CC BY
56
Отже, правильно оргашзована консультащя допомагае студентам подолати труднощ^ яю виникли при самостшному опрацюваннi матерiалу. Консультування вельми корисне i для студенпв, якi усшшно навчаються, але мають намiр поглибити i розширити знання. Викладач у цьому випадку мае порадити, яку наукову лтературу слiд використовувати, як И краще опрацювати i використати. Достатня кшьюсть консультацiйних годин сприяе всебiчному, творчому i ефективному вивченню базових морфологiчних дисциплiн, зокрема, анатомп людини.
1. Артемова Л. В. Педагопка i методика у вищш школ1 / Л. В. Артемова // - К.: Академвидав, - 2008. - 304 с.
2. Гура О. I. Вступ до спещальносп. Педагопка у вищш школ1 / О.1. Гура // - К.: Академвидав, - 2005. - 340 с.
3. Лозниця В. Форми оргашзацп навчання у вищш школ1 / В. Лозниця // - Психолопя i педагопка. - К.: Психолопя i педагопка, - 2000. - С. 280-298.
4. Мешко Г. М. Вступ до педагопчно! професп: навч.поабник / Г.М. Мешко // - К.: Академвидав, - 2010. - 115 с.
5. Нагаев В. М. Методика викладання у вищш школ1 / В.М. Нагаев // - К.: Академвидав, - 2007. - 13 с.
6. Ортинський В. Л. Педагопка вищо! школи / В.Л. Ортинський // - К.: Центр учбово! л1тератури, - 2009. - 472с.
7. Фщула М. М. Педагопка: навч. поЫбник для студенев вищ. пед. заклад1в осв1ти / М. М. Фщула // - К.: Академвидав, -2000. - 528 с.
КОНСУЛЬТАЦИЯ - АКТИВНАЯ ФОРМА ИЗУЧЕНИЯ АНАТОМИИ ЧЕЛОВЕКА Попадинец О. Г.
На кафедре анатомии человека внедрены подходы к организационно-методическому обеспечению учебного процесса с использованием педагогических приёмов, конечной целью которых есть формирование стойкой сознательной мотивации на изучение не только программного материала, но и дополнительного, привить интерес к анатомии и медицине в целом. Такая форма минимизирует возможность получения положительной оценки знаний студентами, которые привыкли заниматься несистематически, а от случая к случаю, и повышает меру их ответственности. Работать в таком режиме сложно и требует больших потерь времени, но результаты обнадёживают.
Ключевые слова: анатомия человека, организационно-методическое обеспечение.
CONSULATATION - ACTIVE FORM OF HUMAN ANATOMY STUDY Popadynets O. H.
At the chair of Human Anatomy the approaches to organizational-methodical methods of the learning process, using teaching methods, whose ultimate goal is to form a stable conscious motivation to study not only the curriculum material, but also additional one, to instill an interest in anatomy and medicine in general, were implemented. Such form minimizes the possibility of a positive assessment of students' knowledge who are not systematically used to study, but from time to time, and increases the extent of their responsibility. Work in this mode is difficult enough and needs a lot of effort, but the results are encouraging.
Key words: Human Anatomy, organizational-methodical support.
Стаття надшшла 9.10.2014 р.
УДК 611.831
ТЕОРЕТИЧН1 ПЕРЕДУМОВИ ДО ВИВЧЕННЯ ПЕРИФЕРИЧНО1 НЕРВОВО1 СИСТЕМИ:
ЧЕРЕПН1 НЕРВИ
У вищш школ1 при усному викладанш навчального матер1алу в основному використовуються словесш методи навчання. Серед них важливе мюце займае лекщя. Лекцшш заняття дають систематизоваш основи наукових знань з дисциплши, розкривають стан i перспективи розвитку вщповщно! галуз1 науки i техшки, концентрують увагу слухач1в на найбшьш важких, вузлових питаннях, стимулюють !х активну тзнавальну д1яльшсть i сприяють формуванню творчого мислення. Нав1ть у вк новпшх шформацшних технологш лекцп залишаються одшею з провщних форм навчання в медичному вуз1. Детальне вивчення анатомп периферично! нервово! системи необхщне майбутшм лжарям незалежно вщ !х спещал1зацп.
