CC BY
153УДК 33 332 1
Аванесова Н.Е.*, Сідлецька Я.Г.**
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ СТРАТЕГІЧНОГО РОЗВИТКУ СУЧАСНОГО МІСТА
Аванесова Н.Э., Сидлецкая Я.Г. Теоретические принципы управления стратегического развития современного города. - Статья
В данной статье исследован ряд проблем управления устойчивости развития города, который остается и до сих пор не решен . Недостаточная определенность категорийного аппарата приводит к необходимости дальнейшей разработки теоретических и методологических принципов управления развитием города . Необходимым также является уточнение понятия функций и структуры управления городом, сущность факторов, которые мотивируют выбор модели управления, конкретных методов ее реализации, способных обеспечить результативность в решении проблем развития города. Все эти обстоятельства и обусловили выбор темы исследования . Но на данный момент нет комплексных исследований управления стойкости развития в больших городах, которые бы учитывали традиции и особенности территориального развития и мировой опыт, а также то, что современный большой город, как сложное образование, оказывает существенное влияние на состояние и развитие общества и управленческих процессов, которые происходят в нем .
Ключевые слова: город, управление, стратегическое развитие, стойкость, территориальное развитие, современный город, местное самоуправление, большой город, общество, городское управление
Avanesova N.E., Sidletska Y.G. Theoretical foundations of the modern city strategic development. -
Article
The article investigates a complex of management problems of city stable development that is still not resolved . Insufficient definition of the categorical apparatus leads to the necessity of further improving the theoretical and methodological bases of city development. The definition of the functions and structure of city management, the nature of factors that motivate the choice of model management, specific methods of its implementation that can ensure the efficiency in solving city problems should be clarified. All these factors have influenced the choice of the research topic . Currently there are no comprehensive studies of sustainable development management in big cities, which would consider the traditions and peculiarities of a region and international experience and the fact that a modern big city as a complex entity has a great impact on the development of the society and management processes .
Keywords: management, strategic development, stability, territorial development, modern city, local government, city, society, municipal government
Аванесова Н.Е., Сідлецька Я.Г. Теоретичні засади управління стратегічного розвитку сучасного міста. - Стаття
У даній статті досліджена низка проблем управління стійкості розвитку міста залишається ще й досі не вирішена. Недостатня визначеність категорійного апарату призводить до необхідності подальшої розробки теоретичних і методологічних засад управління розвитком міста. Потребує також уточнення визначення функцій і структури управління містом, сутність чинників, що мотивують вибір моделі управління, конкретних методів її реалізації, здатних забезпечити результативність у вирішенні проблем розвитку міста . Всі ці обставини й зумовили вибір теми дослідження .Але на сьогодні немає комплексних досліджень управління стійкості розвитку у великих містах, які б враховували традиції, та особливості територіального розвитку та світовий досвід,
* Аванесова Ніна Едуардівна - доцент кафедри фінанси та кредит Харківського національного університету будівництва та архітектури, кандидат економічних наук, м . Харків, Україна .
** Сідлецька Я.Г. - студентка 5-го курса ФЕМ Харківського національного університету будівництва та архітектури, м . Харків, Україна .
а також те, що сучасне велике місто як складне утворення здійснює суттєвий вплив на стан і розвиток суспільства та управлінських процесів, котрі відбуваються в ньому.
Ключові слова: місто, управління, стратегічний розвиток, стійкість, територіальний розвиток, сучасне місто, місцеве самоврядування, велике місто, суспільство, міське управління .
Мета роботи полягає в науково-теоретичному обґрунтуванні і розкритті сутності, закономірностей, структуруван-ня, функціонування, еволюції управління та розвитку сучасного міста та виявлення можливостей використання зарубіжного досвіду для сучасної управлінської стійкості розвитку міста.
