CC BY
109
17. Смольянинов И.И., Рябуха Е.В. Кругооб^ речовин у природi. - К.: Наук. думка. -1968. - 110 с.
18. Смольянинов И.И., Рябуха Е.В. К оценке степени интенсивности биологического круговорота К, Р, К, Са, М§ в равнинных лесах УССР// Биологическая продуктивность и круговорот химических элементов в растительных сообществах. - Л.: Наука. - 1971. - С. 249-255.
19. Смольянинов И.И. Биологический круговорот веществ в лесу как целостный процесс// Лесоводство и агролесомелиорация. - К.: Урожай. - 1970, вып. 22. - С. 56-64.
УДК 630*12 Ст. наук. ствроб. 1.Ф. Букша, канд. с.-г. наук - УкрНДШГА
ТЕОРЕТИЧН1 ОСНОВИ ТА ПРАКТИЧН1 АСПЕКТИ МОН1ТОРИНГУ Б1ОР1ЗНОМАН1ТТЯ Л1СОВО1 РОСЛИННОСТ1
Розглянуто сучасний стан проблеми мошторингу 6iopi3HOMarnTra люово! рос-линносп, основш загрози для бiорiзноманiття лiсiв та шдикатори мошторингу змши бiорiзноманiття. Визначено головш напрямки практичних дiй для створення системи мошторингу бiорiзноманiття люово! рослинностi.
Ключов1 слова: лiсова рослиннють, бiорiзноманiття, монiторинг
I.F. Buksha - URIFFM
Theoretical bases and practical aspects for biodiversity monitoring
of forest vegetation
The problems concerning of forest biodiversity monitoring, the main threats for forest biodiversity and indicators of monitoring of change of biodiversity are considered. A practical actions mainstreams for creation of forest biodiversity monitoring systems are determined.
Key words: forest vegetation, biodiversity, monitoring
Проблема збереження, шдтримки та використання на засадах сталого розвитку бюлопчного р1зномашття е одшею з найважливших глобальних проблем, як постали перед людством. Бюлопчне р1зноман1ття значною мь рою визначае ефектившсть функцюнування, стабшьшсть та життездатшсть рослинних екосистем i, зокрема, лшв [1]. Виключна роль лшв, як головних резервуар1в бiологiчного рiзноманiття наземних екосистем, зумовлюе тдви-щений суспiльний iнтерес до виршення проблем збереження i шдтримки ль сового бiорiзноманiття. Визнання людством не замшимо! ролi лiсових бюло-гiчних ресурсiв для забезпечення життя на Землi висувае стратегiчне завдан-ня - збереження та стале використання бiорiзноманiття лiсiв, як важливого чинника соцiально-економiчного розвитку суспiльства [2]. Конвенщя ООН про бiологiчне рiзноманiття, до яко! приедналася Укра!на, визначае таю головш напрямки дiяльностi для виршення цього завдання [3]:
• збереження бюр1зноматття, використання його на засадах сталого розвитку i
справедливий розподш прибутшв;
• формування ввдповвдно! оргатзацшно!" i сощально-економ1чно1 структури
для збереження i сталого використання бюр1зноматття;
• отримання достов1рно! шформаци, оценка i мотторинг бюр1зноматття.
Зрозумшо, що усi аспекти ще! комплексно! проблеми мають виршу-
ватися на основi достовiрноl та повно! шформаци, регулярне отримання яко! може забезпечити система мониторингу. Наявнiсть достовiрноl шформаци
щодо стану бюрiзномашття е головною передумовою для його збереження та сталого використання, а монгторинг призваний забезпечити системний збiр тако! шформаци та виявляти прюритети для розробки вiдповiдних заходiв, спрямованих на збереження та використання бiорiзноманiття Вiд дiевостi та шформативност програм монiторингу бiорiзноманiття лiсiв залежить ефек-тивнiсть збереження i використання люового бiорiзноманiття [4, 5]. Розвитку мошторингу лiсiв придiляеться велика увага у багатьох кра!нах, оскiльки мошторинг е шформацшною основою забезпечення сталого управлшня лiсами [6]. Не дивлячись не те, що глобальна шщатива щодо збереження бiорiзно-машття лiсiв почала втiлюватися в життя шсля Саммiту зi сталого розвитку в Рю-де-Жанейро (1992), практична дiяльнiсть з монiторингу лiсового бiорiз-номашття у свiтi ще не набула широко розвитку i у даний час у багатьох кра!нах знаходиться на стади наукових розробок i тестувань. Для Укра!ни пи-тання розбудови багаторiвнево! системи монiторингу люових екосистем iз урахуванням потреб збереження бiорiзноманiття е актуальним [7]. Метою дано! роботи е обгрунтування теоретичних основ та визначення головних нап-рямюв практичних дш для розвитку системи монiторингу бiорiзноманiття ль сово! рослинностi.