В лекцп представлеш особливост1 топографп черепних нерв1в, !х розвиток, описаш обласп шнервацп та клш1чш аспекти уражень окремих нерв1в.
Kjik)40bí слова: периферична нервова система, черепш нерви, лекщя.
У вищш школi при усному викладанш навчального матерiалу в основному використовуються словесш методи навчання. Серед них важливе мюце займае лекщя. Слово «лекщя» мае латинський коршь «lection» - читання [4]. Лекцшш заняття дають систематизоваш основи наукових знань з дисциплши, розкривають стан i перспективи розвитку вщповщно! галузi науки i техшки, концентрують увагу слухачiв на найбшьш важких, вузлових питаннях,
стимулюють lx активну шзнавальну дiяльнiсть i сприяють формуванню творчого мислення. Навт у BiK новiтнix iнформацiйниx теxнологiй лекци залишаються однieю з провiдниx форм навчання в медичному вузi. Детальне вивчення анатоми периферично1 нервово1 системи необхщне майбутнiм лiкарям незалежно вщ i'x спещалiзащl.
Мета лекци - висв^лення особливостi будови, топографiя та зони шнерваци черепних нервiв. У деяких джерелах досить часто використовусться термш «черепно-мозковi нерви», але зпдно нов^ньо1 анатомiчноl номенклатурi, яка прийнята у Сан-Пауло у 1997 рощ термш визначено як Nervi craniales — черепш нерви. Ix позначають римськими цифрами, кожен з них мае особисту назву [2, 3].
Розвиток черепних нерв1в. Нюxовi i зоровi нерви розвиваються з випинань переднього мозкового мixура i складаються з аксонiв нейронiв, якi розташовуються у слизовiй оболонцi порожнини носа (орган нюху) або в ситавщ ока. Iншi чутливi нерви утворюються шляхом виселення з несформованого головного мозку молодих нервових клiтин, вщростки яких утворюють чутливi нерви або чутливi (аферентнi) волокна змiшаниx нервiв. Руxовi черепнi нерви сформувалися з рухових (еферентних) нервових волокон, як е вiдростками клiтин рухових ядер, що залягають в стовбурi головного мозку. Формування черепних нервiв у фiлогенезi пов'язано з розвитком вюцеральних дуг i lx поxiдниx, оргашв чуття. Черепнi нерви, як i спинномозковi, мають ядра (скупчення шро! речовини): соматичнi чутливi (вiдповiднi задшм рогам иро1 речовини спинного мозку); соматичш руxовi (вiдповiднi переднiм рогам) i вегетативнi (вiдповiднi боковим рогам). Вегетативш можна роздiлити на вюцеральш руxовi i чутливi, причому вюцеральш руxовi iннервують не тiльки гладку мускулатуру, але i забезпечують трофшу скелетних м'язiв [1, 8].
Характеристика черепних HepBiB. I, II та VIII пари черепних нервiв тюно пов'язанi з органами чуття, тому lx доцiльнiше розглядати у вщповщних роздiлаx [9].
III пара - окоруховий нерв. Вiн бере початок вщ рухових ядер, розташованих в покришцi середнього мозку на рiвнi верxнix горбкiв. Нерв виходить в мiжнiжковiй ямцi з медiальноl поверxнi нiжки мозку, входить в бiчну стiнку печеристого синуса i через верхню очну щiлину потрапляе в очну ямку. Тут вш дшиться на верхню i нижню гшки. Зони шнерваци: м'яз, що шдшмае верхню повiку, верхню, медiальна та нижня прямi та нижня коса м'язи очного яблука. Окоруховий нерв мютить парасимпатичнi волокна, як починаються в його додатковому ядрi i по сполучно1 гiлки проходять в вшчастий ганглiй. Вiд кттин цього ганглiя отримують iннервацiю сфшктер зiницi i вiйковий м'яз ока. При повному ураженш окорухового нерва спостерпаеться наступна патологiя: 1. птоз. 2. розбiжна косоокiсть 3. Мiдрiаз 4. Погiршуеться зiр на близью вщсташ через паралiч акомодаци 5. Неможливють руху очного яблука вгору i всередину.