Об'єктом дослідження є процес управління містом. Предметом дослідження є становлення та розвиток місцевого управління містом
Вітчизняні й зарубіжні вчені В. Ба-баєв, М . Баймуратов, В. Бакуменко, З . Ба-лабаєва, З. Баллейс, В. Бейко, Р. Беннет,
О. Бойко-Бойчук, В . Горбатенко, Р. Драго, М. Корнієнко, В. Куйбіда, Б. Курашвілі, Ю . Кутафін, В. Мамонова, Л . Михайлишин,
Н. Нижник, М . Орзіх, І . Патер, Я. Старцев, Е . Харлоф, С . Хенсел, В . Шаповал, О. Черкасов та інші зробили серйозні спроби теоретичного та практичного вивчення проблематики становлення і розвитку місцевого управління
Викладення основного матеріалу Багатьма вченими були досліджені такі поняття, як «місто», «управління» та «стратегічний розвиток». Для даної статті були обрані найактуальніші обґрунтування термінів, які в результаті представлені у табл . 1 .
Таблиця 1.
Основні терміни та їх характеристика
Термін Характеристика
1 2
1. Місто - це населений пункт, який виконує промислові, управлінські, транспортні, культурні, бізнесові та інші функції, крім сільськогосподарських Г3. с . 71.
2. Місто - особлива територіально-адміністративна, соціально-господарча, соціокультурна форма існування суспільства, деяка універсалія всесвітньої історії, що завжди мала стійкі ознаки, які відрізняли її від доміських поселень Г81.
3. Місто - це крупний населений пункт, жителі якого зайняті головним чином у промисловості та торгівлі, а також у сферах обслуговування, управління, науки, культури . Для міста характерні підвищена щільність заселення та компактність забудов (часто багатоповерхових) Г2, с . 1111.
4 . Управління є першим етапом тактичного рівня в алгоритмі системно-організаційній діяльності . Управління є координуючим, адміністративним, виконавчим рівнем в тактиці Г2, с. 1111.
5. Стратегічне управління пов'язане з аналізом проблем, виявленням крайових умов задач, пошуку оптимальних моделей рішень, забезпечення виконавчими процесорами, ресурсами, програмою дій, в тому числі керівними процесорами чи кадровими управлінцями для тактичного, виконавчого рівня проекту/об'єкта-системи Г4, с. 451.
4 Управління - це процес поєднання ресурсів для досягнення поставленої мети; свідомий вплив людини на різні об'єкти та процеси, що відбуваються в навколишньому середовищі та осіб, які пов'язані з ними, що відбувається з метою надання процесам визначеної спрямованості та отримання бажаних результатів Г4, с . 51.
5. Міське господарство це складна сукупність підприємств, служб, інженерних споруд і мереж, розташованих на території міста і призначених задовольняти повсякденні комунальні, побутові, матеріальні та соціально-культурні потреби жителів міста Складовою частиною міського господарства є житлово-комунальне господарство Г8, с. 651.
б. Господарство сукупність всіх чинників (матеріальних і духовних), які є у розпорядженні людини чи людської спільноти (господаря) і використання яких дозволяє отримувати засоби для виживання. Ведення господарства- господарська діяльність особи, групи, народу, регіону, держави чи світу загалом з метою задоволення особистих чи суспільних потреб Г4, с. 351.
б . Стратегічний розвиток - багатоплановий, формально поведінковий управлінський процес, який допомагає формулювати та виконувати ефективні стратегії, що сприяють балансуванню відносин між організацією, включаючи її окремі частини, та зовнішнім середовищем, а також досягненню встановлених цілей Гб, с . 51.
Проблеми управління міським господарством, здійснення раціональної міської політики, вдосконалення методів і форм управління містом досліджували у різний час, серед інших важливих питань, окремі українські та зарубіжні вчені: Р.В . Бабун, Б . Бергер, Х . Берр, В . С . Вішаренко, В. В. Владіміров, В. В. Галишевська, Ю. Ю. Галя-мов, Р. Грац, В .С . Занадворнов, Г. П . Кривоногов, В . Л . Лавриненко, Е . Маркварт, В.С . Нечипорен-ко, А.П. Осітнянко, В .К . Попов, Б . М . Рахой, В. В. Сосновський, В .М . Стеняєв, Д. М . Стечен-ко, В . В. Таболін, Л .М . Шутенко, С .Н. Юркова та ін Однак засновником досліджень проблематики міста на теренах колишнього СРСР, його господарських та управлінських структур без перебільшення можна вважати Л .А. Веліхова.
