Теоретичні передумови визначення жорсткості пелюсткових інструментів Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УкраГнський державний лкотехшчний унiверситет

Лiтература

1. Мусхелишвили Н.И. Некоторые основные задачи математической теории упругости. - М.: Наука, 1966. - 707 с. _

УДК 674.055:621.925 Астр. С.В. Зубик - УкрДЛТУ

ТЕОРЕТИЧН1 ПЕРЕДУМОВИ ВИЗНАЧЕННЯ ЖОРСТКОСТ1 ПЕЛЮСТКОВИХ1НСТРУМЕНТ1В

Визначенi параметри, що характеризують жорстюсть пелюсткових шструменпв.

Doctorate S. V. Zubyk - USUFWT

Theoretical inflexibility determination preconditions of fan-shaped instruments

Definite parameters characterizing inflexibility of fan-shaped instruments.

Найважлившими показниками, що характеризують яюсть обробки профшьних поверхонь е шорстюсть i рiвномiрнiсть обробки.

Шорсткiсть поверхш залежить вiд кiлькостi матерiалу, що зшмаеться i визначаеться характеристиками шструмента та обладнання, оброблювано! деталi, режимними параметрами. Шар матерiалу, що зшмаеться е незначним, особливо, коли попередня обробка проводилась високояюсними стругальни-ми шструментами. Тобто шлiфування мае своею метою згладити поверхню, очистити ii вiд пороху, зняти слiди вщ притискних валкiв. Рiвномiрнiсть обробки поверхонь необхвдна для збереження профшю поверхнi деталi; визначаеться видом та характеристиками шструмента.

Для обробки профшьних поверхонь ушверсальними в застосуванш е пелюстковi круги. Пiд час роботи вони деформуються в радiальному напрямi на деяку величину u, при цьому знiмаеться шар матерiалу товщиною h. По-трiбно визначити умови, за яких можна буде зняти мшмально необхщний шар матерiалу hMiH, для отримання задано! шорсткосл та забезпечення рiвно-мiрностi обробки. Величину hMiH можемо визначити експериментальним шляхом. Вона залежить [1, 2] ввд жорсткостi iнструмента Cr (величини деформа-ци u), його зернистоста z, зусилля притискання шструмента до деталi Pk, ре-жимних параметрiв, породи деревини iнших чинниюв, вплив яких виразимо як суму коефщентав Е^:

hmin = f (Cr,Pk, P,Z, E (1)

З перерахованих чинникiв yci, OKpiM показника жорсткостi, вiдносимо до контрольованих чи контрольованих i керованих.

Жорстюсть iнструмента е мiрою його деформативносп пiд дieю зусилля притискання. Жорстюсть пелюсткового iнструмента як единого цшого важко визначити, вона залежить [1, 2] ввд жорсткостi пелюстюв: виду мате-рiалу основи, абразиву, зв'язуючого матерiалу; щiльностi iнструмента: розмь рiв i кiлькостi пелюсткiв. Можемо припустити [1], що величина деформаци

160

Сучасш теоретичнi розробки в деревообробному i меблевому виробництвах

Науковий в1сник, 2002, вип. 12.5

круга в сташ спокою обернено пропорцшна кiлькостi пелюсткiв n та ïx жорсткостi jr:

u = aPk/jrn, (2)

де a - коефщент пропорцiйностi.

Використовуючи формулу (3) [2, ст. 8] можемо визначити жорстюсть iHCTpyMeHTa в станi спокою:

Р„

2R,

1 ^ I П ф0

Фо -cos Фо1п1§| 4+у

(3)

Величина деформаци круга пов'язана з величиною ф0 залежнiстю:

Фо = arccosi

(1 - VRo )'

(4)

де R0- pадiус iнстpумента.

Шд час роботи виникають вiдцентpовi сили, яю збiльшують жорст-кiсть шструмента. Тому для визначення жоpсткостi пелюстка можемо вико-ристати вирази (5) або (6) [3, ст. 174], пpиpiвнюючи пpавi частини piвнянь (5) або (6) та (2):

>-1

nRo 4q 0

Ro E

nRo q

(3 + ^)(l + 2ф2 )-(i + 3д) ' 8

2Р к 1+ Ф2 nRo 1 -ф2

(5)

(6)

Поданi вирази можна пропонувати для використання при виконант експериментальних дослiджень пелюсткових крупв.

Лiтература

1. А.С. №1556887 (СССР). Лепестковый полировальный круг/ А.Д. Голяев, Л.А. Штейн-гарт - Заявл. 12.11.87. кл. B24 D 13/04;

2. Щеголев В.А., Уланова М.Е. Эластичные абразивные и алмазные инструменты. -Л.: Машиностроение, 1977. - 184 с.

3. Зубик C.B., Матвеев Е.М. Теоретичш дослщження еластичних абразивних шстру-менпв// Науковий вюник: Зб. наук-техн. пр. - Львiв: УкрДЛТУ. - 2001, вип. 11.4. - С. 174178.

E

u

УДК 548.736 Ст. наук. спмроб. В.В. Олшник, д-р х1м. наук; ст. викл.

НЛ. Пандяк, канд. хгм. наук; доц. М.Ф. Федина, канд. х1м. наук - УкрДЛТУ

СИНТЕЗ ТА РЕНТГЕНОГРАФ1ЧНЕ ДОСЛ1ДЖЕННЯ КОМПЛЕКС1В ТРИФТОРМЕТИЛСУЛЬФОНАТУ М1Д1(1) З АЛ1ЛТ1ОСЕЧОВИНОЮ

Описано методики синтезу двох комплекав трифторметилсульфонату мвд (I) з алiлтiосечовиною. Рентгенографiчним дослiдженням (методи Лауе та Вейсенберга) визначено симетрто та параметри кристалiчних Граток одержаних кристалiв.

3. Ф1зико-х1м1чш методи дослщження нових матер1ал1в

161