IV пара - блоковий нерв, найтонший з черепних нерв. Вш починаеться вiд ядра, що лежить в покришщ середнього мозку на рiвнi нижнix горбюв, виходить на заднiй поверxнi мозкового стовбура, огинае шжку мозку, йде в стшщ печеристого синуса i через верхню очну щiлину проникае в очну ямку, iннервуе верхнш косий м'яз очного яблука. Особливост ураження блокового нерва: вiдзначаеться легка косоокють з поворотом очного яблука вгору i досередини, що супроводжуеться дво1нням в очах при поглядi в сторону уражено1 м'язи (при поглядi вниз).
V пара - тршчастий нерв, який е головним чутливим нервом голови. Вш виходить з мозку на межi моста i середньо1 мозочково1 нiжки. Вш мае бiльш товстий чутливий i бiльш тонкий руховий корiнцi. Волокна чутливого коршця е вiдростками нейрошв трiйчастого ганглiя, який лежить на шрамщ скронево1 кiстки в особливш порожнинi, утворено1 розщепленням твердо1 мозково1 оболонки. Цi волокна закiнчуються в мостовому ядрi та в ядрах спинномозкового та середньомозкового шляxiв трiйчастого нерва. Волокна рухового корiнця починаються вщ рухового ядра трiйчастого нерва, розташованого в мосту. Вiд тршчастого вузла (Гасера вузол) вiдxодять три головш гiлки нерва - очний, верхньощелепний, нижньощелепний нерви. Очний нерв чисто чутливий. Вш дае три гшки - ^зний, лобовий i носовiйковий нерви, якi проходять через верхню очну щшину. Слiзний нерв шнервуе шкiру латерального кута ока i кон'юнктиву, вiддае секреторнi гшочки до слiзноl залозi. Лобовий нерв розгалужуеться в шкiрi чола, верхньо1 повiки i слизово1 оболонки лобово1 пазухи. Носовiйковий нерв вiддае довп вiйчастi нерви очному яблуку. Вщ нього в порожнину носа йдуть переднiй i заднiй решiтчастi нерви, що шнервують слизову оболонку порожнини носа, а також шюру спинки носа. Його кшцева гiлка - шдблоковий нерв розгалужуеться в шкiрi медiального кута ока i шнервуе ^зний мiшок.
Верхньощелепно1 нерв також е чутливим, вш проходить через круглий отвiр в крилоподiбно-пiднебiнну ямку, по^м - в очну ямку i, пройшовши пiдорбiтальний канал, виходить шд назвою пiдочного нерва на передню поверхню обличчя; де шнервуе шюру щоки, нижньо1
повши, верхньо! губи, крила носа. Вщ верхньощелепного i пiдорбiтального нервiв вiдходять верхш альвеолярнi нерви до зубiв верхньо! щелепи i ясен. Виличний нерв шнервуе шкiру латерально! частини обличчя. Крилоподiбно-пiднебiннi нерви йдуть вiд верхньощелепного нерва до крилоподiбнi-пiднебiнного ганглiю. Нерви, що вiдходять вiд крилоподiбнi-пiднебiнного ганмя, мiстять симпатичнi i парасимпатичнi волокна. Нижньощелепний нерв - змiшаний. До його складу входять чутливi i руховi волокна Вiн проходить через овальний отвiр i вiддаe гшки до всiх жувальних м'язiв. До чутливих гшок належать: щiчний нерв; вушно-скроневий нерв, якiй iннервуe шюру скронево! областi i частину вушно! раковини; язичний нерв до слизово! оболонки кiнчика i спинки язика. Змшаний склад мае нижнiй альвеолярний нерв, який проходить в каналi нижньо! щелепи i розгалужуеться в шкiрi пiдборiддя, шкiрi та слизовш оболонцi нижньо! губи. Гiлки нижньощелепного нерва пов'язанi з вегетативними ганмями, вушно-скроневий нерв - з вушним ганглiем, з якого отримуе парасимпатичну iннервацiю привушна залоза, а язичний нерв - з шднижньощелепним гангтем, що дае iннервацiю пiднижньощелепно!' i пiд'язиково!' залозам [7].