Найбільшого поширення тематика управління містом дістала у 80-ті рр . ХХ ст. у зв'язку зі спробами осмислення науковцями проблем урбанізації (В. Н. Бутягін, П.І. Дубровін, Ю. Пивоваров, Дж. Форрв-стер та ін . ). Тоді ж з’являються і перші системні праці (М .В . Посохін, О. Д. Цвіркун та ін.), розпочинається детальне вивчення механізмів регулювання міського розвитку (М.В. Борщевський, Б. Гірт та ін. ). Водночас накопичення теоретичного і практичного досвіду дає змогу докорінно переглянути методики розробки комплексних і генеральних планів територіального та соціально-економічного розвитку міст.
Останнім часом значно посилилась увага дослідників до системних характеристик великих міст (В С Боголюбов, Т Кернс, С. П . Курдюмов, Ю.С. Попков, В. І . Ресін, Т Сааті) .
Проблеми ефективності міського управління в нашій країні суттєво актуалізуються у зв’язку з розпочатим процесом реформування місцевого самоврядування (А.О. Білоус, В.І. Борденюк, В. Гізевіус, В І Голованов, В Б Дзюндзюк, В М Кам-по, С В Корольов, В В Кравченко, Ю. П . Лебединський, О. Оффердал, М . В. Піт-
цик, К. Плоккер, Х. Пюндт, В.П. Рубцов, М.А . Сіара-Деккер, О.Ф. Фрицький, Е. Хар-лоф, Г. Холліс, Г. Шоллер та ін. ) [1].
Технічний прогрес охопив і міську сферу управління Застосуванню новітніх технічних засобів, зокрема і в управлінні містом, присвячено роботи С Венкати, В .Д . Курушина, П. Перроуна, Дж . Чаганті та ін . Зміна поглядів на муніципальну систему управління, її вдосконалення провідним управлінським інструментарієм, зокрема проектного менеджменту (Н І Ільїн, І Г Лук-манова та ін. ), призвела до появи нових перспективних програм і проектів . Проблемам удосконалення кадрового потенціалу місцевого самоврядування та підготовки управлінських кадрів нового покоління присвячені праці та методичні розробки В. В. Бондаренка, А.О . Гошка, В .М . Князєва, В. І . Лугового, Н . Р. Нижник, О .С. Пономарьо-ва, О Г Романовського, Л Л Товажнянсько-го, В .Г. Яцуби та ін .
Зазначені питання розглянуті в працях засновників та представників окремих наукових шкіл, що вже подолали етап становлення у сфері науки державного управління, а саме: В Б Авер’янова, В Д Ба-куменка, В . М. Вакуленка, Б. М. Данилиши-на, В В Корженка, Ю П Лебединського,
0.Ю. Лебединської, П. І. Надолішнього, Г.С. Одінцової, В.А. Ребкала, В.М. Рижих,
1.В. Розпутенка, С .М . Серьогіна, В .П. Троня, В В Цвєткова, Ю П Шарова
Стійкість розвитку міста здійснюється на основі раціонального використання всього міського ресурсного потенціалу до вирішення міських проблем, до поліпшення умов життя громадян, що веде до збалансованого екологічного і соціально-економічного розвитку, включаючи фактори внутрішнього та навколишнього середовища
Загалом з поняттям «стійкий розвиток» асоціюються поняття про розвиток збалансований, стабільний, сталий (останній прийнято вживати на сьогодні в Україні) [5, с. 5-18].
Комітет стратегічного розвитку м. Гранд Каш (Канада) визначає стратегію розвитку як «. . . важливий крок у бік сприяння економіці, відповідності зростаючій конкуренції і економічним тенденціям на світовому рівні, узгодженості дій з довгострокової стратегії економічного розвитку, яка враховує як конкурентоздатну позицію співтовариства, так і потреби малого бізнесу й промисловості . Унікальне партнерство муніципальних і місцевих груп розвитку, приватного і державного секторів може сформувати вичерпну і адекватну потребам співтовариства програму вдосконалення і економічного розвитку комуни» [7, с. 35].
