.-практ. конф. "Економ1чн1 проблеми виробництва та споживання еколопчно чисто! продукцп АПК". - Суми: Козацький вал, 1999. - С. 17-25.
УДК631.618:504 Асист. В.О. Мандрик-НЛТУ Укршни
ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧН1 ПРОБЛЕМИ В1ДТВОРЕННЯ ПОРУШЕНИХ ЗЕМЕЛЬ У КОНТЕКСТ ВИМОГ ЕКОЛОГ1ЧНО1
ПОЛ1ТИКИ
Проаналiзовано актуальнi проблеми рекультивацп порушених вугшьною про-мисловiстю земель в Украшу До уваги взято впливи мiжнародноi i нацюнально'1 еколопчно!' пол^ики, досвiд промислово розвинутих краш св^у.
Ключов1 слова: еколого-економiчнi проблеми, еколопчна полiтика, землекористування, порушенi земл^ рекультивацiя.
Assist. V.O. Mandryk-NUFWTof Ukraine
Ecological and economical problems in development of damage soil in the
context of ecopolicy
The current problems of post-mining land use in Ukrainian coal industry have been analyzed. The international and national environmental policy influences, and industrially developed countries experiences have been taken into account.
Keywords: environmental and economic problems, environmental policy, post-mining land use, land rehabilitation.
Вступ
Украша - одна is найбагатших на мшеральш поклади краш свггу: на ii територи, яка займае тшьки 0,4 % свггово1" суш1, зосереджено 5 % свггових за-паЫв корисних копалин, знайдено 20 000 родовищ мшеральних ресуршв, з них - вщкрито i оцшено понад 9000 родовищ, 97 вид1в мшеральних ресурЫв. За деякими з них Украша посщае перше мюце у свт.
На добування i переробку мшеральних ресурЫв припадае близько од-mei третини виробничих фондiв, 20 % зайнятостi, i 25 % ВНП краши. Видо-бувнi галузi промисловостi домiнують в структурi ВНП Украши, в т.ч. коли у