VI пара - вщвщний нерв. Вш мае рухове ядро у верхньому вщдш ромбоподiбно! ямки, виходить з мозку мiж краем моста i пiрамiдою довгастого мозку, проходить через печеристий синус до верхньо! очноямково! щшини, iннервуе зовнiшнiй прямий м'яз ока. При ураженш VI черепного нерва обмежуються рухи очного яблука назовш, можлива тенденцiя до повороту його всередину - косооюсть, що сходиться.
VII пара - лицевий нерв. Вш утворений руховими волокнами, що беруть початок вщ рухових ядер, яю розташоваш в мосту. До складу лицьового нерва входить промiжний нерв (синошми - нерв Врюберга, нерв Саполiнi, XIII пара черепних нервiв), який мiстить чутливi смаковi i секреторнi парасимпатичнi волокна. Першi е вiдростками нейронiв вузла колшця i закiнчуються в ядрi одиночного шляху разом з смаковими волокнами язикоглоткового i блукаючого нервiв. Другi беруть початок вiд верхшх слиновидiльних ядер, що лежать поруч з руховим ядром лицьового нерва. Нерв виходить з мозку в мостомозочковому куп i вступае у внутршнш слуховий прохщ, звiдки переходить в лицьовш канал скронево! юстки. Тут починаеться великий кам'янистий нерв. Вш виходить з пiрамiди скронево! юстки через розтвiр каналу великого кам'янистого нерва, лягае в однойменну борозну i виходить з порожнини черепа через рваний отвiр. Далi цей нерв вступае в крилошднебшну ямку (до крилошднебшного вузла). Частина шслявузлових волокон з'еднуеться з виличним нервом (iннервують слiзну залозу), шша частина - залози неба, носово! порожнини. Барабанна струна е кшцевий гiлкою промiжного нерва. Вона вщходить вiд стовбура лицьового нерва дещо вище шилососкоподiбного отвору, покидае череп через кам'янисто-барабанну щшину, прямуе донизу i пiд гострим кутом входить в язичний нерв. Частина волокон барабанно! струни, що входять до складу язичного нерва, прямуе до шднижньощелепного i тд'язикового вузлiв в складi передвузлових гiлок (iннервацiя слинних залоз), а шша частина досягае слизово! оболонки спинки язика (мютить смаковi волокна - солодке, кисле, солоне). Лицьовий нерв виходить з скронево! юстки через шилососкоподiбний отвiр i входить в привушну залозу, утворюючи в нiй сплетiння. Вщ цього сплетення гiлки лицьового нерва вiялоподiбно розходяться по обличчю (велика гусяча лапка) та шнервують все мiмiчнi м'язи, а також задне черевце двочеревцевого i шилопiд'язикового м'язiв. Шийна гiлка лицьового нерва розгалужуеться в шдшюрному м'язi ши!.
Патолопя лицьового нерва веде до периферичного паралiчу або парезу мiмiчних м'язiв, при цьому розвиваеться асиметрiя обличчя: очна щшина широка, вiдсутнi або виявляються рiдкiсними мигальнi рухи (тест мигання). При спробi наморщити лоба шюрш складки на цiй сторош не утворюються («полiрований» лоб). При роздуванш щiк повiтря виходить з кута рота на сторош ураження, при диханнi щока на тш же сторонi «парусить» [1, 10].
IX пара - язикоглотковий нерв. Ядра: рухове подвшне ядро, спшьне з блукаючим нервом, i ядро одинокого шляху, спшьне з лицьовим i блукаючим нервами. Парасимпатичш волокна беруть початок в нижньому слиновидшьному ядрi. Язикоглотковий нерв виходить з довгастого мозку позаду оливи i покидае порожнину черепа через яремний отвiр. Вiн утворюе верхнiй i нижнiй чутливi ганглi!. Вiд його нижнього гантя вiдходить барабанний нерв, який утворюе сплетшня в барабаннш порожнинi. Барабанний нерв мiстить парасимпатичш волокна, яю прямують до вушного ганглда. Далi язикоглотковий нерв вщдае глотковi, мигдаликовi i язичнi гшки. Останш iннервують слизову оболонку кореня язика. IX пара i !! гiлки утворюють сполуки з ушно-скроневим, лицьовим, блукаючим нервами, внутршшм сонним сплетiнням.