Збереження бюлопчного та ландшафтного рiзноманiття - це збереження кожного з бюлопчних об'екпв (вiд окремих груп особин одного виду в межах певно! територи до екосистем) разом з !х середовищем iснування. Тому монiторинг мае охоплювати генетичний, видовий та екосистемний рiвнi бiорiзноманiття.
Генетичне рiзноманiття - сума генетично! шформаци, яка мiститься в генах всiх особин рослин, тварин i мiкроорганiзмiв Землi. Бiорiзноманiття на генетичному рiвнi (генетична мiнливостi в межах чи мiж видами та популя-щями) е основою видового рiзноманiття.
Видове рiзноманiття - кiлькiсть та рiзноманiтнiсть видiв на певнiй те-риторй. Рiзноманiтнiсть даного мiсцезростання називаеться альфа^знома-нiттям, а суму видiв, як проживають у всiх бiотопах та мюцезростаннях у межах дано! област - бета-рiзноманiттям.
Екосистемне рiзноманiття - рiзновиднiсть типiв лiсу в регют дослщ-жень, яке вщображае рiзноманiття умов росту лiсiв (сукупшсть наземних умов та клiмату). Екосистемне рiзноманiття забезпечуе пiдтримання вуглеце-вого балансу i кругообiгу поживних речовин, збереження грун^в, вод, стабь лiзацiю клiмату, постачання кисню, тобто шдтримуе середовище, сприятливе для життя.
При мошторингу люового бiорiзноманiття мають вщслщковуватися головнi фактори, якi негативно впливають на бiорiзноманiття лiсових екосистем. До таких факторiв вiдносяться зменшення лiсистостi територi!, втрата природних умов мюцезростання i типових ландшафтiв, неадекватна люогос-подарська дiяльнiсть (при отриманш лiсово! продукцi!, створеннi лiсових культур, боротьбi зi шкiдниками та хворобами тощо), збiльшення фрагмента-цi! люових масивiв, зменшення площ непорушених лiсiв, втрата корiнних ль сових ценозiв, зменшення рiзноманiтностi деревно-чагарникових порiд i
пов'язаних з ними видiв, антропогенна змша bïkoboï i породно! структури ль Ыв, зростання частки багаторазових порослевих генерацш, порушення при-родно! рiвноваги болотяно-лicових, лугово-лicових комплекciв, деградацiя грунту, порушення гщролопчного режиму, iншi несприятлив! чинники. Оcновнi загрози для бiорiзноманiття лiciв:
• л1сов1 пожежц
• еколопчно необгрунтоват системи рубок i заготтвт не деревно! продукци люу;
• неефективне лicовiдновлення;
• вилучення люових земель для цiлей не пов'язаних з люовим господарюван-ням (тд промислове i житлове буд!вництво, видобуток корисних копалин, побудову споруд тощо);
• зниження i втрата здатносп лшу до cамовiдновлення;
• зниження стшкосп лЫв до впливу несприятливих зовтштх чиннишв, масо-ве поширення грибних хвороб i комах-шкщнишв;
• техногенна деградация лЫв тд впливом виквдв промислових тдприемств i транспорту;
• нелегальт рубки, браконьерство та шш! види неcанкцiонованого лшокорис-тування, вилучення з лшових насаджень популяцш вразливих вид!в i вид!в, що охороняються;
• антропогенний вплив на лшов! об'екти (забруднення атмосфери, гщроме-лiорацiя, випас худоби, застосування пеcтицидiв);
• нерегульована рекреацiя.