Для того щоб забезпечити сталий розвиток, підвисити свою конкурентоздатність, містам України необхідно знайти своє
особливе місце в структурі розподілу праці на рівні конкретного регіону та країни і цілому, визначити свої переваги та недоліки, встановити конкретні цілі розвитку, принаймні за трьома основними напрямами: економічний, соціальний, екологічний
Під час проведення дослідження стратегічних планів розвитку міст було розглянуто Мюнхенську Міську Стратегію Розвитку («Перспектива Мюнхена»), яка представляє собою систему цілей. «Перспектива Мюнхена» ставить за мету довгостроковий розвиток міста та висуває на перший план економіку, екологію та соціальну сферу На основі цієї стратегії було запропоновано стратегічний план розвитку міста Харкова, що включає конкретні стратегічні направлення Він представлений на рис. 1.
Рис. 1. Стратегічний план розвитку міста Харкова.
Дослідження стратегічних програм розвитку міст у різних країнах світу дозволяє зробити ряд узагальнюючих висновків і сформулювати пропозиції для органів місцевого самоврядування міст України
Для досягнення стійкого розвитку малих міст в Україні необхідно врахувати також особливості соціального середовища та політичної культури,
визначити стратегічні узгоджені цілі, сформувати політичні пріоритети держави, встановити досить жорсткі рамки для управління реформами, впровадити партнерські відносини з громадськістю та дієві механізми суспільного моніторингу, обговорення та аналізу вже досягнутих результатів .
Отже, аналіз здійснений в рамках даного дослідження свідчить про те, що
успішність та високий рівень сталого розвитку міста забезпечуються завдяки системності безперервного використання в управлінській практиці з використанням необхідних інструментів стратегічного управління та дієвої співпраці трьох секторів - місцевої громади, влади й підприємницьких структур
Також стратегічне управління як спільна праця громади над визначенням власного кращого майбутнього та його досягненням ефективно сприяє самоусвідомленню громади та її згуртуванню [10, с. 25].
Отже, можна стверджувати, що теоретичне обґрунтування стратегічного управління щодо розвитку сучасного міста має значний вплив на місто в цілому та визначає не тільки ефективність змін, а й раціональне використання природних сил що здійснюються в країні, та має прямий вплив на розвиток держави у цілому
Така тенденція притаманна не лише Україні, світові процеси глобалізації та регіоналізації призводять до загального зростання ролі територій, зокрема великих міст, у сучасному розвитку.
Список літератури
1 . Бабаєв В. М. Підвищення ефективності управління великим містом у структурі державного управління: дис. д-ра з держ . упр .: 25.00. 04 / Національна академія держ . управління при Президентові України . -К . , 2004.
2. Большая советская энциклопедия. / Гл ред А М Прохоров Третье издание
Т7 . - М . : Изд-во «Советская энциклопедия», 1972,- 606 с.
3 . Кравченко В.І ., Паливода К .В. Житлове будівництво і розвиток міст / В .І . Кравченко, К. В. Паливода. - К .: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2006 - 117 с
4. Мельник Л. Г. Экономика предприятия : учебное пособие / Под общ ред д э н , проф . Л . Г. Мельника. - Сумы : ИТД «Университетская книга», 2002 - 632 с
5 . Пушкар З., Пушкар Б . Стратегічне планування регіонального розвитку / З . Пушкар, Б . Пушкар / / Українська наука: минуле, сучасне, майбутнє. - 2011. - Випуск 13 . - С 14- 19 .
6 . Шершньова З .Є. Стратегічне управління: підручник / З Є. Шершньова. - 2-ге вид. , перероб. і доп . - К . : КНЕУ, 2004. - 699 с.
7. Шпильова В.О . Аналіз соціально-економічного розвитку регіону / В .О. Шпильова // Вісник ЖДТУ: Економічні науки -2010 . - № 3 (ч . 1) (53). - С. 209-213.
8. Галіч З. Енциклопедія «Кругосвіт» / [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www. krugosvet. ги.
9. Жихаревич Б.С. Территориальное стратегическое планирование: основные понятия / Б С Жихаревич // Стратегическое планирование экономического развития: 35 лет канадского опыта / под ред . Дж . Бэй-тера, Б С Жихаревича, Н А Лебедевой -СПб : Междунар центр соц -экон исследований “Леонтьевский центр”, 2004. - 288 с.
10. Эмерсон Д. Университет как фактор местного экономического развития / Д Эмерсон // Стратегическое планирование экономического развития: 35 лет канадского опыта - С 138
□ □ □