X пара - блукаючий нерв, що мае саму велику область шнервацп. Вш е головним парасимпатичним нервом внутршшх органiв, а також проводить бшьшу частину аферентних волокон з оргашв, в яких розгалужуеться. Ядра: подвшне ядро, ядро одиночного шляху i дорсальне (парасимпатичне) ядро в довгастому мозку. Нерв виходить кiлькома коршцями позаду оливи разом з язикоглотковим нервом i проходить через яремний отвiр, де знаходяться його верхнш i нижнiй ганглп. На ши! блукаючий нерв йде в складi судинно-нервового пучка. Вушна гiлка цього нерва шнервуе шкiру зовнiшнього слухового проходу i вушно! раковини. Вщ шийно! частини блукаючого нерва вщходять глотковi гiлки, верхня i нижня шийнi серцевi гiлки i верхнш гортанний нерв. У груднш порожниш вiд блукаючого нерва бере початок поворотний гортанний нерв, який шдшмаеться на шию i продовжуеться в нижнш гортанний нерв. Симптоми ураження язикоглоткового i блукаючого нервiв: порушення смаку на заднiй третинi язика. Анест^я гортанi, глотки, м'якого шднебшня на боцi ураження Зниження глоткового i пiднебiнного рефлексiв на бощ ураження. Периферичний паралiч м'якого шднебшня, гугнявий вiдтiнок голосу. Парасимпатична денерващя внутрiшнiх органiв на сторонi ураження десято! пари черепних нервiв [11].
XI пара - додатковий нерв, який починаеться вщ рухового ядра, розташованого в нижнш частиш довгастого мозку i першому-четвертому шийних сегментах спинного мозку. Вщповщно вш мае черепш i спинномозковi корiнцi, яю об'еднуються в стовбур нерва. Останнш проходить через яремний отвiр i дiлиться на внутрiшню i зовшшню гiлки. Внутрiшня гiлка приеднуеться до блукаючого нерва, що вона мютить волокна, що у рухово! шнервацп глотки i гортанi. Зовнiшня гшка iннервуе грудино-ключично-соскоподiбний i трапецiеподiбний м'язи; вона часто з'еднуеться з шийним сплетенням. При ураженнi нерва спостерпаеться периферичний паралiч цих м'язiв. З часом наступае !х атрофiя, яка веде до асиметрп, при цьому плече на сторош ураження приспущено, нижнш кут лопатки вщходить вщ хребта «крилоподiбна» лопатка). Утрудненi «потиск плечем» i можливiсть пiдняти руку вище горизонтального рiвня. При двосторонньому ураженш XI черепного нерва вщзначаеться тенденцiя до звисанням голови на груди.
XII пара - шд'язиковий нерв, що е руховим нервом язика. Його ядро лежить в нижньо! дшянщ ромбовидно! ямки. Коршщ пiд'язикового нерва виходять з довгастого мозку мiж пiрамiдою i оливою. З порожнини черепа нерв проходить через шд'язиковий канал потилично! юстки, розташовуеться на ши! позаду заднього черевця двочеревцевого м'язу, перетинае зовш зовнiшню сонну артерiю i входить в мускулатуру язика, де роздшяеться на сво! кiнцевi гiлки. Пщ'язиковий нерв вiддае сполучну гiлку до шийного сплетенню, яка приймае участь в формуванш шийно! петт. При ураженш XII черепного нерва настае периферичний паралiч або парез однойменно! половини язика, при цьому язик в порожниш рота змщуеться в здорову сторону, а при висовуванш з рота вщхиляеться в сторону патолопчного процесу (язик «показуе на вогнище»). Вiдбуваеться це у зв'язку з тим, що т. genioglossus здорово! сторони виштовхуе гомолатерально половину язика вперед, тодi як паралiзована його половина вiдстае. М'язи паралiзованою боку з часом атрофуються, стоншуються, при цьому змшюеться рельеф язика на враженому бощ стае складчастим, «географiчним» [5, 6].
Для бшьш глибокого дослiдження окремих черепних нервiв застосовують спецiальнi iнструментальнi методики. Певне дiагностичне значення в дослiдженнi внутршньочерепних процесiв i судинних мальформацiй, як викликають стиснення та змiщення черепних нервiв, мае вертебральна та каротидна ангiографiя. Однак, бiльш iнформативно! е комп'ютерна томографiя, яка дозволяе вiзуалiзувати окремi нервовi стовбури, дiагностувати пухлини та iншi патологiчнi змiни [9].