Люов! екосистеми найчастше характеризуються за структурою, складом i функцюнуванням. Вщповщно, щ основы! компоненти люових екосистем мають бути у Фокус! програм мониторингу бiорiзноманiття. Спостережен-ня мають проводитися за ключовими факторами, як! ютотно впливають або прямо вщображають змши бюр!зномашття. Ключов! фактори можна класифь кувати вщповщно до р!зних компоненлв екосистем [8]:
• структуры! ключов! фактори (наприклад, бюметричт характеристики рослин);
• ключов! фактори складу (бюлопчний види);
• функцюнальт ключов! фактори: фактори абютично]Убютично! порушеност та антропогенного впливу.
Ключов! фактори можна враховувати на р!зних !ерарх!чних р!внях. Як правило, розглядаються три р!вш: нацюнальний (регюнальний), ландшафт-ний, та р!вень насадження (табл. 1).
1ндикатором (показником) мошторингу бюр!зномашття може бути вид (види), структурний компонент, процес або деяк шш! властивост бюлопчних систем, розповсюдження яких гарантуе збереження найбшьш важли-вих аспеклв бюр!зномашття. 1ндикатори використовують для забезпечення ошб, що приймають ршення, шформащею про стан та тренди бюр!зномашт-тя. В щеаш шдикатор мае бути:
• причетним до еколопчно суттевих явищ,
• здатним забезпечувати безперервну ощнку в широкш амплгтуд! стресу,
• дуже чутливим для забезпечення раннього попередження змш,
• розповсюдженим у широкш географ!чнш територи,
• легким та ефективним (за вартштю) для вим!рювання, збирання та анал!зу.
У рамках процесу на р!вш М1тстр!в !з захисту лшв в Сврош (MCPFE), який розпочався у Страсбурз! у 1990 рощ i був продовжений на
конференцiях у Хельсшю (1993), Лiсабонi (1998) i Вiднi (2003), було прийня-то ряд резолюцш, спрямованих на збереження люового бiорiзноманiття. Це Хельсiнкська резолющя Н2 "Генеральш принципи збереження бюрiзномашт-тя европейських лшв" та Вщенська резолюцiя V4 "Збереження та покращен-ня лiсового бiологiчного рiзноманiття в Сврош". У цих резолюцiях особливо наголошуеться на необхiдностi проведення мошторингу лiсового бюрiзнома-нiття. На останнш конференци Мiнiстрiв, яка вiдбулася у Вщт (Австрiя) 28-30 квiтня 2003 року ("Саммгг живi лiси - сшльш переваги, спiльна вщпо-вщальшсть") було поглиблено i конкретизовано напрямки дiяльностi, якi бу-дуть шдтримувати, зберiгати, вiдновлювати та збiльшувати бюлопчне рiзно-манiття лiсiв. Зокрема, у Вщенськш резолюцп V4 вказуеться на необхщшсть покращувати оцiнку та мошторинг лiсового бiологiчного рiзноманiття шляхом гармошзаци та вдосконалення iснуючих систем мошторингу.
Табл. 1. Ключовiфактори для оцткилсового бюрЬномашттяу кратах Свропи за[8]
Рiвень Структурт ключов1 фактори Ключовi фактори складу Функцiональнi ключовi фактори
Нацю-нальний/ре гiональний Загальна площа л1с1в з розпо-дшом: правовий статус / ви-користання або захист влас-тсть на л1си види дерев та 1х в1к пралши / л1си, як розви-ваються без втручання людей лшорозведення / знелшення Природт (абори- геннi) види. Не аборигент де-ревнi види або види не мшцево-го походження Для всiх рiвнiв: Природт фактори: пожежi вiтровал та стголам бiологiчна поруше-нiсть Антропогенний вплив: л1сове господарство стъсъке господарство та випа- сання худоби тшг землекористу-вання забруднення
Ландшафт-ний кшьшсть титв умов м1сцез-ростань (включаючи водят джерела) безперервтсть та поеднатсть важливих м1сцез-ростань фрагментоватсть штор1я використання ландшафту Види з особливи-ми вимогами на ландшафтному рiвнi. Не аборигент деревт ви-ди або види не мшцевого походження.
Рiвень на-садження деревний вид (види) розм1р насадження край / форма насадження штор1я л1су типи умов м1сцез-ростання структура деревос-тану мертва деревина тдстилка Види з особли-вим типом насад-жень та вимогами рiвня. Бюлопчт грун-товi вимоги.
Як i в багатьох европейських кра1нах, в Укршш мошторинг люового 6iopi3HOMamrM знаходиться у фазi розвитку. Спостереження на постшних дь лянках мониторингу в Укршш щорiчно проводяться з 1989 року зпдно методики I рiвня все-европейсько! програми мониторингу лiсiв UN/ECE ICP Forests (МСП Люи). За перiод з 1989 року, коли Укра1нським НД1 лiсового гос-подарства та агролюомелюраци (УкрНД1ЛГА) було розпочато закладку мере-жi постiйних дiлянок монiторингу (16x16 км) за методами, гармошзованими з МСП Люи, науково-дослiдними установами Держкомлюгоспу Укра1ни було закладено понад 300 постшних дшянок монiторингу на територи 16 адмь нiстративних областей i в Автономнiй Республiцi Крим.
Науковщ УкрНД1ЛГА тюно ствпрацюють з все-европейською прог-рамою МСП Люи, зокрема з робочою групою з питань бюр!зномашття лшв i з 2003 року приймають участь у пшотному проект! ще! програми з розвитку метод!в ощнки бюр!зномашття у люах. Регулярш ощнки бюр!зномашття ль сово! рослинност здшснюються науковцями УкрНД1ЛГА на мереж! дшянок мошторингу I (екстенсивного) та II Интенсивного) р!вшв. УкрНДШГА проводить пшотний проект спшьно з ВО "Укрдержлюпроект", в рамках якого з 2000 року люовпорядники навчаються ощнювати бюр!зномашття люово! рослинностй Ця д!яльшсть проводиться лише для частини люового фонду Украши та ощнки бюр!зномашття стосуються лише судинних люових рослин (за виключенням дшянок II р!вня, на яких науковщ УкрНДШГА визначають також мохи i лишайники).
Зважаючи, що в Укра!ш мониторинг люового бюр!зномашгтя знахо-диться у фаз! розвитку, потр!бно розробити нормативно-правову базу, модель структурно-функщонально! оргашзаци, ч!тко визначити користувач!в мошто-рингу бюр!зномашття. При цьому важливо максимально використати ic-нуюч! системи збору даних про люи, як! вмщують шформащю про бюр!зно-машття (в Украш д!е добре налагоджена систему збору люовпорядно! шформаци, значна частина яко! може бути використана для ощнок динамжи бюр!зномашття). Велике значення мае те, що ддача система мониторингу ль Ыв Украши входить до все-европейсько! програми мониторингу стану лшв UN/ECE ICP Forests, що дае змогу гармошзувати розвиток нащонально! шдпрограми мониторингу люового бюр!зномашття з вщповщними м!жнарод-ними вимогами. Для створення належно! системи мониторингу бюр!зномашт-тя люово! рослинност мають бути проведен! наступш практичш заходи:
• Нормативно-правове забезпечення:
■ розробити Положення про мошторинг лшв Украши, в якому ч1тко визначити структурно-функцюнальну схему проведения мошторингу бюр1зиомашття лю1в,
■ розробити иацюиальиу та регюнальш Програми мошторингу лю1в Украши, яю включають блок мошторингу бюр1зиомашття лю1в,
■ перегляиути дшч1 шструкци щодо збору шформаци про люи, доповнити ïx по-казииками мошторингу люового бюр1зиомашття.