В лекцп представленi особливост топографi! черепних нервiв, описанi област iннервацi! та клiнiчнi аспекти уражень окремих нервiв.
1.Борзяк Э. И. Анатомия человека: в 2-х т. / Э.И. Борзяк, Э.И., В.Я. Бочаров, Л.И. Волкова [ и др.] // - М.: Медицина, -1986.
2.Бобрж I. I. Мiжнародна анатом1чна номенклатура / I. I. Бобрж, В. Г. Ковешшков // Укра!нський стандарт.- Ки!в: Здоровя, - 2001.- 328с.
3.Гайворонский И.В. Нормальная анатомия человека / И.В. Гайворонский // - СПб: Спец. Лит., - 2000. - Т. 1. - 560 с.
4. Жданов Д. А. Лекции по функциональной анатомии человека / Д.А. Жданов // - М.: Медицина, - 1979. - 316 с.
5.Краев А. В. Анатомия человека: в 2-х т. / А. В. Краев // - М.: Медицина, - 1978.
6. Матещук-Вацеба Л. Р. Нормальна анатом1я / Л. Р. Матещук-Вацеба //- Льв1в: Поклик сумлшня, - 1997. - 269 с.
7.Михайлов С. С. Анатомия человека / С. С. Михайлив, Л. Л. Колесников, В. С. Братанов [и др.] // - М.: Медицина, -1999. - 736 с.
8.Привес М. Г. Анатомия человека / М. Г. Привес, Н. К. Лысенко, В. И. Бушкевич // - СПб.: Гиппократ, - 1998. 704 с.
9.Пкалюк В. С. Черепш нерви 1 органи чуття / В. С. Пжалюк, Н.В. Кирсанова, Н.А. Новосельськая // Учбовий практикум для студенев медичних Вузов ПЫУ р1вшв акредитацп. - Омферополь, - 2006. - 132 с.
10. Свиридов О.1. Анатомiя людини / О.1. Свиридов // -К.: Вища шк., - 2001. - 399 с.
11. Тонков В. Н. Учебник нормальной анатомии человека / В.Н. Тонков // - Ленинград: Медгиз, - 1962. - 763 с.
ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ ПРЕДПОСЫЛКИ К ИЗУЧЕНИЮ ПЕРИФЕРИЧЕСКОЙ НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ: ЧЕРЕПНЫЕ НЕРВЫ Тарасенко Я. А.
В высшей школе при устном преподавании учебного материала в основном используются словесные методы обучения. Среди них важное место занимает лекция. Лекционные занятия дают систематизированные основы научных знаний по дисциплине, раскрывают состояние и перспективы развития соответствующей области науки и техники, концентрируют внимание слушателей на наиболее тяжелых, узловых вопросах, стимулируют их активную познавательную деятельность и способствуют формированию творческого мышления. Даже в век новейших информационных технологий, лекции остаются одной из ведущих форм обучения в медицинском вузе. Лекция посвячена анатомии периферической нервной системы, детальное изучение которой необходимо будущим врачам независимо от их специализации.
В лекции представлены особенности топографии черепных нервов, их развитие, описаны области иннервации и клинические аспекты поражений отдельных нервов.
Ключевые стова: периферическая нервная система, черепные нервы, лекция.
Стаття надшшла 14.10.2014 р.
THEORETICAL BACKGROUND OF PERIPHERAL NERVOUS SYSTEM STUDY: CRANIAL NERVES Tarasenko Ya.A.
n high school in the oral teaching of the material mainly used verbal learning methods. Among them, an important place of lectures. Lectures provide a systematic way of scientific knowledge in the discipline, disclose the state and prospects of development of the relevant field of science and technology, attention is concentrated on the most serious listeners, key questions to stimulate their active cognitive activity and promotes creative thinking. Even in the age of advanced information technologies, lectures are one of the leading forms of training in medical school. Lecture posvyachena anatomy of the peripheral nervous system, a detailed study is necessary to future doctors, regardless of their specialization.
The lecture presents particular topography of cranial nerves, their development, describes the area of innervation and clinical aspects of lesions of individual nerves.
Key words: peripheral nervous system, cranial nerves, lecture.