• Оргатзацшне та шститущйне забезпечення:
■ ч1тко визначити користувач1в системи мошторингу люового бюр1зиомашття иа р1зиих р1виях управлшия,
■ розробити систему координаци та шформацшио! взаемодп р1зиих оргашзацш, яю займаються питаниями мошторингу люового бюр1зиомашття (потр1бш пшот-проекти для иалагоджеиия тако! взаемодп),
■ визначити иауков1 та виробнич! оргашзаци, яю вщповщають за проведения мошторингу бюр1зиомашття лшв Украши, забезпечити проведения мошторингу, як спшьиу д1яльшсть иаукових та виробиичих пщроздшв,
■ створити регюиальш та нацюнальний центри мошторингу лшв,
■ розширити мережу д1ляиок мошторингу иа весь люовий фоид краши, ие залежио вщ вщомчого пщпорядкуваиия лю1в,
■ забезпечити безперервие фуикцюиуваиия спостережеиь иа мереж! постшних дь ляиок мошторингу,
■ включити питания мошторингу лю1в i, зокрема, мошторингу бюр1зиомашття ль с1в, у иавчальш програми люових ВУЗ1в та техшкум1в,
■ оргашзувати навчання та пiдвищення квалiфiкацii фахiвцiв лiсового госпо-дарства щодо люового бiорiзноманiття,
■ органiзувати навчання та пщвищення квалiфiкацii oci6, що приймають рiшення з питань лiсового бiорiзноманiття (для рiзних рiвнiв управлiння - На-цiональний/регiональний рiвень управлiння люами та локальний рiвень управ-лшня лiсами).
• Фшансове i техтчне забезпечення:
■ передбачити цiльове фшансування дiяльностi з монiторингу лiсового бiорiзнома-нiття з державного бюджету Украши,
■ визначити для рiзних рiвнiв монiторингу лiсового бiорiзноманiття конкретних замовниюв робiт (згiдно до чинних механiзмiв фiнансування дiяльностi такого напрямку),
■ розробити фiнансовi механiзми залучення iнвестицiй на проведення мошторингу бiорiзноманiття з нацюнальних та зарубiжних джерел (система податкових пiльг, механiзми списання зовнiшнього боргу Украши тощо),
■ сприяти залученню коштiв на проведення наукових дослщжень з питань мошто-рингу люового бiорiзноманiття (спiв-фiнансування з боку Украши мiжнародних наукових проекпв, iншi види пщтримки),
■ забезпечити роботи з мошторингу люового бiорiзноманiття приладовою базою та польовим обладнанням.
• Науково-методичне забезпечення:
■ розробити нацюнальну систему критерпв та iндикаторiв монiторингу лiсового бiорiзноманiття,
■ розробити методики проведення мошторингу бiорiзноманiття для рiзних рiвнiв, якi грунтуються на використанш сучасних технологiй спостереження за люами,
■ пiдготувати спецiальнi пщручники та програми для навчальних закладiв з монь торингу лiсового бiорiзноманiття,
■ забезпечити проведення навчання, профпщготовки, семiнарiв та курсiв пщви-щення квашфшацп фахiвцiв.
• 1нформацшно-комуткацшне забезпечення:
■ розробити державну iнформацiйну пол^ику щодо даних монiторингу лiсового бiорiзноманiття,
■ вдосконалити систему iнформацiйного забезпечення, полегшити доступ до ю-нуючо' люогосподарсько' шформацп, яка мае значення для оцiнки лiсового бiорiзноманiття (на основi використання сучасних iнформацiйних технологий),
■ створити банк даних про наявнють фондово' та архiвноi шформацп щодо люово-го бiорiзноманiття (на принципах оргашзацп метаданих),
■ забезпечити участь укра'нських експертiв у мiжнародних процесах розробки ш-дикаторiв стану люового бiорiзноманiття i максимально враховувати нацюнальш особливост облiку лiсових ресурав.
Комплексне проведення вказаних заход1в дасть змогу створити д1еву систему мониторингу бюр1зномашття люово' рослинност1, узгоджену з м1ж-народними вимогами.
Л1тература
1. Schulze E.-D, Mooney H.A. (Eds.) Biodiversity and Ecosystem Function, Springer-Verlag, 1994, 525 p.
2. Програма дш "Порядок денний на 21 столптя". Ухвалена конференцiею ООН з навколишнього середовища i розвитку в Рю-де-Жанейро (Саммiт "Планета Земля" 1992 р.)/ переклад з англшсько'1 К.: 1нтелсфера, 2000. - 360 с.
3. Закон УкраТни "Про ратифiкацiю Конвенцп про охорону бiологiчного рiзноманiт-тя"(Ввдомосп Верховно' Ради (ВВР), 1994, N 49, ст.433.
4. Jenkins R.E., Jr. Information management for the conservation of biodiversity. PP. 231-239 in E.O. Wilson, F.M. Peter, eds. Biodiversity. National Academy Press, Washington, D.C. 1988.
5. F.W. Burley Monitoring biological diversity for setting proprieties in conservation. PP. 227-230 in E.O. Wilson, F.M. Peter, eds. Biodiversity. National Academy Press, Washington, DC. 1988.
6. Букша 1.Ф. Стале управлшия люами i монiторинг: огляд сучасних тенденцiй// Наук. вiсиик НАУ. - 2000, вип. 25. - С. 123-129.
7. Чернявський М.В. Люи Украши та збереження !хш>ого бюлопчного розма!ття. Охо-роиа пралiсiв Украши// Конвенщя про бiологiчие розма!ття: громадська обiзиаиiсть i участь, Ки!в, Товариство "Зелена Украша" Нацiоиальиого еколопчного центру Украши, 1997, С. 75-89.
8. Puumalainen, J., Angelstam, P., Banko, G., et. all Forest Biodiversity Assessment Approaches for Europe JRC, EC 2002, 128 p._
УДК 630* (042) М.С. Гайдукевич, канд. бюл. наук - УкрНДЫрлк
НАРОДН1 ЗНАНИЯ ПРО РОСЛИНИ - ГЛИБОКА МУДР1СТЬ В1К1В
Дослiджуються народш знання щодо рослиииостi. Наводяться релЫйш уявлен-ня, вiруваиия украшського народу, пов'язаш з рослинами i природою. Висв^люеться культ рослин у давш часи у рiзиих иародiв св^у. Наголошуеться на иеобхiдиiсть вщ-новити сьогодиi глибокi иародиi знання про рослини та природу.
Ключов1 слова: народш знання, природа, рослини, легенди, перекази, звича!, иародиi обряди
M. Ye. Haidukevych - UMERI National knowledge about plants - deep wisdom of ages
National knowledge about vegetation has been investigated. Various religious beliefs of the Ukrainian people about plants and nature are presented. The plants cult of old times of various world peoples is highlighted. The emphasis is made on the necessity of the deep national knowledge revival about plants and nature.
Key words: national knowledge, nature, plants, legends, paraphrase, ways, national rituals
Сьогодш, на зор1 ХХ1 столггтя, в епоху глобально! змши кшмату на планет^ шших еколопчних негаразд1в р1зного р1вня та масштабу, ми, приро-дознавщ, чи не у першу чергу мали б вщповюти на важке i важливе питання: що ж вщбуваеться з нашою Землею? Очевидним е той факт, що природа пла-нети змшюеться. I показовим доказом цього е, зокрема, стан рослинност як одного з важливих компоненлв бюгеоценозу.
УкрНДЫрлю дослщжуе люов1 насадження Карпатського регюну вже майже 40 роюв. Зусилля науковщв спрямоваш на вивчення причин люових негаразд1в, розробку шлях1в !х усунення. Ведеться пдролопчний, еколопч-ний та ф1топатолопчний мониторинг люових екосистем регюну. Вивчаються р1зномангтш питання люового насшництва, вдосконалення технологй та спо-соб1в люовщновлення, ращонального та еколопчно виваженого використання люових ресуршв, захисту люу вщ шюдниюв i хвороб i тл. Розроблеш у сть нах шституту окрем1 законодавч1 акти, численш нормативш документи та р1зномангтш практичш рекомендацй беруться за основу i використовуються лю1вниками як нормативна база при проведенш люовпорядних робгт, а також i у повсякденнш д1яльност1, при р1зних люогосподарських роботах.
Проте стае очевидним, що зусиль лише науковщв-лю1вниюв, та ще при нишшньому низькому р1вш фшансування галуз1, недостатньо. Сьогодш,
